Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 2. Душа посеред матерії. Са̄н̇кгйа-йога

_Ukrainian

Глава 2 

Душа посеред матерії

Са̄н̇кгйа-йога

2.1

सञ्जय उवाच
तं तथा कृपयाविष्टमश्रुपूर्णाकुलेक्षणम् ।
विषीदन्तमिदं वाक्यमुवाच मधुसूदनः ॥ १ ॥

сан̃джайа ува̄ча
там̇ татга̄ кр̣пайа̄вішт̣ам, аш́ру-пӯрн̣а̄кулекшан̣ам
вішı̄дантам ідам̇ ва̄кйам, ува̄ча мадгусӯданах̣

Санджая сказав:

Тоді Мадгусудана, Шрі Крішна, звернувся до зажуреного Арджуни, чиї очі були сповнені сліз, а серце жалю, промовивши.

2.2

श्री भगवानुवाच
कुतस्त्वा कश्मलमिदं विषमे समुपस्थितम् ।
अनार्यजुष्टमस्वर्ग्यकीर्तिकरमर्जुन ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
кутас тва̄ каш́малам ідам̇, вішаме самупастгітам
ана̄рйа-джушт̣ам асварґйам, акı̄рті-карам арджуна

Господь сказав:

Арджуно, звідки у тебе взялися настільки облудні думки в такий відповідальний момент? Вони не гідні шляхетної людини, яка знає, в чому полягає справжній сенс життя, і провадять не до вищих світів, а до безчестя.

2.3

क्ल‍ैब्यं मा स्म गमः पार्थ नैतत्त्वय्युपपद्यते ।
क्षुद्रं हृदयदौर्बल्यं त्यक्त्वोत्तिष्ठ परन्तप ॥ ३ ॥

клаібйам̇ ма̄ сма ґамах̣ па̄ртга, наітат твайй упападйате
кшудрам̇ хр̣дайа-даурбалйам̇, тйактвоттішт̣га парантапа

О сину Прітги! Не піддавайся ницій малодушності! Відкинь слабкість серця, о переможцю ворогів! Підіймайся і берися до зброї!

2.4

अर्जुन उवाच
कथं भीष्ममहं संख्ये द्रोणं च मधुसूदन ।
इषुभिः प्रतियोत्स्यामि पूजार्हावरिसूदन ॥ ४ ॥

арджуна ува̄ча
катгам̇ бгı̄шмам ахам̇ сан̇кгйе, дрон̣ам̇ ча мадгусудана
ішубгіх̣ пратійотсйа̄мі, пӯджа̄рха̄в арі-сӯдана

Арджуна відповів:

О Мадгусудано, нищителю ворогів! Як я можу пускати стріли в діда Бгішму та мого вчителя Дрону, достойних моєї шани?

2.5

गुरूनहत्वा हि महानुभावान्
श्रेयो भोक्तुं भैक्ष्यमपीह लोके ।
हत्वार्थकामांस्तु गुरूनिहैव
भुज्ज‍ीय भोगान्‍रुधिरप्रदिग्धान् ॥ ५ ॥

ґурӯн ахатва̄ хі маха̄нубга̄ва̄н
ш́рейо бгоктум̇ бгаікшйам апı̄ха локе
хатва̄ртга-ка̄ма̄м̇с ту ґурӯн іхаіва
бгун̃джı̄йа бгоґа̄н рудгіра-прадіґдга̄н

Краще жити побираючись, аніж убивати поважаних старійшин і вчителів, хай навіть їх охопила жага зиску. Вбивши їх, нам доведеться втішатися багатством, политим їхньою кров’ю!

2.6

न चैतद्विद्मः कतरन्नो गरीयो
यद्वा जयेम यदि वा नो जयेयुः ।
यानेव हत्वा न जिजीविषाम-
स्तेऽवस्थिताः प्रमुखे धार्तराष्ट्राः ॥ ६ ॥

на чаітад відмах̣-катаран но ґарı̄йо
йад ва̄ джайема йаді ва̄ но джайейух̣
йа̄н ева хатва̄ на джіджı̄віша̄мас
те ’вастгіта̄х̣ прамукге дга̄ртара̄шт̣ра̄х̣

Невідомо, що для нас ліпше — перемогти чи бути переможеними. Якщо ми знищимо синів Дгрітараштри, які нині стоять перед нами на цім ратнім полі, життя, куплене такою ціною, стане для нас огидним.

2.7

कार्पण्यदोषोपहतस्वभावः
पृच्छामि त्वां धर्मसम्मूढचेताः ।
यच्छ्रेयः स्यान्निश्‍चितं ब्रूहि तन्मे
शिष्यस्तेऽहं शाधि मां त्वां प्रपन्नम् ॥ ७ ॥

ка̄рпан̣йа-дошопахата-свабга̄вах̣
пр̣ччга̄мі тва̄м̇ дгарма-саммӯд̣га-чета̄х̣
йач чгрейах̣ сйа̄н ніш́чітам̇ брӯхі тан ме
ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам

Я вже не можу збагнути, в чому полягає мій справжній обов’язок! Я розгубився і втратив мужність. Будь ласка, вкажи, що буде для мене найкращим. Відтепер, я — Твій відданий учень! Прошу, стань моїм наставником!

2.8

न हि प्रपश्यामि ममापनुद्याद् -
यच्छोकमुच्छोषणमिन्द्रियाणाम् ।
अवाप्य भूभावसपत्‍नमृद्धं
राज्यं सुराणामपि चाधिपत्यम् ॥ ८ ॥

на хі прапаш́йа̄мі мама̄панудйа̄д
йач чгокам уччгошан̣ам індрійа̄н̣а̄м
ава̄пйа бгӯма̄в асапатнам р̣ддгам̇
ра̄джйам̇ сура̄н̣а̄м апі ча̄дгіпатйам

Ні завоювання цього земного царства, яке не має собі рівних, ані навіть владарювання над світами напівбогів, не можуть розрадити тугу, що крає моє серце.

2.9

सञ्जय उवाच
एवमुक्त्वा हृषीकेशं गुडाकेशः परन्तपः ।
न योत्स्य इति गोविन्दामुक्त्वा तूष्णीं बभूव ह ॥ ९ ॥

сан̃джайа ува̄ча
евам уктва̄ хр̣шı̄кеш́ам̇, ґуд̣а̄кеш́ах̣ парантапах̣
на йотсйа іті ґовіндам, уктва̄ тӯшн̣ı̄м̇ бабгӯва ха

Санджая сказав:

Промовивши ці слова до Шрі Крішни, повелителя чуттів, Арджуна, винищувач ворогів та переможець сну, проголосив: “Говіндо! Я не битимусь!”, і замовк.

2.10

तमुवाच हृषीकेशः प्रहसन्निव भारत ।
सेनयोरूभयोर्मध्ये विषीदन्तमिदं वचः ॥ १० ॥

там ува̄ча хр̣шı̄кеш́ах̣, прахасанн іва бга̄рата
сенайор убгайор мадгйе, вішı̄дантам ідам̇ вачах̣

О нащадку Бгарати! Перебуваючи поміж двох армій, Шрі Хрішікеша посміхнувся і промовив до пониклого Арджуни так.

2.11

श्री भगवानुवाच
अशोच्यनन्वशोचस्त्वं प्रज्ञावादांश्च भाषसे ।
गतासूनगतासूंश्च नानुशोचन्ति पण्डिताः ॥ ११ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
аш́очйа̄н анваш́очас твам̇, праджн̃а̄-ва̄да̄м̇ш́ ча бга̄шасе
ґата̄сӯн аґата̄сӯм̇ш́ ча, на̄нуш́очанті пан̣д̣іта̄х̣

Всевишній сказав:

Ти говориш розумно, проте, журишся за тим, що того не варте. Мудрі не сумують ані за живими, ані за мертвими.

2.12

न त्वेवाहं जातु नासं न त्वं नेमे जनाधिपाः ।
न चैव नभविष्यामः सर्वे वयमतः परम् ॥ १२ ॥

на тв ева̄хам̇ джа̄ту на̄сам̇, на твам̇ неме джана̄дгіпа̄х̣
на чаіва на бгавішйа̄мах̣, сарве вайам атах̣ парам

Не було такого часу, коли б не існувало Мене, тебе й усіх цих царів! І в майбутньому ніхто з нас не перестане існувати.

2.13

देहिनोऽस्मिन्यथा देहे कौमारं यौवनं जरा ।
तथा देहान्तरप्राप्तिर्धीरस्तत्र न मुह्यति ॥ १३ ॥

дехіно ’смін йатга̄ дехе, каума̄рам̇ йауванам̇ джара̄
татга̄ деха̄нтара-пра̄птір, дгı̄рас татра на мухйаті

Як душа поступово переходить із дитячого тіла у доросле, а потім у старече, так і після смерті цього тіла вона отримує нове. Подібні зміни не бентежать ствердженого у своїй духовній природі.

2.14

मात्रास्पर्शास्तु कौन्तेय शीतोष्णसुखदुःखदाः ।
आगमापायिनोऽनित्यास्तांस्तितिक्षस्व भारत ॥ १४ ॥

ма̄тра̄-спарш́а̄с ту каунтейа, ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кга-да̄х̣
а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с, та̄м̇с тітікшасва бга̄рата

О сину Кунті! Прояви щастя чи горя виникають від дотику чуттів до об’єктів. Як і пори року, вони минають, отож, навчися терпіти їх, о нащадку Бгарати!

2.15

यं हि न व्यथयन्त्येते पुरुषं पुरुषर्षभ ।
समदुःखसुखं धीरं सोऽमृतत्वाय कल्पते ॥ १५ ॥

йам̇ хі на вйатгайантй ете, пурушам̇ пурушаршабга
сама-дух̣кга-сукгам̇ дгı̄рам̇, со ’мр̣татва̄йа калпате

О найшляхетніший посеред людей! Хто має стійкий розум, хто незворушний і в щасті, і в біді, той гідний безсмертя.

2.16

नासतो विद्यते भावो नाभावो विद्यते सतः ।
उभयोरपि दृष्टोऽन्तस्त्वनयोस्तत्त्वदर्शिभिः ॥ १६ ॥

на̄сато відйате бга̄во, на̄бга̄во відйате сатах̣
убгайор апі др̣шт̣о ’нтас, тв анайос таттва-дарш́ібгіх̣

Для асат — дочасного (фізичного тіла), — вічне буття недоступне, тоді як сат (одвічна душа) — неминуща і незнищенна. Мудреці, які усвідомили істину, так описали вічну реальність і тимчасову ілюзію.

2.17

अविनाशि तु तद्विद्धि येन सर्वमिदं ततम् ।
विनाशमव्ययस्यास्य न कश्चित्कर्तुमर्हति ॥ १७ ॥

авіна̄ш́і ту тад віддгі, йена сарвам ідам̇ татам
віна̄ш́ам авйайасйа̄сйа, на каш́чіт картум архаті

Знай — свідомість пронизує все тіло і її неможливо зруйнувати. Ніхто не здатен знищити безсмертну душу.

2.18

अन्तवन्त इमे देहा नित्यस्योक्ताः शरीरिणः ।
अनाशिनोऽप्रमेयस्य तस्माद्युध्यस्व भारत ॥ १८ ॥

антаванта іме деха̄, нітйасйокта̄х̣ ш́арı̄рін̣ах̣
ана̄ш́іно ’прамейасйа, тасма̄д йудгйасва бга̄рата

Душа незмірна, незнищенна і вічна. Смертні лише матеріальні тіла, в яких вона приходить. Отож, сміливо вступай до бою, о нащадку Бгарати!

2.19

य एनं वेत्ति हन्तारं यश्चैनं मन्यते हतम् ।
उभौ तौ न विजानीतो नायं हन्ति न हन्यते ॥ १९ ॥

йа енам̇ ветті ханта̄рам̇, йаш́ чаінам̇ манйате хатам
убгау тау на віджа̄нı̄то, на̄йам̇ ханті на ханйате

Хто думає, що жива істота вбиває чи може бути вбитою, той не збагнув справжньої природи душі, бо вона не може ані вбивати, ані бути вбитою.

2.20

न जायते म्रियते वा कदाचि-
न्नायं भूत्वा भविता वा न भूयः ।
अजो नित्यः शाश्वतोऽयं पुराणो
न हन्यते हन्यमाने शरीरे ॥ २० ॥

на джа̄йате мрійате ва̄ када̄чін
на̄йам̇ бгӯтва̄ бгавіта̄ ва̄ на бгӯйах̣
аджо нітйах̣ ш́а̄ш́вато ’йам̇ пура̄н̣о
на ханйате ханйама̄не ш́арı̄ре

Душа не народжується і не вмирає. Вона безначальна і безкінечна. Вона ненароджена, незмінна, вічно юна і найдревніша. Смерть фізичного тіла не має до неї відношення.

2.21

वेदाविनाशिनं नित्यं य एनमजमव्ययम् ।
कथं स पुरुषः पार्थ कं घातयति हन्ति कम् ॥ २१ ॥

веда̄віна̄ш́інам̇ нітйам̇, йа енам аджам авйайам
катгам̇ са пурушах̣ па̄ртга, кам̇ ґга̄тайаті ханті кам

О Партго, як може той, хто розуміє, що ненароджена душа вічна, незмінна і незнищенна, вбити когось чи стати причиною чиєїсь смерті?

2.22

वासांसि जीर्णानि यथा विहाय
नवानि गृह्णाति नरोऽपराणि ।
तथा शरीराणि विहाय जीर्णा-
न्यन्यानि संयाति नवानि देही ॥ २२ ॥

ва̄са̄м̇сі джı̄рн̣а̄ні йатга̄ віха̄йа
нава̄ні ґр̣хн̣а̄ті наро ’пара̄н̣і
татга̄ ш́арı̄ра̄н̣і віха̄йа джı̄рн̣а̄нй
анйа̄ні сам̇йа̄ті нава̄ні дехı̄

Як людина вбирається в новий одяг, знявши зношений, так і душа отримує нове тіло, полишивши знесилене старе.

2.23

नैनं छिन्दन्ति शस्त्राणि नैनं दहति पावकः ।
न चैनं क्ल‍ेदयन्त्यापो न शोषयति मारुतः ॥ २३ ॥

наінам̇ чгінданті ш́астра̄н̣і, наінам̇ дахаті па̄ваках̣
на чаінам̇ кледайантй а̄по, на ш́ошайаті ма̄рутах̣

Душу неможливо проколоти жодною зброєю чи спалити вогнем. Вона не мокне від води та не сохне од вітру.

2.24

अच्छेद्योऽयमदाह्योऽयमक्ल‍ेद्योऽशोष्य एव च ।
नित्यः सर्वगतः स्थाणुरचलोऽयं सनातनः ॥ २४ ॥

аччгедйо ’йам ада̄хйо ’йам, акледйо ’ш́ошйа ева ча
нітйах̣ сарва-ґатах̣ стга̄н̣ур, ачало ’йам̇ сана̄танах̣

Душу не розіб’єш, не розплавиш, не розчиниш і не висушиш. Вона незмінна, всюдисуща, непохитна, нерухома, одвічна.

2.25

अव्यक्तोऽयमचिन्त्योऽयमविकार्योऽयमुच्यते ।
तस्मादेवं विदित्वैनं नानुशोचितुमर्हसि ॥ २५ ॥

авйакто ’йам ачінтйо ’йам, авіка̄рйо ’йам учйате
тасма̄д евам̇ відітваінам̇, на̄нуш́очітум архасі

Душа не сприймається мирськими чуттями. Вона незбагненна і незмінна. Усвідомлюючи її безсмертну природу, хіба варто сумувати за тілом?

2.26

अथ चैनं नित्यजातं नित्यं वा मन्यसे मृतम् ।
तथापि त्वं महाबाहो नैनं शोचितुमर्हसि ॥ २६ ॥

атга чаінам̇ нітйа-джа̄там̇, нітйам̇ ва̄ манйасе мр̣там
татга̄пі твам̇ маха̄-ба̄хо, наінам̇ ш́очітум архасі

О найліпший з-поміж воїнів, навіть якби ти думав, що душа постійно народжується і вмирає, все одно нема чого журитися.

2.27

जातस्य हि ध्रुवो मृत्युर्ध्रुवं जन्म मृतस्य च ।
तस्मादपरिहार्येऽर्थे न त्वं शोचितुमर्हसि ॥ २७ ॥

джа̄тасйа хі дгруво мр̣тйур, дгрувам̇ джанма мр̣тасйа ча
тасма̄д апаріха̄рйе ’ртге, на твам̇ ш́очітум архасі

Хто родився, той неминуче помре, а померлий неодмінно народиться знову. Тож не варто побиватися за тим, чого не можеш уникнути.

2.28

अव्यक्तादीनि भूतानि व्यक्तमध्यानि भारत ।
अव्यक्तनिधनान्येव तत्र का परिदेवना ॥ २८ ॥

авйакта̄дı̄ні бгӯта̄ні, вйакта-мадгйа̄ні бга̄рата
авйакта-нідгана̄нй ева, татра ка̄ парідевана̄

О Бгарато, незримі живі істоти стають проявленими поміж народженням та смертю, а потім знову переходять у не проявлений стан. То чого журитися?

2.29

आश्चर्यवत्पश्यति कश्चिदेन -
माश्चर्यवद्वदति तथैव चान्यः ।
आश्चर्यवच्च‍ैनमन्यः श‍ृणोति
श्रुत्वाप्येनं वेद न चैव कश्चित् ॥ २९ ॥

а̄ш́чарйа-ват паш́йаті каш́чід енам
а̄ш́чарйа-вад вадаті татгаіва ча̄нйах̣
а̄ш́чарйа-вач чаінам анйах̣ ш́р̣н̣оті
ш́рутва̄пй енам̇ веда на чаіва каш́чіт

Деякі дивляться на душу як на щось вражаюче, інші говорять про неї, як про щось вельми чудне, деякі слухають про неї ніби про якесь диво, проте, є й такі, що навіть слухаючи про неї, не чують та не можуть осягнути її.

2.30

देही नित्यमवध्योऽयं देहे सर्वस्य भारत ।
तस्मात्सर्वाणि भूतानि न त्वं शोचितुमर्हसि ॥ ३० ॥

дехı̄ нітйам авадгйо ’йам̇, дехе сарвасйа бга̄рата
тасма̄т сарва̄н̣і бгӯта̄ні, на твам̇ ш́очітум архасі

О Бгарато! Душа, що перебуває в кожнім тілі, вічна. Її не можна вбити. Тож, тобі не варто ні за ким побиватися!

2.31

स्वधर्ममपि चावेक्ष्य न विकम्पितुमर्हसि ।
धर्म्याद्धि युद्धाच्छ्रेयोऽन्यत्क्षत्रियस्य न विद्यते ॥ ३१ ॥

сва-дгармам апі ча̄векшйа, на вікампітум архасі
дгармйа̄д дгі йуддга̄ч чгрейо ’нйат, кшатрійасйа на відйате

Відкинь сумніви! Обов’язок воїна — битися за справедливість. Нічого кращого для нього немає.

2.32

यदृच्छया चोपपन्नं स्वर्गद्वारमपावृतम् ।
सुखिनः क्षत्रियाः पार्थ लभन्ते युद्धमीदृशम् ॥ ३२ ॥

йадр̣ччгайа̄ чопапаннам̇, сварґа-два̄рам апа̄вр̣там
сукгінах̣ кшатрійа̄х̣ па̄ртга, лабганте йуддгам ı̄др̣ш́ам

О сину Прітги! Щасливий той воїн, який братиме участь у такій битві! Вона для нього — ніби ворота до раю.

2.33

अथ चेत्त्वमिमं धर्म्यं सङ्ग्रामं न करिष्यसि ।
ततः स्वधर्मं कीर्तिं च हित्वा पापमवाप्स्यसि ॥ ३३ ॥

атга чет твам імам̇ дгармйам̇, сан̇ґра̄мам̇ на карішйасі
татах̣ сва-дгармам̇ кı̄ртім̇ ча, хітва̄ па̄пам ава̄псйасі

Якщо ж ти уникнеш цієї битви за збереження духовних принципів, то знехтуєш своїм обов’язком, а відтак, втратиш славу кшатрія, загрузнеш у гріху і накличеш на себе ганьбу.

2.34

अकीर्तिं चापि भूतानि कथयिष्यन्ति तेऽव्ययाम् ।
सम्भावितस्य चाकीर्तिर्मरणादतिरिच्यते ॥ ३४ ॥

акı̄ртім̇ ча̄пі бгӯта̄ні, катгайішйанті те ’вйайа̄м
самбга̄вітасйа ча̄кı̄ртір, маран̣а̄д атірічйате

Нащадки постійно говоритимуть про твою малодушність, а для уславленої людини безчестя гірше за смерть.

2.35

भयाद्रणादुपरतं मंस्यन्ते त्वां महारथाः ।
येषां च त्वं बहुमतो भूत्वा यास्यसि लाघवम् ॥ ३५ ॥

бгайа̄д ран̣а̄д упаратам̇, мам̇сйанте тва̄м̇ маха̄-ратга̄х̣
йеша̄м̇ ча твам̇ баху-мато, бгӯтва̄ йа̄сйасі ла̄ґгавам

Величні воїни, які раніше високо тебе цінували, глузуватимуть із тебе, вважаючи, що ти злякався бою і втік.

2.36

अवाच्यवादांश्च बहून्वदिष्यन्ति तवाहिताः ।
निन्दन्तस्तव सामर्थ्य ततो दुःखतरं नु किम् ॥ ३६ ॥

ава̄чйа-ва̄да̄м̇ш́ ча бахӯн, вадішйанті тава̄хіта̄х̣
ніндантас тава са̄мартгйам̇, тато дух̣кгатарам̇ ну кім

Твої вороги ганьбитимуть тебе, висміюватимуть твою слабкість, а що може бути нестерпнішим?

2.37

हतो वा प्राप्स्यसि स्वर्ग जित्वा वा भोक्ष्यसे महीम् ।
तस्मादुत्तिष्ठ कौन्तेय युद्धाय कृतनिश्चयः ॥ ३७ ॥

хато ва̄ пра̄псйасі сварґам̇, джітва̄ ва̄ бгокшйасе махı̄м
тасма̄д уттішт̣га каунтейа, йуддга̄йа кр̣та-ніш́чайах̣

Загинувши у цій битві, ти потрапиш до раю, а отримавши перемогу, втішатимешся царюванням на Землі. Тому, піднесися духом, будь певним у своєму цілковитому успіху і вступай до бою, о сину Кунті!

2.38

सुखदुःखे समे कृत्वा लाभालाभौ जयाजयौ ।
ततो युद्धाय युज्यस्व नैवं पापमवाप्स्यसि ॥ ३८ ॥

сукга-дух̣кге саме кр̣тва̄, ла̄бга̄ла̄бгау джайа̄джайау
тато йуддга̄йа йуджйасва, наівам̇ па̄пам ава̄псйасі

Бийся, не розрізняючи щастя і страждання, набуток і втрату, перемогу і поразку! Тоді твої дії не матимуть гріха!

2.39

एषा तेऽभिहिता सांख्ये बुद्धिर्योगे त्विमां श‍ृणु ।
बुद्ध्या युक्तो यया पार्थ कर्मबन्धं प्रहास्यसि ॥ ३९ ॥

еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кгйе, буддгір йоґе тв іма̄м̇ ш́р̣н̣у
буддгйа̄ йукто йайа̄ па̄ртга, карма-бандгам̇ праха̄сйасі

О, Партго, досі Я відкривав тобі аналітичний шлях пізнання духу та матерії (санкг’я-йогу). Тепер послухай-но про те, як знайти богосвідомий розум (буддгі-йога) і, діючи за духовною свідомістю, розірвати кайдани діяльності та її наслідків.

2.40

नेहाभिक्रमनाशोऽस्ति प्रत्यवायो न विद्यते ।
स्वल्पमप्यस्य धर्मस्य त्रायते महतो भयात् ॥ ४० ॥

неха̄бгікрама-на̄ш́о ’сті, пратйава̄йо на відйате
св-алпам апй асйа дгармасйа, тра̄йате махато бгайа̄т

На цьому шляху немає втрат і жодне зусилля не буде марним. Навіть найменше просування ним, звільняє від найбільшого страху матеріального існування.

2.41

व्यवसायात्मिका बुद्धिरेकेह कुरूनन्दन ।
बहुशाखा ह्यनन्ताश्च बुद्धयोऽव्यवसायिनाम् ॥ ४१ ॥

вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгір, екеха куру-нандана
баху-ш́а̄кга̄ хй ананта̄ш́ ча, буддгайо ’вйаваса̄йіна̄м

Хто цілковито присвятив себе Мені, хто зосередився на Мені Єдиному, той має несхитний розум. О Арджуно, нащадку династії Куру, нескінченно розгалужений розум нерішучих!

2.42

यामिमां पुष्पितां वाचं प्रवदन्त्यविपश्चितः ।
वेदवादरताः पार्थ नान्यदस्तीति वादिनः ॥ ४२ ॥

йа̄м іма̄м̇ пушпіта̄м̇ ва̄чам̇, правадантй авіпаш́чітах̣
веда-ва̄да-рата̄х̣ па̄ртга, на̄нйад астı̄ті ва̄дінах̣

О Партго, нетямущі приваблюються пишномовними твердженнями розділу Вед, що зветься карма-канда. Напереверт розуміючи ведичні писання, вони стверджують, що то і є найвище знання.

2.43

कामात्मानः स्वर्गपरा जन्मकर्मफलप्रदाम् ।
क्रियाविशेषबहुलां भोगैश्वर्यगतिं प्रति ॥ ४३ ॥

ка̄ма̄тма̄нах̣ сварґа-пара̄, джанма-карма-пгала-прада̄м
крійа̄-віш́еша-бахула̄м̇, бгоґаіш́варйа-ґатім̇ праті

Їхні серця сп’янілі від пожадливості, а найвища мета — потрапити до раю. Вони — прихильники різноманітних церемоній та ритуалів, що дають статки, мирські насолоди та краще народження.

2.44

भोगैश्वर्यप्रसक्तानां तयापहृतचेतसाम् ।
व्यवसायात्मिका बुद्धिः समाधौ न विधीयते ॥ ४४ ॥

бгоґаіш́варйа-прасакта̄на̄м̇, тайа̄пахр̣та-четаса̄м
вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгіх̣, сама̄дгау на відгı̄йате

Надто прив’язані до чуттєвих утіх та багатства, вони не мають необхідної рішучості для того, щоби присвятити себе усвідомленню душі та Господа.

2.45

त्रैगुण्यविषया वेदा निस्त्रैगुण्यो भवार्जुन ।
निर्द्वन्द्वो नित्यसत्त्वस्थो निर्योगक्षेम आत्मवान् ॥ ४५ ॥

траі-ґун̣йа-вішайа веда̄, ністраі-ґун̣йо бгава̄рджуна
нірдвандво нітйа-саттва-стго, нірйоґа-кшема а̄тмава̄н

Арджуно, переваж три гуни матеріальної енергії, описані у Ведах. Відкинь двоїстість тлінного світу і стверджуйся у своїй одвічній духовній природі. Не бажай накопичувати матеріальні блага, повністю присвяти себе самоусвідомленню.

2.46

यावानर्थ उदपाने सर्वतः सम्प्लुतोदके ।
तावान्सर्वेषु वेदेषु ब्राह्मणस्य विजानतः ॥ ४६ ॥

йа̄ва̄н артга удапа̄не, сарватах̣ самплутодаке
та̄ва̄н сарвешу ведешу, бра̄хман̣асйа віджа̄натах̣

Прийшовши до великого озера, матимеш усе, що може дати невеличка криниця. Так само не потребує виконання ведичних приписів той, хто збагнув Найвищу Реальність.

2.47

कर्मण्येवाधिकारस्ते मा फलेषु कदाचन ।
मा कर्मफलहेतुर्भूर्मा ते सङ्गोऽस्त्वकर्मणि ॥ ४७ ॥

карман̣й ева̄дгіка̄рас те, ма̄ пгалешу када̄чана
ма̄ карма-пгала-хетур бгӯр, ма̄ те сан̇ґо ’ств акарман̣і

Сповняй свою повинність безкорисливо, не бажаючи особистого зиску, не бажаючи втішатися наслідками. Одначе знання того, що плоди діяльності не належать тобі, не дозволяє нехтувати своїми обов’язками.

2.48

योगस्थः कुरु कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा धनञ्जय ।
सिद्ध्यसिद्ध्योः समो भूत्वा समत्वं योग उच्यते ॥ ४८ ॥

йоґа-стгах̣ куру карма̄н̣і, сан̇ґам̇ тйактва̄ дганан̃джайа
сіддгй-асіддгйох̣ само бгӯтва̄, саматвам̇ йоґа учйате

Дхананджає, стверджуйся в духовній свідомості, не бажаючи насолоджуватися наслідками своїх справ. Сповняй обов’язок, однаково незворушно сприймаючи перемогу й поразку. Така врівноваженість ума зветься йогою.

2.49

दूरेण ह्यवरं कर्म बुद्धियोगाद्धनञ्जय ।
बुद्धौ शरणमन्विच्छ कृपणाः फलहेतवः ॥ ४९ ॥

дӯрен̣а хй аварам̇ карма, буддгі-йоґа̄д дганан̃джайа
буддгау ш́аран̣ам анвіччга, кр̣пан̣а̄х̣ пгала-хетавах̣

О завойовнику багатств! Практикуючи йогу, ти набудеш просвітленого розуму. Відкинь мерзенну егоїстичну діяльність. Що б ти не робив, будь некорисливим, бо ті, хто діють заради зиску — малодушні скнари.

2.50

बुद्धियुक्तो जहातीह उभे सुकृतदुष्कृते ।
तस्माद्योगाय युज्यस्व योगः कर्मसु कौशलम् ॥ ५० ॥

буддгі-йукто джаха̄тı̄ха, убге сукр̣та-душкр̣те
тасма̄д йоґа̄йа йуджйасва, йоґах̣ кармасу кауш́алам

Будь-який вчинок йога, що має богосвідомий розум, не є ані гріховним, ані благочестивим. Отож, прагни йоги — і ти збагнеш мистецтво діяльності.

2.51

कर्मजं बुद्धियुक्ता हि फलं त्यक्त्वा मनीषिणः ।
जन्मबन्धविनिर्मुक्ताः पदं गच्छन्त्यनामयम् ॥ ५१ ॥

карма-джам̇ буддгі-йукта̄ хі, пгалам̇ тйактва̄ манı̄шін̣ах̣
джанма-бандга-вінірмукта̄х̣, падам̇ ґаччгантй ана̄майам

Мудреці з богосвідомим розумом, зрікаються наслідків своїх справ. Так вони розривають кайдани народження і смерті, сягаючи буття, де немає жодних страждань.

2.52

यदा ते मोहकलिलं बुद्धिर्व्यतितरिष्यति ।
तदा गन्तासि निर्वेदं श्रोतव्यस्य श्रुतस्य च ॥ ५२ ॥

йада̄ те моха-калілам̇, буддгір вйатітарішйаті
тада̄ ґанта̄сі нірведам̇, ш́ротавйасйа ш́рутасйа ча

Коли твій розум звільниться від облуди мирських уявлень, тобі буде байдуже все, що ти чув, і все, що почуєш.

2.53

श्रुतिविप्रतिपन्ना ते यदा स्थास्यति निश्चला ।
समाधावचला बुद्धिस्तदा योगमवाप्स्यसि ॥ ५३ ॥

ш́руті-віпратіпанна̄ те, йада̄ стга̄сйаті ніш́чала̄
сама̄дга̄в ачала̄ буддгіс, тада̄ йоґам ава̄псйасі

Коли ти станеш ствердженим у розумінні душі та Всевишнього, тебе перестануть бентежити суперечливі тлумачення Ведичних писань. Твій розум набуде стійкості, ти постійно перебуватимеш у стані йоги.

2.54

अर्जुन उवाच
स्थितप्रज्ञस्य का भाषा समाधिस्थस्य केशव ।
स्थितधीः किं प्रभाषेत किमासीत व्रजेत किम् ॥ ५४ ॥

арджуна ува̄ча
стгіта-праджн̃асйа ка̄ бга̄ша̄, сама̄дгі-стгасйа кеш́ава
стгіта-дгı̄х̣ кім̇ прабга̄шета, кім а̄сı̄та враджета кім

Арджуна запитав:

О Кешаво, які ознаки вирізняють мудреця, повністю заглибленого в усвідомлення власної духовної природи та Всевишнього? Що він говорить, як він сидить і як ходить, як він поводить себе?

2.55

श्रीभगवानुवाच
प्रजहाति यदा कामान्सर्वान्पार्थ मनोगतान् ।
आत्मन्येवात्मना तुष्टः स्थितप्रज्ञस्तदोच्यते ॥ ५५ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
праджаха̄ті йада̄ ка̄ма̄н, сарва̄н па̄ртга мано-ґата̄н
а̄тманй ева̄тмана̄ тушт̣ах̣, стгіта-праджн̃ас тадочйате

Всевишній відповів:

О Партго! Хто рішуче відкидає мирські забаганки, які вигадує його ум та задоволений усвідомленням своєї одвічної природи, той має несхитний розум.

2.56

दुःखेष्वनुद्विग्न‍मनाः सुखेषु विगतस्पृहः ।
वीतरागभयक्रोधः स्थिधीर्मुनिरुच्यते ॥ ५६ ॥

дух̣кгешв анудвіґна-мана̄х̣, сукгешу віґата-спр̣хах̣
вı̄та-ра̄ґа-бгайа-кродгах̣, стгіта-дгı̄р мунір учйате

Хто врівноважений в щасті та в горі, хто не має прихильностей, страху та гніву, того вважають мудрецем, ствердженим у духовній свідомості.

2.57

यः सर्वत्रानभिस्नेहस्तत्तत्प्राप्य श‍ुभाश‍ुभम् ।
नाभिनन्दति न द्वेष्टि तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥ ५७ ॥

йах̣ сарватра̄набгіснехас, тат тат пра̄пйа ш́убга̄ш́убгам
на̄бгінандаті на двешт̣і, тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄

Хто не занадто радіє, коли з ним трапляється щось гарне та не дуже переймається, коли діється щось лихе, той, безумовно, має духовний розум.

2.58

यदा संहरते चायं कूर्मोऽङ्गानीव सर्वशः ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेभ्यस्तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥ ५८ ॥

йада̄ сам̇харате ча̄йам̇, кӯрмо ’н̇ґа̄нı̄ва сарваш́ах̣
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгебгйас, тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄

Коли йог здатен відвертати чуття від їхніх об’єктів, немов черепаха, що ховає під панцир свої кінцівки, його можна вважати ствердженим у духовному світі.

2.59

विषया विनिवर्तन्ते निराहारस्य देहिनः ।
रसवर्जं रसोऽप्यस्य परं दृष्ट्वा निवर्तते ॥ ५९ ॥

вішайа̄ вінівартанте, ніра̄ха̄расйа дехінах̣
раса-варджам̇ расо ’пй асйа, парам̇ др̣шт̣ва̄ нівартате

Втілена душа, докладаючи зусиль у практиці само приборкання, може утримуватися від чуттєвих утіх, хоча смак до них залишається. Проте, зазнавши вищих духовних переживань, вона втрачає схильність до матеріалістичних насолод.

2.60

यततो ह्यपि कौन्तेय पुरुषस्य विपश्चितः ।
इन्द्रियाणि प्रमाथीनि हरन्ति प्रसभं मनः ॥ ६० ॥

йатато хй апі каунтейа, пурашасйа віпаш́чітах̣
індрійа̄н̣і прама̄тгı̄ні, харанті прасабгам̇ манах̣

Сину Кунті! Чуття настільки неспокійні, що можуть силоміць заволодіти навіть умом людини, яка прагне духовного зростання.

2.61

तानि सर्वाणि संयम्य युक्त आसीत मत्परः ।
वशे हि यस्येन्द्रियाणि तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥ ६१ ॥

та̄ні сарва̄н̣і сам̇йамйа, йукта а̄сı̄та мат-парах̣
ваш́е хі йасйендрійа̄н̣і, тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄

Усі чуття можна контролювати, присвятивши їх духовній практиці та повністю довірившись Мені! Тільки той, хто переміг себе, може бути ствердженим у духовній свідомості.

2.62

ध्यायतो विषयान्पुंसः सङ्गस्तेषूपजायते ।
सङ्गात्सञ्जायते कामः कामात्क्रोधोऽभिजायते ॥ ६२ ॥

дгйа̄йато вішайа̄н пум̇сах̣, сан̇ґас тешӯпаджа̄йате
сан̇ґа̄т сан̃джа̄йате ка̄мах̣, ка̄ма̄т кродго ’бгіджа̄йате

Споглядаючи чуттєві об'єкти, розвивається прив’язаність до них. Прив’язаність породжує пожадливість, а пожадливість викликає гнів.

2.63

क्रोधाद्भ‍वति सम्मोहः सम्मोहात्स्मृतिविभ्रमः ।
स्मृतिभ्रंशाद्बुद्धिनाशो बुद्धिनाशात्प्रणश्यति ॥ ६३ ॥

кродга̄д бгаваті саммохах̣, саммоха̄т смр̣ті-вібграмах̣
смр̣ті-бграм̇ш́а̄д буддгі-на̄ш́о, буддгі-на̄ш́а̄т пран̣аш́йаті

Гнів породжує глибоке затьмарення, подібне осліпленню, і провадить до втрати пам’яті. Втрата пам’яті викликає потьмарення розуму, а втративши розум, людина потопає в вирі народжень та смертей.

2.64

रागद्वेषविमुक्तैस्तु विषयनिन्द्रियैश्चरन् ।
आत्मवश्यैर्विधेयात्मा प्रसादमधिगच्छति ॥ ६४ ॥

ра̄ґа-двеша-вімуктаіс ту, вішайа̄н індрійаіш́ чаран
а̄тма-ваш́йаір відгейа̄тма̄, праса̄дам адгіґаччгаті

Ласка Господа сходить на того, хто не має ані потягу, ані відрази, хто, навіть зустрічаючись з матеріальними об’єктами, здатен керувати своїм умом та чуттями.

2.65

प्रसादे सर्वदुःखानां हानिरस्योपजायते ।
प्रसन्नचेतसो ह्याश‍ु बुद्धिः पर्यवतिष्ठते ॥ ६५ ॥

праса̄де сарва-дух̣кга̄на̄м̇, ха̄нір асйопаджа̄йате
прасанна-четасо хй а̄ш́у, буддгіх̣ парйаватішт̣гате

Хто отримав ласку Господа, скоро звільняється від усіх страждань, його ум стає утихомиреним, а розум — непохитним.

2.66

नास्ति बुद्धिरयुक्तस्य न चायुक्तस्य भावना ।
न चाभावयतः शान्तिरशान्तस्य कुतः सुखम् ॥ ६६ ॥

на̄сті буддгір айуктасйа, на ча̄йуктасйа бга̄вана̄
на ча̄бга̄вайатах̣ ш́а̄нтір, аш́а̄нтасйа кутах̣ сукгам

Хто ж не має зв’язку із Всевишнім, той не може зосередитись на самопізнанні, ані досягти стійкої медитації. Доки ум збентежений, досягти умиротворення неможливо, а якщо немає миру в душі, то хіба можливе щастя?

2. 67

इन्द्रियाणां हि चरतां यन्मनोऽनुविधीयते ।
तदस्य हरति प्रज्ञां वायुर्नावमिवाम्भसि ॥ ६७ ॥

індрійа̄н̣а̄м̇ хі чарата̄м̇, йан мано ’нувідгı̄йате
тад асйа хараті праджн̃а̄м̇, ва̄йур на̄вам іва̄мбгасі

Як сильний вітер зносить човен, так одне-єдине почуття, що охопило ум людини, здатне повністю затьмарити її свідомість.

2.68

तस्माद्यस्य महाबाहो निगृहीतानि सर्वशः ।
इन्द्रियाणीन्द्रियार्थेभ्यस्तस्य प्रज्ञा प्रतिष्ठिता ॥ ६८ ॥

тасма̄д йасйа маха̄-ба̄хо, ніґр̣хı̄та̄ні сарваш́ах̣
індрійа̄н̣ı̄ндрійа̄ртгебгйас, тасйа праджн̃а̄ пратішт̣гіта̄

Ось чому, о дужорукий, тільки той, кому вдалося повністю підкорити свої чуття і відвести їх від контакту з об’єктами, може називатись ствердженим в пізнанні трансцендентної Істини.

2.69

या निशा सर्वभूतानां तस्यां जागर्ति संयमी ।
यस्यां जाग्रति भूतानि सा निशा पश्यतो मुनेः ॥ ६९ ॥

йа̄ ніш́а̄ сарва-бгӯта̄на̄м̇, тасйа̄м̇ джа̄ґарті сам̇йамı̄
йасйа̄м̇ джа̄ґраті бгӯта̄ні, са̄ ніш́а̄ паш́йато мунех̣

Те, що є ніччю для людей, схильних до чуттєвих утіх, є днем для йога, який володіє собою. Що є днем для більшості живих істот, які перебувають в ілюзії, те — ніч для мудреця, який має духовне сприйняття реальності.

2.70

आपूर्यमाणमचलप्रतिष्ठं
समुद्रमापः प्रविशन्ति यद्वत् ।
तद्वत्कामा यं प्रविशन्ति सर्वे
स शान्तिमाप्‍नोति न कामकामी ॥ ७० ॥

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄

Як океан спокійний, хоча в нього впадає безліч річок, так і серце йога залишається умиротвореним, бо його не зачіпають мирські забаганки. Та ніколи не матиме спокою той, хто прагне чуттєвих утіх.

2.71

विहाय कामान्यः सर्वान्पुमांश्चरति निःस्पृहः ।
निर्ममो निरहङ्कार स शान्तिमधिगच्छति ॥ ७१ ॥

віха̄йа ка̄ма̄н йах̣ сарва̄н, пума̄м̇ш́ чараті ніх̣спр̣хах̣
нірмамо нірахан̇ка̄рах̣, са ш́а̄нтім адгіґаччгаті

Хто переміг пожадливість і не має матеріалістичних бажань, хто переборов гординю і нічого не вважає своїм, той сягне справжнього внутрішнього миру.

2.72

एषा ब्राह्मी स्थितिःपार्थ नैनां प्राप्य विमुह्यति ।
स्थित्वास्यामन्तकालेऽपि ब्रह्मनिर्वाणमृच्छति ॥ ७२ ॥

еша̄ бра̄хмı̄ стгітіх̣ па̄ртга, наіна̄м̇ пра̄пйа вімухйаті
стгітва̄сйа̄м анта-ка̄ле ’пі, брахма-нірва̄н̣ам р̣ччгаті

Таким, о Партго, є шлях пізнання трансцендентної Істини. Завдяки йому людина звільняється від чарів ілюзії. Перебуваючи у такій свідомості в годину смерті, вона сягає духовної Реальності поза межами народження і смерті.

_{(глава 3)}