Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 17. Три види віри. Ш́раддга̄трайа-вібга̄га-йога


Ukrainian

Глава 17

Три види віри

Ш́раддга̄трайа-вібга̄га-йога

17.1

अर्जुन उवाच
ये शास्त्रविधिमुत्सृज्य यजन्ते श्रद्धयान्विता: ।
तेषां निष्ठा तु का कृष्ण सत्त्वमाहो रजस्तम: ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
йе ш́а̄стра-відгім утср̣джйа, йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
теша̄м̇ нішт̣га̄ ту ка̄ кр̣шн̣а, саттвам а̄хо раджас тамах̣

Арджуна запитав:

О Крішно! В якому стані знаходяться ті, хто з вірою поклоняються, але нехтують настановами писань? Вони перебувають в благості, пристрасті чи у невігластві?

17.2

श्रीभगवानुवाच
त्रिविधा भवति श्रद्धा देहिनां सा स्वभावजा ।
सात्त्विकी राजसी चैव तामसी चेति तां श‍ृणु ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
трі-відга̄ бгаваті ш́раддга̄, дехіна̄м̇ са̄ свабга̄ва-джа̄
са̄ттвікı̄ ра̄джасı̄ чаіва, та̄масı̄ четі та̄м̇ ш́р̣н̣у

Всевишній відповів:

Залежно від схильностей втіленої у тілі душі, віра може бути трьох видів — благочестивою, пристрасною чи неуцькою. Послухай нині про це!

17.3

सत्त्वानुरूपा सर्वस्य श्रद्धा भवति भारत ।
श्रद्धामयोऽयं पुरुषो यो यच्छ्रद्ध: स एव स: ॥ ३ ॥

саттва̄нурӯпа̄ сарвасйа, ш́раддга̄ бгаваті бга̄рата
ш́раддга̄-майо ’йам̇ пурушо, йо йач-чграддгах̣ са ева сах̣

Бгарато! Віра, яку має людина, залежить від того, наскільки глибоко вона розуміє істину. Віра — це основа буття для кожного. Яка віра — така й людина.

17.4

यजन्ते सात्त्विका देवान्यक्षरक्षांसि राजसा: ।
प्रेतान्भूतगणांश्चान्ये यजन्ते तामसा जना: ॥ ४ ॥

йаджанте са̄ттвіка̄ дева̄н, йакша-ракша̄м̇сі ра̄джаса̄х̣
прета̄н бгӯта-ґан̣а̄м̇ш́ ча̄нйе, йаджанте та̄маса̄ джана̄х̣

Люди благочестивої природи поклоняються богам. Люди пристрасної природи служать нечисті й демонам. А ті, чия віра має неуцьку природу, шанують духів та привидів.

17.5,6

अशास्त्रविहितं घोरं तप्यन्ते ये तपो जना: ।
दम्भाहङ्कारसंयुक्ता: कामरागबलान्विता: ॥ ५ ॥
कर्षयन्त: शरीरस्थं भूतग्राममचेतस: ।
मां चैवान्त: शरीरस्थं तान्विद्ध्यासुरनिश्चयान् ॥ ६ ॥

аш́а̄стра-віхітам̇ ґгорам̇, тапйанте йе тапо джана̄х̣
дамбга̄хан̇ка̄ра-сам̇йукта̄х̣, ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄х̣

каршайантах̣ ш́арı̄ра-стгам̇, бгӯта-ґра̄мам ачетасах̣
ма̄м̇ чаіва̄нтах̣ ш́арı̄ра-стгам̇, та̄н віддгй а̄сура-ніш́чайа̄н

Хто звершує суворі аскези, не згадані в писаннях; хто робить це за велінням гордості та егоїзму, з пожадливості, мирських прихильностей та через прагнення влади; хто безглуздо мучить своє фізичне тіло, що складається з п’яти матеріальних елементів, і Мене, Котрий перебуває в ньому як Найвища Душа, той, безсумнівно, демон.

17.7

आहारस्त्वपि सर्वस्य त्रिविधो भवति प्रिय: ।
यज्ञस्तपस्तथा दानं तेषां भेदमिमं श‍ृणु ॥ ७ ॥

а̄ха̄рас тв апі сарвасйа, трі-відго бгаваті прійах̣
йаджн̃ас тапас татга̄ да̄нам̇, теша̄м̇ бгедам імам̇ ш́р̣н̣у

Відповідно трьом якостям матеріальної природи розрізняють три види переваг у їжі. Існують також три види жертвопринесень, три види аскез та три види благодійності. Тепер послухай про це!

17.8

आयु:सत्त्वबलारोग्यसुखप्रीतिविवर्धना: ।
रस्या: स्‍निग्धा: स्थिरा हृद्या आहारा: सात्त्विकप्रिया: ॥ ८ ॥

а̄йух̣-саттва-бала̄роґйа-сукга-прı̄ті-вівардгана̄х̣
расйа̄х̣ сніґдга̄х̣ стгіра̄ хр̣дйа̄, а̄ха̄ра̄х̣ са̄ттвіка-прійа̄х̣

Тому, хто перебуває в благості, до вподоби їжа, що подовжує життя, дарує доброчесність і силу, здоров’я, радість і вдоволеність. Вона смачна, соковита, масляниста, поживна. Приємно пахне і гарно виглядає.

17.9

कट्‌वम्ललवणात्युष्णतीक्ष्णरूक्षविदाहिन: ।
आहारा राजसस्येष्टा दु:खशोकामयप्रदा: ॥ ९ ॥

кат̣в-амла-лаван̣а̄тй-ушн̣а-, тı̄кшн̣а-рӯкша-віда̄хінах̣
а̄ха̄ра̄ ра̄джасасйешт̣а̄, дух̣кга-ш́ока̄майа-прада̄х̣

Надто гірка, кисла, солона, пряна, гостра, суха та гаряча їжа смакує людям пристрасної природи. Така їжа призводить до нещасть, печалей та хвороб.

17.10

यातयामं गतरसं पूति पर्युषितं च यत् ।
उच्छिष्टमपि चामेध्यं भोजनं तामसप्रियम् ॥ १० ॥

йа̄та-йа̄мам̇ ґата-расам̇, пӯті парйушітам̇ ча йат
уччгішт̣ам апі ча̄медгйам̇, бгоджанам̇ та̄маса-прійам

Їжа несвіжа, несмачна, з поганим запахом, зіпсована, та, що складається із залишків чиєїсь їжі, нечиста (така як м’ясо та вино) люба тому, хто перебуває в невігластві.

17.11

अफलाकाङ्‌‍क्षिभिर्यज्ञो विधिदिष्टो य इज्यते ।
यष्टव्यमेवेति मन: समाधाय स सात्त्विक: ॥ ११ ॥

апгала̄ка̄н̇кшібгір йаджн̃о, відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣, сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣

Офірування у гуні благочестя звершуються за настановами писань, із почуття обов’язку та без бажання винагороди.

17.12

अभिसन्धाय तु फलं दम्भार्थमपि चैव यत् ।
इज्यते भरतश्रेष्ठ तं यज्ञं विद्धि राजसम् ॥ १२ ॥

абгісандга̄йа ту пгалам̇, дамбга̄ртгам апі чаіва йат
іджйате бгарата-ш́решт̣га, там̇ йаджн̃ам̇ віддгі ра̄джасам

О найліпший із нащадків Бгарати! Знай, що жертвопринесення, яке звершується заради результатів, лицемірно або з гордості чи від бажання продемонструвати своє багатство, має природу пристрасті.

17.13

विधिहीनमसृष्टान्नं मन्‍त्रहीनमदक्षिणम् ।
श्रद्धाविरहितं यज्ञं तामसं परिचक्षते ॥ १३ ॥

відгі-хı̄нам аср̣шт̣а̄ннам̇, мантра-хı̄нам адакшін̣ам
ш́раддга̄-вірахітам̇ йаджн̃ам̇, та̄масам̇ парічакшате

А жертвопринесення, яке не відповідає настановам писань, здійснюється без роздавання освяченої їжі, без співу мантр, без винагороди священнослужителям і без віри, відоме як жертвопринесення в гуні пітьми.

17.14

देवद्विजगुरुप्राज्ञपूजनं शौचमार्जवम् ।
ब्रह्मचर्यमहिंसा च शारीरं तप उच्यते ॥ १४ ॥

дева-двіджа-ґуру-пра̄джн̃а-, пӯджанам̇ ш́аучам а̄рджавам
брахмачарйам ахім̇са̄ ча, ш́а̄рı̄рам̇ тапа учйате

Аскетизм тіла полягає в поклонінні Божеству, брахманам, духовному наставнику та просвітленим особистостям, в чистоті, простоті, доброчесності та ненасильстві.

17.15

अनुद्वेगकरं वाक्यं सत्यं प्रियहितं च यत् ।
स्वाध्यायाभ्यसनं चैव वाङ्‍मयं तप उच्यते ॥ १५ ॥

анудвеґа-карам̇ ва̄кйам̇, сатйам̇ прійа-хітам̇ ча йат
сва̄дгйа̄йа̄бгйасанам̇ чаіва, ва̄н̇-майам̇ тапа учйате

Мова, яка не завдає неспокою, правдива і благоприємна, а також регулярне вивчення та належне цитування священних писань, відомі як аскеза мови.

17.16

मन:प्रसाद: सौम्यत्वं मौनमात्मविनिग्रह: ।
भावसंश‍ुद्धिरित्येतत्तपो मानसमुच्यते ॥ १६ ॥

манах̣-праса̄дах̣ саумйатвам̇, маунам а̄тма-вініґрахах̣
бга̄ва-сам̇ш́уддгір ітй етат, тапо ма̄насам учйате

Умиротвореність, доброзичливість, вміння мовчати, самовладання, прагнення до зовнішньої та внутрішньої чистоти, відомі як аскетизм ума.

17.17

श्रद्धया परया तप्‍तं तपस्तत्‍त्रिविधं नरै: ।
अफलाकाङ्‌‍क्षिभिर्युक्तै: सात्त्विकं परिचक्षते ॥ १७ ॥

ш́раддгайа̄ парайа̄ таптам̇, тапас тат трі-відгам̇ нараіх̣
апгала̄ка̄н̇кшібгір йуктаіх̣, са̄ттвікам̇ парічакшате

Коли ці три види аскез (в думках, словах та справах) звершуються з глибокою вірою та без очікування особистого зиску, а лише заради задоволення Всевишнього, — це є аскетизм у благості.

17.18

सत्कारमानपूजार्थं तपो दम्भेन चैव यत् ।
क्रियते तदिह प्रोक्तं राजसं चलमध्रुवम् ॥ १८ ॥

сатка̄ра-ма̄на-пӯджа̄ртгам̇, тапо дамбгена чаіва йат
крійате тад іха проктам̇, ра̄джасам̇ чалам адгрувам

Подвижництво заради визнання, почестей та поклоніння, здійснюване під впливом гордині, — відоме як аскетизм в пристрасті. Воно нестійке і недовговічне.

17.19

मूढग्राहेणात्मनो यत्पीडया क्रियते तप: ।
परस्योत्सादनार्थं वा तत्तामसमुदाहृतम् ॥ १९ ॥

мӯд̣га-ґра̄хен̣а̄тмано йат, пı̄д̣айа̄ крійате тапах̣
парасйотса̄дана̄ртгам̇ ва̄, тат та̄масам уда̄хр̣там

Подвижництво, яке діється з дурості, завдаючи страждань самому собі чи задля того, щоб нашкодити іншим, відоме як аскетизм в невігластві.

17.20

दातव्यमिति यद्दानं दीयतेऽनुपकारिणे ।
देशे काले च पात्रे च तद्दानं सात्त्विकं स्मृतम् ॥ २० ॥

да̄тавйам іті йад да̄нам̇, дı̄йате ’нупака̄рін̣е
деш́е ка̄ле ча па̄тре ча, тад да̄нам̇ са̄ттвікам̇ смр̣там

Пожертва, зроблена із почуття обов’язку, без бажання отримати що б то не було натомість, в належному місці, у сприятливий час і достойній людині, зветься благодійністю в благості.

17.21

यत्तु प्रत्युपकारार्थं फलमुद्दिश्य वा पुन: ।
दीयते च परिक्ल‍ि‍ष्टं तद्दानं राजसं स्मृतम् ॥ २१ ॥

йат ту пратйупака̄ра̄ртгам̇, пгалам уддіш́йа ва̄ пунах̣
дı̄йате ча паріклішт̣ам̇, тад да̄нам̇ ра̄джасам̇ смр̣там

Благодійність заради зиску чи винагороди, а також та, яка здійснюється неохоче, вважається благодійністю в пристрасті.

17.22

अदेशकाले यद्दानमपात्रेभ्यश्च दीयते ।
असत्कृतमवज्ञातं तत्तामसमुदाहृतम् ॥ २२ ॥

адеш́а-ка̄ле йад да̄нам, апа̄требгйаш́ ча дı̄йате
асат-кр̣там аваджн̃а̄там̇, тат та̄масам уда̄хр̣там

Якщо пожертва дається в нечистому місці, в невідповідний час, недостойній людині чи без належної уваги та шани, — це благодійність в гуні невігластва.

17.23

ॐ तत्सदिति निर्देशो ब्रह्मणस्त्रिविध: स्मृत: ।
ब्राह्मणास्तेन वेदाश्च यज्ञाश्च विहिता: पुरा ॥ २३ ॥

ом̇ тат сад іті нірдеш́о, бра̄хман̣ас трі-відгах̣ смр̣тах̣
брахман̣а̄с тена веда̄ш́ ча, йаджн̃а̄ш́ ча віхіта̄х̣ пура̄

Ведичні писання використовують вираз «Ом Тат Сат» для позначення духовної Реальності (Брахмана) за межами матеріального світу. Під час творення всесвіту разом з промовлянням цих трьох слів були явлені священнослужителі (брахмани), Веди та жертвопринесення.

17.24

तस्माद् ॐ इत्युदाहृत्य यज्ञदानतप:क्रिया: ।
प्रवर्तन्ते विधानोक्ता: सततं ब्रह्मवादिनाम् ॥ २४ ॥

тасма̄д ом̇ ітй уда̄хр̣тйа, йаджн̃а-да̄на-тапах̣-крійа̄х̣
правартанте відга̄нокта̄х̣, сататам̇ брахма-ва̄діна̄м

Відтак, духовні шукачі, коли здійснюють жертвопринесення та аскези, а також коли приносять дари, виконуючи настанови Вед, завжди вимовляють склад «Ом» — звукове уособлення Істини.

17.25

तदित्यनभिसन्धाय फलं यज्ञतप:क्रिया: ।
दानक्रियाश्च विविधा: क्रियन्ते मोक्षकाङ्‌‍क्षिभि: ॥ २५ ॥

тад ітй анабгісандга̄йа, пгалам̇ йаджн̃а-тапах̣-крійа̄х̣
да̄на-крійа̄ш́ ча вівідга̄х̣, крійанте мокша-ка̄н̇кшібгіх̣

Промовляючи слово «Тат», вони звершують жертвопринесення та аскези, не очікуючи плодів, і займаються благодійністю, рухаючись шляхом звільнення зі світу смерті.

17.26

सद्भ‍ावे साधुभावे च सदित्येतत्प्रयुज्यते ।
प्रशस्ते कर्मणि तथा सच्छब्द: पार्थ युज्यते ॥ २६ ॥

сад-бга̄ве са̄дгу-бга̄ве ча, сад ітй етат прайуджйате
праш́асте карман̣і татга̄, сач-чгабдах̣ па̄ртга йуджйате

О Партго! Діяльність, що приносить справжнє благо усім живим створінням, перебуває у вимірі істини та вічності, який позначається словом «Сат». Той, хто займається такою діяльністю, зветься садгу.

17.27

यज्ञे तपसि दाने च स्थिति: सदिति चोच्यते ।
कर्म चैव तदर्थीयं सदित्येवाभिधीयते ॥ २७ ॥

йаджн̃е тапасі да̄не ча, стгітіх̣ сад іті чочйате
карма чаіва тад-артгı̄йам̇, сад ітй ева̄бгідгı̄йате

Слово «Сат» вказує на те, що результати, отримані від офірувань, благодійності та подвижництва заради пізнання трансцендентної Істини, є вічними. Діяльність, мета якої рух від смерті до безсмертя, також зветься «Сат».

17.28

अश्रद्धया हुतं दत्तं तपस्तप्‍तं कृतं च यत् ।
असदित्युच्यते पार्थ न च तत्प्रेत्य नो इह ॥ २८ ॥

аш́раддгайа̄ хутам̇ даттам̇, тапас таптам̇ кр̣там̇ ча йат
асад ітй учйате па̄ртга, на ча тат претйа но іха

О сину Прітги! Жертвопринесення, благодійність та аскези, які здійснюють без віри в духовну Реальність, звуться асат — «що не існують», бо їхні результати тимчасові. Вони не приносять блага людині ні за життя, ні по смерті.

(глава 18)




←  Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 16. Божественні та демонічні якості. Даіва̄сура-сампад-вібха̄га-йога ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 18. Йога звільнення. Мокша-йога →

Ukrainian

Глава 17

Три види віри

Ш́раддга̄трайа-вібга̄га-йога

17.1

अर्जुन उवाच
ये शास्त्रविधिमुत्सृज्य यजन्ते श्रद्धयान्विता: ।
तेषां निष्ठा तु का कृष्ण सत्त्वमाहो रजस्तम: ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
йе ш́а̄стра-відгім утср̣джйа, йаджанте ш́раддгайа̄нвіта̄х̣
теша̄м̇ нішт̣га̄ ту ка̄ кр̣шн̣а, саттвам а̄хо раджас тамах̣

Арджуна запитав:

О Крішно! В якому стані знаходяться ті, хто з вірою поклоняються, але нехтують настановами писань? Вони перебувають в благості, пристрасті чи у невігластві?

17.2

श्रीभगवानुवाच
त्रिविधा भवति श्रद्धा देहिनां सा स्वभावजा ।
सात्त्विकी राजसी चैव तामसी चेति तां श‍ृणु ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
трі-відга̄ бгаваті ш́раддга̄, дехіна̄м̇ са̄ свабга̄ва-джа̄
са̄ттвікı̄ ра̄джасı̄ чаіва, та̄масı̄ четі та̄м̇ ш́р̣н̣у

Всевишній відповів:

Залежно від схильностей втіленої у тілі душі, віра може бути трьох видів – благочестивою, пристрасною чи неуцькою. Послухай нині про це!

17.3

सत्त्वानुरूपा सर्वस्य श्रद्धा भवति भारत ।
श्रद्धामयोऽयं पुरुषो यो यच्छ्रद्ध: स एव स: ॥ ३ ॥

саттва̄нурӯпа̄ сарвасйа, ш́раддга̄ бгаваті бга̄рата
ш́раддга̄-майо ’йам̇ пурушо, йо йач-чграддгах̣ са ева сах̣

Бгарато! Віра, яку має людина, залежить від того, наскільки глибоко вона розуміє істину. Віра – це основа буття для кожного. Яка віра – така й людина.

17.4

यजन्ते सात्त्विका देवान्यक्षरक्षांसि राजसा: ।
प्रेतान्भूतगणांश्चान्ये यजन्ते तामसा जना: ॥ ४ ॥

йаджанте са̄ттвіка̄ дева̄н, йакша-ракша̄м̇сі ра̄джаса̄х̣
прета̄н бгӯта-ґан̣а̄м̇ш́ ча̄нйе, йаджанте та̄маса̄ джана̄х̣

Люди благочестивої природи поклоняються богам. Люди пристрасної природи служать нечисті й демонам. А ті, чия віра має неуцьку природу, шанують духів та привидів.

17.5,6

अशास्त्रविहितं घोरं तप्यन्ते ये तपो जना: ।
दम्भाहङ्कारसंयुक्ता: कामरागबलान्विता: ॥ ५ ॥
कर्षयन्त: शरीरस्थं भूतग्राममचेतस: ।
मां चैवान्त: शरीरस्थं तान्विद्ध्यासुरनिश्चयान् ॥ ६ ॥

аш́а̄стра-віхітам̇ ґгорам̇, тапйанте йе тапо джана̄х̣
дамбга̄хан̇ка̄ра-сам̇йукта̄х̣, ка̄ма-ра̄ґа-бала̄нвіта̄х̣

каршайантах̣ ш́арı̄ра-стгам̇, бгӯта-ґра̄мам ачетасах̣
ма̄м̇ чаіва̄нтах̣ ш́арı̄ра-стгам̇, та̄н віддгй а̄сура-ніш́чайа̄н

Хто звершує суворі аскези, не згадані в писаннях; хто робить це за велінням гордості та егоїзму, з пожадливості, мирських прихильностей та через прагнення влади; хто безглуздо мучить своє фізичне тіло, що складається з п’яти матеріальних елементів, і Мене, Котрий перебуває в ньому як Найвища Душа, той, безсумнівно, демон.

17.7

आहारस्त्वपि सर्वस्य त्रिविधो भवति प्रिय: ।
यज्ञस्तपस्तथा दानं तेषां भेदमिमं श‍ृणु ॥ ७ ॥

а̄ха̄рас тв апі сарвасйа, трі-відго бгаваті прійах̣
йаджн̃ас тапас татга̄ да̄нам̇, теша̄м̇ бгедам імам̇ ш́р̣н̣у

Відповідно трьом якостям матеріальної природи розрізняють три види переваг у їжі. Існують також три види жертвопринесень, три види аскез та три види благодійності. Тепер послухай про це!

17.8

आयु:सत्त्वबलारोग्यसुखप्रीतिविवर्धना: ।
रस्या: स्‍निग्धा: स्थिरा हृद्या आहारा: सात्त्विकप्रिया: ॥ ८ ॥

а̄йух̣-саттва-бала̄роґйа-сукга-прı̄ті-вівардгана̄х̣
расйа̄х̣ сніґдга̄х̣ стгіра̄ хр̣дйа̄, а̄ха̄ра̄х̣ са̄ттвіка-прійа̄х̣

Тому, хто перебуває в благості, до вподоби їжа, що подовжує життя, дарує доброчесність і силу, здоров’я, радість і вдоволеність. Вона смачна, соковита, масляниста, поживна. Приємно пахне і гарно виглядає.

17.9

कट्‌वम्ललवणात्युष्णतीक्ष्णरूक्षविदाहिन: ।
आहारा राजसस्येष्टा दु:खशोकामयप्रदा: ॥ ९ ॥

кат̣в-амла-лаван̣а̄тй-ушн̣а-, тı̄кшн̣а-рӯкша-віда̄хінах̣
а̄ха̄ра̄ ра̄джасасйешт̣а̄, дух̣кга-ш́ока̄майа-прада̄х̣

Надто гірка, кисла, солона, пряна, гостра, суха та гаряча їжа смакує людям пристрасної природи. Така їжа призводить до нещасть, печалей та хвороб.

17.10

यातयामं गतरसं पूति पर्युषितं च यत् ।
उच्छिष्टमपि चामेध्यं भोजनं तामसप्रियम् ॥ १० ॥

йа̄та-йа̄мам̇ ґата-расам̇, пӯті парйушітам̇ ча йат
уччгішт̣ам апі ча̄медгйам̇, бгоджанам̇ та̄маса-прійам

Їжа несвіжа, несмачна, з поганим запахом, зіпсована, та, що складається із залишків чиєїсь їжі, нечиста (така як м’ясо та вино) люба тому, хто перебуває в невігластві.

17.11

अफलाकाङ्‌‍क्षिभिर्यज्ञो विधिदिष्टो य इज्यते ।
यष्टव्यमेवेति मन: समाधाय स सात्त्विक: ॥ ११ ॥

апгала̄ка̄н̇кшібгір йаджн̃о, відгі-дішт̣о йа іджйате
йашт̣авйам еветі манах̣, сама̄дга̄йа са са̄ттвіках̣

Офірування у гуні благочестя звершуються за настановами писань, із почуття обов’язку та без бажання винагороди.

17.12

अभिसन्धाय तु फलं दम्भार्थमपि चैव यत् ।
इज्यते भरतश्रेष्ठ तं यज्ञं विद्धि राजसम् ॥ १२ ॥

абгісандга̄йа ту пгалам̇, дамбга̄ртгам апі чаіва йат
іджйате бгарата-ш́решт̣га, там̇ йаджн̃ам̇ віддгі ра̄джасам

О найліпший із нащадків Бгарати! Знай, що жертвопринесення, яке звершується заради результатів, лицемірно або з гордості чи від бажання продемонструвати своє багатство, має природу пристрасті.

17.13

विधिहीनमसृष्टान्नं मन्‍त्रहीनमदक्षिणम् ।
श्रद्धाविरहितं यज्ञं तामसं परिचक्षते ॥ १३ ॥

відгі-хı̄нам аср̣шт̣а̄ннам̇, мантра-хı̄нам адакшін̣ам
ш́раддга̄-вірахітам̇ йаджн̃ам̇, та̄масам̇ парічакшате

А жертвопринесення, яке не відповідає настановам писань, здійснюється без роздавання освяченої їжі, без співу мантр, без винагороди священнослужителям і без віри, відоме як жертвопринесення в гуні пітьми.

17.14

देवद्विजगुरुप्राज्ञपूजनं शौचमार्जवम् ।
ब्रह्मचर्यमहिंसा च शारीरं तप उच्यते ॥ १४ ॥

дева-двіджа-ґуру-пра̄джн̃а-, пӯджанам̇ ш́аучам а̄рджавам
брахмачарйам ахім̇са̄ ча, ш́а̄рı̄рам̇ тапа учйате

Аскетизм тіла полягає в поклонінні Божеству, брахманам, духовному наставнику та просвітленим особистостям, в чистоті, простоті, доброчесності та ненасильстві.

17.15

अनुद्वेगकरं वाक्यं सत्यं प्रियहितं च यत् ।
स्वाध्यायाभ्यसनं चैव वाङ्‍मयं तप उच्यते ॥ १५ ॥

анудвеґа-карам̇ ва̄кйам̇, сатйам̇ прійа-хітам̇ ча йат
сва̄дгйа̄йа̄бгйасанам̇ чаіва, ва̄н̇-майам̇ тапа учйате

Мова, яка не завдає неспокою, правдива і благоприємна, а також регулярне вивчення та належне цитування священних писань, відомі як аскеза мови.

17.16

मन:प्रसाद: सौम्यत्वं मौनमात्मविनिग्रह: ।
भावसंश‍ुद्धिरित्येतत्तपो मानसमुच्यते ॥ १६ ॥

манах̣-праса̄дах̣ саумйатвам̇, маунам а̄тма-вініґрахах̣
бга̄ва-сам̇ш́уддгір ітй етат, тапо ма̄насам учйате

Умиротвореність, доброзичливість, вміння мовчати, самовладання, прагнення до зовнішньої та внутрішньої чистоти, відомі як аскетизм ума.

17.17

श्रद्धया परया तप्‍तं तपस्तत्‍त्रिविधं नरै: ।
अफलाकाङ्‌‍क्षिभिर्युक्तै: सात्त्विकं परिचक्षते ॥ १७ ॥

ш́раддгайа̄ парайа̄ таптам̇, тапас тат трі-відгам̇ нараіх̣
апгала̄ка̄н̇кшібгір йуктаіх̣, са̄ттвікам̇ парічакшате

Коли ці три види аскез (в думках, словах та справах) звершуються з глибокою вірою та без очікування особистого зиску, а лише заради задоволення Всевишнього, - це є аскетизм у благості.

17.18

सत्कारमानपूजार्थं तपो दम्भेन चैव यत् ।
क्रियते तदिह प्रोक्तं राजसं चलमध्रुवम् ॥ १८ ॥

сатка̄ра-ма̄на-пӯджа̄ртгам̇, тапо дамбгена чаіва йат
крійате тад іха проктам̇, ра̄джасам̇ чалам адгрувам

Подвижництво заради визнання, почестей та поклоніння, здійснюване під впливом гордині, – відоме як аскетизм в пристрасті. Воно нестійке і недовговічне.

17.19

मूढग्राहेणात्मनो यत्पीडया क्रियते तप: ।
परस्योत्सादनार्थं वा तत्तामसमुदाहृतम् ॥ १९ ॥

мӯд̣га-ґра̄хен̣а̄тмано йат, пı̄д̣айа̄ крійате тапах̣
парасйотса̄дана̄ртгам̇ ва̄, тат та̄масам уда̄хр̣там

Подвижництво, яке діється з дурості, завдаючи страждань самому собі чи задля того, щоб нашкодити іншим, відоме як аскетизм в невігластві.

17.20

दातव्यमिति यद्दानं दीयतेऽनुपकारिणे ।
देशे काले च पात्रे च तद्दानं सात्त्विकं स्मृतम् ॥ २० ॥

да̄тавйам іті йад да̄нам̇, дı̄йате ’нупака̄рін̣е
деш́е ка̄ле ча па̄тре ча, тад да̄нам̇ са̄ттвікам̇ смр̣там

Пожертва, зроблена із почуття обов’язку, без бажання отримати що б то не було натомість, в належному місці, у сприятливий час і достойній людині, зветься благодійністю в благості.

17.21

यत्तु प्रत्युपकारार्थं फलमुद्दिश्य वा पुन: ।
दीयते च परिक्ल‍ि‍ष्टं तद्दानं राजसं स्मृतम् ॥ २१ ॥

йат ту пратйупака̄ра̄ртгам̇, пгалам уддіш́йа ва̄ пунах̣
дı̄йате ча паріклішт̣ам̇, тад да̄нам̇ ра̄джасам̇ смр̣там

Благодійність заради зиску чи винагороди, а також та, яка здійснюється неохоче, вважається благодійністю в пристрасті.

17.22

अदेशकाले यद्दानमपात्रेभ्यश्च दीयते ।
असत्कृतमवज्ञातं तत्तामसमुदाहृतम् ॥ २२ ॥

адеш́а-ка̄ле йад да̄нам, апа̄требгйаш́ ча дı̄йате
асат-кр̣там аваджн̃а̄там̇, тат та̄масам уда̄хр̣там

Якщо пожертва дається в нечистому місці, в невідповідний час, недостойній людині чи без належної уваги та шани, – це благодійність в гуні невігластва.

17.23

ॐ तत्सदिति निर्देशो ब्रह्मणस्त्रिविध: स्मृत: ।
ब्राह्मणास्तेन वेदाश्च यज्ञाश्च विहिता: पुरा ॥ २३ ॥

ом̇ тат сад іті нірдеш́о, бра̄хман̣ас трі-відгах̣ смр̣тах̣
брахман̣а̄с тена веда̄ш́ ча, йаджн̃а̄ш́ ча віхіта̄х̣ пура̄

Ведичні писання використовують вираз «Ом Тат Сат» для позначення духовної Реальності (Брахмана) за межами матеріального світу. Під час творення всесвіту разом з промовлянням цих трьох слів були явлені священнослужителі (брахмани), Веди та жертвопринесення.

17.24

तस्माद् ॐ इत्युदाहृत्य यज्ञदानतप:क्रिया: ।
प्रवर्तन्ते विधानोक्ता: सततं ब्रह्मवादिनाम् ॥ २४ ॥

тасма̄д ом̇ ітй уда̄хр̣тйа, йаджн̃а-да̄на-тапах̣-крійа̄х̣
правартанте відга̄нокта̄х̣, сататам̇ брахма-ва̄діна̄м

Відтак, духовні шукачі, коли здійснюють жертвопринесення та аскези, а також коли приносять дари, виконуючи настанови Вед, завжди вимовляють склад «Ом» – звукове уособлення Істини.

17.25

तदित्यनभिसन्धाय फलं यज्ञतप:क्रिया: ।
दानक्रियाश्च विविधा: क्रियन्ते मोक्षकाङ्‌‍क्षिभि: ॥ २५ ॥

тад ітй анабгісандга̄йа, пгалам̇ йаджн̃а-тапах̣-крійа̄х̣
да̄на-крійа̄ш́ ча вівідга̄х̣, крійанте мокша-ка̄н̇кшібгіх̣

Промовляючи слово «Тат», вони звершують жертвопринесення та аскези, не очікуючи плодів, і займаються благодійністю, рухаючись шляхом звільнення зі світу смерті.

17.26

सद्भ‍ावे साधुभावे च सदित्येतत्प्रयुज्यते ।
प्रशस्ते कर्मणि तथा सच्छब्द: पार्थ युज्यते ॥ २६ ॥

сад-бга̄ве са̄дгу-бга̄ве ча, сад ітй етат прайуджйате
праш́асте карман̣і татга̄, сач-чгабдах̣ па̄ртга йуджйате

О Партго! Діяльність, що приносить справжнє благо усім живим створінням, перебуває у вимірі істини та вічності, який позначається словом «Сат». Той, хто займається такою діяльністю, зветься садгу.

17.27

यज्ञे तपसि दाने च स्थिति: सदिति चोच्यते ।
कर्म चैव तदर्थीयं सदित्येवाभिधीयते ॥ २७ ॥

йаджн̃е тапасі да̄не ча, стгітіх̣ сад іті чочйате
карма чаіва тад-артгı̄йам̇, сад ітй ева̄бгідгı̄йате

Слово «Сат» вказує на те, що результати, отримані від офірувань, благодійності та подвижництва заради пізнання трансцендентної Істини, є вічними. Діяльність, мета якої рух від смерті до безсмертя, також зветься «Сат».

17.28

अश्रद्धया हुतं दत्तं तपस्तप्‍तं कृतं च यत् ।
असदित्युच्यते पार्थ न च तत्प्रेत्य नो इह ॥ २८ ॥

аш́раддгайа̄ хутам̇ даттам̇, тапас таптам̇ кр̣там̇ ча йат
асад ітй учйате па̄ртга, на ча тат претйа но іха

О сину Прітги! Жертвопринесення, благодійність та аскези, які здійснюють без віри в духовну Реальність, звуться асат – «що не існують», бо їхні результати тимчасові. Вони не приносять блага людині ні за життя, ні по смерті.

(глава 18)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования