«Говинда-вираха». В разлуке со Шрилой Б. С. Говиндой Дев-Госвами Махараджем. Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. Гупта Говардхан


* Русские субтитры включаются справа внизу.
* Chinese captions

Аудио с рассказом Бхакти Лалиты Диди (на английском языке)

  


скачать (формат MP3, 3.19M)

Послушать песню

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Говинда-вираха

(Гупта Говардхан)

 

Глубоко в сердце я знала: будущее мое будет темным без него. Может быть, будущего после него не будет вовсе. Смогу ли я вынести такое испытание, когда он покинет этот материальный мир, — я не знала. Такой любящий, безо всяких формальностей; чувствовалось, что это близкий человек, и общение было естественным, нежным и полным любви, и очень личным. Он становился все более доступным — для сотен и тысяч человек, и не было этому конца.

У меня было какое-то предчувствие за ночь до этого: что-то случится. Все близкие были там: ачарьи собрались, никто не уходил. Пришел Авадхут Махарадж, поднял Гурудева с постели и усадил в кресло.

Я тоже пришла, села у его ног, начала их массировать. А Гурудев шутил. Он не мог дышать, не мог двигаться — но он шутил.

На следующее утро, часа в три или четыре, я услышала панику, движение. Мы прибежали на веранду, и он был, словно… Я увидела его форму — он выглядел так, словно вошел в медитацию и сам покинул этот мир. Такое было впечатление.

Переводчик: Приянана Деви Даси

 

 

Ш́рīматī Бгакті Лалітā Девī Дāсī

Ґовінда-віраха

(Ґупта Ґовардган)

 

В глибині серця я відчувала: моє майбутнє буде темним без нього. Може статися, що майбутнього і зовсім не буде. Чи зможу я витримати таке випробування, коли він залишить цей світ, — я не знала. Такий люблячий, без будь-яких формальностей; відчувалося, що це близька людина, і спілкування із ним було природним, сповненим ніжності та любові, і дуже особистим. Він ставав все більш доступним — для сотень і тисяч людей, і не було цьому кінця.

Ніч перед цим в мене було передчуття щодо цього: щось трапиться. Всі близькі були там: зібралися ачарї, ніхто не йшов. Прийшов Авадгут Махарадж, підняв Ґурудева з ліжка та посадив у крісло.

Я також прийшла, сіла біля його ніг, почала їх масажувати. А Ґурудев жартував. Він не міг дихати, не міг рухатися — але він жартував.

Наступного ранку, о третій чи четвертій годині, я почула паніку, хвилювання. Ми прибігли на веранду, і він був, неначе… Я побачила його форму — він виглядав так, неначе увійшов у медитацію і сам залишив цей світ. Було таке враження. 

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 



←  «Жизнь Господа — это игра». Шрила Б. Б. Авадхут Махарадж. 13 апреля 2019 года. Москва, Кисельный ·• Архив новостей •· «Уход Гурудева. Разлука». Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 31 марта 2010 года. Навадвипа Дхама, Индия →

* Русские субтитры включаются справа внизу.
* Chinese captions

Аудио с рассказом Бхакти Лалиты Диди (на английском языке)

  

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 3.3 МБ)

Послушать песню

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Говинда-вираха

(Гупта Говардхан)

 

Глубоко в сердце я знала: будущее мое будет темным без него. Может быть, будущего после него не будет вовсе. Смогу ли я вынести такое испытание, когда он покинет этот материальный мир, — я не знала. Такой любящий, безо всяких формальностей; чувствовалось, что это близкий человек, и общение было естественным, нежным и полным любви, и очень личным. Он становился все более доступным — для сотен и тысяч человек, и не было этому конца.

У меня было какое-то предчувствие за ночь до этого: что-то случится. Все близкие были там: ачарьи собрались, никто не уходил. Пришел Авадхут Махарадж, поднял Гурудева с постели и усадил в кресло.

Я тоже пришла, села у его ног, начала их массировать. А Гурудев шутил. Он не мог дышать, не мог двигаться — но он шутил.

На следующее утро, часа в три или четыре, я услышала панику, движение. Мы прибежали на веранду, и он был, словно… Я увидела его форму — он выглядел так, словно вошел в медитацию и сам покинул этот мир. Такое было впечатление.

Переводчик: Приянана Деви Даси

 

 

Ш́рīматī Бгакті Лалітā Девī Дāсī

Ґовінда-віраха

(Ґупта Ґовардган)

 

В глибині серця я відчувала: моє майбутнє буде темним без нього. Може статися, що майбутнього і зовсім не буде. Чи зможу я витримати таке випробування, коли він залишить цей світ, — я не знала. Такий люблячий, без будь-яких формальностей; відчувалося, що це близька людина, і спілкування із ним було природним, сповненим ніжності та любові, і дуже особистим. Він ставав все більш доступним — для сотень і тисяч людей, і не було цьому кінця.

Ніч перед цим в мене було передчуття щодо цього: щось трапиться. Всі близькі були там: зібралися ачарї, ніхто не йшов. Прийшов Авадгут Махарадж, підняв Ґурудева з ліжка та посадив у крісло.

Я також прийшла, сіла біля його ніг, почала їх масажувати. А Ґурудев жартував. Він не міг дихати, не міг рухатися — але він жартував.

Наступного ранку, о третій чи четвертій годині, я почула паніку, хвилювання. Ми прибігли на веранду, і він був, неначе… Я побачила його форму — він виглядав так, неначе увійшов у медитацію і сам залишив цей світ. Було таке враження. 

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 

Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования