Глава 14
Три гуни матеріального світу
Ґун̣атрайя-вібга̄га-йога
14.1
श्रीभगवानुवाच
परं भूय: प्रवक्ष्यामि ज्ञानानां ज्ञानमुत्तमम् । ॥
यज्ज्ञात्वा मुनय: सर्वे परां सिद्धिमितो गता: ॥ १ ॥
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
парам̇ бгӯйах̣ правакшйа̄мі, джн̃а̄на̄на̄м̇ джн̃а̄нам уттамам
йадж джн̃а̄тва̄ мунайах̣ сарве, пара̄м̇ сіддгім іто ґата̄х̣
Всевишній сказав:
Нині Я знову сповіщатиму тобі найвищу мудрість, найліпшу зі всього знання. Збагнувши її, мудреці досягали повноти довершеності та звільнялися від влади матерії.
14.2
इदं ज्ञानमुपाश्रित्य मम साधर्म्यमागता: ।
सर्गेऽपि नोपजायन्ते प्रलये न व्यथन्ति च ॥ २ ॥
ідам̇ джн̃а̄нам упа̄ш́рітйа, мама са̄дгармйам а̄ґата̄х̣
сарґе ’пі нопаджа̄йанте, пралайе на вйатганті ча
Осягнувши це знання, душа отримує духовне тіло, схоже на Моє, і досягає Моєї нетлінної обителі. Вона вже не народжуватиметься під час творення матеріального всесвіту і не відчуватиме занепокоєння під час його знищення.
14.3
मम योनिर्महद्ब्रह्म तस्मिन्गर्भं दधाम्यहम् ।
सम्भव: सर्वभूतानां ततो भवति भारत ॥ ३ ॥
мама йонір махад брахма, тасмін ґарбгам̇ дадга̄мй ахам
самбгавах̣ сарва-бгӯта̄на̄м̇, тато бгаваті бга̄рата
Бгарато! Моє лоно – первинна матерія, яку називають Брахманом. Туди Я уміщаю душі, даючи їм можливість з’явитися на світ.
14.4
सर्वयोनिषु कौन्तेय मूर्तय: सम्भवन्ति या: ।
तासां ब्रह्म महद्योनिरहं बीजप्रद: पिता ॥ ४ ॥
сарва-йонішу каунтейа, мӯртайах̣ самбгаванті йа̄х̣
та̄са̄м̇ брахма махад йонір, ахам̇ бı̄джа-прадах̣ піта̄
Каунтею, усі види живих істот народжуються з материнського лона одвічної матерії, а Я – Отець, Котрий дарує сім’я.
14.5
सत्त्वं रजस्तम इति गुणा: प्रकृतिसम्भवा: ।
निबध्नन्ति महाबाहो देहे देहिनमव्ययम् ॥ ५ ॥
саттвам̇ раджас тама іті, ґун̣а̄х̣ пракр̣ті-самбгава̄х̣
нібадгнанті маха̄-ба̄хо, дехе дехінам авйайам
Дужорукий Арджуно! Три ґуни матеріальної природи являють собою три прояви енергії: благість, пристрасть та невігластво. Вони обумовлюють вічну, незмінну душу, яка втілилася у тлінному матеріальному тілі.
14.6
तत्र सत्त्वं निर्मलत्वात्प्रकाशकमनामयम् ।
सुखसङ्गेन बध्नाति ज्ञानसङ्गेन चानघ ॥ ६ ॥
татра саттвам̇ нірмалатва̄т, прака̄ш́акам ана̄майам
сукга-сан̇ґена бадгна̄ті, джн̃а̄на-сан̇ґена ча̄наґга
О безгрішний! Найчистіша серед цих трьох якостей – ґуна благості. Вона дарує просвітлення та звільнення від страждань і обумовлює душу прив'язаністю до щастя та знання.
14.7
रजो रागात्मकं विद्धि तृष्णासङ्गसमुद्भवम् ।
तन्निबध्नाति कौन्तेय कर्मसङ्गेन देहिनम् ॥ ७ ॥
раджо ра̄ґа̄тмакам̇ віддгі, тр̣шн̣а̄-сан̇ґа-самудбгавам
тан нібадгна̄ті каунтейа, карма-сан̇ґена дехінам
Сину Кунті, знай, що ґуна пристрасті уособлює бажання насолоджуватися матерією. Народжена з пожадливості і прагнень, вона сковує душу прив’язаністю до матеріальної кармічної діяльності.
14.8
तमस्त्वज्ञानजं विद्धि मोहनं सर्वदेहिनाम् ।
प्रमादालस्यनिद्राभिस्तन्निबध्नाति भारत ॥ ८ ॥
тамас тв аджн̃а̄на-джам̇ віддгі, моханам̇ сарва-дехіна̄м
прама̄да̄ласйа-нідра̄бгіс, тан нібадгна̄ті бга̄рата
Знай, Бгарато, що ґуна невігластва, породжена незнанням істини, вводить усі живі створіння в оману. Вона сковує обумовлену душу лінню, сном та безумством.
14.9
सत्त्वं सुखे सञ्जयति रज: कर्मणि भारत ।
ज्ञानमावृत्य तु तम: प्रमादे सञ्जयत्युत ॥ ९ ॥
саттвам̇ сукге сан̃джайаті, раджах̣ карман̣і бга̄рата
джн̃а̄нам а̄вр̣тйа ту тамах̣, прама̄де сан̃джайатй ута
Нащадку Бгарати! Благість прив’язує людину до щастя, пристрасть поневолює діяльністю заради наслідків, а невігластво, позбавляючи людину розуму, кидає у вир помилок.
14.10
रजस्तमश्चाभिभूय सत्त्वं भवति भारत ।
रज: सत्त्वं तमश्चैव तम: सत्त्वं रजस्तथा ॥ १० ॥
раджас тамаш́ ча̄бгібгӯйа, саттвам̇ бгаваті бга̄рата
раджах̣ саттвам̇ тамаш́ чаіва, тамах̣ саттвам̇ раджас татга̄
Бгарато! Часом благість перевершує пристрасть та невігластво, іноді пристрасть перемагає невігластво і благість, а часом невігластво пригнічує благість і пристрасть.
14.11
सर्वद्वारेषु देहेऽस्मिन्प्रकाश उपजायते ।
ज्ञानं यदा तदा विद्याद्विवृद्धं सत्त्वमित्युत ॥ ११ ॥
сарва-два̄решу дехе ’смін, прака̄ш́а упаджа̄йате
джн̃а̄нам̇ йада̄ тада̄ відйа̄д, вівр̣ддгам̇ саттвам ітй ута
Коли усі брами тіла освітлені знанням, – це означає переважання ґуни благості.
14.12
लोभ: प्रवृत्तिरारम्भ: कर्मणामशम: स्पृहा ।
रजस्येतानि जायन्ते विवृद्धे भरतर्षभ ॥ १२ ॥
лобгах̣ правр̣ттір а̄рамбгах̣, карман̣а̄м аш́амах̣ спр̣ха̄
раджасй ета̄ні джа̄йанте, вівр̣ддге бгаратаршабга
Арджуно, найшляхетніший із нащадків Бгарати! Жадібність, непереборні бажання, схильність до надмірних зусиль у досягненні жаданих цілей, вказують на те, що людиною володіє ґуна пристрасті.
14.13
अप्रकाशोऽप्रवृत्तिश्च प्रमादो मोह एव च ।
तमस्येतानि जायन्ते विवृद्धे कुरुनन्दन ॥ १३ ॥
апрака̄ш́о ’правр̣ттіш́ ча, прама̄до моха ева ча
тамасй ета̄ні джа̄йанте, вівр̣ддге куру-нандана
Сину Куру! Нездатність ясно мислити, бездіяльність, збентеженість та хибні думки – характерні ознаки посилення ґуни невігластва.
14.14
यदा सत्त्वे प्रवृद्धे तु प्रलयं याति देहभृत् ।
तदोत्तमविदां लोकानमलान्प्रतिपद्यते ॥ १४ ॥
йада̄ саттве правр̣ддге ту, пралайам̇ йа̄ті деха-бгр̣т
тадоттама-віда̄м̇ лока̄н, амала̄н пратіпадйате
Якщо душа полишає тіло у момент переважання ґуни благості, вона втілюється в чистих світах величних мудреців.
14.15
रजसि प्रलयं गत्वा कर्मसङ्गिषु जायते ।
तथा प्रलीनस्तमसि मूढयोनिषु जायते ॥ १५ ॥
раджасі пралайам̇ ґатва̄, карма-сан̇ґішу джа̄йате
татга̄ пралı̄нас тамасі, мӯд̣га-йонішу джа̄йате
Якщо людина помирає під час посилення ґуни пристрасті, її душа втілюється серед людей, прив’язаних до мирської діяльності. Якщо ж вона помирає у момент впливу ґуни невігластва, то народжується в тілі тварини чи в інших нижчих формах життя.
14.16
कर्मण: सुकृतस्याहु: सात्त्विकं निर्मलं फलम् ।
रजसस्तु फलं दु:खमज्ञानं तमस: फलम् ॥ १६ ॥
карман̣ах̣ сукр̣тасйа̄хух̣, са̄ттвікам̇ нірмалам̇ пгалам
раджасас ту пгалам̇ дух̣кгам, аджн̃а̄нам̇ тамасах̣ пгалам
Мудреці стверджують, що діяльність в благості призводить до чистоти, діяльність в пристрасті – до страждань, а діяльність під впливом невігластва – до втрати розуму.
14.17
सत्त्वात्सञ्जायते ज्ञानं रजसो लोभ एव च ।
प्रमादमोहौ तमसो भवतोऽज्ञानमेव च ॥ १७ ॥
саттва̄т сан̃джа̄йате джн̃а̄нам̇, раджасо лобга ева ча
прама̄да-мохау тамасо, бгавато ’джн̃а̄нам ева ча
Благість породжує істинне знання, пристрасть збуджує пожадливість, а невігластво породжує оманливі думки, безумство і невідання істини.
14.18
ऊर्ध्वं गच्छन्ति सत्त्वस्था मध्ये तिष्ठन्ति राजसा: ।
जघन्यगुणवृत्तिस्था अधो गच्छन्ति तामसा: ॥ १८ ॥
ӯрдгвам̇ ґаччганті саттва-стга̄, мадгйе тішт̣ганті ра̄джаса̄х̣
джаґганйа-ґун̣а-вр̣тті-стга̄, адго ґаччганті та̄маса̄х̣
Ті, хто перебувають під впливом якості благочестя, підносяться до світів богів. Ті, хто перебувають в пристрасті, народжуються на Землі серед людей. А хто, перебуваючи в невігластві, робить огидні вчинки, опиняється в пекельних світах.
14.19
नान्यं गुणेभ्य: कर्तारं यदा द्रष्टानुपश्यति ।
गुणेभ्यश्च परं वेत्ति मद्भावं सोऽधिगच्छति ॥ १९ ॥
на̄нйам̇ ґун̣ебгйах̣ карта̄рам̇, йада̄ драшт̣а̄нупаш́йаті
ґун̣ебгйаш́ ча парам̇ ветті, мад-бга̄вам̇ со ’дгіґаччгаті
Коли душа усвідомлює, що лише три ґуни є причиною будь-якої діяльності у матеріальному світі і усвідомлює, що Всевишній трансцендентний до них, вона досягає Моєї божественної обителі.
14.20
गुणानेतानतीत्य त्रीन्देही देहसमुद्भवान् ।
जन्ममृत्युजरादु:खैर्विमुक्तोऽमृतमश्नुते ॥ २० ॥
ґун̣а̄н ета̄н атı̄тйа трı̄н, дехı̄ деха-самудбгава̄н
джанма-мр̣тйу-джара̄-дух̣кгаір, вімукто ’мр̣там аш́нуте
Позбувшись впливу трьох станів матерії, пов’язаними лише з матеріальним тілом, душа переважає страждання, пов’язані з народженням, старістю та смертю і вкушає нектар безсмертя.
14.21
अर्जुन उवाच
कैर्लिङ्गैस्त्रीन्गुणानेतानतीतो भवति प्रभो ।
किमाचार: कथं चैतांस्त्रीन्गुणानतिवर्तते ॥ २१ ॥
арджуна ува̄ча
каір лін̇ґаіс трı̄н ґун̣а̄н ета̄н, атı̄то бгаваті прабго
кім-а̄ча̄рах̣ катгам̇ чаіта̄м̇с, трı̄н ґун̣а̄н атівартате
Арджуна запитав:
О Господи! Які ознаки вирізняють людину, непідвладну трьом якостям матеріальної природи? Як вона себе поводить і як звільняється від впливу цих якостей?
14.22-25
श्रीभगवानुवाच
प्रकाशं च प्रवृत्तिं च मोहमेव च पाण्डव ।
न द्वेष्टि सम्प्रवृत्तानि न निवृत्तानि काङ्क्षति ॥ २२ ॥
उदासीनवदासीनो गुणैर्यो न विचाल्यते ।
गुणा वर्तन्त इत्येवं योऽवतिष्ठति नेङ्गते ॥ २३ ॥
समदु:खसुख: स्वस्थ: समलोष्टाश्मकाञ्चन: ।
तुल्यप्रियाप्रियो धीरस्तुल्यनिन्दात्मसंस्तुति: ॥ २४ ॥
मानापमानयोस्तुल्यस्तुल्यो मित्रारिपक्षयो: ।
सर्वारम्भपरित्यागी गुणातीत: स उच्यते ॥ २५ ॥
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
прака̄ш́ам̇ ча правр̣ттім̇ ча, мохам ева ча па̄н̣д̣ава
на двешт̣і самправр̣тта̄ні, на нівр̣тта̄ні ка̄н̇кшаті
уда̄сı̄на-вад а̄сı̄но, ґун̣аір йо на віча̄лйате
ґун̣а̄ вартанта ітй евам̇, йо ’ватішт̣гаті нен̇ґате
сама-дух̣кга-сукгах̣ сва-стгах̣, сама-лошт̣а̄ш́ма-ка̄н̃чанах̣
тулйа-прійа̄прійо дгı̄рас, тулйа-нінда̄тма-сам̇стутіх̣
мана̄пама̄найос тулйас, тулйо мітра̄рі-пакшайох̣
сарва̄рамбга-парітйа̄ґı̄, ґун̣а̄тı̄тах̣ са учйате
Всевишній відповів:
Пандаво! Той, хто піднявся над трьома якостями матеріальної природи, не відчуває неприязні до просвітленості, активності чи омани, коли вони проявляються, і не прагне до них, коли вони зникають. Знаючи, що вся діяльність звершується ґунами матеріальної природи, він не впадає в ілюзію. Він завжди спокійний, умиротворений і врівноважений. Стверджений у своїй духовній сутності, він однаково ставиться до радості й туги, однаково сприймає грудку землі, камінь чи золото. Він однаково ставиться до сприятливих чи несприятливих обставин. Він байдужий до образи та хвали, пошани та ганьби. Він безпристрасний, однаково ставиться до друзів та ворогів і відмовляється від будь-яких мирських досягнень.
14.26
मां च योऽव्यभिचारेण भक्तियोगेन सेवते ।
स गुणान्समतीत्यैतान्ब्रह्मभूयाय कल्पते ॥ २६ ॥
ма̄м̇ ча йо ’вйабгіча̄рен̣а, бгакті-йоґена севате
са ґун̣а̄н саматı̄тйаіта̄н, брахма-бгӯйа̄йа калпате
Хто цілковито присвятив себе відданому служінню Мені, той звільняється від впливу трьох ґун матеріальної природи та усвідомлює себе душею, отримуючи знання Брахмана.
14.27
ब्रह्मणो हि प्रतिष्ठाहममृतस्याव्ययस्य च ।
शाश्वतस्य च धर्मस्य सुखस्यैकान्तिकस्य च ॥ २७ ॥
брахман̣о хі пратішт̣га̄хам, амр̣тасйа̄вйайасйа ча
ш́а̄ш́ватасйа ча дгармасйа, сукгасйаіка̄нтікасйа ча
Потім він усвідомлює, що Я – основа Брахмана, невичерпне джерело безсмертя, вічної релігії та найвищого щастя, яке виникає з безроздільної відданості Мені.