«Шрила Локанатх Госвами» (на английском, русском и украинском языках)

Shrila Lokanath Goswami


Excerpt from Affectionate Guidance by Shrila Bhakti Sundar Govinda Dev-Goswami Maharaj.
Chapter Seventeen: In Praise of Shrila Narottam Das Thakur

Narottam had been having many dreams in which Mahaprabhu instructed him to go to Vrindavan and take shelter of the lotus feet of His confidential devotee Shrila Lokanath Das Goswami who would give diksha to him. He also told Narottam to find Shrila Rupa Goswami, Shrila Sanatan Goswami and Shrila Jiva Goswami and to keep their holy association. After arriving in Vrindavan, Narottam found that Rupa and Sanatan had already left the world but he found there Shrila Jiva Goswami, Shrila Lokanath Das Goswami, Shrila Krishna Das Kaviraj Goswami and many other great Vaishnavas who gave him their company. Narottam became the student of Jiva Goswami and petitioned Lokanath Goswami to give him diksha. Lokanath refused him.

Lokanath Goswami had decided that he would never accept any disciples and he lived in an extremely austere way in Vrindavan, living under a different tree every night.

Narottam felt great sadness upon being refused by Shrila Lokanath, and he told him, “I can only take my initiation from you. Shriman Mahaprabhu has told me that you will give me diksha, so until then I will wait.” Narottam tried to serve his Guru but the Goswami would allow no one to serve him. Narottam thought, “If he will not even stay under the same tree for more than one night then what kind of service can I do for him?” After a while Narottam noticed that Shrila Lokanath Prabhu would always go to the same place to pass stool and he began to think that although Lokanath had refused to give him any service for over two years, if he could clean that place every day then at last he would have some service. Narottam was fixed in his resolve that he must take diksha from Shrila Lokanath Goswami, as this was the order of Mahaprabhu.

Very soon Lokanath Goswami began to notice, “I come here every day to pass stool and it seems that someone is cleaning this place after me. Who can be doing this?” So one night from a hidden place Lokanath saw that at midnight Narottam is coming and very happily cleaning that place. Lokanath knew that Narottam was the son of the famous King Krishnananda Datta. He was greatly astonished and confronted Narottam, “Why are you, a prince of high noble birth, coming each night and cleaning this dirty place?” And Narottam replied, “Prabhu, I need your mercy. Without your mercy I cannot live. Your vow is that you will not accept any disciples, but by the order of Shriman Mahaprabhu, it is my vow that I must have your connection. I don’t know when you will give me your mercy but you must accept me as your disciple.” So after refusing Narottam eighteen times, finally Shrila Lokanath Das Goswami took Narottam Das and gave him diksha.

Narottam received instruction from Shrila Jiva Goswami, Shrila Kaviraj Goswami and many other goswamis who were there in Vrindavan. He was a great pandit and all the devotees headed by Shri Jiva, recognizing his qualification, bestowed upon him the title of ‘Thakur’.


Excerpt from Golden Staircase by Shrila Bhakti Rakshak Shridhar Dev-Goswami Maharaj.
Chapter Two: The Eye to see Shri Guru, section: Full Satisfaction, Absolute Realization

So the absolute consideration is possible from any position. Although all servitors are fully satisfied where they are, in their own position, they realize the supremacy of Vrindavan. Tatastha-vichara (impartial consideration) is always there, and between the relative and the absolute, the absolute always takes the upper hand. Sarva-dharman parityajya: The absolute or ‘revolutionary’ consideration is firmly established above the relative or ‘constitutional’ one when Shri Krishna says in Bhagavad-gita (18.66), “Just abandon all dharmas, all considerations of social ad religious duties—even the ones that I Myself have established in the various scriptures and described here in My previous instructions to you—and just surrender wholeheartedly to Me.”

Everywhere, the absolute consideration prevails. In connection with Guru, Narottam Das Thakur has his Gurudev, Lokanath, but still he aspires: “When will the day come when Lokanath will take me by my hand and guide me to Shrila Rupa Goswami? When will he surrender me to Shrila Rupa Goswami and give me some engagement there in that camp?” In this high type of expression, the absolute consideration is also there underground.


Excerpt from Shri Guru and His Grace by Shrila Bhakti Rakshak Shridhar Dev-Goswami Maharaj.
Chapter Thirteen: Lives of The Saints, section: Babajis and Preachers

Shrila Gaura Kishor Das Babaji Maharaj did not preach, but his disciple, our spiritual master, Shrila Bhaktisiddhanta Saraswati Thakur Prabhupad, preached with great magnitude. Shrila Lokanath Goswami did not preach at all, but we find that the preaching of his only disciple, Shrila Narottam Das Thakur, was most extensive. So, a Vaishnav should not be judged only by the amount of work that he shows outwardly. His success is at the disposal of the divine will. Krishna awards service to a particular person according to His own choice, and enables that person to carry out that service. There are many examples of this.


Excerpts from Śrī Caitanya-caritāmṛta published by The Bhaktivedanta Book Trust.
Madhya-līlā, Chapter 18: Lord Shri Chaitanya Mahaprabhu’s visit to Shri Vrindavan, text 49

saṅge gopāla-bhaṭṭa, dāsa-raghunātha
raghunātha-bhaṭṭa-gosāñi, āra lokanātha

Translation. When Rūpa Gosvāmī stayed at Mathurā, he was accompanied by Gopāla Bhaṭṭa Gosvāmī, Raghunātha Dāsa Gosvāmī, Raghunātha Bhaṭṭa Gosvāmī and Lokanātha Dāsa Gosvāmī.

Purport. Śrī Lokanātha Gosvāmī was a personal associate of Śrī Chaitanya Mahāprabhu and a great devotee of the Lord. He was a resident of a village named Tālakhaḍi in the district of Yaśohara (Jessore), in Bengal. Previously he lived in Kācanāpāḍā. His father’s name was Padmanābha, and his only sibling was a younger brother named Pragalbha. Following the orders of Śrī Chaitanya Mahāprabhu, Śrī Lokanātha went to Vṛndāvana to live. He established a temple named Gokulānanda. Śrīla Narottama Dāsa Ṭhākura selected Lokanātha Dāsa Gosvāmī to be his spiritual master, and Narottama Dāsa Ṭhākura was his only disciple. Because Lokanātha Dāsa Gosvāmī did not want his name mentioned in the Caitanya-caritāmṛta, we do not often see it in this celebrated book. On the E.B.R. Railroad, the Yaśohara station is located in Bangladesh. From the railway station one has to go by bus to the village of Sonākhāli and from there to Khejurā. From there one has to walk or, during the rainy season, go by boat to the village of Tālakhaḍi. In this village there are still descendants of Lokanātha Gosvāmī’s younger brother.



Шрила Локанатх Госвами


Выдержка из книги «Поток вдохновения»Шрилы Бхакти Сундара Говинды Дев‑Госвами Махараджа.
Глава 17. «Слава Шрилы Нароттама Даса Тхакура»

Махапрабху часто являлся Нароттаму во сне с одним и тем же наказом: «Иди во Вриндаван, проси прибежища у лотосных стоп Моего доверенного слуги и преданного, Шрилы Локанатха Госвами, — он даст тебе дикшу, духовное посвящение». Он также велел Нароттаму разыскать во Вриндаване Шрилу Рупу Госвами, Шрилу Санатану Госвами и Шрилу Дживу Госвами, и не оставлять общества этих святых. Придя во Вриндаван, Нароттам узнал, что Рупа и Санатана уже покинули этот мир. Но он нашел там Шрилу Дживу Госвами, Шрилу Локанатха Даса Госвами, Шрилу Кришнадаса Кавираджа Госвами и многих других великих преданных, которые приняли его в свое общество. Нароттам стал учиться у Дживы Госвами и попросил Локанатха Госвами дать ему дикшу, но получил отказ.

Это произошло по той причине, что Локанатх Госвами принял решение до конца жизни не принимать учеников и вел очень суровую отшельническую жизнь во Вриндаване, никогда не проводя ночь дважды под одним и тем же деревом.

Получив отказ, Нароттам очень огорчился и сказал Шриле Локанатху: «Я могу принять дикшу только от вас. Шриман Махапрабху сказал, что вы мне ее дадите, поэтому я буду ждать». Нароттам пытался служить учителю, но тот никому не позволял этого. Нароттам размышлял: «Он каждую ночь проводит на новом месте, как же ему служить?» Спустя некоторое время Нароттам заметил, что Шрила Локанатх Прабху всегда ходил в одно и то же отхожее место. Он решил, что раз Локанатх Прабху вот уже два года подряд отказывается давать ему служение, он будет сам чистить это место, и хоть так сможет послужить учителю. Он был непоколебим в намерении получить дикшу от Шрилы Локанатха Госвами, ведь таково было указание Махапрабху.

Вскоре Локанатх Госвами заметил, что кто‑то убирает после него в отхожем месте. Но кто бы это мог быть? Однажды ночью он спрятался неподалеку и стал ждать. В полночь он увидел, как пришел Нароттам и стал убирать. Локанатх знал, что Нароттам был сыном прославленного царя Кришнананды Датты. Пораженный, он спросил Нароттама:

— Почему ты, высокородный принц, каждую ночь приходишь в это отхожее место и чистишь его?

— Прабху! — ответил Нароттам, — мне нужна ваша милость. Без нее мне нет жизни. Вы поклялись не брать учеников, я же, следуя указанию Махапрабху, поклялся получить у вас дикшу. Не знаю, когда вы удостоите меня своей милости, но вы должны взять меня в ученики.

И Шрила Локанатх Дас Госвами, после восемнадцати отказов, принял наконец Нароттама Даса своим учеником и дал ему посвящение.

Нароттам получал наставления от Шрилы Дживы Госвами, Шрилы Кавираджа Госвами и многих других Госвами во Вриндаване. Он стал великим пандитом, и преданные во главе со Шрилой Дживой Госвами в знак признания единодушно удостоили его титула «Тхакур».


Выдержка из книги «Золотая лестница» Шрилы Бхакти Ракшака Шридхара Дев‑Госвами Махараджа.
Часть 2. «Глаза, чтобы видеть Шри Гуру», раздел «Полное удовлетворение и абсолютное восприятие»

Итак, абсолютное восприятие может быть [проявлено] в любом месте. Хотя все слуги полностью удовлетворены на своих конкретных местах, каждый в своем положении, тем не менее, они осознают превосходство Вриндавана. Татастха‑вичара (беспристрастное восприятие) постоянно присутствует здесь, и во взаимоотношениях между относительным и абсолютным абсолютное всегда будет занимать главенствующее положение. Сарва‑дхарман паритйаджйа: абсолютное или «безусловное» восприятие превосходит относительное или «обусловленное». Шри Кришна в Бхагавад‑гите (18.66) говорит: «Оставь все виды дхармы, социальные или религиозные понятия о долге, — даже те, что Я Сам установил в различных священных писаниях и изложил здесь, в Своих предыдущих наставлениях тебе, и просто всем сердцем вручи себя Мне».

Абсолютное восприятие занимает верховное положение повсюду. Что же касается Гуру, то хотя Нароттам Дас Тхакур и принял своим Гурудевом Локанатха, тем не менее, он продолжает стремиться: «Когда же он вручит меня Шриле Рупе Госвами и даст мне какое‑нибудь служение в его лагере?» Этот необыкновенный возвышенный пример самовыражения также основывается на абсолютном восприятии.


Выдержка из книги «Шри Гуру и его милость»
Шрилы Бхакти Ракшака Шридхара Дев‑Госвами Махараджа.
Часть 13. «Жития святых»

Гауракишор Дас Бабаджи Махарадж не проповедовал, но его ученик, наш духовный наставник, Шрила Бхактисиддханта Сарасвати Тхакур Прабхупада, проповедовал с великим размахом. Шрила Локанатх Госвами вообще не проповедовал, но мы видим, что его единственный ученик, Нароттам Дас Тхакур, проповедовал очень широко. Поэтому нельзя судить о вайшнаве только по масштабам его внешней деятельности. Его успех зависит от воли Божьей. Кришна по собственной воле награждает определенную личность служением и позволяет ей выполнить порученную миссию. Этому есть много примеров.


Выдержка из «Ш́рӣ Чаитанйа‑чаритāмр̣ты», изданной издательством «Бхактиведанта Бук Траст».
Мадхйа‑лӣлā, глава 18 «Господь Чайтанья во Вриндаване»,
текст 49

сан̇ге гопа̄ла‑бхат̣т̣а, да̄са‑рагхуна̄тха
рагхуна̄тха‑бхат̣т̣а‑госа̄н̃и, а̄ра локана̄тха

Перевод. Вместе с Рупой Госвами в Матхуре находились Гопал Бхатта Госвами, Рагхунатх Дас Госвами, Рагхунатх Бхатта Госвами и Локанатх Дас Госвами.

Комментарий. Шри Локанатх Госвами был близким другом Шри Чайтаньи Махапрабху и великим преданным Господа. Жил он в бенгальской деревне Талакхади, что в округе Яшохара (Джессор). Прежним местом его жительства была Качанапада. Помимо Локанатха Госвами, у его отца, Падманабхи, был еще младший сын, Прагалбха. Исполняя наказ Шри Чайтаньи Махапрабху, Шри Локанатх поселился во Вриндаване. Там он основал храм Гокулананды. Шрила Нароттам Дас Тхакур избрал Локанатха Даса Госвами своим духовным учителем и стал единственным его учеником. Локанатх Дас Госвами не хотел, чтобы о нем упоминалось в «Чайтанья‑чаритамрите», поэтому мы не часто встречаем его имя в этом славном произведении. Станция Яшохара находится в Бангладеш и относится к Восточно‑Бенгальской железной дороге. От станции можно доехать на автобусе сначала до деревни Сонакхали, а потом до Кхеджуры. Оттуда нужно идти пешком или, в сезон дождей, плыть на лодке до деревни Талакхади. В этой деревне и поныне живут потомки младшего брата Локанатха Госвами.



Шріла Локанатг Ґосвамі


Виписка з книги «Потік натхнення» Шріли Бгакті Сундара Ґовінди Дев‑Ґосвамі Махараджа.
Глава 17. «Слава Шріли Нароттама Даси Тгакура»

Махапрабгу часто з’являвся Нароттамові уві сні, наказуючи йому йти до Вріндавани й прийняти притулок лотосових стіп Його довіреного слуги, Шріли Локанатги Даса Ґосвамі, який дасть Нароттамові дікшу. Він також велів Нароттаму відшукати Шрілу Рупу Ґосвамі, Шрілу Санатану Ґосвамі й Шрілу Джіву Ґосвамі та не полишати їхнього святого товариства. Прибувши до Вріндавани, Нароттам дізнався, що Рупа й Санатана вже залишили цей світ, але він зустрів там Шрілу Джіву Ґосвамі, Шрілу Локанатгу Даса Ґосвамі, Шрілу Крішна Даса Ґосвамі та багатьох інших видатних вайшнавів, які прийняли його до свого товариства. Нароттам став учнем Джіви Ґосвамі та попросив Локанатгу Ґосвамі дати йому дікшу, але той відмовив.

Локанатг Ґосвамі прийняв рішення, що він ніколи в своєму житті не буде приймати учнів. Він жив у надзвичайно аскетичний спосіб у Вріндавані, ночуючи кожну наступну ніч під іншим деревом.

Нароттам дуже засмутився через відмову Шріли Локанатги та сказав йому: «Я можу прийняти дікшу тільки від вас. Шріман Махапрабгу сказав мені, що ви дасте мені дікшу, тож я буду чекати». Нароттам намагався служити своєму Ґуру, але той не дозволяв нікому служити собі. Нароттам міркував: «Якщо він залишається кожної наступної ночі під новим деревом, тоді яким чином я зможу служити йому?» Скоро Нароттам помітив, що нужником Шрілі Локанатзі Прабгу завжди було певне місце й тоді він вирішив, що хоча Локанатг вже два роки відмовляє йому у дікші, він буде чистити це місце, й, врешті, хоч так зможе послужити своєму Ґуру. Нароттам був непохитним у своєму намірі отримати дікшу у Шріли Локанатги Ґосвамі, оскільки це була вказівка Самого Махапрабгу.

Незабаром Локанатг Ґосвамі став помічати, що хтось прибирає його нужник: «Але, хто це може бути?» Тоді однієї ночі він сховався неподалік й став пильнувати. О півночі він побачив, як прийшов Нароттам та став із задоволенням прибирати нужник. Локанатг знав, що Нароттам є сином відомого царя Крішнананди Датти. Він був неймовірно здивований і, поставши перед Нароттамою, спитав його: «Чому ти, високородний принц, приходиш сюди щоночі й прибираєш це нечисте місце?» Нароттам відповів: «Прабгу, мені потрібна ваша милість, без неї мені не жити. Ви дали обітницю не приймати учнів, але за наказом Шрімана Махапрабгу я дав обітницю отримати у вас ініціацію. Я не знаю, коли саме ви дасте мені свою милість, але все ж ви маєте прийняти мене своїм учнем». Й тоді, після вісімнадцяти відмов, Шріла Локанатг Дас Ґосвамі нарешті прийняв Нароттама Даса та дав йому дікшу.

Нароттам отримував настанови від Шріли Джіви Ґосвамі, Шріли Кавіраджа Ґосвамі та від багатьох інших Ґосвамі Вріндавани. Він був видатним пандітом, та усі віддані на чолі із Шрі Джівою, визнаючи його кваліфікацію, одностайно вшанували його титулом «Тгакур».


Виписка із книги «Золоті сходи» Шріли Бгакті Ракшака Шрідгари Дев‑Ґосвамі Махараджа.
Глава 2. «Очі, щоби бачити Шрі Ґуру», розділ «Повне задоволення, абсолютне срийняття»

Тож, абсолютне сприйняття можливе у будь‑якій позиції. Й хоча усі слуги задоволені своїм становищем, вони усвідомлюють верховенство Вріндавани. Татастга‑вічара (неупереджене сприйняття) присутнє тут, і у порівнянні між відносним та абсолютним, абсолютне завжди займає панівне становище. Сарва‑дгарман паріт’яджйа: абсолютне чи «революційне» сприйняття затверджується над відносним, чи «тимчасовим», коли Шрі Крішна закликає у Бгаґавад‑ґіті (18.66): «Лише відкинь усі види дгарми, усі міркування про соціальний та релігійний обов’язки, — навіть ті, які Я Сам встановив у численних писаннях та виклав щойно у Моїх попередніх настановах тобі, — просто усім серцем віддайся Мені».

Абсолютне сприйняття домінує будь де. Відносно питання зв’язку із Ґуру, хоча Нароттам Дас Тгакур прийняв своїм Ґуру Локанатгу Ґосвамі, він і далі прагне: «Коли настане той день, коли Локанатг візьме мене за руку та відведе до Шріли Рупи Ґосвамі? Коли він доручить мене Шрілі Рупі Ґосвамі й дасть мені якесь служіння в його групі?» В цьому піднесеному прикладі також має місце абсолютне сприйняття.


Виписка з книги «Шрі Ґуру та Його милість»
Шріли Бгакті Ракшака Шрідгари Дев‑Ґосвамі Махараджа.
Глава 13. «Житія святих»

Шріла Гаура Кішора Дас Бабаджі Махарадж не проповідував, але його учень, наш духовний наставник, Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакур Прабгупад проповідував із великим розмахом. Шріла Локанатг Ґосвамі не проповідував взагалі, але ми бачимо, що його єдиний учень, Шріла Нароттам Дас Тгакур був дуже активний у цьому. Тому не можна доходити висновку про вайшнава за обсягом його зовнішньої діяльності. Його успіх залежить від Божественної волі. Крішна нагороджує служінням певну особу згідно з Його власним вибором та дозволяє такій особі виконувати доручене служіння. Цьому є багато прикладів.


Виписка із «Ш́рī Чайтанйа‑чарітāмр̣ти», виданої видавництвом «Бгактіведанта Бук траст».
Мадгйа‑лīлā, глава 18 «Перебування Господа у Вріндавані»,
текст 49

сан̇ґе ґопа̄ла‑бгат̣т̣а, да̄са‑раґгуна̄тга
раґгуна̄тга-бгат̣т̣а-ґоса̄н̃і, а̄ра локана̄тга

Переклад. Коли Рупа Ґосвамі жив у Матгурі, з ним були Ґопала Бгатта Ґосвамі, Раґгунатга Даса Ґосвамі, Рґгунатга Бгатта Ґосвамі і Локанатга Даса Ґосвамі.

Коментар. Шрі Локанатга Ґосвамі був особистий супутник Шрі Чайтан’ї Махапрабгу і великий відданий Господа. Він був житель селища Талакгаді, що в області Яшохара (Джессор) у Бенгалії. Раніше він жив у Канчападі. Його батька звали Падманабга, і крім нього у сім’ї був ще тільки молодший брат на ім’я Праґалбга. Виконуючи наказ Шрі Чайтан’ї Махапрабгу, Шрі Локанатга пішов жити до Вріндавани. Він заснував храм Ґокулананда. Шріла Нароттама Даса Тгакура обрав Локанатгу Дасу Ґосвамі своїм духовним вчителем і став єдиним його учнем. Локанатга Даса Ґосвамі не хотів, щоб у «Чайтан’я‑чарітамріті» згадувалось його ім’я, тому ми не часто зустрічаємо згадку за нього в цій славетній книзі. Станція Яшохара розміщена в Бангладеш на залізниці Е. Б. Р. Від залізничної станції треба їхати автобусом до села Сонакгалі, а звідти до Кгеджури. Звідси треба йти пішки або ж, дощового сезону, плисти човном до селища Талакгаді. У цьому селі донині живуть нащадки молодшого брата Локанатги Ґосвамі.


← «Чувство разлуки». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. Лахта, Санкт-Петербург. 15 августа 2003 года ·• Архив новостей •· Встреча с Шрипадом Махайоги Прабху в киевкой студии йоги Ведалайф 14 декабря 2014 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация