«Интерпретируй это». Шрила Б. С. Госвами Махарадж. Гупта Говардхан. 21 января 2015 года

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 4.2 МБ)

Шрила Бхакти Судхир Госвами Махарадж

Интерпретируй это

(21 января 2015 года, Гупта Говардхан)

 

Когда Махапрабху видит вершину башни храма Джаганнатха… Об изъянах обусловленной души говорится:

бхрама, прама̄да, випралипса̄, каран̣а̄па̄т̣ава...1

#00:00:26#

Иллюзия, склонность совершать ошибки, склонность к обману и несовершенство чувств… Но у Махапрабху есть Своя собственная бхрама, иллюзия. Иногда Он видит песчаные холмы, чатака-парвата, как Говардхан, иногда Он видит в Индийском океане Ямуну. Подобно тому, как поэты в этом мире… Каждый видит в окружающем мире множество реалий, но о чем эти реалии напоминают вам? У нас у всех есть свой собственный опыт, мы видим множество реалий каждый божий день. Но о чем эти реалии напоминают нам? Вот о чем идет речь. Можно [по-разному] интерпретировать то, что ты видишь.

#00:01:18#

В таком случае все, что нам остается — это интерпретация. Но существуют теистические интерпретации, агностические интерпретации или атеистические интерпретации. Все обитатели этого мира видят одну и ту же картину. Теперь, благодаря интернету, все знают все остальное, что знают все остальные. Нет ничего такого, чего не знали бы все остальные. Ничего. На самом деле. Все что угодно можно найти за одну тысячную долю секунды — любую информацию о чем-угодно. Вопрос в том, как мы эту информацию интерпретируем. Интерпретируем ли мы на основании того, что ищет сердце? Или мерилом будет поиск ума? Или мерилом будет поиск чувств? Что станет критерием измерения, оценки, определения ценности или никчемности, благоприятного или неблагоприятного, желательного или нежелательного. Этот выбор есть у нас. Мы не можем изменить мир или всех его обитателей, их коллективную карму. Есть индивидуальная карма, есть карма коллективная. Таким образом, вопрос в том, как видеть.

#00:03:06#

И Махапрабху… В известном смысле все есть иллюзия. Подобное говорят майявади. Но мы утверждаем: наши чувства несовершенны, мы склонны обманывать, мы подвержены иллюзии. Я постоянно забываю один изъян. Бхрама, прама̄да… Безумие. Иллюзия. Как бы то ни было. Вопрос в том, как мы будем видеть или интерпретировать.

#00:03:43#

Махапрабху видит песчаный холм как Говардхан, Индийский океан — как Ямуну. Даже в вершине храма Джаганнатха Он видит Гопала, Который приглашает Его, призывает Его прийти. И это зрелище рождает некоторое божественное безумие внутри Его существа. Говорится, что переход от того места, где находился Махапрабху, к месту назначения, к храму Джаганнатха, занимает один час. Но Махапрабху [по пути] падает на землю, слезы начинают течь из Его глаз, пена выступает из Его рта, Его волосы встают дыбом, проявляются различные экстатические состояния, и Ему требуется [на дорогу] девять часов. Для обычного человека — час или даже полчаса, у Него же уходит девять часов.

#00:04:50#

И когда Он прибывает [в храм Джаганнатха], Он пребывает в радха-бхаве. Помните? Та, Которая не видела Кришну сто лет… Она бросается к Нему, чтобы обнять Дварака-Кришну, Джаганнатха. «Я вижу Своего возлюбленного по прошествии столь долгого времени». Но Она не способна.

#00:05:21#

Жрецы храма Джаганнатха видят, что Махапрабху собирается броситься к Божеству и обнять Его. И они так поступили бы с любым, они выбросили бы любого из храма. И они уже готовы, они уже близки к тому, чтобы схватить и выбросить Махапрабху из храма. У каждого есть тело, не правда ли? Махапрабху — объединение Радхи и Говинды, но они были близки к тому, чтобы выбросить Его из храма. И что же?

Переводчик: Муралишвар Дас

 

Ш́рīла Бгакті Судгīр Ґосва̄мī Маха̄̄ра̄̄дж

Інтерпретуй це

(21 січня 2015 року, Ґупта Ґовардган)

 

Коли Махапрабгу бачить вершину куполу храму Джаґаннатги… Про вади обумовлених душ кажуть:

бграма, прама̄да, віпраліпса̄, каран̣а̄па̄т̣ава...2

#00:00:26#

Ілюзія, схильність коїти помилки, схильність до обману та недосконалість почуттів… Але Махапрабгу має Свою власну бграму, ілюзію. Іноді Він бачить піщані пагорби, чатака-парвата, як Ґовардган, іноді Він бачить в Індійському океані Ямуну. Подібно до того, як поети в цьому світі… Кожен бачить в оточуючому світі безліч реалій, але про що ці реалії нагадують нам? Всі ми маємо свій власний досвід, ми кожного дня бачимо безліч реалій. Але про що ці реалії нагадують нам? Ось про що йде мова. Можна [по-різному] інтерпретувати те, що ти бачиш.

#00:01:18#

У такому випадку, що нам залишається — це інтерпретація. Але існують теїстичні інтерпретації, агностичні інтерпретації чи атеїстичні інтерпретації. Всі мешканці цього світу бачать одну й ту ж саму картину. Зараз, завдяки Інтернету, всі знають решту того, що знають всі інші. Не існує нічого такого, щоб кожен не знав. Нічого. Насправді. Все що завгодно можна знайти за мить — будь-яку інформацію про що завгодно. Питання в тому, як ми цю інформацію інтерпретуємо. Чи інтерпретуємо ми її зважаючи на те, що шукає серце? Чи мірилом буде пошук розуму? Чи мірилом буде пошук почуттів? Що стане критерієм виміру, оцінки, визначення цінності чи нікчемності, сприятливого чи несприятливого, бажаного чи небажаного. Цей вибір ми маємо. Ми не можемо змінити світ чи всіх його мешканців, їхню колективну карму. Є індивідуальна карма, є колективна. Таким чином, питання в тому, як само дивитись.

#00:03:06#

І Махапрабгу… У відомому сенсі все є ілюзія. Подібне говорять майяваді. Але ми стверджуємо: наші почуття недосконалі, ми схильні обманювати, ми схильні до ілюзії. Я постійно забуваю про одну ваду. Бграма, прама̄да…Божевілля. Як би там не було. Питання в тому, як ми будемо дивитись чи інтерпретувати.

#00:03:43#

Махапрабгу бачить піщаний пагорб як Ґовардган, Індійський океан — як Ямуну. Навіть на вершині храму Джаґаннатга Він бачить Ґопала, Який запрошує Його, закликає Його прийти. І це видовище породжує деяке божественне безумство всередині Його істоти. Кажуть, що шлях з того місця, де знаходиться Махапрабгу, до місця призначення, до храму Джаґаннатги, займає одну годину. Але Махапрабгу [дорогою] падає на землю, сльози починають литися з Його очей, піна виступає з Його рота, Його волосся встає дибки, проявляються різні екстатичні стани, і щоб дістатися, Йому потрібно дев’ять годин. Для звичайної людини — година чи, навіть, півгодини, у Нього ж виходить дев’ять годин.

#00:04:50#

І коли Він дістається храму Джаґаннатги, Він перебуває у радґа-бгаві. Пам’ятаєте? Та, Яка не бачила Крішну сто років… Вона кидається до Нього, щоб обійняти Дварака‑Крішну, Джаґаннатга. «Я бачу Свого коханого по закінченні тривалого часу». Але Вона не здатна.

#00:05:21#

Жреці храму Джаґаннатга бачать, що Махапрабгу збирається кинутися до Божества та обійняти Його. І вони так поступили би будь з ким, вони викинули б будь-кого з храму. І вони вже наготові, вони вже близькі до того, щоб схопити та викинути Махапрабгу з храму. У кожного є тіло, чи не так? Махапрабгу — об’єднання Радги і Ґовінди, але вони були близькі до того, щоб викинути Його геть із храму. І що ж?

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 

1 «Ошибки, иллюзии, склонность к обману и несовершенство чувств» («Шри Чайтанья-чаритамрита», Ади-лила, 2.86).

2 «Помилки, ілюзії, схильність до обману та недосконалість почуттів» ((«Ш́рī Чайтанйа-чарітāмр̣та», Āді-лīлā, 2.86).

← Празднование Шри Гаура-Пурнимы в Великом Новгороде. 8 марта 2015 года ·• Архив новостей •· «Практиковать без препятствий» (на английском и русском языках). Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 23 ноября 2014 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования