Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 5. Діяльність у зреченні. Карма-саннйа̄са йога


Ukrainian

Глава 5 

Діяльність у зреченні

Карма-саннйа̄са йога

5.1

अर्जुन उवाच
सन्न्यासं कर्मणां कृष्ण पुनर्योगं च शंससि ।
यच्छ्रेय एतयोरेकं तन्मे ब्रूहि सुनिश्चितम् ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
саннйа̄сам̇ карман̣а̄м̇ кр̣шн̣а, пунар йоґам̇ ча ш́ам̇сасі
йач чгрейа етайор екам̇, тан ме брӯхі су-ніш́чітам

Арджуна сказав:

О Крішно! Спершу Ти звеличував шлях зречення діяльності, а потім — шлях некорисливих діянь. Прошу Тебе, скажи мені однозначно, котрий же із цих шляхів найсприятливіший.

5.2

श्रीभगवानुवाच
सन्न्यास: कर्मयोगश्च नि:श्रेयसकरावुभौ ।
तयोस्तु कर्मसन्न्यासात्कर्मयोगो विशिष्यते ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
саннйа̄сах̣ карма-йоґаш́ ча, ніх̣ш́рейаса-кара̄в убгау
тайос ту карма-саннйа̄са̄т, карма-йоґо віш́ішйате

Всевишній відповів:

І зречення діяльності, і шлях безкорисливих діянь, приносять благо, проте, некорислива діяльність має безперечну перевагу.

5.3

ज्ञेय: स नित्यसन्न्यासी यो न द्वेष्टि न काङ्‍क्षति ।
निर्द्वन्द्वो हि महाबाहो सुखं बन्धात्प्रमुच्यते ॥ ३ ॥

джн̃ейах̣ са нітйа-саннйа̄сı̄, йо на двешт̣і на ка̄н̇кшаті
нірдвандво хі маха̄-ба̄хо, сукгам̇ бандга̄т прамучйате

О дужорукий Арджуно! Знай, що справді зреченим є той, хто не має тяги чи відрази до чого б то не було, хоча й займається різноманітною діяльністю. Переваживши двоїстість цього світу, він легко позбувається рабства матеріального буття.

5.4

सां‍ख्ययोगौ पृथग्बाला: प्रवदन्ति न पण्डिता: ।
एकमप्यास्थित: सम्यगुभयोर्विन्दते फलम् ॥ ४ ॥

са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣, праваданті на пан̣д̣іта̄х̣
екам апй а̄стгітах̣ самйаґ, убгайор віндате пгалам

Нетямущі схильні розрізняти шлях філософського пізнання свого «я», яке відмінне від матерії, та шлях некорисливої діяльності. Проте, мудрі вважають, що хто йде будь-яким із цих шляхів довершеним чином, той сягає однієї й тієї ж мети.

5.5

यत्सां‍ख्यै: प्राप्यते स्थानं तद्योगैरपि गम्यते ।
एकं सां‍ख्यं च योगं च य: पश्यति स पश्यति ॥ ५ ॥

йат са̄н̇кгйаіх̣ пра̄пйате стга̄нам̇, тад йоґаір апі ґамйате
екам̇ са̄н̇кгйам̇ ча йоґам̇ ча, йах̣ паш́йаті са паш́йаті

Хто не розрізняє цих двох шляхів (санкг’я йоги та карма-йоги), той осягнув істину.

5.6

सन्न्यासस्तु महाबाहो दु:खमाप्‍तुमयोगत: ।
योगयुक्तो मुनिर्ब्रह्म न चिरेणाधिगच्छति ॥ ६ ॥

саннйа̄сас ту маха̄-ба̄хо, дух̣кгам а̄птум айоґатах̣
йоґа-йукто мунір брахма, на чірен̣а̄дгіґаччгаті

О дужорукий Арджуно! Хто не навчився діяти безкорисливо, тому зречення діяльності принесе самі лише страждання. А мудрець, який присвятив себе некорисливій діяльності, скоро набуде духовної свідомості.

5.7

योगयुक्तो विश‍ुद्धात्मा विजितात्मा जितेन्द्रिय: ।
सर्वभूतात्मभूतात्मा कुर्वन्नपि न लिप्यते ॥ ७ ॥

йоґа-йукто віш́уддга̄тма̄, віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄, курванн апі на ліпйате

Чистий серцем йог, який приборкав ум і чуття, дорогий усім і усі дорогі йому. Хоча він і займається різноманітною діяльністю, його ніколи не поневолюють її наслідки.

5.8,9

नैव किञ्चित्करोमीति युक्तो मन्येत तत्त्ववित् ।
पश्यञ्श‍ृण्वन्स्पृशञ्जिघ्रन्नश्न‍न्गच्छन्स्वपन्श्वसन् ॥ ८ ॥
प्रलपन्विसृजन्गृह्णन्नुन्मिषन्निमिषन्नपि ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेषु वर्तन्त इति धारयन् ॥ ९ ॥

наіва кін̃чіт каромı̄ті, йукто манйета таттва-віт
паш́йан̃ ш́р̣н̣ван спр̣ш́ан̃ джіґгранн, аш́нан ґаччган свапан ш́васан

пралапан віср̣джан ґр̣хн̣анн, унмішан німішанн апі
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгешу, вартанта іті дга̄райан

Попри те, що такий просвітлений йог бачить, чує, торкається, нюхає, рухається, дихає, спить, говорить, наповнює шлунок та спорожняє кишківник, бере до рук предмети, відкриває і закриває очі, він усвідомлює: «Це лише мої органи чуття взаємодіють з їхніми об’єктами, а я сам перебуваю в цьому світі бездіяльним».

5.10

ब्रह्मण्याधाय कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा करोति य: ।
लिप्यते न स पापेन पद्मपत्रमिवाम्भसा ॥ १० ॥

брахман̣й а̄дга̄йа карма̄н̣і, сан̇ґам̇ тйактва̄ кароті йах̣
ліпйате на са па̄пена, падма-патрам іва̄мбгаса̄

Як не мокне від води квітка лотоса, що росте в озері, так і той, хто займається безкорисливою діяльністю заради Всевишнього, не оскверняється гріхом.

5.11

कायेन मनसा बुद्ध्या केवलैरिन्द्रियैरपि ।
योगिन: कर्म कुर्वन्ति सङ्गं त्यक्त्वात्म‍श‍ुद्धये ॥ ११ ॥

ка̄йена манаса̄ буддгйа̄, кевалаір індрійаір апі
йоґінах̣ карма курванті, сан̇ґам̇ тйактва̄тма-ш́уддгайе

Відкинувши мирські прихильності, йог використовує тіло, розум, ум та чуття лише заради того, щоби очистити свідомість.

5.12

युक्त: कर्मफलं त्यक्त्वा शान्तिमाप्‍नोति नैष्ठिकीम् ।
अयुक्त: कामकारेण फले सक्तो निबध्यते ॥ १२ ॥

йуктах̣ карма-пгалам̇ тйактва̄, ш́а̄нтім а̄пноті наішт̣гікı̄м
айуктах̣ ка̄ма-ка̄рен̣а, пгале сакто нібадгйате

Не прив’язаний до результатів своєї діяльності йог, отримує постійне умиротворення. А хто з прихильністю працює заради плодів мирського щастя, той стає в’язнем своїх бажань.

5.13

सर्वकर्माणि मनसा सन्न्यस्यास्ते सुखं वशी ।
नवद्वारे पुरे देही नैव कुर्वन्न कारयन् ॥ १३ ॥

сарва-карма̄н̣і манаса̄, саннйасйа̄сте сукгам̇ ваш́ı̄
нава-два̄ре пуре дехı̄, наіва курван на ка̄райан

Душа, яка внутрішньо зреклася будь-якої діяльності, контролює чуття і щасливо живе в обителі тіла, немов у місті з дев’ятьма ворітьми.* Вона свідома того, що сама не займається діяльністю, і не спонукає до діяльності інших.

*Матеріальне тіло має дев’ять воріт. Це двоє очей, дві ніздрі, два вуха, рот, геніталії та анус.

5.14

न कर्तृत्वं न कर्माणि लोकस्य सृजति प्रभु: ।
न कर्मफलसंयोगं स्वभावस्तु प्रवर्तते ॥ १४ ॥

на картр̣твам̇ на карма̄н̣і, локасйа ср̣джаті прабгух̣
на карма-пгала-сам̇йоґам̇, свабга̄вас ту правартате

Господь не створює ані бажання діяти, ані вчинки людей, чи наслідки цих вчинків. Все це роблять самі душі, схильні ототожнювати свої інтереси зі світом матерії.

5.15

नादत्ते कस्यचित्पापं न चैव सुकृतं विभु: ।
अज्ञानेनावृतं ज्ञानं तेन मुह्यन्ति जन्तव: ॥ १५ ॥

на̄датте касйачіт па̄пам̇, на чаіва сукр̣там̇ вібгух̣
аджа̄нена̄вр̣там̇ джн̃а̄нам̇, тена мухйанті джантавах̣

Господь не є відповідальним ані за гріховні, ані за праведні діяння живих створінь, бо вони самі втратили знання про свою духовну природу, поринувши у пітьму невідання.

5.16

ज्ञानेन तु तदज्ञानं येषां नाशितमात्मन: ।
तेषामादित्यवज्ज्ञानं प्रकाशयति तत्परम् ॥ १६ ॥

джн̃а̄нена ту тад аджн̃а̄нам̇, йеша̄м̇ на̄ш́ітам а̄тманах̣
теша̄м а̄дітйа-вадж джн̃а̄нам̇, прака̄ш́айаті тат парам

Проте, духовне знання звільняє від впливу мирської ілюзії. Як світанок являє сонце, поглинаючи темряву, так світло істини являє Найвищу Реальність.

5.17

तद्बुद्धयस्तदात्मानस्तन्निष्ठास्तत्परायणा: ।
गच्छन्त्यपुनरावृत्तिं ज्ञाननिर्धूतकल्मषा: ॥ १७ ॥

тад-буддгайас тад-а̄тма̄нас, тан-нішт̣га̄с тат-пара̄йан̣а̄х̣
ґаччгантй апунар-а̄вр̣ттім̇, джн̃а̄на-нірдгӯта-калмаша̄х̣

Ум, розум, віра і надія відданих Мені душ, завжди звернені до Мене. Духовне знання позбавляє їх від матеріальної скверни та провадить до світу поза межами народження та смерті.

5.18

विद्याविनयसम्पन्ने ब्राह्मणे गवि हस्तिनि ।
श‍ुनि चैव श्वपाके च पण्डिता: समदर्शिन: ॥ १८ ॥

відйа̄-вінайа-сампанне, бра̄хман̣е ґаві хастіні
ш́уні чаіва ш́ва-па̄ке ча, пан̣д̣іта̄х̣ сама-дарш́інах̣

Увінчаний смиренням та розумінням істини мудрець, бачить єдину духовну суть у кожній живій істоті, хто б то не був — праведний брахман, корова, слон, собака чи собакоїд.

5.19

इहैव तैर्जित: सर्गो येषां साम्ये स्थितं मन: ।
निर्दोषं हि समं ब्रह्म तस्माद्‍ब्रह्मणि ते स्थिता: ॥ १९ ॥

іхаіва таір джітах̣ сарґо, йеша̄м̇ са̄мйе стгітам̇ манах̣
нірдошам̇ хі самам̇ брахма, тасма̄д брахман̣і те стгіта̄х̣

Хто має врівноважений ум, той ще за життя перевершує світ народження та смерті. Він вільний від мирської скверни та незворушний як Брахман, бо утвердився у Брахмані (світі чистої свідомості).

5.20

न प्रहृष्येत्प्रियं प्राप्य नोद्विजेत्प्राप्य चाप्रियम् ।
स्थिरबुद्धिरसम्मूढो ब्रह्मविद्‍ब्रह्मणि स्थित: ॥ २० ॥

на прахр̣шйет прійам̇ пра̄пйа, нодвіджет пра̄пйа ча̄прійам
стгіра-буддгір асаммӯд̣го, брахма-від брахман̣і стгітах̣

Повністю занурений думками у трансцендентне, його розум несхитний і не має жодних помилкових уявлень. Постійно перебуваючи в духовному вимірі, він не радіє, отримавши бажане, і не журиться, зіткнувшись із небажаним.

5.21

बाह्यस्पर्शेष्वसक्तात्मा विन्दत्यात्मनि यत्सुखम् ।
स ब्रह्मयोगयुक्तात्मा सुखमक्षयमश्न‍ुते ॥ २१ ॥

ба̄хйа-спарш́ешв асакта̄тма̄, віндатй а̄тмані йат сукгам
са брахма-йоґа-йукта̄тма̄, сукгам акшайам аш́нуте

Позбувшись прихильностей до плотських утіх, такий мудрець щасливий від того, що усвідомлює себе душею. Поринаючи у споглядання трансцендентної Реальності, він смакує невичерпне блаженство.

5.22

ये हि संस्पर्शजा भोगा दु:खयोनय एव ते ।
आद्यन्तवन्त: कौन्तेय न तेषु रमते बुध: ॥ २२ ॥

йе хі сам̇спарш́а-джа̄ бгоґа̄, дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа, на тешу рамате будгах̣

О сину Кунті, втіхи, що виникають від взаємодії чуттів з їхніми об’єктами, — то лише джерело страждання, бо вони тимчасові. Справді мудрий ніколи не прагне до них.

5.23

शक्न‍ोतीहैव य: सोढुं प्राक्शरीरविमोक्षणात् ।
कामक्रोधोद्भ‍वं वेगं स युक्त: स सुखी नर: ॥ २३ ॥

ш́акнотı̄хаіва йах̣ сод̣гум̇, пра̄к ш́арı̄ра-вімокшан̣а̄т
ка̄ма-кродгодбгавам̇ веґам̇, са йуктах̣ са сукгı̄ нарах̣

Йог, який здатен приборкати гнів і спонукання чуттів, перебуває у духовнім блаженстві ще за життя.

5.24

योऽन्त:सुखोऽन्तरारामस्तथान्तर्ज्योतिरेव य: ।
स योगी ब्रह्मनिर्वाणं ब्रह्मभूतोऽधिगच्छति ॥ २४ ॥
йо ’нтах̣-сукго ’нтар-а̄ра̄мас, татга̄нтар-джйотір ева йах̣
са йоґı̄ брахма-нірва̄н̣ам̇, брахма-бгӯто ’дгіґаччгаті

Він черпає радість лише у своєму внутрішньому світі та стає просвітленим. Усвідомивши себе душею, він визволяється з-під гніту матерії.

5.25

लभन्ते ब्रह्मनिर्वाणमृषय: क्षीणकल्मषा: ।
छिन्नद्वैधा यतात्मान: सर्वभूतहिते रता: ॥ २५ ॥

лабганте брахма-нірва̄н̣ам, р̣шайах̣ кшı̄н̣а-калмаша̄х̣
чгінна-дваідга̄ йата̄тма̄нах̣, сарва-бгӯта-хіте рата̄х̣

Безгріховні та незалежні від матеріальної двоїстості мудреці, які заспокоїли себе і завжди діють заради блага усіх живих істот, отримують свободу від усього тлінного.

5.26

कामक्रोधविमुक्तानां यतीनां यतचेतसाम् ।
अभितो ब्रह्मनिर्वाणं वर्तते विदितात्मनाम् ॥ २६ ॥

ка̄ма-кродга-вімукта̄на̄м̇, йатı̄на̄м̇ йата-четаса̄м
абгіто брахма-нірва̄н̣ам, вартате відіта̄тмана̄м

Приборкавши ум, позбувшись мирських забаганок та гніву, вони усвідомили свою духовну природу та отримують звільнення ще за життя або одразу ж, полишивши тіло.

5.27,28

स्पर्शान्कृत्वा बहिर्बाह्यांश्चक्षुश्चैवान्तरे भ्रुवो: ।
प्राणापानौ समौ कृत्वा नासाभ्यन्तरचारिणौ ॥ २७ ॥
यतेन्द्रियमनोबुद्धिर्मुनिर्मोक्षपरायण: ।
विगतेच्छाभयक्रोधो य: सदा मुक्त एव स: ॥ २८ ॥

спарш́а̄н кр̣тва̄ бахір ба̄хйа̄м̇ш́, чакшуш́ чаіва̄нтаре бгрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄, на̄са̄бгйантара-ча̄рін̣ау

йатендрійа-мано-буддгір, мунір мокша-пара̄йан̣ах̣
віґатеччга̄-бгайа-кродго, йах̣ сада̄ мукта ева сах̣

Йог, який прагне досягнути цілі духовної практики, повинен видалити із серця схильність насолоджуватися зовнішнім світом. Зосередивши погляд у міжбрів’ї та привівши до рівноваги потоки повітря, що проходять крізь ніздрі, він має заспокоїти почуття, ум і розум. Позбувшись від бажань, страху та гніву, він є справді вільним.

5.29

भोक्तारं यज्ञतपसां सर्वलोकमहेश्वरम् ।
सुहृदं सर्वभूतानां ज्ञात्वा मां शान्तिमृच्छति ॥ २९ ॥

бгокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м̇, сарва-лока-махеш́варам
сухр̣дам̇ сарва-бгӯта̄на̄м̇, джн̃а̄тва̄ ма̄м̇ ш́а̄нтім р̣ччгаті

Знай, що, Я — єдина кінцева мета усіх офірувань і аскез, Я — верховний Владика усіх світів. Більш того, Я — друг та доброзичливець кожного, і хто це збагнув, той стає по-справжньому умиротвореним.

(глава 6)




←  Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 4. Йога набуття духовного знання. Джн̃а̄на-йога ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 6. Медитативна йога. Дгйа̄на-йога  →

Ukrainian

Глава 5 

Діяльність у зреченні

Карма-саннйа̄са йога

5.1

अर्जुन उवाच
सन्न्यासं कर्मणां कृष्ण पुनर्योगं च शंससि ।
यच्छ्रेय एतयोरेकं तन्मे ब्रूहि सुनिश्चितम् ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
саннйа̄сам̇ карман̣а̄м̇ кр̣шн̣а, пунар йоґам̇ ча ш́ам̇сасі
йач чгрейа етайор екам̇, тан ме брӯхі су-ніш́чітам

Арджуна сказав:

О Крішно! Спершу Ти звеличував шлях зречення діяльності, а потім – шлях некорисливих діянь. Прошу Тебе, скажи мені однозначно, котрий же із цих шляхів найсприятливіший.

5.2

श्रीभगवानुवाच
सन्न्यास: कर्मयोगश्च नि:श्रेयसकरावुभौ ।
तयोस्तु कर्मसन्न्यासात्कर्मयोगो विशिष्यते ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
саннйа̄сах̣ карма-йоґаш́ ча, ніх̣ш́рейаса-кара̄в убгау
тайос ту карма-саннйа̄са̄т, карма-йоґо віш́ішйате

Всевишній відповів:

І зречення діяльності, і шлях безкорисливих діянь, приносять благо, проте, некорислива діяльність має безперечну перевагу.

5.3

ज्ञेय: स नित्यसन्न्यासी यो न द्वेष्टि न काङ्‍क्षति ।
निर्द्वन्द्वो हि महाबाहो सुखं बन्धात्प्रमुच्यते ॥ ३ ॥

джн̃ейах̣ са нітйа-саннйа̄сı̄, йо на двешт̣і на ка̄н̇кшаті
нірдвандво хі маха̄-ба̄хо, сукгам̇ бандга̄т прамучйате

О дужорукий Арджуно! Знай, що справді зреченим є той, хто не має тяги чи відрази до чого б то не було, хоча й займається різноманітною діяльністю. Переваживши двоїстість цього світу, він легко позбувається рабства матеріального буття.

5.4

सां‍ख्ययोगौ पृथग्बाला: प्रवदन्ति न पण्डिता: ।
एकमप्यास्थित: सम्यगुभयोर्विन्दते फलम् ॥ ४ ॥

са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣, праваданті на пан̣д̣іта̄х̣
екам апй а̄стгітах̣ самйаґ, убгайор віндате пгалам

Нетямущі схильні розрізняти шлях філософського пізнання свого «я», яке відмінне від матерії, та шлях некорисливої діяльності. Проте, мудрі вважають, що хто йде будь-яким із цих шляхів довершеним чином, той сягає однієї й тієї ж мети.

5.5

यत्सां‍ख्यै: प्राप्यते स्थानं तद्योगैरपि गम्यते ।
एकं सां‍ख्यं च योगं च य: पश्यति स पश्यति ॥ ५ ॥

йат са̄н̇кгйаіх̣ пра̄пйате стга̄нам̇, тад йоґаір апі ґамйате
екам̇ са̄н̇кгйам̇ ча йоґам̇ ча, йах̣ паш́йаті са паш́йаті

Хто не розрізняє цих двох шляхів (санкг’я йоги та карма-йоги), той осягнув істину.

5.6

सन्न्यासस्तु महाबाहो दु:खमाप्‍तुमयोगत: ।
योगयुक्तो मुनिर्ब्रह्म न चिरेणाधिगच्छति ॥ ६ ॥

саннйа̄сас ту маха̄-ба̄хо, дух̣кгам а̄птум айоґатах̣
йоґа-йукто мунір брахма, на чірен̣а̄дгіґаччгаті

О дужорукий Арджуно! Хто не навчився діяти безкорисливо, тому зречення діяльності принесе самі лише страждання. А мудрець, який присвятив себе некорисливій діяльності, скоро набуде духовної свідомості.

5.7

योगयुक्तो विश‍ुद्धात्मा विजितात्मा जितेन्द्रिय: ।
सर्वभूतात्मभूतात्मा कुर्वन्नपि न लिप्यते ॥ ७ ॥

йоґа-йукто віш́уддга̄тма̄, віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄, курванн апі на ліпйате

Чистий серцем йог, який приборкав ум і чуття, дорогий усім і усі дорогі йому. Хоча він і займається різноманітною діяльністю, його ніколи не поневолюють її наслідки.

5.8,9

नैव किञ्चित्करोमीति युक्तो मन्येत तत्त्ववित् ।
पश्यञ्श‍ृण्वन्स्पृशञ्जिघ्रन्नश्न‍न्गच्छन्स्वपन्श्वसन् ॥ ८ ॥
प्रलपन्विसृजन्गृह्णन्नुन्मिषन्निमिषन्नपि ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेषु वर्तन्त इति धारयन् ॥ ९ ॥

наіва кін̃чіт каромı̄ті, йукто манйета таттва-віт
паш́йан̃ ш́р̣н̣ван спр̣ш́ан̃ джіґгранн, аш́нан ґаччган свапан ш́васан

пралапан віср̣джан ґр̣хн̣анн, унмішан німішанн апі
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгешу, вартанта іті дга̄райан

Попри те, що такий просвітлений йог бачить, чує, торкається, нюхає, рухається, дихає, спить, говорить, наповнює шлунок та спорожняє кишківник, бере до рук предмети, відкриває і закриває очі, він усвідомлює: «Це лише мої органи чуття взаємодіють з їхніми об’єктами, а я сам перебуваю в цьому світі бездіяльним».

5.10

ब्रह्मण्याधाय कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा करोति य: ।
लिप्यते न स पापेन पद्मपत्रमिवाम्भसा ॥ १० ॥

брахман̣й а̄дга̄йа карма̄н̣і, сан̇ґам̇ тйактва̄ кароті йах̣
ліпйате на са па̄пена, падма-патрам іва̄мбгаса̄

Як не мокне від води квітка лотоса, що росте в озері, так і той, хто займається безкорисливою діяльністю заради Всевишнього, не оскверняється гріхом.

5.11

कायेन मनसा बुद्ध्या केवलैरिन्द्रियैरपि ।
योगिन: कर्म कुर्वन्ति सङ्गं त्यक्त्वात्म‍श‍ुद्धये ॥ ११ ॥

ка̄йена манаса̄ буддгйа̄, кевалаір індрійаір апі
йоґінах̣ карма курванті, сан̇ґам̇ тйактва̄тма-ш́уддгайе

Відкинувши мирські прихильності, йог використовує тіло, розум, ум та чуття лише заради того, щоби очистити свідомість.

5.12

युक्त: कर्मफलं त्यक्त्वा शान्तिमाप्‍नोति नैष्ठिकीम् ।
अयुक्त: कामकारेण फले सक्तो निबध्यते ॥ १२ ॥

йуктах̣ карма-пгалам̇ тйактва̄, ш́а̄нтім а̄пноті наішт̣гікı̄м
айуктах̣ ка̄ма-ка̄рен̣а, пгале сакто нібадгйате

Не прив’язаний до результатів своєї діяльності йог, отримує постійне умиротворення. А хто з прихильністю працює заради плодів мирського щастя, той стає в’язнем своїх бажань.

5.13

सर्वकर्माणि मनसा सन्न्यस्यास्ते सुखं वशी ।
नवद्वारे पुरे देही नैव कुर्वन्न कारयन् ॥ १३ ॥

сарва-карма̄н̣і манаса̄, саннйасйа̄сте сукгам̇ ваш́ı̄
нава-два̄ре пуре дехı̄, наіва курван на ка̄райан

Душа, яка внутрішньо зреклася будь-якої діяльності, контролює чуття і щасливо живе в обителі тіла, немов у місті з дев’ятьма ворітьми.* Вона свідома того, що сама не займається діяльністю, і не спонукає до діяльності інших.

*Матеріальне тіло має дев’ять воріт. Це двоє очей, дві ніздрі, два вуха, рот, геніталії та анус.

5.14

न कर्तृत्वं न कर्माणि लोकस्य सृजति प्रभु: ।
न कर्मफलसंयोगं स्वभावस्तु प्रवर्तते ॥ १४ ॥

на картр̣твам̇ на карма̄н̣і, локасйа ср̣джаті прабгух̣
на карма-пгала-сам̇йоґам̇, свабга̄вас ту правартате

Господь не створює ані бажання діяти, ані вчинки людей, чи наслідки цих вчинків. Все це роблять самі душі, схильні ототожнювати свої інтереси зі світом матерії.

5.15

नादत्ते कस्यचित्पापं न चैव सुकृतं विभु: ।
अज्ञानेनावृतं ज्ञानं तेन मुह्यन्ति जन्तव: ॥ १५ ॥

на̄датте касйачіт па̄пам̇, на чаіва сукр̣там̇ вібгух̣
аджа̄нена̄вр̣там̇ джн̃а̄нам̇, тена мухйанті джантавах̣

Господь не є відповідальним ані за гріховні, ані за праведні діяння живих створінь, бо вони самі втратили знання про свою духовну природу, поринувши у пітьму невідання.

5.16

ज्ञानेन तु तदज्ञानं येषां नाशितमात्मन: ।
तेषामादित्यवज्ज्ञानं प्रकाशयति तत्परम् ॥ १६ ॥

джн̃а̄нена ту тад аджн̃а̄нам̇, йеша̄м̇ на̄ш́ітам а̄тманах̣
теша̄м а̄дітйа-вадж джн̃а̄нам̇, прака̄ш́айаті тат парам

Проте, духовне знання звільняє від впливу мирської ілюзії. Як світанок являє сонце, поглинаючи темряву, так світло істини являє Найвищу Реальність.

5.17

तद्बुद्धयस्तदात्मानस्तन्निष्ठास्तत्परायणा: ।
गच्छन्त्यपुनरावृत्तिं ज्ञाननिर्धूतकल्मषा: ॥ १७ ॥

тад-буддгайас тад-а̄тма̄нас, тан-нішт̣га̄с тат-пара̄йан̣а̄х̣
ґаччгантй апунар-а̄вр̣ттім̇, джн̃а̄на-нірдгӯта-калмаша̄х̣

Ум, розум, віра і надія відданих Мені душ, завжди звернені до Мене. Духовне знання позбавляє їх від матеріальної скверни та провадить до світу поза межами народження та смерті.

5.18

विद्याविनयसम्पन्ने ब्राह्मणे गवि हस्तिनि ।
श‍ुनि चैव श्वपाके च पण्डिता: समदर्शिन: ॥ १८ ॥

відйа̄-вінайа-сампанне, бра̄хман̣е ґаві хастіні
ш́уні чаіва ш́ва-па̄ке ча, пан̣д̣іта̄х̣ сама-дарш́інах̣

Увінчаний смиренням та розумінням істини мудрець, бачить єдину духовну суть у кожній живій істоті, хто б то не був — праведний брахман, корова, слон, собака чи собакоїд.

5.19

इहैव तैर्जित: सर्गो येषां साम्ये स्थितं मन: ।
निर्दोषं हि समं ब्रह्म तस्माद्‍ब्रह्मणि ते स्थिता: ॥ १९ ॥

іхаіва таір джітах̣ сарґо, йеша̄м̇ са̄мйе стгітам̇ манах̣
нірдошам̇ хі самам̇ брахма, тасма̄д брахман̣і те стгіта̄х̣

Хто має врівноважений ум, той ще за життя перевершує світ народження та смерті. Він вільний від мирської скверни та незворушний як Брахман, бо утвердився у Брахмані (світі чистої свідомості).

5.20

न प्रहृष्येत्प्रियं प्राप्य नोद्विजेत्प्राप्य चाप्रियम् ।
स्थिरबुद्धिरसम्मूढो ब्रह्मविद्‍ब्रह्मणि स्थित: ॥ २० ॥

на прахр̣шйет прійам̇ пра̄пйа, нодвіджет пра̄пйа ча̄прійам
стгіра-буддгір асаммӯд̣го, брахма-від брахман̣і стгітах̣

Повністю занурений думками у трансцендентне, його розум несхитний і не має жодних помилкових уявлень. Постійно перебуваючи в духовному вимірі, він не радіє, отримавши бажане, і не журиться, зіткнувшись із небажаним.

5.21

बाह्यस्पर्शेष्वसक्तात्मा विन्दत्यात्मनि यत्सुखम् ।
स ब्रह्मयोगयुक्तात्मा सुखमक्षयमश्न‍ुते ॥ २१ ॥

ба̄хйа-спарш́ешв асакта̄тма̄, віндатй а̄тмані йат сукгам
са брахма-йоґа-йукта̄тма̄, сукгам акшайам аш́нуте

Позбувшись прихильностей до плотських утіх, такий мудрець щасливий від того, що усвідомлює себе душею. Поринаючи у споглядання трансцендентної Реальності, він смакує невичерпне блаженство.

5.22

ये हि संस्पर्शजा भोगा दु:खयोनय एव ते ।
आद्यन्तवन्त: कौन्तेय न तेषु रमते बुध: ॥ २२ ॥

йе хі сам̇спарш́а-джа̄ бгоґа̄, дух̣кга-йонайа ева те
а̄дй-антавантах̣ каунтейа, на тешу рамате будгах̣

О сину Кунті, втіхи, що виникають від взаємодії чуттів з їхніми об’єктами, – то лише джерело страждання, бо вони тимчасові. Справді мудрий ніколи не прагне до них.

5.23

शक्न‍ोतीहैव य: सोढुं प्राक्शरीरविमोक्षणात् ।
कामक्रोधोद्भ‍वं वेगं स युक्त: स सुखी नर: ॥ २३ ॥

ш́акнотı̄хаіва йах̣ сод̣гум̇, пра̄к ш́арı̄ра-вімокшан̣а̄т
ка̄ма-кродгодбгавам̇ веґам̇, са йуктах̣ са сукгı̄ нарах̣

Йог, який здатен приборкати гнів і спонукання чуттів, перебуває у духовнім блаженстві ще за життя.

5.24

योऽन्त:सुखोऽन्तरारामस्तथान्तर्ज्योतिरेव य: ।
स योगी ब्रह्मनिर्वाणं ब्रह्मभूतोऽधिगच्छति ॥ २४ ॥
йо ’нтах̣-сукго ’нтар-а̄ра̄мас, татга̄нтар-джйотір ева йах̣
са йоґı̄ брахма-нірва̄н̣ам̇, брахма-бгӯто ’дгіґаччгаті

Він черпає радість лише у своєму внутрішньому світі та стає просвітленим. Усвідомивши себе душею, він визволяється з-під гніту матерії.

5.25

लभन्ते ब्रह्मनिर्वाणमृषय: क्षीणकल्मषा: ।
छिन्नद्वैधा यतात्मान: सर्वभूतहिते रता: ॥ २५ ॥

лабганте брахма-нірва̄н̣ам, р̣шайах̣ кшı̄н̣а-калмаша̄х̣
чгінна-дваідга̄ йата̄тма̄нах̣, сарва-бгӯта-хіте рата̄х̣

Безгріховні та незалежні від матеріальної двоїстості мудреці, які заспокоїли себе і завжди діють заради блага усіх живих істот, отримують свободу від усього тлінного.

5.26

कामक्रोधविमुक्तानां यतीनां यतचेतसाम् ।
अभितो ब्रह्मनिर्वाणं वर्तते विदितात्मनाम् ॥ २६ ॥

ка̄ма-кродга-вімукта̄на̄м̇, йатı̄на̄м̇ йата-четаса̄м
абгіто брахма-нірва̄н̣ам, вартате відіта̄тмана̄м

Приборкавши ум, позбувшись мирських забаганок та гніву, вони усвідомили свою духовну природу та отримують звільнення ще за життя або одразу ж, полишивши тіло.

5.27,28

स्पर्शान्कृत्वा बहिर्बाह्यांश्चक्षुश्चैवान्तरे भ्रुवो: ।
प्राणापानौ समौ कृत्वा नासाभ्यन्तरचारिणौ ॥ २७ ॥
यतेन्द्रियमनोबुद्धिर्मुनिर्मोक्षपरायण: ।
विगतेच्छाभयक्रोधो य: सदा मुक्त एव स: ॥ २८ ॥

спарш́а̄н кр̣тва̄ бахір ба̄хйа̄м̇ш́, чакшуш́ чаіва̄нтаре бгрувох̣
пра̄н̣а̄па̄нау самау кр̣тва̄, на̄са̄бгйантара-ча̄рін̣ау

йатендрійа-мано-буддгір, мунір мокша-пара̄йан̣ах̣
віґатеччга̄-бгайа-кродго, йах̣ сада̄ мукта ева сах̣

Йог, який прагне досягнути цілі духовної практики, повинен видалити із серця схильність насолоджуватися зовнішнім світом. Зосередивши погляд у міжбрів’ї та привівши до рівноваги потоки повітря, що проходять крізь ніздрі, він має заспокоїти почуття, ум і розум. Позбувшись від бажань, страху та гніву, він є справді вільним.

5.29

भोक्तारं यज्ञतपसां सर्वलोकमहेश्वरम् ।
सुहृदं सर्वभूतानां ज्ञात्वा मां शान्तिमृच्छति ॥ २९ ॥

бгокта̄рам̇ йаджн̃а-тапаса̄м̇, сарва-лока-махеш́варам
сухр̣дам̇ сарва-бгӯта̄на̄м̇, джн̃а̄тва̄ ма̄м̇ ш́а̄нтім р̣ччгаті

Знай, що, Я — єдина кінцева мета усіх офірувань і аскез, Я — верховний Владика усіх світів. Більш того, Я — друг та доброзичливець кожного, і хто це збагнув, той стає по-справжньому умиротвореним.

(глава 6)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования