Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 13. Підвладне та домінуюче начала. Пракр̣ті-пуруша-вібха̄га-йога


Ukrainian

Глава 13

Підвладне та домінуюче начала

Пракр̣ті-пуруша-вібха̄га-йога

13.1

अर्जुन उवाच
प्रकृतिं पुरुषं चैव क्षेत्रं क्षेत्रज्ञमेव च ।
एतद्वेदितुमिच्छामि ज्ञानं ज्ञेयं च केशव ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва, кшетрам̇ кшетра-джн̃ам ева ча
етад ведітум іччга̄мі, джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ ча кеш́ава

Арджуна сказав:

О Кешаво! Я хотів би дізнатися про матеріальну енергію та про її Повелителя. Я хотів би зрозуміти поле діяльності та того, хто це поле знає, почути від Тебе про справжнє знання та про об’єкт пізнання.

13.2

श्रीभगवानुवाच
इदं शरीरं कौन्तेय क्षेत्रमित्यभिधीयते ।
एतद्यो वेत्ति तं प्राहु: क्षेत्रज्ञ इति तद्विद: ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ідам ш́арı̄рам̇ каунтейа, кшетрам ітй абгідгı̄йате
етад йо ветті там̇ пра̄хух̣, кшетра-джн̃а іті тад-відах̣

Всевишній сказав:

Арджуно, оце тіло відоме як поле діяльності. Душу, яка перебуває в ньому, мудреці описують як того, хто усвідомлює це поле.

13.3

क्षेत्रज्ञं चापि मां विद्धि सर्वक्षेत्रेषु भारत ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोर्ज्ञानं यत्तज्ज्ञानं मतं मम ॥ ३ ॥

кшетра-джн̃ам̇ ча̄пі ма̄м̇ віддгі, сарва-кшетрешу бга̄рата
кшетра-кшетраджн̃айор джн̃а̄нам̇, йат тадж джн̃а̄нам̇ матам̇ мама

Бгарато! Я — Той, Кому відомі всі поля діяльності, Я перебуваю в кожному з них. Знання про поле діяльності та про того, хто знає його, Я проголошую справжнім знанням.

13.4

तत्क्षेत्रं यच्च‍ यादृक्‍च यद्विकारि यतश्च यत् ।
स च यो यत्प्रभावश्च तत्समासेन मे श‍ृणु ॥ ४ ॥

тат кшетрам̇ йач ча йа̄др̣к ча, йад-віка̄рі йаташ́ ча йат
са ча йо йат-прабга̄ваш́ ча, тат сама̄сена ме ш́р̣н̣у

Зараз я коротко поясню природу цього поля. Я розповім тобі про причини його виникнення, про зміни, що відбуваються з ним, а також про те, ким є той, хто усвідомлює поле і на що він впливає.

13.5

ऋषिभिर्बहुधा गीतं छन्दोभिर्विविधै: पृथक् ।
ब्रह्मसूत्रपदैश्चैव हेतुमद्भ‍िर्विनिश्चितै: ॥ ५ ॥

р̣шібгір бахудга̄ ґітам̇, чгандобгір вівідгаіх̣ пр̣тгак
брахма-сӯтра-падаіш́ чаіва, хетумадбгір вініш́чітаіх̣

Це знання вже багато разів описували мудреці різними методами в різних ведичних писаннях, а найбільш послідовно, — з роз’ясненням причин і наслідків, — у приповістях «Веданта-сутри».

13.6,7

महाभूतान्यहङ्कारो बुद्धिरव्यक्तमेव च ।
इन्द्रियाणि दशैकं च पञ्च चेन्द्रियगोचरा: ॥ ६ ॥
इच्छा द्वेष: सुखं दु:खं सङ्घातश्चेतना धृति: ।
एतत्क्षेत्रं समासेन सविकारमुदाहृतम् ॥ ७ ॥

маха̄-бгӯта̄нй ахан̇ка̄ро, буддгір авйактам ева ча
індрійа̄н̣і даш́аікам̇ ча, пан̃ча чендрійа-ґочара̄х̣

іччга̄ двешах̣ сукгам̇ дух̣кгам̇, сан̇ґга̄таш́ четана̄ дгр̣тіх̣
етат кшетрам̇ сама̄сена, са-віка̄рам уда̄хр̣там

П’ять грубих матеріальних елементів* — ефір, повітря, вогонь, вода й земля; хибне его, розум і матеріальна енергія в непроявленому стані; десять органів чуттів (п’ять органів дії та п’ять органів сприйняття), ум і п’ять об’єктів чуттів**; віддавати перевагу, відмовлятися, щастя, горе, фізичне тіло, свідомість і воля — всі ці складові відомі як поле діяльності та видозміни цього поля.

*Тонкі матеріальні елементи: ум, розум і его. Грубі й тонкі матеріальні елементи перераховані у вірші 7.4 Ґіти. П’ять органів сприйняття: очі, язик, шкіра, ніс, вуха.

** П’ять органів дії: голос, руки, ноги, анус, геніталії. П’ять об’єктів чуттів: форма, смак, поверхня, запах, звук.

13.8–12

अमानित्वमदम्भित्वमहिंसा क्षान्तिरार्जवम् ।
आचार्योपासनं शौचं स्थैर्यमात्मविनिग्रह: ॥ ८ ॥
इन्द्रियार्थेषु वैराग्यमनहङ्कार एव च ।
जन्ममृत्युजराव्याधिदु:खदोषानुदर्शनम् ॥ ९ ॥
असक्तिरनभिष्वङ्ग: पुत्रदारगृहादिषु ।
नित्यं च समचित्तत्वमिष्टानिष्टोपपत्तिषु ॥ १० ॥
मयि चानन्ययोगेन भक्तिरव्यभिचारिणी ।
विविक्तदेशसेवित्वमरतिर्जनसंसदि ॥ ११ ॥
अध्यात्मज्ञाननित्यत्वं तत्त्वज्ञानार्थदर्शनम् ।
एतज्ज्ञानमिति प्रोक्तमज्ञानं यदतोऽन्यथा ॥ १२ ॥

ама̄нітвам адамбгітвам, ахім̇са̄ кша̄нтір а̄рджавам
а̄ча̄рйопа̄санам̇ ш́аучам̇, стгаірйам а̄тма-вініґрахах̣

індрійа̄ртгешу ваіра̄ґйам, анахан̇ка̄ра ева ча
джанма-мр̣тйу-джара̄-вйа̄дгі-, дух̣кга-доша̄нударш́анам

асактір анабгішван̇ґах̣, путра-да̄ра-ґр̣ха̄дішу
нітйам̇ ча сама-чіттатвам, ішт̣а̄нішт̣опапаттішу

майі ча̄нанйа-йоґена, бгактір авйабгіча̄рін̣ı̄
вівікта-деш́а-севітвам, аратір джана-сам̇саді

адгйа̄тма-джн̃а̄на-нітйатвам̇, таттва-джн̃а̄на̄ртга-дарш́анам
етадж джн̃а̄нам іті проктам, аджн̃а̄нам̇ йад ато ’нйатга̄

Байдужість до шани, відсутність гордині, ненасильство, терпіння, чесність, відданість духовному наставнику, чистота, стійкість, самоконтроль, відмова від чуттєвих утіх, відсутність егоїзму, усвідомлення того, що народження, смерть, старість та хвороби — джерело страждань, відмова від усього мирського, свобода від безрозсудної прив’язаності до дітей, дружини, майна й такого іншого, спокій у сприятливих і несприятливих ситуаціях, непохитна відданість Мені за будь-яких обставин, прагнення жити в усамітненому місці, відсутність потягу до спілкування з матеріалістами, постійність у практиці самопізнання і розуміння сенсу осягнення духовних істин — все це Я проголошую справжнім знанням. Все, що існує поза цим — невігластво.

13.13

ज्ञेयं यत्तत्प्रवक्ष्यामि यज्ज्ञात्वामृतमश्न‍ुते ।
अनादिमत्परं ब्रह्म न सत्तन्नासदुच्यते ॥ १३ ॥

джн̃ейам̇ йат тат правакшйа̄мі, йадж джн̃а̄тва̄мр̣там аш́нуте
ана̄ді мат-парам̇ брахма, на сат тан на̄сад учйате

Тепер я опишу тобі об’єкт пізнання, збагнувши який, ти скуштуєш нектару безсмертя. Це — Мої вічні духовні прояви (Брахман, Параматма і Бгагаван), які звуться Абсолютною Істиною*. Знай, що Абсолют відрізняється від усього сущого, але не є неіснуючим. Він перебуває поза межами матеріальних причин і наслідків.

*Брахман — всеохоплюючий аспект Абсолюту, Параматма (Найвища Душа) — всепроникаючий аспект Бога-Особи. У віршах з 14 до 18 цієї глави описуються переважно Брахман і Параматма.

13.14

सर्वत: पाणिपादं तत्सर्वतोऽक्षिशिरोमुखम् ।
सर्वत:श्रुतिमल्ल‍ोके सर्वमावृत्य तिष्ठति ॥ १४ ॥

сарватах̣ па̄н̣і-па̄дам̇ тат, сарвато ’кші-ш́іро-мукгам
сарватах̣ ш́рутімал локе, сарвам а̄вр̣тйа тішт̣гаті

Повсюди Його руки й ноги, Його очі, голови й обличчя, всюди Його вуха, бо Він пронизує Собою всю світобудову.

13.15

सर्वेन्द्रियगुणाभासं सर्वेन्द्रियविवर्जितम् ।
असक्तं सर्वभृच्च‍ैव निर्गुणं गुणभोक्तृ च ॥ १५ ॥

сарвендрійа-ґун̣а̄бга̄сам̇, сарвендрійа-віварджітам
асактам̇ сарва-бгр̣ч чаіва, нірґун̣ам̇ ґун̣а-бгоктр̣ ча

Він — джерело всіх чуттів та їхніх об’єктів, проте Сам їх не має. Він піклується про всіх, але вільний від прихильностей. Він позбавлений матеріальних якостей, проте насолоджується Своїми божественними якостями.

13.16

बहिरन्तश्च भूतानामचरं चरमेव च ।
सूक्ष्मत्वात्तदविज्ञेयं दूरस्थं चान्तिके च तत् ॥ १६ ॥

бахір анташ́ ча бгӯта̄на̄м, ачарам̇ чарам ева ча
сӯкшматва̄т тад авіджн̃ейам̇, дӯра-стгам̇ ча̄нтіке ча тат

Він всередині та зовні усіх створінь — як тих, що рухаються, так і нерухомих. Він практично недоступний для пізнання внаслідок Своєї витонченої природи. Він одночасно далекий і близький.

13.17

अविभक्तं च भूतेषु विभक्तमिव च स्थितम् ।
भूतभर्तृ च तज्ज्ञेयं ग्रसिष्णु प्रभविष्णु च ॥ १७ ॥

авібгактам̇ ча бгӯтешу, вібгактам іва ча стгітам
бгӯта-бгартр̣ ча тадж джн̃ейам̇, ґрасішн̣у прабгавішн̣у ча

Неподільний, Він є присутнім у всіх живих створіннях так, начебто розділений на частини. Він — Той, Хто створює, підтримує і знищує все, що існує.

13.18

ज्योतिषामपि तज्ज्योतिस्तमस: परमुच्यते ।
ज्ञानं ज्ञेयं ज्ञानगम्यं हृदि सर्वस्य विष्ठितम् ॥ १८ ॥

джйотіша̄м апі тадж джйотіс, тамасах̣ парам учйате
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ джн̃а̄на-ґамйам̇, хр̣ді сарвасйа вішт̣гітам

Він — джерело світла в усіх світилах, Який перебуває за межами пітьми. Він — об’єкт, процес і результат пізнання. Як Найвища Душа, Він перебуває в серці кожного.

13.19

इति क्षेत्रं तथा ज्ञानं ज्ञेयं चोक्तं समासत: ।
मद्भ‍क्त एतद्विज्ञाय मद्भ‍ावायोपपद्यते ॥ १९ ॥

іті кшетрам̇ татга̄ джн̃а̄нам̇, джн̃ейам̇ чоктам̇ сама̄сатах̣
мад-бгакта етад віджн̃а̄йа, мад-бга̄ва̄йопападйате

Отже, Я стисло описав тобі поле діяльності, знання та об’єкт пізнання. Усвідомлюючи ці істини, віддана Мені душа отримує любов до Мене.

13.20

प्रकृतिं पुरुषं चैव विद्ध्यनादी उभावपि ।
विकारांश्च गुणांश्चैव विद्धि प्रकृतिसम्भवान् ॥ २० ॥

пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва, віддгй ана̄дı̄ убга̄в апі
віка̄ра̄м̇ш́ ча ґун̣а̄м̇ш́ чаіва, віддгі пракр̣ті-самбгава̄н

Знай же, що матеріальна природа і душа не мають початку. Ті перетворення, що відбуваються з ними, і три стани матерії (просвітленість, активність та інертність), є породженнями матеріальної природи.

13.21

कार्यकारणकर्तृत्वे हेतु: प्रकृतिरुच्यते ।
पुरुष: सुखदु:खानां भोक्तृत्वे हेतुरुच्यते ॥ २१ ॥

ка̄рйа-ка̄ран̣а-картр̣тве, хетух̣ пракр̣тір учйате
пурушах̣ сукга-дух̣кга̄на̄м̇, бгоктр̣тве хетур учйате

Матеріальну енергію описують як джерело будь-яких причин та наслідків у тлінному світі. А жива істота, що прагне тішитися матерією, стає джерелом мирських печалей та радощів.

13.22

पुरुष: प्रकृतिस्थो हि भुङ्क्ते प्रकृतिजान्गुणान् ।
कारणं गुणसङ्गोऽस्य सदसद्योनिजन्मसु ॥ २२ ॥

пурушах̣ пракр̣ті-стго хі, бгун̇кте пракр̣ті-джа̄н ґун̣а̄н
ка̄ран̣ам̇ ґун̣а-сан̇ґо ’сйа, сад-асад-йоні-джанмасу

Перебуваючи під впливом матеріальної енергії, живе створіння втішається її трьома якостями (благістю, пристрастю та невіглаством). Прив’язаність до цих якостей спричиняє її народження у вищих та нижчих формах життя.

13.23

उपद्रष्टानुमन्ता च भर्ता भोक्ता महेश्वर: ।
परमात्मेति चाप्युक्तो देहेऽस्मिन्पुरुष: पर: ॥ २३ ॥

упадрашт̣а̄нуманта̄ ча, бгарта̄ бгокта̄ махеш́варах̣
парама̄тметі ча̄пй укто, дехе ’смін пурушах̣ парах̣

Також у тілі перебуває Верховна Особа, Яка спостерігає за живою істотою і дозволяє їй діяти. Це — всемогутній Господь — опора і хранитель душі, відомий як Параматма, Найвища Душа.

13.24

य एवं वेत्ति पुरुषं प्रकृतिं च गुणै: सह ।
सर्वथा वर्तमानोऽपि न स भूयोऽभिजायते ॥ २४ ॥

йа евам̇ ветті пурушам̇, пракр̣тім̇ ча ґун̣аіх̣ саха
сарватга̄ вартама̄но ’пі, на са бгӯйо ’бгіджа̄йате

Хто збагнув цю Найвищу Особу та матеріальну енергію у трьох її виявах, той уже ніколи не народиться знову, незалежно від своїх нинішніх обставин.

13.25

ध्यानेनात्मनि पश्यन्ति केचिदात्मानमात्मना ।
अन्ये सांख्येन योगेन कर्मयोगेन चापरे ॥ २५ ॥

дгйа̄нена̄тмані паш́йанті, кечід а̄тма̄нам а̄тмана̄
анйе са̄н̇кгйена йоґена, карма-йоґена ча̄паре

Одні осягають душу і Найвищу Душу через медитацію. Інші — поглиблюючи філософські знання про відмінність духу та матерії, а ще інші — діючи безкорисно.

13.26

अन्ये त्वेवमजानन्त: श्रुत्वान्येभ्य उपासते ।
तेऽपि चातितरन्त्येव मृत्युं श्रुतिपरायणा: ॥ २६ ॥

анйе тв евам аджа̄нантах̣, ш́рутва̄нйебгйа упа̄сате
те ’пі ча̄тітарантй ева, мр̣тйум̇ ш́руті-пара̄йан̣а̄х̣

Є й такі, що нічого не знають про ці практики, але, почувши про славу Господа від Його відданих, починають поклонятися Йому. Завдяки схильності слухати про Всевишнього, вони, безсумнівно, виходять за коло народжень та смертей.

13.27

यावत्सञ्जायते किञ्चित्सत्त्वं स्थावरजङ्गमम् ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञसंयोगात्तद्विद्धि भरतर्षभ ॥ २७ ॥

йа̄ват сан̃джа̄йате кін̃чіт, саттвам̇ стга̄вара-джан̇ґамам
кшетра-кшетраджн̃а-сам̇йоґа̄т, тад віддгі бгаратаршабга

О найліпший із династії Бгарат, Арджуно! Знай — усе, що тільки існує в цьому світі, — все рухоме й нерухоме, явлене завдяки поєднанню поля діяльності й того, хто усвідомлює це поле.

13.28

समं सर्वेषु भूतेषु तिष्ठन्तं परमेश्वरम् ।
विनश्यत्स्वविनश्यन्तं य: पश्यति स पश्यति ॥ २८ ॥

самам̇ сарвешу бгӯтешу, тішт̣гантам̇ парамеш́варам
вінаш́йатсв авінаш́йантам̇, йах̣ паш́йаті са паш́йаті

Хто бачить Всевишнього, Який перебуває в тілах усіх живих істот як нетлінне начало в тлінному, той справді бачить істину.

13.29

समं पश्यन्हि सर्वत्र समवस्थितमीश्वरम् ।
न हिनस्त्यात्मनात्मानं ततो याति परां गतिम् ॥ २९ ॥

самам̇ паш́йан хі сарватра, самавастгітам ı̄ш́варам
на хінастй а̄тмана̄тма̄нам̇, тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім̇

Хто усвідомлює присутність Господа скрізь і всюди, той ніколи не стане жертвою власного ума і досягне найвищого призначення.

13.30

प्रकृत्यैव च कर्माणि क्रियमाणानि सर्वश: ।
य: पश्यति तथात्मानमकर्तारं स पश्यति ॥ ३० ॥

пракр̣тйаіва ча карма̄н̣і, крійама̄н̣а̄ні сарваш́ах̣
йах̣ паш́йаті татга̄тма̄нам, акарта̄рам̇ са паш́йаті

Хто осягнув, що вся мирська діяльність звершується трьома ґунами матеріального світу, а душа бездіяльна у світі матерії, той має істинне сприйняття реальності.

13.31

यदा भूतपृथग्भावमेकस्थमनुपश्यति ।
तत एव च विस्तारं ब्रह्म सम्पद्यते तदा ॥ ३१ ॥

йада̄ бгӯта-пр̣тгаґ-бга̄вам, ека-стгам анупаш́йаті
тата ева ча віста̄рам̇, брахма сампадйате тада̄

Коли такий прозрілий містик, подібно до мудреців минулого, усвідомлює, що живі істоти в різних матеріальних тілах мають єдину духовну природу, він приходить до усвідомлення Брахмана, — всеохоплюючого аспекту Абсолюту.

13.32

अनादित्वान्निर्गुणत्वात्परमात्मायमव्यय: ।
शरीरस्थोऽपि कौन्तेय न करोति न लिप्यते ॥ ३२ ॥

ана̄дітва̄н нірґун̣атва̄т, парама̄тма̄йам авйайах̣
ш́арı̄ра-стго ’пі каунтейа, на кароті на ліпйате

Потім, сину Кунті, він осягає одвічну Найвищу Душу, яка перебуває за межами впливу матеріальної енергії та часу. Знаходячись в одному тілі разом з індивідуальною душею, Вона бездіяльна і необумовлена тлінним світом.

13.33

यथा सर्वगतं सौक्ष्म्यादाकाशं नोपलिप्यते ।
सर्वत्रावस्थितो देहे तथात्मा नोपलिप्यते ॥ ३३ ॥

йатга̄ сарва-ґатам̇ саукшмйа̄д, а̄ка̄ш́ам̇ нопаліпйате
сарватра̄вастгіто дехе, татга̄тма̄ нопаліпйате

Всепроникаючий простір, завдяки своїй тонкій природі, перебуває повсюди, та не змішується ні з чим. Так і просвітлена особистість, усвідомивши себе душею та осягнувши Найвищу Душу, не обумовлюється матеріальним тілом, хоча й пронизує його своєю свідомістю.

13.34

यथा प्रकाशयत्येक: कृत्स्‍नं लोकमिमं रवि: ।
क्षेत्रं क्षेत्री तथा कृत्स्‍नं प्रकाशयति भारत ॥ ३४ ॥

йатга̄ прака̄ш́айатй еках̣, кр̣тснам̇ локам імам̇ равіх̣
кшетрам̇ кшетрı̄ татга̄ кр̣тснам̇, прака̄ш́айаті бга̄рата

О Бгарато! Як сонце одне освітлює увесь світ, так і той, хто перебуває у полі діяльності, осяває собою все це поле.

13.35

क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोरेवमन्तरं ज्ञानचक्षुषा ।
भूतप्रकृतिमोक्षं च ये विदुर्यान्ति ते परम् ॥ ३५ ॥

кшетра-кшетраджн̃айор евам, антарам̇ джн̃а̄на-чакшуша̄
бгӯта-пракр̣ті-мокшам̇ ча, йе відур йа̄нті те парам

Хто завдяки духовному знанню здатен бачити відмінність поля діяльності від того, хто це поле знає, той усвідомлює шлях звільнення з оков матерії й досягає Моєї найвищої обителі.

(глава 14)




←  Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 12. Йога відданості. Бгакті-йога ·• Архив новостей •· Бгаґавад-ґіта в українському перекладі Гаятрі Діді. Глава 14. Три гуни матеріального світу. Ґун̣атрайа-вібга̄га-йога →

Ukrainian

Глава 13

Підвладне та домінуюче начала

Пракр̣ті-пуруша-вібха̄га-йога

13.1

अर्जुन उवाच
प्रकृतिं पुरुषं चैव क्षेत्रं क्षेत्रज्ञमेव च ।
एतद्वेदितुमिच्छामि ज्ञानं ज्ञेयं च केशव ॥ १ ॥

арджуна ува̄ча
пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва, кшетрам̇ кшетра-джн̃ам ева ча
етад ведітум іччга̄мі, джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ ча кеш́ава

Арджуна сказав:

О Кешаво! Я хотів би дізнатися про матеріальну енергію та про її Повелителя. Я хотів би зрозуміти поле діяльності та того, хто це поле знає, почути від Тебе про справжнє знання та про об’єкт пізнання.

13.2

श्रीभगवानुवाच
इदं शरीरं कौन्तेय क्षेत्रमित्यभिधीयते ।
एतद्यो वेत्ति तं प्राहु: क्षेत्रज्ञ इति तद्विद: ॥ २ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ідам ш́арı̄рам̇ каунтейа, кшетрам ітй абгідгı̄йате
етад йо ветті там̇ пра̄хух̣, кшетра-джн̃а іті тад-відах̣

Всевишній сказав:

Арджуно, оце тіло відоме як поле діяльності. Душу, яка перебуває в ньому, мудреці описують як того, хто усвідомлює це поле.

13.3

क्षेत्रज्ञं चापि मां विद्धि सर्वक्षेत्रेषु भारत ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोर्ज्ञानं यत्तज्ज्ञानं मतं मम ॥ ३ ॥

кшетра-джн̃ам̇ ча̄пі ма̄м̇ віддгі, сарва-кшетрешу бга̄рата
кшетра-кшетраджн̃айор джн̃а̄нам̇, йат тадж джн̃а̄нам̇ матам̇ мама

Бгарато! Я – Той, Кому відомі всі поля діяльності, Я перебуваю в кожному з них. Знання про поле діяльності та про того, хто знає його, Я проголошую справжнім знанням.

13.4

तत्क्षेत्रं यच्च‍ यादृक्‍च यद्विकारि यतश्च यत् ।
स च यो यत्प्रभावश्च तत्समासेन मे श‍ृणु ॥ ४ ॥

тат кшетрам̇ йач ча йа̄др̣к ча, йад-віка̄рі йаташ́ ча йат
са ча йо йат-прабга̄ваш́ ча, тат сама̄сена ме ш́р̣н̣у

Зараз я коротко поясню природу цього поля. Я розповім тобі про причини його виникнення, про зміни, що відбуваються з ним, а також про те, ким є той, хто усвідомлює поле і на що він впливає.

13.5

ऋषिभिर्बहुधा गीतं छन्दोभिर्विविधै: पृथक् ।
ब्रह्मसूत्रपदैश्चैव हेतुमद्भ‍िर्विनिश्चितै: ॥ ५ ॥

р̣шібгір бахудга̄ ґітам̇, чгандобгір вівідгаіх̣ пр̣тгак
брахма-сӯтра-падаіш́ чаіва, хетумадбгір вініш́чітаіх̣

Це знання вже багато разів описували мудреці різними методами в різних ведичних писаннях, а найбільш послідовно, – з роз’ясненням причин і наслідків, – у приповістях «Веданта-сутри».

13.6,7

महाभूतान्यहङ्कारो बुद्धिरव्यक्तमेव च ।
इन्द्रियाणि दशैकं च पञ्च चेन्द्रियगोचरा: ॥ ६ ॥
इच्छा द्वेष: सुखं दु:खं सङ्घातश्चेतना धृति: ।
एतत्क्षेत्रं समासेन सविकारमुदाहृतम् ॥ ७ ॥

маха̄-бгӯта̄нй ахан̇ка̄ро, буддгір авйактам ева ча
індрійа̄н̣і даш́аікам̇ ча, пан̃ча чендрійа-ґочара̄х̣

іччга̄ двешах̣ сукгам̇ дух̣кгам̇, сан̇ґга̄таш́ четана̄ дгр̣тіх̣
етат кшетрам̇ сама̄сена, са-віка̄рам уда̄хр̣там

П’ять грубих матеріальних елементів* – ефір, повітря, вогонь, вода й земля; хибне его, розум і матеріальна енергія в непроявленому стані; десять органів чуттів (п’ять органів дії та п’ять органів сприйняття), ум і п’ять об’єктів чуттів**; віддавати перевагу, відмовлятися, щастя, горе, фізичне тіло, свідомість і воля – всі ці складові відомі як поле діяльності та видозміни цього поля.

*Тонкі матеріальні елементи: ум, розум і его. Грубі й тонкі матеріальні елементи перераховані у вірші 7.4 Ґіти. П’ять органів сприйняття: очі, язик, шкіра, ніс, вуха.

** П’ять органів дії: голос, руки, ноги, анус, геніталії. П’ять об’єктів чуттів: форма, смак, поверхня, запах, звук.

13.8–12

अमानित्वमदम्भित्वमहिंसा क्षान्तिरार्जवम् ।
आचार्योपासनं शौचं स्थैर्यमात्मविनिग्रह: ॥ ८ ॥
इन्द्रियार्थेषु वैराग्यमनहङ्कार एव च ।
जन्ममृत्युजराव्याधिदु:खदोषानुदर्शनम् ॥ ९ ॥
असक्तिरनभिष्वङ्ग: पुत्रदारगृहादिषु ।
नित्यं च समचित्तत्वमिष्टानिष्टोपपत्तिषु ॥ १० ॥
मयि चानन्ययोगेन भक्तिरव्यभिचारिणी ।
विविक्तदेशसेवित्वमरतिर्जनसंसदि ॥ ११ ॥
अध्यात्मज्ञाननित्यत्वं तत्त्वज्ञानार्थदर्शनम् ।
एतज्ज्ञानमिति प्रोक्तमज्ञानं यदतोऽन्यथा ॥ १२ ॥

ама̄нітвам адамбгітвам, ахім̇са̄ кша̄нтір а̄рджавам
а̄ча̄рйопа̄санам̇ ш́аучам̇, стгаірйам а̄тма-вініґрахах̣

індрійа̄ртгешу ваіра̄ґйам, анахан̇ка̄ра ева ча
джанма-мр̣тйу-джара̄-вйа̄дгі-, дух̣кга-доша̄нударш́анам

асактір анабгішван̇ґах̣, путра-да̄ра-ґр̣ха̄дішу
нітйам̇ ча сама-чіттатвам, ішт̣а̄нішт̣опапаттішу

майі ча̄нанйа-йоґена, бгактір авйабгіча̄рін̣ı̄
вівікта-деш́а-севітвам, аратір джана-сам̇саді

адгйа̄тма-джн̃а̄на-нітйатвам̇, таттва-джн̃а̄на̄ртга-дарш́анам
етадж джн̃а̄нам іті проктам, аджн̃а̄нам̇ йад ато ’нйатга̄

Байдужість до шани, відсутність гордині, ненасильство, терпіння, чесність, відданість духовному наставнику, чистота, стійкість, самоконтроль, відмова від чуттєвих утіх, відсутність егоїзму, усвідомлення того, що народження, смерть, старість та хвороби – джерело страждань, відмова від усього мирського, свобода від безрозсудної прив’язаності до дітей, дружини, майна й такого іншого, спокій у сприятливих і несприятливих ситуаціях, непохитна відданість Мені за будь-яких обставин, прагнення жити в усамітненому місці, відсутність потягу до спілкування з матеріалістами, постійність у практиці самопізнання і розуміння сенсу осягнення духовних істин – все це Я проголошую справжнім знанням. Все, що існує поза цим – невігластво.

13.13

ज्ञेयं यत्तत्प्रवक्ष्यामि यज्ज्ञात्वामृतमश्न‍ुते ।
अनादिमत्परं ब्रह्म न सत्तन्नासदुच्यते ॥ १३ ॥

джн̃ейам̇ йат тат правакшйа̄мі, йадж джн̃а̄тва̄мр̣там аш́нуте
ана̄ді мат-парам̇ брахма, на сат тан на̄сад учйате

Тепер я опишу тобі об’єкт пізнання, збагнувши який, ти скуштуєш нектару безсмертя. Це – Мої вічні духовні прояви (Брахман, Параматма і Бгагаван), які звуться Абсолютною Істиною*. Знай, що Абсолют відрізняється від усього сущого, але не є неіснуючим. Він перебуває поза межами матеріальних причин і наслідків.

*Брахман – всеохоплюючий аспект Абсолюту, Параматма (Найвища Душа) – всепроникаючий аспект Бога-Особи. У віршах з 14 до 18 цієї глави описуються переважно Брахман і Параматма.

13.14

सर्वत: पाणिपादं तत्सर्वतोऽक्षिशिरोमुखम् ।
सर्वत:श्रुतिमल्ल‍ोके सर्वमावृत्य तिष्ठति ॥ १४ ॥

сарватах̣ па̄н̣і-па̄дам̇ тат, сарвато ’кші-ш́іро-мукгам
сарватах̣ ш́рутімал локе, сарвам а̄вр̣тйа тішт̣гаті

Повсюди Його руки й ноги, Його очі, голови й обличчя, всюди Його вуха, бо Він пронизує Собою всю світобудову.

13.15

सर्वेन्द्रियगुणाभासं सर्वेन्द्रियविवर्जितम् ।
असक्तं सर्वभृच्च‍ैव निर्गुणं गुणभोक्तृ च ॥ १५ ॥

сарвендрійа-ґун̣а̄бга̄сам̇, сарвендрійа-віварджітам
асактам̇ сарва-бгр̣ч чаіва, нірґун̣ам̇ ґун̣а-бгоктр̣ ча

Він – джерело всіх чуттів та їхніх об’єктів, проте Сам їх не має. Він піклується про всіх, але вільний від прихильностей. Він позбавлений матеріальних якостей, проте насолоджується Своїми божественними якостями.

13.16

बहिरन्तश्च भूतानामचरं चरमेव च ।
सूक्ष्मत्वात्तदविज्ञेयं दूरस्थं चान्तिके च तत् ॥ १६ ॥

бахір анташ́ ча бгӯта̄на̄м, ачарам̇ чарам ева ча
сӯкшматва̄т тад авіджн̃ейам̇, дӯра-стгам̇ ча̄нтіке ча тат

Він всередині та зовні усіх створінь – як тих, що рухаються, так і нерухомих. Він практично недоступний для пізнання внаслідок Своєї витонченої природи. Він одночасно далекий і близький.

13.17

अविभक्तं च भूतेषु विभक्तमिव च स्थितम् ।
भूतभर्तृ च तज्ज्ञेयं ग्रसिष्णु प्रभविष्णु च ॥ १७ ॥

авібгактам̇ ча бгӯтешу, вібгактам іва ча стгітам
бгӯта-бгартр̣ ча тадж джн̃ейам̇, ґрасішн̣у прабгавішн̣у ча

Неподільний, Він є присутнім у всіх живих створіннях так, начебто розділений на частини. Він – Той, Хто створює, підтримує і знищує все, що існує.

13.18

ज्योतिषामपि तज्ज्योतिस्तमस: परमुच्यते ।
ज्ञानं ज्ञेयं ज्ञानगम्यं हृदि सर्वस्य विष्ठितम् ॥ १८ ॥

джйотіша̄м апі тадж джйотіс, тамасах̣ парам учйате
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ джн̃а̄на-ґамйам̇, хр̣ді сарвасйа вішт̣гітам

Він – джерело світла в усіх світилах, Який перебуває за межами пітьми. Він – об’єкт, процес і результат пізнання. Як Найвища Душа, Він перебуває в серці кожного.

13.19

इति क्षेत्रं तथा ज्ञानं ज्ञेयं चोक्तं समासत: ।
मद्भ‍क्त एतद्विज्ञाय मद्भ‍ावायोपपद्यते ॥ १९ ॥

іті кшетрам̇ татга̄ джн̃а̄нам̇, джн̃ейам̇ чоктам̇ сама̄сатах̣
мад-бгакта етад віджн̃а̄йа, мад-бга̄ва̄йопападйате

Отже, Я стисло описав тобі поле діяльності, знання та об’єкт пізнання. Усвідомлюючи ці істини, віддана Мені душа отримує любов до Мене.

13.20

प्रकृतिं पुरुषं चैव विद्ध्यनादी उभावपि ।
विकारांश्च गुणांश्चैव विद्धि प्रकृतिसम्भवान् ॥ २० ॥

пракр̣тім̇ пурушам̇ чаіва, віддгй ана̄дı̄ убга̄в апі
віка̄ра̄м̇ш́ ча ґун̣а̄м̇ш́ чаіва, віддгі пракр̣ті-самбгава̄н

Знай же, що матеріальна природа і душа не мають початку. Ті перетворення, що відбуваються з ними, і три стани матерії (просвітленість, активність та інертність), є породженнями матеріальної природи.

13.21

कार्यकारणकर्तृत्वे हेतु: प्रकृतिरुच्यते ।
पुरुष: सुखदु:खानां भोक्तृत्वे हेतुरुच्यते ॥ २१ ॥

ка̄рйа-ка̄ран̣а-картр̣тве, хетух̣ пракр̣тір учйате
пурушах̣ сукга-дух̣кга̄на̄м̇, бгоктр̣тве хетур учйате

Матеріальну енергію описують як джерело будь-яких причин та наслідків у тлінному світі. А жива істота, що прагне тішитися матерією, стає джерелом мирських печалей та радощів.

13.22

पुरुष: प्रकृतिस्थो हि भुङ्क्ते प्रकृतिजान्गुणान् ।
कारणं गुणसङ्गोऽस्य सदसद्योनिजन्मसु ॥ २२ ॥

пурушах̣ пракр̣ті-стго хі, бгун̇кте пракр̣ті-джа̄н ґун̣а̄н
ка̄ран̣ам̇ ґун̣а-сан̇ґо ’сйа, сад-асад-йоні-джанмасу

Перебуваючи під впливом матеріальної енергії, живе створіння втішається її трьома якостями (благістю, пристрастю та невіглаством). Прив’язаність до цих якостей спричиняє її народження у вищих та нижчих формах життя.

13.23

उपद्रष्टानुमन्ता च भर्ता भोक्ता महेश्वर: ।
परमात्मेति चाप्युक्तो देहेऽस्मिन्पुरुष: पर: ॥ २३ ॥

упадрашт̣а̄нуманта̄ ча, бгарта̄ бгокта̄ махеш́варах̣
парама̄тметі ча̄пй укто, дехе ’смін пурушах̣ парах̣

Також у тілі перебуває Верховна Особа, Яка спостерігає за живою істотою і дозволяє їй діяти. Це – всемогутній Господь – опора і хранитель душі, відомий як Параматма, Найвища Душа.

13.24

य एवं वेत्ति पुरुषं प्रकृतिं च गुणै: सह ।
सर्वथा वर्तमानोऽपि न स भूयोऽभिजायते ॥ २४ ॥

йа евам̇ ветті пурушам̇, пракр̣тім̇ ча ґун̣аіх̣ саха
сарватга̄ вартама̄но ’пі, на са бгӯйо ’бгіджа̄йате

Хто збагнув цю Найвищу Особу та матеріальну енергію у трьох її виявах, той уже ніколи не народиться знову, незалежно від своїх нинішніх обставин.

13.25

ध्यानेनात्मनि पश्यन्ति केचिदात्मानमात्मना ।
अन्ये सांख्येन योगेन कर्मयोगेन चापरे ॥ २५ ॥

дгйа̄нена̄тмані паш́йанті, кечід а̄тма̄нам а̄тмана̄
анйе са̄н̇кгйена йоґена, карма-йоґена ча̄паре

Одні осягають душу і Найвищу Душу через медитацію. Інші – поглиблюючи філософські знання про відмінність духу та матерії, а ще інші – діючи безкорисно.

13.26

अन्ये त्वेवमजानन्त: श्रुत्वान्येभ्य उपासते ।
तेऽपि चातितरन्त्येव मृत्युं श्रुतिपरायणा: ॥ २६ ॥

анйе тв евам аджа̄нантах̣, ш́рутва̄нйебгйа упа̄сате
те ’пі ча̄тітарантй ева, мр̣тйум̇ ш́руті-пара̄йан̣а̄х̣

Є й такі, що нічого не знають про ці практики, але, почувши про славу Господа від Його відданих, починають поклонятися Йому. Завдяки схильності слухати про Всевишнього, вони, безсумнівно, виходять за коло народжень та смертей.

13.27

यावत्सञ्जायते किञ्चित्सत्त्वं स्थावरजङ्गमम् ।
क्षेत्रक्षेत्रज्ञसंयोगात्तद्विद्धि भरतर्षभ ॥ २७ ॥

йа̄ват сан̃джа̄йате кін̃чіт, саттвам̇ стга̄вара-джан̇ґамам
кшетра-кшетраджн̃а-сам̇йоґа̄т, тад віддгі бгаратаршабга

О найліпший із династії Бгарат, Арджуно! Знай – усе, що тільки існує в цьому світі, – все рухоме й нерухоме, явлене завдяки поєднанню поля діяльності й того, хто усвідомлює це поле.

13.28

समं सर्वेषु भूतेषु तिष्ठन्तं परमेश्वरम् ।
विनश्यत्स्वविनश्यन्तं य: पश्यति स पश्यति ॥ २८ ॥

самам̇ сарвешу бгӯтешу, тішт̣гантам̇ парамеш́варам
вінаш́йатсв авінаш́йантам̇, йах̣ паш́йаті са паш́йаті

Хто бачить Всевишнього, Який перебуває в тілах усіх живих істот як нетлінне начало в тлінному, той справді бачить істину.

13.29

समं पश्यन्हि सर्वत्र समवस्थितमीश्वरम् ।
न हिनस्त्यात्मनात्मानं ततो याति परां गतिम् ॥ २९ ॥

самам̇ паш́йан хі сарватра, самавастгітам ı̄ш́варам
на хінастй а̄тмана̄тма̄нам̇, тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім̇

Хто усвідомлює присутність Господа скрізь і всюди, той ніколи не стане жертвою власного ума і досягне найвищого призначення.

13.30

प्रकृत्यैव च कर्माणि क्रियमाणानि सर्वश: ।
य: पश्यति तथात्मानमकर्तारं स पश्यति ॥ ३० ॥

пракр̣тйаіва ча карма̄н̣і, крійама̄н̣а̄ні сарваш́ах̣
йах̣ паш́йаті татга̄тма̄нам, акарта̄рам̇ са паш́йаті

Хто осягнув, що вся мирська діяльність звершується трьома ґунами матеріального світу, а душа бездіяльна у світі матерії, той має істинне сприйняття реальності.

13.31

यदा भूतपृथग्भावमेकस्थमनुपश्यति ।
तत एव च विस्तारं ब्रह्म सम्पद्यते तदा ॥ ३१ ॥

йада̄ бгӯта-пр̣тгаґ-бга̄вам, ека-стгам анупаш́йаті
тата ева ча віста̄рам̇, брахма сампадйате тада̄

Коли такий прозрілий містик, подібно до мудреців минулого, усвідомлює, що живі істоти в різних матеріальних тілах мають єдину духовну природу, він приходить до усвідомлення Брахмана, – всеохоплюючого аспекту Абсолюту.

13.32

अनादित्वान्निर्गुणत्वात्परमात्मायमव्यय: ।
शरीरस्थोऽपि कौन्तेय न करोति न लिप्यते ॥ ३२ ॥

ана̄дітва̄н нірґун̣атва̄т, парама̄тма̄йам авйайах̣
ш́арı̄ра-стго ’пі каунтейа, на кароті на ліпйате

Потім, сину Кунті, він осягає одвічну Найвищу Душу, яка перебуває за межами впливу матеріальної енергії та часу. Знаходячись в одному тілі разом з індивідуальною душею, Вона бездіяльна і необумовлена тлінним світом.

13.33

यथा सर्वगतं सौक्ष्म्यादाकाशं नोपलिप्यते ।
सर्वत्रावस्थितो देहे तथात्मा नोपलिप्यते ॥ ३३ ॥

йатга̄ сарва-ґатам̇ саукшмйа̄д, а̄ка̄ш́ам̇ нопаліпйате
сарватра̄вастгіто дехе, татга̄тма̄ нопаліпйате

Всепроникаючий простір, завдяки своїй тонкій природі, перебуває повсюди, та не змішується ні з чим. Так і просвітлена особистість, усвідомивши себе душею та осягнувши Найвищу Душу, не обумовлюється матеріальним тілом, хоча й пронизує його своєю свідомістю.

13.34

यथा प्रकाशयत्येक: कृत्स्‍नं लोकमिमं रवि: ।
क्षेत्रं क्षेत्री तथा कृत्स्‍नं प्रकाशयति भारत ॥ ३४ ॥

йатга̄ прака̄ш́айатй еках̣, кр̣тснам̇ локам імам̇ равіх̣
кшетрам̇ кшетрı̄ татга̄ кр̣тснам̇, прака̄ш́айаті бга̄рата

О Бгарато! Як сонце одне освітлює увесь світ, так і той, хто перебуває у полі діяльності, осяває собою все це поле.

13.35

क्षेत्रक्षेत्रज्ञयोरेवमन्तरं ज्ञानचक्षुषा ।
भूतप्रकृतिमोक्षं च ये विदुर्यान्ति ते परम् ॥ ३५ ॥

кшетра-кшетраджн̃айор евам, антарам̇ джн̃а̄на-чакшуша̄
бгӯта-пракр̣ті-мокшам̇ ча, йе відур йа̄нті те парам

Хто завдяки духовному знанню здатен бачити відмінність поля діяльності від того, хто це поле знає, той усвідомлює шлях звільнення з оков матерії й досягає Моєї найвищої обителі.

(глава 14)


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация
Пожертвования