Глава 6

Медитативна йога

Дгйа̄на-йога

6.1

श्रीभगवानुवाच
अनाश्रित: कर्मफलं कार्यं कर्म करोति य: ।
स सन्न्यासी च योगी च न निरग्न‍िर्न चाक्रिय: ॥ १ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ана̄ш́рітах̣ карма-пгалам̇, ка̄рйам̇ карма кароті йах̣
са саннйа̄сı̄ ча йоґı̄ ча, на ніраґнір на ча̄крійах̣

Всевишній сказав:

Хто виконує свої обов’язки не заради наслідків діяльності, той справжній санньясі і йог. Мало відмовитися від звершення вогняних жертвувань, щоби стати санньясі, так само недостатньо припинити діяльність, щоби стати йогом.

6.2

यं सन्न्यासमिति प्राहुर्योगं तं विद्धि पाण्डव ।
न ह्यसन्न्यस्तसङ्कल्पो योगी भवति कश्चन ॥ २ ॥

йам̇ саннйа̄сам іті пра̄хур, йоґам̇ там̇ віддгі па̄н̣д̣ава
на хй асаннйаста-сан̇калпо, йоґı̄ бгаваті каш́чана

Знай же, Арджуно, що санньяса (довершене зречення) – це і є справжня йога, бо той, хто не зрікся чуттєвих бажань, не може стати йогом.

6.3

आरुरुक्षोर्मुनेर्योगं कर्म कारणमुच्यते ।
योगारूढस्यतस्यैव शम: कारणमुच्यते ॥ ३ ॥

а̄рурукшор мунер йоґам̇, карма ка̄ран̣ам учйате
йоґа̄рӯд̣гасйа тасйаіва, ш́амах̣ ка̄ран̣ам учйате

Для початківців практики медитативної йоги – приписана діяльність. А хто сягнув високих ступенів медитації, тому слід перебувати у спокої заради отримання повноти зосередженості.

6.4

यदा हि नेन्द्रियार्थेषु न कर्मस्वनुषज्ज‍ते ।
सर्वसङ्कल्पसन्न्यासी योगारूढस्तदोच्यते ॥ ४ ॥

йада̄ хі нендрійа̄ртгешу, на кармасв анушаджджате
сарва-сан̇калпа-саннйа̄сı̄, йоґа̄рӯд̣гас тадочйате

Коли йога перестають вабити чуттєві утіхи та прагнення до насолод, від наслідків своєї діяльності, він вважається йогом високого рівня, бо переміг матеріальні бажання.

6.5

उद्धरेदात्मनात्मानं नात्मानमवसादयेत् ।
आत्मैव ह्यात्मनो बन्धुरात्मैव रिपुरात्मन: ॥ ५ ॥

уддгаред а̄тмана̄тма̄нам̇, на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур, а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣

Ум, що спрямований до пізнання істини, звеличує людину, проте, ум, що схильний до чуттєвих утіх, провадить її до падіння. Ум здатен бути як другом душі, так і її ворогом.

6.6

बन्धुरात्मात्मनस्तस्य येनात्मैवात्मना जित: ।
अनात्मनस्तु शत्रुत्वे वर्तेतात्मैव शत्रुवत् ॥ ६ ॥

уддгаред а̄тмана̄тма̄нам̇, на̄тма̄нам аваса̄дайет
а̄тмаіва хй а̄тмано бандгур, а̄тмаіва ріпур а̄тманах̣

Тому, хто підкорив його собі, ум – найкращий друг. Але для того, хто не здатен його контролювати, ум стає найпідступнішим ворогом.

6.7

जितात्मन: प्रशान्तस्य परमात्मा समाहित: ।
शीतोष्णसुखदु:खेषु तथा मानापमानयो: ॥ ७ ॥

джіта̄тманах̣ праш́а̄нтасйа, парама̄тма̄ сама̄хітах̣
ш́ı̄тошн̣а-сукга-дух̣кгешу, татга̄ ма̄на̄пама̄найох̣

Йог, який підкорив свій ум, завжди спокійний і заглиблений в усвідомлення духовної реальності, байдужий до таких проявів двоїстості як холод і спека, задоволення і страждання, шана і безчестя.

6.8

ज्ञानविज्ञानतृप्‍तात्मा कूटस्थो विजितेन्द्रिय: ।
युक्त इत्युच्यते योगी समलोष्ट्राश्मकाञ्चन: ॥ ८ ॥

джн̃а̄на-віджн̃а̄на-тр̣пта̄тма̄, кӯт̣а-стго віджітендрійах̣
йукта ітй учйате йоґı̄, сама-лошт̣ра̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣

Йогом достойно зватися тому, чиє серце задоволене лише вивченням священних писань та отриманням духовних одкровень, хто повністю приборкав усі чуття і, постійно перебуваючи в нематеріальному світі, не розрізняє пісок, камінь чи золото.

6.9

सुहृन्मित्रार्युदासीनमध्यस्थद्वेष्यबन्धुषु ।
साधुष्वपि च पापेषु समबुद्धिर्विशिष्यते ॥ ९ ॥

сухр̣н-мітра̄рй-уда̄сı̄на-мадгйастга-двешйа-бандгушу
са̄дгушв апі ча па̄пешу, сама-буддгір віш́ішйате

Та ще більш величним є той, хто однаково ставиться до друзів, ворогів та посередників між ворогуючими; до заздрісників та благодійників, до сторонніх людей і рідних, до праведників і грішників.

6.10

योगी युञ्जीत सततमात्मानं रहसि स्थित: ।
एकाकी यतचित्तात्मा निराशीरपरिग्रह: ॥ १० ॥

йоґı̄ йун̃джı̄та сататам, а̄тма̄нам̇ рахасі стгітах̣
ека̄кı̄ йата-чітта̄тма̄, ніра̄ш́ı̄р апаріґрахах̣

Зосередившись на усвідомленні душі та ‘Наддуші’ (Параматми), йог має жити самотньо в безлюдному місці, контролюючи ум і тіло, вільний від бажань та примарного почуття власності, цілковито занурившись в духовне самоусвідомлення.

6.11,12

श‍ुचौ देशे प्रतिष्ठाप्य स्थिरमासनमात्मन: ।
नात्युच्छ्रितं नातिनीचं चैलाजिनकुशोत्तरम् ॥ ११ ॥
तत्रैकाग्रं मन: कृत्वा यतचित्तेन्द्रियक्रिय ।
उपविश्यासने युञ्‍ज्याद्योगमात्मविश‍ुद्धये ॥ १२ ॥

ш́учау деш́е пратішт̣га̄пйа, стгірам а̄санам а̄тманах̣
на̄тй-уччгрітам̇ на̄ті-нı̄чам̇, чаіла̄джіна-куш́оттарам

татраіка̄ґрам̇ манах̣ кр̣тва̄, йата-чіттендрійа-крійах̣
упавіш́йа̄сане йун̃джйа̄д, йоґам а̄тма-віш́уддгайе

Місце для своєї медитації йог повинен облаштувати в чистому місці. Для цього потрібно взяти траву кушу, накрити її шкірою оленя та тканиною. Сидіння має бути не надто високим і не надто низьким. Потім, сівши, йому слід заспокоїти ум та чуття і повністю очистити серце від усього мирського.

6.13,14

समं कायशिरोग्रीवं धारयन्नचलं स्थिर: ।
सम्प्रेक्ष्य नासिकाग्रं स्वं दिशश्चानवलोकयन् ॥ १३ ॥
प्रशान्तात्मा विगतभीर्ब्रह्मचारिव्रते स्थित: ।
मन: संयम्य मच्च‍ित्तो युक्त आसीत मत्पर: ॥ १४ ॥

самам̇ ка̄йа-ш́іро-ґрı̄вам̇, дга̄райанн ачалам̇ стгірах̣
сампрекшйа на̄сіка̄ґрам̇ свам̇, діш́аш́ ча̄навалокайан

праш́а̄нта̄тма̄ віґата-бгı̄р, брахмача̄рі-врате стгітах̣
манах̣ сам̇йамйа мач-чітто, йукта а̄сı̄та мат-парах̣

Сівши прямо, тримаючи спину, голову і шию непорушно, йог має зосередити всю свою увагу на кінчику носа, ні на що не відволікаючись. Умиротворений, безстрашний, суворо дотримуючи обітниці безшлюб’я, він має постійно думати про Мене, практикуючи йогу в настрої цілковитої відданості Мені.

6.15

युञ्जन्नेवं सदात्मानं योगी नियतमानस: ।
शान्तिं निर्वाणपरमां मत्संस्थामधिगच्छति ॥ १५ ॥

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇, йоґı̄ нійата-ма̄насах̣
ш́а̄нтім̇ нірва̄н̣а-парама̄м̇, мат-сам̇стга̄м адгіґаччгаті

Перебуваючи у постійній медитації, йог відволікає ум від усього мирського. Так він стає умиротвореним, позбувається впливу матерії, а згодом сягає Мене.

6.16

नात्यश्न‍तस्तु योगोऽस्ति न चैकान्तमनश्न‍त: ।
न चातिस्वप्‍नशीलस्य जाग्रतो नैव चार्जुन ॥ १६ ॥

на̄тй-аш́натас ту йоґо ’сті, на чаіка̄нтам анаш́натах̣
на ча̄ті-свапна-ш́ı̄ласйа, джа̄ґрато наіва ча̄рджуна

О Арджуно, йогом не зможе стати той, хто переїдає або недоїдає, хто спить надто мало чи надто багато.

6.17

युक्ताहारविहारस्य युक्तचेष्टस्य कर्मसु ।
युक्तस्वप्‍नावबोधस्य योगो भवति दु:खहा ॥ १७ ॥

йукта̄ха̄ра-віха̄расйа, йукта-чешт̣асйа кармасу
йукта-свапна̄вабодгасйа, йоґо бгаваті дух̣кга-ха̄

А хто дотримується режиму прийому їжі, сну, роботи та відпочинку, той, практикуючи йогу, здатен перевершити страждання.

6.18

यदा विनियतं चित्तमात्मन्येवावतिष्ठते ।
निस्पृह: सर्वकामेभ्यो युक्त इत्युच्यते तदा ॥ १८ ॥

йада̄ вінійатам̇ чіттам, а̄тманй ева̄ватішт̣гате
ніспр̣хах̣ сарва-ка̄мебгйо, йукта ітй учйате тада̄

Хто підкорив усі помисли ума, позбувся будь-яких чуттєвих бажань і постійно зосереджений на своїй духовній сутності, той вважається ствердженим в практиці йоги.

6.19

यथा दीपो निवातस्थो नेङ्गते सोपमा स्मृता ।
योगिनो यतचित्तस्य युञ्जतो योगमात्मन: ॥ १९ ॥

йатга̄ дı̄по ніва̄та-стго, нен̇ґате сопама̄ смр̣та̄
йоґіно йата-чаттасйа, йун̃джато йоґам а̄тманах̣

Як полум’я свічі не мерехтить у безвітряному місці, так непорушний ум йога, зосередженого на спогляданні свого духовного «я».

6.20

यत्रोपरमते चित्तं निरुद्धं योगसेवया ।
यत्र चैवात्मनात्मानं पश्यन्नात्मनि तुष्यति ॥ २० ॥

йатропарамате чіттам̇, ніруддгам̇ йоґа-севайа̄
йатра чаіва̄тмана̄тма̄нам̇, паш́йанн а̄тмані тушйаті

Повністю присвятивши себе практиці, йог набуває умиротворення і чуттєві бажання полишають його. Він щасливий у внутрішньому світі, споглядаючи Найвищу Душу у своєму чистому серці.

6.21

सुखमात्यन्तिकं यत्तद्‍बुद्धिग्राह्यमतीन्द्रियम् ।
वेत्ति यत्र न चैवायं स्थितश्चलति तत्त्वत: ॥ २१ ॥

сукгам а̄тйантікам̇ йат тад, буддгі-ґра̄хйам атı̄ндрійам
ветті йатра на чаіва̄йам̇, стгіташ́ чалаті таттватах̣

Одухотвореним розумом він пізнає безмежне духовне щастя, яке недоступне матеріальним чуттям, і вже ніколи не відхиляється від істини.

6.22

यं लब्ध्वा चापरं लाभं मन्यते नाधिकं तत: ।
यस्मिन्स्थितो न दु:खेन गुरुणापि विचाल्यते ॥ २२ ॥

йам̇ лабдгва̄ ча̄парам̇ ла̄бгам̇, манйате на̄дгікам̇ татах̣
йасмін стгіто на дух̣кгена, ґурун̣а̄пі віча̄лйате

Усвідомивши, що ціль духовного шляху і є найбільшим досягненням, він не втрачає самовладання навіть перед лицем тяжких випробувань.

6.23

तं विद्याद्दु:खसंयोगवियोगं योगसंज्ञितम् ।

स निश्चयेन योक्तव्यो योगोऽनिर्विण्णचेतसा ॥ २३ ॥

там̇ відйа̄д дух̣кга-сам̇йоґа-війоґам̇ йоґа-сам̇джн̃ітам

са ніш́чайена йоктавйо, йоґо ’нірвін̣н̣а̄-четаса̄

Знай — йогою зветься практика, що дарує перемогу над стражданнями. Потрібно практикувати йогу з твердою рішучістю і не відхиляючись від обраного шляху.

6.24

सङ्कल्पप्रभवान्कामांस्त्यक्त्वा सर्वानशेषत: ।
मनसैवेन्द्रियग्रामं विनियम्य समन्तत: ॥ २४ ॥
сан̇калпа-прабгава̄н ка̄ма̄м̇с, тйактва̄ сарва̄н аш́ешатах̣

манасаівендрійа-ґра̄мам̇, вінійамйа самантатах̣

Необхідно повністю очистити ум від чуттєвих бажань, і таким чином приборкати всі чуття в усіх проявах.

6.25

शनै: शनैरुपरमेद्‍बुद्ध्या धृतिगृहीतया ।
आत्मसंस्थं मन: कृत्वा न किञ्चिदपि चिन्तयेत् ॥ २५ ॥

ш́анаіх̣ ш́анаір упарамед, буддгйа̄ дгр̣ті-ґр̣хı̄тайа
а̄тма-сам̇стгам̇ манах̣ кр̣тва̄, на кін̃чід апі чінтайет

Крок за кроком, цілеспрямованим розумом необхідно заспокоїти ум, займаючи його виключно усвідомленням духовної сутності, не відволікаючись ні на що інше.

6.26

यतो यतो निश्चलति मनश्चञ्चलमस्थिरम् ।
ततस्ततो नियम्यैतदात्मन्येव वशं नयेत् ॥ २६ ॥

йато йато ніш́чалаті, манаш́ чан̃чалам астгірам
татас тато нійамйаітад, а̄тманй ева ваш́ам̇ найет

Яка б мирська ціль не зачарувала нестійкий і мінливий ум, його потрібно повертати до практики самоусвідомлення, підкоряючи інтересам душі.

6.27

प्रशान्तमनसं ह्येनं योगिनं सुखमुत्तमम् ।
उपैति शान्तरजसं ब्रह्मभूतमकल्मषम् ॥ २७ ॥

праш́а̄нта-манасам̇ хй енам̇, йоґінам̇ сукгам уттамам
упаіті ш́а̄нта-раджасам̇, брахма-бгӯтам акалмашам

Приборкавши свій ум, йог отримує умиротворення та осягає найвище трансцендентне щастя. Усвідомивши себе душею, він позбувається впливу матерії та звільняється від усіх гріхів.

6.28

युञ्जन्नेवं सदात्मानं योगी विगतकल्मष: ।
सुखेन ब्रह्मसंस्पर्शमत्यन्तं सुखमश्न‍ुते ॥ २८ ॥

йун̃джанн евам̇ сада̄тма̄нам̇, йоґı̄ віґата-калпашах̣
сукгена брахма-сам̇спарш́ам, атйантам̇ сукгам аш́нуте

Йог, який неухильно іде духовним шляхом, звільнившись від матеріальної скверни, сягає безмежного блаженства, усвідомлюючи трансцендентну Реальність.

6.29

सर्वभूतस्थमात्मानं सर्वभूतानि चात्मनि ।
ईक्षते योगयुक्तात्मा सर्वत्र समदर्शन: ॥ २९ ॥

сарва-бгӯта-стгам а̄тма̄нам̇, сарва-бгӯта̄ні ча̄тмані
ı̄кшате йоґа-йукта̄тма̄, сарватра сама-дарш́анах̣

Він бачить присутність Вищої Душі в кожній живій істоті, а всіх живих істот – у Всевишньому. Хто справді перебуває у стані йоги, той усвідомлює присутність Господа скрізь і за будь-яких обставин.

6.30

यो मां पश्यति सर्वत्र सर्वं च मयि पश्यति ।
तस्याहं न प्रणश्यामि स च मे न प्रणश्यति ॥ ३० ॥

йо ма̄м̇ паш́йаті сарватра, сарвам̇ ча майі паш́йаті
тасйа̄хам̇ на пран̣аш́йа̄мі, са ча ме на пран̣аш́йаті

Хто бачить Мене в усьому, а усе – в Мені, той ніколи не втратить Мене, і Я ніколи його не покину.

6.31

सर्वभूतस्थितं यो मां भजत्येकत्वमास्थित: ।
सर्वथा वर्तमानोऽपि स योगी मयि वर्तते ॥ ३१ ॥

сарва-бгӯта-стгітам̇ йо ма̄м̇, бгаджатй екатвам а̄стгітах̣
сарватга̄ вартама̄но ’пі, са йоґı̄ майі вартате

Йог, котрий збагнув Мене як Найвищу Душу, Яка є в серці кожного, і непохитно відданий Мені Єдиному, завжди перебуває зі Мною.

6.32

आत्मौपम्येन सर्वत्र समं पश्यति योऽर्जुन ।
सुखं वा यदि वा दु:खं स योगी परमो मत: ॥ ३२ ॥

а̄тмаупамйена сарватра, самам̇ паш́йаті йо ’рджуна
сукгам̇ ва̄ йаді ва̄ дух̣кгам̇, са йоґı̄ парамо матах̣

Арджуно, того, хто ставиться до інших, як до себе самого в щасті і в біді, Я вважаю найліпшим із йогів.

6.33

अर्जुन उवाच
योऽयं योगस्त्वया प्रोक्त: साम्येन मधुसूदन ।
एतस्याहं न पश्यामि चञ्चलत्वात्स्थितिं स्थिराम् ॥ ३३ ॥

арджуна ува̄ча
йо ’йам̇ йоґас твайа̄ проктах̣, са̄мйена мадгусӯдана
етасйа̄хам̇ на паш́йа̄мі, чан̃чалатва̄т стгітім̇ стгіра̄м

Арджуна сказав:

О Мадгусудано! Ум за своєю природою настільки бентежний, що я не можу уявити, як зберегти згадану Тобою врівноваженість у йозі.

6.34

चञ्चलं हि मन: कृष्ण प्रमाथि बलवद्दृढम् ।
तस्याहं निग्रहं मन्ये वायोरिव सुदुष्करम् ॥ ३४ ॥

чан̃чалам̇ хі манах̣ кр̣шн̣а, прама̄тгі балавад др̣д̣гам
тасйа̄хам̇ ніґрахам̇ манйе, ва̄йор іва су-душкарам

О Крішно, ум невгамовний, мінливий, впертий і дуже сильний. Мені здається, що приборкати його складніше, аніж скеровувати вітер.

6.35

श्रीभगवानुवाच
असंशयं महाबाहो मनो दुर्निग्रहं चलम् ।
अभ्यासेन तु कौन्तेय वैराग्येण च गृह्यते ॥ ३५ ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
асам̇ш́айам̇ маха̄-ба̄хо, мано дурніґрахам̇ чалам
абгйа̄сена ту каунтейа, ваіра̄ґйен̣а ча ґр̣хйате

Всевишній відповів:

Безсумнівно, доблесний Арджуно, нестійкий ум контролювати надзвичайно важко. Та все ж, сину Кунті, цього можна досягнути постійною практикою і зреченням світу матерії.

6.36

असंयतात्मना योगो दुष्प्राप इति मे मति: ।
वश्यात्मना तु यतता शक्योऽवाप्‍तुमुपायत: ॥ ३६ ॥

асам̇йата̄тмана̄ йоґо, душпра̄па іті ме матіх̣
ваш́йа̄тмана̄ ту йатата̄, ш́акйо ’ва̄птум упа̄йатах̣

Важко досягти успіху в йозі, маючи неконтрольований ум. А хто приборкав свій ум, той неодмінно досягне успіху.

6.37

अर्जुन उवाच
अयति: श्रद्धयोपेतो योगाच्च‍‍लितमानस: ।
अप्राप्य योगसंसिद्धिं कां गतिं कृष्ण गच्छति ॥ ३७ ॥

арджуна ува̄ча
айатіх̣ ш́раддгайопето, йоґа̄ч чаліта-ма̄насах̣
апра̄пйа йоґа-сам̇сіддгім̇, ка̄м̇ ґатім̇ кр̣шн̣а ґаччгаті

Арджуна запитав:

О Крішно! Що буде з тим, хто з вірою почав практикувати йогу, але через неприборканий ум покинув цей шлях, так і не сягнувши довершеності?

6.38

कच्च‍िन्नोभयविभ्रष्टश्छिन्नाभ्रमिव नश्यति ।
अप्रतिष्ठो महाबाहो विमूढो ब्रह्मण: पथि ॥ ३८ ॥

каччін нобгайа-вібграшт̣аш́, чгінна̄бграм іва наш́йаті
апратішт̣го маха̄-ба̄хо, вімӯд̣го брахман̣ах̣ патгі

О могутньорукий Крішно! Чи не згине, як розірвана хмарина, той, хто ставши жертвою ілюзії, покинув шлях йоги, не знайшовши притулку ні у цьому, ані у вищому світі?

6.39

एतन्मे संशयं कृष्ण छेत्तुमर्हस्यशेषत: ।
त्वदन्य: संशयस्यास्य छेत्ता न ह्युपपद्यते ॥ ३९ ॥

етан ме сам̇ш́айам̇ кр̣шн̣а, чгеттум архасй аш́ешатах̣
твад-ахйах̣ сам̇ш́айасйа̄сйа, чгетта̄ на хй упападйате

О Крішно, ніхто крім Тебе не зможе розвіяти мої сумніви. Будь ласка, позбав мене від них назавжди!

6.40

श्रीभगवानुवाच
पार्थ नैवेह नामुत्र विनाशस्तस्य विद्यते ।
न हि कल्याणकृत्कश्चिद्दुर्गतिं तात गच्छति ॥ ४० ॥

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча

па̄ртга наівеха на̄мутра, віна̄ш́ас тасйа відйате
на хі калйа̄н̣а-кр̣т каш́чід, дурґатім̇ та̄та ґаччгаті

Всевишній відповів:

О Партго! Йог, який не сягнув довершеності, нічого не втрачає ні в матеріальному, ані в духовному світі. Того, хто щиро шукає Істину, ніколи не спіткає лиха доля.

6.41

प्राप्य पुण्यकृतां लोकानुषित्वा शाश्वती: समा: ।
श‍ुचीनां श्रीमतां गेहे योगभ्रष्टोऽभिजायते ॥ ४१ ॥

пра̄пйа пун̣йа-кр̣та̄м̇ лока̄н, ушітва̄ ш́а̄ш́ватı̄х̣ сама̄х̣
ш́учı̄на̄м̇ ш́рı̄мата̄м̇ ґехе, йоґа-бграшт̣о ’бгіджа̄йате

Після довгих років життя на райських планетах матеріального світу, що доступні лише для тих, котрі роблять добрі справи, він народиться в сім’ї праведників чи багатих людей, або ж у родині, що має і праведність, і достаток.

6.42

अथवा योगिनामेव कुले भवति धीमताम् ।
एतद्धि दुर्लभतरं लोके जन्म यदीदृशम् ॥ ४२ ॥

атга ва̄ йоґіна̄м ева, куле бгаваті дгı̄мата̄м
етад дгі дурлабгатарам̇, локе джанма йад ı̄др̣ш́ам

Також він може народитися в сім’ї людей, наділених духовною мудрістю, які присвятили себе практиці йоги. Таке народження в цьому світі – надзвичайно рідкісне.

6.43

तत्र तं बुद्धिसंयोगं लभते पौर्वदेहिकम् ।
यतते च ततो भूय: संसिद्धौ कुरुनन्दन ॥ ४३ ॥

татра там̇ буддгі-сам̇йоґам̇, лабгате паурва-дехікам
йатате ча тато бгӯйах̣, сам̇сіддгау куру-нандана

У наступному втіленні він отримає ту духовну свідомість, якої сягнув раніше, і продовжить свій шлях до найвищої цілі, о сину Куру.

6.44

पूर्वाभ्यासेन तेनैव ह्रियते ह्यवशोऽपि स: ।
जिज्ञासुरपि योगस्य शब्दब्रह्मातिवर्तते ॥ ४४ ॥

пӯрва̄бгйа̄сена тенаіва, хрійате хй аваш́о ’пі сах̣
джіджн̃а̄сур апі йоґасйа, ш́абда-брахма̄тівартате

У нього природним чином виявляється схильність до духовної практики, розвинута в минулих життях. Цікавлячись виключно Істиною поза межами народження і смерті, яка й складає суть йоги, він перевершує послідовників ритуальних догматів Вед, котрі прагнуть отримати мирські блага.

6.45

प्रयत्‍नाद्यतमानस्तु योगी संश‍ुद्धकिल्बिष: ।
अनेकजन्मसंसिद्धस्ततो याति परां गतिम् ॥ ४५ ॥

прайатна̄д йатама̄нас ту, йоґı̄ сам̇ш́уддга-кілбішах̣
анека-джанма-сам̇сіддгас, тато йа̄ті пара̄м̇ ґатім

Зі щирою старанністю провадячи свій шлях, він повністю звільняється від матеріальної скверни. Після багатьох життів, присвячених практиці йоги, він сягає усвідомлення себе душею, а потім визнається достойним споглядання Найвищої Душі.

6.46

तपस्विभ्योऽधिको योगी ज्ञानिभ्योऽपि मतोऽधिक: ।
कर्मिभ्यश्चाधिको योगी तस्माद्योगी भवार्जुन ॥ ४६ ॥

тапасвібгйо ’дгіко йоґı̄, джн̃а̄нібгйо ’пі мато ’дгіках̣
кармібгйаш́ ча̄дгіко йоґı̄, тасма̄д йоґı̄ бгава̄рджуна

Такий йог перевершує аскетів, які строго додержують постів і обітниць, вищий за тих, котрі йдуть шляхом інтелектуального пізнання, вищий за благочестивих трудівників. Тому, Арджуно, будь йогом!

6.47

योगिनामपि सर्वेषां मद्ग‍तेनान्तरात्मना ।
श्रद्धावान्भजते यो मां स मे युक्ततमो मत: ॥ ४७ ॥

йоґіна̄м апі сарвеша̄м̇, мад-ґатена̄нтар-а̄тмана̄
ш́раддга̄ва̄н бгаджате йо ма̄м̇, са ме йуктатамо матах̣

Проте, найвеличнішим із-поміж усіх йогів, Я вважаю того, хто душею та умом, з вірою і любов’ю повністю присвячує себе Мені та постійно думає про Мене, хто сповнений віри в настанови богонатхненних писань, і з любов’ю служить Мені.


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования