«Добровольное самоограничение». Шрила Б. С. Госвами Махарадж | “Serene Voluntary Self-Restraint.” Srila B. S. Goswami Maharaj

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 3.7 МБ)

In English

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 3.7 МБ)

Srila Bhakti Sudhir Goswami Maharaj 

Serene Voluntary Self-Restraint

_English:

[Serene Voluntary Self-Restraint]

Modern advertising is saturated with humanistic sloganeering. And what do I mean by that? Like Nike, “Just do it.” What does that mean, ‘Just do it’? It implies there is some conscience you have, some self-restraint, an internal process you go through before you decide to do something. They’re saying, “Don’t listen to it, don’t think about it, just do it!” Why? I have a series of ads that answer this question. So, Nike makes that proposal, who gives the answer? L’Oreal, “Because I’m worth it.” Why should I just do it? Because I’m worth it, that’s why. But of all the ads I ever saw, the most blatant, naked assertion of humanistic sloganeering was from a company whose slogan was, “Total indulgence. Zero guilt.” It was about Weight Watchers. It doesn’t matter what it was about, but they had the audacity to make that their slogan, “Total indulgence. Zero guilt.” No conscience, just indulge without conscience. Who does things without conscience? Generally, they’re called animals. The animals, they’re not crying when they’re eating the babies of others, they’re not stopping to think, “Oh, these babies are so cute, why should we do this?” Never. There was a YouTube video recently where they say, after this lioness killed a deer and then it took the calf, all the people went, “Oh, look! She’s taking the little deer calf back to her place”, and someone else pointed out, “Yes, and after playing with it for a while, as cats do, she’ll eat it. They’ll kill it and offer it to her children.” So, a lack of conscience; of considering why we do things; self-restraint; what Aleksandr Solzhenitsyn called in his famous World Split Apart address, “What is needed is serene voluntary self-restraint.” Serene voluntary self-restraint. That’s interesting. You could say that’s the definition of tapasyā. As Śrīla Prabhupād used to say, and has in his Bhāgavatam purport, “What is tapasyā? Voluntarily inconveniencing oneself for the sake of spiritual realisation.” You will be inconvenienced by living in this world. We will have to suffer by living in this world, it’s inevitable, it’s unavoidable, but a spiritually progressive person will voluntarily inconvenience themselves, will voluntarily undergo certain types of “suffering” for the sake of spiritual advancement.

_Chinese: 

现代广告充满了

人本主义的slogan (标语）

什么意思？

像是耐克，“尽管做吧”

自愿的节制

这句标语想要宣扬什么呢？

意味着，你有一些道德心

和自我克制

在决定做某事的时候

会在内心挣扎中约束你

他们说，别听它的，不要想它

尽管干吧！

为什么

我有一系列的广告回答

耐克有了这个提议，谁给了回应

欧莱雅

你值得拥有

为什么尽管做吧？

因为有这样的价值

但是我看过的所有广告

最明显的

都是赤裸裸的主张人本主义的口号

有个公司的口号是

放纵无罪

这是一家减肥中心

这都没什么关系

但是他们大胆的宣称这样的口号

放纵无罪

没有道德心，只有恣意没有良知

如果丧失了良知会怎么样？

通常来说，动物才会如此

动物不会哭泣

当它们啃食其他动物的幼崽

它们不会去思考

噢，这些小幼仔很可爱，为什么要吃掉它们呢？

它们从不这样考虑

最近在YouTube 上有段视频

在母狮扑杀一头鹿后

它叼走了一头鹿仔，人们说

看，它带着小鹿回家

有些人指出

它只是带回去玩玩

像猫一样，然后她就会吃掉它

杀了喂她们的孩子

因此，为什么要自我约束

是缺乏良知的考虑

亚历山大索尔仁尼琴

在他著名的讲演《割裂的世界》怎么说

我们需要清明自发的自我克制

自愿清净的自我克制

有意思

那是苦行的定义

圣帕布帕德

在他的《薄伽梵歌原义》中说过

什么是苦行（修行）

为了实现精神的追求

自愿受磨难

你会在这个世界接受很多磨练

你会受苦

这是不可避免，无可回避的

但是一个追求灵性成长的人

会自愿的磨练自己

为了灵性的进步

他们愿意接受特别的苦难

_Hungarian:

[Higgadt, belülről fakadó önuralom]

A modern reklámszakma emberi jelmondatokkal van átitatva. Hogy mit értek ez alatt? Mint például a Nike, “Just do it. (Csak csináld)” “Higgadt, belülről fakadó önuralom” Mit is jelent ez a “Csak csináld”? Arra utal, van némi lelkiismeretünk és önuralmunk, egy belső folyamat, melyen végigmegyünk, mielőtt valamibe belevágnánk. Viszont ők azt mondják, “Ne hallgass rá, ne gondold át. Csak csináld!” Miért? Egy egész sor reklámot tudok, melyek megválaszolják ezt a kérdést. Tehát a Nike ezt javasolja, és ki ad erre választ? A L’Oreal. “Mert megérdemlem.” Miért kellene csak úgy csinálnom? Mert megérdemlem. Ezért. Ám az összes reklám közül, amit valaha láttam, a legégbekiáltóbban szemtelen nyíltan kijelentette az egó-központú élet mottóját, egy olyan cégé volt, mely szlogenje: “Teljes élvezet. Bűntudat nélkül.” Egy súlykontroll programról szólt, valójában mindegy is miről szólt, de annyira pimaszak voltak, hogy ezt a szlogent alkalmazzák. “Teljes élvezet. Bűntudat nélkül.” Semmi lélekjelenlét, csak élvezd lelkiismeretfurdalás nélkül. Ki az, aki a lelkiismerete nélkül cselekszik? Általánosságban állatoknak hívjuk őket. Az állatok nem sírnak, amikor más állatok kölykeit eszik meg. Nem állnak meg belegondolni: “Ó, ezek a kicsik olyan aranyosak, miért tennénk ezt?” Soha. Nemrég volt egy YouTube-videó, ahol azt mondták: “Miután ez a nőstény oroszlán megölt egy őzet, magával vitte az őzgidát.” És sok ember elámult: “Ó, nézd, magával viszi a kis őzgidát a lakhelyére!” Ám valaki rámutatott: “Igen, és miután egy kis ideig játszott vele — ahogy a macskát általában teszik, meg fogja enni. Megölik és felkínálják saját utódaiknak.” Tehát a tudatosság hiánya, hogy szem előtt tartsuk, miért teszünk dolgokat, az önuralom, melyet Alekszander Szolzsenyicin úgy említ a híres Egy megosztott világ c. avatási beszédében: “Higgadt, belülről fakadó önuralomra van szükség.” Higgadt, belülről fakadó önuralom — ez érdekes. Mondhatni ez a tapasya definíciója. Ahogy Śrīla Prabhupāda mondta, és ahogy azt Bhāgavatamjában kiemeli: “Mi a tapasyā? Önkéntesen feladni kényelmünket spirituális megvalósításunk érdekében.” Ebben a világban élni is kellemetlen lesz, szenvednünk kell majd azáltal, hogy itt élünk, ez megváltoztathatatlan, elkerülhetetlen, de egy lelkileg fejlődő személy önszántából lemond kényelméről, a “szenvedés” bizonyos fajtáit önkéntesen vállalja lelki fejlődése érdekében.

_Ukrainian: 

Сучасна реклама насичена гаслами безвідповідальної самозакоханості. Що я маю на увазі? Наприклад «Найк»: «Просто зроби це». Свідомість непохитного самоутримання. Але про що йдеться? «Просто зроби це». З цього зрозуміло, що сприймаючи дійсність, обмежуючи власну поведінку та намагаючись її контролювати, приймаючи будь-яке рішення, але вони кажуть, «Та не слухай цього, не бери уваги, а просто роби це!» Навіщо? Маю довгий список реклам-відповідей на це питання. Таким чином «Найк» пропонує, але хто відповідає навіщо? Л’Ореаль. «Бо я того варта». Нащо мені просто так роботи це? «Бо я того варта. Хіба не зрозуміло?» Але серед усього що я бачив, найзухвалішою витівкою неприхованої самовпевненості гуманістичних закликів залишається гасло однієї ватаги: «Роби що заманеться. Відповідати не прийдеться». То було товариство стурбованих власною вагою, але ще воно стосується багатьох інших, але вони таки обрали цей вкрай нахабний заклик, «Роби що бажаєшь. Відповідати не маєшь». Навіщо усвідомлення, просто бездумно насолоджуйся. Хто поводить себе таким чином? Звісно, так звані брати наші меньші. На їх очах ми не бачимо сльоз, коли вони пожирають дітей своїх соплемінників, їх не зупиняє думка: «Ні, ці малюки такі миловидні, навіщо їх жерти?» Ніколи. Нещодавно на «Ютубі» бачив відео такого змісту: Після вбивста оленіхи, левиця підхопила її малюка, та в своїх коментарях люди говорили: «Дивиться, вона забрала крихітного оленьонка до своєї оселі». Однак пізніше хтось зауважив: «Ага, там вона трохи пограється з ним, як загалом роблять коти, а потім з’їси малюка. Вб’є та запропонує своїм дітям як їжу». Таким чином, неспроможність обрати вірне рішення, контролювати поведінку, про що Олександр Солженіцин казав у свої звісною промовою «Розщеплений Світ», «Все, що необхідно — свідомість незворушного самоутримання». Спокій добровільного контролю над собою — маємо сказати це має сенс, та є визначенням тапасьї. Шріла Свамі Прабхупада часто говорив, і в коментарях до «Бхагаватам» знайдемо, «Що таке тапасйа̄, аскеза? Добровільно утруднити своє життя заради духовного поступу». Наше життя у цьому світі буде ускладнено, нам доведется страждати життям цього світу, це незмінно та невідворотно, але людина, що духовно прогресує, буде добровільно занепокоювати себе за власнім бажанним вдаючись до, так би мовити, страждань, заради блага духовного поступу.

_Russian:

[Добровольное самоограничение]

Современная реклама пронизана гуманистическими рекламными слоганами. Что я хочу этим сказать? К примеру, Nike: «Просто сделай это!» Что означает «Просто сделай это!»? Предполагается, что у человека есть совесть, некий сдерживающий внутренний процесс, через который он проходит перед принятием какого-либо решения; как обычно говорят: «Не слушай, не думай об этом, просто делай!» Почему? У меня есть целый ряд реклам, отвечающих на этот вопрос. Итак, Nike вносит предложение, кто дает ответ? L’Oreal. «Потому что я этого достойна». Почему мне нужно сделать это? «Потому что я этого достойна». Вот почему. Но из всех рекламных роликов, что я когда-либо видел, самый вульгарный, открытое заявление гуманистического рекламного девиза, принадлежит компании, чей слоган гласил: «Всеобщая поблажка. Никакой вины». Речь шла о программе для похудания Weight Watchers, и не важно, о чем она была, но у них хватило наглости сделать такой призыв: «Всеобщая поблажка. Никакой вины». Никакой совести, только бессовестное потакание удовольствиям. Кто совершает действия без осознания? В целом, их называют животными. Животные не плачут, когда пожирают детенышей других, не задумываются: «Эти детеныши такие милые, почему же мы делаем это?» Никогда. Недавно на YouTube было видео, где говорилось: «После того как львица убила лань, она взяла ее детеныша», и все люди говорили: «Посмотрите, львица отнесет молодого олененка обратно на его место». А другие подчеркнули: «Да, и после того как она поиграет с ним немного, как и все животные семейства кошачьих, она съест его. Она убьет его и предложит его своим детям». Другими словами, недостаток сознания для обдумывания, почему мы совершаем те или иные поступки; сдержанность, как сказал Александр Солженицын в своем известном обращении «Раскол мира»: «Чего не хватает, так это спокойного добровольного самоограничения». Безмятежное добровольное самоограничение интересно, можно сказать, что это определение тапасйи. Как говорил Ш́рӣла Прабхупа̄да, как он подразумевал в «Бхагаватам»: «Что такое тапасйа̄? Добровольное причинение себе неудобств ради духовного осознания». Жизнь в этом мире будет причинять вам неудобства, вы будете страдать, живя в этом мире. Это неминуемо, это неизбежно, но духовно развитая личность будет добровольно создавать себе неудобства, будет добровольно испытывать определенные виды страданий ради духовного совершенствования.