Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 1. Огляд армій. Саінйа–дарш́ана


Ukrainian

Глава 1
Огляд армій

Саінйа-дарш́ана

1.1

धृतराष्ट्र उवाच
धर्मक्षेत्रे कुरुक्षेत्रे समवेता युयुत्सव: ।
मामका: पाण्डवाश्चैव किमकुर्वत सञ्जय ॥ १ ॥

дгр̣тара̄шт̣ра ува̄ча
дгарма-кшетре, куру-кшетре самавета̄ йуйутсавах̣
ма̄мака̄х̣ па̄н̣д̣ава̄ш́ чаіва, кім акурвата сан̃джайа

Дгрітараштра сказав:

Санджайо! Що сталося, коли мої сини та сини Панду зійшлися для бою на священній землі Курукшетри?

1.2

सञ्जय उवाच
दृष्ट्वा तु पाण्डवानीकं व्यूढं दुर्योधनस्तदा ।
आचार्यमुपसङ्गम्य राजा वचनमब्रवीत् ॥ २ ॥

сан̃джайа ува̄ча
др̣шт̣ва̄ ту па̄н̣д̣аванı̄кам̇, вйӯд̣гам̇ дурйодганас тада̄
а̄ча̄рйам упасан̇ґамйа, ра̄джа̄ вачанам абравı̄т

Санджая відповів:

Оглянувши воїнів армії Пандавів, вишикуваних для бою, цар Дурйодгана підійшов до свого учителя Дроначар’ї та звернувся до нього так:

1.3

पश्यैतां पाण्डुपुत्राणामाचार्य महतीं चमूम् ।
व्यूढां द्रुपदपुत्रेण तव शिष्येण धीमता ॥ ३ ॥

паш́йаіта̄м̇ па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м̇, а̄ча̄рйа махатı̄м̇ чамӯм
вйӯд̣га̄м̇ друпада-путрен̣а, тава ш́ішйен̣а дгı̄мата̄

Шановний Учителю! Поглянь-но на це військо Пандавів, вишикуване для бою твоїм видатним учнем, Дгріштадьюмною, сином Друпади.

1.4–6

अत्र श‍ूरा महेष्वासा भीमार्जुनसमा युधि ।
युयुधानो विराटश्च द्रुपदश्च महारथः ॥ ४ ॥

धृष्टकेतुश्चेकितानः काशिराजश्च वीर्यवान् ।
पुरुजित्कुन्तिभोजश्च शैब्यश्च नरपुङ्गवः ॥ ५ ॥

युधामन्युश्च विक्रान्त उत्तमौजाश्च वीर्यवान् ।
सौभद्रो द्रौपदेयाश्च सर्व एव महारथाः ॥ ६ ॥

атра ш́ӯра̄ махешв-а̄са̄, бгı̄ма̄рджуна-сама̄ йудгі
йуйудга̄но віра̄т̣аш́ ча, друпадаш́ ча маха̄-ратгах̣

дх̣ршт̣акетуш́ чекіта̄нах̣, ка̄ш́іра̄джаш́ ча вı̄рйава̄н
пуруджіт кунтібгоджаш́ ча, ш́аібйаш́ ча нара-пун̇ґавах̣

йудга̄манйуш́ ча вікра̄нта, уттамауджа̄ш́ ча вı̄рйава̄н
саубгадро драупадейа̄ш́ ча, сарва ева маха̄-ратга̄х̣

У цій армії вправні лучники, рівні в бою Бгімі та Арджуні, а також інші великі воїни: Сатьякі, цар Вірата, могутній воїн Друпада, Дгріштакету, Чекітана, доблесний цар Каші, Пуруджит, Кунтібгоджа, шляхетний цар Шайб’я, відважний Юдгаманью, могутній герой Уттамауджа, Абгіманью та сини Драупаді. Безперечно, усі вони, — великі воїни.

1.7

अस्माकं तु विशिष्टा ये तान्निबोध द्विजोत्तम ।
नायका मम सैन्यस्य संज्ञार्थ तान्ब्रवीमि ते ॥ ७ ॥

асма̄кам̇ ту віш́ішт̣а̄ йе, та̄н нібодга двіджоттама
на̄йака̄ мама саінйасйа, сам̇джн̃а̄ртгам̇ та̄н бравı̄мі те

О найліпший з-поміж двічі народжених*, послухай також про видатних воєначальників моїх армій. Зараз я назву тобі їх поіменно!

*Двічі народжені (або двіджа з санскриту) — в традиційній Індії члени трьох найвищих варн, що пройшли (зазвичай в віці 8 — 12 років в домі наставника-гуру) обряд упанаяна, що символізує друге народження, і дає право на вивчення Вед. Жінки, як правило, до обряду упанаяна не допускалися й Веди не вивчали, хоч з цього правила були винятки. Шудри до нього не допускалися без жодних винятків.

1.8,9

भवान्भीष्मश्च कर्णश्च कृपश्च समितिंजयः ।
अश्वत्थामा विकर्णश्च सौमदत्तिस्तथैव च ॥ ८ ॥

अन्ये च बहवः श‍ूरा मदर्थे त्यक्तजीविताः ।
नानाशस्त्रप्रहरणाः सर्वे युद्धविशारदाः ॥ ९ ॥

бгава̄н бгı̄шмаш́ ча карн̣аш́ ча, кр̣паш́ ча самітім̇-джайах̣
аш́ваттга̄ма̄ вікарн̣аш́ ча, саумадаттіс татгаіва ча

анйе ча бахавах̣ ш́ӯра̄, мад-артге тйакта-джı̄віта̄х̣
на̄на̄-ш́астра-прахаран̣а̄х̣, сарве йуддга-віш́а̄рада̄х̣

О шановний, серед них Бгішма та Карна, непереможний Кріпачар’я, Ашваттгама, Джаядратга, Вікарна, син Сомадатти, Бгурішрава, а також інші воїни, досвідчені у мистецтві війни. Усі вони вправно володіють різноманітними видами зброї, завзяті в бою і готові віддати за мене свої життя.

1.10

अपर्याप्त‍ं तदस्माकं बलं भीष्माभिरक्षितम् ।
पर्याप्त‍ं त्विदमेतेषां बलं भीमाभिरक्षितम् ॥ १० ॥

апарйа̄птам̇ тад асма̄кам̇, балам̇ бгı̄шма̄бгіракшітам
парйа̄птам̇ тв ідам етеша̄м̇, балам̇ бгı̄ма̄бгіракшітам

Сила нашого війська безмежна завдяки надійному захисту Бгішми, тоді, як сила війська Пандавів, котре захищає Бгіма — обмежена.

1.11

अयनेषु च सर्वेषु यथाभागवमस्थिताः ।
भीष्ममेवाभिरक्षन्तु भवन्तः सर्व एव हि ॥ ११ ॥

айанешу ча сарвешу, йатга̄-бга̄ґам авастгіта̄х̣
бгı̄шмам ева̄бгіракшанту, бгавантах̣ сарва ева хі

Зважаючи на це, всі ми, на всіх стратегічних позиціях, під час бою маємо ретельно оберігати Бгішму.

1.12

तस्य सञ्जनयन्हर्षं कुरुवृद्धः पितामहः ।
सिंहनादं विनद्योच्च‍ैः शङ्खं दध्मौ प्रतापवान् ॥ १२ ॥

тасйа сан̃джанайан харшам̇, куру-вр̣ддгах̣ піта̄махах̣
сім̇ха-на̄дам̇ вінадйоччаіх̣, ш́ан̇кгам̇ дадгмау прата̄пава̄н

Тоді Бгішма, старійшина династії Куру, бажаючи додати натхнення Дурйодгані, голосно засурмив у свою мушлю, що звуком нагадувала левиний рик.

1.13

ततः शङ्खाश्च भेर्यश्च पणवानकगोमुखाः ।
सहसैवाभ्यहन्यन्त स शब्दस्तुमुलोऽभवत् ॥ १३ ॥

татах̣ ш́ан̇кга̄ш́ ча бгерйаш́ ча, пан̣ава̄нака-ґомукга̄х̣
сахасаіва̄бгйаханйанта, са ш́абдас тумуло ’бгават

Тої ж миті, створюючи страшенний шум, разом зазвучали мушлі, барабани, роги та литаври.

1.14

ततः श्वेतैर्हयैर्युक्ते महति स्यन्दने स्थितौ ।
माधवः पाण्डवश्चैव दिव्यौ शङ्खौ प्रदध्मतुः ॥ १४ ॥

татах̣ ш́ветаір хайаір йукте, махаті сйандане стгітау
ма̄дгавах̣ па̄н̣д̣аваш́ чаіва, дівйау ш́ан̇кгау прададгматух̣

Тоді Господь Шрі Крішна й Арджуна, поставши у своїй, величного виду колісниці, запряженій білими кіньми, засурмили у свої божественні мушлі.

1.15

पाञ्चजन्यं हृषीकेशो देवदत्तं धनञ्जयः ।
पौण्ड्रं दध्मौ महाशङ्खं भीमकर्मा वृकोदरः ॥ १५ ॥

па̄н̃чаджанйам̇ хр̣шı̄кеш́о, девадаттам̇ дганан̃джайах̣
паун̣д̣рам̇ дадгмау маха̄-ш́ан̇кгам̇, бгı̄ма-карма̄ вр̣кодарах̣

Господь Хрішікеша (Шрі Крішна) засурмив у Свою мушлю Панчаджанью, Дхананджая (Арджуна) — в мушлю Девадатту. А Бгімасена, ненаситний їдець, відомий своїми славними подвигами, засурмив у величезну мушлю Паундру.

1.16

अनन्तविजयं राजा कुन्तीपुत्रो युधिष्ठिरः ।
नकुलः सहदेवश्च सुघोषमणिपुष्पकौ ॥ १६ ॥

анантавіджайам̇ ра̄джа̄, кунтı̄-путро йудгішт̣гірах̣
накулах̣ сахадеваш́ ча, суґгоша-ман̣іпушпакау

Цар Юдгішдгіра, син Кунті, засурмив у мушлю Анантавіджаю. Накула засурмив у Суггошу, а Сахадева — у Маніпушпаку.

1.17,18

काश्यश्च परमेष्वास: शिखण्डी च महारथ: ।
धृष्टद्युम्न‍ो विराटश्च सात्यकिश्‍चापराजित: ॥ १७ ॥
द्रुपदो द्रौपदेयाश्च सर्वश: पृथिवीपते ।
सौभद्रश्च महाबाहु: शङ्खान्दध्मु: पृथक्पृथक् ॥ १८ ॥

ка̄ш́йаш́ ча парамешв-а̄сах̣, ш́ікган̣д̣ı̄ ча маха̄-ратгах̣
дгр̣шт̣адйумно віра̄т̣аш́ ча, са̄тйакіш́ ча̄пара̄джітах̣

друпадо драупадейа̄ш́ ча, сарваш́ах̣ пр̣тгівı̄-пате
саубгадраш́ ча маха̄-ба̄хух̣, ш́ан̇кга̄н дадгмух̣ пр̣тгак пр̣тгак

О повелителю Землі! Вправний лучник Кашіраджа, досвідчений воїн Шікганді, Дгріштадьюмна, цар Вірата, непереможний Сатьякі, цар Друпада, сини Драупаді та могутній Абгіманью, син Субгадри, також засурмили у свої мушлі.

1.19

स घोषो धार्तराष्ट्राणां हृदयानि व्यदारयत् ।
नभश्च पृथिवीं चैव तुमुलोऽभ्यनुनादयन् ॥ १९ ॥

са ґгошо дга̄ртара̄шт̣ра̄н̣а̄м̇, хр̣дайа̄ні вйада̄райат
набгаш́ ча пр̣тгівı̄м̇ чаіва, тумуло ’бгйануна̄дайан

Подібний до грому, звук цих мушель, розкотився небом і землею, примусивши здригнутися серця синів Дгрітараштри.

1.20

अथ व्यवस्थितान्दृष्ट्वा धार्तराष्ट्रान्कपिध्वजः ।
प्रवृत्ते शस्त्रसम्पाते धनुरुद्यम्य पाण्डवः ।
हृषीकेशं तदा वाक्यमिदमाह महीपते ॥ २० ॥

атга вйавастгіта̄н др̣шт̣ва̄, дга̄ртара̄шт̣ра̄н капі-дгваджах̣
правр̣тте ш́астра-сампа̄те, дганур удйамйа па̄н̣д̣авах̣
хр̣шı̄кеш́ам̇ тада̄ ва̄кйам, ідам а̄ха махı̄-пате

О царю! Коли настав час пускати стріли, Арджуна, стоячи в колісниці, прикрашеній знаменом із зображенням Ханумана, підняв свій лук і приготувався стріляти. Та, глянувши на твоїх синів, що стояли вишикувані до бою, він звернувся до Господа.

1.21–23

अर्जुन उवाच
सेनयोरुभयोर्मध्ये रथं स्थापय मेऽच्युत ।
यावदेतान्निरीक्षेऽहं योद्‍धुकामानवस्थितान् ॥ २१ ॥
कैर्मया सह योद्धव्यमस्मिन्‍रणसमुद्यमे ॥ २२ ॥

योत्स्यमानानवेक्षेऽहं य एतेऽत्र समागताः ।
धार्तराष्ट्रस्य दुर्बुद्धेर्युद्धे प्रियचिकीर्षवः ॥ २३ ॥

арджуна ува̄ча
сенайор убгайор мадгйе, ратгам̇ стга̄пайа ме ’чйута

йа̄вад ета̄н нірı̄кше ’хам̇, йоддгу-ка̄ма̄н авастгіта̄н каір майа̄ саха йоддгавйам, асмін ран̣а-самудйаме

йотсйама̄на̄н авекше ’хам̇, йа ете ’тра сама̄ґата̄х̣
дга̄ртара̄шт̣расйа дурбуддгер, йуддге прійа-чікı̄ршавах̣

Арджуна сказав:

О Непогрішимий! Виведи мою колісницю поміж двох армій, щоб мені розгледіти воїнів, які хочуть зійтися з нами у цій великій битві. Я хочу побачити, хто прийняв бік зловмисного Дурйодгани.

1.24

सञ्जय उवाच
एवमुक्तो हृषीकेशो गुडाकेशेन भारत ।
सेनयोरुभयोर्मध्ये स्थापयित्वा रथोत्तमम् ॥ २४ ॥

сан̃джайа ува̄ча
евам укто хр̣шı̄кеш́о, ґуд̣а̄кеш́ена бга̄рата
сенайор убгайор мадгйе, стга̄пайітва̄ ратготтамам

Санджая сказав:

О нащадку Бгарати, на прохання Арджуни, Крішна вивів найкращу з колісниць і зупинив поміж двох армій.

1.25

भीष्मद्रोणप्रमुखतः सर्वेषां च महीक्षिताम् ।
उवाच पार्थ पश्यैतान्समवेतान्कुरुनिति ॥ २५ ॥

бгı̄шма-дрон̣а-прамукгатах̣, сарвеша̄м̇ ча махı̄-кшіта̄м
ува̄ча па̄ртга паш́йаіта̄н, самавета̄н курӯн іті

Поставши перед Бгішмою, Дроною та іншими правителями, Господь сказав Арджуні: “Поглянь же, Партго, на усіх цих Кауравів.”

1.26

तत्रापश्यत्स्थितान्पार्थः पितॄनथ पितामहान्।
आचार्यान्मातुलान्भ्रातॄन्पुत्रान्पौत्रान्सखींस्तथा।
श्वश‍ुरान्सुहृदश्चैव सेनयोरुभयोरपि ॥ २६ ॥

татра̄паш́йат стгіта̄н па̄ртгах̣, пітр̣н атга піта̄маха̄н
а̄ча̄рйа̄н ма̄тула̄н бгра̄т
р̣н, путра̄н паутра̄н сакгı̄м̇с татга̄
ш́ваш́ура̄н сухр̣даш́ чаіва, сенайор убгайор апі

І тоді зміг Арджуна розгледіти серед обох армій старійшин своїх родів, своїх дядьків, наставників, братів, синів, своїх онуків і тестів, друзів і благодійників.

1.27

तान्समीक्ष्य स कौन्तेयः सर्वान्बन्धूनवस्थितान् ।
कृपया परयाविष्टो विषीदन्निदमब्रवीत् ॥ २७ ॥

та̄н самı̄кшйа са каунтейах̣, сарва̄н бандгӯн авастгіта̄н
кр̣пайа̄ парайа̄вішт̣о, вішı̄данн ідам абравı̄т

Побачивши родичів та близьких людей на ратнім полі, серце Арджуни сповнилося жалем, і, вражений горем, він промовив.

1.28

अर्जुन उवाच
दृष्ट्वेमं स्वजनं कृष्ण युयुत्सुं समुपस्थितम् ।
सीदन्ति मम गात्राणि मुखं च परिश‍ुष्यति ॥ २८ ॥

арджуна ува̄ча
др̣шт̣вемам̇ сва-джанам̇ кр̣шн̣а, йуйутсум̇ самупастгітам
сı̄данті мама ґа̄тра̄н̣і, мукгам̇ ча паріш́ушйаті

Арджуна сказав:

О Крішно! Я бачу родичів та друзів, які зібралися тут, жадаючи бою, і відчуваю, що у мене пересихає в роті та сили полишають мене.

1.29

वेपथुश्च शरीरे मे रोमहर्षश्च जायते ।
गाण्डीवं स्रंसते हस्तात्त्वक्च‍ैव परिदह्यते ॥ २९ ॥

вепатгуш́ ча ш́арı̄ре ме, рома-харшаш́ ча джа̄йате
ґа̄н̣д̣ı̄вам̇ срам̇сате хаста̄т, твак чаіва парідахйате

Моє тіло тремтить, волосся стає дибки. Моя шкіра немов палає у вогні, а лук Ґандіва вислизає з рук.

1.30

न च शक्न‍ोम्यवस्थातुं भ्रमतीव च मे मनः ।
निमित्तानि च पश्यामि विपरीतानि केशव ॥ ३० ॥

на ча ш́акномй авастга̄тум̇, бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі, віпарı̄та̄ні кеш́ава

О Кешаво! Мої ноги підкошуються, мій ум збентежений, повсюди я бачу одні лиш недобрі ознаки.

1.31

न च श्रेयोऽनुपश्यामि हत्वा स्वजनमाहवे ।
न काङ्क्षे विजयं कृष्ण न च राज्यं सुखानि च ॥ ३१ ॥

на ча ш́рейо ’нупаш́йа̄мі, хатва̄ сва-джанам а̄хаве
на ка̄н̇кше віджайам̇ кр̣шн̣а, на ча ра̄джйам̇ сукга̄ні ча

О Крішно! Я не можу збагнути, яке благо ми отримаємо, вбивши родичів у цій битві? Я не хочу ані перемоги, ані втіхи від царювання!

1.32–34

किं नो राज्येन गोविन्द किं भोगैर्जीवितेन वा ।
येषामर्थे काङ्‍‍क्षितं नो राज्यं भोगाः सुखानि च ॥ ३२ ॥
त इमेऽवस्थिता युद्धे प्राणांस्त्यक्त्वा धनानि च ।
आचार्याः पितरः पुत्रास्तथैव च पितामहाः ॥ ३3
मातुलाः श्वश‍ुराः पौत्राः श्यालाः सम्बन्धिनस्तथा ।
एतान्न हन्तुमिच्छामि घ्न‍तोऽपि मधुसूदन ॥ ३४ ॥

кім̇ но ра̄джйена ґовінда, кім̇ бгоґаір джı̄вітена ва̄
йеша̄м артге ка̄н̇кшітам̇ но, ра̄джйам̇ бгоґа̄х̣ сукга̄ні ча

та іме ’вастгіта̄ йуддге, пра̄н̣а̄м̇с тйактва̄ дгана̄ні ча
а̄ча̄рйа̄х̣ пітарах̣ путра̄с, татгаіва ча піта̄маха̄х̣

ма̄тула̄х̣ ш́ваш́ура̄х̣ паутра̄х̣, ш́йа̄ла̄х̣ самбандгінас татга̄
ета̄н на хантум іччга̄мі, ґгнато ’пі мадгусӯдана

О Ґовіндо! Хіба є сенс у тім, щоб отримати царство та мирські радощі, хіба має цінність наше життя, якщо ті, заради кого ми цього прагнемо, ‒ наставники, старійшини роду батька, сини, діди, дядьки за материнською лінією, тесті, онуки, швагри та інші родичі, ‒ протистоять нам на полі бою, готові втратити життя і багатство? О Мадгусудано, якщо навіть вони жадають моєї смерті, я не хочу вбивати їх!

1.35

अपि त्रैलोक्यराज्यस्य हेतोः किं नु महीकृते ।
निहत्य धार्तराष्ट्रान्नः का प्रीतिः स्याज्ज‍नार्दन ॥ ३५ ॥

апі траілокйа-ра̄джйасйа, хетох̣ кім̇ ну махı̄-кр̣те
ніхатйа дга̄ртара̄шт̣ра̄н нах̣, ка̄ прı̄тіх̣ сйа̄дж джана̄рдана

О Джанардано, хіба ми зможемо бути щасливими, вбивши синів Дгрітараштри, навіть якщо будемо царювати над трьома світами, не кажучи вже про владу над Землею?

1.36

पापमेवाश्रयेदस्मान्हत्वैतानाततायिनः ।
तस्मान्नार्हा वयं हन्तुं धार्तराष्ट्रान्सबान्धवान् ।
स्वजनं हि कथं हत्वा सुखिनः स्याम माधव ॥ ३६ ॥

па̄пам ева̄ш́райед асма̄н, хатваіта̄н а̄тата̄йінах̣
тасма̄н на̄рха̄ вайам̇ хантум̇, дга̄ртара̄шт̣ра̄н са-ба̄ндгава̄н
сва-джанам̇ хі катгам̇ хатва̄, сукгінах̣ сйа̄ма ма̄дгава

Ми пожнемо гріх, убивши наших наставників і покровителів, навіть якщо це вони розв’язали війну. Ми не повинні нищити

наших родичів, синів Дгрітараштри. О Мадгаво, хіба ми зможемо бути щасливими ціною життя людей, які нам любі?

1.37,38

यद्यप्येते न पश्यन्ति लोभोपहतचेतसः ।
कुलक्षयकृतं दोषं मित्रद्रोहे च पातकम् ॥ ३७ ॥
कथं न ज्ञेयमस्माभिः पापादस्मन्निवर्तितुम् ।
कुलक्षयकृतं दोषं प्रपश्यद्भ‍िर्जनार्दन ॥ ३८ ॥

йадй апй ете на паш́йанті, лобгопахата-четасах̣
кула-кшайа-кр̣там̇ дошам̇, мітра-дрохе ча па̄такам

катгам̇ на джн̃ейам асма̄бгіх̣, па̄па̄д асма̄н нівартітум
кула-кшайа-кр̣там̇ дошам̇, прапаш́йадбгір джана̄рдана

О Джанардано! Нехай ці люди, засліплені жадобою, зраджуючи друзям і руйнуючи династії, не вбачають у тому гріха, але чому ми, усвідомлюючи зло братовбивчої війни, не можемо утриматися від скоєння цього злочину?

1.39

कुलक्षये प्रणश्यन्ति कुलधर्माः सनातनाः ।
धर्मे नष्टे कुलं कृत्स्नमधर्मोऽभिभवत्युत ॥ ३९ ॥

кула-кшайе пран̣аш́йанті, кула-дгарма̄х̣ сана̄тана̄х̣
дгарме нашт̣е кулам̇ кр̣тснам, адгармо ’бгібгаватй ута

Коли руйнується династія, занепадають її одвічні духовні традиції. А коли руйнуються релігійні принципи, безбожжя оволодіває тими, хто лишився жити.

1.40

अधर्माभिभवात्कृष्ण प्रदुष्यन्ति कुलस्त्रियः ।
स्त्रीषु दुष्टासु वार्ष्णेय जायते वर्णसङ्करः ॥ ४० ॥

адгарма̄бгібгава̄т кр̣шн̣а, прадушйанті кула-стрійах̣
стрı̄шу душт̣а̄су ва̄ршн̣ейа, джа̄йате варн̣а-сан̇карах̣

Коли в родині панує безвір’я, о Крішно, жінки тої сім’ї стають розпусницями. А деградація жінок, о нащадку Врішни, призводить до появи небажаних нечестивих нащадків.

1.41

सङ्करो नरकायैव कुलघ्न‍ानां कुलस्य च ।
पतन्ति पितरो ह्येषां लुप्तपिण्डोदकक्रियाः ॥ ४१ ॥

сан̇каро нарака̄йаіва, кула-ґгна̄на̄м̇ куласйа ча
патанті пітаро хй еша̄м̇, лупта-пін̣д̣одака-крійа̄х̣

Позбавлені благочестя нащадки провадять до аду і сам рід, і того, хто його зруйнував. Така ж доля чекає і предків роду, бо приношення їм води та їжі повністю припиняються.

1.42

दोषैरेतैः कुलघ्न‍ानां वर्णसङ्करकारकैः ।
उत्साद्यन्ते जातिधर्माः कुलधर्माश्च शाश्वताः ॥ ४२ ॥

дошаір етаіх̣ кула-ґгна̄на̄м̇, варн̣а-сан̇кара-ка̄ракаіх̣
утса̄дйанте джа̄ті-дгарма̄х̣, кула-дгарма̄ш́ ча ш́а̄ш́вата̄х̣

Через лиходійства руйнівників династій з’являються нечестиві нащадки, відтак зводячи нанівець одвічні традиції суспільної діяльності та сім’ї.

1.43

उत्सन्नकुलधर्माणां मनुष्याणां जनार्दन ।
नरके नियतं वासो भवतीत्यनुश‍ुश्रुम ॥ ४३ ॥

утсанна-кула-дгарма̄н̣а̄м̇, манушйа̄н̣а̄м̇ джана̄рдана
нараке нійатам̇ ва̄со, бгаватı̄тй ануш́уш́рума

О Джанардано! Відомо, що тим, хто руйнує духовні та сімейні традиції, неминуче доведеться піти в пекельні світи.

1.44

अहो बत महत्पापं कर्तुं व्यवसिता वयम् ।
यद्राज्यसुखलोभेन हन्तुं स्वजनमुद्यताः ॥ ४४ ॥

ахо бата махат па̄пам̇, картум̇ вйавасіта̄ вайам
йад ра̄джйа-сукга-лобгена, хантум̇ сва-джанам удйата̄х̣

О лихо! Який жахливий гріх ми готуємося здійснити! Заради втіхи від царювання ми збираємося знищити своїх родичів!

1.45

यदि मामप्रतीकारमशस्त्रं शस्त्रपाणयः ।
धार्तराष्ट्रा रणे हन्युस्तन्मे क्षेमतरं भवेत् ॥ ४५ ॥

йаді ма̄м апратı̄ка̄рам, аш́астрам̇ ш́астра-па̄н̣айах̣
дга̄ртара̄шт̣ра̄ ран̣е ханйус, тан ме кшематарам̇ бгавет

Нехай краще мене беззбройного і безборонного, вб’ють на цім ратнім полі озброєні сини Дгрітараштри!

1.46

सञ्जय उवाच
एवमुक्त्वार्जुनः संख्ये रथोपस्थ उपाविशत् ।
विसृज्य सशरं चापं शोकसंविग्न‍मानसः ॥ ४६ ॥

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄рджунах̣ сан̇кгйе, ратгопастга упа̄віш́ат
віср̣джйа са-ш́арам̇ ча̄пам̇, ш́ока-сам̇віґна-ма̄насах̣

Санджая сказав:

Промовивши на полі бою ці слова, Арджуна відклав лук та стріли, і охоплений горем, сів у колісниці.

(глава 2)




←  Бгаґавад-ґіта. Передмова Хрідоя Чайтаньї Прабху ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 2. Душа посеред матерії. Са̄н̇кгйа-йога →
Ukrainian

Глава 1
Огляд армій

Саінйа-дарш́ана

1.1

धृतराष्ट्र उवाच
धर्मक्षेत्रे कुरुक्षेत्रे समवेता युयुत्सव: ।
मामका: पाण्डवाश्चैव किमकुर्वत सञ्जय ॥ १ ॥

дгр̣тара̄шт̣ра ува̄ча
дгарма-кшетре, куру-кшетре самавета̄ йуйутсавах̣
ма̄мака̄х̣ па̄н̣д̣ава̄ш́ чаіва, кім акурвата сан̃джайа

Дгрітараштра сказав:

Санджайо! Що сталося, коли мої сини та сини Панду зійшлися для бою на священній землі Курукшетри?

1.2

सञ्जय उवाच
दृष्ट्वा तु पाण्डवानीकं व्यूढं दुर्योधनस्तदा ।
आचार्यमुपसङ्गम्य राजा वचनमब्रवीत् ॥ २ ॥

сан̃джайа ува̄ча
др̣шт̣ва̄ ту па̄н̣д̣аванı̄кам̇, вйӯд̣гам̇ дурйодганас тада̄
а̄ча̄рйам упасан̇ґамйа, ра̄джа̄ вачанам абравı̄т

Санджая відповів:

Оглянувши воїнів армії Пандавів, вишикуваних для бою, цар Дурйодгана підійшов до свого учителя Дроначар’ї та звернувся до нього так:

1.3

पश्यैतां पाण्डुपुत्राणामाचार्य महतीं चमूम् ।
व्यूढां द्रुपदपुत्रेण तव शिष्येण धीमता ॥ ३ ॥

паш́йаіта̄м̇ па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м̇, а̄ча̄рйа махатı̄м̇ чамӯм
вйӯд̣га̄м̇ друпада-путрен̣а, тава ш́ішйен̣а дгı̄мата̄

Шановний Учителю! Поглянь-но на це військо Пандавів, вишикуване для бою твоїм видатним учнем, Дгріштадьюмною, сином Друпади.

1.4–6

अत्र श‍ूरा महेष्वासा भीमार्जुनसमा युधि ।
युयुधानो विराटश्च द्रुपदश्च महारथः ॥ ४ ॥

धृष्टकेतुश्चेकितानः काशिराजश्च वीर्यवान् ।
पुरुजित्कुन्तिभोजश्च शैब्यश्च नरपुङ्गवः ॥ ५ ॥

युधामन्युश्च विक्रान्त उत्तमौजाश्च वीर्यवान् ।
सौभद्रो द्रौपदेयाश्च सर्व एव महारथाः ॥ ६ ॥

атра ш́ӯра̄ махешв-а̄са̄, бгı̄ма̄рджуна-сама̄ йудгі
йуйудга̄но віра̄т̣аш́ ча, друпадаш́ ча маха̄-ратгах̣

дх̣ршт̣акетуш́ чекіта̄нах̣, ка̄ш́іра̄джаш́ ча вı̄рйава̄н
пуруджіт кунтібгоджаш́ ча, ш́аібйаш́ ча нара-пун̇ґавах̣

йудга̄манйуш́ ча вікра̄нта, уттамауджа̄ш́ ча вı̄рйава̄н
саубгадро драупадейа̄ш́ ча, сарва ева маха̄-ратга̄х̣

У цій армії вправні лучники, рівні в бою Бгімі та Арджуні, а також інші великі воїни: Сатьякі, цар Вірата, могутній воїн Друпада, Дгріштакету, Чекітана, доблесний цар Каші, Пуруджит, Кунтібгоджа, шляхетний цар Шайб’я, відважний Юдгаманью, могутній герой Уттамауджа, Абгіманью та сини Драупаді. Безперечно, усі вони, — великі воїни.

1.7

अस्माकं तु विशिष्टा ये तान्निबोध द्विजोत्तम ।
नायका मम सैन्यस्य संज्ञार्थ तान्ब्रवीमि ते ॥ ७ ॥

асма̄кам̇ ту віш́ішт̣а̄ йе, та̄н нібодга двіджоттама
на̄йака̄ мама саінйасйа, сам̇джн̃а̄ртгам̇ та̄н бравı̄мі те

О найліпший з-поміж двічі народжених*, послухай також про видатних воєначальників моїх армій. Зараз я назву тобі їх поіменно!

*Двічі народжені (або двіджа з санскриту) — в традиційній Індії члени трьох найвищих варн, що пройшли (зазвичай в віці 8 — 12 років в домі наставника-гуру) обряд упанаяна, що символізує друге народження, і дає право на вивчення Вед. Жінки, як правило, до обряду упанаяна не допускалися й Веди не вивчали, хоч з цього правила були винятки. Шудри до нього не допускалися без жодних винятків.

1.8,9

भवान्भीष्मश्च कर्णश्च कृपश्च समितिंजयः ।
अश्वत्थामा विकर्णश्च सौमदत्तिस्तथैव च ॥ ८ ॥

अन्ये च बहवः श‍ूरा मदर्थे त्यक्तजीविताः ।
नानाशस्त्रप्रहरणाः सर्वे युद्धविशारदाः ॥ ९ ॥

бгава̄н бгı̄шмаш́ ча карн̣аш́ ча, кр̣паш́ ча самітім̇-джайах̣
аш́ваттга̄ма̄ вікарн̣аш́ ча, саумадаттіс татгаіва ча

анйе ча бахавах̣ ш́ӯра̄, мад-артге тйакта-джı̄віта̄х̣
на̄на̄-ш́астра-прахаран̣а̄х̣, сарве йуддга-віш́а̄рада̄х̣

О шановний, серед них Бгішма та Карна, непереможний Кріпачар’я, Ашваттгама, Джаядратга, Вікарна, син Сомадатти, Бгурішрава, а також інші воїни, досвідчені у мистецтві війни. Усі вони вправно володіють різноманітними видами зброї, завзяті в бою і готові віддати за мене свої життя.

1.10

अपर्याप्त‍ं तदस्माकं बलं भीष्माभिरक्षितम् ।
पर्याप्त‍ं त्विदमेतेषां बलं भीमाभिरक्षितम् ॥ १० ॥

апарйа̄птам̇ тад асма̄кам̇, балам̇ бгı̄шма̄бгіракшітам
парйа̄птам̇ тв ідам етеша̄м̇, балам̇ бгı̄ма̄бгіракшітам

Сила нашого війська безмежна завдяки надійному захисту Бгішми, тоді, як сила війська Пандавів, котре захищає Бгіма — обмежена.

1.11

अयनेषु च सर्वेषु यथाभागवमस्थिताः ।
भीष्ममेवाभिरक्षन्तु भवन्तः सर्व एव हि ॥ ११ ॥

айанешу ча сарвешу, йатга̄-бга̄ґам авастгіта̄х̣
бгı̄шмам ева̄бгіракшанту, бгавантах̣ сарва ева хі

Зважаючи на це, всі ми, на всіх стратегічних позиціях, під час бою маємо ретельно оберігати Бгішму.

1.12

तस्य सञ्जनयन्हर्षं कुरुवृद्धः पितामहः ।
सिंहनादं विनद्योच्च‍ैः शङ्खं दध्मौ प्रतापवान् ॥ १२ ॥

тасйа сан̃джанайан харшам̇, куру-вр̣ддгах̣ піта̄махах̣
сім̇ха-на̄дам̇ вінадйоччаіх̣, ш́ан̇кгам̇ дадгмау прата̄пава̄н

Тоді Бгішма, старійшина династії Куру, бажаючи додати натхнення Дурйодгані, голосно засурмив у свою мушлю, що звуком нагадувала левиний рик.

1.13

ततः शङ्खाश्च भेर्यश्च पणवानकगोमुखाः ।
सहसैवाभ्यहन्यन्त स शब्दस्तुमुलोऽभवत् ॥ १३ ॥

татах̣ ш́ан̇кга̄ш́ ча бгерйаш́ ча, пан̣ава̄нака-ґомукга̄х̣
сахасаіва̄бгйаханйанта, са ш́абдас тумуло ’бгават

Тої ж миті, створюючи страшенний шум, разом зазвучали мушлі, барабани, роги та литаври.

1.14

ततः श्वेतैर्हयैर्युक्ते महति स्यन्दने स्थितौ ।
माधवः पाण्डवश्चैव दिव्यौ शङ्खौ प्रदध्मतुः ॥ १४ ॥

татах̣ ш́ветаір хайаір йукте, махаті сйандане стгітау
ма̄дгавах̣ па̄н̣д̣аваш́ чаіва, дівйау ш́ан̇кгау прададгматух̣

Тоді Господь Шрі Крішна й Арджуна, поставши у своїй, величного виду колісниці, запряженій білими кіньми, засурмили у свої божественні мушлі.

1.15

पाञ्चजन्यं हृषीकेशो देवदत्तं धनञ्जयः ।
पौण्ड्रं दध्मौ महाशङ्खं भीमकर्मा वृकोदरः ॥ १५ ॥

па̄н̃чаджанйам̇ хр̣шı̄кеш́о, девадаттам̇ дганан̃джайах̣
паун̣д̣рам̇ дадгмау маха̄-ш́ан̇кгам̇, бгı̄ма-карма̄ вр̣кодарах̣

Господь Хрішікеша (Шрі Крішна) засурмив у Свою мушлю Панчаджанью, Дхананджая (Арджуна) — в мушлю Девадатту. А Бгімасена, ненаситний їдець, відомий своїми славними подвигами, засурмив у величезну мушлю Паундру.

1.16

अनन्तविजयं राजा कुन्तीपुत्रो युधिष्ठिरः ।
नकुलः सहदेवश्च सुघोषमणिपुष्पकौ ॥ १६ ॥

анантавіджайам̇ ра̄джа̄, кунтı̄-путро йудгішт̣гірах̣
накулах̣ сахадеваш́ ча, суґгоша-ман̣іпушпакау

Цар Юдгішдгіра, син Кунті, засурмив у мушлю Анантавіджаю. Накула засурмив у Суггошу, а Сахадева — у Маніпушпаку.

1.17,18

काश्यश्च परमेष्वास: शिखण्डी च महारथ: ।
धृष्टद्युम्न‍ो विराटश्च सात्यकिश्‍चापराजित: ॥ १७ ॥
द्रुपदो द्रौपदेयाश्च सर्वश: पृथिवीपते ।
सौभद्रश्च महाबाहु: शङ्खान्दध्मु: पृथक्पृथक् ॥ १८ ॥

ка̄ш́йаш́ ча парамешв-а̄сах̣, ш́ікган̣д̣ı̄ ча маха̄-ратгах̣
дгр̣шт̣адйумно віра̄т̣аш́ ча, са̄тйакіш́ ча̄пара̄джітах̣

друпадо драупадейа̄ш́ ча, сарваш́ах̣ пр̣тгівı̄-пате
саубгадраш́ ча маха̄-ба̄хух̣, ш́ан̇кга̄н дадгмух̣ пр̣тгак пр̣тгак

О повелителю Землі! Вправний лучник Кашіраджа, досвідчений воїн Шікганді, Дгріштадьюмна, цар Вірата, непереможний Сатьякі, цар Друпада, сини Драупаді та могутній Абгіманью, син Субгадри, також засурмили у свої мушлі.

1.19

स घोषो धार्तराष्ट्राणां हृदयानि व्यदारयत् ।
नभश्च पृथिवीं चैव तुमुलोऽभ्यनुनादयन् ॥ १९ ॥

са ґгошо дга̄ртара̄шт̣ра̄н̣а̄м̇, хр̣дайа̄ні вйада̄райат
набгаш́ ча пр̣тгівı̄м̇ чаіва, тумуло ’бгйануна̄дайан

Подібний до грому, звук цих мушель, розкотився небом і землею, примусивши здригнутися серця синів Дгрітараштри.

1.20

अथ व्यवस्थितान्दृष्ट्वा धार्तराष्ट्रान्कपिध्वजः ।
प्रवृत्ते शस्त्रसम्पाते धनुरुद्यम्य पाण्डवः ।
हृषीकेशं तदा वाक्यमिदमाह महीपते ॥ २० ॥

атга вйавастгіта̄н др̣шт̣ва̄, дга̄ртара̄шт̣ра̄н капі-дгваджах̣
правр̣тте ш́астра-сампа̄те, дганур удйамйа па̄н̣д̣авах̣
хр̣шı̄кеш́ам̇ тада̄ ва̄кйам, ідам а̄ха махı̄-пате

О царю! Коли настав час пускати стріли, Арджуна, стоячи в колісниці, прикрашеній знаменом із зображенням Ханумана, підняв свій лук і приготувався стріляти. Та, глянувши на твоїх синів, що стояли вишикувані до бою, він звернувся до Господа.

1.21–23

अर्जुन उवाच
सेनयोरुभयोर्मध्ये रथं स्थापय मेऽच्युत ।
यावदेतान्निरीक्षेऽहं योद्‍धुकामानवस्थितान् ॥ २१ ॥
कैर्मया सह योद्धव्यमस्मिन्‍रणसमुद्यमे ॥ २२ ॥

योत्स्यमानानवेक्षेऽहं य एतेऽत्र समागताः ।
धार्तराष्ट्रस्य दुर्बुद्धेर्युद्धे प्रियचिकीर्षवः ॥ २३ ॥

арджуна ува̄ча
сенайор убгайор мадгйе, ратгам̇ стга̄пайа ме ’чйута

йа̄вад ета̄н нірı̄кше ’хам̇, йоддгу-ка̄ма̄н авастгіта̄н каір майа̄ саха йоддгавйам, асмін ран̣а-самудйаме

йотсйама̄на̄н авекше ’хам̇, йа ете ’тра сама̄ґата̄х̣
дга̄ртара̄шт̣расйа дурбуддгер, йуддге прійа-чікı̄ршавах̣

Арджуна сказав:

О Непогрішимий! Виведи мою колісницю поміж двох армій, щоб мені розгледіти воїнів, які хочуть зійтися з нами у цій великій битві. Я хочу побачити, хто прийняв бік зловмисного Дурйодгани.

1.24

सञ्जय उवाच
एवमुक्तो हृषीकेशो गुडाकेशेन भारत ।
सेनयोरुभयोर्मध्ये स्थापयित्वा रथोत्तमम् ॥ २४ ॥

сан̃джайа ува̄ча
евам укто хр̣шı̄кеш́о, ґуд̣а̄кеш́ена бга̄рата
сенайор убгайор мадгйе, стга̄пайітва̄ ратготтамам

Санджая сказав:

О нащадку Бгарати, на прохання Арджуни, Крішна вивів найкращу з колісниць і зупинив поміж двох армій.

1.25

भीष्मद्रोणप्रमुखतः सर्वेषां च महीक्षिताम् ।
उवाच पार्थ पश्यैतान्समवेतान्कुरुनिति ॥ २५ ॥

бгı̄шма-дрон̣а-прамукгатах̣, сарвеша̄м̇ ча махı̄-кшіта̄м
ува̄ча па̄ртга паш́йаіта̄н, самавета̄н курӯн іті

Поставши перед Бгішмою, Дроною та іншими правителями, Господь сказав Арджуні: “Поглянь же, Партго, на усіх цих Кауравів.”

1.26

तत्रापश्यत्स्थितान्पार्थः पितॄनथ पितामहान्।
आचार्यान्मातुलान्भ्रातॄन्पुत्रान्पौत्रान्सखींस्तथा।
श्वश‍ुरान्सुहृदश्चैव सेनयोरुभयोरपि ॥ २६ ॥

татра̄паш́йат стгіта̄н па̄ртгах̣, пітр̣н атга піта̄маха̄н
а̄ча̄рйа̄н ма̄тула̄н бгра̄т
р̣н, путра̄н паутра̄н сакгı̄м̇с татга̄
ш́ваш́ура̄н сухр̣даш́ чаіва, сенайор убгайор апі

І тоді зміг Арджуна розгледіти серед обох армій старійшин своїх родів, своїх дядьків, наставників, братів, синів, своїх онуків і тестів, друзів і благодійників.

1.27

तान्समीक्ष्य स कौन्तेयः सर्वान्बन्धूनवस्थितान् ।
कृपया परयाविष्टो विषीदन्निदमब्रवीत् ॥ २७ ॥

та̄н самı̄кшйа са каунтейах̣, сарва̄н бандгӯн авастгіта̄н
кр̣пайа̄ парайа̄вішт̣о, вішı̄данн ідам абравı̄т

Побачивши родичів та близьких людей на ратнім полі, серце Арджуни сповнилося жалем, і, вражений горем, він промовив.

1.28

अर्जुन उवाच
दृष्ट्वेमं स्वजनं कृष्ण युयुत्सुं समुपस्थितम् ।
सीदन्ति मम गात्राणि मुखं च परिश‍ुष्यति ॥ २८ ॥

арджуна ува̄ча
др̣шт̣вемам̇ сва-джанам̇ кр̣шн̣а, йуйутсум̇ самупастгітам
сı̄данті мама ґа̄тра̄н̣і, мукгам̇ ча паріш́ушйаті

Арджуна сказав:

О Крішно! Я бачу родичів та друзів, які зібралися тут, жадаючи бою, і відчуваю, що у мене пересихає в роті та сили полишають мене.

1.29

वेपथुश्च शरीरे मे रोमहर्षश्च जायते ।
गाण्डीवं स्रंसते हस्तात्त्वक्च‍ैव परिदह्यते ॥ २९ ॥

вепатгуш́ ча ш́арı̄ре ме, рома-харшаш́ ча джа̄йате
ґа̄н̣д̣ı̄вам̇ срам̇сате хаста̄т, твак чаіва парідахйате

Моє тіло тремтить, волосся стає дибки. Моя шкіра немов палає у вогні, а лук Ґандіва вислизає з рук.

1.30

न च शक्न‍ोम्यवस्थातुं भ्रमतीव च मे मनः ।
निमित्तानि च पश्यामि विपरीतानि केशव ॥ ३० ॥

на ча ш́акномй авастга̄тум̇, бграматı̄ва ча ме манах̣
німітта̄ні ча паш́йа̄мі, віпарı̄та̄ні кеш́ава

О Кешаво! Мої ноги підкошуються, мій ум збентежений, повсюди я бачу одні лиш недобрі ознаки.

1.31

न च श्रेयोऽनुपश्यामि हत्वा स्वजनमाहवे ।
न काङ्क्षे विजयं कृष्ण न च राज्यं सुखानि च ॥ ३१ ॥

на ча ш́рейо ’нупаш́йа̄мі, хатва̄ сва-джанам а̄хаве
на ка̄н̇кше віджайам̇ кр̣шн̣а, на ча ра̄джйам̇ сукга̄ні ча

О Крішно! Я не можу збагнути, яке благо ми отримаємо, вбивши родичів у цій битві? Я не хочу ані перемоги, ані втіхи від царювання!

1.32–34

किं नो राज्येन गोविन्द किं भोगैर्जीवितेन वा ।
येषामर्थे काङ्‍‍क्षितं नो राज्यं भोगाः सुखानि च ॥ ३२ ॥
त इमेऽवस्थिता युद्धे प्राणांस्त्यक्त्वा धनानि च ।
आचार्याः पितरः पुत्रास्तथैव च पितामहाः ॥ ३3
मातुलाः श्वश‍ुराः पौत्राः श्यालाः सम्बन्धिनस्तथा ।
एतान्न हन्तुमिच्छामि घ्न‍तोऽपि मधुसूदन ॥ ३४ ॥

кім̇ но ра̄джйена ґовінда, кім̇ бгоґаір джı̄вітена ва̄
йеша̄м артге ка̄н̇кшітам̇ но, ра̄джйам̇ бгоґа̄х̣ сукга̄ні ча

та іме ’вастгіта̄ йуддге, пра̄н̣а̄м̇с тйактва̄ дгана̄ні ча
а̄ча̄рйа̄х̣ пітарах̣ путра̄с, татгаіва ча піта̄маха̄х̣

ма̄тула̄х̣ ш́ваш́ура̄х̣ паутра̄х̣, ш́йа̄ла̄х̣ самбандгінас татга̄
ета̄н на хантум іччга̄мі, ґгнато ’пі мадгусӯдана

О Ґовіндо! Хіба є сенс у тім, щоб отримати царство та мирські радощі, хіба має цінність наше життя, якщо ті, заради кого ми цього прагнемо, ‒ наставники, старійшини роду батька, сини, діди, дядьки за материнською лінією, тесті, онуки, швагри та інші родичі, ‒ протистоять нам на полі бою, готові втратити життя і багатство? О Мадгусудано, якщо навіть вони жадають моєї смерті, я не хочу вбивати їх!

1.35

अपि त्रैलोक्यराज्यस्य हेतोः किं नु महीकृते ।
निहत्य धार्तराष्ट्रान्नः का प्रीतिः स्याज्ज‍नार्दन ॥ ३५ ॥

апі траілокйа-ра̄джйасйа, хетох̣ кім̇ ну махı̄-кр̣те
ніхатйа дга̄ртара̄шт̣ра̄н нах̣, ка̄ прı̄тіх̣ сйа̄дж джана̄рдана

О Джанардано, хіба ми зможемо бути щасливими, вбивши синів Дгрітараштри, навіть якщо будемо царювати над трьома світами, не кажучи вже про владу над Землею?

1.36

पापमेवाश्रयेदस्मान्हत्वैतानाततायिनः ।
तस्मान्नार्हा वयं हन्तुं धार्तराष्ट्रान्सबान्धवान् ।
स्वजनं हि कथं हत्वा सुखिनः स्याम माधव ॥ ३६ ॥

па̄пам ева̄ш́райед асма̄н, хатваіта̄н а̄тата̄йінах̣
тасма̄н на̄рха̄ вайам̇ хантум̇, дга̄ртара̄шт̣ра̄н са-ба̄ндгава̄н
сва-джанам̇ хі катгам̇ хатва̄, сукгінах̣ сйа̄ма ма̄дгава

Ми пожнемо гріх, убивши наших наставників і покровителів, навіть якщо це вони розв’язали війну. Ми не повинні нищити

наших родичів, синів Дгрітараштри. О Мадгаво, хіба ми зможемо бути щасливими ціною життя людей, які нам любі?

1.37,38

यद्यप्येते न पश्यन्ति लोभोपहतचेतसः ।
कुलक्षयकृतं दोषं मित्रद्रोहे च पातकम् ॥ ३७ ॥
कथं न ज्ञेयमस्माभिः पापादस्मन्निवर्तितुम् ।
कुलक्षयकृतं दोषं प्रपश्यद्भ‍िर्जनार्दन ॥ ३८ ॥

йадй апй ете на паш́йанті, лобгопахата-четасах̣
кула-кшайа-кр̣там̇ дошам̇, мітра-дрохе ча па̄такам

катгам̇ на джн̃ейам асма̄бгіх̣, па̄па̄д асма̄н нівартітум
кула-кшайа-кр̣там̇ дошам̇, прапаш́йадбгір джана̄рдана

О Джанардано! Нехай ці люди, засліплені жадобою, зраджуючи друзям і руйнуючи династії, не вбачають у тому гріха, але чому ми, усвідомлюючи зло братовбивчої війни, не можемо утриматися від скоєння цього злочину?

1.39

कुलक्षये प्रणश्यन्ति कुलधर्माः सनातनाः ।
धर्मे नष्टे कुलं कृत्स्नमधर्मोऽभिभवत्युत ॥ ३९ ॥

кула-кшайе пран̣аш́йанті, кула-дгарма̄х̣ сана̄тана̄х̣
дгарме нашт̣е кулам̇ кр̣тснам, адгармо ’бгібгаватй ута

Коли руйнується династія, занепадають її одвічні духовні традиції. А коли руйнуються релігійні принципи, безбожжя оволодіває тими, хто лишився жити.

1.40

अधर्माभिभवात्कृष्ण प्रदुष्यन्ति कुलस्त्रियः ।
स्त्रीषु दुष्टासु वार्ष्णेय जायते वर्णसङ्करः ॥ ४० ॥

адгарма̄бгібгава̄т кр̣шн̣а, прадушйанті кула-стрійах̣
стрı̄шу душт̣а̄су ва̄ршн̣ейа, джа̄йате варн̣а-сан̇карах̣

Коли в родині панує безвір’я, о Крішно, жінки тої сім’ї стають розпусницями. А деградація жінок, о нащадку Врішни, призводить до появи небажаних нечестивих нащадків.

1.41

सङ्करो नरकायैव कुलघ्न‍ानां कुलस्य च ।
पतन्ति पितरो ह्येषां लुप्तपिण्डोदकक्रियाः ॥ ४१ ॥

сан̇каро нарака̄йаіва, кула-ґгна̄на̄м̇ куласйа ча
патанті пітаро хй еша̄м̇, лупта-пін̣д̣одака-крійа̄х̣

Позбавлені благочестя нащадки провадять до аду і сам рід, і того, хто його зруйнував. Така ж доля чекає і предків роду, бо приношення їм води та їжі повністю припиняються.

1.42

दोषैरेतैः कुलघ्न‍ानां वर्णसङ्करकारकैः ।
उत्साद्यन्ते जातिधर्माः कुलधर्माश्च शाश्वताः ॥ ४२ ॥

дошаір етаіх̣ кула-ґгна̄на̄м̇, варн̣а-сан̇кара-ка̄ракаіх̣
утса̄дйанте джа̄ті-дгарма̄х̣, кула-дгарма̄ш́ ча ш́а̄ш́вата̄х̣

Через лиходійства руйнівників династій з’являються нечестиві нащадки, відтак зводячи нанівець одвічні традиції суспільної діяльності та сім’ї.

1.43

उत्सन्नकुलधर्माणां मनुष्याणां जनार्दन ।
नरके नियतं वासो भवतीत्यनुश‍ुश्रुम ॥ ४३ ॥

утсанна-кула-дгарма̄н̣а̄м̇, манушйа̄н̣а̄м̇ джана̄рдана
нараке нійатам̇ ва̄со, бгаватı̄тй ануш́уш́рума

О Джанардано! Відомо, що тим, хто руйнує духовні та сімейні традиції, неминуче доведеться піти в пекельні світи.

1.44

अहो बत महत्पापं कर्तुं व्यवसिता वयम् ।
यद्राज्यसुखलोभेन हन्तुं स्वजनमुद्यताः ॥ ४४ ॥

ахо бата махат па̄пам̇, картум̇ вйавасіта̄ вайам
йад ра̄джйа-сукга-лобгена, хантум̇ сва-джанам удйата̄х̣

О лихо! Який жахливий гріх ми готуємося здійснити! Заради втіхи від царювання ми збираємося знищити своїх родичів!

1.45

यदि मामप्रतीकारमशस्त्रं शस्त्रपाणयः ।
धार्तराष्ट्रा रणे हन्युस्तन्मे क्षेमतरं भवेत् ॥ ४५ ॥

йаді ма̄м апратı̄ка̄рам, аш́астрам̇ ш́астра-па̄н̣айах̣
дга̄ртара̄шт̣ра̄ ран̣е ханйус, тан ме кшематарам̇ бгавет

Нехай краще мене беззбройного і безборонного, вб’ють на цім ратнім полі озброєні сини Дгрітараштри!

1.46

सञ्जय उवाच
एवमुक्त्वार्जुनः संख्ये रथोपस्थ उपाविशत् ।
विसृज्य सशरं चापं शोकसंविग्न‍मानसः ॥ ४६ ॥

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄рджунах̣ сан̇кгйе, ратгопастга упа̄віш́ат
віср̣джйа са-ш́арам̇ ча̄пам̇, ш́ока-сам̇віґна-ма̄насах̣

Санджая сказав:

Промовивши на полі бою ці слова, Арджуна відклав лук та стріли, і охоплений горем, сів у колісниці.

(глава 2)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования