«Красота спасет мир». Бхакти Судхир Госвами. (Рус. субтитры). «Beauty Will Save the World». Bhakti Sudhir Goswami. (In English)

Видео с русскими субтитрами! Нужно включить их на панели пуска справа, кнопка СС.

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 5.7 МБ)

Shrila Bhakti Sudhir Goswami Maharaj

Beauty Will Save the World

 

 

 English:

[Beauty Will Save the World]

 

This show is titled “Beauty over Power,” and interestingly, we can connect this to the talk that Aleksandr Solzhenitsyn gave in his acceptance of the Nobel Prize for Literature. Somewhere around 1976, 1978, somewhere around there. And he says, in his talk, which is a talk about art, literature, etc: “What is the value of these things?” Just as people say: “What is the value of philosophy?” “It has no practical value.” They will tell people in school: “Don’t study philosophy, study technology so you can get a job. A high paying job. The only job you can get if you study philosophy is teacher. Has no practical value.” But Guru Maharaj will say, “Yes, philosophy shows it’s practical value when death approaches, or when we have to deal with death.” So here, in his acceptance, Solzhenitsyn, he decided to talk about art, after all it’s the Nobel Prize for Literature. What is the value of art? What is the value of telling a story? Is there any value? Or, it’s just: “It has some entertainment value?” But, anything substantial it deals with, that’s of lasting value? So, he began his talk by saying that Dostoyevsky once let drop the enigmatic phrase that “Beauty will save the world.” Like Guru Maharaj hearing the Vedas, and he thought that was a peculiar statement, when Solzhenitsyn heard Dostoyevsky say “Beauty will save the world,” he thought, “Really? Does he really mean that? Maybe he just was speaking informally and he said that but it wasn’t a seriously thought out proposition.” But then he thought: “But Dostoyevsky is a master, he doesn’t misspeak often. And if he said this, maybe there’s something special there and he meant it to be understood in a very serious way. Wasn’t just some charming repartee, but something valuable and substantial there?” And then he thought, in perhaps his own example, and said: “Truth and justice, they proceed more or less in linear fashion, in our general conception of them.” He said “But beauty,” and now I’m, I’m paraphrasing and embellishing, aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet [Shri Chaitanya-charitamrita, Madhya-lila, 14.163]. He acknowledged, indirectly, that beauty moves in an unpredictable way, not in a linear style. Just as when we talk of harmony, in the conception of beauty, the face, they will show very beautiful women, or handsome men, and take the face in half, and they don’t look good when you put two identical halves together. But when you... A real face, there are a variety of elements that are unified in a beautiful presentation and the ultimate presentation is beautiful. So it means harmonizing disparate, or, various elements. So, saying, truth and justice, they’re more linear in their approach. But beauty moves, Rupa Goswami says, aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet, like the movements of a serpent. The serpent’s movements overall are progressive, but they move in a zig-zag way. But the overall effect is progressive. The pastimes of Krishna are like that. The beauty of Krishna is like that. The form of Krishna is like that. The pastimes of Krishna are like that. So he said: “Since, that which moves in a straight and linear line, it has a tendency to get chopped down.” But what moves in a zig-zag, serpentine way, can, in his words, he said: “Perhaps do the job of all three: truth, justice, beauty.” Here we’re saying: “Truth, auspiciousness and beauty.” So the auspiciousness aspect, shivam. Satyam, truth, truthfulness. But is the ultimate conception of truth realized in that, or comprehensively expressed as auspiciousness? It must be auspicious, good for everyone. Reality is for itself and by itself. But still something is lacking there, and what that is is sundaram, beauty, charm, sweetness. So the ultimate conception, of the Ultimate Truth, or the Absolute Truth, is beautiful. Reality the beautiful. The beautiful Absolute.

Edited by Ashutosh Krishna Das

 

 

Chinese:

[美将拯救世界]

 

目的标语于力量

有趣的是想到

亚历山大·仁尼琴斯作家在接受

诺贝尔文学奖时

19761978就是那

美将拯救世界

在他的言中

关于艺术、文学等些的价是什么

就如同人们问哲学有什么价

它没什么实际的价学校么告

不要学哲学去学

这样你能找到工作一份高薪工作

哲学能找到的唯一工作就是当老

没有实际的价

Guru Maharaj

哲学会在死亡它的实际

当死亡逼近或是我不得不面

所以仁尼琴在他的得奖发言里

谈论艺术诺贝尔文学

艺术的价是什么述故事的价是什么

有价

或是它只具有一些娱乐

但是扯到任何实质问题时那有永恒的价

在他讲话的开始了陀思妥耶夫斯基斯作家

留下的一句意味深

美将拯救世界

Guru Maharaj听到经时他想

那个断太古怪了

当索仁尼琴听到陀思妥耶夫斯基

美将拯救世界他想

真的他真是个意思

他只是随口说说

并不是一个真思考的命

但他又想但是陀思妥耶夫斯基是一位教授

通常不会失如果他

可能是有特的含他就是个意思

真地去理解。

仅仅是美妙的话语更有实质

有价

接着他想了了个可能是他自己的例子

真理与正在我一般理解看来

是沿着直线式行直来直去的

但是美在我来

重新诠释这

aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet.” [Shri Chaitanya-charitamrita, Madhya-lila, 14.163]

接地承美活动时

是不可知的不是直线式的

就像当我们谈论谐时

从美的角度出

脸庞当他要呈很漂亮的女人

或是英俊的男人只秀出半边脸

如果把两个完全相同的半放在一起

反而并不好看

但是一个真有很多元素

集合在一起展示才会好看

的展示是美

意味着需要将多不同的元素和起来

所以真理与正

向是直来直去的方式

但是在活动时Rupa Goswami

aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet,”

就像是蛇在蜿蜒着

蛇移的整体趋势还是前

但他是沿着字曲线

整体的效果是向前取的。

那的逍遥光就像这样

那的美就像这样

那的形象就像这样

那的逍遥光就像这样

他接着直行或直线

容易被截断

但以字迂回曲折行

用他的话说可能已覆盖了所有三项职责

真理、正、美

真理、吉祥和美

吉祥shivam

真理satyam

但是极真理的程或

全然表达之后是吉祥

它一定是每个人都有益都很吉利的

了自己而自主存在也是自身独立存在的

但仍缺失一些

像是sundaram美、迷人、甜蜜

所以极真理、绝对真理的

极理念就是美

绝对

Translated by Nalina Devi Dasi
Edited by Sulakshana Devi Dasi

 

 

Hungarian:

[A Szépség fogja megmenteni a Világot]

 

Ennek a műsornak a neve “Szépség a hatalom felett” és érdekes módon, ezt hozzá köthetjük ahhoz a beszédhez, amit Alexander Szolzsenyicin tartott az irodalmi Nobel-díj átvételekor. Olyan 1976, 1978 körül, valamikor akörül. És azt mondja beszédében, ami művészetről, irodalomról, stb. szól: “Mi az értéke ezeknek a dolgoknak?” Ugyanúgy, ahogy az emberek mondják: “Mi az értéke a filozófiának?” Nincs gyakorlati értéke, és azt mondják az embereknek az iskolában: “Ne tanulj filozófiát, tanulj technológiát, hogy kaphass állást. Egy jól fizetett állást.” Ha filozófiát tanulsz, csak tanár lehet belőled. Nincs gyakorlati értéke. De Guru Mahārāja azt mondja erre “Igen, a filozófia akkor mutatja meg a gyakorlati értékét, amikor a halál közeledik, vagy szembe kell néznünk vele.” És a beszédében Szolzsenyicin úgy döntött, hogy a művészetről fog beszélni. Végül is ez egy irodalmi munkásságért kapott Nobel-díj, amit elfogad. Mi a művészet értéke? Mi az értéke egy történet elmesélésének? Van bármilyen értéke? Vagy csak szórakoztatási értéke van. De szól bármiféle fontos dologról, aminek tartós értéke van? Szóval, azzal kezdte a beszédét, hogy Dosztojevszkij egyszer kiejtette azt a titokzatos mondatot, hogy “A Szépség fogja megmenti a világot” Mint amikor Guru Mahārāja hallotta a Védákat, és azt gondolta, hogy ez egy furcsa kijelentés volt. Amikor Szolzsenyicin hallotta Dosztojevszkijt, hogy “A Szépség fogja megmenteni a világot” azt gondolta: “Tényleg? Ezt most komolyan gondolja?” “"Lehet, hogy csak úgy mondta, de nem volt egy komolyan átgondolt kijelentés.” És akkor azt gondolta: “De Dosztojevszkij egy mester, nem gyakran beszél félre. És ha ő ezt mondta, akkor lehet, hogy van ott valami különleges, és nagyon komolyan gondolta. Nemcsak egy elbűvölő visszavágás volt, hanem valami értékes és lényeges.” És akkor arra gondolt, hogy—lehet ez az ő példája—Az igazság és az igazságosság többé kevésbé lineárisan haladnak, a mi általános felfogásunkban. És ő azt mondta “De a szépség”—és most kiszínezve írom körül “aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet” [Shri Chaitanya-charitamrita, Madhya-lila, 14.163]. Közvetett módon felismerte, hogy a szépség kiszámíthatatlan módon mozog, nem lineárisan. Pont úgy, mint amikor harmóniáról beszélünk a szépség fogalomkörében, mint például az arc, például nagyon szép női vagy férfi arcképet mutatnak, és elfelezik és nem néznek ki jól, amikor összeillesztik a két egyforma felet. De egy valódi arcban számtalan rész van amik eggyé válnak egy szép ábrázolásban és az eredendő ábrázolás szép. Tehát számtalan eltérő elem harmonizálását jelenti. Szóval azt mondtuk, hogy az igazság és az igazságosság többnyire lineárisan haladnak. De a szépség, Rūpa Gosvāmī szerint “aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet,” olyan mint egy kígyó mozgása. A kígyók összességében előre haladnak, de cikcakkban. De az általános hatás előrehaladó. Ilyenek Kṛṣṇa kedvtelései. Kṛṣṇa szépsége ilyen. Kṛṣṇa alakja ilyen. Kṛṣṇa kedvtelései ilyenek. Szóval azt mondta, hogy ami egyenes és lineáris módon mozog, azt általában levágják. De ami kígyó módjára cikcakkban mozog, az ő szavaival, “lehet, hogy mindhármat képviseli” Igazság, igazságosság, szépség. Itt most igazságról, kedvező minőségről és szépségről van szó. Tehát a kedvező minőség aspektusa, Śivam. Satyaṁ, igazság, igazmondás. De ebben megvalósul az igazság eredendő fogalma vagy átfogóan a kedvező minőséget fejezi ki? Mindenki számára kedvező, jó kell legyen. Az igazság önmagáért és önmagától van. De mégis valami hiányzik innen, és ez a sundaram, szépség, bűvölet, édesség. Tehát Végső Igazságnak vagy az Abszolút Igazságnak a végső fogalma a szép. Valóság a gyönyörű. A gyönyörű Abszolút.

Translated by Rasangi Devi Dasi
Edited by Raghunatha Das, Balai Das

 

 

Spanish:

[La Belleza Salvará el Mundo]

 

Este programa se llama “La Belleza por encima del Poder,” e interesantemente, podemos conectar ésto a la plática que Aleksandr Solzhenitsyn dio al aceptar Premi Nóbel de Literatura. Alrededor de 1976, 1978, Y él dijo, en su plática, la cual habla de arte, literatura, etc. “¿cuál es el valor de esas cosas?” Tal como la gente dice “¿Cuál es el valor de la filosofía?” Correcto no tiene ningún valor práctico, en la escuela le dicen a la gente “No estudien filosofía, estudien tecnología para que puedan conseguir un trabajo. Un trabajo bien pagado.” Si estudian filosofía sólo hallaran trabajo como maestro. Carece de valor práctico Pero Guru Maharaja diría “Sí la filosofía muestra su valor práctico en proximidad de la muerte o cuando tenemos que lidear con la muerte.” Así es que aquí, e discurs de aceptación, solzhenitsyn, decidió hablar del arte, después de todo era el Premio Nobel de literatura ¿Cuál es el valor del arte? ¿Cuál es el valor de contar una historia? ¿Hay algún valor ahí? O acaso, sólo tiene un valor como entretenimiento. Pero, cualquier cosa substancial con la que se enfrente es de un valor ínfimo Así es que empezó su plática diciendo que Dostoyevsky dejó caer una vez la enigmática frase que dice “La Belleza salvaré el mundo.” Tal como cuando Guru Maharaja escuchaba los Vedas y pensó que era una declaración peculiar Cuando Solzhenitsyn escuchó a Dostoyevsky dijo “La belleza salvará el mundo,” y pensó ¿En serio? ¿Es eso lo que en verdad quiere decir? “Tal vez sólo hablaba informalmente y lo dijo por decir pero no era la propuesta de un pensamiento serio.” Pero entonces pensó “Pero Dostoyevski es un maestro” “No habla por hablar, Y si dijo eso, tal vez había algo especial ahí y quiso decir algo para que sea entendido de manera muy seria. No era retórica encantadora, sino algo valioso y substancial ahí.” Y entonces él pensó, tal vez en su propio ejemplo, “La verdad y la justicia, proceden mas o menos en fases lineales, en nuestra concepción general de ellos.” Y agregó “Pero la Belleza” y ahora yo estoy parafreaseando y embelleciendo. “aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet” [Shri Chaitanya-charitamrita, Madhya-lila, 14.163]. El comprendío, de manera indirecta, que la belleza se mueve en la senda impredecible, no en un estilo lineal. Tal como cuando hablamos de armonía, en la concepción de belleza el rostro, nos mostratán la cara de una mujer bonita. o de un hombre guapo y esos rostros no se verán bien cuando pones dos de sus partes idénticas juntas. Pero un rostro auténtico, tiene variedad de elementos unidos en una hermosa presentación y ésta presentación última es hermosa. Lo cual es un disparate armónico con numerosos elementos Así es que decir, la verdad y la justicia son más lineales en su aproximación pero la belleza se mueve, Rupa Goswami dice “aher iva gatiḥ premṇaḥ svabhāva-kuṭilā bhavet,” tal como los movimientos de la serpiente Más que nada, los movimientos de la serpiente son progresivos, se mueven a modo de zig. zag. Pero su efecto es el de progresar. Así son los pasatiempos de Kṛṣṇa. La belleza de Kṛṣṇa es así La forma de Kṛṣṇa es así. También lo son los pasatiempos de Kṛṣṇa Y a partir de ello él dice, que lo que se mueve en linea recta y de manera lineal, tiene la tendencia de ser talado. pero aquello que zig saguea, el camino que serpentea puede, en sus palabras, “hacer el trabajo de las tres,” Verdad, justicia y belleza. Nosotros diríamos verdad, bienaventuranza y belleza. El bienaventurado aspecto, Shivam. Satyam, verdad, veracidad. Pero ¿esta la última concepción de la verdad, reconocida ahí o expresada exhaustivamente como bienaventuranza? Ha de ser venturoso, bueno para todos. La realidad es para sí misma y por ella misma. Pero allí aún hace falta algo, y eso es sundaram, la belleza, en encanto, la dulzura entonces la concepción última, la Verdad Última, o la Verdad Absoluta, es hermosa. la Hermosa Realidad El Hermoso Absoluto.

Translated by Tapananandini Devi Dasi

 

 

Russian:

[Красота спасет мир]

 

Эта программа называется «Красота выше силы». Интересно, что это можно связать с речью Александра Солженицына на вручении ему Нобелевской премии по литературе, [которое состоялось] где-то примерно в 1976 или 1978 году… В своей речи, посвящённой искусству, литературе и т. п., он сказал: «В чём ценность этих явлений?» Как люди говорят: «В чём ценность философии?» «Она бесполезна на практике, — говорят в школе. — Не изучайте философию, получите техническое образование, чтобы легче было найти работу с хорошей зарплатой. А изучив философию, вы сможете устроиться на работу только преподавателем. Она бесполезна в практической жизни». Однако Гуру Махарадж говорит: «Философия являет практическую ценность, когда смерть приходит или когда мы вынуждены столкнуться со смертью». Итак, на награждении Солженицын решил говорить об искусстве — в конце концов, это же была Нобелевская премия по литературе. В чём ценность искусства? В чём смысл рассказывания истории? Необходимо ли это? Или это только для развлечения? Затрагивает ли это что-нибудь глубокое, вечное? Итак, он начал свою речь, сказав, что Достоевский однажды обронил загадочную фразу: «Красота спасет мир». Как Гуру Махарадж слушал Веды и подумал [однажды], что это необычное высказывание. Когда Солженицын услышал слова Достоевского «Красота спасет мир», он подумал: «Неужели? Он, правда, [говорил] об этом? Быть может, он говорил неформально и произнёс это, не обдумав как следует?» Но затем он подумал: «Достоевский — мастер, обычно он не оговаривается. И если он сказал это, то, может быть, в этом есть нечто особенное, и он хотел, чтобы к этому отнеслись очень серьёзно? Это не просто обаятельное остроумие, но что-то важное и глубокое?» И он подумал, быть может, о собственной жизни, и сказал: «Правда и справедливость действуют более-менее прямолинейно, как мы их обычно представляем». И он добавил: «Но красота!», и сейчас я перефразирую и приукрашиваю: ахер ива гатих̣ премн̣ах̣ свабха̄ва-кут̣ила̄ бхавет [«Шри Чайтанья-чаритамрита», Мадхья-лила, 14.163]. Он косвенным образом признал, что красота «движется» непредсказуемо, не прямолинейно. Так же, как в случае гармонии, если говорить о красоте. Они показывают, что если взять лицо очень красивой женщины или привлекательного мужчины и разделить его пополам, то оно уже не будет столь красивым, если вы сложите вместе две зеркально одинаковые половины. Но в реальных лицах присутствует разнообразие элементов, объединённых в прекрасном образе. Высший образ прекрасен. Это значит привести в гармонию непохожие, различные элементы. Таким образом, правда и справедливость более линейны в своём подходе. Но красота «движется», по словам Рупы Госвами, — ахер ива гатих̣ премн̣ах̣ свабха̄ва-кут̣ила̄ бхавет, — подобно движениям змеи. Змея в целом двигается вперёд, но зигзагом. В целом же продвигается вперёд. Игры Кришны таковы. Такова красота Кришны. Таков облик Кришны. Таковы игры Кришны. Он сказал, что то, что движется прямолинейно, часто срубается. Но то, что движется зигзагом, как змея, — его же словами: «Может выполнить работу всех трёх: правды, справедливости и красоты». А здесь мы говорим: «Правда, благо и красота». Благоприятный аспект, шивам. Сатьям, истина, достоверность. Но выражено ли всесторонне высшее представление об истине в понятии блага? Да, она должна нести благо всем и каждому. Реальность сама для себя и по себе. Но всё же чего-то здесь недостает. А именно — сундарам, красоты, очарования, сладости. Итак, высочайшее представление о Высшей истине или Абсолютной истине — это красота. Прекрасная реальность. Прекрасный Абсолют. 

Translated by Elena Gruzdeva
Edited by Ashutosh Krishna Das, Tradish Das

 

 

Українська:

[Краса врятує світ]

 

Ця програма зветься «Краса вища за силу». Цікаво, що ми можемо зв’язати це із промовою Олександра Солженіцина на церемонії вручення йому Нобелевської премії з літератури десь поміж 1976 та 1978 роками. Він каже у своїй промові, яка присвячена мистецтву, літературі, подібним речам: «Яка цінність цих явищ?» Як кажуть люди: «В чому цінність філософії? Вона не має практичної цінності». В школі кажуть учням: «Не вивчайте філософію, вивчайте технології і ви зможете знайти роботу, високооплачувану роботу. Єдина робота, яку ви зможете отримати вивчаючи філософію — це робота вчителя. Ніякої практичної цінності». Але Гуру Махарадж каже: «Філософія являє свою практичну значущість, коли наближається смерть чи коли ми маємо справу зі смертю».

Тож, на врученні Солженіцин присвятив свою промову мистецтву, оскільки це було вручення Нобелевської премії з літератури. Яка цінність мистецтва? В чому сенс оповідання історій? Чи є в цьому щось корисне? Чи це має лише розважальне призначення? Чи несе це щось вічне та значуще? Тож він розпочав з того, що одного разу Достоєвський обронив загадкову фразу: «Краса врятує світ». Як Гуру Махарадж, слухаючи Веди подумав, що це не звичайні ствердження. І коли Солженіцин почув вислів Достоєвського «Краса врятує світ», він подумав: «Невже? Він і справді так вважає, чи може він сказав це несвідомо та це не було серйозно обміркованою заявою?» Та далі він подумав: «Достоєвський — майстер, він не помиляється в словах. Тож, якщо він сказав це, значить в цьому має бути щось особливе та він гадав, що це слід розуміти дуже серйозно. Це не якась чарівна дотепність, а щось справді цінне та змістовне».

Тоді він подумав, можливо про якийсь приклад з власного життя, та сказав: «Правда та справедливість, вони діють більш-менш прямолінійно в нашому звичайному їх розумінні. Але краса...»; та зараз я перефразовую та прикрашаю: ахер іва гатіх̣ премн̣ах̣ свабха̄ва-кут̣іла̄ бхавет [«Ш́рī Чаитанйа-чарітāмр̣̣та», Мадхйа-лīлā, 14.163]. Він опосередковано визнав, що краса рухається не прогнозовано, не прямолінійно.

Як у випадку міркувань про гармонію, концепцію краси, зовнішності. Нам показують зображення дуже красивих жінок чи вродливих чоловіків, та якщо потім взяти половину обличчя й скласти разом дві дзеркально відображені половини, вони вже не виглядають привабливо. Реальні обличчя мають численні елементи, які поєднуються у чудовому образі, вищий образ прекрасний. Це означає привести в гармонію відмінні речі, різноманітні елементи.

Таким чином, правда та справедливість є більш лінійними у своїх проявах. Але краса «рухається», за словами Рупи Госвамі, — ахер іва гатіх̣ премн̣ах̣ свабха̄ва-кут̣іла̄ бхавет, — подібно до рухів змії. Змія в цілому пересувається вперед, але рухається подібно до зиг‑загу, хоча у підсумку вона просувається вперед. Ігри Крішни подібні до цього, Його краса схожа на це, таким є образ Крішни. Він сказав: «Те, що рухається прямим шляхом, лінійним чином, має тенденцію руйнуватися». Але те, що рухається подібно до зиг‑загу, шляхом серпантину, може, за його словами «вмістити в собі це все: правду, справедливість та красу».

Тут ми кажемо: «Істина, благо та краса». Аспект блага, шивам.Сатйам, істина, достовірність. Але чи виражена всебічно вища концепція істини в понятті блага? Це має бути благом, добром для усіх. Реальність за для себе й сама по собі. Але все ж чогось бракує, а саме сундарам — краси, чарівності, солодкості. Тож найповніша концепція Вищої істини чи Абсолютної істини — це краса. Прекрасна реальність. Прекрасний Абсолют.

Перекладач: Крiшна Чайтаня Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 

← Публичная программа с участием Шрилы Бхакти Бимала Авадхута Махараджа в Одессе 15 октября 2013 года ·• Архив новостей •· Воскресный фестиваль в киевской студии йоги VEDALIFE с участием Шрилы Б. Б. Авадхута Махараджа, Шримати Бхакти Лалиты Деви Даси и Сахадева Прабху. 13 октября 2013 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования