«Веды о любви». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. 8 июля 2014 года (день). Москва, Кисельный



скачать (формат MP3, 53.37M)

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Веды о любви

(8 июля 2014 года. Москва, Кисельный)

 

#00:00:20#

Сегодня Экадаши, и мы будем соблюдать Экадаши от всего сердца, со всем чаянием и внимательностью. Если мы будем серьезны и будем прилагать максимум усилий к тому, чтобы наполнять духовным наши действия, то станем возвышенными, мы возвысимся. Мы будем пытаться избегать в этот день всего мирского: просмотра телевизора, слушания светской музыки и разных прогулок. Мы будем пытаться, насколько это возможно, оставаться в обществе преданных в храме и больше воспевать, больше слушать.

#00:01:53#

Некоторые из наших преданных отправятся сегодня ночью совершать киртан, и это чудесно! Это замечательная программа, во время которой вы всю ночь бодрствуете и воспеваете Святое Имя Кришны, распространяете Его. Возможно, физически я не сумею к вам присоединиться, но духовно я буду с вами.

#00:02:58#

Наш Шрила Гурудев рекомендовал нам в этот день максимум духовной деятельности и минимум деятельности материальной, он рекомендовал нам проводить этот день в памятовании Господа Хари. Согласно его рекомендации, мы принимаем минимум пищи, что технически именуется как анукалпа, то есть «малое количество пищи». Мы будем осторожны в приготовлении пищи. Те, кто готовит пищу в этот день, должны знать, что готовить, какие ингредиенты использовать. Я думаю, что все вы здесь наделены необходимыми знаниями, качествами и знаете, что делать. Есть люди, которые предпочитают строгий пост в день Экадаши и даже отказываются от воды. Некоторые преданные предпочитают бодрствовать всю ночь. Однако наш Гурудев рекомендовал более умеренную позицию, когда речь идет об Экадаши. Он ставил во главу угла служение, вовлеченность в служение. Должно совершать максимум служения и быть здоровым, иметь силы, необходимые для того, чтобы его совершать. Мы говорили об этом вчера, но это важный момент, поэтому я упоминаю его вновь. Максимум служения в обществе преданных и совершения тех действий, которые необходимы. Таким образом мы обретем наибольшее благо.

#00:06:10#

Есть ли вопросы в связи с этим? С этой темой или любой другой? Пожалуйста, не стесняйтесь. Если я могу каким-то образом вам помочь или воодушевить вас в вашей духовной жизни, я попытаюсь это сделать. Я не знаю всего, но я знаю что-то по милости моего Гурудева. Если же у меня нет ответа на ваши вопросы, то я могу задать эти вопросы своим друзьям. Существует выражение (на английском): «Не важно, что ты знаешь, важно, кого ты знаешь». Если ты знаком с теми самыми людьми (так сказать, с правильными людьми), в правильном месте, то для тебя есть надежда, большая надежда. Нам же повезло в том отношении, что мы как раз знаем нужных людей, в нужном месте. У вас также есть доступ к Шриле Авадхуту Махараджу, Шриле Госвами Махараджу, Шриле Ачарье Махараджу и другим старшим вайшнавам. То, что есть у меня, есть и у вас. Если мы сумеем оставаться в сени их милости и сумеем воспользоваться преимуществом общения с ними, мы совершим значительный прогресс.

#00:09:42#

Есть песенка певца по имени Джеймс Тейлор, в которой есть слова: «Самое быстрое колесо получает больше всего смазки». И это справедливо в отношении нас: если мы просто оказываемся рядом с чистыми преданными и говорим им, что нуждаемся в их милости, в их внимании, то это внимание обращается к нам, и мы, благодаря этой милости и вниманию, способны продвигаться.

#00:10:55#

Вчера мы обращались к примеру матери и ребенка. Если ребенок спокоен, не привлекает к себе внимания, не плачет, то и мать не уделяет ему особого внимания, но когда он начинает привлекать к себе внимание, плакать, то естественно он привлекает внимание матери. В духовной жизни все обстоит схожим образом, и речь идет о том, чтобы нам привлекать к себе внимание Гуру, вайшнавов и Кришны. Если мы не испытываем этой потребности, если не чувствуем себя беспомощными, то они могут не уделить нам достаточного внимания. Однако для нас есть большая надежда, когда мы чувствуем отчаяние и испытываем эту потребность в их внимании и заботе.

#00:13:15#

В нашей жизни могут быть темные полосы, периоды, когда мы испытываем депрессию, когда угнетены и у нас нет надежды. Однако эти кажущиеся трудности могут стать для нас источником блага. Если мы испытываем отчаяние, если чувствуем себя беспомощными, подобное состояние может подтолкнуть нас к тому, чтобы с большим рвением просить о помощи. Возможно, происходят события, идущие вразрез с нашими планами, и все не идеально, все не так, как нам хотелось бы. Мы должны постараться увидеть благо, возможно скрытое, за этими казалось бы неблагоприятными событиями. Глубокий самоанализ позволит нам укрепиться, улучшить свои позиции и найти нечто более глубокое. Удачливый преданный, стремящийся к лучшему, всегда будет испытывать подобное чувство. Он будет видеть: что бы ни происходило, все всегда происходит к лучшему. Он будет видеть за всем происходящим в его жизни улыбающееся лицо Кришны.

#00:16:40#

Мы знаем (для нас это является фактом), что и травинка не может шелохнуться без Его позволения. В таком случае у нас есть надежда. Какие бы события, явления в нашей жизни мы ни рассматривали, мы будем чувствовать: в том, что происходит, для меня заключена надежда, происходящее призвано меня спасти и возвысить. Мы все сталкиваемся со следствиями наших прошлых действий и пожинаем плоды этих действий. Мы должны встречать их с благодарностью и настолько хорошо, насколько это в наших силах. [Мы должны] быть готовыми принимать, возлагать бремя ответственности за свои прошлые действия и за их последствия на наши плечи. [Мы должны] проходить необходимые испытания и переносить их [настолько] идеальным образом, насколько это в наших силах. Не стоит думать, что все всегда будет оставаться прежним. Все течет, все меняется. Речь идет о движении сознания Кришны. Происходящее не подвластно нашему контролю, и единственное, что мы можем сделать, — это занять правильную позицию сами. Иногда требуется прилагать максимум усилий, делать все возможное просто для того, чтобы продолжать идти по этому пути, сохранять связь с этой линией. Тогда как в другие периоды нам легко не просто сохранять связь в этом положении, но и двигаться вперед.

#00:20:20#

У всех нас есть взлеты и падения, хорошие периоды и дурные. Кришна в Бхагавад-гите открывает этот секрет, говоря о необходимости сохранять равновесие. Когда речь идет о взлете, Он советует не радоваться этому чрезмерно, а в тяжелые периоды — не огорчаться чрезмерно. Стараться быть устойчивым, сохранять устойчивость, равновесие в периоды испытаний, сохранять равновесие в хорошие и дурные периоды, когда речь идет о взлетах и падениях. Это йога и необходимая практика для того, чтобы достичь в этой йоге совершенства. А из всех видов йоги лучшей является бхакти. Она в наибольшей степени рекомендуется и наиболее всего любима Господом Кришной.

#00:22:07#

Господь Кришна говорит: «В сравнении со всем, что Я сотворил, — со всеми реалиями, существами, — Мои преданные-бхакты более всего дороги Мне. Они дороже для Меня Моей собственной жизни». Бхакти-йога открывает доступ к семейной жизни Господа Кришны, позволяет войти в Его семью, открывает доступ к Его частной, интимной жизни. Нам говорят: «Добро пожаловать!», открывая нам доступ в эту божественную обитель.

#00:23:32#

Все, что требуется от нас: желать этого и пытаться совершать усилия. Если мы искренне этого хотим и прилагаем всяческие старания к тому, тогда двери перед нами обязательно откроются, поскольку в конечном счете это нисходящий процесс. Сознание Кришны — не восходящий процесс, но нисходящий. Мы не можем возвыситься посредством своих усилий до Голоки, но Голока может низойти к нам. Милость Кришны может низойти к нам. Тем не менее мы должны прилагать максимум усилий, стараясь делать все, что мы делаем, максимально надлежащим образом, помня о том, что в конечном счете это вопрос милости. И мы будем пытаться принимать то, что благоприятно, и отвергать неблагоприятное, делать все от нас зависящее, все возможное, то, что в наших силах. Мы уверены в том, что Хари, Гуру и вайшнавы видят наши усилия, и в один прекрасный день они одарят нас своей милостью. Мы должны жить в этой уверенности, в этой убежденности. Подобная убежденность является одной из составляющих самопредания. Мы должны быть убеждены в защите Господа, в том, что Его милость будет обращена к нам.

#00:27:18#

Есть ли сейчас вопрос? Пожалуйста...

Нанда Нандана Прабху: Откуда берется это убеждение?

Бхакти Лалита Деви Даси: По словам Шрилы Шридхара Махараджа источником веры является сияние Шримати Радхарани. Мы нуждаемся в частице этого сияния, которое могло бы озарить нашу жизнь. В Гаудия-вайшнава-сампрадае Гуру является проявлением Шримати Радхарани. Представитель Радхарани, Ее посланник приходит для того, чтобы дать сознание Кришны. Радхарани есть олицетворение сознания Кришны. Поэтому Ее посредники приходят для того, чтобы распространять это сознание, а также для того, чтобы благословлять нас, даря нам веру.

#00:29:09#

Вера рождается в сердце благодаря садху-санге и вайшнава-крипе. За этим должна стоять сукрити — удача, которая помогает нам, подталкивая нас в направлении садху и вайшнавов. Мы начинаем слушать их. И тогда звуковая вибрация и хари-катха проникает, достигает наших сердец через слух, и происходит пробуждение. Для того чтобы это происходило, необходима удача, необходима милость садху, и благодаря этой удаче и милости вера может родиться. Возможно, наша вера сначала слепа. По словам Шрилы Шридхара Махараджа, слепая вера есть ущербная, больная вера. Однако благодаря настойчивости в сознании Кришны мы можем излечиться, избавиться от этой больной веры. В ходе прогресса больная, ущербная вера может стать здоровой. Насколько я понимаю, лучше иметь [хотя бы] слепую веру. Лучше что-то, чем ничего. Бенгальская пословица гласит: «Лучше одноглазый дядя, чем слепой дядя». То есть лучше что-то, чем ничего. Мы верим в прогресс. Мы верим в то, что рано или поздно по милости Гуру и вайшнавов мы сумеем крепко стоять на ногах. Не знаю, отвечает ли это на ваш вопрос? У вас есть еще вопросы? Как вас зовут?

Нанда Нандана Прабху: Нанда Нандана.

Бхакти Лалита Деви Даси: Нанда Нандана, замечательно!

#00:33:17#

Нанда Нандана Прабху: Насколько важна парипрашна? Не могли бы вы рассказать, что это такое?

Бхакти Лалита Деви Даси: Парипрашна буквально означает «искреннее вопрошание». Вначале мы обращаемся к духовному учителю в смиренном духе, предлагая ему поклоны. Затем мы задаем ему вопросы о природе Абсолютной Истины. Обычно в вайшнавской культуре на этой стадии взаимоотношений происходят, можно сказать, испытания, проверка. Иногда этот период может длиться год. В течение этого периода Гуру изучает качества ученика и, соответственно, ученик рассматривает, изучает качества учителя. «Изучает»: имеется в виду, не рассматривает в духе подозрительности, но искренне, по мере того, как строятся взаимоотношения, возникает доверие. И это возможно благодаря искреннему вопрошанию, искренним вопросам и слушанию ответов Гуру. Ученик должен быть искренним. Он не должен задавать вопросы, движимый исключительно любопытством. Гуру же будет удовлетворен искренним поиском ученика. Он будет чувствовать: «Этот человек, стремящийся стать учеником, ищет истину и ничто меньшее, нежели истина!» Человек, стремящийся быть учеником, станет задавать вопросы, ответы на которые будут служить его величайшему благу.

#00:37:06#

Затем, когда этот период взаимной проверки заканчивается, когда ученик принимает наставника, а наставник принимает ученика, тогда начинается сева. Ученик может начать совершать преданное служение. Это в действительности в высшей степени естественный процесс. Так происходит везде и повсюду. В духовной жизни мы учимся, мы культивируем это явление благодаря, как это иногда называют, благому общению. Когда мы оказываемся в благом обществе преданных, мы соприкасаемся в нем с возвышенными вайшнавами, с Гуру, и благодаря взаимодействию с ними этот процесс происходит. Если мы искренни и действительно ищем истину, тогда Бог выйдет нам навстречу, ответит на наш поиск в образе Гуру. Шрила Шридхар Махарадж говорит: «Если мы искренне ищем Бога, тогда Он ответит на наш поиск, представ перед нами в образе Гуру». Будут утверждены, возникнут определенные взаимоотношения, и когда это произойдет, — севая, тогда будет возможным совершения преданного служения.

#00:40:05#

Нанда Нандана Прабху: В образе Гуру и его доверенных слуг?

Бхакти Лалита Деви Даси: Гуру-таттва — очень обширное явление, обширный предмет. В книге Шрилы Шридхара Махараджа «Шри Гуру и его милость» этот предмет излагается подробным образом и в духе, далеком от сектантского. Он объясняет эту истину: а̄чарйам̇ ма̄м̇ виджа̄нӣйа̄н. Он говорит о том, что Кришна являет Себя в безграничном множестве образов. Гуру один и в то же время Гуру есть множество, многие. Существуют многочисленные Гуру и существует божественный поток, который проходит через них. Этот поток вдохновения и есть то, каким образом Кришна являет Себя. Гуру есть вдохновенная сторона вайшнава. Кришна являет Себя через вдохновение вайшнава.

#00:42:20#

Таким образом, речь не идет об определенном поле или определенных узких, сектантских рамках. Гуру: это явление не ограничено определенной личностью. Это явление безгранично по своей природе и может являть себя бесконечно разнообразными способами и в бесконечном разнообразии форм. Если мы достаточно развиты, то способны видеть течение этого божественного потока везде и повсюду. Мы будем видеть то, каким образом Кришна приходит к нам как Гуру.

#00:43:31#

Однако такого рода сознание или восприятие невозможно найти в преданных-неофитах. Для подобного восприятия необходим определенный адхикар (качество), и эти качества присутствуют у преданного среднего уровня. Такие преданные, наделенные должными качествами (адхикаром) и совершающие прогресс, испытывающие эту жажду истины, стремление вперед, прогрессивные преданные, наделенные вайшнаватой (люди, в которых проявлена природа вайшнавизма), способны видеть присутствие Гуру везде и повсюду.

#00:45:04#

Подобно тому Авадхуту — личности, упоминаемой в «Шримад-Бхагаватам», — у которого было двадцать четыре Гуру. В числе этих двадцати четырех Гуру был мотылек, который угодил в пламя. И это было неким уроком. [Гуру стали] браслеты на запястьях. Такого рода предметы или явления выступали для него как Гуру. Этот Авадхут был настолько пробужден, он в такой степени бодрствовал, что подобные реалии выступали в роли его учителей, напоминали ему об Абсолютной Истине. Эту историю можно прочитать в «Шримад-Бхагаватам». Это краткий рассказ.

#00:46:55#

Когда мы имеем дело с концепцией Кришны, нам необходим открытый ум. Сознание Кришны невозможно втиснуть в маленький ящичек, коробку. Мы имеем дело с Безграничным.

Хорошо, может быть, прозвучит последний вопрос? У вас есть еще один вопрос?

Нанда Нандана Прабху: Есть еще пять вопросов.

#00:47:49#

Бхакти Лалита Деви Даси: Остальные четыре можно оставить на потом. Похоже, что утром здесь собираются одни преданные, тогда как вечером приходят гости. Ваши вопросы более уместны для утренней программы, тогда как вечером, поскольку присутствуют гости, новые люди, мы будем стараться говорить доступным для них языком. Мы не хотели бы говорить о вещах, которые выходят далеко за пределы их понимания. Однако утром здесь присутствуют исключительно инициированные преданные, люди, практикующие сознание Кришны, и утреннее время идеально для подобных вопросов. Поэтому, с вашего позволения, один вопрос вы зададите сейчас, а остальные четыре мы оставим на следующее утро. Ваши вопросы хороши. Ваши вопросы приносят благо мне и всем. Какой из пяти вопросов вы хотите задать?

#00:49:57#

Нанда Нандана Прабху: Какова мотивация при прочтении Харе Кришна маха-мантры? Какой должен быть мотив?

Бхакти Лалита Деви Даси: Нашим единственным мотивом должна быть просьба, обращенная к Господу, просьба о том, чтобы Он явил Себя в нашем сердце. Бхактивинод Тхакур являет совершенный пример. Когда он жил в Годрумадвипе в конце своей жизни, он воспевал Святое Имя, находясь на крыше своего дома. Один из учеников Сарасвати Тхакура жил по соседству и каждое утро слышал, как Бхактивинод Тхакур воспевал Святое Имя. Его зовут Бхакти Сваруп Парват Махарадж. Этот человек был подростком в ту пору, когда его семья жила по соседству с домом Бхактивинода. Впоследствии он стал учеником Шрилы Сарасвати Тхакура, его санньяса-учеником по имени Парват Махарадж. Итак, Парват Махарадж в пору своего отрочества, когда он жил по соседству с Бхактивинодом, каждое утро слышал на рассвете, как Бхактивинод громко воспевал Святое Имя. Это воспевание было подобно очень жалобному плачу. Слышать это было нестерпимо, настолько этот звук был подобен горькому, жалобному плачу, стенаниям.

#00:53:12#

Нанда Нандана Прабху: Бхактивинод был в нужде?

Бхакти Лалита Деви Даси: Да, крайняя степень нужды. Не просто нужда, но крайняя степень нужды. Он чувствовал разлуку с Кришной и был беспомощен в этой разлуке. Мы не можем имитировать [настроение] Бхактивинода Тхакура. Но он показал нам [это настроение] своим примером. Благодаря этому мы должны понять, насколько велика наша нужда в действительности, в сколь отчаянном положении мы находимся.

#00:54:30#

Шрила А. Ч. Бхактиведанта Свами Прабхупада имел обыкновение обращаться к этому примеру. Он говорил о том, что воспевание Святого Имени должно быть подобно плачу ребенка, зовущего мать. Он говорил о том, что наше воспевание должно быть такого рода.

#00:55:05#

Мы должны чувствовать, что являемся практикующими и получили Святое Имя от наших Гуру. Наши Гуру дали нам Святое Имя и попросили нас избегать десяти оскорблений в адрес Святого Имени. По меньшей мере мы можем пытаться избегать оскорблений. Мы пытаемся избегать оскорблений и пытаемся быть внимательными. Наши Гуру рекомендуют нам воспевать Святое Имя в садху-санге, в обществе преданных, и в духе служения. Эти условия помогут нам воспевать должным образом, без оскорблений, в духе преданности. Общество садху, служение им помогут нам воспевать Святое Имя должным образом, культивировать это явление. Если эта практика, это культивирование будут совершаться в подобном духе, тогда наступит откровение.

#00:57:45#

На этом мы остановимся сегодня. Я надеюсь, что мы встретимся сегодня вечером. Спасибо вам за ваши хорошие вопросы — не только вам, но и всем. Я надеюсь, что ваши вопросы прозвучат и завтра.

Переводчик: Муралишвар Дас
Транскрипцию выполнила: Яшода Прия Деви Даси
Редактор: Традиш Дас

 

 

Ш́рīматī Бгакті Лалітā Девī Дāсī

Веди про любов

(8 липня 2014 року. Москва, Кісельний)

 

Сьогодні день Екадаші, і ми будемо дотримуватися його від усього серця, з усім зосередженням та смаком. Якщо ми будемо серйозними і будемо докладати максимум зусиль до того, щоб наповнювати духовним наші дії, то станемо піднесеними, ми будемо зростати. Ми будемо докладати зусиль, щоб в цей день уникати всього мирського: перегляду телевізора, слухання світської музики та різних прогулянок. Ми будемо намагатися, наскільки це можливо, перебувати у товаристві відданих, у храмі, і більше оспівувати, більше слухати.

Деякі з наших відданих вирушать сьогодні вночі співати кіртан, і це чудово! Це прекрасна програма, під час якої ви весь час не спите і оспівуєте Святе Ім’я Крішни, розповсюджуєте Його. Можливо, фізично я не зумію приєднатися до вас, але духовно я буду з вами.

Наш Шріла Ґурудев радив нам в цей день максимум духовної діяльності і мінімум діяльності матеріальної, він радив нам в цей день пам’ятувати про Господа Харі. Згідно його рекомендаціям, ми приймаємо мінімум їжі, що технічно зветься анукалпа, тобто «невелика кількість їжі». Ми будемо обережні в приготуванні їжі. Ті, хто готують їжу в цей день, повинні знати, що саме готувати, які інгредієнти використовувати. Я думаю, що всі ви тут володієте потрібним знанням, якостями і ви знаєте, що робити. Є люди, які віддають перевагу суровому посту в день Екадаші, і навіть відмовляються від води. Деякі віддані бажають не спати всю ніч. Проте наш Ґурудев радив більш умірковану позицію, коли річ йде про Екадаші. Перше місце він віддавав служінню, необхідності втягнутися в служіння. Треба виконувати максимум служіння, але також треба бути здоровими, мати сили, необхідні для того, щоб виконати його. Ми говорили про це вчора, але це важливий момент, тому я згадую про це знову. Максимум служіння в товаристві відданих і виконання тих дій, які необхідні. Таким чином ми отримуємо найбільше благо.

Чи є якісь питання пов’язані з цим? З цією темою чи будь-якою іншою? Будь ласка, не соромтеся. Якщо я якимось чином можу вам допомогти чи надихнути вас в вашому духовному житті, я спробую це зробити. Я не знаю всього, але я знаю дещо по милості мого Ґурудева. Якщо ж я не маю відповіді на ваші питання, то я можу запитати своїх друзів. Є такий вираз (в англійській мові): «Не важливо, що ти знаєш, важливіше, кого ти знаєш». Якщо ти знайомий з тими самими людьми (точніше кажучи, з правильними людьми), в правильному місці, то на тебе чекає надія, велика надія. Нам дуже поталанило в тому відношенні, що ми як раз знаємо потрібних людей, в потрібному місці. Також ви маєте доступ до Шріли Авадгути Махараджа, Шріли Ґосвамі Махараджа, Шріли Ачар’ї Махараджа та інших старших вайшнавів. Те, що маю я, маєте і ви. Якщо ми зуміємо залишатися під їхньою опікою і зуміємо скористатися перевагою спілкуванням із ними, ми досягнемо значного росту.

У співака Джеймса Тейлора є одна пісенька зі словами: «Найшвидше колесо отримує найбільше змащення». І це також справедливо у відношенні до нас: якщо ми опиняємося поряд з чистими відданими і кажемо їм, що потребуємо їхньої милості, їхньої уваги, то ця увага сходить до нас, і ми, завдяки цій милості та увазі, здатні просуватися.

Вчора ми брали за приклад матір з дитям. Якщо дитя спокійне, не привертає до себе уваги, не плаче, то й матір не приділяє йому особливої уваги, але коли дитя починає привертати увагу до себе, плаче, то природним чином воно привертає увагу матері. У духовному житті все відбувається подібним чином, й мова йде про те, щоб ми привертали до себе увагу Ґуру, вайшнавів та Крішни. Якщо ми не відчуваємо цієї потреби, якщо в нас не має відчуття безпорадності, то вони можуть і не приділяти нам достатньої уваги. Проте для нас є велика надія, коли ми у відчаї та потребуємо їхньої уваги та турботи.

В нашому житті можуть бути темні смуги, періоди, коли ми в депресії, коли ми пригнічені і не маємо надії. Проте ці труднощі можуть стати для нас джерелом блага. Якщо ми у відчаї, якщо відчуваємо себе безпорадними, подібний стан може підштовхнути нас до того, щоб з великим завзяттям благати про допомогу. Можливо, трапляються події, які суперечать нашим планам, і все зовсім неідеально, все не так, як нам би хотілося. Ми повинні постаратися, щоб узріти благо, можливо приховане, за цими здавалося б несприятливими подіями. Детальний самоаналіз дозволить нам укріпитися, покращити свої позиції та віднайти дещо більш глибоке. Удачливий відданий, який прагне кращого, завжди буде відчувати подібне почуття. Він буде бачити: все, щоб не траплялося — все на краще. За всім, що трапляється у його житті, він буде бачити усміхнене обличчя Крішни.

Ми знаємо (для нас це факт), що навіть і травинка не може ворухнутися без Його дозволу. В такому випадку у нас є надія. Хоч би які події, явища в нашому житті ми не розглядали, ми будемо відчувати: в тому, що відбувається — міститься надія, все покликано щоб врятувати мене, визволити. Всі ми стикаємося з наслідками наших минулих дій та пожинаємо плоди. Ми повинні зустрічати їх із вдячністю і настільки добре, наскільки це в наших силах. [Слід] бути готовими приймати, покладати тягар відповідальності за свої минулі дії та за їхні наслідки на власні плечі. [Ми маємо] проходити необхідні випробування та долати їх найкращим чином, наскільки це в наших силах. Не варто вважати, що все завжди буде залишатися по-старому. Все тече — все змінюється. Мова йде про рух свідомості Крішни. Те, що відбувається непідвладне нашому контролю, і єдине, що ми можемо зробити, — це зайняти правильне положення. Іноді потрібно докладати максимум зусиль, робити все можливе просто з тим, щоб продовжувати йти цим шляхом, зберігати зв’язок з цією лінією. Тоді як в інші часи, нам легко не просто зберігати зв’язок в цьому напрямку, але й рухатися вперед.

У всіх нас є злети і падіння, гарні періоди та лихі. Крішна в Бгаґавад-ґіті відкриває цей секрет, кажучи про необхідність зберігання рівноваги. Коли мова йде про зліт, Він радить надмірно не радіти цьому, а в тяжкі періоди — надмірно не засмучуватися. Намагатися бути витривалим, зберігати стійкість, рівновагу в періоди випробувань, зберігати рівновагу в гарні та дурні періоди, коли мова йде про зльоти і падіння. Це йога і необхідна практика для того, щоб досягти в цій йозі досконалості. А з усіх видів йоги найкращою є бгакті. Вона більшою мірою рекомендується і більш за все люба Господові Крішні.

Господь Крішна каже: «У порівняні з усім, що Я створив, — з усіма реаліями, істотами, — Мої віддані‑бгакти любі Мені більш за всього. Вони дорожчі для Мене за Моє власне життя». Бгакті‑йога відкриває доступ до сімейного життя Господа Крішни, дозволяє увійти в Його родину, відкриває доступ до Його особистого, інтимного життя. Нам кажуть: «Ласкаво просимо!», відкриваючи доступ в цю божественну обитель.

Все, що необхідно від нас: бажати цього та намагатися докладати зусиль. Якщо ми щиро цього бажаємо і докладаємо свої потуги до того, тоді двері обов’язково відчиняться, оскільки в кінцевому результаті це додільний процес. Свідомість Крішни — це не догірний процес, це процес додільний. Ми не можемо звестися до Самої Ґолоки, лишень покладаючись на власні зусилля, але Ґолока може зійти до нас. Милість Крішни може зійти до нас. Тим не менш ми повинні докладати максимум зусиль, намагатися робити все, що ми робимо, найбільш належним чином, пам’ятаючи про те, що в кінцевому результаті це питання милості. І ми будемо намагатися приймати все те, що є сприятливим, і сторонитися того, що не є сприятливим, робите все що від нас залежить, все що можливе, що нам під силу. Ми переконані в тому, що Харі, Ґуру та вайшнави бачать наші зусилля, і одного чудового дня вони обдарять нас своєю милістю. Ми повинні жити і бути певними в цьому. Подібна впевненість є однією зі складових самовіддання. Слід бути переконаним, що Господь захистить нас, що Його милість буде обернена до нас.

Чи є зараз питання? Будь ласка…

Нанда Нандана Прабгу: Звідкіля береться це переконання?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: За словами Шріли Шрідгари Махараджа джерелом віри є сяйво Шріматі Радгарані. Ми потребуємо часточку цього сяйва, яке могло б осяяти наше життя. В Ґаудія‑вайшнава‑сампрадаї Ґуру це прояв Шріматі Радгарані. Її представник, посланець Радгарані приходить задля того, щоб дати свідомість Крішни. Радхарані — це уособлення свідомості Крішни. Тому Її посланці приходять, щоб розповсюдити цю свідомість, а також з тим, щоб благословляти нас, даруючи нам віру.

Віра народжується в серці завдяки садгу‑санзі та вайшнава‑кріпі. За цим повинна стояти сукріті — вдача, яка допомагає нам, підштовхує нас у напрямку садгу та вайшнавів. Ми починаємо слухати їх. І тоді звукова вібрація і харі‑катга проникає, досягає наших сердець через слух, і відбувається пробудження. Для того, щоб це відбувалося, потрібна вдача, потрібна милість садгу, і завдяки цій вдачі та милості віра може народитися. Можливо, наша віра спочатку сліпа. За словами Шріли Шрідгари Махараджа, сліпа віра занепала, хвора віра. Проте, завдяки наполегливості у свідомості Крішни ми можемо вилікуватися, позбавитися цієї хворої віри. У ході процесу хвора, занепала віра може стати здоровою. Наскільки я розумію, краще мати [хоча б] сліпу віру. Краще хоча б щось, чим зовсім нічого. Бенгальська приказка мовить: «Краще одноокий дядько, аніж сліпий». Тобто краще щось, аніж нічого. Ми віруємо в прогрес. Ми віруємо в те, що рано чи пізно по милості Ґуру і вайшнавів ми зуміємо твердо стояти на ногах. Не знаю, чи відповідає це вашому запитанню? Можу у вас ще є питання? Як вас звати?

Нанда Нандана Прабгу: Нанда Нандана.

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Нанда Нандана, чудово!

Нанда Нандана Прабгу: Наскільки важлива паріпрашна? Чи могли б ви розповісти, що це таке?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Паріпрашна буквально означає «щире звернення». Спочатку ми звертаємося до духовного вчителя у дусі смирення, запропонувавши йому поклони. Потім ми питаємо його про природу Абсолютної Істини. Зазвичай, у вайшнавській культурі на цій стадії взаємовідношень відбувається, можна сказати, випробування, перевірки. Іноді цей період може тривати рік. Протягом цього періоду Ґуру вивчає якості учня, а учень, в свою чергу, придивляється та вивчає якості вчителя. «Вивчає»: мається на увазі, не придивляється в дусі підозрілості, а із щирими намірами. По мірі того як будуються відносини, виникає довіра. І це можливо завдяки щирим запитанням та слуханню відповідей Ґуру. Учень повинен бути щирим. Він не повинен задавати питання, керуючись виключно своєю цікавістю. Ґуру буде задоволений щирим пошукам учня. Він буде відчувати: «Ця людина, що прагне стати учнем, шукає істину і ніщо менше, аніж істину!» Людина, що прагне бути учнем, стане задавати питання, відповіді на які будуть служити для її величезного блага.

Потім, коли період взаємної перевірки закінчується, коли учень приймає наставника, а наставник — учня, тоді починається сева. Учень може розпочати виконувати віддане служіння. Це насправді дуже природній процес. Так відбувається скрізь і всюди. В духовному житті ми вчимося, ми культивуємо в собі це явище, завдяки, як це іноді називають, благому спілкуванню. Коли ми потрапляємо в сприятливе товариство відданних, ми стикаємося в ньому з піднесеними вайшнавами, з Ґуру, і завдяки взаємодії із ними цей процес стає можливим. Якщо ми щирі і дійсно шукаємо істину, тоді Бог піде нам назустріч, відповість на наш пошук в образі Ґуру. Шріла Шрідгар Махарадж каже: «Якщо ми щиро шукаємо Бога, тоді Він відповість на наш пошук, і постане перед нами в образі Ґуру». Будуть встановлені, виникнуть певні відносини, і коли це станеться — севая, тоді стане можливим виконання відданого служіння.

Нанда Нандана Прабгу: В образі Ґуру та його довірених слуг?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Ґуру‑таттва — дуже широке явище, широкий предмет. У книзі Шріли Шрідгари Махараджа «Шрі Ґуру та його милість» цей предмет викладається докладним чином у дусі, далекому від сектантського. Він пояснює цю істину: а̄чарйам̇ ма̄м̇ віджа̄нīйа̄н. Він каже, що Крішна являє Себе у силі-силенній образів. Ґуру один, і в той саме час є безліч Ґуру, багато-хто. Існує багацько Ґуру і існує божественний потік, який проходе крізь них. Цей потік натхнення насправді і відображає яким чином Крішна являє Себе. Ґуру — це натхненна сторона вайшнава. Крішна являє Себе через натхнення вайшнава.

Таким чином, мова не йде про певне поле чи певні вузькі, сектантські рамки. Ґуру — це явище, що необмежене певною персоною. Це явище безмежне за своєї природи, що може являти себе нескінченно різноманітними проявами і в нескінченно різноманітних формах. Якщо ми достатньо розумні, то здатні бачити течію цього божественного потоку скрізь і всюди. Ми будемо бачити те, в який спосіб Крішна являється до нас як Ґуру.

Проте такого роду свідомість чи сприймання неможливо узріти в відданих-неофітах. Для подібного сприйняття потрібен певний адгікар (якості), і цими якостями володіє відданий середнього рівня. Такі віддані, що мають належні якості (адгікар), прогресуючі, що відчувають жагу істини, потяг рухатися вперед, обдаровані вайшнаватою (людина, в якій проявлена природа вайшнавізма), здатні бачити присутність Ґуру скрізь і всюди.

Подібно до того Авадгути — особистості, що згадується у «Шрімад‑Бгаґаватам», — який мав двадцять чотири Ґуру. Серед цих двадцяти чотирьох Ґуру був метелик, який потрапив в полум’я. І це було певним уроком. [Ґуру були] браслети на зап’ястях. Такого роду предмети чи явища виступали для нього як Ґуру. Цей Авадгут був настільки пробудженим, він настільки все пильнував, що подібні реалії виступали в ролі вчителів, і нагадували йому про Абсолютну Істину. Цю історію можна прочитати в «Шрімад‑Бгаґаватам». Це коротка розповідь.

Коли ми маємо справу з концепцією Крішни, нам потрібен чистий розум. Свідомість Крішни неможливо втиснути в маленьку шухляду, коробку. Ми маємо справу з Безмежним.

Добре, може пролунає останнє питання? У Вас є ще одне питання?

Нанда Нандана Прабгу: Є ще п’ять питань.

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Інші чотири питання можна залишити на потім. Схоже, що вранці тут збираються лише віддані, тоді як увечері приходять гості. Ваші питання більш доречні до ранкової програми, тоді як увечері, оскільки присутні нові люди, ми будемо намагатися говорити на доступній для них мові. Нам би не хотілося говорити про ті речі, які виходять далеко за межі їхнього розуміння. Проте вранці тут присутні виключно ініційовані віддані, люди, що практикують свідомість Крішни, і ранкові години ідеальні для подібних питань. Тому, з вашого дозволу, одне питання ви запитаєте зараз, а останні чотири ми залишимо на наступний ранок. Ваші питання дуже гарні. Вони приносять благо мені і всім. Яке з п’яти питань ви бажаєте запитати?

Нанда Нандана Прабгу: Якою є мотивація при повторенні Харе Крішна маха‑мантри? Яким має бути мотив?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Нашим єдиним мотивом має бути прохання, звернення до Господа, прохання про те, щоб Він явив Себе в нашому серці. Бгактівінода Тгакур являє бездоганний приклад. Коли він жив у Ґодрумадвіпі в кінці свого життя, він оспівував Святе Ім’я, знаходячись на даху свого будинку. Один з учнів Сарасваті Тгакури жив по сусідству і щоранку чув, як Бгактівінод Тгакур оспівував Святе Ім’я. Його звати Бгакті Сваруп Парват Махарадж. Цей чоловік був підлітком в ту пору, коли його родина жила по сусідству з будинком Бгактівіноди. Згодом він став учнем Шріли Сарасваті Тгакури, його санньяса-учнем на ім’я Парват Махарадж. Отже, Парват Махарадж в пору свого хлоп’яцтва, коли він жив по сусідству з Бгактівінодом, щоранку чув на світанку, як Бгактівінода голосно оспівував Святе Ім’я. Це оспівування було подібним до дуже жалісного плачу. Чути це було нестерпно, оскільки цей звук був подібний до гіркого, жалібного плачу, стогнанню.

Нанда Нандана Прабгу: Бгактівінод був у скрутному становищі?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Так, крайня ступінь нужди. Не просто нужда, але найвища ступінь нужди. Він відчував розлуку із Крішною і був безпорадним в цій розлуці. Ми не можемо імітувати [настрій] Бгактівіноди Тгакури. Але він показав нам [цей настрій] своїм прикладом. Завдяки цьому ми повинні зрозуміти, наскільки велика наша потреба в дійсності, у наскільки відчайдушному становищі ми перебуваємо.

Шріла А. Ч. Бгаквіведанта Свамі Прабгупада мав звичай звертатися до цього прикладу. Він казав про те, що оспівування Святого Імені повинно бути подібним до плачу дитини, що кличе матір. Він казав про те, що наше оспівування має бути саме такого роду.

Ми повинні відчувати, що ми практикуючі і отримали Святе Ім’я від наших Ґуру. Наші вчителі дали нам Святе Ім’я і прохали нас уникати десяти образ до Святого Імені. Щонайменше ми можемо намагатися уникати образ. Ми намагаємося уникати образ та намагаємося бути пильними. Наші Ґуру рекомендують нам оспівувати Святе Ім’я в садгу‑санзі, в товаристві відданих, і в дусі служіння. Ці умови допоможуть нам оспівувати належним чином, без образ, в дусі служіння. Товариство садгу, служіння йому допоможе нам оспівувати Святе Ім’я належним чином, культивувати це явище. Якщо ця практика, це культивування буде здійснюватися подібним чином, тоді прийде одкровення.

На цьому ми зупинимося сьогодні. Я маю надію, що ми зустрінемося сьогодні увечері. Дякую вам за ваші гарні питання — не тільки вам, але й усім. Я сподіваюся, що ваші питання пролунають і завтра.

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан
я Дас

 



←  «Веды о любви». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. 8 июля 2014 года (вечер). Москва, Кисельный ·• Архив новостей •· A Tiny Spot of Wonder.” Srila B. R. Madhusudan Maharaj. 8 July 2014. Chiang Mai, Thailand  →

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 56.0 МБ)

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Веды о любви

(8 июля 2014 года. Москва, Кисельный)

 

#00:00:20#

Сегодня Экадаши, и мы будем соблюдать Экадаши от всего сердца, со всем чаянием и внимательностью. Если мы будем серьезны и будем прилагать максимум усилий к тому, чтобы наполнять духовным наши действия, то станем возвышенными, мы возвысимся. Мы будем пытаться избегать в этот день всего мирского: просмотра телевизора, слушания светской музыки и разных прогулок. Мы будем пытаться, насколько это возможно, оставаться в обществе преданных в храме и больше воспевать, больше слушать.

#00:01:53#

Некоторые из наших преданных отправятся сегодня ночью совершать киртан, и это чудесно! Это замечательная программа, во время которой вы всю ночь бодрствуете и воспеваете Святое Имя Кришны, распространяете Его. Возможно, физически я не сумею к вам присоединиться, но духовно я буду с вами.

#00:02:58#

Наш Шрила Гурудев рекомендовал нам в этот день максимум духовной деятельности и минимум деятельности материальной, он рекомендовал нам проводить этот день в памятовании Господа Хари. Согласно его рекомендации, мы принимаем минимум пищи, что технически именуется как анукалпа, то есть «малое количество пищи». Мы будем осторожны в приготовлении пищи. Те, кто готовит пищу в этот день, должны знать, что готовить, какие ингредиенты использовать. Я думаю, что все вы здесь наделены необходимыми знаниями, качествами и знаете, что делать. Есть люди, которые предпочитают строгий пост в день Экадаши и даже отказываются от воды. Некоторые преданные предпочитают бодрствовать всю ночь. Однако наш Гурудев рекомендовал более умеренную позицию, когда речь идет об Экадаши. Он ставил во главу угла служение, вовлеченность в служение. Должно совершать максимум служения и быть здоровым, иметь силы, необходимые для того, чтобы его совершать. Мы говорили об этом вчера, но это важный момент, поэтому я упоминаю его вновь. Максимум служения в обществе преданных и совершения тех действий, которые необходимы. Таким образом мы обретем наибольшее благо.

#00:06:10#

Есть ли вопросы в связи с этим? С этой темой или любой другой? Пожалуйста, не стесняйтесь. Если я могу каким-то образом вам помочь или воодушевить вас в вашей духовной жизни, я попытаюсь это сделать. Я не знаю всего, но я знаю что-то по милости моего Гурудева. Если же у меня нет ответа на ваши вопросы, то я могу задать эти вопросы своим друзьям. Существует выражение (на английском): «Не важно, что ты знаешь, важно, кого ты знаешь». Если ты знаком с теми самыми людьми (так сказать, с правильными людьми), в правильном месте, то для тебя есть надежда, большая надежда. Нам же повезло в том отношении, что мы как раз знаем нужных людей, в нужном месте. У вас также есть доступ к Шриле Авадхуту Махараджу, Шриле Госвами Махараджу, Шриле Ачарье Махараджу и другим старшим вайшнавам. То, что есть у меня, есть и у вас. Если мы сумеем оставаться в сени их милости и сумеем воспользоваться преимуществом общения с ними, мы совершим значительный прогресс.

#00:09:42#

Есть песенка певца по имени Джеймс Тейлор, в которой есть слова: «Самое быстрое колесо получает больше всего смазки». И это справедливо в отношении нас: если мы просто оказываемся рядом с чистыми преданными и говорим им, что нуждаемся в их милости, в их внимании, то это внимание обращается к нам, и мы, благодаря этой милости и вниманию, способны продвигаться.

#00:10:55#

Вчера мы обращались к примеру матери и ребенка. Если ребенок спокоен, не привлекает к себе внимания, не плачет, то и мать не уделяет ему особого внимания, но когда он начинает привлекать к себе внимание, плакать, то естественно он привлекает внимание матери. В духовной жизни все обстоит схожим образом, и речь идет о том, чтобы нам привлекать к себе внимание Гуру, вайшнавов и Кришны. Если мы не испытываем этой потребности, если не чувствуем себя беспомощными, то они могут не уделить нам достаточного внимания. Однако для нас есть большая надежда, когда мы чувствуем отчаяние и испытываем эту потребность в их внимании и заботе.

#00:13:15#

В нашей жизни могут быть темные полосы, периоды, когда мы испытываем депрессию, когда угнетены и у нас нет надежды. Однако эти кажущиеся трудности могут стать для нас источником блага. Если мы испытываем отчаяние, если чувствуем себя беспомощными, подобное состояние может подтолкнуть нас к тому, чтобы с большим рвением просить о помощи. Возможно, происходят события, идущие вразрез с нашими планами, и все не идеально, все не так, как нам хотелось бы. Мы должны постараться увидеть благо, возможно скрытое, за этими казалось бы неблагоприятными событиями. Глубокий самоанализ позволит нам укрепиться, улучшить свои позиции и найти нечто более глубокое. Удачливый преданный, стремящийся к лучшему, всегда будет испытывать подобное чувство. Он будет видеть: что бы ни происходило, все всегда происходит к лучшему. Он будет видеть за всем происходящим в его жизни улыбающееся лицо Кришны.

#00:16:40#

Мы знаем (для нас это является фактом), что и травинка не может шелохнуться без Его позволения. В таком случае у нас есть надежда. Какие бы события, явления в нашей жизни мы ни рассматривали, мы будем чувствовать: в том, что происходит, для меня заключена надежда, происходящее призвано меня спасти и возвысить. Мы все сталкиваемся со следствиями наших прошлых действий и пожинаем плоды этих действий. Мы должны встречать их с благодарностью и настолько хорошо, насколько это в наших силах. [Мы должны] быть готовыми принимать, возлагать бремя ответственности за свои прошлые действия и за их последствия на наши плечи. [Мы должны] проходить необходимые испытания и переносить их [настолько] идеальным образом, насколько это в наших силах. Не стоит думать, что все всегда будет оставаться прежним. Все течет, все меняется. Речь идет о движении сознания Кришны. Происходящее не подвластно нашему контролю, и единственное, что мы можем сделать, — это занять правильную позицию сами. Иногда требуется прилагать максимум усилий, делать все возможное просто для того, чтобы продолжать идти по этому пути, сохранять связь с этой линией. Тогда как в другие периоды нам легко не просто сохранять связь в этом положении, но и двигаться вперед.

#00:20:20#

У всех нас есть взлеты и падения, хорошие периоды и дурные. Кришна в Бхагавад-гите открывает этот секрет, говоря о необходимости сохранять равновесие. Когда речь идет о взлете, Он советует не радоваться этому чрезмерно, а в тяжелые периоды — не огорчаться чрезмерно. Стараться быть устойчивым, сохранять устойчивость, равновесие в периоды испытаний, сохранять равновесие в хорошие и дурные периоды, когда речь идет о взлетах и падениях. Это йога и необходимая практика для того, чтобы достичь в этой йоге совершенства. А из всех видов йоги лучшей является бхакти. Она в наибольшей степени рекомендуется и наиболее всего любима Господом Кришной.

#00:22:07#

Господь Кришна говорит: «В сравнении со всем, что Я сотворил, — со всеми реалиями, существами, — Мои преданные-бхакты более всего дороги Мне. Они дороже для Меня Моей собственной жизни». Бхакти-йога открывает доступ к семейной жизни Господа Кришны, позволяет войти в Его семью, открывает доступ к Его частной, интимной жизни. Нам говорят: «Добро пожаловать!», открывая нам доступ в эту божественную обитель.

#00:23:32#

Все, что требуется от нас: желать этого и пытаться совершать усилия. Если мы искренне этого хотим и прилагаем всяческие старания к тому, тогда двери перед нами обязательно откроются, поскольку в конечном счете это нисходящий процесс. Сознание Кришны — не восходящий процесс, но нисходящий. Мы не можем возвыситься посредством своих усилий до Голоки, но Голока может низойти к нам. Милость Кришны может низойти к нам. Тем не менее мы должны прилагать максимум усилий, стараясь делать все, что мы делаем, максимально надлежащим образом, помня о том, что в конечном счете это вопрос милости. И мы будем пытаться принимать то, что благоприятно, и отвергать неблагоприятное, делать все от нас зависящее, все возможное, то, что в наших силах. Мы уверены в том, что Хари, Гуру и вайшнавы видят наши усилия, и в один прекрасный день они одарят нас своей милостью. Мы должны жить в этой уверенности, в этой убежденности. Подобная убежденность является одной из составляющих самопредания. Мы должны быть убеждены в защите Господа, в том, что Его милость будет обращена к нам.

#00:27:18#

Есть ли сейчас вопрос? Пожалуйста...

Нанда Нандана Прабху: Откуда берется это убеждение?

Бхакти Лалита Деви Даси: По словам Шрилы Шридхара Махараджа источником веры является сияние Шримати Радхарани. Мы нуждаемся в частице этого сияния, которое могло бы озарить нашу жизнь. В Гаудия-вайшнава-сампрадае Гуру является проявлением Шримати Радхарани. Представитель Радхарани, Ее посланник приходит для того, чтобы дать сознание Кришны. Радхарани есть олицетворение сознания Кришны. Поэтому Ее посредники приходят для того, чтобы распространять это сознание, а также для того, чтобы благословлять нас, даря нам веру.

#00:29:09#

Вера рождается в сердце благодаря садху-санге и вайшнава-крипе. За этим должна стоять сукрити — удача, которая помогает нам, подталкивая нас в направлении садху и вайшнавов. Мы начинаем слушать их. И тогда звуковая вибрация и хари-катха проникает, достигает наших сердец через слух, и происходит пробуждение. Для того чтобы это происходило, необходима удача, необходима милость садху, и благодаря этой удаче и милости вера может родиться. Возможно, наша вера сначала слепа. По словам Шрилы Шридхара Махараджа, слепая вера есть ущербная, больная вера. Однако благодаря настойчивости в сознании Кришны мы можем излечиться, избавиться от этой больной веры. В ходе прогресса больная, ущербная вера может стать здоровой. Насколько я понимаю, лучше иметь [хотя бы] слепую веру. Лучше что-то, чем ничего. Бенгальская пословица гласит: «Лучше одноглазый дядя, чем слепой дядя». То есть лучше что-то, чем ничего. Мы верим в прогресс. Мы верим в то, что рано или поздно по милости Гуру и вайшнавов мы сумеем крепко стоять на ногах. Не знаю, отвечает ли это на ваш вопрос? У вас есть еще вопросы? Как вас зовут?

Нанда Нандана Прабху: Нанда Нандана.

Бхакти Лалита Деви Даси: Нанда Нандана, замечательно!

#00:33:17#

Нанда Нандана Прабху: Насколько важна парипрашна? Не могли бы вы рассказать, что это такое?

Бхакти Лалита Деви Даси: Парипрашна буквально означает «искреннее вопрошание». Вначале мы обращаемся к духовному учителю в смиренном духе, предлагая ему поклоны. Затем мы задаем ему вопросы о природе Абсолютной Истины. Обычно в вайшнавской культуре на этой стадии взаимоотношений происходят, можно сказать, испытания, проверка. Иногда этот период может длиться год. В течение этого периода Гуру изучает качества ученика и, соответственно, ученик рассматривает, изучает качества учителя. «Изучает»: имеется в виду, не рассматривает в духе подозрительности, но искренне, по мере того, как строятся взаимоотношения, возникает доверие. И это возможно благодаря искреннему вопрошанию, искренним вопросам и слушанию ответов Гуру. Ученик должен быть искренним. Он не должен задавать вопросы, движимый исключительно любопытством. Гуру же будет удовлетворен искренним поиском ученика. Он будет чувствовать: «Этот человек, стремящийся стать учеником, ищет истину и ничто меньшее, нежели истина!» Человек, стремящийся быть учеником, станет задавать вопросы, ответы на которые будут служить его величайшему благу.

#00:37:06#

Затем, когда этот период взаимной проверки заканчивается, когда ученик принимает наставника, а наставник принимает ученика, тогда начинается сева. Ученик может начать совершать преданное служение. Это в действительности в высшей степени естественный процесс. Так происходит везде и повсюду. В духовной жизни мы учимся, мы культивируем это явление благодаря, как это иногда называют, благому общению. Когда мы оказываемся в благом обществе преданных, мы соприкасаемся в нем с возвышенными вайшнавами, с Гуру, и благодаря взаимодействию с ними этот процесс происходит. Если мы искренни и действительно ищем истину, тогда Бог выйдет нам навстречу, ответит на наш поиск в образе Гуру. Шрила Шридхар Махарадж говорит: «Если мы искренне ищем Бога, тогда Он ответит на наш поиск, представ перед нами в образе Гуру». Будут утверждены, возникнут определенные взаимоотношения, и когда это произойдет, — севая, тогда будет возможным совершения преданного служения.

#00:40:05#

Нанда Нандана Прабху: В образе Гуру и его доверенных слуг?

Бхакти Лалита Деви Даси: Гуру-таттва — очень обширное явление, обширный предмет. В книге Шрилы Шридхара Махараджа «Шри Гуру и его милость» этот предмет излагается подробным образом и в духе, далеком от сектантского. Он объясняет эту истину: а̄чарйам̇ ма̄м̇ виджа̄нӣйа̄н. Он говорит о том, что Кришна являет Себя в безграничном множестве образов. Гуру один и в то же время Гуру есть множество, многие. Существуют многочисленные Гуру и существует божественный поток, который проходит через них. Этот поток вдохновения и есть то, каким образом Кришна являет Себя. Гуру есть вдохновенная сторона вайшнава. Кришна являет Себя через вдохновение вайшнава.

#00:42:20#

Таким образом, речь не идет об определенном поле или определенных узких, сектантских рамках. Гуру: это явление не ограничено определенной личностью. Это явление безгранично по своей природе и может являть себя бесконечно разнообразными способами и в бесконечном разнообразии форм. Если мы достаточно развиты, то способны видеть течение этого божественного потока везде и повсюду. Мы будем видеть то, каким образом Кришна приходит к нам как Гуру.

#00:43:31#

Однако такого рода сознание или восприятие невозможно найти в преданных-неофитах. Для подобного восприятия необходим определенный адхикар (качество), и эти качества присутствуют у преданного среднего уровня. Такие преданные, наделенные должными качествами (адхикаром) и совершающие прогресс, испытывающие эту жажду истины, стремление вперед, прогрессивные преданные, наделенные вайшнаватой (люди, в которых проявлена природа вайшнавизма), способны видеть присутствие Гуру везде и повсюду.

#00:45:04#

Подобно тому Авадхуту — личности, упоминаемой в «Шримад-Бхагаватам», — у которого было двадцать четыре Гуру. В числе этих двадцати четырех Гуру был мотылек, который угодил в пламя. И это было неким уроком. [Гуру стали] браслеты на запястьях. Такого рода предметы или явления выступали для него как Гуру. Этот Авадхут был настолько пробужден, он в такой степени бодрствовал, что подобные реалии выступали в роли его учителей, напоминали ему об Абсолютной Истине. Эту историю можно прочитать в «Шримад-Бхагаватам». Это краткий рассказ.

#00:46:55#

Когда мы имеем дело с концепцией Кришны, нам необходим открытый ум. Сознание Кришны невозможно втиснуть в маленький ящичек, коробку. Мы имеем дело с Безграничным.

Хорошо, может быть, прозвучит последний вопрос? У вас есть еще один вопрос?

Нанда Нандана Прабху: Есть еще пять вопросов.

#00:47:49#

Бхакти Лалита Деви Даси: Остальные четыре можно оставить на потом. Похоже, что утром здесь собираются одни преданные, тогда как вечером приходят гости. Ваши вопросы более уместны для утренней программы, тогда как вечером, поскольку присутствуют гости, новые люди, мы будем стараться говорить доступным для них языком. Мы не хотели бы говорить о вещах, которые выходят далеко за пределы их понимания. Однако утром здесь присутствуют исключительно инициированные преданные, люди, практикующие сознание Кришны, и утреннее время идеально для подобных вопросов. Поэтому, с вашего позволения, один вопрос вы зададите сейчас, а остальные четыре мы оставим на следующее утро. Ваши вопросы хороши. Ваши вопросы приносят благо мне и всем. Какой из пяти вопросов вы хотите задать?

#00:49:57#

Нанда Нандана Прабху: Какова мотивация при прочтении Харе Кришна маха-мантры? Какой должен быть мотив?

Бхакти Лалита Деви Даси: Нашим единственным мотивом должна быть просьба, обращенная к Господу, просьба о том, чтобы Он явил Себя в нашем сердце. Бхактивинод Тхакур являет совершенный пример. Когда он жил в Годрумадвипе в конце своей жизни, он воспевал Святое Имя, находясь на крыше своего дома. Один из учеников Сарасвати Тхакура жил по соседству и каждое утро слышал, как Бхактивинод Тхакур воспевал Святое Имя. Его зовут Бхакти Сваруп Парват Махарадж. Этот человек был подростком в ту пору, когда его семья жила по соседству с домом Бхактивинода. Впоследствии он стал учеником Шрилы Сарасвати Тхакура, его санньяса-учеником по имени Парват Махарадж. Итак, Парват Махарадж в пору своего отрочества, когда он жил по соседству с Бхактивинодом, каждое утро слышал на рассвете, как Бхактивинод громко воспевал Святое Имя. Это воспевание было подобно очень жалобному плачу. Слышать это было нестерпимо, настолько этот звук был подобен горькому, жалобному плачу, стенаниям.

#00:53:12#

Нанда Нандана Прабху: Бхактивинод был в нужде?

Бхакти Лалита Деви Даси: Да, крайняя степень нужды. Не просто нужда, но крайняя степень нужды. Он чувствовал разлуку с Кришной и был беспомощен в этой разлуке. Мы не можем имитировать [настроение] Бхактивинода Тхакура. Но он показал нам [это настроение] своим примером. Благодаря этому мы должны понять, насколько велика наша нужда в действительности, в сколь отчаянном положении мы находимся.

#00:54:30#

Шрила А. Ч. Бхактиведанта Свами Прабхупада имел обыкновение обращаться к этому примеру. Он говорил о том, что воспевание Святого Имени должно быть подобно плачу ребенка, зовущего мать. Он говорил о том, что наше воспевание должно быть такого рода.

#00:55:05#

Мы должны чувствовать, что являемся практикующими и получили Святое Имя от наших Гуру. Наши Гуру дали нам Святое Имя и попросили нас избегать десяти оскорблений в адрес Святого Имени. По меньшей мере мы можем пытаться избегать оскорблений. Мы пытаемся избегать оскорблений и пытаемся быть внимательными. Наши Гуру рекомендуют нам воспевать Святое Имя в садху-санге, в обществе преданных, и в духе служения. Эти условия помогут нам воспевать должным образом, без оскорблений, в духе преданности. Общество садху, служение им помогут нам воспевать Святое Имя должным образом, культивировать это явление. Если эта практика, это культивирование будут совершаться в подобном духе, тогда наступит откровение.

#00:57:45#

На этом мы остановимся сегодня. Я надеюсь, что мы встретимся сегодня вечером. Спасибо вам за ваши хорошие вопросы — не только вам, но и всем. Я надеюсь, что ваши вопросы прозвучат и завтра.

Переводчик: Муралишвар Дас
Транскрипцию выполнила: Яшода Прия Деви Даси
Редактор: Традиш Дас

 

 

Ш́рīматī Бгакті Лалітā Девī Дāсī

Веди про любов

(8 липня 2014 року. Москва, Кісельний)

 

Сьогодні день Екадаші, і ми будемо дотримуватися його від усього серця, з усім зосередженням та смаком. Якщо ми будемо серйозними і будемо докладати максимум зусиль до того, щоб наповнювати духовним наші дії, то станемо піднесеними, ми будемо зростати. Ми будемо докладати зусиль, щоб в цей день уникати всього мирського: перегляду телевізора, слухання світської музики та різних прогулянок. Ми будемо намагатися, наскільки це можливо, перебувати у товаристві відданих, у храмі, і більше оспівувати, більше слухати.

Деякі з наших відданих вирушать сьогодні вночі співати кіртан, і це чудово! Це прекрасна програма, під час якої ви весь час не спите і оспівуєте Святе Ім’я Крішни, розповсюджуєте Його. Можливо, фізично я не зумію приєднатися до вас, але духовно я буду з вами.

Наш Шріла Ґурудев радив нам в цей день максимум духовної діяльності і мінімум діяльності матеріальної, він радив нам в цей день пам’ятувати про Господа Харі. Згідно його рекомендаціям, ми приймаємо мінімум їжі, що технічно зветься анукалпа, тобто «невелика кількість їжі». Ми будемо обережні в приготуванні їжі. Ті, хто готують їжу в цей день, повинні знати, що саме готувати, які інгредієнти використовувати. Я думаю, що всі ви тут володієте потрібним знанням, якостями і ви знаєте, що робити. Є люди, які віддають перевагу суровому посту в день Екадаші, і навіть відмовляються від води. Деякі віддані бажають не спати всю ніч. Проте наш Ґурудев радив більш умірковану позицію, коли річ йде про Екадаші. Перше місце він віддавав служінню, необхідності втягнутися в служіння. Треба виконувати максимум служіння, але також треба бути здоровими, мати сили, необхідні для того, щоб виконати його. Ми говорили про це вчора, але це важливий момент, тому я згадую про це знову. Максимум служіння в товаристві відданих і виконання тих дій, які необхідні. Таким чином ми отримуємо найбільше благо.

Чи є якісь питання пов’язані з цим? З цією темою чи будь-якою іншою? Будь ласка, не соромтеся. Якщо я якимось чином можу вам допомогти чи надихнути вас в вашому духовному житті, я спробую це зробити. Я не знаю всього, але я знаю дещо по милості мого Ґурудева. Якщо ж я не маю відповіді на ваші питання, то я можу запитати своїх друзів. Є такий вираз (в англійській мові): «Не важливо, що ти знаєш, важливіше, кого ти знаєш». Якщо ти знайомий з тими самими людьми (точніше кажучи, з правильними людьми), в правильному місці, то на тебе чекає надія, велика надія. Нам дуже поталанило в тому відношенні, що ми як раз знаємо потрібних людей, в потрібному місці. Також ви маєте доступ до Шріли Авадгути Махараджа, Шріли Ґосвамі Махараджа, Шріли Ачар’ї Махараджа та інших старших вайшнавів. Те, що маю я, маєте і ви. Якщо ми зуміємо залишатися під їхньою опікою і зуміємо скористатися перевагою спілкуванням із ними, ми досягнемо значного росту.

У співака Джеймса Тейлора є одна пісенька зі словами: «Найшвидше колесо отримує найбільше змащення». І це також справедливо у відношенні до нас: якщо ми опиняємося поряд з чистими відданими і кажемо їм, що потребуємо їхньої милості, їхньої уваги, то ця увага сходить до нас, і ми, завдяки цій милості та увазі, здатні просуватися.

Вчора ми брали за приклад матір з дитям. Якщо дитя спокійне, не привертає до себе уваги, не плаче, то й матір не приділяє йому особливої уваги, але коли дитя починає привертати увагу до себе, плаче, то природним чином воно привертає увагу матері. У духовному житті все відбувається подібним чином, й мова йде про те, щоб ми привертали до себе увагу Ґуру, вайшнавів та Крішни. Якщо ми не відчуваємо цієї потреби, якщо в нас не має відчуття безпорадності, то вони можуть і не приділяти нам достатньої уваги. Проте для нас є велика надія, коли ми у відчаї та потребуємо їхньої уваги та турботи.

В нашому житті можуть бути темні смуги, періоди, коли ми в депресії, коли ми пригнічені і не маємо надії. Проте ці труднощі можуть стати для нас джерелом блага. Якщо ми у відчаї, якщо відчуваємо себе безпорадними, подібний стан може підштовхнути нас до того, щоб з великим завзяттям благати про допомогу. Можливо, трапляються події, які суперечать нашим планам, і все зовсім неідеально, все не так, як нам би хотілося. Ми повинні постаратися, щоб узріти благо, можливо приховане, за цими здавалося б несприятливими подіями. Детальний самоаналіз дозволить нам укріпитися, покращити свої позиції та віднайти дещо більш глибоке. Удачливий відданий, який прагне кращого, завжди буде відчувати подібне почуття. Він буде бачити: все, щоб не траплялося — все на краще. За всім, що трапляється у його житті, він буде бачити усміхнене обличчя Крішни.

Ми знаємо (для нас це факт), що навіть і травинка не може ворухнутися без Його дозволу. В такому випадку у нас є надія. Хоч би які події, явища в нашому житті ми не розглядали, ми будемо відчувати: в тому, що відбувається — міститься надія, все покликано щоб врятувати мене, визволити. Всі ми стикаємося з наслідками наших минулих дій та пожинаємо плоди. Ми повинні зустрічати їх із вдячністю і настільки добре, наскільки це в наших силах. [Слід] бути готовими приймати, покладати тягар відповідальності за свої минулі дії та за їхні наслідки на власні плечі. [Ми маємо] проходити необхідні випробування та долати їх найкращим чином, наскільки це в наших силах. Не варто вважати, що все завжди буде залишатися по-старому. Все тече — все змінюється. Мова йде про рух свідомості Крішни. Те, що відбувається непідвладне нашому контролю, і єдине, що ми можемо зробити, — це зайняти правильне положення. Іноді потрібно докладати максимум зусиль, робити все можливе просто з тим, щоб продовжувати йти цим шляхом, зберігати зв’язок з цією лінією. Тоді як в інші часи, нам легко не просто зберігати зв’язок в цьому напрямку, але й рухатися вперед.

У всіх нас є злети і падіння, гарні періоди та лихі. Крішна в Бгаґавад-ґіті відкриває цей секрет, кажучи про необхідність зберігання рівноваги. Коли мова йде про зліт, Він радить надмірно не радіти цьому, а в тяжкі періоди — надмірно не засмучуватися. Намагатися бути витривалим, зберігати стійкість, рівновагу в періоди випробувань, зберігати рівновагу в гарні та дурні періоди, коли мова йде про зльоти і падіння. Це йога і необхідна практика для того, щоб досягти в цій йозі досконалості. А з усіх видів йоги найкращою є бгакті. Вона більшою мірою рекомендується і більш за все люба Господові Крішні.

Господь Крішна каже: «У порівняні з усім, що Я створив, — з усіма реаліями, істотами, — Мої віддані‑бгакти любі Мені більш за всього. Вони дорожчі для Мене за Моє власне життя». Бгакті‑йога відкриває доступ до сімейного життя Господа Крішни, дозволяє увійти в Його родину, відкриває доступ до Його особистого, інтимного життя. Нам кажуть: «Ласкаво просимо!», відкриваючи доступ в цю божественну обитель.

Все, що необхідно від нас: бажати цього та намагатися докладати зусиль. Якщо ми щиро цього бажаємо і докладаємо свої потуги до того, тоді двері обов’язково відчиняться, оскільки в кінцевому результаті це додільний процес. Свідомість Крішни — це не догірний процес, це процес додільний. Ми не можемо звестися до Самої Ґолоки, лишень покладаючись на власні зусилля, але Ґолока може зійти до нас. Милість Крішни може зійти до нас. Тим не менш ми повинні докладати максимум зусиль, намагатися робити все, що ми робимо, найбільш належним чином, пам’ятаючи про те, що в кінцевому результаті це питання милості. І ми будемо намагатися приймати все те, що є сприятливим, і сторонитися того, що не є сприятливим, робите все що від нас залежить, все що можливе, що нам під силу. Ми переконані в тому, що Харі, Ґуру та вайшнави бачать наші зусилля, і одного чудового дня вони обдарять нас своєю милістю. Ми повинні жити і бути певними в цьому. Подібна впевненість є однією зі складових самовіддання. Слід бути переконаним, що Господь захистить нас, що Його милість буде обернена до нас.

Чи є зараз питання? Будь ласка…

Нанда Нандана Прабгу: Звідкіля береться це переконання?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: За словами Шріли Шрідгари Махараджа джерелом віри є сяйво Шріматі Радгарані. Ми потребуємо часточку цього сяйва, яке могло б осяяти наше життя. В Ґаудія‑вайшнава‑сампрадаї Ґуру це прояв Шріматі Радгарані. Її представник, посланець Радгарані приходить задля того, щоб дати свідомість Крішни. Радхарані — це уособлення свідомості Крішни. Тому Її посланці приходять, щоб розповсюдити цю свідомість, а також з тим, щоб благословляти нас, даруючи нам віру.

Віра народжується в серці завдяки садгу‑санзі та вайшнава‑кріпі. За цим повинна стояти сукріті — вдача, яка допомагає нам, підштовхує нас у напрямку садгу та вайшнавів. Ми починаємо слухати їх. І тоді звукова вібрація і харі‑катга проникає, досягає наших сердець через слух, і відбувається пробудження. Для того, щоб це відбувалося, потрібна вдача, потрібна милість садгу, і завдяки цій вдачі та милості віра може народитися. Можливо, наша віра спочатку сліпа. За словами Шріли Шрідгари Махараджа, сліпа віра занепала, хвора віра. Проте, завдяки наполегливості у свідомості Крішни ми можемо вилікуватися, позбавитися цієї хворої віри. У ході процесу хвора, занепала віра може стати здоровою. Наскільки я розумію, краще мати [хоча б] сліпу віру. Краще хоча б щось, чим зовсім нічого. Бенгальська приказка мовить: «Краще одноокий дядько, аніж сліпий». Тобто краще щось, аніж нічого. Ми віруємо в прогрес. Ми віруємо в те, що рано чи пізно по милості Ґуру і вайшнавів ми зуміємо твердо стояти на ногах. Не знаю, чи відповідає це вашому запитанню? Можу у вас ще є питання? Як вас звати?

Нанда Нандана Прабгу: Нанда Нандана.

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Нанда Нандана, чудово!

Нанда Нандана Прабгу: Наскільки важлива паріпрашна? Чи могли б ви розповісти, що це таке?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Паріпрашна буквально означає «щире звернення». Спочатку ми звертаємося до духовного вчителя у дусі смирення, запропонувавши йому поклони. Потім ми питаємо його про природу Абсолютної Істини. Зазвичай, у вайшнавській культурі на цій стадії взаємовідношень відбувається, можна сказати, випробування, перевірки. Іноді цей період може тривати рік. Протягом цього періоду Ґуру вивчає якості учня, а учень, в свою чергу, придивляється та вивчає якості вчителя. «Вивчає»: мається на увазі, не придивляється в дусі підозрілості, а із щирими намірами. По мірі того як будуються відносини, виникає довіра. І це можливо завдяки щирим запитанням та слуханню відповідей Ґуру. Учень повинен бути щирим. Він не повинен задавати питання, керуючись виключно своєю цікавістю. Ґуру буде задоволений щирим пошукам учня. Він буде відчувати: «Ця людина, що прагне стати учнем, шукає істину і ніщо менше, аніж істину!» Людина, що прагне бути учнем, стане задавати питання, відповіді на які будуть служити для її величезного блага.

Потім, коли період взаємної перевірки закінчується, коли учень приймає наставника, а наставник — учня, тоді починається сева. Учень може розпочати виконувати віддане служіння. Це насправді дуже природній процес. Так відбувається скрізь і всюди. В духовному житті ми вчимося, ми культивуємо в собі це явище, завдяки, як це іноді називають, благому спілкуванню. Коли ми потрапляємо в сприятливе товариство відданних, ми стикаємося в ньому з піднесеними вайшнавами, з Ґуру, і завдяки взаємодії із ними цей процес стає можливим. Якщо ми щирі і дійсно шукаємо істину, тоді Бог піде нам назустріч, відповість на наш пошук в образі Ґуру. Шріла Шрідгар Махарадж каже: «Якщо ми щиро шукаємо Бога, тоді Він відповість на наш пошук, і постане перед нами в образі Ґуру». Будуть встановлені, виникнуть певні відносини, і коли це станеться — севая, тоді стане можливим виконання відданого служіння.

Нанда Нандана Прабгу: В образі Ґуру та його довірених слуг?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Ґуру‑таттва — дуже широке явище, широкий предмет. У книзі Шріли Шрідгари Махараджа «Шрі Ґуру та його милість» цей предмет викладається докладним чином у дусі, далекому від сектантського. Він пояснює цю істину: а̄чарйам̇ ма̄м̇ віджа̄нīйа̄н. Він каже, що Крішна являє Себе у силі-силенній образів. Ґуру один, і в той саме час є безліч Ґуру, багато-хто. Існує багацько Ґуру і існує божественний потік, який проходе крізь них. Цей потік натхнення насправді і відображає яким чином Крішна являє Себе. Ґуру — це натхненна сторона вайшнава. Крішна являє Себе через натхнення вайшнава.

Таким чином, мова не йде про певне поле чи певні вузькі, сектантські рамки. Ґуру — це явище, що необмежене певною персоною. Це явище безмежне за своєї природи, що може являти себе нескінченно різноманітними проявами і в нескінченно різноманітних формах. Якщо ми достатньо розумні, то здатні бачити течію цього божественного потоку скрізь і всюди. Ми будемо бачити те, в який спосіб Крішна являється до нас як Ґуру.

Проте такого роду свідомість чи сприймання неможливо узріти в відданих-неофітах. Для подібного сприйняття потрібен певний адгікар (якості), і цими якостями володіє відданий середнього рівня. Такі віддані, що мають належні якості (адгікар), прогресуючі, що відчувають жагу істини, потяг рухатися вперед, обдаровані вайшнаватою (людина, в якій проявлена природа вайшнавізма), здатні бачити присутність Ґуру скрізь і всюди.

Подібно до того Авадгути — особистості, що згадується у «Шрімад‑Бгаґаватам», — який мав двадцять чотири Ґуру. Серед цих двадцяти чотирьох Ґуру був метелик, який потрапив в полум’я. І це було певним уроком. [Ґуру були] браслети на зап’ястях. Такого роду предмети чи явища виступали для нього як Ґуру. Цей Авадгут був настільки пробудженим, він настільки все пильнував, що подібні реалії виступали в ролі вчителів, і нагадували йому про Абсолютну Істину. Цю історію можна прочитати в «Шрімад‑Бгаґаватам». Це коротка розповідь.

Коли ми маємо справу з концепцією Крішни, нам потрібен чистий розум. Свідомість Крішни неможливо втиснути в маленьку шухляду, коробку. Ми маємо справу з Безмежним.

Добре, може пролунає останнє питання? У Вас є ще одне питання?

Нанда Нандана Прабгу: Є ще п’ять питань.

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Інші чотири питання можна залишити на потім. Схоже, що вранці тут збираються лише віддані, тоді як увечері приходять гості. Ваші питання більш доречні до ранкової програми, тоді як увечері, оскільки присутні нові люди, ми будемо намагатися говорити на доступній для них мові. Нам би не хотілося говорити про ті речі, які виходять далеко за межі їхнього розуміння. Проте вранці тут присутні виключно ініційовані віддані, люди, що практикують свідомість Крішни, і ранкові години ідеальні для подібних питань. Тому, з вашого дозволу, одне питання ви запитаєте зараз, а останні чотири ми залишимо на наступний ранок. Ваші питання дуже гарні. Вони приносять благо мені і всім. Яке з п’яти питань ви бажаєте запитати?

Нанда Нандана Прабгу: Якою є мотивація при повторенні Харе Крішна маха‑мантри? Яким має бути мотив?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Нашим єдиним мотивом має бути прохання, звернення до Господа, прохання про те, щоб Він явив Себе в нашому серці. Бгактівінода Тгакур являє бездоганний приклад. Коли він жив у Ґодрумадвіпі в кінці свого життя, він оспівував Святе Ім’я, знаходячись на даху свого будинку. Один з учнів Сарасваті Тгакури жив по сусідству і щоранку чув, як Бгактівінод Тгакур оспівував Святе Ім’я. Його звати Бгакті Сваруп Парват Махарадж. Цей чоловік був підлітком в ту пору, коли його родина жила по сусідству з будинком Бгактівіноди. Згодом він став учнем Шріли Сарасваті Тгакури, його санньяса-учнем на ім’я Парват Махарадж. Отже, Парват Махарадж в пору свого хлоп’яцтва, коли він жив по сусідству з Бгактівінодом, щоранку чув на світанку, як Бгактівінода голосно оспівував Святе Ім’я. Це оспівування було подібним до дуже жалісного плачу. Чути це було нестерпно, оскільки цей звук був подібний до гіркого, жалібного плачу, стогнанню.

Нанда Нандана Прабгу: Бгактівінод був у скрутному становищі?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Так, крайня ступінь нужди. Не просто нужда, але найвища ступінь нужди. Він відчував розлуку із Крішною і був безпорадним в цій розлуці. Ми не можемо імітувати [настрій] Бгактівіноди Тгакури. Але він показав нам [цей настрій] своїм прикладом. Завдяки цьому ми повинні зрозуміти, наскільки велика наша потреба в дійсності, у наскільки відчайдушному становищі ми перебуваємо.

Шріла А. Ч. Бгаквіведанта Свамі Прабгупада мав звичай звертатися до цього прикладу. Він казав про те, що оспівування Святого Імені повинно бути подібним до плачу дитини, що кличе матір. Він казав про те, що наше оспівування має бути саме такого роду.

Ми повинні відчувати, що ми практикуючі і отримали Святе Ім’я від наших Ґуру. Наші вчителі дали нам Святе Ім’я і прохали нас уникати десяти образ до Святого Імені. Щонайменше ми можемо намагатися уникати образ. Ми намагаємося уникати образ та намагаємося бути пильними. Наші Ґуру рекомендують нам оспівувати Святе Ім’я в садгу‑санзі, в товаристві відданих, і в дусі служіння. Ці умови допоможуть нам оспівувати належним чином, без образ, в дусі служіння. Товариство садгу, служіння йому допоможе нам оспівувати Святе Ім’я належним чином, культивувати це явище. Якщо ця практика, це культивування буде здійснюватися подібним чином, тоді прийде одкровення.

На цьому ми зупинимося сьогодні. Я маю надію, що ми зустрінемося сьогодні увечері. Дякую вам за ваші гарні питання — не тільки вам, але й усім. Я сподіваюся, що ваші питання пролунають і завтра.

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан
я Дас

 

Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования