«Негативное восприятие себя». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. Гупта Говардхан. 26 декабря 2013 года

Необходимо достичь точки отчаяния  до того, как приходит эта милость... Принять свою негативность, чтобы привлечь позитивную милость.

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 3.8 МБ)

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Негативное восприятие себя

(26 декабря 2013 года, Гупта Говардхан)

 

Вопрос: Многие Нью Эйдж (New Age) религии говорят о том, что нужно прощать, принимать себя, но я чувствую, что все эти разговоры смехотворны, что они ненастоящие. Что вайшнавы говорят о принятии себя?

#00:00:37#

Бхакти Лалита Деви Даси: Если мы прочитаем текст песен, поэзию наших учителей — Нароттама Даса Тхакура, Бхактивинода Тхакура, мы увидим, насколько низко они себя ценят. Они говорят: «Я безнадежен, беспомощен». Они показывают нам пример того, как нужно относиться к себе, и они на самом деле так чувствуют. Нароттам Дас [Тхакур], Бхактивинод Тхакур действительно чувствуют свое смирение и на самом деле показывают, кто мы такие, каково наше положение. Они учат нас таким смиренным образом. Мы постепенно узнаем о том, кто мы такие. [К нам приходит] понимание того, что мы падшие, деградировавшие, что нами движет лишь похоть, гнев, вожделение, зависть. [Мы] всегда стараемся наслаждаться и боимся наказания за это. То жалкое положение, о котором мы читаем в их песнях, — это наше положение. Мы принимаем это, потому что мы пали в этот мир, мы обусловленные души. Мы находимся в жалкой ситуации, в жалком положении. Мы должны принять это и молиться о милости.

#00:02:48#

Мне приходит на ум именно это — все эти песни вайшнавов, в которых выражается положение обусловленной души. Это уже ими прочувствовано, пережито и дано нам. Такова твоя ситуация на самом деле. Это идеал того, как принять это [такое положение вещей] и как стать восприимчивым к позитивной милости свыше.

#00:03:35#

Преданные приходят к такой точке в своей жизни, когда они понимают, что в их жизни больше нет никакого другого прибежища, никакой другой надежды, кроме обретения милости Господа. Необходимо прийти к точке отчаяния до того, как нисходит эта милость. Я думаю, в нашей вайшнавской культуре необходимо прийти к пониманию своего падшего положения, принять его и сказать: «Да! Я хуже, чем Джагай и Мадхай. Я хуже навозного червя. Я раб похоти, гнева, жадности». Принять это и сказать, что это на самом деле так. А затем понять, что у меня нет никакого иного пути или выбора, выхода, кроме как милость Господа. Необходимо принять свою негативность, чтобы привлечь позитивную милость. Это выражено в песнях наших вайшнавов-ачарьев. Я вижу это так. Такого рода принятие. Необходимо понять о себе это.

Переводчик: Налина Сундари Деви Даси

 

Ш́рīматī Бгакті Лаліта̄ Девī Да̄сī

Негативне сприйняття себе

(26 грудня 2013 року, Ґупта Ґовардган)

 

Питання: Деякі Н’ю Ейдж (New Age) релігії кажуть про те, що треба вибачати, приймати себе, але я відчуваю, що усі ці розмови сміховинні, що вони не справжні. Що кажуть про прийняття себе вайшнави?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Якщо ми почитаємо тексти пісень, поезію наших вчителів — Нароттами Даса Тгакура, Бгактівіноди Тгакура, ми побачимо, наскільки низько вони цінують себе. Вони кажуть: «Я безнадійний, безпорадний». Вони демонструють нам приклад того, як треба ставитися до себе, та вони й насправді так відчувають. Нароттам Дас Тгакур, Бгактівінод Тгакур дійсно відсувають своє смирення та показують, хто ми такі, яке наше положення. Вони вчать нас у такий смиренний спосіб. Ми поступово розуміємо, хто ми такі, [до нас приходить] розуміння того, що ми занепалі душі, які деградували, що нами спонукає лише хіть, гнів, заздрість. [Ми] завжди намагаємось насолоджуватися та боїмося покарання за це. Таке жалобне становище, про яке ми читаємо в їхніх піснях — це наше становище. Ми приймаємо це, тому що ми пали у цей світ, ми обумовлені душі. Ми знаходимось у жалобному становищі, у жалюгідній ситуації. Ми маємо прийняти це та молитися за милість.

Мені спадає на думку саме це — усі ці пісні вайшнавів, у яких виражене становище обумовленої душі. Вони це сповна відчули, пройшли скрізь це та дали нам. Таким є твоє становище насправді. Це ідеал того, як сприйняти такий стан речей та як стати сприйнятливим до позитивної милості з неба.

Віддані приходять до такої відмітки в житті, коли розуміють, що в їхньому житті більш немає ніякого іншого притулку, жодної іншої надії, окрім як знайти милість Господа. Необхідно дістатися відмітки відчаю, перш ніж сходить ця милість. Я гадаю, у нашій вайшнавській культурі необхідно дістатися розуміння свого занепалого становища, прийняти його та сказати: «Так! Я гірший за Джаґая та Мадгая. Я гірший за хробака у гної. Я раб хтивості, гніву, жадібності». Прийняти це та сказати, що це й насправді так. А потім зрозуміти, що в мене немає ніякого іншого шляху чи вибору, виходу, окрім милості Господа. Слід прийняти свою негативність, щоб привабити позитивну милість. Це висловлюється у піснях наших вайшнавів‑ачар’їв. Я гадаю, що так, таке прийняття. Слід зрозуміти це відносно себе.

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 

← Празднование дня явления Шри Нитьянанды Прабху в Абхазии. 1 февраля 2015 года ·• Архив новостей •· «День явления Нитьянанды Прабху». Сахадев Прабху. Томск →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования