«Что такое религия». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 16 января 2006 года. Навадвип Дхам, Индия

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 9.4 МБ)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

Что такое религия

(16 января 2006 года, Навадвип Дхам, Индия)

 

Мы не можем сказать, что всегда являемся экспертами, что мы тверды, устойчивы, непоколебимы в сознании Кришны, но мы пытаемся — такова природа вайшнава.

#00:00:22#

Мы пытаемся быть слугами слуг слуг слуг, насколько это возможно. Это очень хорошо. Однако необходимо быть все более и более сознательным в отношении этих вопросов. Три дня я думал: как я буду служить преданным? Я пытаюсь, насколько это в моих силах, но они так же должны пытаться, насколько это в их силах. Честа?

Преданный: Попытки, усилия.

#00:01:06#

Шрила Говинда Махарадж: Да. Такая позиция — стремление, попытки совершать усилия — должна быть безупречной, совершенной, а иначе мы будем обманывать самих себя. Этот момент очень важен для всех и каждого.

#00:01:30#

Какова природа религии? Вот, что необходимо понять в первую очередь. Религия имеет множество форм, потому что люди обладают природой различных типов. Не только человеческие существа, но и собаки, кошки, слоны, тигры, черепахи — каждое живое существо обладает природой, в каждом из этих живых существ присутствует джива, душа. Но религия едина для всех, и размышлять над этим очень важно. Человеческое тело нелегко обрести.

#00:02:21#

бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте,
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйанте
ва̄судевах̣ сарвам ити,
са маха̄тма̄ су-дурлабхах̣
1

Бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте — столь многие рождения остались позади. Благодаря сукрити, благой удаче, благодаря милости слуги Господа, вайшнава, милости Гуру, столь многие каналы были открыты, дождь милости пролился на нас. И мы обрели этот шанс — мы родились в человеческом теле. Существует восемьдесят четыре лакха форм жизни, но Махапрабху сказал:

#00:03:36#

бха̄рата-бхӯмите хаила мануш̣йа джанма йа̄ра
джанма са̄ртхака кари’ кара пара-упака̄ра
2

Повсюду в этом мире присутствует жизнь в различных формах, и также человеческая форма жизни. Однако родиться человеком — этого недостаточно. «Тот, кто рожден на земле Бхараты…»

#00:04:28#

Бхарата — это земля религии, Вед, Веданты, Упанишад. Знание нисходит свыше из трансцендентного мира через наделенную должными качествами душу. И Бог, Господь Кришна, лично посредством различных воплощений является на этой земле Бхарата-бхуми. И вот живое существо принимает манаса-джанму — человеческое рождение. Махапрабху ясно объяснил нам эту истину.

#00:05:27#

Мы видим, в Индии существует великое множество религиозных идей: майявада, вишишта-адвайта-вада, вайшнавизм и так далее, и так далее — великое множество религиозных концепций. Есть «религия джунглей», есть «религия деревни», есть «городская религия» — и все это разные формы религиозности. Но чисто религиозные идеи: Веды, Веданта, Упанишады. Мы принимаем «Махабхарату» как историческое свидетельство, историческую хронику. «То, чего нет в „Махабхарате“, того нет в Индии, а то, что есть в „Махабхарате“, есть и в Индии» — есть такое выражение. Далее: мы можем верить.

#00:07:13#

Религия в своей полноценной форме представлена в «Махабхарате», но кто дал это явление нам? Существуют различные религиозные идеалы, различные представления о дхарме (религиозном пути), и автор всех этих идей, источник всех этих концепций — Ведавьяса. Благодаря ему мы обрели Веды, Веданту, Упанишады и так далее. Но в конечном счете, написав множество произведений, Ведавьяса не был удовлетворен, поскольку знал: «То, что я дал в своих трудах, — это лекарство и диета для больных людей, но какова диета для здоровых? Об этом я ничего не написал».

#00:08:24#

Поэтому он был очень печален, он думал: «Да, я дал все — „Махабхарату“…» «Махабхарата» также содержит Шримад Бхагавад-гиту. Мы можем сказать: суть «Махабхараты» заключена в Бхагавад-гите, суть знания также была дана. Однако полноценный теизм, полноценная теистическая концепция не была дана, потому что на поле битвы [Курукшетра] ничего не было сказано о том, как гопи играют с Кришной. Это невозможно. Однако он мог дать знание об этом явлении.

#00:09:15#

Ведавьяса знал, что написанного им недостаточно. Он размышлял. Затем явился Нарада Госвами, его Гуру, и спросил:

— Как поживаешь?

Ведавьяса ответил:

— О Прабху, я только что думал о твоих лотосоподобных стопах, поскольку я несчастен. Физически я в порядке, но мой ум в агонии.

Нарада Госвами сказал:

— Я понимаю это. Я пришел к тебе, чтобы оказать тебе должную поддержку, позаботиться о тебе.

— Ты знаешь мою ситуацию?

— Да, я знаю ее.

#00:10:28#

джугупситам̇ дхарма-кр̣те ’нуш́а̄сатах̣
свабха̄ва-рактасйа маха̄н вйатикрамах̣
йад-ва̄кйато дхарма итӣтарах̣ стхито
на манйате тасйа нива̄ран̣ам̇ джанах̣
3

«Что я могу сказать тебе? Ты дал все, но ты не представил все это знание должным образом. Это знание не войдет в сердце каждого. Люди не знают, где они живут, люди отказываются слушать. Ты должен дать им одежду и пищу — все, что необходимо. Если человек оказался на чужбине, нужно накормить и одеть его, дать ему кров, прибежище».

#00:11:39#

наиш̣кармйамапй ачйута-бха̄ва-варджитам̇
на ш́обхате джн̃а̄нам алам̇ ниран̃джанам
кутах̣ пунах̣ ш́аш́вад абхадрам ӣш́варе
на ча̄рпитам̇ карма йад апй ака̄ран̣ам
4

Нарада Госвами сказал Вьясадеве многое, вы знаете об этом. Наконец, когда Вьясадева получил особые наставления от Нарады Госвами, он стал медитировать. Нарада сказал ему: «Я даю эту мантру, это знание тебе — медитируй, и это знание раскроется в твоем сердце».

#00:12:40#

[бхакти-йогена манаси] самйак пран̣ихите ’мале
апаш́йат пуруш̣ам̇ пӯрн̣ам̇ ма̄йа̄м̇ ча тад-апа̄ш́райам
5

Он увидел положение Верховной Личности Бога, Его параферналии, Его преданных, Его майю, Его чит-шакти, джива-шакти, майя-шакти — он увидел все, все реалии. Тогда он почувствовал, что по милости Гурудева, Нарады Госвами, он может написать «Шримад-Бхагаватам». Так он объяснил то знание, что было получено им от Нарады Госвами, и это знание представлено в «Шримад-Бхагаватам».

#00:13:38#

Затем он захотел дать это знание, полученное от Нарады Госвами, другим. Но еще до встречи с Нарадой Госвами он дал столь много, универсальным образом всем и каждому он дал знание. Кто, кроме него, мог представить эти истины? Он призвал к себе Шукадеву, который был еще мальчиком: только этот мальчик способен открыть миру данные истины.

#00:14:29#

Итак, Вьясадева стал искать своего сына Шукадеву. Однако Шукадева забыл все. Шукадева всегда пребывает на трансцендентном плане [бытия], никогда не покидает его. Ведавьяса искал его. Вы знаете эту историю, как это произошло. Он даровал это знание Шукадеве Госвами. [А Шукадева Госвами передал это знание Парикшиту Махараджу.]

Переводчик: Муралишвар Дас
Транскрипцию выполнила: Жукова Мария
Редактор: Динанатх Дас

 

 

Його Божественна Милість
Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

Що таке релігія

(16 січня 2006 року, Навадвіп Дгам, Індія)

 

Ми не можемо сказати, що завжди ми є експертами, що ми непохитні, стійкі у свідомості Крішни, але ми намагаємось — така природа вайшнава.

Ми намагаємось бути слугами слуг слуг слуг, наскільки це можливо. Це дуже добре. Проте необхідно ставати усе більш свідомим відносно цих питань. Протягом трьох днів я міркував: як я буду служити відданим? Я намагаюся наскільки це мені до сили, але вони також мають діяти наскільки це їм до сили. Честа?

Відданий: Намагання, зусилля.

Шріла Ґовінда Махарадж: Так. Така позиція — прагнення, спроби докладати зусилля — має бути бездоганною, досконалою, інакше ми будемо оманювати самих себе. Цей момент дуже важливий для усіх та кожного.

Якою є природа релігії? Ось, що треба зрозуміти у першу чергу. Релігія має безліч форм, тому що люди мають природу різних типів. Не тільки людські істоти, але й собаки, кішки, слони, тигри, черепахи — кожна жива істота наділене природою, у кожній з цих істот присутня джіва, душа. Але релігія єдина для усіх, й міркувати над цим дуже важливо. Людське тіло складно дістати.

бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте,
джн̃а̄нава̄н ма̄м̇ прападйанте
ва̄судевах̣ сарвам іті,
са маха̄тма̄ су-дурлабгах̣
6

Бахӯна̄м̇ джанмана̄м анте — так багато народжень залишилося позаду. Завдяки сукріті, благій вдачі, завдяки милості слуги Господа, вайшнава, милості Ґуру, безліч каналів було відкрито, дощ милості пролився на нас. Й ми здобули цей шанс — ми народилися у людському тілі. Існує вісімдесят чотири лакги форм життя, але Махапрабгу сказав:

бга̄рата-бгӯміте хаіла мануш̣йа джанма йа̄ра
джанма са̄ртгака карі’ кара пара-упака̄ра
7

Усюди у цьому світі присутнє життя у різноманітних формах, й також людська форма життя. Але народитися людиною — цього недостатньо. «Той, хто народжений на землі Бгарати…»

Бгарата — це земля релігії, Вед, Веданти, Упанішад. Знання сходить з найвищого трансцендентного світу через наділену належними якостями душу. Й Бог, Господь Крішна, особисто, за допомоги різних втілень з’являється на цій землі Бгарата‑бгумі. І зрештою, жива істота отримує людське народження, манаса‑джанму. Махапрабгу зрозуміло пояснив нам цю істину.

Ми бачимо, що в Індії існує велика кількість релігійних ідей: майавада, вішішта‑адвайта‑вада, вайшнавізм й так далі, — безмір релігійних концепцій. Існує «релігія джунглів», «релігія села», «міська релігія» — це все різні форми релігійності. Але чисто релігійні ідеї це Веди, Веданта, Упанішади. Ми сприймаємо «Махабгарату» як історичне свідоцтво, історичну хроніку. Є такий вислів: «Того, чого нема у „Махабгараті“, того немає в Індії». Далі: ми можемо вірити.

Релігія у своїй повноцінній формі подана у «Махабгараті», але хто дав нам це знання? Існують різні релігійні ідеали, різні уявлення про дгарму (шлях релігії), та автор усіх цих ідей, джерело усіх цих концепцій — Ведав’яс. Завдяки йому ми отримали Веди, Веданту, Упанішади і так далі. Але з рештою, написавши багато творів, Ведав’яса не був задоволений, оскільки знав: «Те, що я дав у своїх творах — це ліки й дієта для хворих людей, але якою є дієта для здорових? Про це я не написав нічого».

Тому він був дуже засмучений, він гадав: «Так, я дав усе, „Махабгарату“…» «Махабгарата» також містить Шрімад Бгаґавад‑ґіту. Ми можемо сказати: сутність «Махабгарати» міститься у Бгаґавад‑ґіті, сутність знання також була дана. Однак повноцінний теїзм, розгорнута теїстична концепція не була подана, тому що на полі битви [Курукшетра] не йшлося про те, як ґопі грають із Крішною. Це неможливо. Проте він міг дати знання про це.

Ведав’яс знав, що написаного їм недостатньо. Він міркував. Затим з’явився Нарада Ґосвамі, його Ґуру, й запитав:

— Як твої справи?

Ведав’яс відповів:

— О Прабгу, я щойно думав про твої лотосові стопи, оскільки я почуваюся мізерно.

— Я розумію тебе. Я прийшов до тебе, щоб надати тобі необхідну підтримку, подбати про тебе.

— Тобі відома моя ситуація?

— Так, відома.

джуґупсітам̇ дгарма-кр̣те ’нуш́āсатах̣
свабгāва-рактасйа махāн вйатікрамах̣
йад-вāкйато дгарма ітīтарах̣ стгіто
на манйате тасйа нівāран̣ам̇ джанах̣
8

«Що я можу сказати тобі? Ти дав усе, але ти не подав це знання належним чином. Це знання не дістане серця кожного. Людям не відомо, де вони живуть, люди відмовляються слухати. Ти маєш дати їм одяг та їжу — усе, що їм необхідно. Якщо людина опинилася на чужині, треба нагодувати та вдягнути її, надати їй притулок».

наіш̣кармйамапй ачйута-бга̄ва-варджітам̇
на ш́обгате джн̃а̄нам алам̇ ніран̃джанам
кутах̣ пунах̣ ш́аш́вад абгадрам īш́варе
на ча̄рпітам̇ карма йад апй ака̄ран̣ам
9

Багато чого Нарада Ґосвамі сказав В’ясадеві, ви знаєте про це. Нарешті, коли В’ясадева отримав особливі настанови від Наради Ґосвамі, він став медитувати. Нарада сказав йому: «Я даю тобі цю мантру, це знання — медитуй, й воно розкриється у твоєму серці».

[бгакті-йоґена манасі] самйак пран̣іхіте ’мале
апаш́йат пуруш̣ам̇ пӯрн̣ам̇ ма̄йа̄м̇ ча тад-апа̄ш́райам10

Він збагнув положення Верховної Бога‑особи, Його параферналії, Його відданих, Його майу, Його чіт‑шакті, джіва‑шакті, майа‑шакті — він побачив усе, всі реалії. Тоді він відчув, що завдяки милості Ґурудева, Наради Ґосвамі, він може скласти «Шрімад‑Бгаґаватам». Так він пояснив те знання, яке було отримано їм він Наради Ґосвамі, й це знання подано у «Шрімад‑Бгаґаватам».

Затим він побажав дати це знання іншим. Ще до зустрічі із Нарадою він надав так багато, універсальним чином він дав знання усім та кожному. Хто крім нього міг дати ці істини? Він закликав Шукадеву, який був іще хлопчиком: тільки цей хлопчик був здатний відкрити світові ці істини.

Отже, В’ясадева став шукати свого сина Шукадеву. Однак Шукадева забув усе. Шукадева завжди перебував на трансцендентному плані буття, ніколи не залишаючи його. Ведав’яс шукав його. Ви знаєте цю історію, як це сталося. Він дарував це знання Шукадеві Ґосвамі. [А Шукадева Ґосвамі передав це знання Парікшитові Махараджу.]

Перекладач: Крішна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 


1 «После многих рождений мудрец, постигший сокровенное знание, вручает себя Мне, осознавая, что все сущее исходит из Господа и пребывает в Нем. Такая великая душа встречается крайне редко» (Бхагавад-гита, 7.19).

2 «Тот, кто принял человеческое рождение на земле Индии [Бхарата-варши], должен сделать свою жизнь совершенной и трудиться ради блага других людей» («Шри Чайтанья-чаритамрита», Ади-лила, 9.41).

3 «В людях от природы заложена склонность к наслаждениям, а ты поощрял в них эту склонность под прикрытием религии. Это предосудительно и неблагоразумно. Руководствуясь твоими наставлениями, они будут заниматься этим, прикрываясь религией, и очень скоро забудут обо всех запретах» («Шримад-Бхагаватам», 1.5.15).

4 «Учение о самоосознании, в котором нет понятия о Непогрешимом [Боге], непривлекательно, даже если в нем нет и тени материального. Какой же тогда прок в кармической деятельности — по природе преходящей и болезненной от начала до конца, — если она не используется в преданном служении Господу?» («Шримад-Бхагаватам», 1.5.12).

5 «Он [Вьясадева] сосредоточил свой ум, в совершенстве заняв его связующим процессом преданного служения [бхакти-йогой], в котором нет ни малейшей примеси материального, и увидел Абсолютную Личность Бога и Его внешнюю энергию, полностью находящуюся в Его власти» («Шримад-Бхагаватам», 1.7.4).

6 «Після багатьох народжень мудрій, який осягнув потаємне знання, вручає себе Мені, усвідомлюючи, що усе суще виходить із Господа та перебуває у Ньому. Така велика душа зустрічається дуже рідко» (Бгаґавад‑ґīтā, 7.19).

7 «Той, хто отримав людське народження на землі Індії [Бгарата‑варші], має зробити своє життя досконалим, працюючи задля блага інших людей» («Ш́рī Чаитанйа‑чарітāмр̣та», Āді‑лīлā, 9.41).

8 «Людям від природи притаманна схильність до насолод, й ти заохочував цю їхню схильність під прикриттям релігії. Це негоже й нерозважливо. Керуючись твоїми настановами, вони будуть займатися цим, прикриваючись релігією, й через це дуже швидко забудуть про усі заборони» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.5.15).

9 «Вчення про самоусвідомлення, у якому немає поняття про Непогрішного [Бога], непривабливе, навіть якщо у ньому немає й крихти матеріального. Яка тоді користь в кармічній діяльності — минущій та болісній за своєю природою від початку до кінця, — якщо вона не задіяна у відданому служінні Господові?» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.5.12).

10 «Він [В’ясадева] зосередив свій розум, досконало задіявши його процесом відданого служіння [бгакті‑йоґою], у якому немає й найменшого домішку матеріального, й побачив Абсолютну Особистість Бога, та Його зовнішню енергію, яка цілком перебуває під Його владою» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.7.4).

← Субботняя программа в Лахте, посвященная Шри Нитьянанде Прабху. 15 февраля 2014 года ·• Архив новостей •· Фестиваль Ведалайф в Москве →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования