“Govardhan Hill Pastime. Gupta Govardhan—Our Eternal Shelter.” Srila B. S. Goswami Maharaj. November 14, 2012. Gupta Govardhan | «Гупта Говардхан — наше вечное прибежище». Шрила Б. С. Госвами Махарадж. 14 ноября 2012 года. Гупта Говардхан



Śrīla Bhakti Sudhīr Goswа̄mī Mahа̄hа̄j

Govardhan Hill Pastime.
Gupta Govardhan—Our Eternal Shelter

(From: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(November 14, 2012.
Gupta Govardhan, Chiang Mai, Thailand)

 

Why are the Pastimes in Govardhan superior to the Pastimes in Vrindavan?

Before Srila Bhakti Siddhanta Saraswati Thakur left the world, he told his disciples to arrange a place for him in Govardhan and that he would go there and do his bhajan, his internal culture of direct seva. And mysteriously one panda, one of the locals who was arranging this, his name was Balaram, [he] was known as Balaram Panda. He had a vision on the evening of December 31st, January 1st 1930 [at] 6.37. He said, “I had a vision [that] Prabhupad came here saying, “Balaram, I have come.”” He said, “Is there some news about Prabhupad?” And he was told that he has just left the world.

#00:01:22#

So, one of the reasons he expressed this place [is] because it is the ultimate aspiration of all the Gaudiyas in the Rupanuga line. Giri-varam aho rādhikā-vādhavāśāṁ1, the aspiration to serve, Radha-dasyam, serve the holy lotus feet of Srimati Radharani in that divine abode,

vṛndāvana haite śreṣṭha govarddhana-śaila
giridhārī-gāndharvikā yathā krīḍā kaila2

It’s mentioned again, Saraswati Thakur quoted in Prapanna-jivanamritam of Srila Guru Maharaj. [There is] always gradation. What is superior? What is higher? What is deeper? More profound? More yielding superior substance? Vṛndāvana haite śreṣṭha govardhana-śaila, superior to Pastimes in Vrindavan are the Pastimes in Govardhan. Sometimes Srila Gurudeva would mention that in the upper world. Well, I should preface this by saying that Saraswati Thakur’s motto was: pūjalā rāgapatha gaurava bhaṅge.

#00:03:02#

That the path of raga-marg, the higher plane, that remains above and we take our position one step removed. In that he’s saying [that] from Govardhan, early in the morning in their divine forms, secret identity, the groups of assistants meet and collect flowers and they go from Govardhan to Radha-kunda and serve in Radha-kunda and then return to Govardhan. So Govardhan is a special place, the ultimate special place for everyone aspiring in this line. 

Why all the cowherd men were worshiping Indra?

#00:03:45#

And we just read in the Bhagavatam, we’re told before [about] the significance of the wives of the brahmans, the vipra-patnis. They’re doing a yajna and [are] approached by the cowherd boys in the name of Krishna [and] Balaram, they don’t yield anything and the wives give everything, including themselves. So that’s just before, what? Another yajna is now taking place. Krishna and Balaram were wandering around—so that [was] one yajna, but now time has come for another yajna. But what is this? Nanda Maharaj, Krishna’s father and the other cowherd men are gathering all the ingredients together to perform Indra-puja, to worship Indra. Indra means ‘King’ in Sanskrit.

#00:05:00#

The Indra’s actually have different names. It means the ‘King of Heaven’, in this context ‘The Rain God’, ‘The God of Natural Resources’, the rains the clouds etc. Why are they doing this? Are they just foolish people, ignorant people? Or is this thoughtfully systematic? The modern idea [is that they] use words like ‘harness’: we need to harness the natural [energy]—that means like what you put on a horse to get them to go in a particular direction. They are always talking about subduing nature, harnessing the forces of nature to make them serve man. This is the modern humanistic idea, but these are not just primitive peoples as the western eye, academic eye, racist eye likes to cast them—as just some ignorant people who don’t understand science and how things work.

#00:06:15#

No, they believe [that] we benefit from the sun, the moon, the air, the water, we’re benefiting from all of these natural resources, [so] some tribute should be offered, some recognition, [to show] that we appreciate the sun, we appreciate the moon. Not that we are thinking, “How can we make the moon serve us, and the sun, serve us? We gotta get solar energy to serve man and the needs of man!”

#00:06:51#

Everything is always to serve the needs of man, that’s their idea of seva. But here they’re thinking in a nice way, a very simple hearted but profound [and] natural way. They are thinking, “Well, we benefit from natural resources, including the rain: the rain comes and like we see here and then there is nice green grass, the cows eat the green grass, they convert the grass into milk and we’re cowherd people and with that milk we somehow eke out a living. We use what we need for ourselves and we trade it to others who make cloth and things, so to express our appreciation we do the Indra-puja—we worship Indra every year and offer so many things that are available to us and hoping that nice rains will come to make the nice grass, the sweet grass for the cows.” 

Krishna wants to check the pride of Indra
and reveal the glorious of Govardhan Hill

#00:08:05#

But everything that Krishna does is multipurpose, multidimensional. So, Krishna wants to achieve several things. One is to check the pride of Indra. No pride in the heart of a devotee shall the Lord tolerate. So, because of his big position he may become forgetful that he is also a jiva-soul. Check the pride of Indra, that ahankar, ego of being the King of Heaven. Also [Krishna] wants to reveal the glories of Govardhan, Giri, Giriraj, Adriraj—Mountain. That this specific mountain is unlike any other mountain, in fact—it’s Krishna Himself and Krishna in a unique way.

#00:09:16#

The Vraja-gopis themselves sing in the Bhagavatam:

hantāyam adrir abalā hari-dāsa-varyo
yad rāma-kṛṣṇa-charaṇa-sparaśa-pramodaḥ
mānaṁ tanoti saha-go-gaṇayos tayor yat
pānīya-sūyavasa-kandara-kandamūlaiḥ3

This Adrir-raj, Govardhan, the King of the mountain is hari-dāsa-varyo,—the best of the servants of Hari, of Krishna. 

The parallel between Giriraj Govardhan and Chaitanya Mahaprabhu

#00:09:55#

That’s very unique. Krishna’s realising [that He is] Govardhan, but here it says [that] Govardhan is also a servant. The Lord, and the Lord in the serving mood. Guru Maharaj says [he is] like Mahaprabhu, antaḥ kṛṣṇaṁ bahir gauraṁ darśitāṅgādi-vaibhavam4, Mahaprabhu is Krishna, but Krishna as a devotee of Krishna as well. So, he makes some parallel between Giriraj Govardhan and Sri Chaitanya Mahaprabhu.

#00:10:35#

And those gopis [are] saying, yad rāma-rṛṣṇa charaṇa-sparaśa-pramdaḥ, by the touch of the lotus feet of Rama and Krishna, Giriraj Govardhan becomes very happy, very ecstatic and [they] are supplying so many necessities for service: the grass, waterfalls, caves all the different things that are necessary for divine Pastimes. 

Krishna convinces everyone to worship Govardhan Hill

#00:11:03#

So, Krishna approaches Nanda Maharaj and the cowherd men, and he tells them in a naughty way. They’re jnana-sunya-bhaktas, they’re very simple hearted folk. Krishna can speak very sophisticated philosophy, although He is a seven year old boy and such personalities their age is determined as 1.5, so He’s like 11 or 12 for all intents and purposes. And He’s saying,

“What is this sacrifice that you’re doing?”—they’re getting everything ready. [They say],

“Oh, this is the annual Indra-yajna that we do every year.”

“Is it just a tradition you do and no-one really understands why, or is there some purpose behind it?”

And they explain what I’ve just told, “The rains come from Indra, that produces the green grass, the cows eat the grass, produce milk. We are cowherd folk, we make our living off of these things milk, butter, yogurt, curd—all that.”

#00:12:22#

And Krishna starts playing with their minds philosophically saying, “Well, actually it rains everywhere. It rains on the rocks, it rains on the road, it doesn’t just rain where there’s grass and if you say [that] you’ll do the sacrifice and then he’ll give the rain, then that means he’s not really in a position to do that—it’s dependent upon what you do.”

#00:13:01#

“So, that means that actually, work, karma is the superior thing—this is the philosophy of karma-vada, where people say, “I don’t know if there’s a God or not, but I know what’s right and what’s wrong—I do what’s right. And by doing what’s right, if there’s a God I’m doing the right thing and if there’s no God—I’m doing the right thing. So, doing the right thing is the ultimate thing.” [Laughs.]

That’s karma-vada and in that way they conveniently eliminate God. “God’s not a factor here, we’re just doing what’s right. You know what’s right, I know what’s right—let’s do that. People get into arguments about God, religion, all these things—just forget about it. Just do what’s right. And if there is a God you’re doing the best thing and if there’s not you’re still doing the best thing. So, lets not get into all this God stuff.” That’s what Krishna’s telling them. [All Laugh.] He’s saying, “And also, that God who rewards activities: no activities—no reward. Then He can’t do anything, because you didn’t do what you’re supposed to do.”

#00:14:15#

He’s saying many many things, like that, and they’re listening. Krishna says, “Really, look, as cowherd people, go-wallahs, we get everything from Govardhan Hill, that’s where we get all the good grasses, the good waterfalls, the water, pānīya-sūyavasa-kandara-kandamūlaiḥ, many things. Everything we need is there. So really what we should be doing—worship Govardhan and the cows.” He’s eliminated everyone else and put apart Govardhan and the cows. “So what we should do really is just take all these ingredients that you’re collecting for the Indra-yajna and just offer it to Govardhan Hill. And worship the cows and worship the brahmans too, because they are important.”

#00:15:18#

namo brahmaṇya-devāya
go-brāhmaṇa-hitāya cha
jagad-dhitāya kṛṣṇāya
govindāya namo namaḥ5

”So, worship the brahmans, cows and actually take care of everybody we should have a big festival: even the dog eaters the dogs—just feed everyone, and then with our cows circumambulate Govardhan Hill and we’re done. Then we’re good and everything will be fine.” And Nanda Maharaj is going, “Ok.” [Laughs.] They all agreed, they don’t even go [questioning]. Because Krishna’s so charming and sweet and attractive.

#00:16:09#

Once I saw a play in Vrindavan. We usually don’t promote these things, but they have these children’s plays but in these children’s plays, you can imagine they’ve been doing this in India forever. So, some little child, looks like a Deity, is Krishna, another one is Radha and it’s all in Hindi and they’re like: “[Maharaj imitates Hindi accent and speech].” [Laughs.] And then they’re talking, they decide all these things. They look like Radha and Krishna as children in a play, and they do all these Pastimes. But if they look cute and irresistible then you can imagine the original, how charming is Krishna.

#00:17:07#

And there we saw Radha and Krishna and they had lotus flowers and then Radha and Krishna gave Prabhupad a lotus flower. Hare Krishna. They looked like Radha and Krishna giving Prabhupad a lotus flower, which was very extraordinary.

But, anyway, without any arguments, because they are jnana-sunya-bhaktas, [they] don’t need to know or have a big discussion about it. [If] this is what Krishna wants—they do it. 

Indra has fallen into Krishna’s trap

#00:17:45#

They take all of that and make the Govardhan‑puja, and Indra is so insulted and he thinks, “What is the audacity of this boy! To tell these people! They do this every year, they’ve done it every year forever and now he talks to them and tells them to stop my puja and worship Govardhan Hill. I need to teach these people a lesson!”

#00:18:18#

He’s fallen into Krishna’s trap, because it says, mahendra-mada-bhit6, you can say [that] Krishna is going to lift the mountain of ego of Indra and he’ll be better for it. 

Indra sends clouds and rains to attack the devotees

#00:18:41#

So [for] Indra, who are friends and resources? Hurricanes, clouds... You know, they have cloud 9, have you heard of cloud 9? In English, when things are going very nice, you say: Oh, I’m on cloud 9. They’re actually a particular type of clouds. There are Cumulus, Stratus, Cirrus, many different types of clouds. But in Sanskrit they get into it, there are more, like Samvartaka—clouds that come in the world. There’re many different types of clouds.

#00:19:21#

So, Indra sends them all to Vrindavan [it] starts raining like it’s the end of the world, and all the cows are shivering, the waters rising and all the cowherd people. The cows are crying, the cowherd ladies and everyone are approaching Krishna, “Krishna! Listening to you, now look at what happened!” And Guru Maharaj made the point, that this is about Krishna consciousness: you try to move in the direction of Krishna consciousness and suddenly the world is against you. [Laughs.] 

Krishna lifts Govardhan Hill and gives shelter to everyone underneath

#00:20:08#

Like Guru Maharaj’ve said, “They’re not going to have a parade when you say: I’m now going to try to become a devotee of Krishna. They are not going to say: Oh, now we’re going to have a parade on Thursday! Celebrating this wonderful [news].” They might be having a parade in the spiritual world, but in this world they’re just thinking [to] send the clouds.

#00:20:34#

All different types of opposition to your attempts to follow the inspiration we get from Krishna. And what do they come in the form of? We have heard Guru Maharaj say: acquired tendencies, Prejudice, all these things [will] come: oh, you shouldn’t do that, look, you have live in the world, and get a job, an education, and don’t take these spiritual things too seriously.

#00:21:03#

At any rate the place is being inundated, thunder, lightening, raining and all the Vraja-vasis are in distress, and Krishna’s in His house actually. They are coming, [knocking and calling]: “Mother Yashoda, we need to talk to Krishna right away!” [Laughs.] Krishna comes, He’s wearing a turban, it looks very nice, and He has different types of sakti: ichchha-sakti (fulfilling His desires), lila-sakti and there’s samhariki-sakti [which] makes a path from His house to Govardhan Hill so He doesn’t get a drop of water on His clothes or His turban. It’s not like He is there [getting wet]—nothing, totally pure path. And then Krishna goes. Why? Vraja-jana-pālana asura-kula-nāśana, rakso-rajprotecting His devotees.

#00:22:08#

deve varṣati yajña-viplava-ruṣā vajrāsma-varṣānilaiḥ
sīdat-pāla-paśu-striy ātma-śaraṇaṁ dṛṣṭvānukampy utsmayan
utpāṭyaika-kareṇa
śailam abalo līlochchhilīndhraṁ yathā
bibhrad goṣṭham apān mahendra-mada-bhit prīyān na indro gavām7

The gostham, go-sthita the place where the cows stay the gosthi. Krishna comes and with His left hand lifts up the Govardhan Hill and calls everyone to take shelter underneath. Visvanath Chakravarti Thakur says, “What about those who were on the top already?” [Laughs.] He said [that] they go above the clouds, so where they are the sun is shining, it’s very nice.

#00:23:17#

All the Vraja-vasis, everyone comes underneath and we know that for seven days Krishna is holding that and all the gopi-girls are very impressed, and Mother Yasoda is very worried, [thinking], “How can he hold it for so long?” Other cowherd men are there [holding sticks and calling], “I think we need more sticks over there in the corner!” “Yeah, alright!” [Laughs.]

#00:23:50#

They’re men! They know how to do these things. [Laughs.] Like you see how they hold up building [sounds of exertion]. They really think they’re doing it. And Krishna is there, and Mother Yashoda [is] pushing butter in His mouth for strength. [Laughs.] Krishna [is] looking out of the corner of His eye to Radharani and [the] Vraja-gopis and sometimes starts to tremble! A little drama. [Laughs.]

#00:24:32#

But [after] seven days, Indra has some realisation. [He] stops all the rains and the clouds, he’s feeling so foolish, because the aprakrita-lila of Krishna is very difficult to understand. Muhyanti yat sūrayaḥ8, it says in the beginning of the Bhagavatam: the devas are bewildered. [In] the very first verse it says that: muhyanti yat sūrayaḥ, the suras are bewildered in trying to understand Krishna. So, from that one statement there will come the Brahma-vimohan-lila, from one statement will come the Indra—the Govardhan Pastime and many other things. 

How can Krishna lift a mountain?

#00:25:22#

So, everything stops, and Krishna says, “Now, it’s ok everybody can go home.” They go home, [and] Krishna puts it [back] exactly where it was. [When someone asked], “Well how can you go that?”—there are many different ways you can do it actually, but Guru Maharaj said, just to give an example, [that] when we would see the men going into outer space or they would go on the moon and they start hoping around or lifting up things that are very heavy here are very light there, why? Because of gravity. So, Krishna’s controlling gravity, it was mentioned earlier in the Bhagavatam [in] Pralambasura Chapter. Like they have string theory now, talking about strings (let’s not get into it), but there it says [that] yes, strings are going this way and strings are going that way. They weave and that’s how everything is held up. This already is as a side remark in the Pralambasura Chapter.

#00:26:26#

But Guru Maharaj is saying, “Krishna can release [it], He has control on gravity, He can release it. So that suddenly it’s practically floating.” Achintya-sakti, how can we think we’re going to understand anything about God, if we’re always going to try to measure with our little brain. Saraswati Thakur called it ‘puppy brain’. When you see puppies they go [Maharaj imitates puppies and how they are eating], but sometimes it’s stool. They start biting into stool, they don’t know the difference between stool and food. Puppy brain.

#00:27:13#

So, with a ‘puppy brain’ we’re talking about God, and God can do this, or not do that, or “Is there a God?” and all that. This is all foolish, and silly. So, we have to offer ourselves, saying, “If You want to reveal something to me, please do!” Seva. Pariprasnena sevaya9, out of service necessity. Nanda Maharaj, [and others] don’t start quizzing Krishna, grilling Krishna, they’re just inclined because they’re irresistible drawn in attraction for Him to do what He wants. 

Govardhana Puja festival

#00:27:57#

Then Krishna tells everyone, “Now, lets have a big festival and circumambulate Govardhan Hill with the cows and calves.” So, they have the Govardhan Puja, and they see [that] everyone is making things and offering them [to Him] to eat and Krishna is also amongst the group making offerings, but then suddenly they see that the Govardhan Hill is Krishna, and arms start coming out. In one place a really long arm comes out to accept an offering, in another place a little arm, thousands of arms, millions of arms,

#00:28:38#

sarvataḥ pāṇi-pādaṁ tat
sarvato ’kṣi-śiro-mukham
sarvataḥ śrutimal loke
sarvam āvṛtya tiṣṭhati10 

Krishna and Govardhan—same and different

#00:28:51#

The Upanisads say this [and] now He’s demonstrating it. All these arms! And then He’s eating everything. And so they’re [looking at Krishna and at Govardhan]—same-same, but different, achintya-bhedabheda: Krishna is Govardhan Hill and He’s Krishna! And it’s that Govardhan Hill where later Madhavendra Puri installs Gopal, Sri-Nath-jiu Gopal. He’s in that position.

#00:29:45#

Guru Maharaj is saying [that] the materialists are always trying to see the infinite as finite. To explain away the mysterious. Whereas devotional culture is to see the infinite in the finite. To trace everything back to the central conception of the infinite, which is the aprakrita-lila of Krishna.

So, infinite and finite means, we take one stone from Govardhan [and it is] full Govardhan. Whether it’s the one that Mahaprabhu gave to Ragunath Das Goswami, if we believe those pujaris at Gokulananda it’s this big [Maharaj indicates something small in size]. And they say from keeping [it] on his heart, there was [a] thumb print. It was like that, fully Giriraj. Our Giriraj Govardhan [and] so many [others]. 

The Appearance of ‘Junior Giriraj’

#00:30:57#

When Gurudev got land in Govardhan, they’re digging up to make buildings and then they find this giant stone! And they bring in old people, and they look and they verify, that it’s also Giriraj. It was discovered right on the land, the big Giriraj. But Gurudev, ever perfect in his movements [and] thinking thought: we’re in Govardhan, we’re not competing, there have been Giriraj in Govardhan for thousands of creations, what to speak of thousands of years and people go to certain places. So, his Giriraj there, he gave that and Guru Maharaj’s bhajan-dayita, seva-kunja of Dayita Das Saraswati Thakur—everything perfect. He called [Him] Anu Giriraj, because anu means ‘Junior Giriraj’ to give respect to all the other Girirajs, that’s how perfect is the thinking and the type of sweet, loving devotional mood in the heart of Srila Gurudev, not to try and overshadow anyone, but like humbly say: our Giriraj [is] Anu Giriraj. Although He’s very big, which is also humourous. 

Why are we aspire for the shelter of Gupta Govardhan?

#00:32:32#

So, here also we have Giriraj Govardhan and we like to be eternally under the shelter of Srila Guru Maharaj’s conception. He went to Nabadwip,

śrīmach-chaitanya-sārasvata-maṭhavara-udgīta-kīrtir jaya-śrīṁ
bibhrat sambhāti gaṅgā-taṭa-nikaṭa-navadvīpa-kolādri-rāje11

Kola, Kolerdanga is an old name for the Math area. When we first went, when you go to the train station, you want to go to Chaitanya Saraswata Math, you just say ‘Kolerdanga Math’. Now they say ‘Jol Mandir’, but in those days we’d say Kolerdanga Math and they’d know. The place called Kolerdang, means Kuliya means Nabadwip, the original Nabadwip.

#00:33:33#

And Guru Maharaj said, that Kolerdanga used to be very high, like a Hill [and] the spiritual experts have said [that] there’s Vrindavan and there’s a parallel in Nabadwip. So it means [that] Nabadwip is Gupta Vrindavan, ‘gupta’ means hidden, so there’s Gupta Govardhan, so that place there is identified as Govardhan.

#00:34:01#

That’s why he says: where’s the location of Sri Chaitanya Saraswat Math? Bibhrat sambhāti gaṅgā-taṭa, on the banks of the Ganga, navadvīpa-kolādri-rāje, adriraj means Gupta Govardhan. On the banks of Gupta Govardhan in Nabadwip, which is also the aparadh-bhajaner-pat, where all the offenders were forgiven their offences, so how perfect is that? And here we like to be eternally sheltered under that conception of Srila Guru Maharaj, so this place will also be known as Gupta Govardhan, and we have our Giriraj Govardhan, and within view: you can look out the window and see a represention of Govardhan, and we like that, and our program here is a little hidden, [laughs] a little gupta by nature. Theistic media studios where we’re trying to extend the grace, the mercy of Giriraj Govardhan through digital media, in many different ways, so we like to keep our focus in that way.

#00:35:26#

There’s the famous saying of Christ about Saint Peter, and here I’m not about to explain to Russian people what Russian words mean, but in English there’s a word ‘petrified’, ‘petra’ means like ‘rock’, so Peter comes from ‘petra’, it means rock. What is the word for rock in Russian?

Audience: [Russian] Камень.

#00:36:07#

Goswami Maharaj: All right, so it doesn’t work. Forget it, it doesn’t matter what it means. I’m telling you something different. In English ‘petra’ means ‘rock’, like ‘petrified’. Christ said, “On this rock I build my church,” meaning Peter, because of ‘petra’, forget about Ruskii right now, these are just other words.

So, on the Giriraj Govardhan conception, is our church, on this conception we build our church, on Gupta Govardhan. And that means magnanimous distribution, as well. And we can speak about that maybe more this evening.

#00:37:08#

Hare Krishna!

Jaya Giriraj Govardhan ki jaya!

Govardhan Puja maha-mahotsava tithi ki jaya!

Nitai-Gaura premanande!

Captured by Kamala Devi Dasi

 

 

Ш́рӣла Бхакти Судхӣр Госва̄мӣ Маха̄ра̄дж

Гупта Говардхан — наше вечное прибежище

(Оригинал: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(14 ноября 2012 года.
Гупта Говардхан, Чиангмай, Таиланд)

 

Почему игры на Говардхане выше вриндаванских игр?

Перед своим уходом Шрила Бхактисиддханта Сарасвати Тхакур попросил своих преданных устроить для него место у Говардхана, чтобы он мог отправиться туда и совершать свой бхаджан, совершать сокровенное непосредственное служение. И мистическим образом одному местному панде по имени Баларам, Баларам Панда, который устраивал это место, вечером 31 декабря 1930 года, в 18:37 явилось виде́ние. Он рассказывал: «У меня было виде́ние, будто Прабхупад пришел сюда и сказал: „Баларам, вот я и пришел“». Тогда он спросил: «А известно ли что-то о Прабхупаде?» Ему ответили, что он только что оставил этот мир.

Одной из причин выбора этого места, как он пояснял, была та, что подножие Говардхана является наивысшим устремлением всех Гаудиев линии Рупануга. Гири варам ахо рāдхика мāдхавāшмāм̇12 — стремление служить, радха‑дасьям, служить лотосоподобным стопам Шримати Радхарани в этой божественной обители.

вр̣ндāвана хаите ш́реш̣т̣ха говардхана-ш́аила
гиридхāр
ӣāндхарвикā йатхā крӣд̣ā каила13

Снова упомянем стих Шрилы Сарасвати Тхакура, приведенный Шрилой Гуру Махараджем в его «Прапанна‑дживанамритам». Всегда присутствует градация. Что является высшим? Что еще выше? Что глубже? Каково глубочайшее? Что дает более высокую субстанцию? Вр̣ндāвана хаите ш́реш̣т̣ха говардхана-ш́аила: более высокими, чем игры Вриндавана, являются игры на Говардхане. Иногда Шрила Гурудев говорил об этом в высшем понимании. Я хочу предварить эту тему лозунгом Сарасвати Тхакура: пӯджалā рāга‑патха гаурава‑бхан̇ге [«поклоняться пути любви в духе трепета и благоговения»].

Путь рага‑марги, высшее измерение, всегда находящееся выше; мы же занимаем позицию, отдаляясь на шаг назад. Он говорит, что рано утром, в своих духовных скрытых обликах группы помощников встречаются и собирают цветы. Они направляются от Говардхана к Радха‑кунде и совершают там служение, возвращаясь затем обратно к Говардхану. То есть Говардхан является особым местом, высочайшим местом для всех устремленных душ в этой линии. 

Почему все пастухи поклонялись Индре?

Мы недавно читали в «Бхагаватам», и также нам доводилось слышать прежде о важном положении жен брахманов, випра‑патни. Когда эти брахманы совершали ягью, к ним пришли пастушки по имени Кришна и Баларама, Которым они не согласились ничего дать. Однако их жены отдали Им все, что было, включая самих себя. Это случилось ранее. И вот теперь совершается другая пуджа. Кришна с Баларамой рассуждают о прежней пудже и о пудже нынешней. В чем ее суть? Нанда Махарадж, отец Кришны, вместе с остальными пастухами подготавливают все необходимое для совершения индра‑пуджи, поклонению Индре. Индра на санскрите означает «царь».

Есть и другие значения, такие как царь небес, что в данном контексте означает бог дождя, владыка природных ресурсов: дождей, облаков и т. д. Но почему они занимаются этим поклонением? Неужели они просто глупцы или же это некая продуманная система? Как знаете, современная идея упряжки: нам нужно запрячь силы природы; так, например, на лошадь надевают упряжку, чтобы заставить ее двигаться в нужном направлении. Мы слышим идеи о покорении природы, подчинении сил природы ради служения человеку. Это современная гуманистическая идея. Но эти пастухи отнюдь не такие примитивные люди западных взглядов, расистских и академических суждений, не понимающих всеобщих законов.

Они полагают, что солнце, луна, воздух, вода — все природные ресурсы — приносят им благо, поэтому необходимо воздавать им должное, выказывать почтение и луне, и солнцу. Это не то, как мы думаем: «Как бы заставить луну и солнце служить на благо нам? Нужно заполучить солнечную энергию, чтобы она служила потребностям людей!» Всё непременно должно служить потребностям людей — таково западное представление о севе.

Но пастухи, напротив, рассуждают великолепным образом, очень простосердечно, но мудро и естественно: «Мы пользуемся благами природы, в частности, получаем благо от дождя. Дождь выпадает, отчего вырастает прекрасная зеленая трава. Коровы едят ее и потому дают молоко, благодаря чему мы, пастухи, можем существовать. Мы потребляем его сами, а также обмениваем его на одежду и прочие предметы, производимые ремесленниками. Поэтому, чтобы выразить нашу признательность мы совершаем индра‑пуджу — поклоняемся Индре каждый год, предлагая множество подношений, которые можем приготовить, в надежде на то, что дожди будут и далее давать прекрасную траву, столь любимую коровами». 

Кришна желает обуздать гордыню Индры и явить славу холма Говардхан

Все деяния Кришны многомерны, они преследуют множество целей. Итак, Кришна желает добиться нескольких целей, одна из которых — обуздать гордыню Индры. Господь не терпит никакой гордыни в сердце Своего преданного. Из‑за своего высокого положения живое существо может позабыть о том, что оно является крохотной дживой. Сокрушить гордыню Индры, его аханкару, эго, от занимаемого положения царя небес. Также Кришна хочет показать славу Говардхана, Гири, Гирираджа, Адрираджа, показать, что конкретно эта Гора не чета всем иным, поскольку она является Самим Кришной, Кришной в особом проявлении.

Враджа‑гопи говорят в «Бхагаватам»:

ханта̄йам адрир абала̄ хари-да̄са-варйо
йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а прамодах̣
ма̄нам̇ таноти саха-го-ган̣айос тайор йат
па̄нӣйа-сӯйаваса-кандара-кандамӯлаих̣14

Этот Адрир‑радж, Говардхан, царь всех гор, есть хари‑дāса‑варйо — лучший слуга Хари, Кришны. 

Параллель между Гирираджем Говардханом и Чайтаньей Махапрабху

Это необыкновенно. Кришна, предстающий как Говардхан, но также, как здесь говорится, и в качестве слуги. Сам Господь и Господь в настроении слуги. Гуру Махарадж говорит, что он подобен Махапрабху: антах̣ кр̣ш̣н̣ам̇ бахир гаурам̇, дарш́ита̄н̇га̄ди‑ваибхавам15 Махапрабху — это Кришна, но Кришна, также представший в образе слуги Кришны. Гуру Махарадж проводит некоторую параллель между Гирираджем-Говардханом и Шри Чайтаньей Махапрабху.

И гопи говорят: йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а-прамодах̣, от прикосновений лотосоподобных стоп Рамы и Кришны Гирирадж-Говардхан становится необычайно счастливым, исполненным экстаза, и он предоставляет для служения столь многое: траву, водопады, пещеры, все то разнообразие, необходимое для божественных игр. 

Кришна убеждает всех поклоняться холму Говардхан

Итак, Кришна приходит к Нанде Махараджу и остальным пастухам, Он в озорной манере обращается к ним. Они гьяна‑шунья‑бхакты, очень простодушный народ. Кришна мог бы конечно заговорить и замысловатым философским языком, хотя Ему всего‑то семь лет. В этом случае его возраст следует пересчитать с полуторным множителем, т. е. фактически Ему одиннадцать или двенадцать лет. Он говорит:

— Что за жертвоприношение вы затеяли? — У них уже все было готово.

— Это ежегодная индра‑пуджа, мы проводим ее каждый год, — отвечали пастухи.

— А, это просто какая‑то традиция, которая наследуется без понимания сути! Или же здесь преследуется некая цель?

Тогда они рассказывают Ему то, о чем я рассказывал только что: «Дожди исходят от Индры, они дают зеленую траву, коровы едят эту траву и вырабатывают молоко. Мы, пастуший народ, поддерживаем свою жизнь благодаря этому молоку, маслу, творогу, йогурту — благодаря всему этому».

Тогда Кришна начинает играть их сознанием с помощью философских высказываний: «Ну, вообще‑то дожди идут повсеместно: они идут и в горах, и на дорогах, а не только там, где растет трава. И, если вы говорите, что, совершив жертвоприношение, вы получите от него дожди, это означает лишь то, что дожди зависят не от него, а от вас».

Это означает, что деятельность, карма, является верховной — это философия карма‑вади, людей, рассуждающих так: «Я не знаю, есть ли Бог или нет, но мне известно, что хорошо, а что плохо, и я буду делать это. И, поступая верно, мне не важно, есть ли Бог, — я в любом случае поступаю правильно. Поэтому поступать правильно — это высший удел». [Смеется.]

Это называется карма‑вада, удобный способ исключить Бога: «Бог не является здесь фактором. Мы просто делаем то, что является правильным. Ты знаешь, что это правильно, и я знаю, что это правильно — давай же будем делать так. Люди предаются спорам о Боге, религии и подобному — отбросьте все это. Просто делай то, что следует. И если Бог существует, то мы поступаем наилучшим образом, а если Его нет, — мы все равно поступаем наилучшим образом. Поэтому давайте не вовлекаться во всю эту демагогию». Вот, что сказал им Кришна. [Все смеются.] Он говорит: «Кроме того, Богом является тот, кто вознаграждает за деятельность: нет деятельности — нет и награды. Поэтому Он бессилен, так как вы не делали того, что вам следовало бы».

Он говорит много всего такого, а они слушают. Кришна говорит: «Взгляните объективно, как пастухи, мы ведь получаем все от холма Говардхан. Там растут прекрасные травы, там чудесные водопады, вода, па̄нӣйа‑сӯйаваса‑кандара‑кандамӯлаих̣, много всего. Все, что нам нужно, — там. Поэтому, что от нас действительно требуется, так это поклоняться Говардхану и коровам». Он исключил все прочее, выделив Говардхан и коров: «Что нам действительно нужно, так это взять все подношения, приготовленные вами для индра‑пуджи, и просто предложить их холму Говардхан. Также чествуйте коров и брахманов, поскольку они также важны».

намо бра̄хман̣йа-дева̄йа
го бра̄хман̣а-хита̄йа ча
джагад-дхита̄йа кр̣ш̣н̣а̄йа
говинда̄йа намо намах̣
16

«Поклоняйтесь брахманам, коровам и позаботьтесь о каждом — нужно устроить большой праздник: даже собакоеды и собаки должны быть накормлены. А в завершение обойдите вокруг Говардхана с нашими коровами. Это будет замечательно». Нанда Махарадж ответил: «Хорошо». [Смеется.] Все согласились, даже не задавая никаких вопросов, поскольку очарование Кришны столь велико и столь сладостно.

Как-то я видел спектакль во Вриндаване. Обычно мы не поощряем подобное, но это был детский спектакль. Глядя на эти детские спектакли, можно вообразить, будто в Индии подобные постановки делаются испокон веков. Один маленький ребенок, выглядевший как божество, играл Кришну, а другой — Радху. Все это на хинди. [Махарадж имитирует индийское произношение и речь, смеется.] Они разговаривают, что-то обсуждают, и выглядят, как будто это Радха и Кришна в детском возрасте. Они разыгрывают игры Четы. Будь они остроумны и неотразимы, можно было бы вообразить, насколько действительно очарователен Кришна.

И далее была сцена, где у Радхи и Кришны были цветы лотоса, и Они вручили один цветок Прабхупаде. Харе Кришна. Это выглядело, будто Радха и Кришна вручают Прабхупаде цветок лотоса, что казалось совершенно экстраординарным.

Вернемся к теме. Итак, поскольку они гьяна‑шунья‑бхакты, им не нужно все знать или устраивать разбирательство. Если это желание Кришны, они делают это. 

Индра попадается на уловку Кришны

Они берут все подношения и устраивают говардхана‑пуджу, а Индра очень задет этим, он думает: «Какой же дерзкий этот мальчишка! Что Он наговорил этим людям! Они всегда совершали это жертвоприношение, ежегодно. И теперь Он говорит им остановить поклонение мне и поклоняться холму Говардхан. Я как следует проучу этих пастухов!»

Индра попался на уловку Кришны. Говорится: махендра‑мада‑бхит17 — можно сказать, что Кришна намеревается поднять гору эго Индры, и Он отлично с этим совладает. 

Индра насылает на преданных тучи и дожди

А кто же в друзьях и помощниках у Индры? Ураганы, тучи… Вы знаете выражение «девятое облако», вы его когда‑нибудь слышали? Когда у кого‑то в жизни все замечательно, по-английски буквально говорят: «О, я на девятом облаке!»18 Существуют различные типы облаков: кучевые, слоистые, перистые облака и т. д. В санскрите, помимо прочих, также известны облака Самвартака.

Итак, Индра отправляет своих помощников во Вриндаван. Начинаются ливни такой интенсивности, будто наступает конец света, все коровы начинают трепетать от страха, вода поднимается, коровы ревут. Пастушки и все остальные обращаются к Кришне: «Кришна! Мы послушались Тебя, и вот теперь взгляни, что происходит!» Гуру Махарадж здесь указывает на следующий момент, связанный с сознанием Кришны: мы пытаемся следовать в направлении Кришна‑сознания и внезапно весь мир ополчается против нас. [Смеется.] 

Кришна поднимает холм Говардхан,
давая всем прибежище под ним

Как говорит Гуру Махарадж: «Обычно никто не устраивает парад со словами: „Я собираюсь попробовать стать преданным Кришны“. Никто не говорит так, будто по этому поводу собирается устраивать празднество». Возможно, в духовном мире преданные и устраивают такие процессии, но в этом мире они лишь думают о том, когда же развеются тучи.

Могут возникнуть различные препятствия вашим попыткам следовать своему вдохновению в сознании Кришны. В какой форме они могут появиться? Я слышал слова Гуру Махараджа, который объяснял, что это могут быть приобретенные в прошлом склонности, предрассудки, идеи вроде: «Тебе не следует этим заниматься, посмотри, ты ведь неплохо живешь, у тебя есть работа, образование. Зачем тебе воспринимать всю эту духовность серьезно?»

В общем, их селение стремительно затоплялось ливнями, подвергалось ударам молний и раскатам грома, и все враджа‑васи испытывали страдания. Тогда они пришли домой к Кришне, позвонили в дверь или постучали: «Мама Яшода, нам нужно срочно поговорить с Кришной!» [Смеется.] Выходит Кришна, на голове Его тюрбан, очень милое зрелище. Кришна обладает различными видами шакти: иччха‑шакти, исполняющая Его желания, лила‑шакти, а также самхарики‑шакти, которая проделала путь от Его дома к холму Говардхан так, что на Его одежду и тюрбан не упало и капли. Можно представить, будто Он весь промокший до нитки, но ничего подобного — перед Ним абсолютно чистый путь. И Кришна следует туда, но зачем? Браджа‑джана‑пāлана асура‑кула‑нāш́ана, ракш̣о‑радж, чтобы защитить Своих преданных.

деве варш̣ати йаджн̃а-виплава-руш̣а̄ ваджра̄сма-варш̣а̄нилаих̣,
сӣдат-па̄ла-паш́у-стрий а̄тма-ш́аран̣ам̇ др̣ш̣т̣ва̄нукампй утсмайан
утпа̄т̣йаика-карен̣а ш́аилам абало лӣлоччхилӣндхрам̇ йатха̄,

бибхрад гош̣т̣хам апа̄н махендра-мада-бхит прӣйа̄н на индро гава̄м
19

Гош̣т̣хам, го‑ш̣т̣хита, место, где пасут коров, гош̣т̣хи. Кришна приходит туда, Своей левой рукой поднимает холм Говардхан и призывает всех в убежище под холмом. Вишванатх Чакраварти Тхакур говорит: «А что же было с теми, кто находился на самом холме?» [Смеется.] Он объясняет, что они, находясь там, были выше облаков, т. е. там светило солнце и все было в порядке.

Все враджа‑васи поспешили в укрытие и, как известно, семь дней Кришна держал холм. Все девушки‑гопи были изумлены, а мама Яшода очень волновалась: «Как же Он может так долго держать холм?» Остальные пастухи помогали удерживать холм палками, переговариваясь между собой: «Мне кажется, с этого края нужно подставить больше палок!» «Да, точно!» [Смеется.] Они ведь мужчины, это мужское дело. [Смеется.] Представьте, с каким напряжением они помогали удерживать холм. И они на самом деле думали, что они вносят свой вклад. Мама Яшода кормила Кришну маслом, чтобы у Него были силы. [Смеется.] А Кришна украдкой посматривал на Радхарани и враджа‑гопи и иногда шатался. Такая вот драма. [Смеется.]

И спустя семь дней к Индре пришло некое понимание. Он остановил все дожди и тучи, он чувствовал себя таким глупцом, поскольку апракрита‑лила Кришны очень сложна для понимания. Мухйанти йат сӯрайах̣20. В начале «Шримад‑Бхагаватам» говорится, что боги сбиты с толку. В самом первом стихе говорится: мухйанти йат сӯрайах̣ — суры впадают в замешательство в своих попытках понять Кришну. Это единственное утверждение охватывает брахма‑вимоханалилу, это же случается и с Индрой в говардхана‑лиле; известны и многие другие случаи. 

Как же мог Кришна поднять гору?

Итак, все прекратилось, и Кришна говорит: «Ну вот, теперь можете идти по домам». Они отправились по домам, а Кришна поставил холм в точности на его прежнее место. Может возникнуть вопрос: «А как вообще возможно его поднять?» Разными способами можно пояснить, как, но Гуру Махарадж объясняет таким образом. Когда, например, некто выходит в открытый космос или отправляется на луну, начинает там прыгать или с легкостью поднимает предметы, которые здесь считаются тяжелыми, как такое возможно? Из‑за иной гравитации. Кришна управляет гравитацией, об этом говорится ранее в «Бхагаватам», в главе, посвященной Праламбасуре. Сейчас в науке известна теория струн. Не будем в нее углубляться, но нам говорят, что некие струны направляются, так или иначе, они сплетаются и этим самым поддерживают все сущее. Это, на самом деле, вскользь упоминается в главе с Праламбасурой.

Гуру Махарадж говорит: «Кришна может устранить гравитацию, Он управляет ею, [Он может] внезапно заставить предметы пари́ть». Ачинтья‑шакти. Можем ли мы считать, что понимаем что-либо о Боге, если мы всегда пытаемся оценить это нашим крошечным разумом? Как выражается Сарасвати Тхакур: «Щенячьи мозги». Когда щенки бродят туда‑сюда [Махарадж изображает щенков, которые едят], иногда им попадаются испражнения. Иногда они даже могут сцепиться за испражнения, потому что им неведома разница между едой и испражнениями. Щенячьи мозги.

И вот такими щенячьими мозгами мы рассуждаем о Боге, дескать, Ему под силу то или не под силу иное, «есть ли Бог?» и так далее. Это настолько глупо, ничтожно. Нам же следует принести себя в жертву со словами: «Если Ты желаешь раскрыть мне что-то, пожалуйста, поступай так!» Сева. Парипраш́нена севайа21, из потребности в служении. Нанда Махарадж и другие не начали выпытывать  у Кришны, добиваться пояснений у Кришны, они естественно расположены к Нему, поскольку они неудержимо пленены Им, желанием угодить Ему. 

Празднование Говардхан-пуджи

Затем Кришна обращается ко всем: «Давайте же теперь устроим большой праздник и обойдем холм Говардхан вместе с нашими коровами и телятами». Тогда они устраивают говардхана-пуджу, и каждый готовит подношения и предлагает их. И Кришна также в числе тех, кто готовит подношения. Но затем вдруг все видят, что холм Говардхан — это Сам Кришна, и у холма появляются руки. В каком‑то месте появляется очень длинная рука, берущая подношения, в другом месте — рука поменьше: тысячи рук, миллионы рук.

сарватах̣ па̄н̣и-па̄дам̇ тат,
сарвато ’кш̣и-ш́иро-мукхам
сарватах̣ ш́рутимал локе,
сарвам а̄вр̣тйа тиш̣т̣хати
22 

Кришна и Говардхан едины и различны

Все эти бесчисленные руки! Упанишады говорят об этом, и вот Он проявляет их. И затем Он съедает все подношения. Итак, Кришна и Говардхан абсолютно тождественны и в то же время различны. Это ачинтьябхедабхеда: Кришна является Говардханом, но Он же является Кришной. Именно Говардхан является тем местом, где позднее Мадхавендра Пури установил Божество Гопала, Шри‑Натх‑джиу Гопал. Таково его положение.

Гуру Махарадж говорит о том, что материалисты всегда пытаются смотреть на Безграничное, как на нечто ограниченное, и приводить свои толкования таинственному. В то же время позиция преданности — видеть в ограниченном проявления Безграничного, прослеживать связь всех явлений с центральной концепцией, т. е. с апракриталилой Кришны.

Поэтому идея ограниченного и безграничного означает, что если мы возьмем некий камень с холма Говардхан, то он будет представлять собой Говардхан целиком. Если верить пуджари Гокулананды, то Гирирадж, который Махапрабху дал Рагхунатху Дасу Госвами, был совсем небольшим. [Махарадж показывает небольшой размер.] Говорится, что когда Он прижал его к сердцу, на Его груди остался отпечаток. Небольшой, но полноценный Гирирадж, как наш Гирирадж-Говардхан и как многие другие. 

Явление Гирираджа Младшего

Когда Гурудев приобрел землю у Говардхана, начали копать котлован и наткнулись на огромный камень! Тогда позвали местных старцев, которые подтвердили, что это также Гирирадж. Это выяснили прямо на месте. Но Гурудев, всегда совершенный в каждом своем жесте, рассуждал очень дальновидно: «Мы находимся у Говардхана, и мы не желаем ни с кем состязаться». Тысячи циклов творения Гирирадж присутствует как холм Говардхан, что уж говорить о тысячах лет. Поэтому он установил обнаруженного Гирираджа в храме Гуру Махараджа, у сева‑кунды Дайиты Даса Сарасвати Тхакура — он все утроил совершенно. Своему Гирираджу он дал имя Ану Гирирадж, что означает «Младший Гирирадж», чтобы этим выказать почтение всем иным Гирираджам. Такое безупречное и сладостное мышление, такое любящее настроение преданности живет в сердце Шрилы Гурудева. Он не пытался затмить кого бы то ни было, он будто очень смиренно говорит: «Наш Гирирадж — это Гирирадж Младший», вопреки тому, что Он очень большой. И это также весьма юмористичный момент. 

Почему мы стремимся обрести прибежище Гупта Говардхана?

Здесь у нас также установлен Гирирадж-Говардхан, и мы желаем принять вечное прибежище в идеях Шрилы Гуру Махараджа. Он пришел в Навадвипу:

ш́рӣмач-чаитанйа-са̄расвата-мат̣хавара-удгӣта-кӣртир-джайа-ш́рӣм̇
бибхрат самбха̄ти ган̇га̄-тат̣а-никата-навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже
23

Кола, Колерданга — это старое название района, где расположен наш Матх. Когда вам нужно добраться до Шри Чайтанья Сарасват Матха, вы просто приходите на железнодорожную станцию и едете до Колерданга Матха. Нынче чаще говорят «Джол Мандир», но прежде говорили «Колерданга Матх» и все понимали. Место, называемое Колерданг, означает Кулия, Навадвип, изначальный Навадвип.

Гуру Махарадж говорил, что некогда Колерданг был очень высоким местом, подобным горе. И духовные эксперты утверждают, что существует параллель между Вриндаваном и Навадвипой. Это означает, что Навадвип является Гупта Вриндаваном. Гупта означает «скрытый». Таким образом, это место является Гупта Говардханом, оно тождественно Говардхану.

Вот почему он говорит: где расположен Шри Чайтанья Сарасват Матх? — бибхрат самбха̄ти ган̇га̄‑тат̣а, на берегу Ганги, навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже. (Адрирадж означает Гупта Говардхан.) На берегу Ганги, Гупта Говардхане, в Навадвипе. Место, известное так же, как апарадх‑бханджанер‑пат, где всем оскорбителям были прощены их оскорбления. Насколько это великолепно! И мы желаем обрести там вечное прибежище, в линии Шрилы Гуру Махараджа. Таким образом, это место так же известно, как Гупта Говардхан, и у нас здесь также есть Гирирадж-Говардхан, находящийся в поле нашего зрения: вы можете выглянуть в окно и увидеть Его. Наши программы здесь проходят несколько скрытым образом [смеется], они как бы гупта по своей сути. Наша «Теистическая медиа студия», в которой мы пытаемся дать распространение милости Гирираджа-Говардхана посредством цифровых медиа и различными иными путями, мы стремимся сосредоточить нашу деятельность на этом.

Есть известное выражение Христа о святом Петре. Я не буду пытаться пояснить русским смысл русских слов, но в английском языке есть слово «petrified», «petra» означает «камень», поэтому Петр происходит от слова «petra», что означает «камень». И Христос сказал: «На этом камне я возведу свою церковь», имея в виду Петра.

Поэтому на концепции Гирираджа-Говардхана возведен наш храм, на этой идее возведен наш храм, наш Гупта Говардхан. А это также означает великодушное распространение. Об этом мы могли бы поговорить сегодня вечером.

Харе Кришна.

Джай Гирирадж Говардхан ки джай!

Говардхан-пуджа маха‑махотсава титхи ки джай!

Нитай‑Гаура премананде!

Переводчик: Кришна Чайтанья Дас
Редакторы: Аннапурна Деви Даси, Традиш Дас


 

Ш́рīла Бгакті Судґīр Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Ґупта Ґовардган — наше одвічне пристанище

(Оригінал: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(14 листопада 2012 р.
Ґупта Ґовардган, Чіангмай, Таїланд)

 

Чому ігри на Ґовардгані вище за вріндаванські?

Перед своїм відходом Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакур попрохав своїх відданих влаштувати для нього місце біля Ґовардгана, щоб він міг вирушити туди і здійснювати там свій бгаджан, здійснювати таємниче безпосереднє служіння. І, містичним чином, одному місцевому панді, ім’я якого Баларам Панда, саме він влаштовував це місце, увечері 31 грудня 1930 року, об 18:37 годині явилося видіння. Він розповідав: «В мене було видіння, неначе Прабгупада прийшов сюди і сказав: „Балараме, ось я й прийшов“». Тоді він запитав: «Чи відомо щось про Прабгупаду?» Йому відповідали, що він тільки-но полишив цей світ.

Однією з причин вибору цього місця, як він пояснював, була та, що підніжжя Ґовардгану є найвищим устремлінням усіх Ґаудієв лінії Рупануґа. Ґірі варам ахо рāдгіка мāдгавāшмāм̇24 — потяг до служіння, радга‑дасйам, служіння лотосовим стопам Шріматі Радгарані в цьому божественному місці.

вр̣ндāвана хаіте ш́реш̣т̣га ґовардгана-ш́аіла
ґірідгāр
īāндгарвікā йатгā крīд̣ā каіла25

Знову згадуючи вірш Шріли Сарасваті Тгакури, наведений Шрілою Ґуру Махараджем в його «Прапанна‑джīванāмр̣там». Завжди існує градація. Що є вищим? Що найвище? Що є глибшим? Що собою являє глибоке? Що дає найвищу субстанцію? Вр̣ндāвана хаіте ш́реш̣т̣га ґовардгана-ш́аіла — найвищими за ігри Вріндавану є ігри на Ґовардгані. Іноді Шріла Ґурудев казав про це в найвищому розумінні. Я хочу упередити цю тему лозунгом Сарасваті Тгакури: пӯджалā рāга‑патга ґаурава‑бган̇ґе [«поклонятися шляху любові у дусі трепету та благоговіння»].

Шлях рага‑марґа, вищий вимір, завжди знаходиться вище; ми ж займаємо становище, віддаляючись на крок назад. Він розповідає, що рано в ранці, в своїх духовних прихованих подобах, групи помічників зустрічаються і збирають квіти. Вони прямують від Ґовардгану до Радга-кунди і здійснюють там служіння, повертаючись потім назад до Ґовардгану. Тобто, Ґовардган є особливим місцем, вищим місцем для усіх спрямованих душ цієї лінії. 

Чому всі пастухи поклоняються Індрі?

Нещодавно ми читали в «Бгаґаватам», і також нам доводилось чути раніше про важливе положення дружин брахманів, віпра‑патні. Коли ці брахмани здійснювали яґ’ю, до них підійшли Крішна і Баларама, і вони відмовились дати Їм хоча б щось. Проте, їхні дружини віддали Їм все, що було, включаючи навіть самих себе. Це відбулося раніше. І ось тепер здійснюється зовсім інша пуджа. Крішна разом із Баларамою міркують про колишню пуджу та про пуджу теперішню. В чому її суть? Нанда Махарадж, батько Крішни, разом із іншими пастухами готують все необхідне для здійснення Індра‑пуджи, поклонінню Індрі. Індра на санскриті означає «цар».

Є й інші значення, такі як «Цар небес», що в цьому контексті має значення «Бог дощу», «Владика природних ресурсів: дощу, хмар» і т. п. Але чому вони займаються цим поклонінням? Невже вони дурні чи це якась продумана система? Як відомо, сучасна ідея запряжки: нам треба запрягти сили природи, як наприклад, на коня запрягають запряг, щоб змусити його рухатися в потрібному напрямку. Ми чуємо про ідеї підкорення природи, підпорядкування сил природи заради служіння людині. Це сучасна гуманістична ідея. Але оці пастухи аж ніяк не примітивні люди західних поглядів, расистських та академічних суджень, які не розуміють загальних законів.

Вони гадають, що сонце, місяць, повітря, вода — всі природні ресурси — приносять благо, тому слід віддавати їм належне, виказувати пошану до місяця, до сонця. Це не теж саме, як ми можемо вважати: «Як би воно примусити місяць та сонце служити заради нашого блага? Слід дістати сонячну енергію, щоб вона служила потребам людей!» Все неодмінно повинно служити потребам людей — таким є західне уявлення щодо севи.

Але пастухи, навпаки, міркують чудовим чином, дуже простосердечно, але мудро та природно: «Ми використовуємо блага природи, зокрема, отримуємо благо від дощу. Дощ іде і змочує землю, через що виростає зелена трава. Корови їдять її і саме тому дають молока, завдяки чому ми, пастухи, можемо існувати. Ми споживаємо його самі, і обмінюємо його на одяг чи інші предмети, що вироблені ремісниками. Тому, щоб виказати нашу вдячність ми здійснюємо Індра-пуджу, — поклоняємося Індрі кожного року, пропонуючи безліч підношень, які можемо приготувати, в надії на те, що дощі будуть і надалі давати прекрасну траву, яку так люблять корови». 

Крішна бажає приборкати гординю Індри і явити славу пагорба Ґовардган

Усі діяння Крішни багатовимірні, вони мають на меті безліч цілей. Отже, Крішна хоче домогтися кількох цілей, одна з яких — приборкати гординю Індри. Господь не буде терпіти ніякої гордині у серці Свого відданого. Через своє високе положення жива істота може забути про те, що вона є крихітною дживою.

Усунути гординю Індри, його аханкару, его, від займаного положення Царя небес. Також Крішна хоче показати славу Ґовардгана, Ґірі, Ґіріраджа, Адріраджа, показати, що саме цей Пагорб не рівня всім іншим, оскільки Він є Самим Крішною, Крішною в особливому прояві.

Враджа‑ґопі кажуть в «Бгаґаватам»:

ханта̄йам адрір абала̄ харі-да̄са-варйо
йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а прамодах̣
ма̄нам̇ таноті саха-ґо-ґан̣айос тайор йат
па̄нīйа-сӯйаваса-кандара-кандамӯлаіх̣26

Цей Адрір‑радж, Ґовардган, цар усіх пагорбів є харі‑дāса‑варйо — кращий слуга Харі, Крішни. 

Паралель між Ґіріраджем Ґовардганом та Чайтан’єю Махапрабгу

Це дивовижно. Крішна, який постає як Ґовардган, також постає, як тут говориться, у якості слуги. Сам Господь і Господь в настрої слуги. Ґуру Махарадж каже, що він подібний до Махапрабгу: антах̣ кр̣ш̣н̣ам̇ бахір ґаурам̇, дарш́іта̄н̇ґа̄ді‑ваібгавам…27 — Махапрабгу це Крішна, але Той Крішна, який постав в образі слуги Крішни. Ґуру Махарадж проводить паралель між Ґіріраджем Ґовардганом та Шрі Чайтан’єю Махапрабгу.

І ґопі кажуть: йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а-прамодах̣, від дотиків лотосових стіп Рами та Крішни Ґірірадж Ґовардган стає надзвичайно щасливим, сповненим екстазу, і він надає для служіння стільки всього: траву, водоспади, печери, все те розмаїття, що необхідне для божественних ігор. 

Крішна переконує всіх поклонятися пагорбу Ґовардган

Отже, Крішна приходить до Нанди Махараджа та інших пастухів, Він в шалапутній манері звертається до них. Вони, ґ’яна‑шун’я‑бгакти, дуже простосердечний народ. Крішна, без сумнівів, міг би й заговорити і хитромудрою філософською мовою. Хоча Йому всього сім років, в цьому випадку Його рік слід перерахувати з полуторним множником, тобто фактично Йому 11 чи 12 років. Він каже:

— Що за жертвопринесення ви затіяли? — В них вже все було напоготові.

— Це щорічна Індра‑пуджа, ми проводимо її кожен рік, — відповідали пастухи.

— А, то це ж просто якась традиція, яка успадковується без розуміння суті! Чи може ви маєте щось на меті?

Тоді вони починають розповідати Йому, про те, що я казав тільки-но: «Дощі сходять від Індри, вони дають зелену траву, корови їдять цю траву та дають молока. Ми, народ пастуший, підтримуємо своє життя завдяки цьому молоку, маслу, сиру, йогурту — завдяки всьому цьому».

Тоді Крішна починає грати їхньою свідомістю за допомогою філософських виразів: «Ну, взагалі-то дощі йдуть по всіх усюдах: вони йдуть і в горах, і на дорогах, а не тільки там, де росте трава. І, якщо ви кажете, що здійснивши жертвопринесення, ви отримаєте від нього дощі, це означає тільки те, що дощі залежать не від нього, а саме від вас».

Це значить, що діяльність, карма, займає верховне положення, — це філософія карма‑ваді, людей, що мислять таким чином: «Мені не відомо, чи є Бог чи Його не має, але я знаю, що добре, а що погане, і я буду робите це й надалі. І, поступаючи вірно, мені не дуже й цікаво чи є Бог, — в будь-якому випадку я поступаю правильно. Тому поступати правильно — це вищий уділ». [Сміється.]

Це зветься карма‑вада, зручний спосіб виключити Бога: «Бог не є тут якимось фактором. Ми просто робимо те, що вважаємо правильним. Ти знаєш, що це правильно, і я знаю це — тож давай будемо робити так разом. Люди вступають в суперечки щодо Бога, релігії чи подібне — відкинь все це. Просто роби те, що треба. І якщо Бог існує, то ми поступаємо найкращим чином, а якщо Його немає, — ми все одно поступаємо найкращим чином. Тому давайте не втягуватися у всю цю демагогію». Ось що сказав їм Крішна. [Всі сміються.] Він каже: «Крім того, Богом є той, хто нагороджує за діяльність: немає діяльності — немає і нагороди. Тому Він безсилий, адже ви не робили те, що вам слід було зробити».

Він каже багато чого подібного, а вони слухають. Крішна каже: «Погляньте об’єктивно, як пастухи, адже ми отримуємо все від пагорба Ґовардган. Там зростають чудові трави, там чудові водоспади, вода, па̄нīйа‑сӯйаваса‑кандара‑кандамӯлаіх̣, багато всього. Все, що нам потрібно — там. Тому, що від нас дійсно потребується, так це поклоніння Ґовардгану і коровам». Він викреслив усе інше, відокремивши Ґовардган та корів: «Що нам дійсно потрібно, так це взяти всі підношення, які ви приготували для Індра‑пуджі, і просто запропонувати їх пагорбу Ґовардган. Також вшановуйте корів і брахманів, оскільки вони також важливі».

намо бра̄хман̣йа-дева̄йа
ґо бра̄хман̣а-хіта̄йа ча
джаґад-дгіта̄йа кр̣ш̣н̣а̄йа
ґовінда̄йа намо намах̣
28

«Поклоняйтеся брахманам, коровам і попіклуйтесь про кожного — потрібно влаштувати велике свято: навіть собакоїди і собаки повинні бути нагодовані. А по завершенню обійдіть навкруги Ґовардгану з нашими коровами. Це буде чудово». Нанда Махарадж відповів: «Добре». [Сміється.] Усі погодилися, навіть не питаючи, оскільки чарівність Крішни настільки велика, і настільки солодка.

Одного разу я бачив виставу у Вріндавані. Зазвичай ми не підтримуємо подібне, але це була дитяча вистава. Дивлячись на ці дитячі вистави, можна подумати, що в Індії подібні постанови робляться споконвіку. Одне маленьке дитя, що виглядало неначе Божество, грало Крішну, а інше — Радгу. І все це на хінді. [Махарадж імітує індійський акцент та мову, сміється.] Вони розмовляють, щось обговорюють, і виглядають так, якби це Радга і Крішна у дитинстві. Вони розігрують ігри Чоти. Будь вони дотепніші та неповторними, можна було б уявити наскільки дійсно Крішна чарівний.

І далі була сцена, в котрій у Радги й Крішни були квіточки лотосу і Вони вручили одну квітку Прабгупаді. Харе Крішна. Це виглядало так, наче, Радга й Крішна вручали Прабгупаді квітку лотоса, що здавалося абсолютно екстраординарним.

Повернемося до теми. Отже, оскільки вони ґ’яна‑шун’я‑бгакти, їм не потрібно все знати та влаштовувати розбір. Якщо це бажання Крішни, вони роблять це. 

Індра попадається на гачок Крішни

Вони беруть всі підношення та влаштовують Ґовардгана‑пуджу, а Індра дуже ображений через це, він думає: «Який же зухвалий цей хлопчисько! Що він наляпав язиком цим людям! Вони завжди проводили це жертвопринесення, кожен рік. А зараз, Він їм каже зупинити поклоніння мені і поклонятися пагорбу Ґовардган. Я як слід провчу цих пастухів!»

Індра попався на гачок Крішни. Кажуть: махендра‑мада‑бгіт29 — можна сказати, що Крішна має намір підняти гору его Індри, і Він з цим впорається відмінно. 

Індра посилає на відданих хмари та дощі

А хто ж в друзях та помічниках у Індри? Урагани, хмари… Чи знаєте ви вислів «дев’ята хмарина», ви його коли-небудь чули? В англійській мові, коли у когось в житті все гаразд, до слова кажуть: «О, я на дев’ятій хмарині!» Існують різноманітні типи хмарин: купчасті, шаруваті, перисті хмарини і т. п. У санскриті, окрім цих, також відомі хмари Самвартака.

Отже, Індра посилає своїх помічників до Вріндавани. Починаються зливи такої інтенсивності, неначе наступає кінець світу, всі корови починають тремтіти з переляку, вода підіймається, корови ревуть. Пастушки та всі інші звертаються до Крішни: «Крішно, ми дослухалися Тебе і ось тепер подивись, що відбувається!» Ґуру Махарадж вказує тут на наступний момент щодо свідомості Крішни: ми намагаємося слідувати у напрямі Крішна‑свідомості і раптово увесь світ повстає проти нас. [Сміється.] 

Крішна піднімає пагорб Ґовардган,
даючи усім притулок під Ним

Як каже Ґуру Махарадж: «Зазвичай ніхто не влаштовує парад зі словами: „Я збираюсь спробувати стати відданим Крішни“. Ніхто не каже так, неначебто з цього приводу збирається влаштовувати свято». Можливо в духовному світі віддані і влаштовують такі процесії, але в цьому світі вони думали лише над тим, коли ж розвіються хмари.

На ваші спроби слідувати своєму натхненню у свідомості Крішни можуть прийти безліч різних труднощів. В якій формі вони можуть проявитися? Я чув слова Ґуру Махараджа, який пояснював, що це можуть бути придбані в минулому схильності, забобони, ідеї на кшталт: «Тобі не слід займатися цим, подивись, адже ж ти непогано живеш, в тебе є робота, освіта. Навіщо тобі сприймати всю цю духовність серйозно?»

Загалом, їхнє селище стрімко затоплювалося зливами, зазнавало ударів блискавиць та гуркоту грому, і всі враджа‑васі зазнавали страждань. Тоді вони прийшли до будинку Крішни, подзвонили у двері чи постукалися: «Матуся Яшода, нам потрібно побалакати із Крішною!» [Сміється.] Виходить Крішна, на голові в Нього тюрбан, дивовижне видовище. Крішна володіє різними видами шакті: іччга‑шакті, виконуюча Його забаганки, ліла‑шакті, а також самгарікі‑шакті, та що пройшла шлях від Його будинку до пагорба Ґовардган таким чином, що на Його одежу та тюрбан не впало ані крапельки. Можна уявити, неначе Він змоклий до нитки, але нічого подібного — перед Ним абсолютно чистий шлях. І Крішна слідує туди, але навіщо? Браджа‑джана‑пāлана асура‑кула‑нāш́ана, ракшо‑радж, — щоб захистити Своїх відданих.

деве варш̣аті йаджн̃а-віплава-руш̣а̄ ваджра̄сма-варш̣а̄нілаіх̣,
с
īдат-па̄ла-паш́у-стрій а̄тма-ш́аран̣ам̇ др̣ш̣т̣ва̄нукампй утсмайан
утпа̄т̣йаіка-карен̣а ш́аілам абало л
īлоччгілīндграм̇ йатга̄,
бібград ґош̣т̣гам апа̄н махендра-мада-бгіт пр
īйа̄н на індро ґава̄м30

Ґош̣т̣гам, ґо‑ш̣т̣гіта, місце, де пасуть корів, ґош̣т̣ги. Крішна приходить туди, та Своєю лівою рукою підіймає пагорб Ґовардган та закликає усіх прийняти притулок під пагорбом. Вішванатга Чакраварті Тгакур каже: «А що ж було с тими, хто знаходився на самому пагорбі?» [Сміється.] Він пояснює, що люди, які знаходились там, опинилися вище за хмари, тобто там сяяло сонце і все було гаразд.

Усі враджа‑васі поквапились в укриття, і як відомо, сім днів Крішна тримав пагорб і всі дівчата‑ґопі були здивовані, а матір Яшода дуже турбувалася: «Як може Він так довго тримати пагорб?» Інші пастухи допомагали Йому утримувати пагорб палками, балакаючи між собою: «Мені здається, з цього краю слід підставити більше палок!» «Так, звісно!» [Сміється.] Вони ж мужики, це їхня справа. [Сміється.] Уявіть з яким напруженням вони допомагали утримувати пагорб. І, насправді, вони вважали, що роблять свій внесок в цю справу. Мама Яшода годувала Крішну маслом, щоб Він мав сили. [Сміється.] А Крішна потай подивлявся на Радгарані та враджа‑ґопі, і іноді колихався. Така драма. [Сміється.]

Через сім днів до Індри прийшло деяке розуміння. Він зупинив всі дощі та хмари, він відчував себе таким дурнем, оскільки апракріта‑ліла Крішни дуже складна для розуміння. Мухйанті йат сӯрайах̣31. На початку «Шрiмад‑Бгаґаватам» говориться, що півбоги збиті з пантелику. В першому вірші написано: мухйанті йат сӯрайах̣ — сури були збиті з пантелику у спробах зрозуміти Крішну. Цей єдиний вираз охоплює брахма‑вімохана‑ліла, це трапляється і з Індрою у ґовардгана‑лілі; відомі і інші випадки. 

Як же міг Крішна підняти гору?

Отже, все припинилося, і Крішна каже: «Ну ось, зараз ви можете йти по домівках». Вони повернулися додому, а Крішна поставив пагорб точнісінько на його попереднє місце. Може виникнути питання: «А чи можливо взагалі підняти його?» Різними способами можна пояснити як, але Ґуру Махарадж пояснює наступним чином. Коли, наприклад, хтось виходить у відкритий космос чи вирушає на Місяць, починає там стрибати чи з легкістю підіймає предмети, які тут вважаються важкими, то як це може бути можливим? Це зовсім інша гравітація. Крішна управляє гравітацією, про це йшлося раніше у «Бгаґаватам», у главі, що присвячена Праламбасурі. Зараз в науці відома теорія струн. Не будемо поглиблюватися в неї, але нам кажуть, що деякі струни направляються, так чи інакше, вони сплітаються і в такий спосіб підтримують усе суще. Насправді, це згадується у главі з Праламбасурою.

Ґуру Махарадж каже: «Крішна може усунути гравітацію, Він управляє нею, Він раптово може змусити предмети кружляти в повітрі». Ачінm’я‑шакті. Чи можемо ми вважати, що розуміємо хоча б щось про Бога, якщо ми завжди намагаємося оцінювати це нашим крихітним розумом? Як каже Сарасваті Тгакур: «Щенячі мізки». Коли щенята бродять туди-сюди [Махарадж зображує цуценят, які ходять], іноді їм трапляються випорожнення. Іноді навіть вони можуть зчепитися за випорожнення, тому що їм невідома різниця між їжею та випорожненнями. Щенячі мізки.

І ось такими щенячими мізками ми міркуємо собі щодо Бога, мовляв, Йому до снаги те чи не до снаги інше, «чи є Бог?» і таке інше. Це настільки безглуздо, злиденно. Нам слід принести себе в жертву, вимовивши: «Якщо Ти бажаєш розкрити мені щось, будь ласочка, чини так!» Сева. Паріпраш́нена севайа32, через потребу у служінні. Нанда Махарадж та інші не починали випитувати Крішну чи домагатися якихось пояснень від Нього, вони природнім чином прихильні до Крішни, оскільки вони невтримно зачаровані Ним, зачаровані бажанням догодити Йому. 

Святкування Ґовардгана-пуджи

Потім Крішна звертається до всіх: «Нумо влаштуємо велике свято та обійдемо навкруги пагорба Ґовардган разом із нашими коровами та телятами». Тоді вони влаштовують ґовардгана-пуджу, і кожен готує підношення та пропонує його. Крішна також у числі тих, хто готує підношення. Але раптом всі помічають, що пагорб Ґовардган — це Сам Крішна, і у нього з’являються руки. В якомусь місці з’являється довжелезна рука, що бере підношення, в іншому місці — рука менша: тисяча рук, мільйони рук.

сарватах̣ па̄н̣і-па̄дам̇ тат,
сарвато ’кш̣і-ш́іро-мукгам
сарватах̣ ш́рутімал локе,
сарвам а̄вр̣тйа тіш̣т̣гаті
33 

Крішна і Ґовардган єдині і різні

Всі ці незліченні руки! Упанішади кажуть про це, і ось Він проявляє їх. А потім Він з’їдає всі підношення. Отже, Крішна і Ґовардган абсолютно тотожні, і водночас різні. Це ачінт’я‑бгедабгеда: Крішна — це Ґовардган, але ж Він і Сам Крішна. Саме Ґовардган це те місце, де пізніше Мадгавендра Пурі встановив Божество Ґопала, Шрі‑Натг‑джіу Ґопал. Отаким є його положення.

Ґуру Махарадж каже про те, що матеріалісти завжди дивляться на безмежне, як на дещо обмежене, і приводять свої тлумачення таємничого. Тоді як позиція відданого — бачити в обмеженому прояв безмежного, добачати зв’язок всіх явищ з центральною концепцією, тобто з апракріта‑лілою Крішни.

Тому ідея обмеженого та безмежного означає, що якщо ми візьмемо якийсь камінь із пагорба Ґовардган, то він буде являти собою увесь Ґовардган. Якщо повірити пуджарі Ґокуланаді, то Ґірірадж, який Махарадж дав Раґгунатці Дасу Ґосвамі був зовсім невеличким. [Махарадж показує невеликий розмір.] Кажуть, що як тільки Він пригорнув його до серця, на Його грудях залишився відбиток. Невеликий, але повноцінний Ґірірадж, такий як наш Ґірірадж Ґовардган і як багато інших. 

Поява Ґіріраджа Молодшого

Коли Ґурудев придбав землю біля Ґовардгана, почали копати котлован і наткнулися на величезний камінь! Тоді запросили місцевих старців, які підтвердили, що це також Ґірірадж, це з’ясувалося прямо на місці. Але Ґурудев, завжди досконалий у кожному своєму жесті, міркував дуже далекоглядно: «Ми знаходимося біля Ґовардгану, і ми не бажаємо ні з ким змагатися. Тисячі циклів творіння Ґірірадж присутній як пагорб Ґовардган, що вже казати про тисячі років. Тому він встановив проявленого Ґіріраджа у храмі Ґуру Махараджа, біля сева‑кунди Дайіта Даса Сарасваті Тхакури — він все досконало влаштував. Своєму Ґіріраджу він дав ім’я Ану Ґірірадж, що означає „Молодший Ґірірадж“», і в такий спосіб виказати пошану усім іншим Ґіріраджам. Таке бездоганне та солодке мислення, такий люблячий настрій відданості живе у серці Шріли Ґурудева. Він не намагався затьмарити будь-кого, але він неначебто каже: «Наш Ґірірадж — це Молодший Ґірірадж», попри те, що Він дуже великий. І це також гумористичний момент. 

Чому ми намагаємося знайти притулок Ґупта Ґовардгана?

Тут також встановлений Ґірірадж Ґовардган, і ми бажаємо прийняти вічний притулок в ідеях Шріли Ґуру Махараджа. Він прийшов до Навадвіпи:

ш́рīмач-чаітанйа-са̄расвата-матгавара-удґīта-кīртір-джайа-ш́рīм̇
бібграт самбга̄ти ґан̇ґа̄-тат̣а-ніката-навадв
īпа-кола̄дрі-ра̄дже34

Кола, Колерданґа — це стара назва району, в якому розташований наш Матг. Коли вам потрібно дістатися до Шрі Чайтан’я Сарасват Матгу, ви просто приходите на залізничну станцію та вирушаєте до «Колерданґа Матґу». Нині все частіше говорять «Джол Мандір», але раніше казали «Колерданґа Матґ» і всі розуміли. Місце, що зветься Колерданґ означає Кулія, Навадвіп, споконвічний Навадвіп.

Ґуру Махарадж казав, що колись Колерданґ був дуже високим місцем, подібним до гори. І духовні експерти стверджують, що існує паралель між Вріндаваном та Навадвіпою. Це означає, що Навадвіп є Ґупта Вріндаваном. Гупта означає «потаємний». Таким чином, це місце є Ґупта Ґовардганом, воно тотожне до Ґовардгану.

Ось чому він каже: де розташований Шрі Чайтан’я Сарасват Маг? — бібграт самбга̄ті ґан̇ґа̄‑тат̣а, на березі Ґанґи, навадвīпа-кола̄дрі-ра̄дже. Адрірадж означає Ґупта Ґовардган. ...на березі Ґанґи, Ґупта Ґовардгані, у Навадвіпі. Місце, що відоме також як апарадг‑бгаджанер‑пат, де всім образникам були пробачені всі їхні образи. Настільки це дивовижно! І ми бажаємо знайти там вічний притулок, у лінії Шріли Ґуру Махараджа. Таким чином, це місце також відоме як Ґупта Ґовардган, і там також є Ґірірадж Ґовардган, що знаходиться у полі нашого зору: ви можете виглянути у вікно і побачити Його. Наші програми проходять тут трошки в таємничий спосіб [сміється], вони нібито гупта за своєю природою. Наша «Теїстична медіа студія», в якій ми намагаємося дати розповсюдження милості Ґіріраджа Ґовардгана за допомогою цифрових медіа та в інший спосіб, ми намагаємося зосередити всю свою діяльність саме на цьому.

Є відомий вираз Христа щодо Святого Петра. Я не буду намагатися пояснити росіянам смисл російських виразів, але в англійській мові є слово «petrified», «petra» означає «камінь», тому Петро походить від слова «petra», що означає «камінь». І Христос сказав: «На цьому камені я зведу свою церкву», маючи на увазі Петра.

Тому на концепції Ґіріраджа Ґовардгана зведений наш храм, на цій ідеї побудований наш храм, наш Ґупта Ґовардган. А це також означає великодушне поширення. Про це ми можемо поговорити сьогодні увечері.

Харе Крішна.

Джайа Ґірірадж Ґовардган кі джай!

Ґовардгана-пуджа маха‑махотсава тітгі кі джай!

Нітай‑Ґаура премананде!

Перекладач: Крiшна Чайтаня Дас
Редактор: Аннапурна Дев
i Дасi

 


скачать (формат MP3, 51.19M)



1 Mukta-charita, 4.

2 “Above Vṛndāvana Dhāma is Govarddhana Hill, the lifter of the Hill, and His Consort, there did intimately revel.” From Bengali verse by Śrīla Bhakti Siddhа̄nta Saraswatī Ṭhākur, cited in Śrī Prapanna-jīvanāmṛtam (3.22) of Śrīla Bhakti Rakṣak Śrīdhar Dev-Goswа̄mī Mahа̄hа̄j.

3 “Of all the devotees, this Govardhana Hill is the best! O my friends, this hill supplies Kṛṣṇa and Balarāma, along with Their calves, cows and cowherd friends, with all kinds of necessities—water for drinking, very soft grass, caves, fruits, flowers and vegetables. In this way the hill offers respects to the Lord. Being touched by the lotus feet of Kṛṣṇa and Balarāma, Govardhana Hill appears very jubilant” (Śrīmad Bhāgavatam, 10.21.18).

4 Śrī Chaitanya-charitāmṛta, Ādi, 3.81.

5 “I offer my respectful obeisances to the Supreme Absolute Truth, Kṛṣṇa, who is the well‑wisher of the cows and the brāhmaṇas as well as the living entities in general. I offer my repeated obeisances to Govinda, who is the pleasure reservoir for all the senses” (Viṣṇu Purāṇa, 1.19.65).

6 Śrīmad Bhāgavatam, 10.26.25.

7 “Indra became angry when his sacrifice was disrupted, and thus he caused rain and hail to fall on Gokula, accompanied by lightning and powerful winds, all of which brought great suffering to the cowherds, animals and women there. When Lord Kṛṣṇa, who is by nature always compassionate, saw the condition of those who had only Him as their shelter, He smiled broadly and lifted Govardhana Hill with one hand, just as a small child picks up a mushroom to play with it. Holding up the hill, He protected the cowherd community. May He, Govinda, the Lord of the cows and the destroyer of Indra’s false pride, be pleased with us” (Śrīmad Bhāgavatam, 10.26.25).

8 Śrīmad Bhāgavatam, 1.1.1.

9 Bhagavad-gītā, 4.34.

10 “Everywhere are His hands and feet, everywhere are His eyes, heads, mouths and ears. He pervades the entire universe (as the Supersoul)” (Bhagavad-gītā, 13.14).

11 The whole verse: śrīmach-chaitanya-sārasvata-maṭhavara-udgīta-kīrttir-jayaśrīṁ / bibhrat-sambhāti gaṅgā-taṭa-nikaṭa-navadvīpa-kolādri-rāje / yatra śrī-gaura-sārasvata-mata-niratā-gaura-gāthā gṛṇanti / nityaṁ rūpānuga śrī-kṛtamati guru-gaurāṅga-rādhājitāśā. Pranam‑mantra to Śrī Chaitanya Sāraswat Maṭh by Śrīla Bhakti Rakṣak Śrīdhar Dev-Goswа̄mī Mahа̄hа̄j.

12 Мукта‑чарита, 4.

13 «Выше Вриндавана — холм Говардхан, ибо там Поднявший этот холм и Его Возлюбленная встречаются тайно». Строки из бенгальского стихотворения Ш́рӣлы Бхактисиддха̄нты Сарасватӣ Ṭха̄кура, приведеного в «Ш́рӣ Прапанна-джӣванāмр̣там» (3.22) Ш́рӣлы Бхакти Ракш̣ака Ш́рӣдхара Дев-Госва̄мӣ Маха̄ра̄джа.

14 «Холм Говардхан — лучший из всех преданных слуг Господа! Дорогие подруги, этот холм предоставляет Кр̣ш̣н̣е и Балара̄ме, а также Их телятам, коровам и друзьям‑пастушкам все необходимое: питьевую воду, мягкую траву, пещеры, плоды, цветы и коренья. Тем самым он выражает Господу почтение. Поскольку лотосоподобные стопы Кр̣ш̣н̣ы и Балара̄мы касались Говардхана, он выглядит очень счастливым» («Ш́рӣмад‑Бхāгаватам», 10.21.18).

15 Ш́рӣ Чаитанйа‑чаритāмр̣та, Āди‑лӣлā, 3.81.

16 «Я предлагаю свои почтительные поклоны Ш́рӣ Кр̣ш̣н̣е, который является покровителем коров, бра̄хман̣ов и всего мира. Я непрестанно предлагаю свои поклоны самому любящему и нежному Господу Говинде» («Виш̣н̣у-пурāнa», 1.19.65).

17 Ш́рӣмад‑Бхāгаватам, 10.26.25.

18 Аналог в русском языке: «(быть) на седьмом небе». Выражение, которое означает высшую степень радости, счастья и блаженства. Восходит к Аристотелю.

19 «Когда жертвоприношение в честь Индры было прервано, он разгневался и наслал на Гокулу проливной дождь, сопровождаемый молниями, громом, сильными ветрами и градом. Все это причинило невыносимые страдания пастухам, их женам и животным. Когда Господь Кр̣ш̣н̣а, сострадательный по природе, увидел, в каком состоянии находятся те, у кого нет иного прибежища, Он широко улыбнулся и одной рукой поднял холм Говардхан, словно ребенок, который поднимает с земли гриб, чтобы поиграть с ним. Так Он спас от гибели всю пастушескую общину. Пусть же Он, Говинда, повелитель коров, растоптавший гордыню Индры, будет доволен нами» («Ш́рӣмад‑Бхāгаватам», 10.26.25).

20 Ш́рӣмад‑Бхāгаватам, 1.1.1.

21 Бхагавад‑гӣтā, 4.34.

22 «Повсюду Его руки и ноги, Его глаза, головы и лица, везде Его уши, ибо Он пронизывает Собой все мироздание» (Бхагавад‑гӣтā, 13.14).

23 Стих полностью: ш́рӣмач-чаитанйа-са̄расвата-мат̣хавара-удгӣта-кӣртир-джайа-ш́рӣм̇ / бибхрат самбха̄ти ган̇га̄-тат̣а-никата-навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже / йатра ш́рӣ-гаура-са̄расвата-мата-нирата̄-гаура-га̄тха̄-гр̣н̣анти / нитйам-рӯпа̄нуга ш́рӣ-кр̣тамати-гуру-гаура̄н̇га-ра̄дха̄-джита̄ш́а̄. Пранама‑мантра Ш́рӣ Чаитанйа Са̄расват Матху, написанная Ш́рӣлой Бхакти Ракш̣аком Ш́рӣдхаром Дев-Госва̄мӣ Маха̄ра̄джем.

24 Мукта‑чаріта, 4.

25 «Вище за Вріндаван — пагорб Ґовардган, бо там, Той, хто підняв цей пагорб, та Його Кохана зустрічаються таємно». Рядки з бенгальського вірша Ш́рīли Бгактісіддга̄нти Сарасватī Ṭга̄кури, наведенного у «Ш́рī Прапанна-джīванāмр̣там» (3.22) Ш́рīли Бгакті Ракш̣ака Ш́рīдгари Дев-Ґосва̄мī Маха̄ра̄джа.

26 «Пагорб Ґовардган — найкращий з усіх відданих Господа! Любі подружки, цей пагорб дає Кр̣ш̣н̣і та Балара̄мі, а також Їхнім телятам, коровам та друзям‑пастушкам все потрібне: питну воду, м’яку траву, печери, плоди, квіти та коріння. Таким чином він вшановує Господа. Оскільки лотосові стопи Кр̣ш̣н̣и та Балара̄ми торкалися Ґовардгану, він виглядає дуже щасливим» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 10.21.18).

27 Ш́рī Чаiтанйа‑чарітāмр̣та, Āді‑лīлā, 3.81.

28 «Я пропоную свої шанобливі поклони Ш́рі̄ Кр̣ш̣н̣і, покровителю корів, бра̄хман̣ів та всього світу. Я невпинно пропоную свої поклони Ґовінді, найбільш люблячому та ніжному Господові («Віш̣н̣у-пурāнa», 1.19.65).

29 Ш́рīмад‑Бгāґаватам, 10.26.25.

30 «Коли жертвопринесення на честь Індри було припинено, він розгнівався та наслав на Ґокулу проливний дощ з блискавками, громом, сильними вітрами та градом. Все це завдало великих страждань пастухам, їхнім дружинам та тваринам. Коли Господь Кр̣ш̣н̣а, що є милосердним за своєї природи, побачив в якому становищі перебувають ті, хто немає іншого притулку, Він широко посміхнувся і однією рукою підняв пагорб Ґовардган, немов дитина, що граючись, піднімає з ґрунту гриб. В такий спосіб Він врятував від погибелі всю пастушачу громаду. Нехай же Він, Ґовінда, повелитель корів, який розтоптав гординю Індри, буде задоволений нами» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 10.26.25).

31 Ш́рīмад‑Бгāґаватам, 1.1.1.

32 Бгаґавад‑ґīтā, 4.34.

33 «Всюди Його руки і ноги, Його очі, голови та обличчя, всюди Його вуха, бо Він пронизує собою увесь всесвіт» (Бгаґавад‑ґīтā, 13.14).

34 Вірш повністю: ш́рīмач-чаітанйа-са̄расвата-мат̣гавара-удґīта-кīртір-джайа-ш́рīм̇ / бібграт самбга̄ті ґан̇ґа̄-тат̣а-ніката-навадвīпа-кола̄дрі-ра̄дже / йатра ш́рī-ґура-са̄расвата-мата-нірата̄-ґаура-ґа̄тга̄-ґр̣н̣анті / нітйам-рӯпа̄нуґа ш́рī-кр̣таматі-ґуру-ґаура̄н̇ґа-ра̄дга̄-джіта̄ш́а̄. Пранама‑мантра Ш́рī Чаiтанйа Са̄расват Матгу, написана Ш́рīлою Бгакті Ракш̣аком Ш́рīдхаром Дев-Ґосва̄мī Маха̄ра̄джем.




←  «Говардхан-пуджа». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 11 октября 2007 года. Соквел, Калифорния, США. «Простые и сладостные истины» (часть 37) ·• Архив новостей •· «Пристанище Шри Гирираджа Говардхана». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. Вриндаван Дхама, Индия | “The Shelter of Sri Giriraj Govardhan.” Srila B. S. Govinda Dev-Goswami Maharaj. Vrindavan Dhama, India  →

Śrīla Bhakti Sudhīr Goswа̄mī Mahа̄hа̄j

Govardhan Hill Pastime.
Gupta Govardhan—Our Eternal Shelter

(From: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(November 14, 2012.
Gupta Govardhan, Chiang Mai, Thailand)

 

Why are the Pastimes in Govardhan superior to the Pastimes in Vrindavan?

Before Srila Bhakti Siddhanta Saraswati Thakur left the world, he told his disciples to arrange a place for him in Govardhan and that he would go there and do his bhajan, his internal culture of direct seva. And mysteriously one panda, one of the locals who was arranging this, his name was Balaram, [he] was known as Balaram Panda. He had a vision on the evening of December 31st, January 1st 1930 [at] 6.37. He said, “I had a vision [that] Prabhupad came here saying, “Balaram, I have come.”” He said, “Is there some news about Prabhupad?” And he was told that he has just left the world.

#00:01:22#

So, one of the reasons he expressed this place [is] because it is the ultimate aspiration of all the Gaudiyas in the Rupanuga line. Giri-varam aho rādhikā-vādhavāśāṁ1, the aspiration to serve, Radha-dasyam, serve the holy lotus feet of Srimati Radharani in that divine abode,

vṛndāvana haite śreṣṭha govarddhana-śaila
giridhārī-gāndharvikā yathā krīḍā kaila2

It’s mentioned again, Saraswati Thakur quoted in Prapanna-jivanamritam of Srila Guru Maharaj. [There is] always gradation. What is superior? What is higher? What is deeper? More profound? More yielding superior substance? Vṛndāvana haite śreṣṭha govardhana-śaila, superior to Pastimes in Vrindavan are the Pastimes in Govardhan. Sometimes Srila Gurudeva would mention that in the upper world. Well, I should preface this by saying that Saraswati Thakur’s motto was: pūjalā rāgapatha gaurava bhaṅge.

#00:03:02#

That the path of raga-marg, the higher plane, that remains above and we take our position one step removed. In that he’s saying [that] from Govardhan, early in the morning in their divine forms, secret identity, the groups of assistants meet and collect flowers and they go from Govardhan to Radha-kunda and serve in Radha-kunda and then return to Govardhan. So Govardhan is a special place, the ultimate special place for everyone aspiring in this line. 

Why all the cowherd men were worshiping Indra?

#00:03:45#

And we just read in the Bhagavatam, we’re told before [about] the significance of the wives of the brahmans, the vipra-patnis. They’re doing a yajna and [are] approached by the cowherd boys in the name of Krishna [and] Balaram, they don’t yield anything and the wives give everything, including themselves. So that’s just before, what? Another yajna is now taking place. Krishna and Balaram were wandering around—so that [was] one yajna, but now time has come for another yajna. But what is this? Nanda Maharaj, Krishna’s father and the other cowherd men are gathering all the ingredients together to perform Indra-puja, to worship Indra. Indra means ‘King’ in Sanskrit.

#00:05:00#

The Indra’s actually have different names. It means the ‘King of Heaven’, in this context ‘The Rain God’, ‘The God of Natural Resources’, the rains the clouds etc. Why are they doing this? Are they just foolish people, ignorant people? Or is this thoughtfully systematic? The modern idea [is that they] use words like ‘harness’: we need to harness the natural [energy]—that means like what you put on a horse to get them to go in a particular direction. They are always talking about subduing nature, harnessing the forces of nature to make them serve man. This is the modern humanistic idea, but these are not just primitive peoples as the western eye, academic eye, racist eye likes to cast them—as just some ignorant people who don’t understand science and how things work.

#00:06:15#

No, they believe [that] we benefit from the sun, the moon, the air, the water, we’re benefiting from all of these natural resources, [so] some tribute should be offered, some recognition, [to show] that we appreciate the sun, we appreciate the moon. Not that we are thinking, “How can we make the moon serve us, and the sun, serve us? We gotta get solar energy to serve man and the needs of man!”

#00:06:51#

Everything is always to serve the needs of man, that’s their idea of seva. But here they’re thinking in a nice way, a very simple hearted but profound [and] natural way. They are thinking, “Well, we benefit from natural resources, including the rain: the rain comes and like we see here and then there is nice green grass, the cows eat the green grass, they convert the grass into milk and we’re cowherd people and with that milk we somehow eke out a living. We use what we need for ourselves and we trade it to others who make cloth and things, so to express our appreciation we do the Indra-puja—we worship Indra every year and offer so many things that are available to us and hoping that nice rains will come to make the nice grass, the sweet grass for the cows.” 

Krishna wants to check the pride of Indra
and reveal the glorious of Govardhan Hill

#00:08:05#

But everything that Krishna does is multipurpose, multidimensional. So, Krishna wants to achieve several things. One is to check the pride of Indra. No pride in the heart of a devotee shall the Lord tolerate. So, because of his big position he may become forgetful that he is also a jiva-soul. Check the pride of Indra, that ahankar, ego of being the King of Heaven. Also [Krishna] wants to reveal the glories of Govardhan, Giri, Giriraj, Adriraj—Mountain. That this specific mountain is unlike any other mountain, in fact—it’s Krishna Himself and Krishna in a unique way.

#00:09:16#

The Vraja-gopis themselves sing in the Bhagavatam:

hantāyam adrir abalā hari-dāsa-varyo
yad rāma-kṛṣṇa-charaṇa-sparaśa-pramodaḥ
mānaṁ tanoti saha-go-gaṇayos tayor yat
pānīya-sūyavasa-kandara-kandamūlaiḥ3

This Adrir-raj, Govardhan, the King of the mountain is hari-dāsa-varyo,—the best of the servants of Hari, of Krishna. 

The parallel between Giriraj Govardhan and Chaitanya Mahaprabhu

#00:09:55#

That’s very unique. Krishna’s realising [that He is] Govardhan, but here it says [that] Govardhan is also a servant. The Lord, and the Lord in the serving mood. Guru Maharaj says [he is] like Mahaprabhu, antaḥ kṛṣṇaṁ bahir gauraṁ darśitāṅgādi-vaibhavam4, Mahaprabhu is Krishna, but Krishna as a devotee of Krishna as well. So, he makes some parallel between Giriraj Govardhan and Sri Chaitanya Mahaprabhu.

#00:10:35#

And those gopis [are] saying, yad rāma-rṛṣṇa charaṇa-sparaśa-pramdaḥ, by the touch of the lotus feet of Rama and Krishna, Giriraj Govardhan becomes very happy, very ecstatic and [they] are supplying so many necessities for service: the grass, waterfalls, caves all the different things that are necessary for divine Pastimes. 

Krishna convinces everyone to worship Govardhan Hill

#00:11:03#

So, Krishna approaches Nanda Maharaj and the cowherd men, and he tells them in a naughty way. They’re jnana-sunya-bhaktas, they’re very simple hearted folk. Krishna can speak very sophisticated philosophy, although He is a seven year old boy and such personalities their age is determined as 1.5, so He’s like 11 or 12 for all intents and purposes. And He’s saying,

“What is this sacrifice that you’re doing?”—they’re getting everything ready. [They say],

“Oh, this is the annual Indra-yajna that we do every year.”

“Is it just a tradition you do and no-one really understands why, or is there some purpose behind it?”

And they explain what I’ve just told, “The rains come from Indra, that produces the green grass, the cows eat the grass, produce milk. We are cowherd folk, we make our living off of these things milk, butter, yogurt, curd—all that.”

#00:12:22#

And Krishna starts playing with their minds philosophically saying, “Well, actually it rains everywhere. It rains on the rocks, it rains on the road, it doesn’t just rain where there’s grass and if you say [that] you’ll do the sacrifice and then he’ll give the rain, then that means he’s not really in a position to do that—it’s dependent upon what you do.”

#00:13:01#

“So, that means that actually, work, karma is the superior thing—this is the philosophy of karma-vada, where people say, “I don’t know if there’s a God or not, but I know what’s right and what’s wrong—I do what’s right. And by doing what’s right, if there’s a God I’m doing the right thing and if there’s no God—I’m doing the right thing. So, doing the right thing is the ultimate thing.” [Laughs.]

That’s karma-vada and in that way they conveniently eliminate God. “God’s not a factor here, we’re just doing what’s right. You know what’s right, I know what’s right—let’s do that. People get into arguments about God, religion, all these things—just forget about it. Just do what’s right. And if there is a God you’re doing the best thing and if there’s not you’re still doing the best thing. So, lets not get into all this God stuff.” That’s what Krishna’s telling them. [All Laugh.] He’s saying, “And also, that God who rewards activities: no activities—no reward. Then He can’t do anything, because you didn’t do what you’re supposed to do.”

#00:14:15#

He’s saying many many things, like that, and they’re listening. Krishna says, “Really, look, as cowherd people, go-wallahs, we get everything from Govardhan Hill, that’s where we get all the good grasses, the good waterfalls, the water, pānīya-sūyavasa-kandara-kandamūlaiḥ, many things. Everything we need is there. So really what we should be doing—worship Govardhan and the cows.” He’s eliminated everyone else and put apart Govardhan and the cows. “So what we should do really is just take all these ingredients that you’re collecting for the Indra-yajna and just offer it to Govardhan Hill. And worship the cows and worship the brahmans too, because they are important.”

#00:15:18#

namo brahmaṇya-devāya
go-brāhmaṇa-hitāya cha
jagad-dhitāya kṛṣṇāya
govindāya namo namaḥ5

”So, worship the brahmans, cows and actually take care of everybody we should have a big festival: even the dog eaters the dogs—just feed everyone, and then with our cows circumambulate Govardhan Hill and we’re done. Then we’re good and everything will be fine.” And Nanda Maharaj is going, “Ok.” [Laughs.] They all agreed, they don’t even go [questioning]. Because Krishna’s so charming and sweet and attractive.

#00:16:09#

Once I saw a play in Vrindavan. We usually don’t promote these things, but they have these children’s plays but in these children’s plays, you can imagine they’ve been doing this in India forever. So, some little child, looks like a Deity, is Krishna, another one is Radha and it’s all in Hindi and they’re like: “[Maharaj imitates Hindi accent and speech].” [Laughs.] And then they’re talking, they decide all these things. They look like Radha and Krishna as children in a play, and they do all these Pastimes. But if they look cute and irresistible then you can imagine the original, how charming is Krishna.

#00:17:07#

And there we saw Radha and Krishna and they had lotus flowers and then Radha and Krishna gave Prabhupad a lotus flower. Hare Krishna. They looked like Radha and Krishna giving Prabhupad a lotus flower, which was very extraordinary.

But, anyway, without any arguments, because they are jnana-sunya-bhaktas, [they] don’t need to know or have a big discussion about it. [If] this is what Krishna wants—they do it. 

Indra has fallen into Krishna’s trap

#00:17:45#

They take all of that and make the Govardhan‑puja, and Indra is so insulted and he thinks, “What is the audacity of this boy! To tell these people! They do this every year, they’ve done it every year forever and now he talks to them and tells them to stop my puja and worship Govardhan Hill. I need to teach these people a lesson!”

#00:18:18#

He’s fallen into Krishna’s trap, because it says, mahendra-mada-bhit6, you can say [that] Krishna is going to lift the mountain of ego of Indra and he’ll be better for it. 

Indra sends clouds and rains to attack the devotees

#00:18:41#

So [for] Indra, who are friends and resources? Hurricanes, clouds... You know, they have cloud 9, have you heard of cloud 9? In English, when things are going very nice, you say: Oh, I’m on cloud 9. They’re actually a particular type of clouds. There are Cumulus, Stratus, Cirrus, many different types of clouds. But in Sanskrit they get into it, there are more, like Samvartaka—clouds that come in the world. There’re many different types of clouds.

#00:19:21#

So, Indra sends them all to Vrindavan [it] starts raining like it’s the end of the world, and all the cows are shivering, the waters rising and all the cowherd people. The cows are crying, the cowherd ladies and everyone are approaching Krishna, “Krishna! Listening to you, now look at what happened!” And Guru Maharaj made the point, that this is about Krishna consciousness: you try to move in the direction of Krishna consciousness and suddenly the world is against you. [Laughs.] 

Krishna lifts Govardhan Hill and gives shelter to everyone underneath

#00:20:08#

Like Guru Maharaj’ve said, “They’re not going to have a parade when you say: I’m now going to try to become a devotee of Krishna. They are not going to say: Oh, now we’re going to have a parade on Thursday! Celebrating this wonderful [news].” They might be having a parade in the spiritual world, but in this world they’re just thinking [to] send the clouds.

#00:20:34#

All different types of opposition to your attempts to follow the inspiration we get from Krishna. And what do they come in the form of? We have heard Guru Maharaj say: acquired tendencies, Prejudice, all these things [will] come: oh, you shouldn’t do that, look, you have live in the world, and get a job, an education, and don’t take these spiritual things too seriously.

#00:21:03#

At any rate the place is being inundated, thunder, lightening, raining and all the Vraja-vasis are in distress, and Krishna’s in His house actually. They are coming, [knocking and calling]: “Mother Yashoda, we need to talk to Krishna right away!” [Laughs.] Krishna comes, He’s wearing a turban, it looks very nice, and He has different types of sakti: ichchha-sakti (fulfilling His desires), lila-sakti and there’s samhariki-sakti [which] makes a path from His house to Govardhan Hill so He doesn’t get a drop of water on His clothes or His turban. It’s not like He is there [getting wet]—nothing, totally pure path. And then Krishna goes. Why? Vraja-jana-pālana asura-kula-nāśana, rakso-rajprotecting His devotees.

#00:22:08#

deve varṣati yajña-viplava-ruṣā vajrāsma-varṣānilaiḥ
sīdat-pāla-paśu-striy ātma-śaraṇaṁ dṛṣṭvānukampy utsmayan
utpāṭyaika-kareṇa
śailam abalo līlochchhilīndhraṁ yathā
bibhrad goṣṭham apān mahendra-mada-bhit prīyān na indro gavām7

The gostham, go-sthita the place where the cows stay the gosthi. Krishna comes and with His left hand lifts up the Govardhan Hill and calls everyone to take shelter underneath. Visvanath Chakravarti Thakur says, “What about those who were on the top already?” [Laughs.] He said [that] they go above the clouds, so where they are the sun is shining, it’s very nice.

#00:23:17#

All the Vraja-vasis, everyone comes underneath and we know that for seven days Krishna is holding that and all the gopi-girls are very impressed, and Mother Yasoda is very worried, [thinking], “How can he hold it for so long?” Other cowherd men are there [holding sticks and calling], “I think we need more sticks over there in the corner!” “Yeah, alright!” [Laughs.]

#00:23:50#

They’re men! They know how to do these things. [Laughs.] Like you see how they hold up building [sounds of exertion]. They really think they’re doing it. And Krishna is there, and Mother Yashoda [is] pushing butter in His mouth for strength. [Laughs.] Krishna [is] looking out of the corner of His eye to Radharani and [the] Vraja-gopis and sometimes starts to tremble! A little drama. [Laughs.]

#00:24:32#

But [after] seven days, Indra has some realisation. [He] stops all the rains and the clouds, he’s feeling so foolish, because the aprakrita-lila of Krishna is very difficult to understand. Muhyanti yat sūrayaḥ8, it says in the beginning of the Bhagavatam: the devas are bewildered. [In] the very first verse it says that: muhyanti yat sūrayaḥ, the suras are bewildered in trying to understand Krishna. So, from that one statement there will come the Brahma-vimohan-lila, from one statement will come the Indra—the Govardhan Pastime and many other things. 

How can Krishna lift a mountain?

#00:25:22#

So, everything stops, and Krishna says, “Now, it’s ok everybody can go home.” They go home, [and] Krishna puts it [back] exactly where it was. [When someone asked], “Well how can you go that?”—there are many different ways you can do it actually, but Guru Maharaj said, just to give an example, [that] when we would see the men going into outer space or they would go on the moon and they start hoping around or lifting up things that are very heavy here are very light there, why? Because of gravity. So, Krishna’s controlling gravity, it was mentioned earlier in the Bhagavatam [in] Pralambasura Chapter. Like they have string theory now, talking about strings (let’s not get into it), but there it says [that] yes, strings are going this way and strings are going that way. They weave and that’s how everything is held up. This already is as a side remark in the Pralambasura Chapter.

#00:26:26#

But Guru Maharaj is saying, “Krishna can release [it], He has control on gravity, He can release it. So that suddenly it’s practically floating.” Achintya-sakti, how can we think we’re going to understand anything about God, if we’re always going to try to measure with our little brain. Saraswati Thakur called it ‘puppy brain’. When you see puppies they go [Maharaj imitates puppies and how they are eating], but sometimes it’s stool. They start biting into stool, they don’t know the difference between stool and food. Puppy brain.

#00:27:13#

So, with a ‘puppy brain’ we’re talking about God, and God can do this, or not do that, or “Is there a God?” and all that. This is all foolish, and silly. So, we have to offer ourselves, saying, “If You want to reveal something to me, please do!” Seva. Pariprasnena sevaya9, out of service necessity. Nanda Maharaj, [and others] don’t start quizzing Krishna, grilling Krishna, they’re just inclined because they’re irresistible drawn in attraction for Him to do what He wants. 

Govardhana Puja festival

#00:27:57#

Then Krishna tells everyone, “Now, lets have a big festival and circumambulate Govardhan Hill with the cows and calves.” So, they have the Govardhan Puja, and they see [that] everyone is making things and offering them [to Him] to eat and Krishna is also amongst the group making offerings, but then suddenly they see that the Govardhan Hill is Krishna, and arms start coming out. In one place a really long arm comes out to accept an offering, in another place a little arm, thousands of arms, millions of arms,

#00:28:38#

sarvataḥ pāṇi-pādaṁ tat
sarvato ’kṣi-śiro-mukham
sarvataḥ śrutimal loke
sarvam āvṛtya tiṣṭhati10 

Krishna and Govardhan—same and different

#00:28:51#

The Upanisads say this [and] now He’s demonstrating it. All these arms! And then He’s eating everything. And so they’re [looking at Krishna and at Govardhan]—same-same, but different, achintya-bhedabheda: Krishna is Govardhan Hill and He’s Krishna! And it’s that Govardhan Hill where later Madhavendra Puri installs Gopal, Sri-Nath-jiu Gopal. He’s in that position.

#00:29:45#

Guru Maharaj is saying [that] the materialists are always trying to see the infinite as finite. To explain away the mysterious. Whereas devotional culture is to see the infinite in the finite. To trace everything back to the central conception of the infinite, which is the aprakrita-lila of Krishna.

So, infinite and finite means, we take one stone from Govardhan [and it is] full Govardhan. Whether it’s the one that Mahaprabhu gave to Ragunath Das Goswami, if we believe those pujaris at Gokulananda it’s this big [Maharaj indicates something small in size]. And they say from keeping [it] on his heart, there was [a] thumb print. It was like that, fully Giriraj. Our Giriraj Govardhan [and] so many [others]. 

The Appearance of ‘Junior Giriraj’

#00:30:57#

When Gurudev got land in Govardhan, they’re digging up to make buildings and then they find this giant stone! And they bring in old people, and they look and they verify, that it’s also Giriraj. It was discovered right on the land, the big Giriraj. But Gurudev, ever perfect in his movements [and] thinking thought: we’re in Govardhan, we’re not competing, there have been Giriraj in Govardhan for thousands of creations, what to speak of thousands of years and people go to certain places. So, his Giriraj there, he gave that and Guru Maharaj’s bhajan-dayita, seva-kunja of Dayita Das Saraswati Thakur—everything perfect. He called [Him] Anu Giriraj, because anu means ‘Junior Giriraj’ to give respect to all the other Girirajs, that’s how perfect is the thinking and the type of sweet, loving devotional mood in the heart of Srila Gurudev, not to try and overshadow anyone, but like humbly say: our Giriraj [is] Anu Giriraj. Although He’s very big, which is also humourous. 

Why are we aspire for the shelter of Gupta Govardhan?

#00:32:32#

So, here also we have Giriraj Govardhan and we like to be eternally under the shelter of Srila Guru Maharaj’s conception. He went to Nabadwip,

śrīmach-chaitanya-sārasvata-maṭhavara-udgīta-kīrtir jaya-śrīṁ
bibhrat sambhāti gaṅgā-taṭa-nikaṭa-navadvīpa-kolādri-rāje11

Kola, Kolerdanga is an old name for the Math area. When we first went, when you go to the train station, you want to go to Chaitanya Saraswata Math, you just say ‘Kolerdanga Math’. Now they say ‘Jol Mandir’, but in those days we’d say Kolerdanga Math and they’d know. The place called Kolerdang, means Kuliya means Nabadwip, the original Nabadwip.

#00:33:33#

And Guru Maharaj said, that Kolerdanga used to be very high, like a Hill [and] the spiritual experts have said [that] there’s Vrindavan and there’s a parallel in Nabadwip. So it means [that] Nabadwip is Gupta Vrindavan, ‘gupta’ means hidden, so there’s Gupta Govardhan, so that place there is identified as Govardhan.

#00:34:01#

That’s why he says: where’s the location of Sri Chaitanya Saraswat Math? Bibhrat sambhāti gaṅgā-taṭa, on the banks of the Ganga, navadvīpa-kolādri-rāje, adriraj means Gupta Govardhan. On the banks of Gupta Govardhan in Nabadwip, which is also the aparadh-bhajaner-pat, where all the offenders were forgiven their offences, so how perfect is that? And here we like to be eternally sheltered under that conception of Srila Guru Maharaj, so this place will also be known as Gupta Govardhan, and we have our Giriraj Govardhan, and within view: you can look out the window and see a represention of Govardhan, and we like that, and our program here is a little hidden, [laughs] a little gupta by nature. Theistic media studios where we’re trying to extend the grace, the mercy of Giriraj Govardhan through digital media, in many different ways, so we like to keep our focus in that way.

#00:35:26#

There’s the famous saying of Christ about Saint Peter, and here I’m not about to explain to Russian people what Russian words mean, but in English there’s a word ‘petrified’, ‘petra’ means like ‘rock’, so Peter comes from ‘petra’, it means rock. What is the word for rock in Russian?

Audience: [Russian] Камень.

#00:36:07#

Goswami Maharaj: All right, so it doesn’t work. Forget it, it doesn’t matter what it means. I’m telling you something different. In English ‘petra’ means ‘rock’, like ‘petrified’. Christ said, “On this rock I build my church,” meaning Peter, because of ‘petra’, forget about Ruskii right now, these are just other words.

So, on the Giriraj Govardhan conception, is our church, on this conception we build our church, on Gupta Govardhan. And that means magnanimous distribution, as well. And we can speak about that maybe more this evening.

#00:37:08#

Hare Krishna!

Jaya Giriraj Govardhan ki jaya!

Govardhan Puja maha-mahotsava tithi ki jaya!

Nitai-Gaura premanande!

Captured by Kamala Devi Dasi

 

 

Ш́рӣла Бхакти Судхӣр Госва̄мӣ Маха̄ра̄дж

Гупта Говардхан — наше вечное прибежище

(Оригинал: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(14 ноября 2012 года.
Гупта Говардхан, Чиангмай, Таиланд)

 

Почему игры на Говардхане выше вриндаванских игр?

Перед своим уходом Шрила Бхактисиддханта Сарасвати Тхакур попросил своих преданных устроить для него место у Говардхана, чтобы он мог отправиться туда и совершать свой бхаджан, совершать сокровенное непосредственное служение. И мистическим образом одному местному панде по имени Баларам, Баларам Панда, который устраивал это место, вечером 31 декабря 1930 года, в 18:37 явилось виде́ние. Он рассказывал: «У меня было виде́ние, будто Прабхупад пришел сюда и сказал: „Баларам, вот я и пришел“». Тогда он спросил: «А известно ли что-то о Прабхупаде?» Ему ответили, что он только что оставил этот мир.

Одной из причин выбора этого места, как он пояснял, была та, что подножие Говардхана является наивысшим устремлением всех Гаудиев линии Рупануга. Гири варам ахо рāдхика мāдхавāшмāм̇12 — стремление служить, радха‑дасьям, служить лотосоподобным стопам Шримати Радхарани в этой божественной обители.

вр̣ндāвана хаите ш́реш̣т̣ха говардхана-ш́аила
гиридхāр
ӣāндхарвикā йатхā крӣд̣ā каила13

Снова упомянем стих Шрилы Сарасвати Тхакура, приведенный Шрилой Гуру Махараджем в его «Прапанна‑дживанамритам». Всегда присутствует градация. Что является высшим? Что еще выше? Что глубже? Каково глубочайшее? Что дает более высокую субстанцию? Вр̣ндāвана хаите ш́реш̣т̣ха говардхана-ш́аила: более высокими, чем игры Вриндавана, являются игры на Говардхане. Иногда Шрила Гурудев говорил об этом в высшем понимании. Я хочу предварить эту тему лозунгом Сарасвати Тхакура: пӯджалā рāга‑патха гаурава‑бхан̇ге [«поклоняться пути любви в духе трепета и благоговения»].

Путь рага‑марги, высшее измерение, всегда находящееся выше; мы же занимаем позицию, отдаляясь на шаг назад. Он говорит, что рано утром, в своих духовных скрытых обликах группы помощников встречаются и собирают цветы. Они направляются от Говардхана к Радха‑кунде и совершают там служение, возвращаясь затем обратно к Говардхану. То есть Говардхан является особым местом, высочайшим местом для всех устремленных душ в этой линии. 

Почему все пастухи поклонялись Индре?

Мы недавно читали в «Бхагаватам», и также нам доводилось слышать прежде о важном положении жен брахманов, випра‑патни. Когда эти брахманы совершали ягью, к ним пришли пастушки по имени Кришна и Баларама, Которым они не согласились ничего дать. Однако их жены отдали Им все, что было, включая самих себя. Это случилось ранее. И вот теперь совершается другая пуджа. Кришна с Баларамой рассуждают о прежней пудже и о пудже нынешней. В чем ее суть? Нанда Махарадж, отец Кришны, вместе с остальными пастухами подготавливают все необходимое для совершения индра‑пуджи, поклонению Индре. Индра на санскрите означает «царь».

Есть и другие значения, такие как царь небес, что в данном контексте означает бог дождя, владыка природных ресурсов: дождей, облаков и т. д. Но почему они занимаются этим поклонением? Неужели они просто глупцы или же это некая продуманная система? Как знаете, современная идея упряжки: нам нужно запрячь силы природы; так, например, на лошадь надевают упряжку, чтобы заставить ее двигаться в нужном направлении. Мы слышим идеи о покорении природы, подчинении сил природы ради служения человеку. Это современная гуманистическая идея. Но эти пастухи отнюдь не такие примитивные люди западных взглядов, расистских и академических суждений, не понимающих всеобщих законов.

Они полагают, что солнце, луна, воздух, вода — все природные ресурсы — приносят им благо, поэтому необходимо воздавать им должное, выказывать почтение и луне, и солнцу. Это не то, как мы думаем: «Как бы заставить луну и солнце служить на благо нам? Нужно заполучить солнечную энергию, чтобы она служила потребностям людей!» Всё непременно должно служить потребностям людей — таково западное представление о севе.

Но пастухи, напротив, рассуждают великолепным образом, очень простосердечно, но мудро и естественно: «Мы пользуемся благами природы, в частности, получаем благо от дождя. Дождь выпадает, отчего вырастает прекрасная зеленая трава. Коровы едят ее и потому дают молоко, благодаря чему мы, пастухи, можем существовать. Мы потребляем его сами, а также обмениваем его на одежду и прочие предметы, производимые ремесленниками. Поэтому, чтобы выразить нашу признательность мы совершаем индра‑пуджу — поклоняемся Индре каждый год, предлагая множество подношений, которые можем приготовить, в надежде на то, что дожди будут и далее давать прекрасную траву, столь любимую коровами». 

Кришна желает обуздать гордыню Индры и явить славу холма Говардхан

Все деяния Кришны многомерны, они преследуют множество целей. Итак, Кришна желает добиться нескольких целей, одна из которых — обуздать гордыню Индры. Господь не терпит никакой гордыни в сердце Своего преданного. Из‑за своего высокого положения живое существо может позабыть о том, что оно является крохотной дживой. Сокрушить гордыню Индры, его аханкару, эго, от занимаемого положения царя небес. Также Кришна хочет показать славу Говардхана, Гири, Гирираджа, Адрираджа, показать, что конкретно эта Гора не чета всем иным, поскольку она является Самим Кришной, Кришной в особом проявлении.

Враджа‑гопи говорят в «Бхагаватам»:

ханта̄йам адрир абала̄ хари-да̄са-варйо
йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а прамодах̣
ма̄нам̇ таноти саха-го-ган̣айос тайор йат
па̄нӣйа-сӯйаваса-кандара-кандамӯлаих̣14

Этот Адрир‑радж, Говардхан, царь всех гор, есть хари‑дāса‑варйо — лучший слуга Хари, Кришны. 

Параллель между Гирираджем Говардханом и Чайтаньей Махапрабху

Это необыкновенно. Кришна, предстающий как Говардхан, но также, как здесь говорится, и в качестве слуги. Сам Господь и Господь в настроении слуги. Гуру Махарадж говорит, что он подобен Махапрабху: антах̣ кр̣ш̣н̣ам̇ бахир гаурам̇, дарш́ита̄н̇га̄ди‑ваибхавам15 Махапрабху — это Кришна, но Кришна, также представший в образе слуги Кришны. Гуру Махарадж проводит некоторую параллель между Гирираджем-Говардханом и Шри Чайтаньей Махапрабху.

И гопи говорят: йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а-прамодах̣, от прикосновений лотосоподобных стоп Рамы и Кришны Гирирадж-Говардхан становится необычайно счастливым, исполненным экстаза, и он предоставляет для служения столь многое: траву, водопады, пещеры, все то разнообразие, необходимое для божественных игр. 

Кришна убеждает всех поклоняться холму Говардхан

Итак, Кришна приходит к Нанде Махараджу и остальным пастухам, Он в озорной манере обращается к ним. Они гьяна‑шунья‑бхакты, очень простодушный народ. Кришна мог бы конечно заговорить и замысловатым философским языком, хотя Ему всего‑то семь лет. В этом случае его возраст следует пересчитать с полуторным множителем, т. е. фактически Ему одиннадцать или двенадцать лет. Он говорит:

— Что за жертвоприношение вы затеяли? — У них уже все было готово.

— Это ежегодная индра‑пуджа, мы проводим ее каждый год, — отвечали пастухи.

— А, это просто какая‑то традиция, которая наследуется без понимания сути! Или же здесь преследуется некая цель?

Тогда они рассказывают Ему то, о чем я рассказывал только что: «Дожди исходят от Индры, они дают зеленую траву, коровы едят эту траву и вырабатывают молоко. Мы, пастуший народ, поддерживаем свою жизнь благодаря этому молоку, маслу, творогу, йогурту — благодаря всему этому».

Тогда Кришна начинает играть их сознанием с помощью философских высказываний: «Ну, вообще‑то дожди идут повсеместно: они идут и в горах, и на дорогах, а не только там, где растет трава. И, если вы говорите, что, совершив жертвоприношение, вы получите от него дожди, это означает лишь то, что дожди зависят не от него, а от вас».

Это означает, что деятельность, карма, является верховной — это философия карма‑вади, людей, рассуждающих так: «Я не знаю, есть ли Бог или нет, но мне известно, что хорошо, а что плохо, и я буду делать это. И, поступая верно, мне не важно, есть ли Бог, — я в любом случае поступаю правильно. Поэтому поступать правильно — это высший удел». [Смеется.]

Это называется карма‑вада, удобный способ исключить Бога: «Бог не является здесь фактором. Мы просто делаем то, что является правильным. Ты знаешь, что это правильно, и я знаю, что это правильно — давай же будем делать так. Люди предаются спорам о Боге, религии и подобному — отбросьте все это. Просто делай то, что следует. И если Бог существует, то мы поступаем наилучшим образом, а если Его нет, — мы все равно поступаем наилучшим образом. Поэтому давайте не вовлекаться во всю эту демагогию». Вот, что сказал им Кришна. [Все смеются.] Он говорит: «Кроме того, Богом является тот, кто вознаграждает за деятельность: нет деятельности — нет и награды. Поэтому Он бессилен, так как вы не делали того, что вам следовало бы».

Он говорит много всего такого, а они слушают. Кришна говорит: «Взгляните объективно, как пастухи, мы ведь получаем все от холма Говардхан. Там растут прекрасные травы, там чудесные водопады, вода, па̄нӣйа‑сӯйаваса‑кандара‑кандамӯлаих̣, много всего. Все, что нам нужно, — там. Поэтому, что от нас действительно требуется, так это поклоняться Говардхану и коровам». Он исключил все прочее, выделив Говардхан и коров: «Что нам действительно нужно, так это взять все подношения, приготовленные вами для индра‑пуджи, и просто предложить их холму Говардхан. Также чествуйте коров и брахманов, поскольку они также важны».

намо бра̄хман̣йа-дева̄йа
го бра̄хман̣а-хита̄йа ча
джагад-дхита̄йа кр̣ш̣н̣а̄йа
говинда̄йа намо намах̣
16

«Поклоняйтесь брахманам, коровам и позаботьтесь о каждом — нужно устроить большой праздник: даже собакоеды и собаки должны быть накормлены. А в завершение обойдите вокруг Говардхана с нашими коровами. Это будет замечательно». Нанда Махарадж ответил: «Хорошо». [Смеется.] Все согласились, даже не задавая никаких вопросов, поскольку очарование Кришны столь велико и столь сладостно.

Как-то я видел спектакль во Вриндаване. Обычно мы не поощряем подобное, но это был детский спектакль. Глядя на эти детские спектакли, можно вообразить, будто в Индии подобные постановки делаются испокон веков. Один маленький ребенок, выглядевший как божество, играл Кришну, а другой — Радху. Все это на хинди. [Махарадж имитирует индийское произношение и речь, смеется.] Они разговаривают, что-то обсуждают, и выглядят, как будто это Радха и Кришна в детском возрасте. Они разыгрывают игры Четы. Будь они остроумны и неотразимы, можно было бы вообразить, насколько действительно очарователен Кришна.

И далее была сцена, где у Радхи и Кришны были цветы лотоса, и Они вручили один цветок Прабхупаде. Харе Кришна. Это выглядело, будто Радха и Кришна вручают Прабхупаде цветок лотоса, что казалось совершенно экстраординарным.

Вернемся к теме. Итак, поскольку они гьяна‑шунья‑бхакты, им не нужно все знать или устраивать разбирательство. Если это желание Кришны, они делают это. 

Индра попадается на уловку Кришны

Они берут все подношения и устраивают говардхана‑пуджу, а Индра очень задет этим, он думает: «Какой же дерзкий этот мальчишка! Что Он наговорил этим людям! Они всегда совершали это жертвоприношение, ежегодно. И теперь Он говорит им остановить поклонение мне и поклоняться холму Говардхан. Я как следует проучу этих пастухов!»

Индра попался на уловку Кришны. Говорится: махендра‑мада‑бхит17 — можно сказать, что Кришна намеревается поднять гору эго Индры, и Он отлично с этим совладает. 

Индра насылает на преданных тучи и дожди

А кто же в друзьях и помощниках у Индры? Ураганы, тучи… Вы знаете выражение «девятое облако», вы его когда‑нибудь слышали? Когда у кого‑то в жизни все замечательно, по-английски буквально говорят: «О, я на девятом облаке!»18 Существуют различные типы облаков: кучевые, слоистые, перистые облака и т. д. В санскрите, помимо прочих, также известны облака Самвартака.

Итак, Индра отправляет своих помощников во Вриндаван. Начинаются ливни такой интенсивности, будто наступает конец света, все коровы начинают трепетать от страха, вода поднимается, коровы ревут. Пастушки и все остальные обращаются к Кришне: «Кришна! Мы послушались Тебя, и вот теперь взгляни, что происходит!» Гуру Махарадж здесь указывает на следующий момент, связанный с сознанием Кришны: мы пытаемся следовать в направлении Кришна‑сознания и внезапно весь мир ополчается против нас. [Смеется.] 

Кришна поднимает холм Говардхан,
давая всем прибежище под ним

Как говорит Гуру Махарадж: «Обычно никто не устраивает парад со словами: „Я собираюсь попробовать стать преданным Кришны“. Никто не говорит так, будто по этому поводу собирается устраивать празднество». Возможно, в духовном мире преданные и устраивают такие процессии, но в этом мире они лишь думают о том, когда же развеются тучи.

Могут возникнуть различные препятствия вашим попыткам следовать своему вдохновению в сознании Кришны. В какой форме они могут появиться? Я слышал слова Гуру Махараджа, который объяснял, что это могут быть приобретенные в прошлом склонности, предрассудки, идеи вроде: «Тебе не следует этим заниматься, посмотри, ты ведь неплохо живешь, у тебя есть работа, образование. Зачем тебе воспринимать всю эту духовность серьезно?»

В общем, их селение стремительно затоплялось ливнями, подвергалось ударам молний и раскатам грома, и все враджа‑васи испытывали страдания. Тогда они пришли домой к Кришне, позвонили в дверь или постучали: «Мама Яшода, нам нужно срочно поговорить с Кришной!» [Смеется.] Выходит Кришна, на голове Его тюрбан, очень милое зрелище. Кришна обладает различными видами шакти: иччха‑шакти, исполняющая Его желания, лила‑шакти, а также самхарики‑шакти, которая проделала путь от Его дома к холму Говардхан так, что на Его одежду и тюрбан не упало и капли. Можно представить, будто Он весь промокший до нитки, но ничего подобного — перед Ним абсолютно чистый путь. И Кришна следует туда, но зачем? Браджа‑джана‑пāлана асура‑кула‑нāш́ана, ракш̣о‑радж, чтобы защитить Своих преданных.

деве варш̣ати йаджн̃а-виплава-руш̣а̄ ваджра̄сма-варш̣а̄нилаих̣,
сӣдат-па̄ла-паш́у-стрий а̄тма-ш́аран̣ам̇ др̣ш̣т̣ва̄нукампй утсмайан
утпа̄т̣йаика-карен̣а ш́аилам абало лӣлоччхилӣндхрам̇ йатха̄,

бибхрад гош̣т̣хам апа̄н махендра-мада-бхит прӣйа̄н на индро гава̄м
19

Гош̣т̣хам, го‑ш̣т̣хита, место, где пасут коров, гош̣т̣хи. Кришна приходит туда, Своей левой рукой поднимает холм Говардхан и призывает всех в убежище под холмом. Вишванатх Чакраварти Тхакур говорит: «А что же было с теми, кто находился на самом холме?» [Смеется.] Он объясняет, что они, находясь там, были выше облаков, т. е. там светило солнце и все было в порядке.

Все враджа‑васи поспешили в укрытие и, как известно, семь дней Кришна держал холм. Все девушки‑гопи были изумлены, а мама Яшода очень волновалась: «Как же Он может так долго держать холм?» Остальные пастухи помогали удерживать холм палками, переговариваясь между собой: «Мне кажется, с этого края нужно подставить больше палок!» «Да, точно!» [Смеется.] Они ведь мужчины, это мужское дело. [Смеется.] Представьте, с каким напряжением они помогали удерживать холм. И они на самом деле думали, что они вносят свой вклад. Мама Яшода кормила Кришну маслом, чтобы у Него были силы. [Смеется.] А Кришна украдкой посматривал на Радхарани и враджа‑гопи и иногда шатался. Такая вот драма. [Смеется.]

И спустя семь дней к Индре пришло некое понимание. Он остановил все дожди и тучи, он чувствовал себя таким глупцом, поскольку апракрита‑лила Кришны очень сложна для понимания. Мухйанти йат сӯрайах̣20. В начале «Шримад‑Бхагаватам» говорится, что боги сбиты с толку. В самом первом стихе говорится: мухйанти йат сӯрайах̣ — суры впадают в замешательство в своих попытках понять Кришну. Это единственное утверждение охватывает брахма‑вимоханалилу, это же случается и с Индрой в говардхана‑лиле; известны и многие другие случаи. 

Как же мог Кришна поднять гору?

Итак, все прекратилось, и Кришна говорит: «Ну вот, теперь можете идти по домам». Они отправились по домам, а Кришна поставил холм в точности на его прежнее место. Может возникнуть вопрос: «А как вообще возможно его поднять?» Разными способами можно пояснить, как, но Гуру Махарадж объясняет таким образом. Когда, например, некто выходит в открытый космос или отправляется на луну, начинает там прыгать или с легкостью поднимает предметы, которые здесь считаются тяжелыми, как такое возможно? Из‑за иной гравитации. Кришна управляет гравитацией, об этом говорится ранее в «Бхагаватам», в главе, посвященной Праламбасуре. Сейчас в науке известна теория струн. Не будем в нее углубляться, но нам говорят, что некие струны направляются, так или иначе, они сплетаются и этим самым поддерживают все сущее. Это, на самом деле, вскользь упоминается в главе с Праламбасурой.

Гуру Махарадж говорит: «Кришна может устранить гравитацию, Он управляет ею, [Он может] внезапно заставить предметы пари́ть». Ачинтья‑шакти. Можем ли мы считать, что понимаем что-либо о Боге, если мы всегда пытаемся оценить это нашим крошечным разумом? Как выражается Сарасвати Тхакур: «Щенячьи мозги». Когда щенки бродят туда‑сюда [Махарадж изображает щенков, которые едят], иногда им попадаются испражнения. Иногда они даже могут сцепиться за испражнения, потому что им неведома разница между едой и испражнениями. Щенячьи мозги.

И вот такими щенячьими мозгами мы рассуждаем о Боге, дескать, Ему под силу то или не под силу иное, «есть ли Бог?» и так далее. Это настолько глупо, ничтожно. Нам же следует принести себя в жертву со словами: «Если Ты желаешь раскрыть мне что-то, пожалуйста, поступай так!» Сева. Парипраш́нена севайа21, из потребности в служении. Нанда Махарадж и другие не начали выпытывать  у Кришны, добиваться пояснений у Кришны, они естественно расположены к Нему, поскольку они неудержимо пленены Им, желанием угодить Ему. 

Празднование Говардхан-пуджи

Затем Кришна обращается ко всем: «Давайте же теперь устроим большой праздник и обойдем холм Говардхан вместе с нашими коровами и телятами». Тогда они устраивают говардхана-пуджу, и каждый готовит подношения и предлагает их. И Кришна также в числе тех, кто готовит подношения. Но затем вдруг все видят, что холм Говардхан — это Сам Кришна, и у холма появляются руки. В каком‑то месте появляется очень длинная рука, берущая подношения, в другом месте — рука поменьше: тысячи рук, миллионы рук.

сарватах̣ па̄н̣и-па̄дам̇ тат,
сарвато ’кш̣и-ш́иро-мукхам
сарватах̣ ш́рутимал локе,
сарвам а̄вр̣тйа тиш̣т̣хати
22 

Кришна и Говардхан едины и различны

Все эти бесчисленные руки! Упанишады говорят об этом, и вот Он проявляет их. И затем Он съедает все подношения. Итак, Кришна и Говардхан абсолютно тождественны и в то же время различны. Это ачинтьябхедабхеда: Кришна является Говардханом, но Он же является Кришной. Именно Говардхан является тем местом, где позднее Мадхавендра Пури установил Божество Гопала, Шри‑Натх‑джиу Гопал. Таково его положение.

Гуру Махарадж говорит о том, что материалисты всегда пытаются смотреть на Безграничное, как на нечто ограниченное, и приводить свои толкования таинственному. В то же время позиция преданности — видеть в ограниченном проявления Безграничного, прослеживать связь всех явлений с центральной концепцией, т. е. с апракриталилой Кришны.

Поэтому идея ограниченного и безграничного означает, что если мы возьмем некий камень с холма Говардхан, то он будет представлять собой Говардхан целиком. Если верить пуджари Гокулананды, то Гирирадж, который Махапрабху дал Рагхунатху Дасу Госвами, был совсем небольшим. [Махарадж показывает небольшой размер.] Говорится, что когда Он прижал его к сердцу, на Его груди остался отпечаток. Небольшой, но полноценный Гирирадж, как наш Гирирадж-Говардхан и как многие другие. 

Явление Гирираджа Младшего

Когда Гурудев приобрел землю у Говардхана, начали копать котлован и наткнулись на огромный камень! Тогда позвали местных старцев, которые подтвердили, что это также Гирирадж. Это выяснили прямо на месте. Но Гурудев, всегда совершенный в каждом своем жесте, рассуждал очень дальновидно: «Мы находимся у Говардхана, и мы не желаем ни с кем состязаться». Тысячи циклов творения Гирирадж присутствует как холм Говардхан, что уж говорить о тысячах лет. Поэтому он установил обнаруженного Гирираджа в храме Гуру Махараджа, у сева‑кунды Дайиты Даса Сарасвати Тхакура — он все утроил совершенно. Своему Гирираджу он дал имя Ану Гирирадж, что означает «Младший Гирирадж», чтобы этим выказать почтение всем иным Гирираджам. Такое безупречное и сладостное мышление, такое любящее настроение преданности живет в сердце Шрилы Гурудева. Он не пытался затмить кого бы то ни было, он будто очень смиренно говорит: «Наш Гирирадж — это Гирирадж Младший», вопреки тому, что Он очень большой. И это также весьма юмористичный момент. 

Почему мы стремимся обрести прибежище Гупта Говардхана?

Здесь у нас также установлен Гирирадж-Говардхан, и мы желаем принять вечное прибежище в идеях Шрилы Гуру Махараджа. Он пришел в Навадвипу:

ш́рӣмач-чаитанйа-са̄расвата-мат̣хавара-удгӣта-кӣртир-джайа-ш́рӣм̇
бибхрат самбха̄ти ган̇га̄-тат̣а-никата-навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже
23

Кола, Колерданга — это старое название района, где расположен наш Матх. Когда вам нужно добраться до Шри Чайтанья Сарасват Матха, вы просто приходите на железнодорожную станцию и едете до Колерданга Матха. Нынче чаще говорят «Джол Мандир», но прежде говорили «Колерданга Матх» и все понимали. Место, называемое Колерданг, означает Кулия, Навадвип, изначальный Навадвип.

Гуру Махарадж говорил, что некогда Колерданг был очень высоким местом, подобным горе. И духовные эксперты утверждают, что существует параллель между Вриндаваном и Навадвипой. Это означает, что Навадвип является Гупта Вриндаваном. Гупта означает «скрытый». Таким образом, это место является Гупта Говардханом, оно тождественно Говардхану.

Вот почему он говорит: где расположен Шри Чайтанья Сарасват Матх? — бибхрат самбха̄ти ган̇га̄‑тат̣а, на берегу Ганги, навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже. (Адрирадж означает Гупта Говардхан.) На берегу Ганги, Гупта Говардхане, в Навадвипе. Место, известное так же, как апарадх‑бханджанер‑пат, где всем оскорбителям были прощены их оскорбления. Насколько это великолепно! И мы желаем обрести там вечное прибежище, в линии Шрилы Гуру Махараджа. Таким образом, это место так же известно, как Гупта Говардхан, и у нас здесь также есть Гирирадж-Говардхан, находящийся в поле нашего зрения: вы можете выглянуть в окно и увидеть Его. Наши программы здесь проходят несколько скрытым образом [смеется], они как бы гупта по своей сути. Наша «Теистическая медиа студия», в которой мы пытаемся дать распространение милости Гирираджа-Говардхана посредством цифровых медиа и различными иными путями, мы стремимся сосредоточить нашу деятельность на этом.

Есть известное выражение Христа о святом Петре. Я не буду пытаться пояснить русским смысл русских слов, но в английском языке есть слово «petrified», «petra» означает «камень», поэтому Петр происходит от слова «petra», что означает «камень». И Христос сказал: «На этом камне я возведу свою церковь», имея в виду Петра.

Поэтому на концепции Гирираджа-Говардхана возведен наш храм, на этой идее возведен наш храм, наш Гупта Говардхан. А это также означает великодушное распространение. Об этом мы могли бы поговорить сегодня вечером.

Харе Кришна.

Джай Гирирадж Говардхан ки джай!

Говардхан-пуджа маха‑махотсава титхи ки джай!

Нитай‑Гаура премананде!

Переводчик: Кришна Чайтанья Дас
Редакторы: Аннапурна Деви Даси, Традиш Дас


 

Ш́рīла Бгакті Судґīр Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Ґупта Ґовардган — наше одвічне пристанище

(Оригінал: http://mahamandala.com/en/audios/290)

(14 листопада 2012 р.
Ґупта Ґовардган, Чіангмай, Таїланд)

 

Чому ігри на Ґовардгані вище за вріндаванські?

Перед своїм відходом Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакур попрохав своїх відданих влаштувати для нього місце біля Ґовардгана, щоб він міг вирушити туди і здійснювати там свій бгаджан, здійснювати таємниче безпосереднє служіння. І, містичним чином, одному місцевому панді, ім’я якого Баларам Панда, саме він влаштовував це місце, увечері 31 грудня 1930 року, об 18:37 годині явилося видіння. Він розповідав: «В мене було видіння, неначе Прабгупада прийшов сюди і сказав: „Балараме, ось я й прийшов“». Тоді він запитав: «Чи відомо щось про Прабгупаду?» Йому відповідали, що він тільки-но полишив цей світ.

Однією з причин вибору цього місця, як він пояснював, була та, що підніжжя Ґовардгану є найвищим устремлінням усіх Ґаудієв лінії Рупануґа. Ґірі варам ахо рāдгіка мāдгавāшмāм̇24 — потяг до служіння, радга‑дасйам, служіння лотосовим стопам Шріматі Радгарані в цьому божественному місці.

вр̣ндāвана хаіте ш́реш̣т̣га ґовардгана-ш́аіла
ґірідгāр
īāндгарвікā йатгā крīд̣ā каіла25

Знову згадуючи вірш Шріли Сарасваті Тгакури, наведений Шрілою Ґуру Махараджем в його «Прапанна‑джīванāмр̣там». Завжди існує градація. Що є вищим? Що найвище? Що є глибшим? Що собою являє глибоке? Що дає найвищу субстанцію? Вр̣ндāвана хаіте ш́реш̣т̣га ґовардгана-ш́аіла — найвищими за ігри Вріндавану є ігри на Ґовардгані. Іноді Шріла Ґурудев казав про це в найвищому розумінні. Я хочу упередити цю тему лозунгом Сарасваті Тгакури: пӯджалā рāга‑патга ґаурава‑бган̇ґе [«поклонятися шляху любові у дусі трепету та благоговіння»].

Шлях рага‑марґа, вищий вимір, завжди знаходиться вище; ми ж займаємо становище, віддаляючись на крок назад. Він розповідає, що рано в ранці, в своїх духовних прихованих подобах, групи помічників зустрічаються і збирають квіти. Вони прямують від Ґовардгану до Радга-кунди і здійснюють там служіння, повертаючись потім назад до Ґовардгану. Тобто, Ґовардган є особливим місцем, вищим місцем для усіх спрямованих душ цієї лінії. 

Чому всі пастухи поклоняються Індрі?

Нещодавно ми читали в «Бгаґаватам», і також нам доводилось чути раніше про важливе положення дружин брахманів, віпра‑патні. Коли ці брахмани здійснювали яґ’ю, до них підійшли Крішна і Баларама, і вони відмовились дати Їм хоча б щось. Проте, їхні дружини віддали Їм все, що було, включаючи навіть самих себе. Це відбулося раніше. І ось тепер здійснюється зовсім інша пуджа. Крішна разом із Баларамою міркують про колишню пуджу та про пуджу теперішню. В чому її суть? Нанда Махарадж, батько Крішни, разом із іншими пастухами готують все необхідне для здійснення Індра‑пуджи, поклонінню Індрі. Індра на санскриті означає «цар».

Є й інші значення, такі як «Цар небес», що в цьому контексті має значення «Бог дощу», «Владика природних ресурсів: дощу, хмар» і т. п. Але чому вони займаються цим поклонінням? Невже вони дурні чи це якась продумана система? Як відомо, сучасна ідея запряжки: нам треба запрягти сили природи, як наприклад, на коня запрягають запряг, щоб змусити його рухатися в потрібному напрямку. Ми чуємо про ідеї підкорення природи, підпорядкування сил природи заради служіння людині. Це сучасна гуманістична ідея. Але оці пастухи аж ніяк не примітивні люди західних поглядів, расистських та академічних суджень, які не розуміють загальних законів.

Вони гадають, що сонце, місяць, повітря, вода — всі природні ресурси — приносять благо, тому слід віддавати їм належне, виказувати пошану до місяця, до сонця. Це не теж саме, як ми можемо вважати: «Як би воно примусити місяць та сонце служити заради нашого блага? Слід дістати сонячну енергію, щоб вона служила потребам людей!» Все неодмінно повинно служити потребам людей — таким є західне уявлення щодо севи.

Але пастухи, навпаки, міркують чудовим чином, дуже простосердечно, але мудро та природно: «Ми використовуємо блага природи, зокрема, отримуємо благо від дощу. Дощ іде і змочує землю, через що виростає зелена трава. Корови їдять її і саме тому дають молока, завдяки чому ми, пастухи, можемо існувати. Ми споживаємо його самі, і обмінюємо його на одяг чи інші предмети, що вироблені ремісниками. Тому, щоб виказати нашу вдячність ми здійснюємо Індра-пуджу, — поклоняємося Індрі кожного року, пропонуючи безліч підношень, які можемо приготувати, в надії на те, що дощі будуть і надалі давати прекрасну траву, яку так люблять корови». 

Крішна бажає приборкати гординю Індри і явити славу пагорба Ґовардган

Усі діяння Крішни багатовимірні, вони мають на меті безліч цілей. Отже, Крішна хоче домогтися кількох цілей, одна з яких — приборкати гординю Індри. Господь не буде терпіти ніякої гордині у серці Свого відданого. Через своє високе положення жива істота може забути про те, що вона є крихітною дживою.

Усунути гординю Індри, його аханкару, его, від займаного положення Царя небес. Також Крішна хоче показати славу Ґовардгана, Ґірі, Ґіріраджа, Адріраджа, показати, що саме цей Пагорб не рівня всім іншим, оскільки Він є Самим Крішною, Крішною в особливому прояві.

Враджа‑ґопі кажуть в «Бгаґаватам»:

ханта̄йам адрір абала̄ харі-да̄са-варйо
йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а прамодах̣
ма̄нам̇ таноті саха-ґо-ґан̣айос тайор йат
па̄нīйа-сӯйаваса-кандара-кандамӯлаіх̣26

Цей Адрір‑радж, Ґовардган, цар усіх пагорбів є харі‑дāса‑варйо — кращий слуга Харі, Крішни. 

Паралель між Ґіріраджем Ґовардганом та Чайтан’єю Махапрабгу

Це дивовижно. Крішна, який постає як Ґовардган, також постає, як тут говориться, у якості слуги. Сам Господь і Господь в настрої слуги. Ґуру Махарадж каже, що він подібний до Махапрабгу: антах̣ кр̣ш̣н̣ам̇ бахір ґаурам̇, дарш́іта̄н̇ґа̄ді‑ваібгавам…27 — Махапрабгу це Крішна, але Той Крішна, який постав в образі слуги Крішни. Ґуру Махарадж проводить паралель між Ґіріраджем Ґовардганом та Шрі Чайтан’єю Махапрабгу.

І ґопі кажуть: йад ра̄ма-кр̣ш̣н̣а-чаран̣а-спараш́а-прамодах̣, від дотиків лотосових стіп Рами та Крішни Ґірірадж Ґовардган стає надзвичайно щасливим, сповненим екстазу, і він надає для служіння стільки всього: траву, водоспади, печери, все те розмаїття, що необхідне для божественних ігор. 

Крішна переконує всіх поклонятися пагорбу Ґовардган

Отже, Крішна приходить до Нанди Махараджа та інших пастухів, Він в шалапутній манері звертається до них. Вони, ґ’яна‑шун’я‑бгакти, дуже простосердечний народ. Крішна, без сумнівів, міг би й заговорити і хитромудрою філософською мовою. Хоча Йому всього сім років, в цьому випадку Його рік слід перерахувати з полуторним множником, тобто фактично Йому 11 чи 12 років. Він каже:

— Що за жертвопринесення ви затіяли? — В них вже все було напоготові.

— Це щорічна Індра‑пуджа, ми проводимо її кожен рік, — відповідали пастухи.

— А, то це ж просто якась традиція, яка успадковується без розуміння суті! Чи може ви маєте щось на меті?

Тоді вони починають розповідати Йому, про те, що я казав тільки-но: «Дощі сходять від Індри, вони дають зелену траву, корови їдять цю траву та дають молока. Ми, народ пастуший, підтримуємо своє життя завдяки цьому молоку, маслу, сиру, йогурту — завдяки всьому цьому».

Тоді Крішна починає грати їхньою свідомістю за допомогою філософських виразів: «Ну, взагалі-то дощі йдуть по всіх усюдах: вони йдуть і в горах, і на дорогах, а не тільки там, де росте трава. І, якщо ви кажете, що здійснивши жертвопринесення, ви отримаєте від нього дощі, це означає тільки те, що дощі залежать не від нього, а саме від вас».

Це значить, що діяльність, карма, займає верховне положення, — це філософія карма‑ваді, людей, що мислять таким чином: «Мені не відомо, чи є Бог чи Його не має, але я знаю, що добре, а що погане, і я буду робите це й надалі. І, поступаючи вірно, мені не дуже й цікаво чи є Бог, — в будь-якому випадку я поступаю правильно. Тому поступати правильно — це вищий уділ». [Сміється.]

Це зветься карма‑вада, зручний спосіб виключити Бога: «Бог не є тут якимось фактором. Ми просто робимо те, що вважаємо правильним. Ти знаєш, що це правильно, і я знаю це — тож давай будемо робити так разом. Люди вступають в суперечки щодо Бога, релігії чи подібне — відкинь все це. Просто роби те, що треба. І якщо Бог існує, то ми поступаємо найкращим чином, а якщо Його немає, — ми все одно поступаємо найкращим чином. Тому давайте не втягуватися у всю цю демагогію». Ось що сказав їм Крішна. [Всі сміються.] Він каже: «Крім того, Богом є той, хто нагороджує за діяльність: немає діяльності — немає і нагороди. Тому Він безсилий, адже ви не робили те, що вам слід було зробити».

Він каже багато чого подібного, а вони слухають. Крішна каже: «Погляньте об’єктивно, як пастухи, адже ми отримуємо все від пагорба Ґовардган. Там зростають чудові трави, там чудові водоспади, вода, па̄нīйа‑сӯйаваса‑кандара‑кандамӯлаіх̣, багато всього. Все, що нам потрібно — там. Тому, що від нас дійсно потребується, так це поклоніння Ґовардгану і коровам». Він викреслив усе інше, відокремивши Ґовардган та корів: «Що нам дійсно потрібно, так це взяти всі підношення, які ви приготували для Індра‑пуджі, і просто запропонувати їх пагорбу Ґовардган. Також вшановуйте корів і брахманів, оскільки вони також важливі».

намо бра̄хман̣йа-дева̄йа
ґо бра̄хман̣а-хіта̄йа ча
джаґад-дгіта̄йа кр̣ш̣н̣а̄йа
ґовінда̄йа намо намах̣
28

«Поклоняйтеся брахманам, коровам і попіклуйтесь про кожного — потрібно влаштувати велике свято: навіть собакоїди і собаки повинні бути нагодовані. А по завершенню обійдіть навкруги Ґовардгану з нашими коровами. Це буде чудово». Нанда Махарадж відповів: «Добре». [Сміється.] Усі погодилися, навіть не питаючи, оскільки чарівність Крішни настільки велика, і настільки солодка.

Одного разу я бачив виставу у Вріндавані. Зазвичай ми не підтримуємо подібне, але це була дитяча вистава. Дивлячись на ці дитячі вистави, можна подумати, що в Індії подібні постанови робляться споконвіку. Одне маленьке дитя, що виглядало неначе Божество, грало Крішну, а інше — Радгу. І все це на хінді. [Махарадж імітує індійський акцент та мову, сміється.] Вони розмовляють, щось обговорюють, і виглядають так, якби це Радга і Крішна у дитинстві. Вони розігрують ігри Чоти. Будь вони дотепніші та неповторними, можна було б уявити наскільки дійсно Крішна чарівний.

І далі була сцена, в котрій у Радги й Крішни були квіточки лотосу і Вони вручили одну квітку Прабгупаді. Харе Крішна. Це виглядало так, наче, Радга й Крішна вручали Прабгупаді квітку лотоса, що здавалося абсолютно екстраординарним.

Повернемося до теми. Отже, оскільки вони ґ’яна‑шун’я‑бгакти, їм не потрібно все знати та влаштовувати розбір. Якщо це бажання Крішни, вони роблять це. 

Індра попадається на гачок Крішни

Вони беруть всі підношення та влаштовують Ґовардгана‑пуджу, а Індра дуже ображений через це, він думає: «Який же зухвалий цей хлопчисько! Що він наляпав язиком цим людям! Вони завжди проводили це жертвопринесення, кожен рік. А зараз, Він їм каже зупинити поклоніння мені і поклонятися пагорбу Ґовардган. Я як слід провчу цих пастухів!»

Індра попався на гачок Крішни. Кажуть: махендра‑мада‑бгіт29 — можна сказати, що Крішна має намір підняти гору его Індри, і Він з цим впорається відмінно. 

Індра посилає на відданих хмари та дощі

А хто ж в друзях та помічниках у Індри? Урагани, хмари… Чи знаєте ви вислів «дев’ята хмарина», ви його коли-небудь чули? В англійській мові, коли у когось в житті все гаразд, до слова кажуть: «О, я на дев’ятій хмарині!» Існують різноманітні типи хмарин: купчасті, шаруваті, перисті хмарини і т. п. У санскриті, окрім цих, також відомі хмари Самвартака.

Отже, Індра посилає своїх помічників до Вріндавани. Починаються зливи такої інтенсивності, неначе наступає кінець світу, всі корови починають тремтіти з переляку, вода підіймається, корови ревуть. Пастушки та всі інші звертаються до Крішни: «Крішно, ми дослухалися Тебе і ось тепер подивись, що відбувається!» Ґуру Махарадж вказує тут на наступний момент щодо свідомості Крішни: ми намагаємося слідувати у напрямі Крішна‑свідомості і раптово увесь світ повстає проти нас. [Сміється.] 

Крішна піднімає пагорб Ґовардган,
даючи усім притулок під Ним

Як каже Ґуру Махарадж: «Зазвичай ніхто не влаштовує парад зі словами: „Я збираюсь спробувати стати відданим Крішни“. Ніхто не каже так, неначебто з цього приводу збирається влаштовувати свято». Можливо в духовному світі віддані і влаштовують такі процесії, але в цьому світі вони думали лише над тим, коли ж розвіються хмари.

На ваші спроби слідувати своєму натхненню у свідомості Крішни можуть прийти безліч різних труднощів. В якій формі вони можуть проявитися? Я чув слова Ґуру Махараджа, який пояснював, що це можуть бути придбані в минулому схильності, забобони, ідеї на кшталт: «Тобі не слід займатися цим, подивись, адже ж ти непогано живеш, в тебе є робота, освіта. Навіщо тобі сприймати всю цю духовність серйозно?»

Загалом, їхнє селище стрімко затоплювалося зливами, зазнавало ударів блискавиць та гуркоту грому, і всі враджа‑васі зазнавали страждань. Тоді вони прийшли до будинку Крішни, подзвонили у двері чи постукалися: «Матуся Яшода, нам потрібно побалакати із Крішною!» [Сміється.] Виходить Крішна, на голові в Нього тюрбан, дивовижне видовище. Крішна володіє різними видами шакті: іччга‑шакті, виконуюча Його забаганки, ліла‑шакті, а також самгарікі‑шакті, та що пройшла шлях від Його будинку до пагорба Ґовардган таким чином, що на Його одежу та тюрбан не впало ані крапельки. Можна уявити, неначе Він змоклий до нитки, але нічого подібного — перед Ним абсолютно чистий шлях. І Крішна слідує туди, але навіщо? Браджа‑джана‑пāлана асура‑кула‑нāш́ана, ракшо‑радж, — щоб захистити Своїх відданих.

деве варш̣аті йаджн̃а-віплава-руш̣а̄ ваджра̄сма-варш̣а̄нілаіх̣,
с
īдат-па̄ла-паш́у-стрій а̄тма-ш́аран̣ам̇ др̣ш̣т̣ва̄нукампй утсмайан
утпа̄т̣йаіка-карен̣а ш́аілам абало л
īлоччгілīндграм̇ йатга̄,
бібград ґош̣т̣гам апа̄н махендра-мада-бгіт пр
īйа̄н на індро ґава̄м30

Ґош̣т̣гам, ґо‑ш̣т̣гіта, місце, де пасуть корів, ґош̣т̣ги. Крішна приходить туди, та Своєю лівою рукою підіймає пагорб Ґовардган та закликає усіх прийняти притулок під пагорбом. Вішванатга Чакраварті Тгакур каже: «А що ж було с тими, хто знаходився на самому пагорбі?» [Сміється.] Він пояснює, що люди, які знаходились там, опинилися вище за хмари, тобто там сяяло сонце і все було гаразд.

Усі враджа‑васі поквапились в укриття, і як відомо, сім днів Крішна тримав пагорб і всі дівчата‑ґопі були здивовані, а матір Яшода дуже турбувалася: «Як може Він так довго тримати пагорб?» Інші пастухи допомагали Йому утримувати пагорб палками, балакаючи між собою: «Мені здається, з цього краю слід підставити більше палок!» «Так, звісно!» [Сміється.] Вони ж мужики, це їхня справа. [Сміється.] Уявіть з яким напруженням вони допомагали утримувати пагорб. І, насправді, вони вважали, що роблять свій внесок в цю справу. Мама Яшода годувала Крішну маслом, щоб Він мав сили. [Сміється.] А Крішна потай подивлявся на Радгарані та враджа‑ґопі, і іноді колихався. Така драма. [Сміється.]

Через сім днів до Індри прийшло деяке розуміння. Він зупинив всі дощі та хмари, він відчував себе таким дурнем, оскільки апракріта‑ліла Крішни дуже складна для розуміння. Мухйанті йат сӯрайах̣31. На початку «Шрiмад‑Бгаґаватам» говориться, що півбоги збиті з пантелику. В першому вірші написано: мухйанті йат сӯрайах̣ — сури були збиті з пантелику у спробах зрозуміти Крішну. Цей єдиний вираз охоплює брахма‑вімохана‑ліла, це трапляється і з Індрою у ґовардгана‑лілі; відомі і інші випадки. 

Як же міг Крішна підняти гору?

Отже, все припинилося, і Крішна каже: «Ну ось, зараз ви можете йти по домівках». Вони повернулися додому, а Крішна поставив пагорб точнісінько на його попереднє місце. Може виникнути питання: «А чи можливо взагалі підняти його?» Різними способами можна пояснити як, але Ґуру Махарадж пояснює наступним чином. Коли, наприклад, хтось виходить у відкритий космос чи вирушає на Місяць, починає там стрибати чи з легкістю підіймає предмети, які тут вважаються важкими, то як це може бути можливим? Це зовсім інша гравітація. Крішна управляє гравітацією, про це йшлося раніше у «Бгаґаватам», у главі, що присвячена Праламбасурі. Зараз в науці відома теорія струн. Не будемо поглиблюватися в неї, але нам кажуть, що деякі струни направляються, так чи інакше, вони сплітаються і в такий спосіб підтримують усе суще. Насправді, це згадується у главі з Праламбасурою.

Ґуру Махарадж каже: «Крішна може усунути гравітацію, Він управляє нею, Він раптово може змусити предмети кружляти в повітрі». Ачінm’я‑шакті. Чи можемо ми вважати, що розуміємо хоча б щось про Бога, якщо ми завжди намагаємося оцінювати це нашим крихітним розумом? Як каже Сарасваті Тгакур: «Щенячі мізки». Коли щенята бродять туди-сюди [Махарадж зображує цуценят, які ходять], іноді їм трапляються випорожнення. Іноді навіть вони можуть зчепитися за випорожнення, тому що їм невідома різниця між їжею та випорожненнями. Щенячі мізки.

І ось такими щенячими мізками ми міркуємо собі щодо Бога, мовляв, Йому до снаги те чи не до снаги інше, «чи є Бог?» і таке інше. Це настільки безглуздо, злиденно. Нам слід принести себе в жертву, вимовивши: «Якщо Ти бажаєш розкрити мені щось, будь ласочка, чини так!» Сева. Паріпраш́нена севайа32, через потребу у служінні. Нанда Махарадж та інші не починали випитувати Крішну чи домагатися якихось пояснень від Нього, вони природнім чином прихильні до Крішни, оскільки вони невтримно зачаровані Ним, зачаровані бажанням догодити Йому. 

Святкування Ґовардгана-пуджи

Потім Крішна звертається до всіх: «Нумо влаштуємо велике свято та обійдемо навкруги пагорба Ґовардган разом із нашими коровами та телятами». Тоді вони влаштовують ґовардгана-пуджу, і кожен готує підношення та пропонує його. Крішна також у числі тих, хто готує підношення. Але раптом всі помічають, що пагорб Ґовардган — це Сам Крішна, і у нього з’являються руки. В якомусь місці з’являється довжелезна рука, що бере підношення, в іншому місці — рука менша: тисяча рук, мільйони рук.

сарватах̣ па̄н̣і-па̄дам̇ тат,
сарвато ’кш̣і-ш́іро-мукгам
сарватах̣ ш́рутімал локе,
сарвам а̄вр̣тйа тіш̣т̣гаті
33 

Крішна і Ґовардган єдині і різні

Всі ці незліченні руки! Упанішади кажуть про це, і ось Він проявляє їх. А потім Він з’їдає всі підношення. Отже, Крішна і Ґовардган абсолютно тотожні, і водночас різні. Це ачінт’я‑бгедабгеда: Крішна — це Ґовардган, але ж Він і Сам Крішна. Саме Ґовардган це те місце, де пізніше Мадгавендра Пурі встановив Божество Ґопала, Шрі‑Натг‑джіу Ґопал. Отаким є його положення.

Ґуру Махарадж каже про те, що матеріалісти завжди дивляться на безмежне, як на дещо обмежене, і приводять свої тлумачення таємничого. Тоді як позиція відданого — бачити в обмеженому прояв безмежного, добачати зв’язок всіх явищ з центральною концепцією, тобто з апракріта‑лілою Крішни.

Тому ідея обмеженого та безмежного означає, що якщо ми візьмемо якийсь камінь із пагорба Ґовардган, то він буде являти собою увесь Ґовардган. Якщо повірити пуджарі Ґокуланаді, то Ґірірадж, який Махарадж дав Раґгунатці Дасу Ґосвамі був зовсім невеличким. [Махарадж показує невеликий розмір.] Кажуть, що як тільки Він пригорнув його до серця, на Його грудях залишився відбиток. Невеликий, але повноцінний Ґірірадж, такий як наш Ґірірадж Ґовардган і як багато інших. 

Поява Ґіріраджа Молодшого

Коли Ґурудев придбав землю біля Ґовардгана, почали копати котлован і наткнулися на величезний камінь! Тоді запросили місцевих старців, які підтвердили, що це також Ґірірадж, це з’ясувалося прямо на місці. Але Ґурудев, завжди досконалий у кожному своєму жесті, міркував дуже далекоглядно: «Ми знаходимося біля Ґовардгану, і ми не бажаємо ні з ким змагатися. Тисячі циклів творіння Ґірірадж присутній як пагорб Ґовардган, що вже казати про тисячі років. Тому він встановив проявленого Ґіріраджа у храмі Ґуру Махараджа, біля сева‑кунди Дайіта Даса Сарасваті Тхакури — він все досконало влаштував. Своєму Ґіріраджу він дав ім’я Ану Ґірірадж, що означає „Молодший Ґірірадж“», і в такий спосіб виказати пошану усім іншим Ґіріраджам. Таке бездоганне та солодке мислення, такий люблячий настрій відданості живе у серці Шріли Ґурудева. Він не намагався затьмарити будь-кого, але він неначебто каже: «Наш Ґірірадж — це Молодший Ґірірадж», попри те, що Він дуже великий. І це також гумористичний момент. 

Чому ми намагаємося знайти притулок Ґупта Ґовардгана?

Тут також встановлений Ґірірадж Ґовардган, і ми бажаємо прийняти вічний притулок в ідеях Шріли Ґуру Махараджа. Він прийшов до Навадвіпи:

ш́рīмач-чаітанйа-са̄расвата-матгавара-удґīта-кīртір-джайа-ш́рīм̇
бібграт самбга̄ти ґан̇ґа̄-тат̣а-ніката-навадв
īпа-кола̄дрі-ра̄дже34

Кола, Колерданґа — це стара назва району, в якому розташований наш Матг. Коли вам потрібно дістатися до Шрі Чайтан’я Сарасват Матгу, ви просто приходите на залізничну станцію та вирушаєте до «Колерданґа Матґу». Нині все частіше говорять «Джол Мандір», але раніше казали «Колерданґа Матґ» і всі розуміли. Місце, що зветься Колерданґ означає Кулія, Навадвіп, споконвічний Навадвіп.

Ґуру Махарадж казав, що колись Колерданґ був дуже високим місцем, подібним до гори. І духовні експерти стверджують, що існує паралель між Вріндаваном та Навадвіпою. Це означає, що Навадвіп є Ґупта Вріндаваном. Гупта означає «потаємний». Таким чином, це місце є Ґупта Ґовардганом, воно тотожне до Ґовардгану.

Ось чому він каже: де розташований Шрі Чайтан’я Сарасват Маг? — бібграт самбга̄ті ґан̇ґа̄‑тат̣а, на березі Ґанґи, навадвīпа-кола̄дрі-ра̄дже. Адрірадж означає Ґупта Ґовардган. ...на березі Ґанґи, Ґупта Ґовардгані, у Навадвіпі. Місце, що відоме також як апарадг‑бгаджанер‑пат, де всім образникам були пробачені всі їхні образи. Настільки це дивовижно! І ми бажаємо знайти там вічний притулок, у лінії Шріли Ґуру Махараджа. Таким чином, це місце також відоме як Ґупта Ґовардган, і там також є Ґірірадж Ґовардган, що знаходиться у полі нашого зору: ви можете виглянути у вікно і побачити Його. Наші програми проходять тут трошки в таємничий спосіб [сміється], вони нібито гупта за своєю природою. Наша «Теїстична медіа студія», в якій ми намагаємося дати розповсюдження милості Ґіріраджа Ґовардгана за допомогою цифрових медіа та в інший спосіб, ми намагаємося зосередити всю свою діяльність саме на цьому.

Є відомий вираз Христа щодо Святого Петра. Я не буду намагатися пояснити росіянам смисл російських виразів, але в англійській мові є слово «petrified», «petra» означає «камінь», тому Петро походить від слова «petra», що означає «камінь». І Христос сказав: «На цьому камені я зведу свою церкву», маючи на увазі Петра.

Тому на концепції Ґіріраджа Ґовардгана зведений наш храм, на цій ідеї побудований наш храм, наш Ґупта Ґовардган. А це також означає великодушне поширення. Про це ми можемо поговорити сьогодні увечері.

Харе Крішна.

Джайа Ґірірадж Ґовардган кі джай!

Ґовардгана-пуджа маха‑махотсава тітгі кі джай!

Нітай‑Ґаура премананде!

Перекладач: Крiшна Чайтаня Дас
Редактор: Аннапурна Дев
i Дасi

 

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 53.7 МБ)



1 Mukta-charita, 4.

2 “Above Vṛndāvana Dhāma is Govarddhana Hill, the lifter of the Hill, and His Consort, there did intimately revel.” From Bengali verse by Śrīla Bhakti Siddhа̄nta Saraswatī Ṭhākur, cited in Śrī Prapanna-jīvanāmṛtam (3.22) of Śrīla Bhakti Rakṣak Śrīdhar Dev-Goswа̄mī Mahа̄hа̄j.

3 “Of all the devotees, this Govardhana Hill is the best! O my friends, this hill supplies Kṛṣṇa and Balarāma, along with Their calves, cows and cowherd friends, with all kinds of necessities—water for drinking, very soft grass, caves, fruits, flowers and vegetables. In this way the hill offers respects to the Lord. Being touched by the lotus feet of Kṛṣṇa and Balarāma, Govardhana Hill appears very jubilant” (Śrīmad Bhāgavatam, 10.21.18).

4 Śrī Chaitanya-charitāmṛta, Ādi, 3.81.

5 “I offer my respectful obeisances to the Supreme Absolute Truth, Kṛṣṇa, who is the well‑wisher of the cows and the brāhmaṇas as well as the living entities in general. I offer my repeated obeisances to Govinda, who is the pleasure reservoir for all the senses” (Viṣṇu Purāṇa, 1.19.65).

6 Śrīmad Bhāgavatam, 10.26.25.

7 “Indra became angry when his sacrifice was disrupted, and thus he caused rain and hail to fall on Gokula, accompanied by lightning and powerful winds, all of which brought great suffering to the cowherds, animals and women there. When Lord Kṛṣṇa, who is by nature always compassionate, saw the condition of those who had only Him as their shelter, He smiled broadly and lifted Govardhana Hill with one hand, just as a small child picks up a mushroom to play with it. Holding up the hill, He protected the cowherd community. May He, Govinda, the Lord of the cows and the destroyer of Indra’s false pride, be pleased with us” (Śrīmad Bhāgavatam, 10.26.25).

8 Śrīmad Bhāgavatam, 1.1.1.

9 Bhagavad-gītā, 4.34.

10 “Everywhere are His hands and feet, everywhere are His eyes, heads, mouths and ears. He pervades the entire universe (as the Supersoul)” (Bhagavad-gītā, 13.14).

11 The whole verse: śrīmach-chaitanya-sārasvata-maṭhavara-udgīta-kīrttir-jayaśrīṁ / bibhrat-sambhāti gaṅgā-taṭa-nikaṭa-navadvīpa-kolādri-rāje / yatra śrī-gaura-sārasvata-mata-niratā-gaura-gāthā gṛṇanti / nityaṁ rūpānuga śrī-kṛtamati guru-gaurāṅga-rādhājitāśā. Pranam‑mantra to Śrī Chaitanya Sāraswat Maṭh by Śrīla Bhakti Rakṣak Śrīdhar Dev-Goswа̄mī Mahа̄hа̄j.

12 Мукта‑чарита, 4.

13 «Выше Вриндавана — холм Говардхан, ибо там Поднявший этот холм и Его Возлюбленная встречаются тайно». Строки из бенгальского стихотворения Ш́рӣлы Бхактисиддха̄нты Сарасватӣ Ṭха̄кура, приведеного в «Ш́рӣ Прапанна-джӣванāмр̣там» (3.22) Ш́рӣлы Бхакти Ракш̣ака Ш́рӣдхара Дев-Госва̄мӣ Маха̄ра̄джа.

14 «Холм Говардхан — лучший из всех преданных слуг Господа! Дорогие подруги, этот холм предоставляет Кр̣ш̣н̣е и Балара̄ме, а также Их телятам, коровам и друзьям‑пастушкам все необходимое: питьевую воду, мягкую траву, пещеры, плоды, цветы и коренья. Тем самым он выражает Господу почтение. Поскольку лотосоподобные стопы Кр̣ш̣н̣ы и Балара̄мы касались Говардхана, он выглядит очень счастливым» («Ш́рӣмад‑Бхāгаватам», 10.21.18).

15 Ш́рӣ Чаитанйа‑чаритāмр̣та, Āди‑лӣлā, 3.81.

16 «Я предлагаю свои почтительные поклоны Ш́рӣ Кр̣ш̣н̣е, который является покровителем коров, бра̄хман̣ов и всего мира. Я непрестанно предлагаю свои поклоны самому любящему и нежному Господу Говинде» («Виш̣н̣у-пурāнa», 1.19.65).

17 Ш́рӣмад‑Бхāгаватам, 10.26.25.

18 Аналог в русском языке: «(быть) на седьмом небе». Выражение, которое означает высшую степень радости, счастья и блаженства. Восходит к Аристотелю.

19 «Когда жертвоприношение в честь Индры было прервано, он разгневался и наслал на Гокулу проливной дождь, сопровождаемый молниями, громом, сильными ветрами и градом. Все это причинило невыносимые страдания пастухам, их женам и животным. Когда Господь Кр̣ш̣н̣а, сострадательный по природе, увидел, в каком состоянии находятся те, у кого нет иного прибежища, Он широко улыбнулся и одной рукой поднял холм Говардхан, словно ребенок, который поднимает с земли гриб, чтобы поиграть с ним. Так Он спас от гибели всю пастушескую общину. Пусть же Он, Говинда, повелитель коров, растоптавший гордыню Индры, будет доволен нами» («Ш́рӣмад‑Бхāгаватам», 10.26.25).

20 Ш́рӣмад‑Бхāгаватам, 1.1.1.

21 Бхагавад‑гӣтā, 4.34.

22 «Повсюду Его руки и ноги, Его глаза, головы и лица, везде Его уши, ибо Он пронизывает Собой все мироздание» (Бхагавад‑гӣтā, 13.14).

23 Стих полностью: ш́рӣмач-чаитанйа-са̄расвата-мат̣хавара-удгӣта-кӣртир-джайа-ш́рӣм̇ / бибхрат самбха̄ти ган̇га̄-тат̣а-никата-навадвӣпа-кола̄дри-ра̄дже / йатра ш́рӣ-гаура-са̄расвата-мата-нирата̄-гаура-га̄тха̄-гр̣н̣анти / нитйам-рӯпа̄нуга ш́рӣ-кр̣тамати-гуру-гаура̄н̇га-ра̄дха̄-джита̄ш́а̄. Пранама‑мантра Ш́рӣ Чаитанйа Са̄расват Матху, написанная Ш́рӣлой Бхакти Ракш̣аком Ш́рӣдхаром Дев-Госва̄мӣ Маха̄ра̄джем.

24 Мукта‑чаріта, 4.

25 «Вище за Вріндаван — пагорб Ґовардган, бо там, Той, хто підняв цей пагорб, та Його Кохана зустрічаються таємно». Рядки з бенгальського вірша Ш́рīли Бгактісіддга̄нти Сарасватī Ṭга̄кури, наведенного у «Ш́рī Прапанна-джīванāмр̣там» (3.22) Ш́рīли Бгакті Ракш̣ака Ш́рīдгари Дев-Ґосва̄мī Маха̄ра̄джа.

26 «Пагорб Ґовардган — найкращий з усіх відданих Господа! Любі подружки, цей пагорб дає Кр̣ш̣н̣і та Балара̄мі, а також Їхнім телятам, коровам та друзям‑пастушкам все потрібне: питну воду, м’яку траву, печери, плоди, квіти та коріння. Таким чином він вшановує Господа. Оскільки лотосові стопи Кр̣ш̣н̣и та Балара̄ми торкалися Ґовардгану, він виглядає дуже щасливим» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 10.21.18).

27 Ш́рī Чаiтанйа‑чарітāмр̣та, Āді‑лīлā, 3.81.

28 «Я пропоную свої шанобливі поклони Ш́рі̄ Кр̣ш̣н̣і, покровителю корів, бра̄хман̣ів та всього світу. Я невпинно пропоную свої поклони Ґовінді, найбільш люблячому та ніжному Господові («Віш̣н̣у-пурāнa», 1.19.65).

29 Ш́рīмад‑Бгāґаватам, 10.26.25.

30 «Коли жертвопринесення на честь Індри було припинено, він розгнівався та наслав на Ґокулу проливний дощ з блискавками, громом, сильними вітрами та градом. Все це завдало великих страждань пастухам, їхнім дружинам та тваринам. Коли Господь Кр̣ш̣н̣а, що є милосердним за своєї природи, побачив в якому становищі перебувають ті, хто немає іншого притулку, Він широко посміхнувся і однією рукою підняв пагорб Ґовардган, немов дитина, що граючись, піднімає з ґрунту гриб. В такий спосіб Він врятував від погибелі всю пастушачу громаду. Нехай же Він, Ґовінда, повелитель корів, який розтоптав гординю Індри, буде задоволений нами» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 10.26.25).

31 Ш́рīмад‑Бгāґаватам, 1.1.1.

32 Бгаґавад‑ґīтā, 4.34.

33 «Всюди Його руки і ноги, Його очі, голови та обличчя, всюди Його вуха, бо Він пронизує собою увесь всесвіт» (Бгаґавад‑ґīтā, 13.14).

34 Вірш повністю: ш́рīмач-чаітанйа-са̄расвата-мат̣гавара-удґīта-кīртір-джайа-ш́рīм̇ / бібграт самбга̄ті ґан̇ґа̄-тат̣а-ніката-навадвīпа-кола̄дрі-ра̄дже / йатра ш́рī-ґура-са̄расвата-мата-нірата̄-ґаура-ґа̄тга̄-ґр̣н̣анті / нітйам-рӯпа̄нуґа ш́рī-кр̣таматі-ґуру-ґаура̄н̇ґа-ра̄дга̄-джіта̄ш́а̄. Пранама‑мантра Ш́рī Чаiтанйа Са̄расват Матгу, написана Ш́рīлою Бгакті Ракш̣аком Ш́рīдхаром Дев-Ґосва̄мī Маха̄ра̄джем.


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования