«Шаранагати». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 20 июня 2001 года. Лахта, Санкт-Петербург

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 45.1 МБ)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

Шаранагати

(20 июня 2001 года, Лахта, Санкт-Петербург)

 

#00:00:51#

Вопрос: Поскольку предание — это вечный процесс, но сказано, что с процесса предания начинается подлинная духовная жизнь, то возникает вопрос: поскольку это вечный процесс, душа всегда занята в этом процессе, как можно расценивать, когда душа начала жить полноценной жизнью?

#00:01:16#

Шрила Говинда Махарадж: Это происходит, когда уровень веры достигает такого апогея, что человек принимает Кришну и служение Кришне как самое главное и неотъемлемое в своей жизни.

#00:02:06#

[шлока Шрилы Шридхара Махараджа о шаранагати из «Шри Шри Прапанна-дживанамритам»]

#00:03:18#

а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣
пра̄тикӯлйасйа варджанам
ракш
̣иш̣йатӣти виш́ва̄со
гоптр
̣тве варан̣ам̇ татха̄
а̄тма-никш
̣епа-ка̄рпан̣йе
ш
̣ад̣-видха̄ ш́аран̣а̄гатих̣1

#00:03:33#

Когда живое существо воспринимает Шри Кришну как Верховную Личность Бога и осознает, что его подлинное предназначение — это служение, удовлетворение Шри Кришны, оно оставляет материалистическую концепцию существования и решает, что теперь, с этого момента, его жизнь будет посвящена служению Шри Кришне, оно достигает первой стадии самопредания. Когда такое решение появляется в сердце живого существа, оно начинает действовать по следующим принципам [Махарадж цитирует Шрилу Рупу Госвами]: а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣ пра̄тикӯлйасйа варджанам… — принимать все благоприятное для служения Кришне, отвергать все неблагоприятное, принимать защиту Кришны во всем, действовать ради воли Кришны, считать себя самым смиренным и так далее.

#00:07:14#

Это умонастроение принятия того, что благоприятно, его критерием будет [священное] писание, садху, Гуру, вайшнавы. И соответственно, когда живое существо будет в обществе Гуру, садху и вайшнавов принимать наставления, постепенно оно будет оставлять то, что неблагоприятно для служения Кришне.

#00:07:42#

Авадхут Махарадж: Возвращаясь ко второму вопросу, я говорю: «Очень много людей пришло, чтобы увидеть вас. У людей есть подлинное желание и намерения. Эти желания и намерения в духовной жизни проявляются в их действиях. Никто до конца здесь не знает писания, поэтому у людей очень много вопросов, но главное — это та искренность, с которой люди приходят».

#00:08:28#

Враджа Кишор Прабху: Недавно читали в книге Бхактивинода Тхакура «Навадвипа-Дхама-Махатмья», что Джива Госвами сокрушался о том, что не застал лилы Господа Чайтаньи. Хочется узнать, так ли это? Застал ли Джива Госвами лилы Господа Чайтаньи?

#00:10:46#

Шрила Говинда Махарадж: Положение Дживы было таково, что Джива видел санкиртану Махапрабху своими собственными глазами, но не вступил в окружение Махапрабху в Пури. Он получал наставления от Нитьянанды. Нитьянанда раскрыл ему славу трансцендентного положения Навадвипы и дал наставления. Также Нитьянанда сказал: «Махапрабху освободил всю твою семью, и теперь Я хочу, чтобы ты шел во Вриндаван, и там, во Вриндаване, ты обретешь свое вечное служение». Джива отправился во Вриндаван, и там прошли его деяния. Он не был в группе Махапрабху.

Авадхут Махарадж: Джай Гуру Махарадж ки джай!

#00:12:30#

Шрила Говинда Махарадж: Поскольку самое главное — это милость Кришны, если Кришна проливает на живое существо Свою милость, через вайшнавов или через писания — любым способом, — то это живое существо способно видеть истину. Самый главный критерий — это обрести милость Господа и преданных.

#00:13:27#

Существует разное видение [духовного] процесса разными вайшнавами, но Шрила Шридхар Махарадж очень четко обозначил нашу линию, концепцию, которой мы следуем. Эта концепция описана в одной из шлок следующим образом: соприкосновение с Прекрасной Реальностью через служение даст тебе видение. Только через подлинное служение человек может обрести милость, которая необходима для восприятия всего сущего.

#00:14:17#

атах̣ ш́рӣ-кр̣ш̣н̣а-на̄ма̄ди на бхавед гра̄хйам индрийаих̣
севонмукхе хи джихва̄дау свайам эва спхуратй адах̣2

#00:16:54#

Основная идея наших ачарьев — Бхактивинода Тхакура, Бхактисиддханты Сарасвати Тхакура — была в том, что через служение придет понимание и [правильное] восприятие. Для кого-то может быть это не достаточно авторитетное заключение, кто-то может полагать, что это все должно раскрыться по-другому, но я хочу вам всем сказать, что я сам обрел некий результат через служение своему Гуру. Я не хотел по молодости делать очень многие вещи, но мой Гуру Махарадж заставил меня буквально через палку заниматься служением. И я хочу сказать, что благодаря симпатии к нему, благодаря привязанности к нему, благодаря желанию удовлетворить его я почувствовал, как все, что мне необходимо, явилось в моем сердце. Никто ведь не читал Веды, Веданту, Упанишады в полном объеме, но я хочу сказать, что это не имеет никакого значения, поскольку есть многие, которые читали, но так ничего и не поняли. Через служение эти реализации пришли. И если я чем-то обладаю, то могу сказать, что это то, что низошло в сердце лишь по милости Шри Гуру. Таков процесс и результат.

Переводчик: Шрила Авадхут Махарадж
Транскрипцию выполнила: Малика Деви Даси
Редактор: Динанатх Дас

 

 

Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Шаранаґаті

(20 червня 2001 року, Лахта, Санкт-Петербург)

 

Питання: Оскільки віддання — це вічний процес, але говориться, що з процесу віддання починається справжнє духовне життя, тоді виникає запитання: оскільки це процес вічний, душа завжди зайнята у цьому процесі, як можна розцінювати, коли душа почала жити повноцінним духовним життям?

Шріла Ґовінда Махарадж: Це відбувається тоді, коли рівень віри сягає такого апогею, що людина приймає Крішну й служіння Крішні, як найбільше важливе й невід’ємне у своєму житті.

[шлока зі «Шрі Шрі Прапанна‑джіванамтрітам»]

а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣
пра̄тікӯлйасйа варджанам
ракш̣іш̣йатīті віш́ва̄со
ґоптр̣тве варан̣ам̇ татга̄
а̄тма-нікш̣епа-ка̄рпан̣йе
ш̣ад̣-відга̄ ш́аран̣а̄ґатіх̣
3

Коли жива істота сприймає Шрі Крішну як Верховну Бога-особу й усвідомлює, що її істинне призначення — це служіння, задоволення Шрі Крішни, вона полишає матеріалістичну концепцію існування й вирішує, що відтепер, з цієї миті, її життя буде присвячене служінню Шрі Крішні, вона досягає першої стадії самовіддання. Коли таке рішення виникає в серці живої істоти, вона починає діяти за наступними принципами: а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣ пра̄тікӯлйасйа варджанам… — приймати все сприятливе для служіння Крішні, відкидати усе несприятливе, приймати захист Крішни в усьому, діяти заради волі Крішни, розвивати смирення й так далі.

Це умонастрій прийняття того, що є сприятливим. Його критерієм буде [священне] писання, садгу, Ґуру, вайшнави. Та відповідно, коли жива істота буде приймати настанови у суспільстві Ґуру, садгу й вайшнавів, поступово вона буде полишати те, що не є сприятливим для служіння Крішні.

Шріла Авадгут Махарадж: Повертаючись до другого запитання, я кажу: «Дуже багато людей прийшло, щоб побачити Вас. В людей є щире бажання й наміри. Ці бажання й наміри у духовному житті проявляються у їхніх діях. Ніхто тут не є обізнаним у писаннях, тому в людей дуже багато запитань, але головне — це та щирість, із якою люди приходять».

Враджа Кішор Прабгу: Нещодавно читали в книзі Бгакті Віноди Тгакура «Навадвіпа‑дгама‑махатм’я», що Джіва Ґосвамі крушився через те, що не застав ліли Господа Чайтан’ї. Хочеться дізнатися, чи це дійсно так? Чи застав він ліли Господа Чайтан’ї?

Шріла Ґовінда Махарадж: Становище Джіви було таким, що він бачив санкіртану Махапрабгу на власні очі, але не приєднався до оточення Махапрабгу в Пурі. Він отримував настанови від Ніт’янанди. Ніт’янанда відкрив йому славу трансцендентної величі Навадвіпи й дав настанови. Також Ніт’янанда сказав: «Махапрабгу визволив усю твою сім’ю й тепер Я хочу, щоб ти пішов до Вріндавани й там, у Вріндавані ти знайдеш своє вічне служіння». Джіва відправився до Вріндавани, й там відбувалися його діяння. Він не був у групі Махапрабгу.

Шріла Авадгут Махарадж: Джай Ґуру Махарадж кі джай!

Шріла Ґовінда Махарадж: Оскільки найголовніше — це милість Крішни, то якщо Крішна проливає на живу істоту Свою милість, через вайшнавів або через писання — у будь який спосіб, — тоді ця жива істота буде здатна бачити істину. Найголовніший критерій — здобути милість Господа й відданих.

Існує різне бачення [духовного] процесу різними вайшнавами, але Шріла Шрідгар Махарадж дуже чітко виділив нашу лінію, концепцію, якої ми дотримуємось. Ця концепція описана в одній зі шлок наступним чином: дотик до Прекрасної Реальності через служіння дасть тобі бачення. Тільки через справжнє служіння людина може здобути милість, яка необхідна для сприйняття усього сутнього.

атах̣ ш́рī-кр̣ш̣н̣а-на̄ма̄ді на бгавед ґра̄хйам індрійаіх̣
севонмукге хі джіхва̄дау свайам ева спгуратй адах̣
4

Основна ідея наших ачар’їв — Бгакті Віноди Тгакури, Бгакті Сіддганти Сарасваті Тгакури — полягала в тому, що через служіння прийде й розуміння й [вірне] сприйняття. Може для когось це не достатньо авторитетний висновок, хтось може вважати, що все це має розкриватися по‑іншому, але я хочу вам сказати, що я сам здобув деякий результат через служіння своєму Ґуру. Я не хотів з молодості робити дуже багато чого, але мій Ґуру Махарадж змусив мене, буквально з примусу, займатися служінням. Та я хочу сказати, що завдяки симпатії до нього, завдяки прив’язаності до нього, завдяки бажанню задовольнити його я відчув, як усе, що мені необхідно, з’явилося у моєму серці. Бо ніхто не читав Веди, Веданту, Упанішади у повному обсязі, але я хочу сказати, що це не має ніякого значення, оскільки є багато‑кого, хто читав, але так нічого й не збагнув. Через служіння ці реалізації прийшли. Та якщо я чимось володію, то можу сказати, що це те, що зійшло у серце лише завдяки милості Шрі Ґуру. Таким є процес та результат.

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 


1 «Шесть составляющих самопредания таковы: принятие того, что благоприятно для преданного служения, и отвержение того, что неблагоприятно; твердая вера в то, что Кришна непременно защитит; принятие Господа собственным хранителем и повелителем; полное самопредание и смирение» («Хари-бхакти-виласа», приводится также в «Шри Чайтанья-чаритамрите», Мадхья-лила, 22.100).

2 «Кришну нельзя постичь грубыми мирскими чувствами. Он Сам открывает Себя преданным, снискавшим Его любовь своим трансцендентным любовным служением» («Шри Бхакти-расамрита-синдху», 1.2.234).

3 «Шість складових самовіддання є такими: прийняття того, що є сприятливим для відданого служіння, та відмова від того, що є несприятливим; тверда віра в те, що Крішна неодмінно захистить; прийняття Господа своїм зберігачем та володарем; повне самовіддання та смирення» («Харі-бгакті-вілāса», а також «Ш́рī Чаитанйа-чарітāмр̣та», Мадгйа-лīлā, 22.100).

4 «Крішну не можна збагнути грубими почуттями. Він Сам відкриває Себе відданим, які здобули Його любов своїм трансцендентним любовним служінням» («Бгакті-расāмр̣та-сіндгу», 1.2.234).

← Публичные программы в орской студии йоги VEDALIFE c Нитай Чандрой Прабху ·• Архив новостей •· День божественного явления Шри Нитьянанды Прабху в Киеве 13 февраля 2014 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования