Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 3. Йога діяльності. Карма-йога


Ukrainian

Глава 3 

Йога діяльності

Карма-йога

3.1

अर्जुन उवाच
ज्यायसी चेत्कर्मणस्ते मता बुद्धिर्जनार्दन ।
तत्किं कर्मणि घोरे मां नियोजयसि केशव ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
джйа̄йасı̄ чет карман̣ас те, мата̄ буддгір джана̄рдана
тат кім̇ карман̣і ґгоре ма̄м̇, нійоджайасі кеш́ава

Арджуна запитав:

О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти проголошуєш набування просвітленого розуму кращим, аніж діяльність, чому ж закликаєш мене до цієї жахливої битви?

3.2

व्यामिश्रेणेव वाक्येन बुद्धिं मोहयसीव मे ।
तदेकं वद निश्चित्य येन श्रेयोऽहमाप्‍नुयाम् ॥ २ ॥

вйа̄міш́рен̣ева ва̄кйена, буддгім̇ мохайасı̄ва ме
тад екам̇ вада ніш́чітйа, йена ш́рейо ’хам а̄пнуйа̄м

Я збентежений твоїми словами, вони здаються мені двозначними. Прошу, роз’ясни, що буде для мене найкращим.

3.3

श्रीभगवानुवाच
लोकेऽस्मिन्द्विविधा निष्ठा पुरा प्रोक्ता मयानघ ।
ज्ञानयोगेन सांख्यानां कर्मयोगेन योगिनाम् ॥ ३ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄, пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇, карма-йоґена йоґіна̄м

Всевишній відповів:

Безгріховний Арджуно, Я вже розповів тобі про два шляхи, які відповідають схильностям, тих що практикують. Ґ’яна-йоги обирають шлях філософського пізнання духу та матерії, тим часом, карма-йоги йдуть шляхом безкорисливої діяльності.

3.4

न कर्मणामनारम्भान्नैष्कर्म्य पुरुषोऽश्न‍ुते ।
न च सन्न्यसनादेव सिद्धिं समधिगच्छति ॥ ४ ॥

на карман̣а̄м ана̄рамбга̄н, наішкармйам̇ пурушо ’ш́нуте
на ча саннйасана̄д ева, сіддгім̇ самадгіґаччгаті

Відмова виконувати свої обов’язки не позбавляє людину від наслідків діяльності. Самим лише зреченням не сягнеш довершеності.

3.5

न हि कश्चित्क्षणमपि जातु तिष्ठत्यकर्मकृत् ।
कार्यते ह्यवशः कर्म सर्वः प्रकृतिजैर्गुणैः ॥ ५ ॥

на хі каш́чіт кшан̣ам апі, джа̄ту тішт̣гатй акарма-кр̣т
ка̄рйате хй аваш́ах̣ карма, сарвах̣ пракр̣ті-джаір ґун̣аіх̣

Ніхто не здатен бути бездіяльним бодай одну мить. Всі змушені діяти, підкоряючись матеріальній енергії, яка складається з трьох ґун (станів матерії).

3.6

कर्मेन्द्रियाणि संयम्य य आस्ते मनसा स्मरन् ।
इन्द्रियार्थान्विमूढात्मा मिथ्याचारः स उच्यते ॥ ६ ॥

кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа, йа а̄сте манаса̄ смаран
індрійа̄ртга̄н вімӯд̣га̄тма̄, мітгйа̄ча̄рах̣ са учйате

Хто зовні стримує свої почуття, але продовжує викохувати чуттєві бажання в умі, того вважають цілковитим дурнем і облудником.

3.7

यस्त्विन्द्रियाणि मनसा नियम्यारभतेऽर्जुन ।
कर्मेन्द्रियैः कर्मयोगमसक्तः स विशिष्यते ॥ ७ ॥

йас тв індрійа̄н̣і манаса̄, нійамйа̄рабгате ’рджуна
кармендрійаіх̣ карма-йоґам, асактах̣ са віш́ішйате

Проте, Арджуно, набагато кращий за такого лицемірного аскета той, хто, продовжуючи жити світським життям, контролює ум і почуття, займаючи їх безкорисливою діяльністю без прив'язування до її наслідків.

3.8

नियतं कुरु कर्म त्वं कर्म ज्यायो ह्यकर्मणः ।
शरीरयात्रापि च ते न प्रसिद्ध्येदकर्मणः ॥ ८ ॥

нійатам̇ куру карма твам̇, карма джйа̄йо хй акарман̣ах̣
ш́арı̄ра-йа̄тра̄пі ча те, на прасіддгйед акарман̣ах̣

Виконуй свої обов’язки, бо це краще за недіяльність. Адже навіть підтримка фізичного тіла потребує певних зусиль.

3.9

यज्ञार्थात्कर्मणोऽन्यत्र लोकोऽयं कर्मबन्धनः ।
तदर्थं कर्म कौन्तेय मुक्तसङ्गः समाचर ॥ ९ ॥

йаджн̃а̄ртга̄т карман̣о ’нйатра, локо ’йам̇ карма-бандганах̣
тад-артгам̇ карма каунтейа, мукта-сан̇ґах̣ сама̄чара

Безкорислива діяльність, що звершується як дар Всевишньому, зветься офіруванням, яґ’єю. Будь-яка діяльність заради будь-якої іншої мети, Арджуно, — причина рабства у світі постійно повторюваних народжень і смертей. Виконуй свої обов’язки в дусі такої офірності Господу, позбавившись схильності тішитися їхніми наслідками!

3.10

सहयज्ञाः प्रजाः सृष्ट्वा पुरोवाच प्रजापतिः ।
अनेन प्रसविष्यध्वमेष वोऽस्त्विष्टकामधुक् ॥ १० ॥

саха-йаджн̃а̄х̣ праджа̄х̣ ср̣шт̣ва̄, пурова̄ча праджа̄патіх̣
анена прасавішйадгвам, еша во ’ств ішт̣а-ка̄ма-дгук

На зорі творіння Брахма породив усіх живих істот разом із принципом жертвування, сказавши: “Приносьте жертви та процвітайте. Нехай ця яґ’я здійснює всі ваші бажання”.

3.11

देवान्भावयतातेन ते देवा भावयन्तु वः ।
परस्परं भावयन्तः श्रेयः परमवाप्स्यथ ॥ ११ ॥

дева̄н бга̄вайата̄нена, те дева̄ бга̄вайанту вах̣
параспарам̇ бга̄вайантах̣, ш́рейах̣ парам ава̄псйатга

“Уласкавлюйте божеств яґ’єю, і вони, задоволені, обдарують вас усім бажаним. Так ви отримаєте мир і благоденство”.

3.12

इष्टान्भोगान्हि वो देवा दास्यन्ते यज्ञभाविताः ।
तैर्दत्तानप्रदायैभ्यो यो भुङ्क्ते स्तेन एव सः ॥ १२ ॥

ішт̣а̄н бгоґа̄н хі во дева̄, да̄сйанте йаджн̃а-бга̄віта̄х̣
таір датта̄н апрада̄йаібгйо, йо бгун̇кте стена ева сах̣

Задоволені приношеннями, боги забезпечують усім бажання того, хто їм поклоняється. А хто втішається усім, що його оточує, не пропонуючи дарунків богам, той, безсумнівно, злодій.

3.13

यज्ञशिष्टाशिनः सन्तो मुच्यन्ते सर्वकिल्बिषै ।
भुञ्जते ते त्वघं पापा ये पचन्त्यात्मकारणात् ॥ १३ ॥

йаджн̃а-ш́ішт̣а̄ш́інах̣ санто, мучйанте сарва-кілбішаіх̣
бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄, йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т

Споживаючи їжу, запропоновану Господу в дусі офірування, доброчесні душі звільняються від усіх гріхів. А той, хто готує їжу задля власної втіхи, їсть один лише гріх.

3.14

अन्नाद्भ‍वन्ति भूतानि पर्जन्यादन्नसम्भवः ।
यज्ञा‍द्भ‍‍वति पर्जन्यो यज्ञः कर्मसमुद्भ‍वः ॥ १४ ॥

анна̄д бгаванті бгӯта̄ні, парджанйа̄д анна-самбгавах̣
йаджн̃а̄д бгаваті парджанйо, йаджн̃ах̣ карма-самудбгавах̣

Завдяки їжі з’являються тіла живих істот. Для появи їжі потрібен дощ, дощі проливаються завдяки принесенню жертв. А жертвування породжуються діяльністю того, хто поклоняється.

3.15

कर्म ब्रह्मोद्भ‍वं विद्धि ब्रह्माक्षरसमुद्भ‍वम् ।
तस्मात्सर्वगतं ब्रह्म नित्यं यज्ञे प्रतिष्ठितम् ॥ १५ ॥

карма брахмодбгавам̇ віддгі, брахма̄кшара-самудбгавам
тасма̄т сарва-ґатам̇ брахма, нітйам̇ йаджн̃е пратішт̣гітам

Знай, що діяльність того, хто поклоняється, має за основу Ведичні одкровення, а їхнє джерело — духовна Реальність. Тому всюдисуща Божественність завжди присутня у жертвопринесеннях, якщо вони провадяться за настановами писань.

3.16

एवं प्रवर्तितं चक्रं नानुवर्तयतीह यः ।
अघायुरिन्द्रियारामो मोघं पार्थ स जीवति ॥ १६ ॥

евам̇ правартітам̇ чакрам̇, на̄нувартайатı̄ха йах̣
аґга̄йур індрійа̄ра̄мо, моґгам̇ па̄ртга са джı̄ваті

Арджуно! Хто не розуміє принципу офірування та його наслідків, той живе даремно, гаючи час на безглузді чуттєві утіхи.

3.17

यस्त्वात्मरतिरेव स्यादात्मतृप्त‍श्च मानवः ।
आत्मन्येव च सन्तुष्टस्तस्य कार्यं न विद्यते ॥ १७ ॥

йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄д, а̄тма-тр̣пташ́ ча ма̄навах̣
а̄тманй ева ча сантушт̣ас, тасйа ка̄рйам̇ на відйате

Тільки той не має обов’язків, хто йде шляхом самоусвідомлення, черпає блаженство у своїй духовній природі та почувається задоволеним за будь-яких обставин.

3.18

नैव तस्य कृतेनार्थो नाकृतेनेह कश्चन ।
न चास्य सर्वभूतेषु कश्चिदर्थव्यपाश्रयः ॥ १८ ॥

наіва тасйа кр̣тена̄ртго, на̄кр̣тенеха каш́чана
на ча̄сйа сарва-бгӯтешу, каш́чід артга-вйапа̄ш́райах̣

Така довершена людина не має цілей у цьому світі, байдуже, чи займається вона діяльністю, чи відмовляється від неї. І, також, вона не залежить від інших живих істот, прямуючи до своєї духовної мети.

3.19

तस्मादसक्तः सततं कार्यं कर्म समाचर ।
असक्तो ह्याचरन्कर्म परमाप्‍नोति पूरूषः ॥ १९ ॥

тасма̄д асактах̣ сататам̇, ка̄рйам̇ карма сама̄чара
асакто хй а̄чаран карма, парам а̄пноті пӯрушах̣

Тому сумлінно виконуй свій обов’язок, не зважаючи на успіх чи невдачу. Розуміючи, що на все є воля Господа, ти досягнеш найвищої цілі.

3.20

कर्मणैव हि संसिद्धिमास्थिता जनकादयः ।
लोकसङ्ग्रहमेवापि सम्पश्यन्कर्तुमर्हसि ॥ २० ॥

карман̣аіва хі сам̇сіддгім, а̄стгіта̄ джанака̄дайах̣
лока-сан̇ґрахам ева̄пі, сампаш́йан картум архасі

Святий цар Джанака та інші величні правителі сягнули довершеності завдяки тому, що сповняли свої повинності. Вважай на це, і виконуй свій обов’язок заради блага всього світу.

3.21

यद्यदाचरति श्रेष्ठस्तत्तदेवेतरो जनः ।
स यत्प्रमाणं कुरुते लोकस्तदनुवर्तते ॥ २१ ॥

йад йад а̄чараті ш́решт̣гас, тат тад еветаро джанах̣
са йат прама̄н̣ам̇ куруте, локас тад анувартате

Усе, що робить видатна людина, повторюють інші. Будь-яка істина, проголошена нею, приймається всім світом.

3.22

न मे पार्थास्ति कर्तव्यं त्रिषु लोकेषु किञ्चन ।
नानवाप्त‍मवाप्त‍व्यं वर्त एव च कर्मणि ॥ २२ ॥

на ме па̄ртга̄сті картавйам̇, трішу локешу кін̃чана
на̄нава̄птам ава̄птавйам̇, варта ева ча карман̣і

О сину Прітги! В усіх трьох світах немає обов’язків, які Я повинен був би виконувати. Немає в них ані того, чого Я потребував би, ані того, чого б Я хотів. Проте, Я добровільно і безумовно беру на себе повинність підтримувати світобудову.

3.23

यदि ह्यहं न वर्तेयं जातु कर्मण्यतन्द्रितः ।
मम वर्त्मानुवर्तन्ते मनुष्याः पार्थ सर्वशः ॥ २३ ॥

йаді хй ахам̇ на вартейам̇, джа̄ту карман̣й атандрітах̣
мама вартма̄нувартанте, манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣

О Партго! Якби раптом Я знехтував Своїми обов’язками, усі люди неодмінно почали б наслідувати Мій приклад.

3.24

उत्सीदेयुरिमे लोका न कुर्यां कर्म चेदहम् ।
सङ्करस्य च कर्ता स्यामुपहन्यामिमाः प्रजाः ॥ २४ ॥

утсı̄дейур іме лока̄, на курйа̄м̇ карма чед ахам
сан̇карасйа ча карта̄ сйа̄м, упаханйа̄м іма̄х̣ праджа̄х̣

Якщо Я припиню сповняти Свої повинності, жителі всіх світів загинуть, бо теж відмовляться виконувати свої. Так Я спричиню їхню деградацію, яка виникне від появи на світ неблагочестивих нащадків.

3.25

सक्ताः कर्मण्यविद्वांसो यथा कुर्वन्ति भारत ।
कुर्याद्विद्वांस्तथासक्तश्चिकीर्षुर्लोकसङ्‍‍ग्रहम् ॥ २५ ॥

сакта̄х̣ карман̣й авідва̄м̇со, йатга̄ курванті бга̄рата
курйа̄д відва̄м̇с татга̄сакташ́, чікı̄ршур лока-сан̇ґрахам

Арджуно! Невігласи працюють, щоб задовольнити свої забаганки, а мудрі дбають про благо всього людства.

3.26

न बुद्धिभेदं जनयेदज्ञानां कर्मसङ्गिनाम् ।
जोषयेत्सर्वकर्माणि विद्वान्युक्तः समाचरन् ॥ २६ ॥

на буддгі-бгедам̇ джанайед, аджн̃а̄на̄м̇ карма-сан̇ґіна̄м
джошайет сарва-карма̄н̣і, відва̄н йуктах̣ сама̄чаран

Мудрі не повинні бентежити уми людей, прив’язаних до плодів своєї діяльності та викликати у них недбале ставлення до праці. Більш того, вони мають власним прикладом навчати їх духовної практики, яка веде до звільнення від мирських прихильностей.

3.27

प्रकृतेः क्रियमाणानि गुणैः कर्माणि सर्वशः ।
अहङ्कारविमूढात्मा कर्ताहमिति मन्यते ॥ २७ ॥

пракр̣тех̣ крійама̄н̣а̄ні, ґун̣аіх̣ карма̄н̣і сарваш́ах̣
ахан̇ка̄ра-вімӯд̣га̄тма̄, карта̄хам іті манйате

Насправді, будь-яка діяльність виконується трьома ґунами матеріального світу. Та, під впливом хибного его, невігласи вважають: «Причина діяльності — я».

3.28

तत्त्ववित्तु महाबाहो गुणकर्मविभागयोः ।
गुणा गुणेषु वर्तन्त इति मत्वा न सज्ज‍ते ॥ २८ ॥

таттва-віт ту маха̄-ба̄хо, ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта, іті матва̄ на саджджате

О дужорукий Арджуно! Хто збагнув істину, той розуміє, що вся діяльність звершується ґунами матеріальної природи. Постійно усвідомлює, що це лише почуття взаємодіють з їхніми об’єктами, та його не зачіпають наслідки діяльності, хоча зовні може здаватися, що він повністю у неї занурений.

3.29

प्रकृतेर्गुणसम्मूढाः सज्ज‍न्ते गुणकर्मसु ।
तानकृत्स्नविदो मन्दान्कृत्स्नविन्न विचालयेत् ॥ २९ ॥

пракр̣тер ґун̣а-саммӯд̣га̄х̣, саджджанте ґун̣а-кармасу
та̄н акр̣тсна-відо манда̄н, кр̣тсна-він на віча̄лайет

А дурники, причаровані матерією, стають рабами діяльності заради чуттєвих утіх. Їхнє розуміння світу поверхове, і вони лінуються докладати зусиль, аби осягнути своє істинне «я». Мудрий, бачивши те, не буде їх бентежити.

3.30

मयि सर्वाणि कर्माणि सन्न्यस्याध्यात्मचेतसा ।
निराशीर्निर्ममो भूत्वा युध्यस्व विगतज्वरः ॥ ३० ॥

майі сарва̄н̣і карма̄н̣і, саннйасйа̄дгйа̄тма-четаса̄
ніра̄ш́ı̄р нірмамо бгӯтва̄, йудгйасва віґата-джварах̣

Отож, присвяти Мені свої дії, розуміючи, що все відбувається за найсолодшою волею Господа. Відкинь бажання зиску, облиш хибне почуття власності, не переймайся нічим, та вступай до бою!

3.31

ये मे मतमिदं नित्यमनुतिष्ठन्ति मानवाः ।
श्रद्धावन्तोऽनसूयन्तो मुच्यन्ते तेऽपि कर्मभिः ॥ ३१ ॥

йе ме матам ідам̇ нітйам, анутішт̣ганті ма̄нава̄х̣
ш́раддга̄ванто ’насӯйанто, мучйанте те ’пі кармабгіх̣

Хто вірить Моїм настановам, хто не має заздрощів і неухильно йде шляхом, який вказав Я, той розриває кайдани діяльності та її наслідків.

3.32

ये त्वेतदभ्यसूयन्तो नानुतिष्ठन्ति मे मतम् ।
सर्वज्ञानविमूढांस्तान्विद्धि नष्टानचेतसः ॥ ३२ ॥

йе тв етад абгйасӯйанто, на̄нутішт̣ганті ме матам
сарва-джн̃а̄на-вімӯд̣га̄м̇с та̄н, віддгі нашт̣а̄н ачетасах̣

А пихатих невігласів, які зневажають Моє вчення, вважай цілковитими дурнями, бо вони приречені.

3.33

सदृशं चेष्टते स्वस्याः प्रकृतेर्ज्ञानवानपि ।
प्रकृतिं यान्ति भूतानि निग्रहः किं करिष्यति ॥ ३३ ॥

садр̣ш́ам̇ чешт̣ате свасйа̄х̣, пракр̣тер джн̃а̄нава̄н апі
пракр̣тім̇ йа̄нті бгӯта̄ні, ніґрахах̣ кім̇ карішйаті

Навіть мудреці діють за своїми схильностями, бо кожна істота живе за своєю природою. Що ж буде, якщо придушувати цю природу?

3.34

इन्द्रियस्येन्द्रियस्यार्थे रागद्वेषौ व्यवस्थितौ ।
तयोर्न वशमागच्छेत्तौ ह्यस्य परिपन्थिनौ ॥ ३४ ॥

індрійасйендрійасйа̄ртге, ра̄ґа-двешау вйавастгітау
тайор на ваш́ам а̄ґаччгет, тау хй асйа паріпантгінау

Чуття то приваблюються до об’єктів, то відвертаються від них. Та підкорятися їхнім спонуканням не варто, бо вони заважають виконувати обов’язки.

3.35

श्रेयान्स्वधर्मो विगुणः परधर्मात्स्वनुष्ठितात् ।
स्वधर्मे निधनं श्रेयः परधर्मो भयावहः ॥ ३५ ॥

ш́рейа̄н сва-дгармо віґун̣ах̣, пара-дгарма̄т св-анушт̣гіта̄т
сва-дгарме нідганам̇ ш́рейах̣, пара-дгармо бгайа̄вахах̣

Краще недосконало здійснювати своє призначення, аніж бездоганно чуже. Навіть смерть може бути добром, якщо виконуєш свій обов’язок, але йти чужим шляхом — небезпечно.

3.36

अर्जुन उवाच
अथ केन प्रयुक्तोऽयं पापं चरति पूरुषः ।
अनिच्छन्नपि वार्ष्णेय बलादिव नियोजितः ॥ ३६ ॥

арджуна ува̄ча
атга кена прайукто ’йам̇, па̄пам̇ чараті пӯрушах̣
аніччганн апі ва̄ршн̣ейа, бала̄д іва нійоджітах̣

Арджуна запитав:

О нащадку Вішни, яка сила примушує людину робити гріховні вчинки начебто всупереч його бажанню?

3.37

श्री भगवानुवाच
काम एष क्रोध एष रजोगुणसमुद्भ‍वः ।
महाशनो महापाप्मा विद्ध्येनमिह वैरिणम् ॥ ३७ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ка̄ма еша кродга еша, раджо-ґун̣а-самудбгавах̣
маха̄ш́ано маха̄-па̄пма̄, віддгй енам іха ваірін̣ам

Всевишній відповів:

Арджуно, причина — жадання та гнів, породжені ґуною пристрасті. Невситимі, вони схиляють до найрізноманітніших гріхів. Вони — найбільші вороги цього світу.

3.38

धूमेनाव्रियते वह्निर्यथादर्शो मलेन च ।
यथोल्बेनावृतो गर्भस्तथा तेनेदमावृत्तम् ॥ ३८ ॥

дгӯмена̄врійате вахнір, йатга̄дарш́о малена ча
йатголбена̄вр̣то ґарбгас, татга̄ тенедам а̄вр̣там

Як вогонь оповитий димом, як дзеркало вкрите пилом і як зародок сховано у лоні матері, так пожадливість затьмарює свідомість живих істот.

3.39

आवृतं ज्ञानमेतेन ज्ञानिनो नित्यवैरिणा ।
कामरूपेण कौन्तेय दुष्पूरेणानलेन च ॥ ३९ ॥

а̄вр̣там̇ джн̃а̄нам етена, джн̃а̄ніно нітйа-ваірін̣а̄
ка̄ма-рӯпен̣а каунтейа, душпӯрен̣а̄налена ча

Сину Кунті, знай, що пожадливість — найбільший одвічний ворог того, хто прагне самопізнання. Вона поглинає живу істоту як ненажерливе полум’я, яке не загасити, поливаючи олією.

3.40

इन्द्रियाणि मनो बुद्धिरस्याधिष्ठानमुच्यते ।
एतैर्विमोहयत्येष ज्ञानमावृत्य देहिनम् ॥ ४० ॥

індрійа̄н̣і мано буддгір, асйа̄дгішт̣га̄нам учйате
етаір вімохайатй еша, джн̃а̄нам а̄вр̣тйа дехінам

Мудрі кажуть, що чуття, ум та розум — саме ті місця, де ховається цей ворог — пожадливість. Вона приносить живій душі, яка перебуває в тілі, забуття духовної природи та повністю вводить її в оману.

3.41

तस्मात्त्वमिन्द्रियाण्यादौ नियम्य भरतर्षभ ।
पाप्मानं प्रजहि ह्येनं ज्ञानविज्ञाननाशनम् ॥ ४१ ॥

тасма̄т твам індрійа̄н̣й а̄дау, нійамйа бгаратаршабга
па̄пма̄нам̇ праджахі хй енам̇, джн̃а̄на-віджн̃а̄на-на̄ш́анам

Тому, о шляхетний Бгарато, керуй своїми чуттями й назавжди подолай це втілення гріха — пожадливість, бо вона затьмарює розум і позбавляє можливості осягнути духовні знання.

3.42

इन्द्रियाणि पराण्याहुरिन्द्रियेभ्यः परं मनः ।
मनसस्तु परा बुद्धिर्यो बुद्धेः परतस्तु सः ॥ ४२ ॥

індрійа̄н̣і пара̄н̣й а̄хур, індрійебгйах̣ парам̇ манах̣
манасас ту пара̄ буддгір, йо буддгех̣ паратас ту сах̣

Знай, що чуття вищі за матерію, ум вищий за чуття, розум перевершує ум, а душа займає найвище місце, перевершуючи навіть розум.

3.43

एवं बुद्धेः परं बुद्ध्वा संस्तभ्यात्मानमात्मना ।
जहि शत्रुं महाबाहो कामरूपं दुरासदम् ॥ ४३ ॥

евам̇ буддгех̣ парам̇ буддгва̄, сам̇стабгйа̄тма̄нам а̄тмана̄
джахі ш́атрум̇ маха̄-ба̄хо, ка̄ма-рӯпам̇ дура̄садам

О дужорукий Арджуно! Зміцнюй розум, пізнаючи душу, яка вища за нього. Силою просвітленого розуму, пов’язаного із твоїм справжнім “я”, заспокой свій ум і подолай цього, надзвичайно небезпечного ворога — пожадливість.

(глава 4)




←  Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 2. Душа посеред матерії. Са̄н̇кгйа-йога ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 4. Йога набуття духовного знання. Джн̃а̄на-йога →

Ukrainian

Глава 3 

Йога діяльності

Карма-йога

3.1

अर्जुन उवाच
ज्यायसी चेत्कर्मणस्ते मता बुद्धिर्जनार्दन ।
तत्किं कर्मणि घोरे मां नियोजयसि केशव ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
джйа̄йасı̄ чет карман̣ас те, мата̄ буддгір джана̄рдана
тат кім̇ карман̣і ґгоре ма̄м̇, нійоджайасі кеш́ава

Арджуна запитав:

О Джанардано! О Кешаво! Якщо Ти проголошуєш набування просвітленого розуму кращим, аніж діяльність, чому ж закликаєш мене до цієї жахливої битви?

3.2

व्यामिश्रेणेव वाक्येन बुद्धिं मोहयसीव मे ।
तदेकं वद निश्चित्य येन श्रेयोऽहमाप्‍नुयाम् ॥ २ ॥

вйа̄міш́рен̣ева ва̄кйена, буддгім̇ мохайасı̄ва ме
тад екам̇ вада ніш́чітйа, йена ш́рейо ’хам а̄пнуйа̄м

Я збентежений твоїми словами, вони здаються мені двозначними. Прошу, роз’ясни, що буде для мене найкращим.

3.3

श्रीभगवानुवाच
लोकेऽस्मिन्द्विविधा निष्ठा पुरा प्रोक्ता मयानघ ।
ज्ञानयोगेन सांख्यानां कर्मयोगेन योगिनाम् ॥ ३ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
локе ’смін дві-відга̄ нішт̣га̄, пура̄ прокта̄ майа̄наґга
джн̃а̄на-йоґена са̄н̇кгйа̄на̄м̇, карма-йоґена йоґіна̄м

Всевишній відповів:

Безгріховний Арджуно, Я вже розповів тобі про два шляхи, які відповідають схильностям, тих що практикують. Ґ’яна-йоги обирають шлях філософського пізнання духу та матерії, тим часом, карма-йоги йдуть шляхом безкорисливої діяльності.

3.4

न कर्मणामनारम्भान्नैष्कर्म्य पुरुषोऽश्न‍ुते ।
न च सन्न्यसनादेव सिद्धिं समधिगच्छति ॥ ४ ॥

на карман̣а̄м ана̄рамбга̄н, наішкармйам̇ пурушо ’ш́нуте
на ча саннйасана̄д ева, сіддгім̇ самадгіґаччгаті

Відмова виконувати свої обов’язки не позбавляє людину від наслідків діяльності. Самим лише зреченням не сягнеш довершеності.

3.5

न हि कश्चित्क्षणमपि जातु तिष्ठत्यकर्मकृत् ।
कार्यते ह्यवशः कर्म सर्वः प्रकृतिजैर्गुणैः ॥ ५ ॥

на хі каш́чіт кшан̣ам апі, джа̄ту тішт̣гатй акарма-кр̣т
ка̄рйате хй аваш́ах̣ карма, сарвах̣ пракр̣ті-джаір ґун̣аіх̣

Ніхто не здатен бути бездіяльним бодай одну мить. Всі змушені діяти, підкоряючись матеріальній енергії, яка складається з трьох ґун (станів матерії).

3.6

कर्मेन्द्रियाणि संयम्य य आस्ते मनसा स्मरन् ।
इन्द्रियार्थान्विमूढात्मा मिथ्याचारः स उच्यते ॥ ६ ॥

кармендрійа̄н̣і сам̇йамйа, йа а̄сте манаса̄ смаран
індрійа̄ртга̄н вімӯд̣га̄тма̄, мітгйа̄ча̄рах̣ са учйате

Хто зовні стримує свої почуття, але продовжує викохувати чуттєві бажання в умі, того вважають цілковитим дурнем і облудником.

3.7

यस्त्विन्द्रियाणि मनसा नियम्यारभतेऽर्जुन ।
कर्मेन्द्रियैः कर्मयोगमसक्तः स विशिष्यते ॥ ७ ॥

йас тв індрійа̄н̣і манаса̄, нійамйа̄рабгате ’рджуна
кармендрійаіх̣ карма-йоґам, асактах̣ са віш́ішйате

Проте, Арджуно, набагато кращий за такого лицемірного аскета той, хто, продовжуючи жити світським життям, контролює ум і почуття, займаючи їх безкорисливою діяльністю без прив'язування до її наслідків.

3.8

नियतं कुरु कर्म त्वं कर्म ज्यायो ह्यकर्मणः ।
शरीरयात्रापि च ते न प्रसिद्ध्येदकर्मणः ॥ ८ ॥

нійатам̇ куру карма твам̇, карма джйа̄йо хй акарман̣ах̣
ш́арı̄ра-йа̄тра̄пі ча те, на прасіддгйед акарман̣ах̣

Виконуй свої обов’язки, бо це краще за недіяльність. Адже навіть підтримка фізичного тіла потребує певних зусиль.

3.9

यज्ञार्थात्कर्मणोऽन्यत्र लोकोऽयं कर्मबन्धनः ।
तदर्थं कर्म कौन्तेय मुक्तसङ्गः समाचर ॥ ९ ॥

йаджн̃а̄ртга̄т карман̣о ’нйатра, локо ’йам̇ карма-бандганах̣
тад-артгам̇ карма каунтейа, мукта-сан̇ґах̣ сама̄чара

Безкорислива діяльність, що звершується як дар Всевишньому, зветься офіруванням, яґ’єю. Будь-яка діяльність заради будь-якої іншої мети, Арджуно, — причина рабства у світі постійно повторюваних народжень і смертей. Виконуй свої обов’язки в дусі такої офірності Господу, позбавившись схильності тішитися їхніми наслідками!

3.10

सहयज्ञाः प्रजाः सृष्ट्वा पुरोवाच प्रजापतिः ।
अनेन प्रसविष्यध्वमेष वोऽस्त्विष्टकामधुक् ॥ १० ॥

саха-йаджн̃а̄х̣ праджа̄х̣ ср̣шт̣ва̄, пурова̄ча праджа̄патіх̣
анена прасавішйадгвам, еша во ’ств ішт̣а-ка̄ма-дгук

На зорі творіння Брахма породив усіх живих істот разом із принципом жертвування, сказавши: “Приносьте жертви та процвітайте. Нехай ця яґ’я здійснює всі ваші бажання”.

3.11

देवान्भावयतातेन ते देवा भावयन्तु वः ।
परस्परं भावयन्तः श्रेयः परमवाप्स्यथ ॥ ११ ॥

дева̄н бга̄вайата̄нена, те дева̄ бга̄вайанту вах̣
параспарам̇ бга̄вайантах̣, ш́рейах̣ парам ава̄псйатга

“Уласкавлюйте божеств яґ’єю, і вони, задоволені, обдарують вас усім бажаним. Так ви отримаєте мир і благоденство”.

3.12

इष्टान्भोगान्हि वो देवा दास्यन्ते यज्ञभाविताः ।
तैर्दत्तानप्रदायैभ्यो यो भुङ्क्ते स्तेन एव सः ॥ १२ ॥

ішт̣а̄н бгоґа̄н хі во дева̄, да̄сйанте йаджн̃а-бга̄віта̄х̣
таір датта̄н апрада̄йаібгйо, йо бгун̇кте стена ева сах̣

Задоволені приношеннями, боги забезпечують усім бажання того, хто їм поклоняється. А хто втішається усім, що його оточує, не пропонуючи дарунків богам, той, безсумнівно, злодій.

3.13

यज्ञशिष्टाशिनः सन्तो मुच्यन्ते सर्वकिल्बिषै ।
भुञ्जते ते त्वघं पापा ये पचन्त्यात्मकारणात् ॥ १३ ॥

йаджн̃а-ш́ішт̣а̄ш́інах̣ санто, мучйанте сарва-кілбішаіх̣
бгун̃джате те тв аґгам̇ па̄па̄, йе пачантй а̄тма-ка̄ран̣а̄т

Споживаючи їжу, запропоновану Господу в дусі офірування, доброчесні душі звільняються від усіх гріхів. А той, хто готує їжу задля власної втіхи, їсть один лише гріх.

3.14

अन्नाद्भ‍वन्ति भूतानि पर्जन्यादन्नसम्भवः ।
यज्ञा‍द्भ‍‍वति पर्जन्यो यज्ञः कर्मसमुद्भ‍वः ॥ १४ ॥

анна̄д бгаванті бгӯта̄ні, парджанйа̄д анна-самбгавах̣
йаджн̃а̄д бгаваті парджанйо, йаджн̃ах̣ карма-самудбгавах̣

Завдяки їжі з’являються тіла живих істот. Для появи їжі потрібен дощ, дощі проливаються завдяки принесенню жертв. А жертвування породжуються діяльністю того, хто поклоняється.

3.15

कर्म ब्रह्मोद्भ‍वं विद्धि ब्रह्माक्षरसमुद्भ‍वम् ।
तस्मात्सर्वगतं ब्रह्म नित्यं यज्ञे प्रतिष्ठितम् ॥ १५ ॥

карма брахмодбгавам̇ віддгі, брахма̄кшара-самудбгавам
тасма̄т сарва-ґатам̇ брахма, нітйам̇ йаджн̃е пратішт̣гітам

Знай, що діяльність того, хто поклоняється, має за основу Ведичні одкровення, а їхнє джерело – духовна Реальність. Тому всюдисуща Божественність завжди присутня у жертвопринесеннях, якщо вони провадяться за настановами писань.

3.16

एवं प्रवर्तितं चक्रं नानुवर्तयतीह यः ।
अघायुरिन्द्रियारामो मोघं पार्थ स जीवति ॥ १६ ॥

евам̇ правартітам̇ чакрам̇, на̄нувартайатı̄ха йах̣
аґга̄йур індрійа̄ра̄мо, моґгам̇ па̄ртга са джı̄ваті

Арджуно! Хто не розуміє принципу офірування та його наслідків, той живе даремно, гаючи час на безглузді чуттєві утіхи.

3.17

यस्त्वात्मरतिरेव स्यादात्मतृप्त‍श्च मानवः ।
आत्मन्येव च सन्तुष्टस्तस्य कार्यं न विद्यते ॥ १७ ॥

йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄д, а̄тма-тр̣пташ́ ча ма̄навах̣
а̄тманй ева ча сантушт̣ас, тасйа ка̄рйам̇ на відйате

Тільки той не має обов’язків, хто йде шляхом самоусвідомлення, черпає блаженство у своїй духовній природі та почувається задоволеним за будь-яких обставин.

3.18

नैव तस्य कृतेनार्थो नाकृतेनेह कश्चन ।
न चास्य सर्वभूतेषु कश्चिदर्थव्यपाश्रयः ॥ १८ ॥

наіва тасйа кр̣тена̄ртго, на̄кр̣тенеха каш́чана
на ча̄сйа сарва-бгӯтешу, каш́чід артга-вйапа̄ш́райах̣

Така довершена людина не має цілей у цьому світі, байдуже, чи займається вона діяльністю, чи відмовляється від неї. І, також, вона не залежить від інших живих істот, прямуючи до своєї духовної мети.

3.19

तस्मादसक्तः सततं कार्यं कर्म समाचर ।
असक्तो ह्याचरन्कर्म परमाप्‍नोति पूरूषः ॥ १९ ॥

тасма̄д асактах̣ сататам̇, ка̄рйам̇ карма сама̄чара
асакто хй а̄чаран карма, парам а̄пноті пӯрушах̣

Тому сумлінно виконуй свій обов’язок, не зважаючи на успіх чи невдачу. Розуміючи, що на все є воля Господа, ти досягнеш найвищої цілі.

3.20

कर्मणैव हि संसिद्धिमास्थिता जनकादयः ।
लोकसङ्ग्रहमेवापि सम्पश्यन्कर्तुमर्हसि ॥ २० ॥

карман̣аіва хі сам̇сіддгім, а̄стгіта̄ джанака̄дайах̣
лока-сан̇ґрахам ева̄пі, сампаш́йан картум архасі

Святий цар Джанака та інші величні правителі сягнули довершеності завдяки тому, що сповняли свої повинності. Вважай на це, і виконуй свій обов’язок заради блага всього світу.

3.21

यद्यदाचरति श्रेष्ठस्तत्तदेवेतरो जनः ।
स यत्प्रमाणं कुरुते लोकस्तदनुवर्तते ॥ २१ ॥

йад йад а̄чараті ш́решт̣гас, тат тад еветаро джанах̣
са йат прама̄н̣ам̇ куруте, локас тад анувартате

Усе, що робить видатна людина, повторюють інші. Будь-яка істина, проголошена нею, приймається всім світом.

3.22

न मे पार्थास्ति कर्तव्यं त्रिषु लोकेषु किञ्चन ।
नानवाप्त‍मवाप्त‍व्यं वर्त एव च कर्मणि ॥ २२ ॥

на ме па̄ртга̄сті картавйам̇, трішу локешу кін̃чана
на̄нава̄птам ава̄птавйам̇, варта ева ча карман̣і

О сину Прітги! В усіх трьох світах немає обов’язків, які Я повинен був би виконувати. Немає в них ані того, чого Я потребував би, ані того, чого б Я хотів. Проте, Я добровільно і безумовно беру на себе повинність підтримувати світобудову.

3.23

यदि ह्यहं न वर्तेयं जातु कर्मण्यतन्द्रितः ।
मम वर्त्मानुवर्तन्ते मनुष्याः पार्थ सर्वशः ॥ २३ ॥

йаді хй ахам̇ на вартейам̇, джа̄ту карман̣й атандрітах̣
мама вартма̄нувартанте, манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣

О Партго! Якби раптом Я знехтував Своїми обов’язками, усі люди неодмінно почали б наслідувати Мій приклад.

3.24

उत्सीदेयुरिमे लोका न कुर्यां कर्म चेदहम् ।
सङ्करस्य च कर्ता स्यामुपहन्यामिमाः प्रजाः ॥ २४ ॥

утсı̄дейур іме лока̄, на курйа̄м̇ карма чед ахам
сан̇карасйа ча карта̄ сйа̄м, упаханйа̄м іма̄х̣ праджа̄х̣

Якщо Я припиню сповняти Свої повинності, жителі всіх світів загинуть, бо теж відмовляться виконувати свої. Так Я спричиню їхню деградацію, яка виникне від появи на світ неблагочестивих нащадків.

3.25

सक्ताः कर्मण्यविद्वांसो यथा कुर्वन्ति भारत ।
कुर्याद्विद्वांस्तथासक्तश्चिकीर्षुर्लोकसङ्‍‍ग्रहम् ॥ २५ ॥

сакта̄х̣ карман̣й авідва̄м̇со, йатга̄ курванті бга̄рата
курйа̄д відва̄м̇с татга̄сакташ́, чікı̄ршур лока-сан̇ґрахам

Арджуно! Невігласи працюють, щоб задовольнити свої забаганки, а мудрі дбають про благо всього людства.

3.26

न बुद्धिभेदं जनयेदज्ञानां कर्मसङ्गिनाम् ।
जोषयेत्सर्वकर्माणि विद्वान्युक्तः समाचरन् ॥ २६ ॥

на буддгі-бгедам̇ джанайед, аджн̃а̄на̄м̇ карма-сан̇ґіна̄м
джошайет сарва-карма̄н̣і, відва̄н йуктах̣ сама̄чаран

Мудрі не повинні бентежити уми людей, прив’язаних до плодів своєї діяльності та викликати у них недбале ставлення до праці. Більш того, вони мають власним прикладом навчати їх духовної практики, яка веде до звільнення від мирських прихильностей.

3.27

प्रकृतेः क्रियमाणानि गुणैः कर्माणि सर्वशः ।
अहङ्कारविमूढात्मा कर्ताहमिति मन्यते ॥ २७ ॥

пракр̣тех̣ крійама̄н̣а̄ні, ґун̣аіх̣ карма̄н̣і сарваш́ах̣
ахан̇ка̄ра-вімӯд̣га̄тма̄, карта̄хам іті манйате

Насправді, будь-яка діяльність виконується трьома ґунами матеріального світу. Та, під впливом хибного его, невігласи вважають: «Причина діяльності – я».

3.28

तत्त्ववित्तु महाबाहो गुणकर्मविभागयोः ।
गुणा गुणेषु वर्तन्त इति मत्वा न सज्ज‍ते ॥ २८ ॥

таттва-віт ту маха̄-ба̄хо, ґун̣а-карма-вібга̄ґайох̣
ґун̣а̄ ґун̣ешу вартанта, іті матва̄ на саджджате

О дужорукий Арджуно! Хто збагнув істину, той розуміє, що вся діяльність звершується ґунами матеріальної природи. Постійно усвідомлює, що це лише почуття взаємодіють з їхніми об’єктами, та його не зачіпають наслідки діяльності, хоча зовні може здаватися, що він повністю у неї занурений.

3.29

प्रकृतेर्गुणसम्मूढाः सज्ज‍न्ते गुणकर्मसु ।
तानकृत्स्नविदो मन्दान्कृत्स्नविन्न विचालयेत् ॥ २९ ॥

пракр̣тер ґун̣а-саммӯд̣га̄х̣, саджджанте ґун̣а-кармасу
та̄н акр̣тсна-відо манда̄н, кр̣тсна-він на віча̄лайет

А дурники, причаровані матерією, стають рабами діяльності заради чуттєвих утіх. Їхнє розуміння світу поверхове, і вони лінуються докладати зусиль, аби осягнути своє істинне «я». Мудрий, бачивши те, не буде їх бентежити.

3.30

मयि सर्वाणि कर्माणि सन्न्यस्याध्यात्मचेतसा ।
निराशीर्निर्ममो भूत्वा युध्यस्व विगतज्वरः ॥ ३० ॥

майі сарва̄н̣і карма̄н̣і, саннйасйа̄дгйа̄тма-четаса̄
ніра̄ш́ı̄р нірмамо бгӯтва̄, йудгйасва віґата-джварах̣

Отож, присвяти Мені свої дії, розуміючи, що все відбувається за найсолодшою волею Господа. Відкинь бажання зиску, облиш хибне почуття власності, не переймайся нічим, та вступай до бою!

3.31

ये मे मतमिदं नित्यमनुतिष्ठन्ति मानवाः ।
श्रद्धावन्तोऽनसूयन्तो मुच्यन्ते तेऽपि कर्मभिः ॥ ३१ ॥

йе ме матам ідам̇ нітйам, анутішт̣ганті ма̄нава̄х̣
ш́раддга̄ванто ’насӯйанто, мучйанте те ’пі кармабгіх̣

Хто вірить Моїм настановам, хто не має заздрощів і неухильно йде шляхом, який вказав Я, той розриває кайдани діяльності та її наслідків.

3.32

ये त्वेतदभ्यसूयन्तो नानुतिष्ठन्ति मे मतम् ।
सर्वज्ञानविमूढांस्तान्विद्धि नष्टानचेतसः ॥ ३२ ॥

йе тв етад абгйасӯйанто, на̄нутішт̣ганті ме матам
сарва-джн̃а̄на-вімӯд̣га̄м̇с та̄н, віддгі нашт̣а̄н ачетасах̣

А пихатих невігласів, які зневажають Моє вчення, вважай цілковитими дурнями, бо вони приречені.

3.33

सदृशं चेष्टते स्वस्याः प्रकृतेर्ज्ञानवानपि ।
प्रकृतिं यान्ति भूतानि निग्रहः किं करिष्यति ॥ ३३ ॥

садр̣ш́ам̇ чешт̣ате свасйа̄х̣, пракр̣тер джн̃а̄нава̄н апі
пракр̣тім̇ йа̄нті бгӯта̄ні, ніґрахах̣ кім̇ карішйаті

Навіть мудреці діють за своїми схильностями, бо кожна істота живе за своєю природою. Що ж буде, якщо придушувати цю природу?

3.34

इन्द्रियस्येन्द्रियस्यार्थे रागद्वेषौ व्यवस्थितौ ।
तयोर्न वशमागच्छेत्तौ ह्यस्य परिपन्थिनौ ॥ ३४ ॥

індрійасйендрійасйа̄ртге, ра̄ґа-двешау вйавастгітау
тайор на ваш́ам а̄ґаччгет, тау хй асйа паріпантгінау

Чуття то приваблюються до об’єктів, то відвертаються від них. Та підкорятися їхнім спонуканням не варто, бо вони заважають виконувати обов’язки.

3.35

श्रेयान्स्वधर्मो विगुणः परधर्मात्स्वनुष्ठितात् ।
स्वधर्मे निधनं श्रेयः परधर्मो भयावहः ॥ ३५ ॥

ш́рейа̄н сва-дгармо віґун̣ах̣, пара-дгарма̄т св-анушт̣гіта̄т
сва-дгарме нідганам̇ ш́рейах̣, пара-дгармо бгайа̄вахах̣

Краще недосконало здійснювати своє призначення, аніж бездоганно чуже. Навіть смерть може бути добром, якщо виконуєш свій обов’язок, але йти чужим шляхом – небезпечно.

3.36

अर्जुन उवाच
अथ केन प्रयुक्तोऽयं पापं चरति पूरुषः ।
अनिच्छन्नपि वार्ष्णेय बलादिव नियोजितः ॥ ३६ ॥

арджуна ува̄ча
атга кена прайукто ’йам̇, па̄пам̇ чараті пӯрушах̣
аніччганн апі ва̄ршн̣ейа, бала̄д іва нійоджітах̣

Арджуна запитав:

О нащадку Вішни, яка сила примушує людину робити гріховні вчинки начебто всупереч його бажанню?

3.37

श्री भगवानुवाच
काम एष क्रोध एष रजोगुणसमुद्भ‍वः ।
महाशनो महापाप्मा विद्ध्येनमिह वैरिणम् ॥ ३७ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ка̄ма еша кродга еша, раджо-ґун̣а-самудбгавах̣
маха̄ш́ано маха̄-па̄пма̄, віддгй енам іха ваірін̣ам

Всевишній відповів:

Арджуно, причина – жадання та гнів, породжені ґуною пристрасті. Невситимі, вони схиляють до найрізноманітніших гріхів. Вони — найбільші вороги цього світу.

3.38

धूमेनाव्रियते वह्निर्यथादर्शो मलेन च ।
यथोल्बेनावृतो गर्भस्तथा तेनेदमावृत्तम् ॥ ३८ ॥

дгӯмена̄врійате вахнір, йатга̄дарш́о малена ча
йатголбена̄вр̣то ґарбгас, татга̄ тенедам а̄вр̣там

Як вогонь оповитий димом, як дзеркало вкрите пилом і як зародок сховано у лоні матері, так пожадливість затьмарює свідомість живих істот.

3.39

आवृतं ज्ञानमेतेन ज्ञानिनो नित्यवैरिणा ।
कामरूपेण कौन्तेय दुष्पूरेणानलेन च ॥ ३९ ॥

а̄вр̣там̇ джн̃а̄нам етена, джн̃а̄ніно нітйа-ваірін̣а̄
ка̄ма-рӯпен̣а каунтейа, душпӯрен̣а̄налена ча

Сину Кунті, знай, що пожадливість – найбільший одвічний ворог того, хто прагне самопізнання. Вона поглинає живу істоту як ненажерливе полум’я, яке не загасити, поливаючи олією.

3.40

इन्द्रियाणि मनो बुद्धिरस्याधिष्ठानमुच्यते ।
एतैर्विमोहयत्येष ज्ञानमावृत्य देहिनम् ॥ ४० ॥

індрійа̄н̣і мано буддгір, асйа̄дгішт̣га̄нам учйате
етаір вімохайатй еша, джн̃а̄нам а̄вр̣тйа дехінам

Мудрі кажуть, що чуття, ум та розум – саме ті місця, де ховається цей ворог – пожадливість. Вона приносить живій душі, яка перебуває в тілі, забуття духовної природи та повністю вводить її в оману.

3.41

तस्मात्त्वमिन्द्रियाण्यादौ नियम्य भरतर्षभ ।
पाप्मानं प्रजहि ह्येनं ज्ञानविज्ञाननाशनम् ॥ ४१ ॥

тасма̄т твам індрійа̄н̣й а̄дау, нійамйа бгаратаршабга
па̄пма̄нам̇ праджахі хй енам̇, джн̃а̄на-віджн̃а̄на-на̄ш́анам

Тому, о шляхетний Бгарато, керуй своїми чуттями й назавжди подолай це втілення гріха – пожадливість, бо вона затьмарює розум і позбавляє можливості осягнути духовні знання.

3.42

इन्द्रियाणि पराण्याहुरिन्द्रियेभ्यः परं मनः ।
मनसस्तु परा बुद्धिर्यो बुद्धेः परतस्तु सः ॥ ४२ ॥

індрійа̄н̣і пара̄н̣й а̄хур, індрійебгйах̣ парам̇ манах̣
манасас ту пара̄ буддгір, йо буддгех̣ паратас ту сах̣

Знай, що чуття вищі за матерію, ум вищий за чуття, розум перевершує ум, а душа займає найвище місце, перевершуючи навіть розум.

3.43

एवं बुद्धेः परं बुद्ध्वा संस्तभ्यात्मानमात्मना ।
जहि शत्रुं महाबाहो कामरूपं दुरासदम् ॥ ४३ ॥

евам̇ буддгех̣ парам̇ буддгва̄, сам̇стабгйа̄тма̄нам а̄тмана̄
джахі ш́атрум̇ маха̄-ба̄хо, ка̄ма-рӯпам̇ дура̄садам

О дужорукий Арджуно! Зміцнюй розум, пізнаючи душу, яка вища за нього. Силою просвітленого розуму, пов’язаного із твоїм справжнім “я”, заспокой свій ум і подолай цього, надзвичайно небезпечного ворога – пожадливість.

(глава 4)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования