«Религия в Кали-югу». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 24 июня 2001 года. Лахта, Санкт-Петербург



скачать (формат MP3, 9.84M)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

Религия в Кали-югу

(24 июня 2001 года. Лахта, Санкт-Петербург)

 

#00:00:27#

Сегодня я хочу сказать несколько слов о Харидасе ТхакуреМахапрабху был очень милостив. Когда Харидас Тхакур низошел в этот мир еще до появления Махапрабху, он уже проповедовал сознание Кришны.

#00:01:05#

Харидас Тхакур был воспитан в семье млеччх, в исламской семье. Может быть, он родился в этой семье, может быть, просто с детства был принят на воспитание. Хотя в Индии кастовая система была такова, что млеччхи, низкорожденные, не признавались в обществе, однако Харидас Тхакур был почитаем более, чем брахман.

#00:02:21#

Адвайта Ачарья, который сам занимал высочайшее положение среди спутников Махапрабху, был причиной Его нисхождения в этот мир, когда молился пятьдесят лет, — но и он оказывал особое почтение Шриле Харидасу Тхакуру. Поэтому любой человек, который пытается следовать этой истинной религии для Кали-юги — воспеванию Святого Имени, — должен памятовать о Шриле Харидасе Тхакуре.

#00:03:14#

Все, кто изучает и глубоко знает писания, также знают тот факт, что быть настоящим брахманом в этот век Кали практически невозможно. Может быть, и есть какие-то брахманы, которые внешне занимают это положение, но какова их подлинная квалификация, описанная в священных писаниях, никто не знает. Записанная в Ведах система варнашрамы соблюдается очень внешним образом. Но в связи с тем, что в нее заложен более глубокий принцип, связанный с качествами, которые несет в себе человек, никто этому уже не следует.

#00:04:41#

Брахманы функционируют как священнослужители общества. В ведическом обществе они всегда были заняты жертвоприношениями, цитированием Вед, изучением писаний и так далее. Но несмотря на то, что они исполняли внешние религиозные ритуалы, в процессе деградации Кали-юги это все больше и больше связывало их с материальным миром.

#00:05:44#

Когда я был в одном месте, которое называется Кориэлена(?), я видел, как люди (бихари) занимались поклонением, тратя на это несколько часов в день. И, может быть, в результате этого они и обретали какое-то материальное положение, но оно утрачивается очень быстро.

#00:07:33#

У каждого человека есть определенные качества, потенциал духовного прогресса, и если он будет развивать их в себе, то внешние качества не будут иметь для него особого значения. Как Шрила Харидас Тхакур, например. Он практиковал духовную жизнь и, хотя внешне был изгоем в обществе, занимал высочайшее духовное положение. Он занимал положение, которое в действительности было гораздо выше, чем социальное положение брахмана. Он занимал духовное положение — это называется сиддха-махатма. То была великая душа, которая в процессе [духовной практики] обрела все духовные качества.

#00:09:11#

Адвайта Ачарья, который был олицетворением всей брахманической культуры, явил то, как он почитал Шрилу Харидаса Тхакура. Он почитал его больше, чем кого бы то ни было из своих соплеменников, поскольку Харидас Тхакур всегда был занят проповедью сознания Кришны. И, как я уже сказал, до того, как Махапрабху низошел в этот мир, Харидас Тхакур уже проповедовал сознание Кришны.

#00:10:04#

В «Чайтанья Бхагавате», «Чайтанья-чаритамрите» описаны все эти исторические моменты. В своей жизни я всегда стремлюсь памятовать о милости Шрилы Харидаса Тхакура. Эта милость нужна мне и нужна всем вам. Я знаю, что по его милости, по милости таких, как он, все мы сможем подняться до высшего плана духовного бытия. Этот высший план — это план самоотдачи, самопосвящения.

#00:10:57#

Следует знать, что в Кали-югу никто не может следовать в чистом виде подлинной религии, поскольку в «Бхагаватам» религия сравнивается с коровой, у которой переломаны три ноги: она стоит всего лишь на одной ноге [олицетворяющей правдивость]. То есть лишь одна четвертая часть [принципов] может практиковаться в Кали-югу. Но и эта одна четвертая часть в скором времени будет уничтожена, поскольку Кали-юга продолжает свое шествие1.

#00:11:55#

«Шримад-Бхагаватам», который описывает это, занимает высшее положение среди всех пуранических произведений. Поэтому не стоит заостряться на внешних аспектах материалистичной духовности, так называемой религиозности. Наша единственная надежда должна быть направлена то, что Господь прольет на нас Свою милость, наша надежда на Господа и на Его окружение.

#00:13:09#

Если мы обретем хотя бы каплю милости Шрилы Харидаса Тхакура, этой маленькой капли [будет] достаточно, чтобы мы все заняли высшее духовное положение, обрели подлинную духовную жизнь.

#00:13:24#

джа̄на̄ми дхармам на ча ме правр̣тти,
джа̄на̄мйадхармам на ча ме нивр̣тти...

[«Махабхарата»]

Каждый имеет некое представление о религии. Но обыкновенная мирская религия не притягивает человека. То, что нам нужно, это не просто религия, а милость Господа, милость преданных, которые следуют чистому вайшнавизму.

#00:14:44#

Слова Харидаса Тхакура таковы: «Когда Господь в форме Святого Имени низойдет в ваше сердце, это сердце осветит все, и тогда тьма материального существования сама покинет его. В этом сердце будет светиться Святое Имя». Харидас Тхакур выступал с проповедью и утвердил эту концепцию на большом собрании духовных личностей.

#00:15:48#

харер на̄ма харер на̄ма харер на̄маива кевалам
калау на̄стй эва на̄стй эва на̄стй эва гатир анйатха
2

Поэтому, не распыляясь на внешнее, мы в своем сердце будем культивировать веру в Святое Имя. Таковы наставления Шрилы Харидаса Тхакура и Махапрабху, Который говорит: «Только Святое Имя, только Святое Имя, только Святое Имя!» Поскольку в эпоху Кали нет лучшего, чем воспевание Святого Имени и следование вайшнавским принципам. Зачем нам нужны какие-то другие внешние религиозные процессы, не приводящие ни к чему?

Переводчик: Шрила Б. Б. Авадхут Махарадж
Транскрипцию выполнила: Гунали Деви Даси
Редактор: Динанатх Дас

 

 

Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Релігія у Калі-юґу

(24 червня 2001 року. Лахта, Санкт-Петербург)

 

Сьогодні я хочу сказати декілька слів про Харідаса Тгакура. Махапрабгу був дуже милостивий. Коли Харідас Тгакур зійшов у цей світ, ще до появи Махапрабгу, він вже проповідував свідомість Крішни.

Харідас Тгакур був вихований у сім’ї млеччг, у ісламській сім’ї. Може він народився у цій сім’ї, а може з дитинства був прийнятий на виховання. Хоча в Індії кастова система була такою, що млеччги, люди низького походження, не визнавалися суспільством, однак Харідас Тгакур був шанований більше за брахмана.

Адвайта Ачар’я, який сам займав щонайвище положення серед супутників Махапрабгу, був причиною Його сходження у цей світ, коли молився п’ятдесят років, — але й він виказував особливу пошану Шрілі Харідасу Тгакуру. Тому будь‑яка особа, що намагається слідувати істинній релігії Калі‑юґи — оспівуванню Святого Імені, — має пам’ятати про Шрілу Харідаса Тгакуру.

Усім, хто вивчає та знає писання, також відомий той факт, що бути справжнім брахманом у цей вік Калі практично неможливо. Можливо й існують якісь брахмани, які формально займають це положення, але якою має бути справжня кваліфікація, що наводиться у священних писаннях, ніхто не знає. Описаної у Ведах системи варна‑ашрами дотримуються у дуже зовнішній спосіб. Але, у зв’язку із тим, що у неї закладений більш глибокий принцип, пов’язаний із якостями людини, ніхто цьому вже не слідує.

Брахмани функціонують у суспільстві як священнослужителі. У ведичному суспільстві вони завжди були зайняті жертвопринесеннями, цитуванням Вед, вивченням писань і так далі. Але, не зважаючи на те, що вони виконували зовнішні релігійні ритуали, у процесі деградації Калі‑юґи це усе більше пов’язувало їх із матеріальним світом.

Коли я був в одному місці, яке зветься Коріелєна(?), я бачив, як люди (біхарі) займалися поклонінням, витрачаючи на це декілька годин на день. Хоча, можливо, у результаті цього вони й набували деяке матеріальне становище, але воно втрачається дуже швидко.

В кожної людини є певні якості, потенціал духовного зросту, й якщо вона буде розвивати їх у собі, то зовнішні якості не будуть мати для неї особливого значення. Як у випадку Харідаса Тгакура. Він практикував духовне життя та, хоча із зовнішньої точки зору він був вигнанцем суспільства, він займав щонайвище духовне становище. Він займав положення, яке насправді було значно вищим аніж соціальне положення брахмана. Він займав духовне положення — це зветься сіддга‑махатма. То була велика душа, яка у процесі [духовної практики] здобула усі духовні якості.

Адвайта Ачар’я, який був уособленням усієї брахманічноїкультури, демонстрував неабияку пошану до Шріли Харідаси Тгакури. Він шанував його більше за будь‑кого зі своїх одноплеменців, оскільки Харідас Тгакур завжди був зайнятий проповіддю свідомості Крішни. Як я вже казав, до того, як Махапрабгу зійшов у цей світ, Харідас Тгакур вже проповідував свідомість Крішни.

У «Чайтан’я Бгаґаваті», «Чайтан’я‑чарітамріті» описані усі ці історичні моменти. У своєму житті я завжди намагаюсь пам’ятати про милість Шріли Харідаси Тгакури. Ця милість необхідна мені та необхідна усім вам. Я знаю, що за його милістю, за милістю таких як він, усі ми зможемо піднятися до найвищої сфери духовного буття. Ця сфера — земля самовідданість, самоприсвячення.

Слід знати, що у Калі‑юґуніхто не може слідувати істинній релігії у чистому вигляді, оскільки у «Бгаґаватам» релігія порівнюється із коровою, у якої переламані три ноги: вона стоїть лише на одній нозі [яка уособлює правдивість]. Тобто, лише одна чверть [принципів] може практикуватися у Калі‑юґу. Але й ця частина у близькому майбутньому буде знищена, оскільки Калі‑юґа продовжує свою ходу3.

«Шрімад-Бгаґаватам», який описує це, займає найвище положення серед пуранічних творів. Тому не варто зосереджуватися на зовнішніх аспектах матеріалістичної духовності, так званій релігійності. Наша єдина надія має бути спрямована на те, що Господь проллє на нас Свою милість, наша надія — на Господа та Його оточення.

Якщо ми здобудемо хоча б краплину милості Шріли Харідаса Тгакури, цієї маленької краплини буде достатньо, щоб ми усі зайняли вище духовне становище, здобули справжнє духовне життя.

джа̄на̄мі дгармам на ча ме правр̣тті,
джа̄на̄мйадгармам на ча ме нівр̣тті...

[«Махабгарата»]

Кожен має деяке уявлення про релігію. Але звичайна мирська релігія не приваблює людину. Те, що нам потрібно, це не просто релігія, а милість Господа, милість відданих, які слідують чистому вайшнавізму.

Слова Харідаса Тгакура такі: «Коли Господь у формі Святого Імені зійде у ваше серце, це серце освітить усе, й тоді темрява матеріального існування сама залишить його. У цьому серці буде сяяти Святе Ім’я». Харідас Тгакур виступав із проповіддю й затвердив цю концепцію на великому зібранні духовних особистостей.

харер на̄ма харер на̄ма харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева на̄стй ева ґатір анйатга
4

Тому, не розпорошуючись на зовнішнє, ми у своєму серці будемо культивувати віру у Святе Ім’я. Такі настанови Шріли Харідаси Тгакури та Махапрабгу, Який каже: «Тільки Святе Ім’я, тільки Святе Ім’я, тільки Святе Ім’я!» Оскільки в епоху Калі немає нічого кращого, ніж оспівування Святого Імені та слідування вайшнавським принципам. Навіщо нам потрібні якісь інші зовнішні релігійні процеси, що не ведуть нікуди?

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі 

 


1 «В век Сатьи [правдивости] ты [корова как воплощение религии] прочно стояла на своих четырех ногах благодаря четырем принципам: аскетизму, чистоте, милосердию и правдивости. Но теперь три твои ноги перебиты из-за неимоверно распространившегося безбожия, проявляющегося в виде гордыни, страсти к женщинам и опьянения. Сейчас ты стоишь лишь на одной ноге, олицетворяющей правдивость, и еще кое-как можешь передвигаться, но олицетворение раздоров [Кали], процветающий благодаря обману, пытается сломать и эту ногу» («Шримад-Бхагаватам», 1.17.24,25).

2 «В этот век Кали нет иного пути, нет иного пути, нет иного пути самореализации, кроме Святого Имени, Святого Имени, Святого Имени Господа Хари» («Брихан-Нарадия-пурана», 38.126; «Шри Чайтанья-чаритамрита», Ади-лила, 7.76; 17.21; Мадхья-лила, 6.242).

3 «У добу Сат’ї [правдивості] ти [корова як уособлення релігії] міцно стяла на своїх чотирьох ногах завдяки чотирьом принципам: аскетизму, чистоті, милосердю та правдивості. Але тепер три твоїх ноги перебиті через безбожність, яка неймовірно поширилася, та проявляється у вигляді гордівливості, пристрасті до жінок та оп’яніння. Зараз ти стоїш лише на одній нозі, яка уособлює правдивість, та ще якось можеш пересуватися, але уособлення розбрату [Калі], який процвітає завдяки обману, намагається зламати й цю ногу» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.17.24, 25).

4 «У цю добу Калі немає іншого шляху, немає іншого шляху, немає іншого шляху самореалізації окрім Святого Імені, Святого Імені, Святого Імені Господа Харі» («Бр̣іхан‑На̄радīя‑пурāн̇а», 38.126; «Ш́рī Чайтанйа‑чарітāмр̣та», Āді‑лīлā, 7.76, 17.21, Мадгйа‑лīлā, 6.242).




←  «Как настроиться на восприятие истины?» Шрила Б. С. Госвами Махарадж. 31 августа 2013 года | Лахта, Санкт-Петербург | Фестиваль VEDALIFE ·• Архив новостей •· «Капля безграничного безгранична». Шрила Б. С. Госвами Махарадж | “A Drop of the Infinite is Infinite.” Srila B. S. Goswami Maharaj  →

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 10.3 МБ)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

Религия в Кали-югу

(24 июня 2001 года. Лахта, Санкт-Петербург)

 

#00:00:27#

Сегодня я хочу сказать несколько слов о Харидасе ТхакуреМахапрабху был очень милостив. Когда Харидас Тхакур низошел в этот мир еще до появления Махапрабху, он уже проповедовал сознание Кришны.

#00:01:05#

Харидас Тхакур был воспитан в семье млеччх, в исламской семье. Может быть, он родился в этой семье, может быть, просто с детства был принят на воспитание. Хотя в Индии кастовая система была такова, что млеччхи, низкорожденные, не признавались в обществе, однако Харидас Тхакур был почитаем более, чем брахман.

#00:02:21#

Адвайта Ачарья, который сам занимал высочайшее положение среди спутников Махапрабху, был причиной Его нисхождения в этот мир, когда молился пятьдесят лет, — но и он оказывал особое почтение Шриле Харидасу Тхакуру. Поэтому любой человек, который пытается следовать этой истинной религии для Кали-юги — воспеванию Святого Имени, — должен памятовать о Шриле Харидасе Тхакуре.

#00:03:14#

Все, кто изучает и глубоко знает писания, также знают тот факт, что быть настоящим брахманом в этот век Кали практически невозможно. Может быть, и есть какие-то брахманы, которые внешне занимают это положение, но какова их подлинная квалификация, описанная в священных писаниях, никто не знает. Записанная в Ведах система варнашрамы соблюдается очень внешним образом. Но в связи с тем, что в нее заложен более глубокий принцип, связанный с качествами, которые несет в себе человек, никто этому уже не следует.

#00:04:41#

Брахманы функционируют как священнослужители общества. В ведическом обществе они всегда были заняты жертвоприношениями, цитированием Вед, изучением писаний и так далее. Но несмотря на то, что они исполняли внешние религиозные ритуалы, в процессе деградации Кали-юги это все больше и больше связывало их с материальным миром.

#00:05:44#

Когда я был в одном месте, которое называется Кориэлена(?), я видел, как люди (бихари) занимались поклонением, тратя на это несколько часов в день. И, может быть, в результате этого они и обретали какое-то материальное положение, но оно утрачивается очень быстро.

#00:07:33#

У каждого человека есть определенные качества, потенциал духовного прогресса, и если он будет развивать их в себе, то внешние качества не будут иметь для него особого значения. Как Шрила Харидас Тхакур, например. Он практиковал духовную жизнь и, хотя внешне был изгоем в обществе, занимал высочайшее духовное положение. Он занимал положение, которое в действительности было гораздо выше, чем социальное положение брахмана. Он занимал духовное положение — это называется сиддха-махатма. То была великая душа, которая в процессе [духовной практики] обрела все духовные качества.

#00:09:11#

Адвайта Ачарья, который был олицетворением всей брахманической культуры, явил то, как он почитал Шрилу Харидаса Тхакура. Он почитал его больше, чем кого бы то ни было из своих соплеменников, поскольку Харидас Тхакур всегда был занят проповедью сознания Кришны. И, как я уже сказал, до того, как Махапрабху низошел в этот мир, Харидас Тхакур уже проповедовал сознание Кришны.

#00:10:04#

В «Чайтанья Бхагавате», «Чайтанья-чаритамрите» описаны все эти исторические моменты. В своей жизни я всегда стремлюсь памятовать о милости Шрилы Харидаса Тхакура. Эта милость нужна мне и нужна всем вам. Я знаю, что по его милости, по милости таких, как он, все мы сможем подняться до высшего плана духовного бытия. Этот высший план — это план самоотдачи, самопосвящения.

#00:10:57#

Следует знать, что в Кали-югу никто не может следовать в чистом виде подлинной религии, поскольку в «Бхагаватам» религия сравнивается с коровой, у которой переломаны три ноги: она стоит всего лишь на одной ноге [олицетворяющей правдивость]. То есть лишь одна четвертая часть [принципов] может практиковаться в Кали-югу. Но и эта одна четвертая часть в скором времени будет уничтожена, поскольку Кали-юга продолжает свое шествие1.

#00:11:55#

«Шримад-Бхагаватам», который описывает это, занимает высшее положение среди всех пуранических произведений. Поэтому не стоит заостряться на внешних аспектах материалистичной духовности, так называемой религиозности. Наша единственная надежда должна быть направлена то, что Господь прольет на нас Свою милость, наша надежда на Господа и на Его окружение.

#00:13:09#

Если мы обретем хотя бы каплю милости Шрилы Харидаса Тхакура, этой маленькой капли [будет] достаточно, чтобы мы все заняли высшее духовное положение, обрели подлинную духовную жизнь.

#00:13:24#

джа̄на̄ми дхармам на ча ме правр̣тти,
джа̄на̄мйадхармам на ча ме нивр̣тти...

[«Махабхарата»]

Каждый имеет некое представление о религии. Но обыкновенная мирская религия не притягивает человека. То, что нам нужно, это не просто религия, а милость Господа, милость преданных, которые следуют чистому вайшнавизму.

#00:14:44#

Слова Харидаса Тхакура таковы: «Когда Господь в форме Святого Имени низойдет в ваше сердце, это сердце осветит все, и тогда тьма материального существования сама покинет его. В этом сердце будет светиться Святое Имя». Харидас Тхакур выступал с проповедью и утвердил эту концепцию на большом собрании духовных личностей.

#00:15:48#

харер на̄ма харер на̄ма харер на̄маива кевалам
калау на̄стй эва на̄стй эва на̄стй эва гатир анйатха
2

Поэтому, не распыляясь на внешнее, мы в своем сердце будем культивировать веру в Святое Имя. Таковы наставления Шрилы Харидаса Тхакура и Махапрабху, Который говорит: «Только Святое Имя, только Святое Имя, только Святое Имя!» Поскольку в эпоху Кали нет лучшего, чем воспевание Святого Имени и следование вайшнавским принципам. Зачем нам нужны какие-то другие внешние религиозные процессы, не приводящие ни к чему?

Переводчик: Шрила Б. Б. Авадхут Махарадж
Транскрипцию выполнила: Гунали Деви Даси
Редактор: Динанатх Дас

 

 

Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Релігія у Калі-юґу

(24 червня 2001 року. Лахта, Санкт-Петербург)

 

Сьогодні я хочу сказати декілька слів про Харідаса Тгакура. Махапрабгу був дуже милостивий. Коли Харідас Тгакур зійшов у цей світ, ще до появи Махапрабгу, він вже проповідував свідомість Крішни.

Харідас Тгакур був вихований у сім’ї млеччг, у ісламській сім’ї. Може він народився у цій сім’ї, а може з дитинства був прийнятий на виховання. Хоча в Індії кастова система була такою, що млеччги, люди низького походження, не визнавалися суспільством, однак Харідас Тгакур був шанований більше за брахмана.

Адвайта Ачар’я, який сам займав щонайвище положення серед супутників Махапрабгу, був причиною Його сходження у цей світ, коли молився п’ятдесят років, — але й він виказував особливу пошану Шрілі Харідасу Тгакуру. Тому будь‑яка особа, що намагається слідувати істинній релігії Калі‑юґи — оспівуванню Святого Імені, — має пам’ятати про Шрілу Харідаса Тгакуру.

Усім, хто вивчає та знає писання, також відомий той факт, що бути справжнім брахманом у цей вік Калі практично неможливо. Можливо й існують якісь брахмани, які формально займають це положення, але якою має бути справжня кваліфікація, що наводиться у священних писаннях, ніхто не знає. Описаної у Ведах системи варна‑ашрами дотримуються у дуже зовнішній спосіб. Але, у зв’язку із тим, що у неї закладений більш глибокий принцип, пов’язаний із якостями людини, ніхто цьому вже не слідує.

Брахмани функціонують у суспільстві як священнослужителі. У ведичному суспільстві вони завжди були зайняті жертвопринесеннями, цитуванням Вед, вивченням писань і так далі. Але, не зважаючи на те, що вони виконували зовнішні релігійні ритуали, у процесі деградації Калі‑юґи це усе більше пов’язувало їх із матеріальним світом.

Коли я був в одному місці, яке зветься Коріелєна(?), я бачив, як люди (біхарі) займалися поклонінням, витрачаючи на це декілька годин на день. Хоча, можливо, у результаті цього вони й набували деяке матеріальне становище, але воно втрачається дуже швидко.

В кожної людини є певні якості, потенціал духовного зросту, й якщо вона буде розвивати їх у собі, то зовнішні якості не будуть мати для неї особливого значення. Як у випадку Харідаса Тгакура. Він практикував духовне життя та, хоча із зовнішньої точки зору він був вигнанцем суспільства, він займав щонайвище духовне становище. Він займав положення, яке насправді було значно вищим аніж соціальне положення брахмана. Він займав духовне положення — це зветься сіддга‑махатма. То була велика душа, яка у процесі [духовної практики] здобула усі духовні якості.

Адвайта Ачар’я, який був уособленням усієї брахманічноїкультури, демонстрував неабияку пошану до Шріли Харідаси Тгакури. Він шанував його більше за будь‑кого зі своїх одноплеменців, оскільки Харідас Тгакур завжди був зайнятий проповіддю свідомості Крішни. Як я вже казав, до того, як Махапрабгу зійшов у цей світ, Харідас Тгакур вже проповідував свідомість Крішни.

У «Чайтан’я Бгаґаваті», «Чайтан’я‑чарітамріті» описані усі ці історичні моменти. У своєму житті я завжди намагаюсь пам’ятати про милість Шріли Харідаси Тгакури. Ця милість необхідна мені та необхідна усім вам. Я знаю, що за його милістю, за милістю таких як він, усі ми зможемо піднятися до найвищої сфери духовного буття. Ця сфера — земля самовідданість, самоприсвячення.

Слід знати, що у Калі‑юґуніхто не може слідувати істинній релігії у чистому вигляді, оскільки у «Бгаґаватам» релігія порівнюється із коровою, у якої переламані три ноги: вона стоїть лише на одній нозі [яка уособлює правдивість]. Тобто, лише одна чверть [принципів] може практикуватися у Калі‑юґу. Але й ця частина у близькому майбутньому буде знищена, оскільки Калі‑юґа продовжує свою ходу3.

«Шрімад-Бгаґаватам», який описує це, займає найвище положення серед пуранічних творів. Тому не варто зосереджуватися на зовнішніх аспектах матеріалістичної духовності, так званій релігійності. Наша єдина надія має бути спрямована на те, що Господь проллє на нас Свою милість, наша надія — на Господа та Його оточення.

Якщо ми здобудемо хоча б краплину милості Шріли Харідаса Тгакури, цієї маленької краплини буде достатньо, щоб ми усі зайняли вище духовне становище, здобули справжнє духовне життя.

джа̄на̄мі дгармам на ча ме правр̣тті,
джа̄на̄мйадгармам на ча ме нівр̣тті...

[«Махабгарата»]

Кожен має деяке уявлення про релігію. Але звичайна мирська релігія не приваблює людину. Те, що нам потрібно, це не просто релігія, а милість Господа, милість відданих, які слідують чистому вайшнавізму.

Слова Харідаса Тгакура такі: «Коли Господь у формі Святого Імені зійде у ваше серце, це серце освітить усе, й тоді темрява матеріального існування сама залишить його. У цьому серці буде сяяти Святе Ім’я». Харідас Тгакур виступав із проповіддю й затвердив цю концепцію на великому зібранні духовних особистостей.

харер на̄ма харер на̄ма харер на̄маіва кевалам
калау на̄стй ева на̄стй ева на̄стй ева ґатір анйатга
4

Тому, не розпорошуючись на зовнішнє, ми у своєму серці будемо культивувати віру у Святе Ім’я. Такі настанови Шріли Харідаси Тгакури та Махапрабгу, Який каже: «Тільки Святе Ім’я, тільки Святе Ім’я, тільки Святе Ім’я!» Оскільки в епоху Калі немає нічого кращого, ніж оспівування Святого Імені та слідування вайшнавським принципам. Навіщо нам потрібні якісь інші зовнішні релігійні процеси, що не ведуть нікуди?

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі 

 


1 «В век Сатьи [правдивости] ты [корова как воплощение религии] прочно стояла на своих четырех ногах благодаря четырем принципам: аскетизму, чистоте, милосердию и правдивости. Но теперь три твои ноги перебиты из-за неимоверно распространившегося безбожия, проявляющегося в виде гордыни, страсти к женщинам и опьянения. Сейчас ты стоишь лишь на одной ноге, олицетворяющей правдивость, и еще кое-как можешь передвигаться, но олицетворение раздоров [Кали], процветающий благодаря обману, пытается сломать и эту ногу» («Шримад-Бхагаватам», 1.17.24,25).

2 «В этот век Кали нет иного пути, нет иного пути, нет иного пути самореализации, кроме Святого Имени, Святого Имени, Святого Имени Господа Хари» («Брихан-Нарадия-пурана», 38.126; «Шри Чайтанья-чаритамрита», Ади-лила, 7.76; 17.21; Мадхья-лила, 6.242).

3 «У добу Сат’ї [правдивості] ти [корова як уособлення релігії] міцно стяла на своїх чотирьох ногах завдяки чотирьом принципам: аскетизму, чистоті, милосердю та правдивості. Але тепер три твоїх ноги перебиті через безбожність, яка неймовірно поширилася, та проявляється у вигляді гордівливості, пристрасті до жінок та оп’яніння. Зараз ти стоїш лише на одній нозі, яка уособлює правдивість, та ще якось можеш пересуватися, але уособлення розбрату [Калі], який процвітає завдяки обману, намагається зламати й цю ногу» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.17.24, 25).

4 «У цю добу Калі немає іншого шляху, немає іншого шляху, немає іншого шляху самореалізації окрім Святого Імені, Святого Імені, Святого Імені Господа Харі» («Бр̣іхан‑На̄радīя‑пурāн̇а», 38.126; «Ш́рī Чайтанйа‑чарітāмр̣та», Āді‑лīлā, 7.76, 17.21, Мадгйа‑лīлā, 6.242).


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования