«Simple-Hearted or Simpleton». Bhakti Sudhir Goswami. (In English)

 

Shrila Bhakti Sudhir Goswami Maharaj

Simple-Hearted or Simpleton


English:

Chekhov says in one of his plays, describing one man, “He was a simple man. A stupid man.” So, there’s simple-hearted, and simpleton. So of someone who’s interested to advance spiritually, we’re told (Ms: 2.1), “Hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: they will factor in that, ‘I have a strong tendency towards self-deception; I can see it in my life and my circumstances. So, knowing that I have a tendency to do that, let this not be another example of that—my making spiritual connections.’” So then we have to look into tradition, lineage, etc.

Gandhi, when the British were there, he realised that khadi (the cloth made by the charkha, and from the cotton, and the weavers, by hand), every aspect of it is hand; he thought, “This is good for India. It’s good for the people in the villages; it’s good for the country. So if you believe in India, just buy khadi; don’t buy the factory mill cloth of the British.” So a movement started growing. But then—the British are very clever; in their factory they learned how to produce cloth that looks like khadi. So they started selling it. So this led him to establish the Khadi Sanga. It’s still there in Kolkata and other places you can find.

Swāmī Avadhūt: I bought some stuff there.

Bhakti Sudhīr Goswāmī: Yes. So the Khadi Sanga… And what he was saying: “We’re starting an association, us who really know what khadi is, and the purest…, it will have our stamp and our seal on it. If it does not have the stamp and seal of the Khadi Saṅga, it’s counterfeit, it’s not the real thing.” So, in something as serious as spiritual culture, someone’s going to have to invest some time, some energy, do some research, but ultimately, what Manu says, and what I quoted (Ms: 2.1), “Yo dharmas taṁ nibhohṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: ultimately it’s an affair of the heart”.

And now we’re back to that point: simple-hearted or simpleton? Self-deceiver, or sincere, earnest hankering for the truth? So Śrīla Guru Mahārāj, he has an aphorism that actually applies to everything, including all the varieties of theistic culture that you could possibly conceive. Everything is included within this one sūtra-like expression in which he says, “According to the inner sincere hankering of your heart, you will come in connection with a particular level of theistic conception and subsequent association—that’s guaranteed.” So then what we’re left with is, “Oh! Then as long as I’m sincere, everything will be all right. As long as I’m sincere, I’ll make the right choice. As long as I’m sincere, ultimately I’ll get there.” And that’s again grounded in the Gīta (6.40), where Kṛṣṇa tells Arjuna, “Na hi kalyāṇa-kṛt kaśchid durgatiṁ tāta gachchhati”, which Guru Mahārāj renders sometimes as, “The sincere will be victorious”, or, “Sincerity is invincible.”

Captured by Madhupriya Devi Dasi

 

 

Spanish, Mexican:

Chejov dice en alguna de sus obras, al describir a un hombre, «Él era un hombre simple. Un hombre estúpido».

[De Corazón Simple o Simplón]

Así que tenemos o de corazón simple o simplón, Por lo tanto si alguien está interesado en avanzar espiritualmente se nos ha dicho (Ms: 2.1), «Hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: van a tener en cuenta que “tengo una fuerte tendencia hacia la auto decepción; Puedo verlo en mi vida y mis circunstancias. Así que, sabiendo que tenemos una tendencia hacia eso, no permitamos que esto sea otro ejemplo de eso—en las conexiones espirituales que yo haga”». Así que tenemos que ver hacia la tradición, el linaje, etc.

Gandhi, cuando los Británicos estaban ahí, se dio cuenta de que el khadi (la ropa hecha de charkha, y de algodon, y por tejedores, a mano), cada aspecto de ésta es hecho a mano; él pensó, «Esto es bueno para India. Es bueno para la gente de los pueblos; es bueno para el país. Así que si crees en India, compra sólo khadi; no le compres a las fabricas fabricas de tela de los Británicos». De este modo su movimiento empezó a crecer. Pero entonces—los Británicos que son muy astutos; aprendieron a producir una tela en sus fábricas. que era igual al khadi. Y empezaron a venderla. Y ésto entonces hizo que él (Gandhi) estableciera el Khadi Sanga. Aún hay una en Kolkota y se puede encontrar también en otras partes.

Swāmī Avadhūt: Yo compré ahí algunas cosas.

Bhakti Sudhīr Goswāmī: Sí. Así que el Khadi Sanga... Y lo que él decía era que: «Estamos empezando una asociación, quienes de verdad sabemos lo que es el el khadi, y conocemos su pureza..., Haremos un sello, y la sellaremos. Si no lleva el sello de Khadi Saṅga, será una falsificación, no será auténtico». Por ello, en algo tan serio como la cultura espiritual, uno tendrá que invertir algo de tiempo, algo de energía, hacer un poco de investigación, pero al final, lo que dice Manu, y lo que cito es (Ms: 2.1), «Yo dharmas taṁ nibho… hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: al final es una aventura del corazón».

Y ahora regresando al punto: ¿corazón simple o simplón? ¿auto engaño o ferviente anhelo por la verdad? Śrīla Guru Mahārāj, tenía un aformismo que en realidad se aplica a todo, incluyendo a todas las variedades de cultura teística que puedas concebir. Todo está incluido dentro de esta especie de expresión sūtra en la que él dice, «Dependiendo del sincero fervor de nuestro corazón llegarás a estar en conexión con un nivel en particular de concepción teológica y su subsecuente asociación—eso está garantizado». Así que lo que nos queda es, «¡Oh! Entonces mientras sea sincero, todo estará bien. Mientras sea sincero, haré la elección adecuada. Mientras sea sincero, al final llegaré ahí». Y eso también está basado en el Gīta (6.40), cuando Kṛṣṇa le dice a Arjuna, «Na hi kalyāṇa-kṛt kaśchid durgatiṁ tāta gachchhati», el cual Guru Mahārāj algunas veces convirtiera en, «Los sinceros serán victoriosos», o, «La Sinceridad es invincible».

Translated by Teresa Loret de Mola

 

 

Hungarian:

Csekov azt mondja egy alakításában, amikor jellemzett egy embert: „Ő egy egyszerű férfi. Egy buta ember.”

[Nyíltszívű vagyostoba]

Vagyisvananyíltszívű ésvanazostoba. Akit érdekelahaladó lelkifejlődés, annakaztmondjuk: hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: Önmagunk elemezve azt mondhatjuk: „Erős hajlamom van az önbecsapásra; látom az életemben és a körülményeimben. Tudvánezt, hogyhajlamomvanerre, nelegyenez újabbpéldaerre—a lelki kapcsolataim építése.” Tehát, vetnünk kell egy pillantást a tradícióra, a származásunkra, stb.

Gandhi, amikor ott voltak az angolok, észrevette, hogy a khadi (ruha, ami szövőszéken készült pamutból, ami szintén kézzel készített), minden szempontból kézi munka; Azt gondolta: „Ez jó lesz Indiának. Jó lesz az embereknek a falvakban, jó lesz a városban. Így, ha hiszel Indiában, csak khadit vegyél; ne vedd meg az angolok gyárban készült ruháit!” Így, ez a mozgalom nőni kezdett. De aztán—az angolok nagyon okosak voltak; megtanulták, hogyan kell a gyáraikban olyan ruhát gyártani, ami úgy néz ki, mint a khadi. Így elkezdték árulni azt. És ez oda vezette őt, hogy megalapítsa a Khadi Saṅgát. Még mindig találni Kalkuttában és más helyeken.

Swāmī Avadhūt: Vettem ott néhány dolgot.

Bhakti Sudhīr Goswāmī: Igen. Tehát a Khadi Saṅga... Amit mondott ezzel: „Egy társulásba kezdtünk, akik tudják, mi is a valódi khadi. Rajta lesz a bélyegünk és a pecsétünk. Ha nincs rajta a Khadi Saṅga bélyege és pecsétje, az hamisítvány, nem a valódi.” Tehát, azokban a dolgokban, amik olyan komolyak, mint a lelki kultúránk bele kell majd fektetnünk némi időt, némi energiát, kutatást végezni, de végül, amit Manu mond és amit idéztem (Ms: 2.1): yo dharmas taṁ nibho... hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: végtére ez a szív küzdelme.

És most visszatértünk a kiindulóponthoz: nyitott szívű vagy ostoba? Önbecsapó, vagy lélekből fakadóan őszintén vágyakozik az igazság után? Śrīla Guru Mahārājnak van egy jelentős mondása, ami valóban érvényes mindenre, magában foglalva a lelki kultúra összes változatát, amit csak el tudsz képzelni. Mindent magába foglal ez az egyetlen sūtra jellegű kinyilatkoztatás, amiben azt mondja: „A szíved belső, őszinte vágyakozása révén, kapcsolatba fogsz kerülni a lelki koncepció és az újabb társulás következő szintjével—ez garantált.” Tehát, amit hátrahagyunk ezzel, „Ó! Mindaddig, amíg őszinte vagyok, minden rendben van. Mindaddig, amíg őszinte vagyok, helyesen választok. Mindaddig, amíg őszinte vagyok, végül eljutok oda.” És ez meg van alapozva a Gītában, amikor Kṛṣṇa mondja Arjunának: „Na hi kalyāṇa-kṛt kaśchid durgatiṁ tāta gachchhati”. Amire Guru Mahārāj néha rámutatott, „Az őszinteség győzedelmeskedni fog”, vagy „Az őszinteség legyőzhetetlen.”

Translated by Tungavidya Devi Dasi

 

 

Шрила Бхакти Судхир Госвами Махарадж

Простосердечный или простак?

 

Русский:

В одной из своих пьес Чехов, описывая персонажа, говорит: «Он был простаком, глупцом». Есть простосердечные, а есть простаки. О тех, кто заинтересован в духовном росте, говорится («Ману-самхита», 2.1): хр̣дайенабхйануджн̃а̄то йо дхармас там̇ нибходхатаони признают следующее: «Я обладаю устойчивой тенденцией к самообману. Свидетельство тому  моя жизнь и обстоятельства вокруг меня. Я помню об этой тенденции, так пусть же мое стремление обрести духовную связь не станет еще одним примером этого». Затем нам следует изучить традицию, преемственность и так далее.

Ганди во времена британской оккупации понял, что кхади (ткань, изготавливаемая с помощью прялки из хлопка вручную), целиком являясь продуктом ручного труда, станет благом для Индии: «Это для деревенских людей. Это на благо страны. Если вы верите в Индию, просто покупайте кхади, не покупайте британские фабричные ткани, сделанные на станках». Это движение начало набирать обороты, и тогда британцы, они ведь не дураки, научились изготавливать ткань, которая выглядела как кхади. Ее начали продавать. Это подтолкнуло Ганди к созданию ткацкого сообщества — Кхади Санга. Оно попрежнему существует в Калькутте и других местах также.

Шрила Авадхут Махарадж: Да, я покупал там кое-что.

Шрила Госвами Махарадж: Да, Кхади Санга… Он заявил: «Мы основываем ассоциацию тех, кто знает, что такое настоящее кхади. На продукции нашей ассоциации будет стоять штамп или клеймо. Если такого штампа нет, значит, это подделка, не настоящее кхади».

Итак, чему-то столь же серьезному, чем является духовная жизнь, человек должен посвятить свое время, приложить усилия к этому, находиться в поиске. Но в высшем понимании, о чем говорит Ману, то, что я процитировал — йо дхармас там̇ нибхо... хр̣дайенабхйануджн̃а̄то йо дхармас там̇ нибходхата, — в высшем понимании это вопрос сердца.

Давайте вернемся назад: простосердечный или простак? Занимающийся самообманом или искренний, горячо стремящийся к истине? У Шрилы Гуру Махараджа есть один афоризм, применимый ко всему, включая все разнообразие духовных течений, которое только можно представить. Все включается в это, подобное сӯтре, выражение: «В соответствии с искренностью внутреннего стремления своего сердца вы соприкоснетесь с конкретным уровнем божественной концепции, а впоследствии найдете соответствующее общество — в этом нет сомнения». Все, что возможно для нас, это думать: «Да, пока я искренен, все будет в порядке. Пока я искренен, я смогу сделать правильный выбор и, в конечном счете, достичь желаемого». Опять-таки, это основывается на Гите (6.40), где Кришна говорит Арджуне: на хи калйāн̣а‑кр̣т каш́чид дургатим̇ тāта гаччхати, что Гуру Махарадж переводит как «искренний победоносен» или «искренность непобедима».

Переводчик: Кришна Чайтанья Дас
Редактор: Аннапурна Деви Даси


 

Шріла Бгакті Судгір Ґосвамі Махарадж

Простодушний чи простак

 

Українська:

В одній зі своїх п’єс Чехов, описуючи персонажа, каже: «Він був простаком, дурнем». Є простодушні, а є простаки. Про тих, які зацікавлені в духовному зрості, говориться (М‑с: 2.1), хр̣дайєнабгйануджн̃а̄то йо дгармас там̇ нібгодгата, — вони визнають наступне: «Я володію сталою тенденцією до самоомани. Свідченням цього є моє життя й обставини навколо мене. Пам’ятаючи про цю тенденцію, нехай же моє прагнення знайти духовний зв’язок не стане ще одним прикладом цього». Далі нам слід вивчити традицію, спадкоємність й так далі.

Ганді, під час британської окупації збагнув, що кгаді (тканина, яка виробляється з бавовни за допомогою прядки вручну) цілком є продуктом ручної праці, він подумав: «Це на благо Індії, селян. Це на благо усієї країни. Якщо ви маєте віру в Індію, просто купуйте кгаді, не купуйте британські фабричні тканини, вироблені на станках». Цей рух почав набирати оберти й тоді британці, вони ж не дурні, навчились робити тканини, що виглядали наче кгаді. Їх почали продавати. Це підштовхнуло Ганді до створення ткацького суспільства — Кгаді Санґа. Воно й досі існує у Калькутті й інших місцях.

Шріла Авадгут Махарадж: Так, я дещо купляв там.

Шріла Ґосвамі Махарадж: Так, Кгаді Санґа... Він заявив: «Ми засновуємо асоціацію тих, хто знає, що таке справжнє кгаді. На продукції нашої асоціації буде стояти штамп чи клеймо. Якщо такого штампу немає, значить це підробка, не справжнє кгаді». Отже, у чомусь настільки ж серйозному, яким є духовне життя, людина має присвятити свій час, докласти зусиль, знаходитись у пошуку. Але у вищому розумінні, про що каже Ману, те, що я цитував, йо дгармас там̇ нібго... хр̣дайєнабгйануджн̃а̄то йо дгармас там̇ нібгодгата, — у вищому розумінні це питання серця.

Давайте повернемось назад: простодушний чи простак? Той, що займається самооманою чи щирий, який палко прагне істини? В Шріли Ґуру Махараджа є один афоризм, який можна використати до усього, включаючи усе розмаїття духовних течій, яке тільки можна уявити. Усе міститься у цьому, подібному до сӯтри, вислові: «У відповідності до щирості внутрішнього прагнення свого серця ви досягнете певного рівня божественної концепції й, у наслідку, знайдете відповідне суспільство — в цьому немає сумнівів». Нам треба лише міркувати: «Так, доки я щирий, усе буде гаразд. Поки я щирий, я зможу зробити правильний вибір й, в решті, досягти бажаного». Знову ж, це базується на Ґіті (6.40), де Крішна каже Арджуні: на хі калйāн̣а‑кр̣т каш́чід дурґатім̇ тāта гаччгаті, що подається Ґуру Махараджем як «щирий є переможцем» або «щирість нездоланна».

Перекладач: Крiшна Чайтаня Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 

 

French:

Tchekhov dit dans une de ses pièces, décrivant un homme, «Il était un homme simple. Un homme stupide».

[Naïf ou Niais]

Donc, il est naïf ou niais. Donc, de quelqu’un qui est intéressé à faire avancer spirituellement, nous dit-on (Ms: 2.1), hṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata: ils prendre en compte que, «J’ai une forte tendance à l’auto-tromperie; Je peux le voir dans ma vie et mes circonstances. Je me souviens de cette tendance, alors laissez mon désir de trouver une connexion spirituelle ne devienne pas un autre exemple de cela». Ensuite, nous devons étudier la tradition, la continuité et ainsi de suite.

Pendant l’occupation britannique Gandhi a compris que le khadi (le tissu, construit avec un rouet de coton à la main), étant un produit de travail manuel, sera le bien pour l’Inde: «C’est pour les gens du village. C’est dans l’intérêt du pays. Si vous croyez en l’Inde, simplement d’acheter le khadi, ne pas acheter des tissus d’usine britanniques faites avec les machines». Ce mouvement a commencé à prendre des tours, puis les Britanniques, parce qu’ils ne sont pas des dupes, ont appris à faire le tissu qui ressemblait comme le khadi. Ils ont le commencé. Cela a incité Gandhi de créer une communauté de tissage — Khadi Sanga. Il existe encore à Calcutta et d’autres endroits.

Swāmī Avadhūt: Oui, j’ai acheté quelque chose la.

Bhakti Sudhīr Goswāmī: Oui. Ainsi, le Khadi Sanga... Il a dit, «Nous fondons l’association de ceux qui savent ce qu’est le vrai khadi. La estampille ou la marque sera imprimé sur les produits de notre association. Si un tel estampille n’est pas, alors c’est une contrefaçon, pas réel khadi».

Donc, pour quelque chose d’aussi sérieux que la vie spirituelle, l’homme doit se consacrer, faire de son efforts à cela et être à la recherché. Mais dans la conception supreme, c’est ce que Manu a dit, ce que j’ai cite (Ms: 2.1), — yo dharmas taṁ nibhohṛdayenabhyanujñāto yo dharmas taṁ nibhodhata — dans la conception suprême c’est une affaire de cœur.

Et maintenant nous devons revenir sur ce moment: naïf ou niais? Le trompeur, ou sincère, l’aspiration franche pour la vérité? Donc Shrila Guru Maharaj, il a un aphorisme qui s’applique en fait à tout, y compris toutes les variétés de culture théiste que vous pourriez éventuellement concevoir. Tout est inclus dans cette une sutra comme l’expression dans lequel il dit: «Selon la nostalgie sincère intérieur de votre coeur, vous arriverez dans le cadre d’un niveau particulier de la conception théiste et d’association subséquente — с’est la garantie». Tout ce qui est possible pour nous, c’est de penser comme il suit: «Oui, tant que je suis sincère, tout ira bien. Tant que je suis sincère, je peux faire les bons choix et, en fin de compte, pour obtenir l’objectif desire». Encore une fois, ceci est basé sur la Gita (6.40), où Krishna dit à Arjuna: na hi kalyāṇa-kṛt kaśchid durgatiṁ tāta gachchhati, que Guru Maharaja traduit comme «sincère est victorieux» ou «la sincérité est invincible».

Translated by Nanda Priya Devi Dasi

 

← «Как следует Гуру воспринимать своих учеников?» Шрила Б. Р. Шридхар Дев-Госвами Махарадж. 4 марта 1981 года, Навадвип Дхам, Индия ·• Архив новостей •· Харинама в Томске. 16 июня 2014 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования