«Будь постоянен в своем служении». Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 6 сентября 2010 года | “Be Fixed in Your Service.” Srila B. N. Acharya Maharaj. 6 September 2010

His Divine Grace
Srila Bhakti Nirmal Acharya Maharaj 

Be Fixed in Your Service

_(original)

September 6, 2010

 

bhakti-anukūla mātra kārjera svīkāra
bhakti-pratikūla bhāva—varjjanāṅgīkāra

[“Acceptance of all activities favourable to devotion; embracing rejection of adversity to devotion” (Śrīla Bhaktivinoda Ṭhākur, “Auspicious Invocation to Śaraṇāgati”, 4).]

What is in favour of devotion, you have to accept it; what is not in favour of devotion, you have to reject it. That is called sincerity. Do you understand? Nishtha [be fixed]: what I will do, I will do that every day. Everybody does not have that service mood, seva pravritti [desire for, or engagement in service]. “I am only doing today, next day I am not doing”—this is not devotion, this is emotion. Do you understand now what is emotion and what is devotion?

Once a lady came with her grandson to Shrila Shridhar Maharaj. Param Guru Maharaj was giving hari-katha, and hearing his hari-katha that grandson began crying. And the lady said, “Oh, Maharaj, do you see? When you are speaking hari-katha, my grandson is crying!” Param Guru Maharaj said, “It is not devotion, it is emotion.”

If you give one drop of water for the service of the Lord, that is sufficient.

So, sincerity, nishtha [to be fixed] is necessary.

tad viddhi praṇipātena paripraśnena sevayā…
[upadekṣyanti te jñānaṁ jñāninas tattva-darśinaḥ]

[“You will be able to attain knowledge by satisfying the divine master with submission, relevant inquiry, and sincere service. The enlightened souls who are learned in scriptural knowledge and endowed with direct realization of the Supreme Absolute Truth will impart divine knowledge to you” (Shrimad Bhagavad Gita, 4.34).]

Seva pravritti [attachment, hankering for service]...

I told many times, from 1992 to 1999 when I took sannyas—for seven years I did not sleep one night outside Nabadwip. I did not sleep outside even one night! I went to many places, Bamunpara, and other places, but I never slept there. I sleep here. Sometimes I would come at night, midnight.

When Gurudev was here and I was here, every day I would see him at 2:30–3 o’clock. I was there [at his veranda] every day without fail.

Once I was in the bathroom, and Gurudev called me. My mobile phone was there. Gurudev said, “Come immediately.” I ran as I was: in a gamcha, napkin. I came running to Gurudev. Gurudev asked,

“Why are you wearing gamcha?!”

“I was in the toilet!”

“Ai, toilet!!! Shower, take shower first!”

“You told me to come immediately, so I have come.”

“You have to shower, and then come!”

“Ok, I will go shower, and then come.”

“No, no, stand there. I will only take five minutes, then you can go.”

So, I stood there, and he said something to me.

Even when I would come from any place, from any foreign country, I would first go to see Gurudev, then I would go to the room. Even when I would come from the cross-field, there would be so much mud on my legs, but I would first go to see Gurudev, then I would go to my room, clean my feet, everything, then go for prasadam, then back to my room, go to the toilet, then take bath. First I would see Gurudev. Even if I see he is taking rest, I pay dandavat and come back. If he is lying down, or his body is sick, then I pay dandavat and come out. That is our duty. This way we are doing. When I came from Australia, Singapore, I did not go first to freshen up, I went first to Gurudev. Whatever pranami I got, I gave everything to him, then I went back to the room...

 

Его Божественная Милость
Шрила Бхакти Нирмал Ачарья Махарадж 

Будь постоянен в своем служении

6 сентября 2010 года

 

бхакти-анукӯла ма̄тра ка̄рджера свӣка̄ра
бхакти-пратикӯла бха̄ва — варджана̄н̇гӣка̄ра

[«Принятие деятельности, благоприятствующей развитию преданности Богу, и отвержение всего, что не благоприятствует ей» (Ш́рӣла Бхактивинод Т̣ха̄кур, «Ш́аран̣а̄гати», 4).]

То, что в пользу преданности, вы должны принять, но то, что не в интересах преданности, — должны отвергнуть. Это называется искренность. Вы понимаете? Ништха [быть сконцентрированным] — то, что я буду делать, я буду делать каждый день. Не все имеют такое настроение служения, сева правритти [желание, вовлеченность в служение]. «Я делаю что-то только сегодня, на следующий день я не делаю» — это не преданность, а лишь эмоции. Теперь вы понимаете, что такое эмоции, а что такое преданность?

Однажды одна женщина с внуком пришла к Шриле Шридхару Махараджу. Парам Гуру Махарадж давал хари‑катху, и, услышав его хари‑катху, внук начал плакать. Женщина сказала: «О, Махарадж, вы видите? Когда вы говорите хари‑катху, мой внук плачет!» И Парам Гуру Махарадж ответил: «Это не преданность, это эмоции».

Если вы даете одну каплю воды для служения Господу, то этого достаточно. Искренность, ништха необходимы.

тад виддхи пран̣ипа̄тена, парипраш́нена севайа̄
[упадекш̣йанти те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нинас таттва-дарш́инах̣]

[«Ты будешь способен обрести это знание, удовлетворив подлинного духовного учителя, предлагая поклоны, чистосердечно вопрошая и искренне служа ему. Великие души, сведущие в писаниях и наделенные непосредственным восприятием Высшей Абсолютной Истины, раскроют тебе это божественное знание» (Шримад Бхагавад-гита, 4.34).]

Сева правритти — привязанность, страстное желание служения...

Я говорил много раз: с 1992 по 1999 года, когда я принял санньясу, на протяжении семи лет я не спал ни одной ночи вне храма Навадвипы, даже одной ночи! Я посещал многие места, был в Бамунпаре и других городах, но никогда не оставался там на ночлег. Я спал здесь. Иногда я приходил ночью, в полночь.

Когда Гурудев был здесь, и я был здесь, каждый день я видел его в 2:30–3:00 часа утра. Я был там [на его веранде] каждый день в обязательном порядке.

Однажды, когда я был в ванной, Гурудев позвонил мне. Мой телефон был со мной. Гурудев сказал: «Срочно приходи!» Я побежал к нему в том виде, в каком был, — в гамче, полотенце. Я подбежал к Гурудеву, а он спросил меня:

— Почему ты одет в гамчу?!

— Я был в ванной!

— А, в ванной!!! Душ сначала прими, душ!

— Но вы сказали, чтобы я пришел срочно, так что я пришел.

— Ты должен принять омовение, а потом прийти.

— Хорошо, я пойду приму душ, а затем вернусь.

— Нет, нет, останься здесь. Я задержу тебя только на пять минут, потом можешь идти.

Итак, я стоял там, и Гурудев говорил мне что-то.

Даже когда я приходил из какого-либо места, [возвращался] из какой-либо поездки заграницу, сначала я шел к Гурудеву, чтобы увидеть его, и только потом отправлялся в свою комнату. Даже когда я приходил с поля, и мои ноги были очень грязными, сначала я шел, чтобы увидеть Гурудева, и только потом отправлялся в свою комнату чистить ноги, а затем шел на прасад, после чего возвращался к себе в комнату, принимал омовение. Сначала я хотел увидеть Гурудева. Даже если я видел, что он отдыхает, я предлагал ему свои дандаваты и возвращался обратно. Если он отдыхал, или его тело болело, я предлагал дандаваты и выходил. Это наш долг. Таким путем мы следуем. Когда я приехал из Австралии, Сингапура, первым делом я пошел к Гурудеву, — я не шел освежиться. Независимо от того, какие пранами (пожертвования) я получал, я все отдавал ему, и только потом возвращался в свою комнату...

Переводчик: Шаши Мукхи Деви Даси
Редакторы: Кришна Чайтанья Дас, Аннапурна Деви Даси

 

Його Божественна Милість
Ш́рīла Бгакті Нірмал Āча̄рйа Маха̄ра̄дж

Будь постійним у своєму служінні

_{6 вересня 2010 р.}

 

бгакті-анукӯла ма̄тра ка̄рджера свīка̄ра
бгакті-пратікӯла бга̄ва — варджана̄н̇гīка̄ра

[«Прийняття діяльності, що сприяє розвитку відданості до Бога, й відмова від усього, що не є сприятливим для неї» (Шріла Бгактівінод Тгакур, «Шаранаґаті», 4).]

Те, що на користь відданості, ви повинні прийняти, але те, що поза інтересами відданості — повинні відкинути. Це і є щирість. Ви розумієте? Ніштга [бути сконцентрованим] — те, що я буду роботи, я буду роботи кожного дня. Не усі мають такий настрій служіння, сева праврітті [бажання, потяг до служіння]. «Я роблю щось лишень сьогодні, наступного дня я не роблю» — це не відданість, тільки-но емоції. Тепер ви розумієте, що таке емоції, а що відданість?

Одного разу жінка с онуком прийшла до Шріли Шрідгара Махараджа. Парам Ґуру Махарадж давав у цей час харі‑катгу, й, почувши його харі‑катгу, онук почав плакати. Жінка сказала: «О, Махарадж, ви бачите? Коли ви промовляєте харі‑катгу, мій онук плаче!» Й Парам Ґуру Махарадж відповів їй: «Це не відданість, це емоції».

Якщо ви даєте одну краплю води для служіння Господу, то цього буде достатньо. Щирість, ніштга необхідні.

тад віддгі пран̣іпа̄тена, паріпраш́нена севайа̄
[упадекш̣йанті те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нінас таттва-дарш́инах̣]

[«Ти будеш здатен отримати це знання, задовольнивши істинного духовного вчителя, пропонуючи йому поклони, з чистим серцем благаючи та щиро служачи йому. Великі душі, обізнані в писаннях й обдаровані безпосереднім сприйняттям Вищої Абсолютної Істини, розкриють тобі це божественне знання» (Шрімад Бгаґавад Ґіта, 4.34).]

Сева праврітті — прихильність, страсне бажання служіння…

Я казав багато разів, з 1992 по 1999 роки, коли я прийняв санньясу, протягом 7 років я не спав жодної ночі поза храмом Навадвіпа, жодної ночі! Я відвідував багато місць, був у Бамунпарі, та інших містах, але я ніколи не залишався там на нічліг. Я спав тут. Іноді я приходив уночі, опівночі.

Коли Ґурудев був тут, — я також був тут, кожного дня я бачив його о 2:30–3:00 годині ранку. Я був там [на його веранді] кожного дня неодмінно.

Одного разу, коли я був у ванній, Ґурудев подзвонив мені. Мій телефон був поряд. Ґурудев сказав: «Негайно приходь!» Я прудко побіг до нього, у тому вигляді як був, — у ґамчі, рушнику. Я підбіг до нього, а він запитав:

— Чому ти одягнений у ґамчу?!

— Я був у ванній.

— О, у ванній!!! Душ слід було на початку прийняти, душ!

— Але, Ви казали, щоб я швидко прийшов, — от я й прибіг.

— Спершу, ти повинен прийняти омовіння, а вже потім йти.

— Добре, я піду приймати душ, а потім повернусь.

— Ні, ні, зостанься тут. Я затримаю тебе лишень на 5 хвилин, потім ти зможеш піти.

Отже, я стояв там, і Ґурудев казав мені щось.

Навіть, коли я повертався з якогось іншого міста, з якоїсь іноземної поїздки, спершу я йшов до Ґурудева, щоб побачити його, і тільки потім йшов до своєї кімнати. Навіть, коли я повертався з поля, й мої ноги були дуже замурзані, спочатку я йшов, щоб побачити Ґурудева, й тільки потім йшов до своєї кімнати вишарувати ноги, а затим йшов на прасад і опісля повертався до кімнати прийняти омовіння. Спершу я хотів бачити Ґурудева. Навіть, коли я бачив, що він відпочиває, я приходив, щоб запропонувати йому свої дандавати й повертався. Коли він відпочивав, чи його тіло нездужало, — я пропонував дандавати й виходив. Це наш обов’язок. Так ми слідуємо. Коли я приїхав з Австралії, Сінгапуру, перше, що я зробив, — я пішов до Ґурудева, я не пішов освіжитися. Незалежно від того, які пранамі (пожертви) я отримував, я все віддавав йому, і тільки потім повертався у свою кімнату…

Перекладач: Аннапурна Девi Дасi
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас