Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 4. Йога набуття духовного знання. Джн̃а̄на-йога

_Ukrainian

Глава 4 

Йога набуття духовного знання

Джн̃а̄на-йога

4.1

श्रीभगवानुवाच
इमं विवस्वते योगं प्रोक्तवानहमव्ययम् ।
विवस्वान्मनवे प्राह मनुरिक्ष्वाकवेऽब्रवीत् ॥ १ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
імам̇ вівасвате йоґам̇, проктава̄н ахам авйайам
вівасва̄н манаве пра̄ха, манур ікшва̄каве ’бравı̄т

Всевишній сказав:

На зорі творіння Я відкрив одвічну науку йоги богу сонця Вівасвану. Він передав її своєму синові Ману (одному з праотців людства), а той повів її своєму сину Ікшваку (першому цареві та засновнику Сонячної династії на Землі).

4.2

एवं परम्पराप्राप्तमिमं राजर्षयो विदुः ।
स कालेनेह महता योगे नष्टः परन्तप ॥ २ ॥

евам̇ парампара̄-пра̄птам, імам̇ ра̄джаршайо відух̣
са ка̄ленеха махата̄, йоґо нашт̣ах̣ парантапа

О переможцю ворогів! Величні раджа-ріші (праведні царі) пізнавали цю йогу через духовне наступництво вчителів. Та з часом ці знання були втрачені.

4.3

स एवायं मया तेऽद्य योगः प्रोक्तः पुरातनः ।
भक्तोऽसि मे सखा चेति रहस्यं ह्येतदुत्तमम् ॥ ३ ॥

са ева̄йам̇ майа̄ те ’дйа, йоґах̣ проктах̣ пура̄танах̣
бгакто ’сі ме сакга̄ четі, рахасйам̇ хй етад уттамам

Оскільки ти Мій друг та відданий Мені, зараз Я відкрию тобі таємне знання про цю одвічну йогу.

4.4

अर्जुन उवाच
अपरं भवतो जन्म परं जन्म विवस्वतः ।
कथमेतद्विजानीयां त्वमादौ प्रोक्तवानिति ॥ ४ ॥

арджуна ува̄ча
апарам̇ бгавато джанма, парам̇ джанма вівасватах̣
катгам етад віджа̄нı̄йа̄м̇, твам а̄дау проктава̄н іті

Арджуна запитав:

Вівасван, бог Сонця, з’явився на світ задовго до Тебе. Як же тоді зрозуміти, що спочатку Ти повідав це вчення йому?

4.5

श्रीभगवानुवाच
बहूनि मे व्यतीतानि जन्मानि तव चार्जुन ।
तान्यहं वेद सर्वाणि न त्वं वेत्थ परन्तप ॥ ५ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бахӯні ме вйатı̄та̄ні, джанма̄ні тава ча̄рджуна
та̄нй ахам̇ веда сарва̄н̣і, на твам̇ веттга парантапа

Всевишній відповів:

О покорителю ворогів! Ти і Я пережили безліч народжень. Я пам’ятаю всі ті життя, а тобі це недоступно.

4.6

अजोऽपि सन्नव्ययात्मा भूतानामीश्वरोऽपि सन् ।
प्रकृतिं स्वामधिष्ठाय सम्भवाम्यात्ममायया ॥ ६ ॥

аджо ’пі санн авйайа̄тма̄, бгӯта̄на̄м ı̄ш́варо ’пі сан
пракр̣тім̇ сва̄м адгішт̣га̄йа, самбгава̄мй а̄тма-ма̄йайа̄

Знай, що Я трансцендентний щодо народження та смерті і Я — повелитель усіх живих істот. Проте, завдяки могутності Своєї духовної енергії, за Своєю волею Я сходжу в цей світ у людській подобі.

4.7

यदा यदा हि धर्मस्य ग्लानिर्भवति भारत ।
अभ्युत्थानमधर्मस्य तदात्मानं सृजाम्यहम् ॥ ७ ॥

йада̄ йада̄ хі дгармасйа, ґла̄нір бгаваті бга̄рата
абгйуттга̄нам адгармасйа, тада̄тма̄нам̇ ср̣джа̄мй ахам

Щоразу, коли на Землі занепадає релігія і починає владарювати безбожжя, Я Сам сходжу в цей світ, о нащадку Бгарати.

4.8

परित्राणाय साधुनां विनाशाय च दुष्कृताम् ।
धर्मसंस्थानार्थाय सम्भवामि युगे युगे ॥ ८ ॥

парітра̄н̣а̄йа са̄дгӯна̄м̇, віна̄ш́а̄йа ча душкр̣та̄м
дгарма-сам̇стга̄пана̄ртга̄йа, самбгава̄мі йуґе йуґе

Щоб явити Себе праведникам і повалити лиходіїв, а також, відновити релігійні принципи, з віку в вік Я сходжу в цей світ.

4.9

जन्म कर्म च मे दिव्यमेवं यो वेत्ति तत्त्वतः ।
त्यक्त्वा देहं पुनर्जन्म नैति मामेति सोऽर्जुन ॥ ९ ॥

джанма карма ча ме дівйам, евам̇ йо ветті таттватах̣
тйактва̄ дехам̇ пунар джанма, наіті ма̄м еті со ’рджуна

О Арджуно! Кому вдалося збагнути божественну природу Мого народження і діянь, тому більше ніколи не доведеться народжуватися знову. Полишаючи тлінне тіло, він сягає Мене.

4.10

वीतरागभयक्रोधा मन्मया मामुपाश्रिताः ।
बहवो ज्ञानतपसा पूता मद्भ‍ावमागताः ॥ १० ॥

вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродга̄, ман-майа̄ ма̄м упа̄ш́ріта̄х̣
бахаво джн̃а̄на-тапаса̄, пӯта̄ мад-бга̄вам а̄ґата̄х̣

Постійно пам’ятаючи про Мене і знайшовши єдиний притулок у Мені, вже багатьом вдалося позбутися прихильностей, страху та гніву. Звільнивши серце від мирської скверни через духовні знання і подвижництво, вони сповнилися почуттям глибокої любові до Мене.

4.11

ये यथा मां प्रपद्यन्ते तांस्तथैव भजाम्यहम् ।
मम वर्त्मानुवर्तन्ते मनुष्याः पार्थ सर्वशः ॥ ११ ॥

йе йатга̄ ма̄м̇ прападйанте, та̄м̇с татгаіва бгаджа̄мй ахам
мама вартма̄нувартанте, манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣

Наскільки людина присвячує себе Мені, настільки Я відповідаю їй взаємністю. Проте, в будь-якому разі, Партго, кожен іде Моїм шляхом.

4.12

काङ्क्षन्तः कर्मणां सिद्धिं यजन्त इह देवता ।
क्षिप्रं हि मानुषे लोके सिद्धिर्भवति कर्मजा ॥ १२ ॥

ка̄н̇кшантах̣ карман̣а̄м̇ сіддгім̇, йаджанта іха девата̄х̣
кшіпрам̇ хі ма̄нуше локе, сіддгір бгаваті карма-джа̄

Хто прагне досягти успіхів у мирській діяльності, той поклоняється напівбогам, бо таке поклоніння дає швидкі результати у тлінному світі.

4.13

चातुर्वर्ण्यं मया सृष्टं गुणकर्मविभागशः ।
तस्य कर्तारमपि मां विद्ध्यकर्तारमव्ययम् ॥ १३ ॥

ча̄тур-варн̣йам̇ майа̄ ср̣шт̣ам̇, ґун̣а-карма-вібга̄ґаш́ах̣
тасйа карта̄рам апі ма̄м̇, віддгй акарта̄рам авйайам

Я утворив суспільство із чотирьох класів (варн)*, поділивши людей за їхніми якостями (ґунами) та за родом занять (кармою).

Я створив цю систему, проте, знай Мене як бездіяльного і незмінного.

_{*ці чотири класи: брахмани — священнослужителі; кшатрії — воїни та правителі; вайш’ї — торгуючі та організатори виробництва; шудри — представники робочого класу.}

4.14

न मां कर्माणि लिम्पन्ति न मे कर्मफले स्पृहा ।
इति मां योऽभिजानाति कर्मभिर्न स बध्यते ॥ १४ ॥

на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті, на ме карма-пгале спр̣ха̄
іті ма̄м̇ йо ’бгіджа̄на̄ті, кармабгір на са бадгйате

Діяльність не має впливу на Мене, бо Я не прагну наслідків Своїх справ. Хто це збагне, той звільниться від оков діяльності.

4.15

एवं ज्ञात्वा कृतं कर्म पूर्वैरपि मुमुक्षुभिः ।
कुरु कर्मैव तस्मात्त्वं पूर्वैः पूर्वतरं कृतम् ॥ १५ ॥

евам̇ джн̃а̄тва̄ кр̣там̇ карма, пӯрваір апі мумукшубгіх̣
куру кармаіва тасма̄т твам̇, пӯрваіх̣ пӯрватарам̇ кр̣там

Знавши цю істину про Мене, древні подвижники діяли усвідомлюючи свої обов’язки, заради духовного звільнення і без прихильності до результатів. Тож наслідуй приклад цих великих святих минулого!

4.16

किं कर्म किमकर्मेति कवयोऽप्यत्र मोहिताः ।
तत्ते कर्म प्रवक्ष्यामि यज्ज्ञात्वा मोक्ष्यसेऽश‍ुभात् ॥ १६ ॥

кім̇ карма кім акарметі, кавайо ’пй атра мохіта̄х̣
тат те карма правакшйа̄мі, йадж джн̃а̄тва̄ мокшйасе ’ш́убга̄т

Що таке дія, а що — бездіяльність? Навіть мудреці спантеличені, намагаючись розібратися в цьому. Нині Я розповім тобі, що означає діяти та що означає бути бездіяльним. Збагнувши це, ти позбудешся всіх бід.

4.17

कर्मणो ह्यपि बोद्धव्यं बोद्धव्यं च विकर्मणः ।
अकर्मणश्च बोद्धव्यं गहना कर्मणो गतिः ॥ १७ ॥

карман̣о хй апі боддгавйам̇, боддгавйам̇ ча вікарман̣ах̣
акарман̣аш́ ча боддгавйам̇, ґахана̄ карман̣о ґатіх̣

Надзвичайно важко збагнути природу діяльності. Для того необхідно зрозуміти принцип благочестивої діяльності (карми), гріховної діяльності (вікарми) і бездіяльності (акарми).

4.18

कर्मण्यकर्म यः पश्येदकर्मणि च कर्म यः ।
स बुद्धिमान्मनुष्येषु स युक्तः कृत्स्नकर्मकृत् ॥ १८ ॥

карман̣й акарма йах̣ паш́йед, акарман̣і ча карма йах̣
са буддгіма̄н манушйешу, са йуктах̣ кр̣тсна-карма-кр̣т

Хто розуміє, що некорислива діяльність прирівнюється до бездіяльності, а відмова виконувати обов’язки, врешті примушує діяти, той найрозумніший посеред людей. Він постійно перебуває в духовному вимірі, чим би не займався.

4.19

यस्य सर्वे समारम्भाः कामसंकल्पवर्जिताः ।
ज्ञानाग्निदग्धकर्माणं तमाहुः पण्डितं बुधाः ॥ १९ ॥

йасйа сарве сама̄рамбга̄х̣, ка̄ма-сан̇калпа-варджіта̄х̣
джн̃а̄на̄ґні-даґдга-карма̄н̣ам̇, там а̄хух̣ пан̣д̣ітам̇ будга̄х̣

Він не прагне тішитися плодами своїх справ і наслідки його діяльності спалює вогонь довершеного знання. Такого вважають справді мудрим.

4.20

त्यक्त्वा कर्मफलासङ्गं नित्यतृप्तो निराश्रयः ।
कर्मण्यभिप्रवृत्तोऽपि नैव किञ्चित्करोति सः ॥ २० ॥

тйактва̄ карма-пгала̄сан̇ґам̇, нітйа-тр̣пто ніра̄ш́райах̣
карман̣й абгіправр̣тто ’пі, наіва кін̃чіт кароті сах̣

Хто черпає блаженство всередині себе, відкинувши прив’язаність до результатів своїх дій, той байдужий до усього мирського. Його не зачіпає діяльність, хоча він постійно перебуває в ній.

4.21

निराशीर्यतचित्तात्मा त्यक्तसर्वपरिग्रहः ।
शारीरं केवलं कर्म कुर्वन्नाप्‍नोति किल्बिषम् ॥ २१ ॥

ніра̄ш́ı̄р йата-чітта̄тма̄, тйакта-сарва-паріґрахах̣
ш́а̄рı̄рам̇ кевалам̇ карма, курван на̄пноті кілбішам

Вільний від матеріалістичних забаганок, він контролює ум та розум, не прагне мирських досягнень і задоволений лише необхідним для підтримання фізичного тіла. Якою б він діяльністю не займався, не наволікає на себе гріха.

4.22

यदृच्छालाभसंतुष्टो द्वन्द्वातीतो विमत्सरः ।
समः सिद्धावसिद्धौ च कृत्वापि न निबध्यते ॥ २२ ॥

йадр̣ччга̄-ла̄бга-сантушт̣о, двандва̄тı̄то віматсарах̣
самах̣ сіддга̄в асіддгау ча, кр̣тва̄пі на нібадгйате

Він приймає тільки те, що приходить без особливих зусиль, не підпадає впливам страждання чи насолоди й нікому не заздрить. Він врівноважений, не занадто радіє в разі успіху і не впадає у розпач при невдачі. Жодна діяльність не здатна його поневолити.

4.23

गतसङ्गस्य मुक्तस्य ज्ञानावस्थितचेतसः ।
यज्ञायाचरतः कर्म समग्रं प्रविलीयते ॥ २३ ॥

ґата-сан̇ґасйа муктасйа, джн̃а̄на̄вастгіта-четасах̣
йаджн̃а̄йа̄чаратах̣ карма, самаґрам̇ правілı̄йате

Коли позбавлений прив’язаностей, стверджений у духовній науці та вільний від влади матерії йог, займається діяльністю в дусі офірування Всевишньому, всі наслідки його діяльності остаточно розвіюються.

4.24

ब्रह्मार्पणं ब्रह्म हविर्ब्रह्माग्न‍ौ ब्रह्मणा हुतम् ।
ब्रह्मैव तेन गन्तव्यं ब्रह्मकर्मसमाधिना ॥ २४ ॥

брахма̄рпан̣ам̇ брахма хавір, брахма̄ґнау брахман̣а̄ хутам
брахмаіва тена ґантавйам̇, брахма-карма-сама̄дгіна̄

Жертовний черпачок, підношення, що використовуються у процесі офірування, яке править священнослужитель, а також жертовний вогонь — все це має природу Брахмана, Абсолюту. Хто повністю присвятив себе діяльності для задоволення Всевишнього, той неодмінно досягне Його.

4.25

दैवमेवापरे यज्ञं योगिनः पर्युपासते ।
ब्रह्माग्न‍ावपरे यज्ञं यज्ञेनैवोपजुह्वति ॥ २५ ॥

даівам ева̄паре йаджн̃ам̇, йоґінах̣ парйупа̄сате
брахма̄ґна̄в апаре йаджн̃ам̇, йаджн̃енаівопаджухваті

Деякі йоги пропонують жертви напівбогам всесвіту, а інші приносять дари в офіру Найвищій Сутності.

4.26

श्रोत्रादीनीन्द्रियाण्यन्ये संयमाग्न‍िषु जुह्वति ।
शब्दादीन्विषयानन्य इन्द्रियाग्न‍िषु जुह्वति ॥ २६ ॥

ш́ротра̄дı̄нı̄ндрійа̄н̣й анйе, сам̇йама̄ґнішу джухваті
ш́абда̄дı̄н вішайа̄н анйа, індрійа̄ґнішу джухваті

Дехто жертвує чуття (слух, дотик, нюх, зір та смак) вогнищу самоприборкання. Інші віддають об’єкти чуття вогню самих чуттів.

4.27

सर्वाणीन्द्रियकर्माणि प्राणकर्माणि चापरे ।
आत्मसंयमयोगाग्न‍ौ जुह्वति ज्ञानदीपिते ॥ २७ ॥

сарва̄н̣ı̄ндрійа-карма̄н̣і, пра̄н̣а-карма̄н̣і ча̄паре
а̄тма-сам̇йама-йоґа̄ґнау, джухваті джн̃а̄на-дı̄піте

Деякі йоги пропонують вогнищу самоконтролю, розпаленому духовним знанням, діяльність чуттів і десять пран, життєвих потоків тіла.

4.28

द्रव्ययज्ञास्तपोयज्ञा योगयज्ञास्तथापरे ।
स्वाध्यायज्ञानयज्ञाश्च यतयः संशितव्रताः ॥ २८ ॥

дравйа-йаджн̃а̄с тапо-йаджн̃а̄, йоґа-йаджн̃а̄с татга̄паре
сва̄дгйа̄йа-джн̃а̄на-йаджн̃а̄ш́ ча, йатайах̣ сам̇ш́іта-врата̄х̣

Заради просвітлення деякі жертвують своє майно. Інші практикують аскезу, додержуючи суворих обітниць. Деякі йдуть шляхом восьмиступеневої містичної йоги, а інші здійснюють «офірування знанням», вивчаючи Веди.

4.29

अपाने जुह्वति प्राणं प्राणेऽपानं तथापरे ।
प्राणापानगती रुद्ध्वा प्राणायामपरायणाः ।
अपरे नियताहाराः प्राणान्प्राणेषु जुह्वति ॥ २९ ॥

апа̄не джухваті пра̄н̣ам̇, пра̄н̣е ’па̄нам̇ татга̄паре
пра̄н̣а̄па̄на-ґатı̄ руддгва̄, пра̄н̣а̄йа̄ма-пара̄йан̣а̄х̣
апаре нійата̄ха̄ра̄х̣, пра̄н̣а̄н пра̄нешу джухваті

Деякі йоги практикують пранаяму (вгамування життєвої сили). Вони приносять в жертву прану (повітря, що видихають) апані (повітрю, що вдихають) і навпаки. Поступово зупиняючи обидва потоки, вони входять в містичний транс. Інші, обмежуючи себе в їжі, приносять прану (життєву силу) в жертву самій прані.

4.30

सर्वेऽप्येते यज्ञविदो यज्ञक्षपितकल्मषाः ।
यज्ञशिष्टामृतभुजो यान्ति ब्रह्म सनातनम् ॥ ३० ॥

сарве ’пй ете йаджн̃а̄-відо, йаджн̃а-кшапіта-калмаша̄х̣
йаджн̃а-ш́ішт̣а̄мр̣та-бгуджо, йа̄нті брахма сана̄танам

Всі вони знають метод і мету жертвування (ягії) і, виконуючи жертвопринесення, очищуються від гріхів. Результат ягії, подібний до нектару безсмертя, підносить їх на один із планів одвічного духовного буття.

4.31

नायं लोकोऽस्त्ययज्ञस्य कुतोऽन्यः कुरुसत्तम ॥ ३१ ॥

на̄йам̇ локо ’стй айаджн̃асйа, куто ’нйах̣ куру-саттама

О Арджуно, найвеличніший із Куру!

Хто не приносить жертв, той не зазнає щастя навіть у цьому житті на Землі, не кажучи вже про наступне.

4.32

एवं बहुविधा यज्ञा वितता ब्रह्मणो मुखे ।
कर्मजान्विद्धि तान्सर्वानेवं ज्ञात्वा विमोक्ष्यसे ॥ ३२ ॥

евам̇ баху-відга̄ йаджн̃а̄, вітата̄ брахман̣о мукге
карма-джа̄н віддгі та̄н сарва̄н, евам̇ джн̃а̄тва̄ вімокшйасе

Веди описують безліч видів жертвопринесень для людей, схильних до різноманітної діяльності. Усвідомлюючи це, ти сягнеш звільнення.

4.33

श्रेयान्द्रव्यमयाद्यज्ञाज्ज्ञानयज्ञः परन्तप ।
सर्वं कर्माखिलं पार्थ ज्ञाने परिसमाप्यते ॥ ३३ ॥

ш́рейа̄н дравйа-майа̄д йаджн̃а̄дж, джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ парантапа
сарвам̇ карма̄кгілам̇ па̄ртга, джн̃ане парісама̄пйате

О, Арджуно, караючий ворогів! Віддана в офіру свідомість, вища за принесені у жертву матеріальні об’єкти. Знай, о Партго, що вінець будь-якої діяльності — отримати духовне знання, свідомість Крішни.

4.34

तद्विद्धि प्रणिपातेन परिप्रश्न‍ेन सेवया ।
उपदेक्ष्यन्ति ते ज्ञानं ज्ञानिनस्तत्त्वदर्शिनः ॥ ३४ ॥

тад віддгі пран̣іпа̄тена, паріпраш́нена севайа̄
упадекшйанті те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣

Це знання ти зможеш осягнути милістю духовного учителя. Смиренно звертайся до нього і сердечно запитуй, щиро прислужуючи йому. Тільки той, хто має справжній духовний досвід, здатен передати його іншим.

4.35

यज्ज्ञात्वा न पुनर्मोहमेवं यास्यसि पाण्डव ।
येन भूतान्यशेषाणि द्रक्ष्यस्यात्मन्यथो मयि ॥ ३५ ॥

йадж джн̃а̄тва̄ на пунар мохам, евам̇ йа̄сйасі па̄н̣д̣ава
йена бгӯта̄нй аш́еша̄н̣і, дракшйасй а̄тманй атго майі

Просвітлений цим знанням, о Пандаво, ти не втрапиш знову до тенет ілюзії цього світу, бо зрозумієш єдину духовну природу всіх живих істот і усвідомиш, що кожна з них пов’язана зі Мною.

4.36

अपि चेदसि पापेभ्यः सर्वेभ्यः पापकृत्तमः ।
सर्वं ज्ञानप्ल‍वेनैव वृजिनं सन्तरिष्यसि ॥ ३६ ॥

апі чед асі па̄пебгйах̣, сарвебгйах̣ па̄па-кр̣т-тамах̣
сарвам̇ джн̃а̄на-плавенаіва, вр̣джінам̇ сантарішйасі

І навіть якщо до того ти був найгіршим грішником, на кораблі духовного знання ти безумовно подолаєш безодню страждань.

4.37

यथैधांसि समिद्धोऽग्न‍िर्भस्मसात्कुरुतेऽर्जुन ।
ज्ञानाग्न‍िः सर्वकर्माणि भस्मसात्कुरुते तथा ॥ ३७ ॥

йатгаідга̄м̇сі саміддго ’ґнір, бгасма-са̄т куруте ’рджуна
джн̃а̄на̄ґніх̣ сарва-карма̄н̣і, бгасма-са̄т куруте татга̄

О Арджуно! Як вогонь спопеляє дерево, так само і полум’я трансцендентного знання дотла спалює всі наслідки мирської діяльності.

4.38

न हि ज्ञानेन सदृशं पवित्रमिह विद्यते ।
तत्स्वयं योगसंसिद्धः कालेनात्मनि विन्दति ॥ ३८ ॥

на хі джн̃а̄нена садр̣ш́ам̇, павітрам іха відйате
тат свайам̇ йоґа-сам̇сіддгах̣, ка̄лена̄тмані віндаті

У цьому світі немає нічого чистішого за духовне знання. У певний час воно являє себе в серці того, хто сягнув успіху на шляху йоги.

4.39

श्रद्धावाँल्ल‍भते ज्ञानं तत्परः संयतेन्द्रियः ।
ज्ञानं लब्ध्वा परां शान्तिमचिरेणाधिगच्छति ॥ ३९ ॥

ш́раддга̄ва̄л лабгате джн̃а̄нам̇, тат-парах̣ сам̇йатендрійах̣
джн̃а̄нам̇ лабдгва̄ пара̄м̇ ш́а̄нтім, ачірен̣а̄дгіґаччгаті

Хто має віру до слів писань, хто прагне збагнути істину і кому вдалося приборкати свої чуття, той неодмінно отримає божественне знання і потім скоро сягне справжнього умиротворення.

4.40

अज्ञश्चाश्रद्दधानश्च संशयात्मा विनश्यति ।
नायं लोकोऽस्ति न परो न सुखं संशयात्मनः ॥ ४० ॥

аджн̃аш́ ча̄ш́раддадга̄наш́ ча, сам̇ш́айа̄тма̄ вінаш́йаті
на̄йам̇ локо ’сті на паро, на сукгам̇ сам̇ш́айа̄тманах̣

Та невіглас не вірить Моїм словам, постійно сумнівається і тому приречений на поразку. Душа, яка підвладна сумнівам, не зазнає щастя ні в цьому житті, ані в наступному.

4.41

योगसन्न्यस्तकर्माणं ज्ञानसञ्छिन्नसंशयम् ।
आत्मवन्तं न कर्माणि निबध्न‍‍न्ति धनञ्जय ॥ ४१ ॥

йоґа-саннйаста-карма̄н̣ам̇, джн̃а̄на-сан̃чгінна-сам̇ш́айам
а̄тмавантам̇ на карма̄н̣і, нібадгнанті дганан̃джайа

О Дхананджає, хто обрав шлях некорисливої діяльності та зрікся усього мирського, хто розвіяв пітьму сумнівів світлом божественного знання та усвідомив свою духовну природу, того ніколи не поневолять наслідки його діяльності.

4.42

योगसन्न्यस्तकर्माणं ज्ञानसञ्छिन्नसंशयम् ।
आत्मवन्तं न कर्माणि निबध्न‍‍न्ति धनञ्जय ॥ ४१ ॥

тасма̄д аджн̃а̄на-самбгӯтам̇, хр̣т-стгам̇ джн̃а̄на̄сіна̄тманах̣
чгіттваінам̇ сам̇ш́айам̇ йоґам, а̄тішт̣готтішт̣га бга̄рата

Тому, о Бгарато, розітни мечем знання вузол сумнівів у твоєму серці, який породило невігластво. Вставши на шлях йоги, піднесись духом і вступай до бою!

_{(глава 5)}