Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 15. Найвища Особа. Пурушоттама-йога


Ukrainian

Глава 15

Найвища Особа

Пурушоттама-йога

15.1

श्रीभगवानुवाच
ऊर्ध्वमूलमध:शाखमश्वत्थं प्राहुरव्ययम् ।
छन्दांसि यस्य पर्णानि यस्तं वेद स वेदवित् ॥ १ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ӯрдгва-мӯлам адгах̣-ш́а̄кгам, аш́ваттгам̇ пра̄хур авйайам
чганда̄м̇сі йасйа парн̣а̄ні, йас там̇ веда са веда-віт

Всевишній промовив:

Цей матеріальний світ порівнюють з бан’яновим деревом, у якого коріння росте вгору, а гілки — донизу. Воно зветься Тлінним (Ашваттга), проте, безсмертне, бо постійно оновлюється завдяки матеріалістичній діяльності живих істот. Його листя — це ведичні гімни. Хто збагнув це дерево, той зрозумів Веди.

15.2

अधश्चोर्ध्वं प्रसृतास्तस्य शाखा
गुणप्रवृद्धा विषयप्रवाला: ।
अधश्च मूलान्यनुसन्ततानि
कर्मानुबन्धीनि मनुष्यलोके ॥ २ ॥

адгаш́ чордгвам̇ праср̣та̄с тасйа ш́а̄кга̄
ґун̣а̄-правр̣ддга̄ вішайа-права̄ла̄х̣
адгаш́ ча мӯла̄нй анусантата̄ні
карма̄нубандгı̄ні манушйа-локе

Гілля такого дерева, яке живлять три ґуни матеріальної природи, простягається догори та донизу. Те, що росте догори, являє собою небожителів, а те, що росте донизу, — людей і нижчі форми життя. Малі пагони на гілках — об’єкти чуттів. Це дерево має також повітряні корені, що спрямовані униз. Вони уособлюють деградацію людей, поневолених мирською діяльністю заради чуттєвих утіх.

15.3

न रूपमस्येह तथोपलभ्यते
नान्तो न चादिर्न च सम्प्रतिष्ठा ।
अश्वत्थमेनं सुविरूढमूल-
मसङ्गशस्त्रेण दृढेन छित्त्वा ॥ ३ ॥

на рӯпам асйеха татгопалабгйате
на̄нто на ча̄дір на ча сампратішт̣га̄
аш́ваттгам енам̇ су-вірӯд̣га-мӯлам
асан̇ґа-ш́астрен̣а др̣д̣гена чгіттва̄

Перебуваючи у світі матерії, неможливо осягнути справжню форму цього дерева. Неможливо визначити, де його кінець, початок та основа. Можна лише зрубати це, глибоко вкорінене дерево, гострою сокирою неприв’язаності до усього мирського.

15.4

तत: पदं तत्परिमार्गितव्यं
यस्मिन्गता न निवर्तन्ति भूय: ।
तमेव चाद्यं पुरुषं प्रपद्ये
यत: प्रवृत्ति: प्रसृता पुराणी ॥ ४ ॥

татах̣ падам̇ тат паріма̄рґітавйам̇
йасмін ґата̄ на нівартанті бгӯйах̣
там ева ча̄дйам̇ пурушам̇ прападйе
йатах̣ правр̣ттіх̣ праср̣та̄ пура̄н̣ı̄

Далі необхідно знайти країну безсмертя, досягнувши якої, вже не повертаються до тлінного світу. Для цього потрібно повністю довірити себе одвічному Господу, з Чиєї волі у незапам’ятні часи було створено матеріальний космос, уособлений цим деревом.

15.5

निर्मानमोहा जितसङ्गदोषा
अध्यात्मनित्या विनिवृत्तकामा: ।
द्वन्द्वैर्विमुक्ता: सुखदु:खसंज्ञै-
र्गच्छन्त्यमूढा: पदमव्ययं तत् ॥ ५ ॥

нірма̄на-моха̄ джіта-сан̇ґа-доша̄
адгйа̄тма-нітйа̄ вінівр̣тта-ка̄ма̄х̣
двандваір вімукта̄х̣ сукга-дух̣кга-сам̇джн̃аір
ґаччгантй амӯд̣га̄х̣ падам авйайам̇ тат

Хто вільний від гордині, хибних думок і переміг схильність до спілкування з матеріалістами, хто завжди присвячує себе духовній практиці та непідвладний пожадливості, хто перевершив двоїстість мирської печалі та радості, той звільняється від гніту ілюзії та досягає тої вічної духовної обителі.

15.6

न तद्भ‍ासयते सूर्यो न शशाङ्को न पावक: ।
यद्ग‍त्वा न निवर्तन्ते तद्धाम परमं मम ॥ ६ ॥

на тад бга̄сайате сӯрйо, на ш́аш́а̄н̇ко на па̄ваках̣
йад ґатва̄ на нівартанте, тад дга̄ма парамам̇ мама

Світ, що не потребує світла сонця, місяця та вогню, досягнувши якого, не повертаються назад — це Моя духовна обитель.

15.7

ममैवांशो जीवलोके जीवभूत: सनातन: ।
मन:षष्ठानीन्द्रियाणि प्रकृतिस्थानि कर्षति ॥ ७ ॥

мамаіва̄м̇ш́о джı̄ва-локе, джı̄ва-бгӯтах̣ сана̄танах̣
манах̣-шашт̣га̄нı̄ндрійа̄н̣і, пракр̣ті-стга̄ні каршаті

За своєю природою живі створіння — Мої вічні духовні частки. Проте, втілюючись у тлінному світі, вони обумовлюються матеріальним умом та п’ятьма чуттями.

15.8

शरीरं यदवाप्‍नोति यच्च‍ाप्युत्क्रामतीश्वर: ।
गृहीत्वैतानि संयाति वायुर्गन्धानिवाशयात् ॥ ८ ॥

ш́арı̄рам̇ йад ава̄пноті, йач ча̄пй уткра̄матı̄ш́варах̣
ґр̣хı̄тваіта̄ні сам̇йа̄ті, ва̄йур ґандга̄н іва̄ш́айа̄т

Душа володарює над тілом. Полишаючи одне тіло й опиняючись в іншому, вона переносить з собою ум і чуття, подібно до того, як вітер переносить запахи.

15.9

श्रोत्रं चक्षु: स्पर्शनं च रसनं घ्राणमेव च ।
अधिष्ठाय मनश्चायं विषयानुपसेवते ॥ ९ ॥

ш́ротрам̇ чакшух̣ спарш́анам̇ ча, расанам̇ ґгра̄н̣ам ева ча
адгішт̣га̄йа манаш́ ча̄йам̇, вішайа̄н упасевате

Через ум душа насолоджується тим, що вона сприймає за допомогою об’єктів чуття: звуками, формами, дотиками, смаками та запахами.

15.10

उत्क्रामन्तं स्थितं वाऽपि भुञ्जानं वा गुणान्वितम् ।
विमूढा नानुपश्यन्ति पश्यन्ति ज्ञानचक्षुष: ॥ १० ॥

уткра̄мантам̇ стгітам̇ ва̄пі, бгун̃джа̄нам̇ ва̄ ґун̣а̄нвітам
вімӯд̣га̄ на̄нупаш́йанті, паш́йанті джн̃а̄на-чакшушах̣

Немудрі не здатні збагнути існування душі, коли вона покидає тіло, перебуває в ньому чи тішить чуття під впливом ґун матеріального світу. Проте, очима знання, її можна побачити.

15.11

यतन्तो योगिनश्चैनं पश्यन्त्यात्मन्यवस्थितम् ।
यतन्तोऽप्यकृतात्मानो नैनं पश्यन्त्यचेतस: ॥ ११ ॥

йатанто йоґінаш́ чаінам̇, паш́йантй а̄тманй авастгітам
йатанто ’рй акр̣та̄тма̄но, наінам̇ паш́йантй ачетасах̣

Йоги, старанні в практиці самоусвідомлення, здатні пізнати душу. А ті, хто не йдуть духовним шляхом, попри всі зусилля не зможуть осягнути її, бо їхня свідомість нерозвинена.

15.12

यदादित्यगतं तेजो जगद्भ‍ासयतेऽखिलम् ।
यच्च‍न्द्रमसि यच्च‍ाग्न‍ौ तत्तेजो विद्धि मामकम् ॥ १२ ॥

йад а̄дітйа-ґатам̇ теджо, джаґад бга̄сайате ’кгілам
йач чандрамасі йач ча̄ґнау, тат теджо віддгі ма̄макам

Знай, що світло сонця, яке осяває увесь цей світ, світло місяця й вогню — це Моє сяйво!

15.13

गामाविश्य च भूतानि धारयाम्यहमोजसा ।
पुष्णामि चौषधी: सर्वा: सोमो भूत्वा रसात्मक: ॥ १३ ॥

ґа̄м а̄віш́йа ча бгӯта̄ні, дга̄райа̄мй ахам оджаса̄
пушн̣а̄мі чаушадгı̄х̣ сарва̄х̣, сомо бгӯтва̄ раса̄тмаках̣

Сповнюючи Землю Своєю енергією, Я утримую її в просторі разом з усіма жителями. Я живлю рослини, стаючи місяцем, джерелом їхнього соку та смаку.

15.14

अहं वैश्वानरो भूत्वा प्राणिनां देहमाश्रित: ।
प्राणापानसमायुक्त: पचाम्यन्नं चतुर्विधम् ॥ १४ ॥

ахам̇ ваіш́ва̄наро бгӯтва̄, пра̄н̣іна̄м̇ дехам а̄ш́рітах̣
пра̄н̣а̄па̄на-сама̄йуктах̣, пача̄мй аннам̇ чатур-відгам

Пробуваючи в тілах живих істот як вогонь травлення, Я, з’єднуючись з повітрям, що входить та виходить, перетравлюю чотири види їжі*.

*Їжа, яку жують, смокчуть, лижуть і п’ють.

15.15

अहं वैश्वानरो भूत्वा प्राणिनां देहमाश्रित: ।
प्राणापानसमायुक्त: पचाम्यन्नं चतुर्विधम् ॥ १४ ॥

сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о
маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча
ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйо
веда̄нта-кр̣д веда-від ева ча̄хам

Я є в серці кожного, і від Мене виходять пам’ять, знання та забуття. Мета усіх Вед — осягнути Мене. Я — укладач «Веданти» і, безумовно, Я — знавець Вед.

15.16

द्वाविमौ पुरुषौ लोके क्षरश्चाक्षर एव च ।
क्षर: सर्वाणि भूतानि कूटस्थोऽक्षर उच्यते ॥ १६ ॥

два̄в імау пурушау локе, кшараш́ ча̄кшара ева ча
кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні, кӯт̣а-стго ’кшара учйате

Існують дві категорії живих істот: схильні помилятися та безгріховні. Схильні до помилок душі знаходяться у підвладному змінам матеріальному світі. А незмінні у часі душі, пробувають в статичному світі Брахмана, позбавленому різноманітності проявів.

15.17

उत्तम: पुरुषस्त्वन्य: परमात्मेत्युदाहृत: ।
यो लोकत्रयमाविश्य बिभर्त्यव्यय ईश्वर: ॥ १७ ॥

уттамах̣ пурушас тв анйах̣, парама̄тметй уда̄хр̣тах̣
йо лока-трайам а̄віш́йа, бібгартй авйайа ı̄ш́варах̣

Проте Найвища Особистість відмінна від цих двох видів живих істот. Це Всемогутній Господь. Входячи в усі три світи в образі Параматми (Найвищої Душі), Він підтримує їх.

15.18

यस्मात्क्षरमतीतोऽहमक्षरादपि चोत्तम: ।
अतोऽस्मि लोके वेदे च प्रथित: पुरुषोत्तम: ॥ १८ ॥

йасма̄т кшарам атı̄то ’хам, акшара̄д апі чоттамах̣
ато ’смі локе веде ча, пратгітах̣ пурушоттамах̣

Я перевершую не лише обумовлених матерією, а також і звільнених живих створінь, тому ведичні писання й жителі всіх світів прославляють Мене як Верховну Особу, Пурушоттаму.

15.19

यो मामेवमसम्मूढो जानाति पुरुषोत्तमम् ।
स सर्वविद्भ‍जति मां सर्वभावेन भारत ॥ १९ ॥

йо ма̄м евам асаммӯд̣го, джа̄на̄ті пурушоттамам
са сарва-від бгаджаті ма̄м̇, сарва-бга̄вена бга̄рата

О Бгарато! Хто позбувся хибних думок і знає Мене як Найвищу Особу, той набув повноти знання. Він беззастережно служить Мені з любов’ю і відданістю.

15.20

इति गुह्यतमं शास्त्रमिदमुक्तं मयानघ ।
एतद्‍बुद्ध्वा बुद्धिमान्स्यात्कृतकृत्यश्च भारत ॥ २० ॥

іті ґухйатамам̇ ш́а̄страм, ідам уктам̇ майа̄наґга
етад буддгва̄ буддгіма̄н сйа̄т, кр̣та-кр̣тйаш́ ча бга̄рата

Безгріховний Арджуно! Я повів тобі найпотаємніші істини священних писань. Той, кому вдається збагнути їх, о Бгарато, стає мудрим, а його досконалі прагнення вінчає успіх.

(глава 16)




←  Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 14. Три гуни матеріального світу. Ґун̣атрайа-вібга̄га-йога ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 16. Божественні та демонічні якості. Даіва̄сура-сампад-вібха̄га-йога →

Ukrainian

Глава 15

Найвища Особа

Пурушоттама-йога

15.1

श्रीभगवानुवाच
ऊर्ध्वमूलमध:शाखमश्वत्थं प्राहुरव्ययम् ।
छन्दांसि यस्य पर्णानि यस्तं वेद स वेदवित् ॥ १ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ӯрдгва-мӯлам адгах̣-ш́а̄кгам, аш́ваттгам̇ пра̄хур авйайам
чганда̄м̇сі йасйа парн̣а̄ні, йас там̇ веда са веда-віт

Всевишній промовив:

Цей матеріальний світ порівнюють з бан’яновим деревом, у якого коріння росте вгору, а гілки – донизу. Воно зветься Тлінним (Ашваттга), проте, безсмертне, бо постійно оновлюється завдяки матеріалістичній діяльності живих істот. Його листя – це ведичні гімни. Хто збагнув це дерево, той зрозумів Веди.

15.2

अधश्चोर्ध्वं प्रसृतास्तस्य शाखा
गुणप्रवृद्धा विषयप्रवाला: ।
अधश्च मूलान्यनुसन्ततानि
कर्मानुबन्धीनि मनुष्यलोके ॥ २ ॥

адгаш́ чордгвам̇ праср̣та̄с тасйа ш́а̄кга̄
ґун̣а̄-правр̣ддга̄ вішайа-права̄ла̄х̣
адгаш́ ча мӯла̄нй анусантата̄ні
карма̄нубандгı̄ні манушйа-локе

Гілля такого дерева, яке живлять три ґуни матеріальної природи, простягається догори та донизу. Те, що росте догори, являє собою небожителів, а те, що росте донизу, – людей і нижчі форми життя. Малі пагони на гілках – об’єкти чуттів. Це дерево має також повітряні корені, що спрямовані униз. Вони уособлюють деградацію людей, поневолених мирською діяльністю заради чуттєвих утіх.

15.3

न रूपमस्येह तथोपलभ्यते
नान्तो न चादिर्न च सम्प्रतिष्ठा ।
अश्वत्थमेनं सुविरूढमूल-
मसङ्गशस्त्रेण दृढेन छित्त्वा ॥ ३ ॥

на рӯпам асйеха татгопалабгйате
на̄нто на ча̄дір на ча сампратішт̣га̄
аш́ваттгам енам̇ су-вірӯд̣га-мӯлам
асан̇ґа-ш́астрен̣а др̣д̣гена чгіттва̄

Перебуваючи у світі матерії, неможливо осягнути справжню форму цього дерева. Неможливо визначити, де його кінець, початок та основа. Можна лише зрубати це, глибоко вкорінене дерево, гострою сокирою неприв’язаності до усього мирського.

15.4

तत: पदं तत्परिमार्गितव्यं
यस्मिन्गता न निवर्तन्ति भूय: ।
तमेव चाद्यं पुरुषं प्रपद्ये
यत: प्रवृत्ति: प्रसृता पुराणी ॥ ४ ॥

татах̣ падам̇ тат паріма̄рґітавйам̇
йасмін ґата̄ на нівартанті бгӯйах̣
там ева ча̄дйам̇ пурушам̇ прападйе
йатах̣ правр̣ттіх̣ праср̣та̄ пура̄н̣ı̄

Далі необхідно знайти країну безсмертя, досягнувши якої, вже не повертаються до тлінного світу. Для цього потрібно повністю довірити себе одвічному Господу, з Чиєї волі у незапам’ятні часи було створено матеріальний космос, уособлений цим деревом.

15.5

निर्मानमोहा जितसङ्गदोषा
अध्यात्मनित्या विनिवृत्तकामा: ।
द्वन्द्वैर्विमुक्ता: सुखदु:खसंज्ञै-
र्गच्छन्त्यमूढा: पदमव्ययं तत् ॥ ५ ॥

нірма̄на-моха̄ джіта-сан̇ґа-доша̄
адгйа̄тма-нітйа̄ вінівр̣тта-ка̄ма̄х̣
двандваір вімукта̄х̣ сукга-дух̣кга-сам̇джн̃аір
ґаччгантй амӯд̣га̄х̣ падам авйайам̇ тат

Хто вільний від гордині, хибних думок і переміг схильність до спілкування з матеріалістами, хто завжди присвячує себе духовній практиці та непідвладний пожадливості, хто перевершив двоїстість мирської печалі та радості, той звільняється від гніту ілюзії та досягає тої вічної духовної обителі.

15.6

न तद्भ‍ासयते सूर्यो न शशाङ्को न पावक: ।
यद्ग‍त्वा न निवर्तन्ते तद्धाम परमं मम ॥ ६ ॥

на тад бга̄сайате сӯрйо, на ш́аш́а̄н̇ко на па̄ваках̣
йад ґатва̄ на нівартанте, тад дга̄ма парамам̇ мама

Світ, що не потребує світла сонця, місяця та вогню, досягнувши якого, не повертаються назад – це Моя духовна обитель.

15.7

ममैवांशो जीवलोके जीवभूत: सनातन: ।
मन:षष्ठानीन्द्रियाणि प्रकृतिस्थानि कर्षति ॥ ७ ॥

мамаіва̄м̇ш́о джı̄ва-локе, джı̄ва-бгӯтах̣ сана̄танах̣
манах̣-шашт̣га̄нı̄ндрійа̄н̣і, пракр̣ті-стга̄ні каршаті

За своєю природою живі створіння – Мої вічні духовні частки. Проте, втілюючись у тлінному світі, вони обумовлюються матеріальним умом та п’ятьма чуттями.

15.8

शरीरं यदवाप्‍नोति यच्च‍ाप्युत्क्रामतीश्वर: ।
गृहीत्वैतानि संयाति वायुर्गन्धानिवाशयात् ॥ ८ ॥

ш́арı̄рам̇ йад ава̄пноті, йач ча̄пй уткра̄матı̄ш́варах̣
ґр̣хı̄тваіта̄ні сам̇йа̄ті, ва̄йур ґандга̄н іва̄ш́айа̄т

Душа володарює над тілом. Полишаючи одне тіло й опиняючись в іншому, вона переносить з собою ум і чуття, подібно до того, як вітер переносить запахи.

15.9

श्रोत्रं चक्षु: स्पर्शनं च रसनं घ्राणमेव च ।
अधिष्ठाय मनश्चायं विषयानुपसेवते ॥ ९ ॥

ш́ротрам̇ чакшух̣ спарш́анам̇ ча, расанам̇ ґгра̄н̣ам ева ча
адгішт̣га̄йа манаш́ ча̄йам̇, вішайа̄н упасевате

Через ум душа насолоджується тим, що вона сприймає за допомогою об’єктів чуття: звуками, формами, дотиками, смаками та запахами.

15.10

उत्क्रामन्तं स्थितं वाऽपि भुञ्जानं वा गुणान्वितम् ।
विमूढा नानुपश्यन्ति पश्यन्ति ज्ञानचक्षुष: ॥ १० ॥

уткра̄мантам̇ стгітам̇ ва̄пі, бгун̃джа̄нам̇ ва̄ ґун̣а̄нвітам
вімӯд̣га̄ на̄нупаш́йанті, паш́йанті джн̃а̄на-чакшушах̣

Немудрі не здатні збагнути існування душі, коли вона покидає тіло, перебуває в ньому чи тішить чуття під впливом ґун матеріального світу. Проте, очима знання, її можна побачити.

15.11

यतन्तो योगिनश्चैनं पश्यन्त्यात्मन्यवस्थितम् ।
यतन्तोऽप्यकृतात्मानो नैनं पश्यन्त्यचेतस: ॥ ११ ॥

йатанто йоґінаш́ чаінам̇, паш́йантй а̄тманй авастгітам
йатанто ’рй акр̣та̄тма̄но, наінам̇ паш́йантй ачетасах̣

Йоги, старанні в практиці самоусвідомлення, здатні пізнати душу. А ті, хто не йдуть духовним шляхом, попри всі зусилля не зможуть осягнути її, бо їхня свідомість нерозвинена.

15.12

यदादित्यगतं तेजो जगद्भ‍ासयतेऽखिलम् ।
यच्च‍न्द्रमसि यच्च‍ाग्न‍ौ तत्तेजो विद्धि मामकम् ॥ १२ ॥

йад а̄дітйа-ґатам̇ теджо, джаґад бга̄сайате ’кгілам
йач чандрамасі йач ча̄ґнау, тат теджо віддгі ма̄макам

Знай, що світло сонця, яке осяває увесь цей світ, світло місяця й вогню – це Моє сяйво!

15.13

गामाविश्य च भूतानि धारयाम्यहमोजसा ।
पुष्णामि चौषधी: सर्वा: सोमो भूत्वा रसात्मक: ॥ १३ ॥

ґа̄м а̄віш́йа ча бгӯта̄ні, дга̄райа̄мй ахам оджаса̄
пушн̣а̄мі чаушадгı̄х̣ сарва̄х̣, сомо бгӯтва̄ раса̄тмаках̣

Сповнюючи Землю Своєю енергією, Я утримую її в просторі разом з усіма жителями. Я живлю рослини, стаючи місяцем, джерелом їхнього соку та смаку.

15.14

अहं वैश्वानरो भूत्वा प्राणिनां देहमाश्रित: ।
प्राणापानसमायुक्त: पचाम्यन्नं चतुर्विधम् ॥ १४ ॥

ахам̇ ваіш́ва̄наро бгӯтва̄, пра̄н̣іна̄м̇ дехам а̄ш́рітах̣
пра̄н̣а̄па̄на-сама̄йуктах̣, пача̄мй аннам̇ чатур-відгам

Пробуваючи в тілах живих істот як вогонь травлення, Я, з’єднуючись з повітрям, що входить та виходить, перетравлюю чотири види їжі*.

*Їжа, яку жують, смокчуть, лижуть і п’ють.

15.15

अहं वैश्वानरो भूत्वा प्राणिनां देहमाश्रित: ।
प्राणापानसमायुक्त: पचाम्यन्नं चतुर्विधम् ॥ १४ ॥

сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о
маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча
ведаіш́ ча сарваір ахам ева ведйо
веда̄нта-кр̣д веда-від ева ча̄хам

Я є в серці кожного, і від Мене виходять пам’ять, знання та забуття. Мета усіх Вед – осягнути Мене. Я – укладач «Веданти» і, безумовно, Я – знавець Вед.

15.16

द्वाविमौ पुरुषौ लोके क्षरश्चाक्षर एव च ।
क्षर: सर्वाणि भूतानि कूटस्थोऽक्षर उच्यते ॥ १६ ॥

два̄в імау пурушау локе, кшараш́ ча̄кшара ева ча
кшарах̣ сарва̄н̣і бгӯта̄ні, кӯт̣а-стго ’кшара учйате

Існують дві категорії живих істот: схильні помилятися та безгріховні. Схильні до помилок душі знаходяться у підвладному змінам матеріальному світі. А незмінні у часі душі, пробувають в статичному світі Брахмана, позбавленому різноманітності проявів.

15.17

उत्तम: पुरुषस्त्वन्य: परमात्मेत्युदाहृत: ।
यो लोकत्रयमाविश्य बिभर्त्यव्यय ईश्वर: ॥ १७ ॥

уттамах̣ пурушас тв анйах̣, парама̄тметй уда̄хр̣тах̣
йо лока-трайам а̄віш́йа, бібгартй авйайа ı̄ш́варах̣

Проте Найвища Особистість відмінна від цих двох видів живих істот. Це Всемогутній Господь. Входячи в усі три світи в образі Параматми (Найвищої Душі), Він підтримує їх.

15.18

यस्मात्क्षरमतीतोऽहमक्षरादपि चोत्तम: ।
अतोऽस्मि लोके वेदे च प्रथित: पुरुषोत्तम: ॥ १८ ॥

йасма̄т кшарам атı̄то ’хам, акшара̄д апі чоттамах̣
ато ’смі локе веде ча, пратгітах̣ пурушоттамах̣

Я перевершую не лише обумовлених матерією, а також і звільнених живих створінь, тому ведичні писання й жителі всіх світів прославляють Мене як Верховну Особу, Пурушоттаму.

15.19

यो मामेवमसम्मूढो जानाति पुरुषोत्तमम् ।
स सर्वविद्भ‍जति मां सर्वभावेन भारत ॥ १९ ॥

йо ма̄м евам асаммӯд̣го, джа̄на̄ті пурушоттамам
са сарва-від бгаджаті ма̄м̇, сарва-бга̄вена бга̄рата

О Бгарато! Хто позбувся хибних думок і знає Мене як Найвищу Особу, той набув повноти знання. Він беззастережно служить Мені з любов’ю і відданістю.

15.20

इति गुह्यतमं शास्त्रमिदमुक्तं मयानघ ।
एतद्‍बुद्ध्वा बुद्धिमान्स्यात्कृतकृत्यश्च भारत ॥ २० ॥

іті ґухйатамам̇ ш́а̄страм, ідам уктам̇ майа̄наґга
етад буддгва̄ буддгіма̄н сйа̄т, кр̣та-кр̣тйаш́ ча бга̄рата

Безгріховний Арджуно! Я повів тобі найпотаємніші істини священних писань. Той, кому вдається збагнути їх, о Бгарато, стає мудрим, а його досконалі прагнення вінчає успіх.

(глава 16)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования