Глава 18
Йога звільнення
Мокш̣а-йога
18.1
सन्न्यासस्य महाबाहो तत्त्वमिच्छामि वेदितुम् ।
त्यागस्य च हृषीकेश पृथक्केशिनिषूदन ॥ १ ॥
арджуна ува̄ча
саннйа̄сасйа маха̄-ба̄хо, таттвам іччга̄мі ведітум
тйа̄ґасйа ча хр̣шı̄кеш́а, пр̣тгак кеш́і-нішӯдана
Арджуна сказав:
О дужорукий герою, переможцю демона Кеші! О Владико чуттів, я хочу збагнути, яка різниця між відчуженістю (тйа̄ґа) та зреченням (саннйа̄са).
18.2
काम्यानां कर्मणां न्यासं सन्न्यासं कवयो विदु: ।
सर्वकर्मफलत्यागं प्राहुस्त्यागं विचक्षणा: ॥ २ ॥
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ка̄мйа̄на̄м̇ карман̣а̄м̇ нйа̄сам̇, саннйа̄сам̇ кавайо відух̣
сарва-карма–пгала-тйа̄ґам̇, пра̄хус тйа̄ґам̇ вічакшан̣а̄х̣
Всевишній відповів:
Мудреці звуть зреченням відмову від матеріалістичної діяльності, яка має за основу задоволення бажань. А свободу від прив’язаності до результатів будь-якої діяльності, просвітлені душі називають відчуженістю.
18.3
त्याज्यं दोषवदित्येके कर्म प्राहुर्मनीषिण: ।
यज्ञदानतप:कर्म न त्याज्यमिति चापरे ॥ ३ ॥
тйа̄джйам̇ доша-вад ітй еке, карма пра̄хур манı̄шін̣ах̣
йаджн̃а-да̄на-тапах̣-карма, на тйа̄джйам іті ча̄паре
Одні мислителі вважають, що слід відкинути будь-яку діяльність, вбачаючи в ній джерело гріха, а інші наполягають, що ніколи не слід відмовлятися від звершення офірувань, благодійності та подвижництва.
18.4
निश्चयं शृणु मे तत्र त्यागे भरतसत्तम ।
त्यागो हि पुरुषव्याघ्र त्रिविध: सम्प्रकीर्तित: ॥ ४ ॥
ніш́чайам̇ ш́р̣н̣у ме татра, тйа̄ґе бгарата-саттама
тйа̄ґо хі пуруша-вйа̄ґгра, трі-відгах̣ сампракı̄ртітах̣
О найліпший із династії Бгарат, послухай тепер Моє судження щодо відчуженості. О тигру серед людей! Писання проголошують, що відчуженість (тйа̄ґа) буває трьох видів.
18.5
यज्ञदानतप:कर्म न त्याज्यं कार्यमेव तत् ।
यज्ञो दानं तपश्चैव पावनानि मनीषिणाम् ॥ ५ ॥
йаджн̃а-да̄на-тапах̣-карма, на тйа̄джйам̇ ка̄рйам ева тат
йаджн̃о да̄нам̇ тапаш́ чаіва, па̄вана̄ні манı̄шін̣а̄м
Ніколи не слід відмовлятися від обов’язків, пов’язаних з офіруваннями, благодійністю та подвижництвом. Їх обов’язково треба виконувати, бо вони дарують очищення навіть мудрецям.
18.6
एतान्यपि तु कर्माणि सङ्गं त्यक्त्वा फलानि च ।
कर्तव्यानीति मे पार्थ निश्चितं मतमुत्तमम् ॥ ६ ॥
ета̄нй апі ту карма̄н̣і, сан̇ґам̇ тйактва̄ пгала̄ні ча
картавйа̄нı̄ті ме па̄ртга, ніш́чітам̇ матам уттамам
Проте, навіть таку діяльність треба здійснювати, не прив’язуючись до неї та не прагнучи втішатися її наслідками. Саме таким є Мій остаточний висновок, сину Кунті.
18.7
नियतस्य तु सन्न्यास: कर्मणो नोपपद्यते ।
मोहात्तस्य परित्यागस्तामस: परिकीर्तित: ॥ ७ ॥
нійатасйа ту саннйа̄сах̣, карман̣о нопападйате
моха̄т тасйа парітйа̄ґас, та̄масах̣ парікı̄ртітах̣
Відречення від приписаних обов’язків не має виправдання. Відмова здійснювати їх, піддавшись впливу ілюзії, зветься зреченням у невігластві.
18.8
दु:खमित्येव यत्कर्म कायक्लेशभयात्त्यजेत् ।
स कृत्वा राजसं त्यागं नैव त्यागफलं लभेत् ॥ ८ ॥
дух̣кгам ітй ева йат карма, ка̄йа-клеш́а бгайа̄т тйаджет
са кр̣тва̄ ра̄джасам̇ тйа̄ґам̇, наіва тйа̄ґа-пгалам̇ лабгет
Хто відмовляється виконувати свої обов’язки, боячись тілесних незручностей, перебуває в ґуні пристрасті. Діючи так, він ніколи не зможе досягнути плодів справжнього відречення.
18.9
कार्यमित्येव यत्कर्म नियतं क्रियतेऽर्जुन ।
सङ्गं त्यक्त्वा फलं चैव स त्याग: सात्त्विको मत: ॥ ९ ॥
ка̄рйам ітй ева йат карма, нійатам̇ крійате ’рджуна
сан̇ґам̇ тйактва̄ пгалам̇ чаіва, са тйа̄ґах̣ са̄ттвіко матах̣
О Арджуно, хто виконує приписані повинності як свій обов’язок, без прихильності до їхніх наслідків, здійснює відречення в ґуні благості.
18.10
न द्वेष्ट्यकुशलं कर्म कुशले नानुषज्जते ।
त्यागी सत्त्वसमाविष्टो मेधावी छिन्नसंशय: ॥ १० ॥
на двешт̣й акуш́алам̇ карма, куш́але на̄нушаджджате
тйа̄ґı̄ саттва-сама̄вішт̣о, медга̄вı̄ чгінна-сам̇ш́айах̣
Людина, що зріклась, стверджена у ґуні благочестя, набуває мудрості та не має сумнівів. Вона не уникає обов’язків, пов’язаних з турботами та не прив’язана до діяльності, що приносить радість.
18.11
न हि देहभृता शक्यं त्यक्तुं कर्माण्यशेषत: ।
यस्तु कर्मफलत्यागी स त्यागीत्यभिधीयते ॥ ११ ॥
на хі деха-бгр̣та̄ ш́акйам̇, тйактум̇ карма̄н̣й аш́ешатах̣
йас ту карма-пгала-тйа̄ґı̄, са тйа̄ґı̄тй абгідгı̄йате
Втілена душа ніколи не зможе повністю відмовитися від діяльності. Тому воістину в зреченні є той, хто зрікається плодів своєї діяльності.
18.12
अनिष्टमिष्टं मिश्रं च त्रिविधं कर्मण: फलम् ।
भवत्यत्यागिनां प्रेत्य न तु सन्न्यासिनां क्वचित् ॥ १२ ॥
анішт̣ам ішт̣ам̇ міш́рам̇ ча, трі-відгам̇ карман̣ах̣ пгалам
бгаватй атйа̄ґіна̄м̇ претйа, на ту саннйа̄сіна̄м̇ квачіт
Того, хто прагнув задоволення мирських бажань, після смерті очікують три види наслідків його справ – бажані, небажані та змішані. Проте, душа воістину в зреченні ніколи не зазнає їх.
18.13
पञ्चैतानि महाबाहो कारणानि निबोध मे ।
सांख्ये कृतान्ते प्रोक्तानि सिद्धये सर्वकर्मणाम् ॥ १३ ॥
пан̃чаіта̄ні маха̄-ба̄хо, каран̣а̄ні нібодга ме
са̄н̇кгйе кр̣та̄нте прокта̄ні, сіддгайе сарва-карман̣а̄м
О дужорукий герою, Я розповім тобі про п’ять причин, що зумовлюють будь-яку діяльність. Заради того, щоб живі створіння були довершеними у всіх діях, це вчення повністю викладене в писаннях са̄н̇кгйе.
18.14
अधिष्ठानं तथा कर्ता करणं च पृथग्विधम् ।
विविधाश्च पृथक्चेष्टा दैवं चैवात्र पञ्चमम् ॥ १४ ॥
адгішт̣га̄нам̇ татга̄ карта̄, каран̣ам̇ ча пр̣тгаґ-відгам
вівідга̄ш́ ча пр̣тгак чешт̣а̄, даівам̇ чаіва̄тра пан̃чамам
П’ять причин діяльності це: місце дії (тіло), виконавець (душа, зачарована матерією), знаряддя діяльності (чуття), різноманітні зусилля, а також воля Господа.
18.15
शरीरवाङ्मनोभिर्यत्कर्म प्रारभते नर: ।
न्याय्यं वा विपरीतं वा पञ्चैते तस्य हेतव: ॥ १५ ॥
ш́арı̄ра-ва̄н̇-манобгір йат, карма пра̄рабгате нарах̣
нйа̄ййам̇ ва̄ віпарı̄там̇ ва̄, пан̃чаіте тасйа хетавах̣
Будь-яка дія – праведна чи неправедна, зроблена людиною за допомогою свого тіла, мови та ума, має за основу ці п’ять факторів.
18.16
तत्रैवं सति कर्तारमात्मानं केवलं तु य: ।
पश्यत्यकृतबुद्धित्वान्न स पश्यति दुर्मति: ॥ १६ ॥
татраівам̇ саті карта̄рам, а̄тма̄нам̇ кевалам̇ ту йах̣
паш́йатй акр̣та-буддгітва̄н, на са паш́йаті дурматіх̣
Але невіглас, який вважає, ніби усі дії він робить самостійно, не здатен сприймати реальність у справжньому світлі, бо йому бракує розуму.
18.17
यस्य नाहंकृतो भावो बुद्धिर्यस्य न लिप्यते ।
हत्वापि स इमाँल्लोकान्न हन्ति न निबध्यते ॥ १७ ॥
йасйа на̄хан̇кр̣то бга̄во, буддгір йасйа на ліпйате
хатва̄пі са іма̄л лока̄н, на ханті на нібадгйате
Хто позбувся егоїстичної природи та чий розум не заплутаний мирською діяльністю, той, навіть знищуючи увесь світ, нікого насправді не вбиває, і залишається вільним від наслідків своєї діяльності.
18.18
ज्ञानं ज्ञेयं परिज्ञाता त्रिविधा कर्मचोदना ।
करणं कर्म कर्तेति त्रिविध: कर्मसङ्ग्रह: ॥ १८ ॥
джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ паріджн̃а̄та̄, трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті, трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає – три фактори, що спричиняють діяльність. А три складові діяльності – це засоби досягнення мети (почуття), сама дія та виконавець.
18.19
ज्ञानं कर्म च कर्ता च त्रिधैव गुणभेदत: ।
प्रोच्यते गुणसंख्याने यथावच्छृणु तान्यपि ॥ १९ ॥
джн̃а̄нам̇ карма ча карта̄ ча, трідгаіва ґун̣а-бгедатах̣
прочйате ґун̣а-сан̇кгйа̄не, йатга̄вач чгр̣н̣у та̄нй апі
Трьом якостям матеріальної природи відповідають три види знання, діяльності, а також тих, хто її виконує. Тепер послухай від Мене про це.
18.20
सर्वभूतेषु येनैकं भावमव्ययमीक्षते ।
अविभक्तं विभक्तेषु तज्ज्ञानं विद्धि सात्त्विकम् ॥ २० ॥
сарва-бгӯтешу йенаікам̇, бга̄вам авйайам ı̄кшате
авібгактам̇ вібгактешу, тадж джн̃а̄нам̇ віддгі са̄ттвікам
Знання, яке дає можливість зрозуміти єдину одвічну духовну природу в різноманітних проявах життя, неподільне в розділеному, вважається знанням в благості.
18.21
पृथक्त्वेन तु यज्ज्ञानं नानाभावान्पृथग्विधान् ।
वेत्ति सर्वेषु भूतेषु तज्ज्ञानं विद्धि राजसम् ॥ २१ ॥
пр̣тгактвена ту йадж джн̃а̄нам̇, на̄на̄-бга̄ва̄н пр̣тгаґ-відга̄н
ветті сарвешу бгӯтешу, тадж джн̃а̄нам̇ віддгі ра̄джасам
Знання, яке вважає, що в різних тілах перебувають також і різні за своєю сутністю душі, слід вважати знанням в ґуні пристрасті.
18.22
यत्तु कृत्स्नवदेकस्मिन्कार्ये सक्तमहैतुकम् ।
अतत्त्वार्थवदल्पं च तत्तामसमुदाहृतम् ॥ २२ ॥
йат ту кр̣тсна-вад екасмін, ка̄рйе сактам ахаітукам
ататтва̄ртга-вад алпам̇ ча, тат та̄масам уда̄хр̣там
А знання, яке через особисті упередження має за основу необґрунтоване піднесення одного виду діяльності над іншими, яке позбавлене розуміння істини та справжнього сенсу життя і тому мізерне й поверхове, перебуває в ґуні пітьми.
18.23
नियतं सङ्गरहितमरागद्वेषत: कृतम् ।
अफलप्रेप्सुना कर्म यत्तत्सात्त्विकमुच्यते ॥ २३ ॥
нійатам̇ сан̇ґа-рахітам, ара̄ґа-двешатах̣ кр̣там
апгала-препсуна̄ карма, йат тат са̄ттвікам учйате
Діяльність, рекомендована писаннями, яка звершується без прихильності, упередженості, відрази чи прагнення до винагород, зветься діяльністю в благості.
18.24
यत्तु कामेप्सुना कर्म साहङ्कारेण वा पुन: ।
क्रियते बहुलायासं तद्राजसमुदाहृतम् ॥ २४ ॥
йат ту ка̄мепсуна̄ карма, са̄хан̇ка̄рен̣а ва̄ пунах̣
кр̣ійате бахула̄йа̄сам̇, тад ра̄джасам уда̄хр̣там
Діяльність, яку здійснює егоїстична особа, докладаючи надмірних зусиль та прагнучи втішатися її результатами, зветься діяльністю в ґуні пристрасті.
18.25
अनुबन्धं क्षयं हिंसामनपेक्ष्य च पौरुषम् ।
मोहादारभ्यते कर्म यत्तत्तामसमुच्यते ॥ २५ ॥
анубандгам̇ кшайам̇ хім̇са̄м, анапекшйа ча паурушам
моха̄д а̄рабгйате карма, йат тат та̄масам учйате
Діяльність на основі помилкових думок, яка робиться не замислюючись про її можливі наслідки, яка поневолює результатами, призводить до руйнації та хвороб, яка приносить страждання іншим, а також, діяльність, непосильна для того, хто береться її виконати, зветься діяльністю в невігластві.
18.26
मुक्तसङ्गोऽनहंवादी धृत्युत्साहसमन्वित: ।
सिद्ध्यसिद्ध्योर्निर्विकार: कर्ता सात्त्विक उच्यते ॥ २६ ॥
мукта-сан̇ґо ’нахам̇-ва̄дı̄, дгр̣тй-утса̄ха-саманвітах̣
сіддгй-асіддгйор нірвіка̄рах̣, карта̄ са̄ттвіка учйате
Той, хто діє без прихильностей та егоїзму, наполегливо та натхненно, хто спокійно сприймає успіх чи невдачу, зветься діячем в ґуні благості.
18.27
रागी कर्मफलप्रेप्सुर्लुब्धो हिंसात्मकोऽशुचि: ।
हर्षशोकान्वित: कर्ता राजस: परिकीर्तित: ॥ २७ ॥
ра̄ґı̄ карма-пгала-препсур, лубдго хім̇са̄тмако ’ш́учіх̣
харша-ш́ока̄нвітах̣ карта̄, ра̄джасах̣ парікı̄ртітах̣
Хто занадто прив'язаний до своєї діяльності, бажає втішатися її наслідками, хто жадібний у помислах та вчинках, підвладний радощам та печалям, зветься діячем у ґуні пристрасті.
18.28
अयुक्त: प्राकृत: स्तब्ध: शठो नैष्कृतिकोऽलस: ।
विषादी दीर्घसूत्री च कर्ता तामस उच्यते ॥ २८ ॥
айуктах̣ пра̄кр̣тах̣ стабдгах̣, ш́ат̣го наішкр̣тіко ’ласах̣
віша̄дı̄ дı̄рґга-сӯтрı̄ ча, карта̄ та̄маса учйате
Хто не має духовної цілі, матеріалістичний, впертий, віроломний, схильний ображати інших, хто лінивий, понурий та млявий, той перебуває в ґуні невігластва.
18.29
बुद्धेर्भेदं धृतेश्चैव गुणतस्त्रिविधं शृणु ।
प्रोच्यमानमशेषेण पृथक्त्वेन धनञ्जय ॥ २९ ॥буддгер бгедам̇ дгр̣теш́ чаіва, ґун̣атас трі-відгам̇ ш́р̣н̣у
прочйама̄нам аш́ешен̣а, пр̣тгактвена дганан̃джайа
О завойовнику багатств! Зараз Я детально розповім тобі про три різновиди розуміння та рішучості, що відповідають трьом станам матерії.
18.30
प्रवृत्तिं च निवृत्तिं च कार्याकार्ये भयाभये ।
बन्धं मोक्षं च या वेत्ति बुद्धि: सा पार्थ सात्त्विकी ॥ ३० ॥
правр̣ттім̇ ча нівр̣ттім̇ ча, ка̄рйа̄ка̄рйе бгайа̄бгайе
бандгам̇ мокшам̇ ча йа̄ ветті, буддгіх̣ са̄ па̄ртга са̄ттвікı̄
О Партго, розум у ґуні благочестя розрізняє, що варто робити, а що ні, чого варто боятися, а чого не варто, що поневолює душу, а що провадить її до звільнення.
18.31
यया धर्ममधर्मं च कार्यं चाकार्यमेव च ।
अयथावत्प्रजानाति बुद्धि: सा पार्थ राजसी ॥ ३१ ॥
йайа̄ дгармам адгармам̇ ча, ка̄рйам̇ ча̄ка̄рйам ева ча
айатга̄ват праджа̄на̄ті, буддгіх̣ са̄ па̄ртга ра̄джасı̄
Розум у ґуні пристрасті, Партго, здатен лише частково відрізняти релігію від безбожжя, а добрі вчинки від небажаних.
18.32
अधर्मं धर्ममिति या मन्यते तमसावृता ।
सर्वार्थान्विपरीतांश्च बुद्धि: सा पार्थ तामसी ॥ ३२ ॥
адгармам̇ дгармам іті йа̄, манйате тамаса̄вр̣та̄
сарва̄ртга̄н віпарı̄та̄м̇ш́ ча, буддгіх̣ са̄ па̄ртга та̄масı̄
О Партго! Розум у ґуні пітьми бачить матеріальне духовним і, повністю охоплений помилковими уявленнями, сприймає усе протилежним тому, яким воно є насправді.
18.33
धृत्या यया धारयते मन:प्राणेन्द्रियक्रिया: ।
योगेनाव्यभिचारिण्या धृति: सा पार्थ सात्त्विकी ॥ ३३ ॥
дгр̣тйа̄ йайа̄ дга̄райате, манах̣-пра̄н̣ендрійа-крійа̄х̣
йоґена̄вйабгіча̄рін̣йа̄, дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга са̄ттвікı̄
Рішучість, завдяки якій людина постійно практикує йогу, контролюючи свій ум, життєву силу та почуття, о Партго, є рішучістю в ґуні благості.
18.34
यया तु धर्मकामार्थान्धृत्या धारयतेऽर्जुन ।
प्रसङ्गेन फलाकाङ्क्षी धृति: सा पार्थ राजसी ॥ ३४ ॥
йайа̄ ту дгарма-ка̄ма̄ртга̄н, дгр̣тйа̄ дга̄райате ’рджуна
прасан̇ґена пгала̄ка̄н̇кшı̄, дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга ра̄джасı̄
Проте, о Партго, той, хто виявляє рішучість у досягненні плодів релігійності, накопичення багатства, чуттєвих утіх і хто прив'язаний до результатів такої діяльності – має рішучість у ґуні пристрасті.
18.35
यया स्वप्नं भयं शोकं विषादं मदमेव च ।
न विमुञ्चति दुर्मेधा धृति: सा पार्थ तामसी ॥ ३५ ॥
йайа̄ свапнам̇ бгайам̇ ш́окам̇, віша̄дам̇ мадам ева ча
на вімун̃чаті дурмедга̄, дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга та̄масı̄
А рішучість убогих на розум, котра не допомагає перебороти сон, страх, скорботу, зневіру, гординю та хибні уявлення – рішучість безглузда. Вона належить до ґуни невігластва.
18.36,37
सुखं त्विदानीं त्रिविधं शृणु मे भरतर्षभ ।
अभ्यासाद्रमते यत्र दु:खान्तं च निगच्छति ॥ ३६ ॥
यत्तदग्रे विषमिव परिणामेऽमृतोपमम् ।
तत्सुखं सात्त्विकं प्रोक्तमात्मबुद्धिप्रसादजम् ॥ ३७ ॥
сукгам̇ тв іда̄нı̄м̇ трі-відгам̇, ш́р̣н̣у ме бгаратаршабга
абгйа̄са̄д рамате йатра, дух̣кга̄нтам̇ ча ніґаччгаті
йат тад аґре вішам іва, парін̣а̄ме ’мр̣топамам
тат сукгам̇ са̄ттвікам̇ проктам, а̄тма-буддгі-праса̄да-джам
О найліпший з-поміж Бгарат! Послухай-но тепер, що Я розповім тобі про три різновиди щастя. Щастя, якого досягають невпинною духовною практикою, звільняє душу від усіх страждань. Спочатку воно схоже на отруту, але потім стає нектаром. Воно відоме як щастя у благості та з'являється завдяки розуму, спрямованому на духовне самоусвідомлення.
18.38
विषयेन्द्रियसंयोगाद्यत्तदग्रेऽमृतोपमम् ।
परिणामे विषमिव तत्सुखं राजसं स्मृतम् ॥ ३८ ॥
вішайендрійа-сам̇йоґа̄д, йат тад аґре ’мр̣топамам
парін̣а̄ме вішам іва, тат сукгам̇ ра̄джасам̇ смр̣там
Щастя, що виникає завдяки зіткненню почуттів з їхніми об’єктами, спочатку схоже на нектар, та згодом стає отрутою. Таке щастя походить із пристрасті.
18.39
यदग्रे चानुबन्धे च सुखं मोहनमात्मन: ।
निद्रालस्यप्रमादोत्थं तत्तामसमुदाहृतम् ॥ ३९ ॥
йад аґре ча̄нубандге ча, сукгам̇ моханам а̄тманах̣
нідра̄ласйа-прама̄доттгам̇, тат та̄масам уда̄хр̣там
А щастя від сну, лінощів та дурості, є постійним самообманом, і зветься щастям в невігластві.
18.40
न तदस्ति पृथिव्यां वा दिवि देवेषु वा पुन: ।
सत्त्वं प्रकृतिजैर्मुक्तं यदेभि: स्यात्त्रिभिर्गुणै: ॥ ४० ॥
на тад асті пр̣тгівйа̄м̇ ва̄, діві девешу ва̄ пунах̣
саттва̄ пракр̣ті-джаір муктам̇, йад ебгіх̣ сйа̄т трібгір ґун̣аіх̣
Воістину, серед усіх, хто живе на Землі чи навіть у вищих світах напівбогів, немає нікого, хто був би вільним від впливу цих трьох станів матеріальної природи.
18.41
ब्राह्मणक्षत्रियविशां शूद्राणां च परन्तप ।
कर्माणि प्रविभक्तानि स्वभावप्रभवैर्गुणै: ॥ ४१ ॥
бра̄хман̣а-кшатрійа-віш́а̄м̇, ш́ӯдра̄н̣а̄м̇ ча парантапа
карта̄н̣і правібгакта̄ні, свабга̄ва-прабгаваір ґун̣аіх̣
Обов’язки брахманів, кшатріїв, вайш’їв та шудр, о покорителю ворогів, також визначаються їхньою природою, які породили ґуни матеріального світу.
18.42
शमो दमस्तप: शौचं क्षान्तिरार्जवमेव च ।
ज्ञानं विज्ञानमास्तिक्यं ब्रह्मकर्म स्वभावजम् ॥ ४२ ॥
ш́амо дамас тапах̣ ш́аучам̇, кша̄нтір а̄рджавам ева ча
джн̃а̄нам̇ віджн̃а̄нам а̄стікйам̇, брахма-карма свабга̄ва-джам
Спокій, самовладання, аскетизм, внутрішня та зовнішня чистота, терпимість, чесність, освіченість, мудрість, глибока віра духовним учителям та священним писанням – такі якості притаманні природі брахманів.
18.43
शौर्यं तेजो धृतिर्दाक्ष्यं युद्धे चाप्यपलायनम् ।
दानमीश्वरभावश्च क्षात्रं कर्म स्वभावजम् ॥ ४३ ॥
ш́аурйам̇ теджо дгр̣тір да̄кшйам̇, йуддге ча̄рй апала̄йанам
да̄нам ı̄ш́вара-бга̄ваш́ ча, кша̄трам̇ карма свабга̄ва-джам
Героїзм, сила, стійкість, винахідливість, бойовий дух, безстрашність, великодушність та уміння керувати – ось такі якості необхідні для виконання обов’язку кшатріїв.
18.44
कृषिगोरक्ष्यवाणिज्यं वैश्यकर्म स्वभावजम् ।
परिचर्यात्मकं कर्म शूद्रस्यापि स्वभावजम् ॥ ४४ ॥
кр̣ші-ґо-ракшйа-ва̄н̣іджйам̇, ваіш́йа-карма свабга̄ва-джам
парічарйа̄тмакам̇ карма, ш́ӯдрасйа̄пі свабга̄ва-джам
Землеробство, турбота про корів та торгівля – природна схильність вайш’їв. Фізична праця та служіння представникам інших суспільних станів природні для шудр.
18.45
स्वे स्वे कर्मण्यभिरत: संसिद्धिं लभते नर
स्वकर्मनिरत: सिद्धिं यथा विन्दति तच्छृणु ॥ ४५ ॥
све све карман̣й абгіратах̣, сам̇сіддгім̇ лабгате нарах̣
сва-карма-ніратах̣ сіддгім̇, йатга̄ віндаті тач чгр̣н̣у
Сумлінно виконуючи обов’язки, що відповідають її якостям, кожна людина може стати досконалою. Тепер же почуй від Мене про те, як це здійснити.
18.46
यत: प्रवृत्तिर्भूतानां येन सर्वमिदं ततम् ।
स्वकर्मणा तमभ्यर्च्य सिद्धिं विन्दति मानव: ॥ ४६ ॥
йатах̣ правр̣ттір бгӯта̄на̄м̇, йена сарвам ідам̇ татам
сва-карман̣а̄ там абгйарчйа, сіддгім̇ віндаті ма̄навах̣
Людина стає довершеною, коли виконанням приписаних обов’язків шанує Всевишнього, Який є Джерелом усіх живих створінь і пронизує Собою увесь всесвіт.
18.47
श्रेयान्स्वधर्मो विगुण: परधर्मात्स्वनुष्ठितात् ।
स्वभावनियतं कर्म कुर्वन्नाप्नोति किल्बिषम् ॥ ४७ ॥
ш́рейа̄н сва-дгармо віґун̣ах̣, пара-дгарма̄т св-анушт̣гіта̄т
свабга̄ва-нійатам̇ карма, курван на̄пноті кілбішам
Краще недосконало виконувати свої обов’язки, аніж бездоганно чужі. Здійснюючи те, до чого вона схильна за своєю природою, людина ніколи не накличе на себе гріха.
18.48
सहजं कर्म कौन्तेय सदोषमपि न त्यजेत् ।
सर्वारम्भा हि दोषेण धूमेनाग्निरिवावृता: ॥ ४८ ॥
саха-джам̇ карма каунтейа, са-дошам апі на тйаджет
сарва̄рамбга̄ хі дошен̣а, дгӯмена̄ґнір іва̄вр̣та̄х̣
О сину Кунті! Людина не має припиняти виконувати свої обов’язки, навіть якщо її діяльність не є довершеною. Як вогонь обкутує дим, так і будь-яка дія має недоліки.
18.49
असक्तबुद्धि: सर्वत्र जितात्मा विगतस्पृह: ।
नैष्कर्म्यसिद्धिं परमां सन्न्यासेनाधिगच्छति ॥ ४९ ॥
асакта-буддгіх̣ сарватра, джіта̄тма̄ віґата-спр̣хах̣
наішкармйа-сіддгім̇ парама̄м̇, саннйа̄сена̄дгіґаччгаті
Хто не схильний до будь-чого матеріального, хто спокійний та не має бажань, той, завдяки зреченню, сягає найвищого рівня свідомості, вільного від наслідків діяльності.
18.50
सिद्धिं प्राप्तो यथा ब्रह्म तथाप्नोति निबोध मे ।
समासेनैव कौन्तेय निष्ठा ज्ञानस्य या परा ॥ ५० ॥
сіддгім̇ пра̄пто йатга̄ брахма, татга̄пноті нібодга ме
сама̄сенаіва каунтейа, нішт̣га̄ джн̃а̄насйа йа̄ пара̄
О сину Кунті, тепер Я коротко опишу тобі, як, ставши довершеним та ствердившись у духовному знанні, збагнути Реальність за межами світу матерії.
18.51-53
बुद्ध्या विशुद्धया युक्तो धृत्यात्मानं नियम्य च ।
शब्दादीन्विषयांस्त्यक्त्वा रागद्वेषौ व्युदस्य च ॥ ५१ ॥
विविक्तसेवी लघ्वाशी यतवाक्कायमानस: ।
ध्यानयोगपरो नित्यं वैराग्यं समुपाश्रित: ॥ ५२ ॥
अहङ्कारं बलं दर्पं कामं क्रोधं परिग्रहम् ।
विमुच्य निर्मम: शान्तो ब्रह्मभूयाय कल्पते ॥ ५३ ॥
буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто, дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄, ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄, йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇, ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇, ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто, брахма-бгӯйа̄йа калпате
Хто отримав чистий богосвідомий розум і рішуче взяв під контроль свій ум, хто не прив'язаний до чуттєвих об’єктів – звуків, дотиків, форм, смаків та запахів, не знає ані пристрасного потягу, ані відрази, хто живе усамітнено, стриманий в їжі, приборкав своє тіло, мову та ум, постійно медитує на Найвищу Істину і повністю зрікся матеріального світу, не егоїстичний, не прагне влади, позбавлений марнославства, хтивості, гніву, жадібності, хибного почуття власності та умиротворений, той здатен збагнути свою духовну природу.
18.54
ब्रह्मभूत: प्रसन्नात्मा न शोचति न काङ्क्षति ।
सम: सर्वेषु भूतेषु मद्भक्तिं लभते पराम् ॥ ५४ ॥
брахма-бгӯтах̣ прасанна̄тма̄, на ш́очаті на ка̄н̇кшаті
самах̣ сарвешу бгӯтешу, мад-бгактім̇ лабгате пара̄м
Хто усвідомив себе душею, той перебуває в стані духовної радості – ні за чим не сумує, нічого не бажає. Він однаково ставиться до усіх живих створінь і удостоюється найвищої любовної відданості Мені.
18.55
भक्त्या मामभिजानाति यावान्यश्चास्मि तत्त्वत: ।
ततो मां तत्त्वतो ज्ञात्वा विशते तदनन्तरम् ॥ ५५ ॥
бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті, йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣
тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄, віш́ате тад-анантарам
Тільки люблячи Мене, душа може осягнути Мою велич і Мій сокровенний образ Бога-Особи. Збагнувши ці істини про Мене, вона вступає до Моєї сім’ї.
18.56
सर्वकर्माण्यपि सदा कुर्वाणो मद्व्यपाश्रय: ।
मत्प्रसादादवाप्नोति शाश्वतं पदमव्ययम् ॥ ५६ ॥
сарва-карма̄н̣й апі сада̄, курва̄н̣о мад-вйапа̄ш́райах̣
мат-праса̄да̄д ава̄пноті, ш́а̄ш́ватам̇ падам авйайам
Хто повністю довірився Мені Єдиному, той, не зважаючи на постійну різноманітну діяльність, за Моєю ласкою, досягає вічного нетлінного буття.
18.57
चेतसा सर्वकर्माणि मयि सन्न्यस्य मत्पर: ।
बुद्धियोगमुपाश्रित्य मच्चित्त: सततं भव ॥ ५७ ॥
четаса̄ сарва-карма̄н̣ı̄, майі саннйасйа мат-парах̣
буддгі-йоґам упа̄ш́рітйа, мач-чіттах̣ сататам̇ бгава
Тому, позбудься усіх мирських устремлінь, обери Мене найвищою метою і займай ум та розум йогою, повністю покладаючись на Мене, завжди думаючи про Мене і здійснюючи все заради Мене.
18.58
मच्चित्त: सर्वदुर्गाणि मत्प्रसादात्तरिष्यसि ।
अथ चेत्त्वमहङ्कारान्न श्रोष्यसि विनङ्क्ष्यसि ॥ ५८ ॥
мач-чіттах̣ сарва-дурґа̄н̣і, мат-праса̄да̄т тарішйасі
атга чет твам ахан̇ка̄ра̄н, на ш́рошйасі вінан̇кшйасі
Постійно пам’ятаючи про Мене, з Моєї ласки ти подолаєш усі перешкоди. А якщо, піддавшись хибному его, ти не дослухаєшся Моїх порад, занапастиш себе.
18.59
यदहङ्कारमाश्रित्य न योत्स्य इति मन्यसे ।
मिथ्यैष व्यवसायस्ते प्रकृतिस्त्वां नियोक्ष्यति ॥ ५९ ॥
йад ахан̇ка̄рам а̄ш́рітйа, на йотсйа іті манйасе
мітгйаіша вйаваса̄йас те, пракр̣тіс тва̄м̇ нійокшйаті
Через гординю ти думаєш: «Я не буду воювати». Ці думки оманливі, бо твоя природа кшатрія примусить тебе вступити до бою.
18.60
स्वभावजेन कौन्तेय निबद्ध: स्वेन कर्मणा ।
कर्तुं नेच्छसि यन्मोहात्करिष्यस्यवशोऽपि तत् ॥ ६० ॥
свабга̄ва-джена каунтейа, нібаддгах̣ свена карман̣а̄
картум̇ неччгасі йан моха̄т, карішйасй авашо ’рі тат
Під впливом своєї природи, Каунтею, ти неминуче виконаєш свій обов’язок, від якого нині, піддавшись ілюзії, ти намагаєшся відмовитись.
18.61
ईश्वर: सर्वभूतानां हृद्देशेऽर्जुन तिष्ठति ।
भ्रामयन्सर्वभूतानि यन्त्रारूढानि मायया ॥ ६१ ॥
ı̄ш́варах̣ сарва-бгӯта̄на̄м̇, хр̣д-деш́е ’рджуна тішт̣гаті
бгра̄майан сарва-бгӯта̄ні, йантра̄рӯд̣га̄ні ма̄йайа̄
Арджуно! Всевишній перебуває в серці кожного. За Його волею усі живі створіння рухаються по колу в механізмі матеріального світу, який сотворила Його ілюзорна енергія, майя.
18.62
तमेव शरणं गच्छ सर्वभावेन भारत ।
तत्प्रसादात्परां शान्तिं स्थानं प्राप्स्यसि शाश्वतम् ॥ ६२ ॥
там ева ш́аран̣ам̇ ґаччга, сарва-бга̄вена бга̄рата
тат-праса̄да̄т пара̄м̇ ш́а̄нтім̇, стга̄нам̇ пра̄псйасі ш́а̄ш́ватам
О Бгарато! Довірся Йому всім серцем! З Його ласки ти зазнаєш справжнього умиротворення і досягнеш Його одвічної обителі.
18.63
इति ते ज्ञानमाख्यातं गुह्याद्गुह्यतरं मया ।
विमृश्यैतदशेषेण यथेच्छसि तथा कुरु ॥ ६३ ॥
іті те джн̃а̄нам а̄кгйа̄там̇, ґухйа̄д ґухйатарам̇ майа̄
вімр̣ш́йаітад аш́ешен̣а, йатгеччгасі татга̄ куру
Отож, Я відкрив тобі найсокровенніші істини. Тепер добре обміркуй Мої слова, а далі роби, як забажаєш.
18.64
सर्वगुह्यतमं भूय: शृणु मे परमं वच: ।
इष्टोऽसि मे दृढमिति ततो वक्ष्यामि ते हितम् ॥ ६४ ॥
сарва-ґухйатамам̇ бгӯйах̣, ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
ішт̣о ’сі ме др̣д̣гам іті, тато вакшйа̄мі те хітам
Послухай-но знову Мої найвищі настанови, найсокровенніше зі всього, що Я досі говорив тобі. Я розповім тобі це для твого блага, бо ти дуже дорогий Мені.
18.65
मन्मना भव मद्भक्तो मद्याजी मां नमस्कुरु ।
मामेवैष्यसि सत्यं ते प्रतिजाने प्रियोऽसि मे ॥ ६५ ॥
ман-мана̄ бгава мад-бгакто, мад-йа̄джı̄ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те, пратіджа̄не прійо ’сі ме
Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, жертвуй заради Мене та шануй Мене. Діючи так, ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, тому що ти – Мій найдорожчий друг.
18.66
सर्वधर्मान्परित्यज्य मामेकं शरणं व्रज ।
अहं त्वां सर्वपापेभ्यो मोक्षयिष्यामि मा शुच: ॥ ६६ ॥
сарва-дгарма̄н парітйаджйа, ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо, мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣
Облиш усі види релігії та обов’язків і повністю довірся Мені. Я позбавлю тебе від наслідків усіх гріхів. Не переймайся нічим.
Коментар
Тут оспівана слава сокровенного сенсу Бгаґавад-ґіти (гı̄та̄-гӯд̣а̄ртга-гауравам): «Облиш усе і йди до Мене. Ти не пошкодуєш про це, Арджуно, бо Я для тебе – все, і ти – усе для Мене. Це найсокровенніша істина. Що Я ще можу сказати? Ти отримаєш це у Враджі». Санскрит має літературний прийом, відомий як «ехо», дгвані, яким слово «відлунює ехом», натякаючи своїм звучанням на додаткове значення. Тут є саме такий натяк. Ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа*. Ти маєш вирушати до Враджа і там ти збагнеш найсокровеннішу істину (сарва-гугйатамам). Найглибша таємниця внутрішньої сердечної любові повністю відкривається там: «Я вільний від будь-яких обмежень, понав’язуваних релігією, друзями, суспільством, – Я – поза всім, що б то не було! Я – понад усім, Я – у самім серці всього, у найсокровеннішій частині всього сущого. На вічній землі Враджі ти відкриєш всеосяжне бачення прекрасного. Облиш усі інші заняття, плани та приходь тільки-но до Мене єдиного. Твої найсокровенніші сподівання задовольняться настільки довершено, що переважать найсміливіші сподівання. Ти відкриєш таку божественність в Мені, що не зможеш думати ні про що інше і не матимеш жодних шкодувань». Така найглибша сутність найвищої слави.
Збагнувши це все інше здається гріхом (аха̄м твам̇ сарва-па̄пебхйо, мокш̣айіш̣йа̄мі). Усе, що в матеріальному світі вважається належним та чистим, бачиться порочним, і навіть усі релігійні концепції стають гріховними. На найвищому рівні всі та все належать тільки Крішні, і найменше відхилення від цього ідеалу рівнозначне злочину.
Звичайне самозабуття провадить до імперсоналізму і сягає кульмінації у глибокому сні. Проте самозреченість (сарва-дхарма̄н паритйаджйа) для служіння Крішні (ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа) позитивна і сповнена життя. Це – цілісний і абсолютний рівень буття.
Таємний скарб вабить до себе наші серця. Нам відмовлено задовольнити найглибшу внутрішню потребу. Хоча наше серце прагнуло цього, така можливість була прихована від нас (ш́рутібгір вімр̣гйа̄м). Найкраще з усіх Писань Шрі Ґіта розглядає всі ці теми та спрямовує нас до істинної суті та остаточного висновку всіх Упанішад. Саме цим твердженням починається «Шрімад-Бгагаватам».
*У наведеному вище вірші слово «враджа» має значення «йди», «прийди», але окрім того Враджа – одна із назв Вріндавану, обителі Крішни.
18.67
इदं ते नातपस्काय नाभक्ताय कदाचन ।
न चाशुश्रूषवे वाच्यं न च मां योऽभ्यसूयति ॥ ६७ ॥
ідам̇ те на̄тапаска̄йа, на̄бгакта̄йа када̄чана
на ча̄ш́уш́рӯшаве ва̄чйам̇, на ча ма̄м̇ йо ’бгйасӯйаті
Ніколи не відкривай цього сокровенного знання тому, хто не здатен відмовитися від чуттєвих утіх, хто не має відданості, офірності чи тому, хто заздрить Мені.
18.68
य इदं परमं गुह्यं मद्भक्तेष्वभिधास्यति ।
भक्तिं मयि परां कृत्वा मामेवैष्यत्यसंशय: ॥ ६८ ॥
йа ідам̇ парамам̇ ґухйам̇, мад-бгактешв абгідга̄сйаті
бгактім̇ майі пара̄м̇ кр̣тва̄, ма̄м еваішйатй асам̇ш́айах̣
А хто являє ці духовні таємниці Моїм відданим, той неодмінно матиме чисту любов до Мене і, безумовно, повернеться до Мене.
18.69
न च तस्मान्मनुष्येषु कश्चिन्मे प्रियकृत्तम: ।
भविता न च मे तस्मादन्य: प्रियतरो भुवि ॥ ६९ ॥
на ча тасма̄н манушйешу, каш́чін ме прійа-кр̣ттамах̣
бгавіта̄ на ча ме тасма̄д, анйах̣ прійатаро бгуві
В усьому світі немає і ніколи не буде нікого, хто радував би Мене своїми справами більше, аніж ті, хто поширюють славу Шрі Ґіти.
18.70
अध्येष्यते च य इमं धर्म्यं संवादमावयो: ।
ज्ञानयज्ञेन तेनाहमिष्ट: स्यामिति मे मति: ॥ ७० ॥
адгйешйате ча йа імам̇, дгармйам̇ сам̇ва̄дам а̄вайох̣
джн̃а̄на-йаджн̃ена тена̄хам, ішт̣ах̣ сйа̄м іті ме матіх̣
Хто вивчає нашу священну бесіду, той звершує «офірування знанням» і матиме натхнення поклонятися Мені.
18.71
श्रद्धावाननसूयश्च शृणुयादपि यो नर: ।
सोऽपि मुक्त: शुभाँल्लोकान्प्राप्नुयात्पुण्यकर्मणाम् ॥ ७१ ॥
ш́раддга̄ва̄н анасӯйаш́ ча, ш́р̣н̣уйа̄д апі йо нарах̣
со ’пі муктах̣ ш́убга̄л лока̄н, пра̄пнуйа̄т пун̣йа-карман̣а̄м
А хто з вірою і без заздрощів слухає Ґіту, той отримає звільнення від гріхів і досягне благих світів, де живуть праведники.
18.72
कच्चिदेतच्छ्रुतं पार्थ त्वयैकाग्रेण चेतसा ।
कच्चिदज्ञानसम्मोह: प्रणष्टस्ते धनञ्जय ॥ ७२ ॥
каччід етач чгрутам̇ па̄ртга, твайаіка̄ґрен̣а четаса̄
каччід аджн̃а̄на-саммохах̣, пран̣ашт̣ас те дганан̃джайа
О сину Прітги! Чи був ти достатньо уважним, слухаючи Мене? О завойовнику багатств! Чи розвіялась, породжена невіглаством, твоя омана?
18.73
नष्टो मोह: स्मृतिर्लब्धा त्वत्प्रसादान्मयाच्युत ।
स्थितोऽस्मि गतसन्देह: करिष्ये वचनं तव ॥ ७३ ॥
арджуна ува̄ча
нашт̣о мохах̣ смр̣тір лабдга̄, тват-праса̄да̄н майа̄чйута
стгіто ’смі ґата-сандехах̣, карішйе вачанам̇ тава
Арджуна сказав:
О Непогрішимий! Твоєю ласкою морок моєї омани розвіявся і пам’ять повернулася до мене. Сумніви покинули мене, я ствердився в істині та готовий виконувати Твої накази.
18.74
इत्यहं वासुदेवस्य पार्थस्य च महात्मन: ।
संवादमिममश्रौषमद्भुतं रोमहर्षणम् ॥ ७४ ॥
сан̃джайа ува̄ча
ітй ахам̇ ва̄судевасйа, па̄ртгасйа ча маха̄тманах̣
сам̇ва̄дам імам аш́раушам, адбгутам̇ рома-харшан̣ам
Санджая промовив:
Так я послухав бесіду великих душ: Васудеви, Шрі Крішни та сина Прітги, Арджуни. Вона настільки дивовижна, що мене проймає священний трепет.
18.75
व्यासप्रसादाच्छ्रुतवानेतद्गुह्यमहं परम् ।
योगं योगेश्वरात्कृष्णात्साक्षात्कथयत: स्वयम् ॥ ७५ ॥
вйа̄са-праса̄да̄ч чгрутава̄н, етад ґухйам ахам̇ парам
йоґам̇ йаґеш́вара̄т кр̣шн̣а̄т, са̄кша̄т катгайатах̣ свайам
За ласкою Шрі В’ясадеви, котрий записав усі Веди, я зміг почути це найвище сокровенне вчення йоги, оспіване безпосередньо Самим Владикою йоги, Господом Шрі Крішною.
18.76
राजन्संस्मृत्य संस्मृत्य संवादमिममद्भुतम् ।
केशवार्जुनयो: पुण्यं हृष्यामि च मुहुर्मुहु: ॥ ७६ ॥
ра̄джан сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа, сам̇ва̄дам імам адбгутам
кеш́ава̄рджунайох̣ пун̣йам̇. хр̣шйа̄мі ча мухур мухух̣
О царю! Я згадую знову й знову цю чудову всеблагу бесіду Шрі Крішни з Арджуною, і моє серце раз у раз сповнює священна радість.
18.77
तच्च संस्मृत्य संस्मृत्य रूपमत्यद्भुतं हरे: ।
विस्मयो मे महान्राजन्हृष्यामि च पुन: पुन: ॥ ७७ ॥
тач ча сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа, рӯпам атй-адбгутам̇ харех̣
вісмайо ме маха̄н ра̄джан, хр̣шйа̄мі ча пунах̣ пунах̣
Згадуючи вражаючий вселенський образ Господа Харі, о царю, щоразу я переживаю радісне подивування і захоплення.
18.78
यत्र योगेश्वर: कृष्णो यत्र पार्थो धनुर्धर: ।
तत्र श्रीर्विजयो भूतिर्ध्रुवा नीतिर्मतिर्मम ॥ ७८ ॥
йатра йоґеш́варах̣ кр̣шн̣о. йатра па̄ртго дганур-дгарах̣
татра ш́рı̄р віджайо бгӯтір, дгрува̄ нı̄тір матір мама
Я абсолютно переконаний у тім, що там, де є Крішна – повелитель усіх містичних сил, і Арджуна – неперевершений лучник, там завжди тріумфує удача, перемога, процвітання і праведність!