«Ямадуты и эго: как выжить?» (на английском, русском и украинском языках). Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 16 июня 2010 года

His Divine Grace
Śrīla Bhakti Nirmal Āchārya Mahārāj

Yamaduts and Ego: How to Survive?1

June 16, 2010

 

Question: When we leave our body, Yamaduts come to take us. How can we avoid being taken by them?

Shrila Acharya Maharaj: If you are a surrendered soul, if you do service and follow Krishna consciousness, Yamaduts will never come to you. Only Vishnuduts will come to you.

If you practice well, follow Gurudev’s instruction—that is good...

Where are your neck beads? You must always wear the neck beads. If you wear Tulasi neck beads, Yamaduts cannot touch you.

In India also some are afraid to wear Tulasi beads, and they do not wear it. I tell them forcefully,

“Who is telling you not to wear Tulasi beads?”

“Oh, my friends are teasing me, they are telling some bad things to me...”

“Who is feeding you?! Tulasi or your friend? Tell me.”

They are silent.

“Tulasi feeds you, Lord feeds you!”

In India some also make Tulasi very long, and they wear it hidingly. They button up their shirt’s collar so that nobody can see their Tulasi beads. It is very offensive. They are wearing Tulasi in a wrong way. They do not know Tulasi feeds us—why are we afraid to wear Tulasi beads? She protects us in our devotional activities...

Question: How can a grihastha be totally surrendered? How is it possible?

Shrila Acharya Maharaj: It is possible. Everything is possible because you will do everything for the Lord. You are doing some job, you are doing it for the Lord; your wife is cooking, that cooking is for the Lord. And everything is like this—for the Lord. That is called surrender. You have to surrender, then there will be no problem. If a grihastha thinks, “A sannyasi is so much surrendered,” that is not so. A sannyasi may have another desire inside, then how is he surrendered? A grihastha can do what even a sannyasi cannot do.

Question: You were explaining yesterday that sometimes when we do a lot of service, our ego can increase, our ego can become an obstacle, and we start retarding in our service. How can we avoid it?

Shrila Acharya Maharaj: It is necessary to avoid it through practicing. Actually, when somebody, through some mercy of Gurudev and devotional activities, does a lot of service, he may think, “Oh, I am not doing anything.” And somebody does a little and thinks, “Oh, I have done so many things! I am doing this, I am doing that...” This depends on their qualities. When you get good association, you can understand, “I am doing wrong.”

I told yesterday about Dharuk. Dharuk is Krishna’s devotee. He was fanning Krishna with a chamar [yak tail fan] and suddenly thought, “Oh, I am getting some sambhoga-vada, pleasure!” And he at once stopped fanning and he could not move, thinking, “I am doing such a great service!” He was enjoying himself more than doing service.

When we do some service and increase our own enjoyment, it is not good. Through that enjoyment ego can come. This is what I told yesterday.

And as for avoiding it, it actually comes automatically. If somebody does not avoid it, it becomes a big problem for them—they eventually fall down.

If there is a very heavy load in a boat, the boat will sink. “Oh, I am doing so much, I am doing this, I am doing that. I have done this”—so much ego comes, and you become very, very heavy, and in the end you sink with the boat. That is the big problem.

You have to know what is bad and avoid it. That is called bhakti-pratikul: avoiding what is not in favour of devotion. You can do it easily: just keep trying to avoid and you will be able to do it.

 

 

Его Божественная Милость
Ш
́рӣла Бхакти Нирмал Āча̄рйа Маха̄ра̄дж

Ямадуты и эго: как выжить?2

16 июня 2010 г.

 

Вопрос: Когда мы оставляем наше тело, ямадуты приходят, чтобы забрать нас. Как мы можем избежать этого? Как сделать, чтобы они не забрали нас?

Шрила Ачарья Махарадж: Если вы предавшаяся душа, если вы выполняете служение и следуете сознанию Кришны, ямадуты никогда не прийдут к вам. Только вишнудуты прийдут за вами. Если вы практикуете должным образом, следуете наставлениям Гурудева — это замечательно... Где твои бусы (кантхималы)? Вы всегда должны носить бусы на шее. Если вы носите бусы из Туласи, то ямадуты не могут даже коснуться вас.

В Индии некоторые боятся носить бусы из Туласи, и они не носят их. Я спрашиваю их настойчиво:

— Кто сказал вам не носить бусы из Туласи?

— О, мои друзья дразнят меня, они говорят дурные вещи обо мне...

— Кто кормит вас?! Туласи или ваш друг? Ответьте?

Они молчат.

— Туласи кормит вас, Господь вас кормит!

В Индии некоторые делают кантхималы очень длинными и носят их тайком. Они застегивают воротники своих рубашек, чтобы никто не смог увидеть их бусы из Туласи. Это очень оскорбительно. Они носят Туласи неправильным образом. Они не знают о том, что именно Туласи кормит нас. Почему мы боимся носить бусы из Туласи? Ведь она защищает нас в нашем преданном служении...

Вопрос: Как может грихастха полностью предаться? Как это возможно?

Шрила Ачарья Махарадж: Это возможно. Все возможно, ведь вы будете совершать все для Господа. Вы выполняете какую‑нибудь работу и совершаете ее для Господа; ваша жена готовит, и эта пища также предназначена для Господа. И все, совершаемое вами, в этих случаях — для Господа. Это и есть преданность. Вам необходимо предаться, это избавит вас от всех проблем. Если грихастха думает: «О, санньяси настолько преданы», — но это не так. У санньяси могут быть какие-либо сокровенные желания, и как же он тогда предался? Грихастха же может делать то, что даже санньяси не в силах совершить.

Вопрос: Вчера вы объясняли, что иногда, когда мы выполняем много служения, наше эго может вырасти, наше эго может стать препятствием, и мы начинаем замедляться в нашем служении. Как мы можем избежать этого?

Шрила Ачарья Махарадж: Этого необходимо избегать в практике. На самом деле, когда кто‑то по милости Гурудева и благодаря активности в служении делает многое, он может подумать: «О, я совсем ничего не делаю». А тот, кто совершает немного служения, может подумать: «О, я выполнил столь много работы! Я делаю и это, и то...» Все это зависит от их качеств. Когда у вас есть благоприятное общение, вы можете понять: «Я поступаю неправильно».

Я рассказывал вчера о Дхаруке. Дхарук — преданный Кришны. Он обмахивал Кришну чамарой [опахалом из хвоста яка] и вдруг подумал: «О, я испытываю самбхога‑ваду, удовольствие!» — и он сразу же перестал обмахивать и не мог двигаться, думая: «Я совершаю такое великолепное служение!» — он стал наслаждаться собой настолько, что не мог продолжить свое служение.

Когда мы выполняем какое‑либо служение и при этом усиливаем свое собственное удовольствие — это пагубно. Через это наслаждение может возрасти эго. Вот о чем я говорил вам вчера.

Практикуя, мы сможем избежать подобного естественным образом. Но если кто‑то не прилагает усилий, чтобы избежать этого, то это становится большой проблемой для него, и в конечном счете он падет. Если есть очень тяжелый груз в лодке — она утонет. «О, я выполняю так много, я делаю это и делаю то. Я сделал это», — наше эго крепнет, и вы становитесь настолько тяжелым, что в конце концов просто тонете вместе с лодкой. И это большая проблема.

Вы должны знать, что является неблагоприятным для вас и всеми силами избегать этого. Это называется бхакти‑пратикул: избегать того, что неблагоприятно для преданности. Вы можете сделать это с легкостью — просто продолжайте свои попытки избежать!

Переводчик: Шаши Мукхи Деви Даси
Редактор: Кришна Чайтанья Дас

 

 

Його Божественна Милість
Ш́рīла Бгакті Нірмал Āча̄рйа Маха̄ра̄дж

Ямадути й его: яким чином вижити?3

16 червня 2010 р.

 

Питання: Коли ми полишаємо своє тіло, то з’являються Ямадути, щоб забрати нас. Яким чином ми можемо запобігти цьому. Що слід зробити нам, щоб вони нас не забирали?

Шріла Ачар’я Махарадж: Якщо ви віддана душа, якщо ви здійснюєте служіння й слідуєте свідомості Крішни, — Ямадути ніколи не прийдуть за вами. Тільки Вішнудути прийдуть за вами. Якщо ви практикуєте належним чином, слідуєте настановам Ґурудева — це чудово... Де твої кантгімали? Ви завжди повинні носити їх на шиї. Якщо ви носите намисто із Туласі, то Ямадути не зможуть навіть торкнутися вас.

В Індії деякі бояться носити намисто із Туласі, і вони не носять їх. Я наполегливо запитую у них:

— Хто казав вам не носити намисто із Туласі?

— Мої друзі дражнять мене, вони говорять дурні речі про мене...

— Скажіть, хто годує вас?! Туласі чи ваш друг? Відповідайте?

Вони мовчать.

— Туласі годує вас, Господь вас годує!

В Індії деякі роблять кантгімали дуже довгими, й вони носять їх крадькома. Вони застібають комірки своїх сорочок, щоб ніхто не зміг побачити їх намисто із Туласі. Це дуже образливо. Вони носять Туласі не належним чином. Вони не знають про те, що саме Туласі годує нас. Чому ми боїмось носити Туласі? Вона ж захищає нас в нашому відданому служінні...

Питання: Як може ґріхастга повністю віддатися? Як це можливо?

Шріла Ачар’я Махарадж: Це можливо. Все можливо, тому що ви будете робити все для Господа. Ви виконуєте деяку роботу, й виконуєте її для Господа; ваша дружина готує, і ця їжа також призначена Господу. І все, що ви робите у цих випадках, — для Господа. Це і є відданість. Вам слід віддатися, і це звільнить вас від жодних проблем. Якщо ґріхастга думає: «Санн’ясі настільки віддані», але це не так. Санн’ясі може мати якісь внутрішні бажання, і як же він тоді віддався? Ґріхастга же може зробити те, що навіть санн’ясі не до снаги зробити.

Питання: Учора Ви пояснювали, що іноді, коли ми виконуємо багато служіння, наше его може посилитись, воно може стати перешкодою, й ми почнемо сповільнюватися у своєму служінні. Як ми можемо запобігти цьому?

Шріла Ачар’я Махарадж: Цього слідуникати у практиці.Насправді, коли хтось за милості Ґурудева й завдяки активності у служінні робить багато, він може подумати: «Я зовсім нічого не роблю». А хтось, виконує зовсім мало служіння й може думати: «Так,я виконав стільки багато роботи! Я роблю й це, й те...» Все це залежить від якостей людини. Коли ви маєте сприятливе спілкування, ви можете зрозуміти: «Я поступаю не належним чином».

Я розповідав вам учора про Дгаруку. Дгарук це відданий Крішни. Він обмахував Крішну чамаром [опахало з хвоста яка] й раптом він подумав: «Я відчуваю самбгоґа‑ваду, насолоду!» — й він одразу ж припинив обмахувати й не зміг навіть поворухнутися, думаючи, що він виконує таке прекрасне служіння, Він почав насолоджуватися собою настільки, що навіть не зміг виконувати його.

Коли ми виконуємо якесь служіння, й при цьому посилюємо свою власну насолоду, — це пагубно. Через цю насолоду его може поширитися. Ось про що я казав вам учора.

Практикуючи, ми зможемо цьому запобігти природнім чином. Але, якщо хтось, не прикладає зусиль, щоб запобігти цьому, то це стане для нього великою проблемою, й в наслідок цього він паде. Якщо човен має тяжкий вантаж — він потоне. «Я виконую так багато служіння, роблю й це, й те. Я зробив це», — наше его міцніє, ви стаєте настільки важким, що в кінці кінців просто потонете разом із човном. І це дуже велика проблема.

Ви повинні знати, що є несприятливим для вас, і щосили намагатись запобігти цьому. Це називається бгакті‑пратікул: запобігати тому, що не є сприятливим для відданості. Ви зможете з легкістю зробити це — просто продовжуйте свої спроби запобігти.

Перекладач: Аннапурна Девi Дасi
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 


1 From http://scsmathinternational.com/guidance/2010/SAchM-100616-Yamadutas-Tulasi-Grihastha-EgoThruService.php

2 Оригинальный текст: http://scsmathinternational.com/guidance/2010/SAchM-100616-Yamadutas-Tulasi-Grihastha-EgoThruService.php

3 Оригінал тексту: http://scsmathinternational.com/guidance/2010/SAchM-100616-Yamadutas-Tulasi-Grihastha-EgoThruService.php

← «Дамодараштакам». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. Таиланд, Чианг Май. Месяц Карттика ·• Архив новостей •· Бхакти-йога в Риге. 5 октября 2014 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования