Глава 10
Велич і краса Господа
Вібгӯті-йога
10.1
श्रीभगवानुवाच
भूय एव महाबाहो शृणु मे परमं वच: ।
यत्तेऽहं प्रीयमाणाय वक्ष्यामि हितकाम्यया ॥ १ ॥
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
бгӯйа ева маха̄-ба̄хо, ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
йат те ’хам̇ прı̄йама̄н̣а̄йа, вакшйа̄мі хіта-ка̄мйайа̄
Всевишній сказав:
О дужорукий Арджуно! Нині Я знову повім тобі Мої сокровенні істини, бо ти — Мій дорогий друг і Я бажаю тобі добра.
10.2
न मे विदु: सुरगणा: प्रभवं न महर्षय: ।
अहमादिर्हि देवानां महर्षीणां च सर्वश: ॥ २ ॥
на ме відух̣ сура-ґан̣а̄х̣, прабгавам̇ на махаршайах̣
ахам а̄дір хі дева̄на̄м̇, махаршı̄н̣а̄м̇ ча сарваш́ах̣
Ані сонми богів, ані величні мудреці не здатні осягнути таїну Мого явлення та щедрот, бо Я – першоджерело усіх богів і всіх мудреців.
10.3
यो मामजमनादिं च वेत्ति लोकमहेश्वरम् ।
असम्मूढ: स मर्त्येषु सर्वपापै: प्रमुच्यते ॥ ३ ॥
йо ма̄м аджам ана̄дім̇ ча, ветті лока-махеш́варам
асаммӯд̣гах̣ са мартйешу, сарва-па̄паіх̣ прамучйате
Хто знає Мене як неродженого, безпричинного, одвічного Владику усіх світів, той непідвладний ілюзії, як інші прості смертні, і вільний від усіх гріхів.
10.4,5
बुद्धिर्ज्ञानमसम्मोह: क्षमा सत्यं दम: शम: ।
सुखं दु:खं भवोऽभावो भयं चाभयमेव च ॥ ४ ॥
अहिंसा समता तुष्टिस्तपो दानं यशोऽयश: ।
भवन्ति भावा भूतानां मत्त एव पृथग्विधा: ॥ ५ ॥
буддгір джн̃а̄нам асаммохах̣, кшама̄ сатйам̇ дамах̣ ш́амах̣
сукгам̇ дух̣кгам̇ бгаво ’бга̄во, бгайам̇ ча̄бгайам ева ча
ахім̇са̄ самата̄ тушт̣іс, тапо да̄нам̇ йаш́о ’йаш́ах̣
бгаванті бга̄ва̄ бгӯта̄на̄м̇, матта ева пр̣тгаґ-відга̄х̣
Здатність розпізнавати глибинну суть, здатність розрізняти духовне та матеріальне, свобода від ілюзії, самовладання, правдивість, контроль думок та зовнішніх чуттів, контроль внутрішніх поривань, щастя і горе, народження і смерть, страх і безстрашність, ненасильство, незворушність, вдоволеність, милосердя, аскетизм, слава та безчестя – усі ці стани і якості живих істот мають за початок Мене єдиного.
10.6
महर्षय: सप्त पूर्वे चत्वारो मनवस्तथा ।
मद्भावा मानसा जाता येषां लोक इमा: प्रजा: ॥ ६ ॥
махаршайах̣ сапта пӯрве, чатва̄ро манавас татга̄
мад-бга̄ва̄ ма̄наса̄ джа̄та̄, йеша̄м̇ лока іма̄х̣ праджа̄х̣
Зі Свого ума Я породив Господа Брахму (творця всесвіту) зі всією всесвітньою ієрархією, чотирнадцятьох Ману (праотців людства), чотирьох вічно юних хлопчиків-мудреців-брахманів Кумарів, а також сімох великих мудреців і наділив їх містичними силами та владою. Всі жителі світу – це їхні нащадки та послідовники.
10.7
एतां विभूतिं योगं च मम यो वेत्ति तत्त्वत: ।
सोऽविकल्पेन योगेन युज्यते नात्र संशय: ॥ ७ ॥
ета̄м̇ вібгӯтім̇ йоґам̇ ча, мама йо ветті таттватах̣
со ’вікалпена йоґена, йуджйате на̄тра сам̇ш́айах̣
Кому вдалося збагнути цю істину про Мою найвищу владу та про віддане служіння Мені, той воістину набуває нерозривного зв’язку зі Мною. Це – безсумнівно.
10.8
अहं सर्वस्य प्रभवो मत्त: सर्वं प्रवर्तते ।
इति मत्वा भजन्ते मां बुधा भावसमन्विता: ॥ ८ ॥
ахам̇ сарвасйа прабгаво, маттах̣ сарвам̇ правартате
іті матва̄ бгаджанте ма̄м̇, будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣
Я – Крішна, найсолодший Абсолют, Причина всіх причин, Найвища Абсолютна Істина! Будь-яка діяльність у матеріальному та духовному світах, Веди та пов’язані з ними писання – все це починається в Мені єдиному. Ті, хто усвідомлюють цю сокровенну істину і набули богосвідомого розуму, перемагають обмеження мирських та релігійних обов’язків і служать Мені в різноманітних настроях чистої любові до Мене (рага-марга).
Коментар
Вірші з восьмого до одинадцятого цієї глави – чотири головних шлоки Шрімад Бгагавад-гіти*. Ці чотири найглибших вірші, починаючи зі слів «ахам сарвасйа прабхаво» — «Все походить із Мене», — суть цієї книги.
«Шрімад-Бгагаватам» (1.2.11) розкриває три найголовніші уявлення про Абсолют: Брахман, Параматма і Бгаґаван. Брахман – це всеоб’ємний аспект Абсолюту, Параматма – всепроникаючий аспект, а Бгаґаван – це розуміння Абсолюту як Найвищої Особи. Традиційне визначення слова «Бгаґаван» дає «Вішну-пурана» (6.5.47):
айш́варйясйя самаграсйя,
вı̄рйясйя йаш́асах̣ ш́рийах̣
джн̃а̄на-вайра̄гйайош́ чаіва,
шан̣н̣а̄м̇ бхага ітı̄н̇гана̄
Бгаґаван – «Той, Хто повною мірою володіє шістьма надбаннями – такими як багатство, могутність, слава, краса, знання та зречення». Особливу властивість Бгаґавана як Господа Нараяни, має Його влада над усіма існуючими енергіями. При тім, Шріла Джіва Госвамі дав унікальне, прекрасне пояснення: Бгаґаван означає бгаджанйя ґун̣а-віш́ішта. Він має таку природу, що кожен, хто зустрінеться з Ним, не зможе не служити Йому. Він уже ніколи не зможе припинити поклонятися і любити цього Всеприваблюючого Господа. Крішна підкорює серце кожного. Ось чому словом «сарвасйя» Господь Крішна вказує: «Я свайам Бгаґаван, Всевишній. Я не лише джерело Брахмана та Параматми, Я – джерело Повелителя усіх енергій, Той, Хто викликає шанобливий трепет кожного, – Господа Нараяни, Який перебуває на Вайкунтсі».
Маттах̣ сарвам̇ праварттате - «Кожне зусилля і кожен порух, включаючи поклоніння та служіння Мені з любов’ю і відданістю, мають свій початок у Мені».
на̄йам а̄тма̄ правачанена лабхйо,
на медхайа̄ на бахуна̄ ш́рутена
йам еваіша вр̣н̣уте тена лабхйас,
тасйаіша а̄тма̄ вівр̣н̣уте танум̇ сва̄м
(«Катхохопанішад», 1.2.23)
«Господа неможливо пізнати за допомогою логіки, розуму чи детального вивчення писань. Проте, Він Сам відкриває Себе тому, хто жадає служити Йому і молитовно просить Його милості».
Відтак, маттах̣ сарвам̇ праварттате означає: «Я - перший, Хто відкриває людям: «Поклоняйтесь Мені таким чином». Я приходжу як Гуру і через нього навчаю людей практики поклоніння».
Господь каже про Гуру як про Свій безпосередній прояв у «Шрімад- Бгагаватам» (11.17.27):
а̄ча̄рйам̇ ма̄м̇ віджа̄нı̄йа̄н,
на̄ваманйєта каргічіт
на мартйа буддгйа̄сӯйєта,
сарва дева-майо гурух̣
(Шрі Крішна сказав Своєму найближчому другу Уддгаві): “Ти маєш знати, що справжній духовний наставник невідмінний від Мене. Природа Гурудева божественна. Ніколи не дозволяй собі ставитися до Нього без належної шани і не шукай в Ньому недоліків, спираючись на мирські уявлення”. Найвища з енергій Господа – Шріматі Радгарані. Звичайно, існує багато інших вічних супутників Господа, та найвищий рівень відданого служіння являє Шріматі Радгарані. Отже, Господь каже: «Я Сам показую, як поклонятися Мені. Я особисто, в образі Моєї найвищої енергії, поклоняюсь Собі. Іті матва̄ бхаджанте ма̄м – усвідомивши це, Мій відданий починає поклонятися Мені під уважним керівництвом найкращої посеред тих, хто поклоняється Мені, Моєї найвищої енергії, Мого представника – Радгарані, Гурудева. Без Неї неможливо досягнути найвищої та найжаданішої форми служіння Мені». Тут ідеться про ра̄дга̄-да̄сйам, служіння Шріматі Радгарані. Тільки той, хто завдяки благословенню, має богосвідомий розум, здатен цінувати це, але аж ніяк не власники егоїстичного розуму, породженого світом хибних уявлень, світом ма̄йік. В цьому вірші слово «будга̄х» означає те ж саме, що й «сумедгасах» зі «Шрімад-Бгагаватам» (11.5.32): «Особистість, наділена витонченим духовним інтелектом, здатна усвідомити Божественне, і має таку здатність лише ласкою трансцендентного плану буття. Внутрішнє натхнення і керівництво, такі особистості отримують внаслідок сукріті, духовних заслуг, які з’являються у них завдяки спілкуванню з відданими Господа в минулому чи нині».
Словосполучення «бга̄ва-саманвіта̄х» означає те ж саме, що й «ра̄га-саманвіта̄х» – анура̄га – любов і порив, які виникають не завдяки суворим дотриманням настанов писань і походять не з цього світу набутків і втрат, але з бга̄ви, внутрішнього божественного натхнення. Відданість такого рівня зовсім позбавлена будь-яких розрахунків (джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄ бгакті), як це описано Шріла Рупою Госвамі в «Шрі Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.1.9):
анйа̄бгіла̄шита ш́унйам̇,
джн̃а̄на-карма̄дй ана̄вр̣там
а̄нукӯлйена кр̣шн̣а̄у-
ш́ı̄ланам̇ бгактір уттама̄
«Найвища відданість задовольняє трансцендентні бажання Господа Крішни і позбавлена мирських бажань, таких як діяльність заради зиску чи отримання знання».
Найрідкісніший та найвеличніший різновид відданості – спонтанна відданість, відома як ра̄га-ма̄рга. У цій лінії, під керівництвом істинного Гуру, величний відданий може отримати своє служіння, повністю ввіривши себе лідеру однієї з груп особистих наближених Крішни, які служать Господу у стосунках дружби (сакг’я-раса), батьківської любові (ва̄тсалйа-раса) чи подружньої любові (мадхура-раса). У Вріндавні в настрої спонтанної відданості Йому служать такі Його друзі, як Субал Сакга, та Його батьки – Нанда Махарадж і матінка Яшода з групами своїх відданих. Гопı̄, очолювані Лалітою та Вішакгою, служать Йому в подружніх стосунках. Проте, зі всіх Його наближених і посеред усіх гопı̄, найвищий рівень сокровенного служіння, сповненого любові, являє Шріматі Радгарані. Тому кульмінація ра̄га-ма̄рги - служіння стопам Шріматі Радгарані (ра̄дга̄-да̄сйам). То є найвища мета рӯпа̄нуга-гауд̣ı̄я-сампрада̄ї, послідовників безроздільної відданості Шрі Чайтаньї Махапрабгу, як тому й навчав Шріла Рупа Госвамі Прабгупада.
*Шріла Вішванатг Чакраварті Тгакур пише у своєму коментарі «Сарартга-варшіні»: «Ці чотири вірші є сама суть Бгаґавад-Ґіти. Вони дарують душі найдовершеніше благо, позбавляючи від усіх бід, в яких вона опинилась, ставши жертвою невігластва».
10.9
मच्चित्ता मद्गतप्राणा बोधयन्त: परस्परम् ।
कथयन्तश्च मां नित्यं तुष्यन्ति च रमन्ति च ॥ ९ ॥
мач-чітта̄ мад-ґата-пра̄н̣а̄, бодгайантах̣ параспарам
катгайанташ́ ча ма̄м̇ нітйам̇, тушйанті ча раманті ча
Мої віддані постійно заглиблені тільки в думки про Мене, все їхнє життя повністю присвячене служінню Мені. Відкриваючи одне одному істини про Мене, вони провадять увесь час у бесідах про Мене, отримуючи від того задоволення та блаженство.
Коментар
Господь Крішна так говорить про ті душі, які повністю довірились Йому: «Я – Серце їхніх сердець, Я – у кожній їхній думці. Усі їхні сили і усе їхнє життя присвячені Мені. Розмовляючи про Мене, вони підтримують і надихають одне одного. Вони завжди хочуть говорити про Мене і ні про кого іншого з кожним зустрічним. У будь-якому місці, у будь-який час, за будь-яких обставин, Я – одна-єдина тема їхніх розмов. Вони отримують велику радість, говорячи про Мене (тушйанті ча)».
Аж до божественних батьківських стосунків присутнє почуття удоволення. А далі раманті ча – «Точнісінько як жінка тішиться стосунками зі своїм чоловіком, так і віддані переживають екстаз від Моєї безпосередньої присутності, говорячи про Мене». Таке пояснення дали попередні ачар’ї: Шріла Вішванатг Чакраварті Тгакур, Шріла Баладев Відьябгушана та Шріла Бгактівінод Тгакур.
10.10
तेषां सततयुक्तानां भजतां प्रीतिपूर्वकम् ।
ददामि बुद्धियोगं तं येन मामुपयान्ति ते ॥ १० ॥
теша̄м̇ сатата-йукта̄на̄м̇, бгаджата̄м̇ прı̄ті-пӯрвакам
дада̄мі буддгі-йоґам̇ там̇, йена ма̄м упайа̄нті те
Хто щиро шукає Мене, того Я наділяю духовним розумом, який дозволяє прийти до Мене.
або
Таким відданим, що назавжди вручили себе Мені та повністю поглинені любовним служінням Мені, Я дарую божественне натхнення, через яке вони можуть отримати близькі стосунки зі Мною.
Коментар
Господь каже: «Найближчі з-поміж Моїх слуг (чия відданість описана у попередньому вірші словом “раманті”) – це ті, чиє серце сповнене любові (бгаджата̄м̇ прı̄ті-пӯрвакам), і які постійно зайняті (сатата-йукта) служінням Мені у настрої подружніх стосунків (мадгура-раса)». Потім Він проголошує, що обдарує їх натхненням, дасть внутрішні настанови, через які вони прийдуть до Нього (йєна ма̄м упайа̄нті те). Як у цьому, так і у попередньому вірші, служіння Господу описується як вічне (нітйам та сатата-йукта).
Твердження Господа, що Він нагородить Своїх відданих натхненням, завдяки якому вони прийдуть до Нього, може здатися зайвим. Ось чому вираз «ма̄м упайа̄нті те» (вони прийдуть до Мене) слово «упайа̄нті» слід розуміти у сенсі па̄ракı̄йа-бга̄вена – упапаті. Слово «паті» означає «чоловік», а «упапаті» - «коханий».
У Вріндавані Господь Крішна не є законним чоловіком, бо там Він обіймає найвище становище: Він – Владика сердець, Який перевершив навіть подружні стосунки (па̄ракı̄йа-раса). Обдурюючи своїх чоловіків, гопı̄ Вріндавану зустрічаються з Крішною. Вони нікому не дозволяють стати між Крішною і ними. Навіть загальноприйняті закони і настанови писань відступають, бо положення Крішни абсолютне і такі стосунки для Нього найсолодші. Такий Вріндавана-бгаджан* і таке сокровенне значення слова «упапаті».
«Мої стосунки з ними не залежать від усього, що можна збагнути, в тому числі від суспільних законів і навіть від настанов священних писань. Ці стосунки настільки глибокі та природні, одвічно притаманні душі, що вони не потребують схвалення суспільства чи писань. Я кажу своїм відданим: «Зовні ви можете шанобливо ставитися до усіх цих обмежень і жити у цивілізованому суспільстві. Та ваші серця назавжди віддані Мені». Таким особливим натхненням і розумом Я наділяю цих відданих (буддгі-йогам̇ йєна ма̄м упайа̄нті те).
Існують зовнішні вимоги – закони суспільства і писань, та Моє становище вище за все. Веди – це Мої настанови для звичайних людей, далеких від служіння Мені, і таким законам підпорядковане суспільство. Та Мої особисті духовні стосунки сокровенні й незалежні. Вони не потребують нічийого схвалення. Ці стосунки вічні й вони вищі усього мирського. Вони не залежать від людських думок чи законів, проголошених Ведами. Скоріше, Веди самі шукають їх».
Ш́рутібгір вімргйам («Шрімад-Бгагаватам», 10.47.61). Віш́еша-мр̣гйа – Веди перебувають у пошуку цього унікального духовного виміру. У розділі «Шрімад-Бгагаватам», де описана ра̄са-лı̄ла̄, Веди молитовно благають пробачити їм: “Зазвичай вважається, що ми несемо звістку про Тебе, та ми не в змозі описати Тебе таким, яким побачили Тебе тут. Тепер ми розуміємо, що образили Тебе, бо не змогли розповісти цьому світові про ра̄са-лı̄лу».
Немов дорожні знаки, богооткровенні писання лише вказують напрям, та де і як? – «Цього ми не знаємо». Тільки: «Ви зможете знайти Господа, якщо рухатиметесь у цьому спрямуванні». Усе, що існує, належить Йому. Хто це усвідомив, той будь-які схильності до експлуатації та чуттєвих утіх, вирвав з корінням. Наприклад, незаміжня дівчина може бути доступною багатьом мужчинам, але це неможливо для дівчини, котра вийшла заміж, – вона належить своїй сім’ї. Подібно цьому, коли ми усвідомимо, що все призначене для насолод Крішни, ми побачимо, що наші схильності до особистих своєкорисливих утіх полишили нас назавжди. Не залишиться нічого, що хотілося б використати для власних чуттєвих утіх. Глибоко у своїх серцях ми відчуємо, що все існує тільки для Його насолоди, і для будь-яких інших власних інтересів просто не залишиться місця.
Це стосується й нас самих – ми існуємо лише для Його втіхи. Все призначене для Його божественних ігор (лı̄л), і ні для чого іншого. В єдиній лı̄лі міститься все. Пожадливість зникне, коли ми побачимо справжнє призначення всього сущого. Господь – власник, і Його владарювання абсолютне. Священні писання й закони суспільства визначають: «Це – твоє, це – його, а це – ще чиєсь», та все це схоже на тимчасову оренду. Насправді все, що оточує нас, – з усіх поглядів, одвічна власність Шрі Крішни. Всі інші власники та їхня власність, уявлення про господаря й слугу відносні, вони надаються Господом тільки на певний час. Він єдиний – найвищий Володар і Той, Хто насолоджується.
Цілковите очищення наших сердець можливе лише тоді, коли ми прийдемо до такого висновку. Кожен думає про себе як про власника численних речей, та все це – хвороба серця (хр̣д-рогам). Це сприйняття реальності хворобливою свідомістю. У стані здоров’я, коли серце очиститься, ми зможемо побачити Найвище Ціле і збагнути, що все передбачене лише для Його задоволення.
*
Вікрı̄д̣ітам̇ враджа-вадхӯбхір ідам̇ ча вішн̣ох,
ш́раддхан̇віто ‘нуш́р̣н̣уйад атха варн̣айед йах̣
хактім пара̄м̇ бгагаваті пратілабхйа кам̇ам̇,
хрд̣-рогам а̄ш́в апахінотй ачірен̇а дхı̄рах̣
(«Шрімад-Бгагаватам», 10.33.39)
«Хто зміг приборкати свої почуття і має велику віру у божественні ігри, якими тішиться Господь Крішна з гопі (ра̄са-лı̄ла̄), хто почув про ці священні діяння від справжнього Гуру, той постійно оспівує їх і розповідає про їхню славу. Така душа отримує найвищу форму відданості Господу, швидко виліковуючись від хвороби серця – пожадливості».
Шріла Джива Госвамі у своїх творах особливо підкреслює слово «дгı̄ра», яке означає «той, хто володіє собою». Перш ніж слухати про такі найсокровенніші істини, слід навчитися володіти собою, інакше це зашкодить нашому духовному життю.
наітат сама̄чаредж джа̄ту,
манаса̄пі хі анı̄ш́вараг
вінаш́йатй а̄чаран мауд̣хйа̄д,
йатха̄рудро ‘бдгі-джам̇ вішам
(«Шрімад-Бгагаватам», 10.33.30)
«Ніхто навіть подумки не має намагатися наслідувати стосунки Всевишнього та гопı̄. Той, хто в дрімучому невігластві намагається імітувати ігри Господа, загине, подібно до того, як наслідуючи Господа Шіву, він взяв би та випив отруту, що виникла з океану». («Шрімад-Бгагаватам» описує, як боги та демони разом збивали океан, бажаючи добути нектар. Коли були отримані нектар і отрута, Господь Шіва, завдяки своїй могутності, зміг утримати отруту в горлі.)
10.11
तेषामेवानुकम्पार्थमहमज्ञानजं तम: ।
नाशयाम्यात्मभावस्थो ज्ञानदीपेन भास्वता ॥ ११ ॥
теша̄м ева̄нукампа̄ртгам, ахам аджн̃а̄на-джам̇ тамах̣
на̄ш́айа̄мй а̄тма-бга̄ва-стго, джн̃а̄на-дı̄пена бга̄свата̄
Зі співчуття до них Я, перебуваючи в їхніх серцях, розсіюю темряву невігластва світлом духовного знання.
чи
Скорений любов’ю Моїх відданих, які переживають біль розлуки зі Мною, Я Сам являю Себе в їхніх серцях, як сонце, що розсіює темряву.
Коментар
Перший з двох наведених перекладів – найбільш розповсюджене трактування цього вірша. Та якщо ми належним чином поцінуємо чисту, вільну від розрахунків відданість (джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄ бгакті), то наведене тут ствердження Господа може здатися надмірним і непослідовним.
Якщо величні віддані, про яких йдеться у цьому вірші, уже звершують постійне та самовіддане служіння, більш того, ствердились у світі чистої спонтанної любові (ра̄га-ма̄рги), то як же зрозуміти, що Господь на цій завершальній стадії розсіює їхнє невігластво (тамах), породжене хибним розумінням (аджн̃а̄на -джам), наділяючи їх знанням (джн̃а̄ною)? Адже джн̃а̄на не більш ніж заволока – часткове й обмежене уявлення про Абсолютну Істину (джн̃а̄на-кармадй ана̄вртам… бгактір уттама̄). Ті, хто вже досягли відданості, позбавленої потреби у знанні (джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄ бгакті), як же вони можуть повернутися до того ж знання (джн̃а̄ни)? Шріла Вішванатг Чакраварті Тгакур у своєму коментарі відмічає, що це знання надзвичайне (вілакшан̣ам), проте не вдається в детальні пояснення. Бажаючи з’ясувати це питання, ми наведемо тут таке пояснення.
Скорбота і хибні думки зазвичай вважаються ознаками невігластва (тамо-ґун̣и). Занурені в джн̃а̄на-ш́ӯнйа̄ бгакті віддані, які сприймають Крішну не як Всевишнього, а як друга, сина, чоловіка чи коханого, іноді переживають тугу й хибні думки, та це лише зовні нагадує невігластво. Насправді, це біль від розлуки з Господом. Вони побиваються: «Куди Ти пішов?»
У цьому вірші слова Господа «теша̄м ева̄нукампа̄ртгам» зазвичай перекладають як: «На їхнє превелике щастя» або «З жалю до них (Я розсіюю темряву їхнього незнання і т.д.)». Проте, ці ж слова можна перекласти й так: «Я хочу їхньої прихильності. Я прагну здобути ласку цих відданих найвищого рівня».
У «Шрімад-Бгагаватам» (10.82.44) Господь промовляє, звертаючись до гопı̄:
майі бгактір хі бхӯта̄на̄м,
амртатва̄йа калпате
дішт̣йа̄ йад а̄сı̄н мат-снехо,
бгаватı̄на̄м̇ мад-а̄панах̣
«Зазвичай люди хочуть набути відданості Мені заради досягнення вічного життя. Прагнучи вийти за межі тлінного світу і досягти безсмертя, вони приходять до Мене й шанують Мене. З тої ж причини вони намагаються служити Мені. Проте, ваш талан, о гопı̄, в тім що ви маєте природну схильність до Мене. В решті решт вона приведе вас до Мене».
Таким є загальноприйняте значення. Однак Шріла Крішнадас Кавірадж Госвамі в «Шрі Чайтанья-чарітамріті» відкриває таємне значення слів Крішни, промовлених Ним до гопı̄, прямо протилежне загальноприйнятому:
«За свою відданість всі чекають від Мене допомоги в досягненні найвищого вічного блага і вважають себе щасливими, якщо якимось чином пов’язані зі Мною. Та я вважаю щасливим Себе, зустрівшись з неоціненною любов’ю, яку Я побачив у ваших серцях. Моя велика удача дозволила Мені зустрітися з вами.»
Отже, й тут, у Шрі Гіті, Господь промовляє: теша̄м ева̄нукампа̄ртгам – «Скорений беззавітною любов’ю цих відданих, безсилий терпіти їхні страждання розлуки зі Мною, Я бажаю дати їм радість і осяваю трансцендентним світлом, наділяючи їх особливим розумінням: «Я повернувся до вас, нині ви знову можете бачити Мене». Являючи Своє надприродне сяйво (джн̃а̄на-дı̄пена), Я являю їм Свою присутність у той момент, коли вони найбільше потребують Мене, позбавляючи їх страждань розлуки».
А̄тма-бга̄ва-стгах: Господь являє Себе відповідно до Своїх божественних стосунків (раси) з тим чи іншим відданим: для друга як друг, для матері як дитя, для дружини як чоловік, для тієї, що кохає як коханий.
Коли Шрі Чайтанья Махапрабгу пішов з дому, обравши життя в зреченні, саннйа̄су, то матінка Шачі ридала, не в змозі витримати біль розлуки. Вона приготувала пречудову їжу і пропонувала її Божеству, проливаючи сльози: «Де мій Німай? Він так любить ці страви, але нині Його немає з нами». Господь Чайтанья, несподівано з’явившись там, почав смакувати їжу. «Ох, Німай їсть!» - вигукнула Шачідеві, на час переставши відчувати страждання від розлуки. Щоправда, скоро вона сказала сама собі: «А чи справді я бачила Німая, Який смакував їжу? Адже Він тепер саннйа̄сі та перебуває в Джаганнатга Пурі, як же Він міг прийти сюди? Чи насправді я служила Йому? Певно, я помилилась». Вона ще раз оглянула посуд, перевіряючи, чи не лишилась там їжа. Виявивши посуд порожнім, вона подумала, що до неї в дім зайшов собака чи якась інша тварина і з’їла приготовану їжу. Та у ту ж мить Німай вочевидь з’явився перед нею і матінка Шачі знову побачила Його золотосяйний лик. Це сяйво трансцендентне і не є «знанням» (джн̃а̄ною) в його звичному словесному значенні.
Найвищий рівень стосунків з Богом – паракı̄йа-раса. Слово «паракı̄йа» означає «той, що належить іншому», «чужий». У кожному з видів божественних стосунків Господь зачаровує всіх. Ця паракı̄йа-раса присутня повсюди у Вріндавані, де кожен іде шляхом любові (ра̄га-ма̄рги). Друзі Крішни говорять між собою: «Часом люди кажуть, що Крішна – житель Матгури. Вони стверджують, що Він – син Васудеви та скоро повернеться в Матгуру. Вони заявляють, що Він не наш друг! Ми справді втратимо Його товариство? Як же тоді ми зможемо жити у джунглях і пасти корів?» Вони побоюються: «Ми можемо втратити Його будь-якої миті», і це підсилює їхнє дружнє служіння Йому.
Так і матінка Яшода роздумує: «Іноді можна почути, що Крішна син Деваки, а не мій. Як так може бути? Я не згодна з цим. Він – моє дитя!» Такі уявлення підсилюють ласкаву прихильність Яшоди до Крішни: «Я можу втратити Його? Як же тоді я житиму?» Паракı̄йа-раса робить стосунки з Крішною надзвичайно втаємниченими, бо спілкування з Ним можна втратити будь-якої миті. Найвища інтенсивність служіння є в мадгура-расі (расі шлюбу). В інших расах буває деяка збентеженість, очікування того, що Він може піти від них, та шлюбні стосунки божественної обителі Вріндавана виходять за рамки заповідей писань і суспільства, які приписують вірність чоловікові чи жінці (свакı̄йя). Наука відданості визнає паракı̄йю («належність іншому»)тим найвищим розумінням, яке переважає схвалену суспільством і писаннями свакı̄йю («власність за правом»).
Паракı̄йя, тобто стосунки закоханих «поза законом», живить ігри Крішни. Тут ми бачимо принцип одурювання тих, що хочуть владарювати над іншими, наприклад, чоловік над жінкою чи батьки над дитиною. Стосунки свакı̄йї, які вважаються нормою, широко розповсюджені, проте, позашлюбні стосунки, що порушують правила писань і суспільства, передбачають значний ризик – небезпеку согрішити. Тому такі стосунки надзвичайно рідкісні, а їхня унікальність підсилює їхню цінність та інтенсивність. Ідея обману «того, хто має право власності» на користь «позбавленого цього права» - надзвичайно витончене розуміння стосунків з Абсолютом. Насправді, у стосунках з Крішною не може бути нічого «незаконного», бо Він має всі права. Проте божественна воля влаштовує все так, щоби підсилити відданість того, хто поклоняється Господу, точнісінько як почуття голоду робить їжу ще смачнішою.
На Вайкунтсі природа поклоніння Господу Вішну пронизана величчю, пишністю, шаною та благоговінням. Та найвищою є концепція Абсолюту, яка розкриває образ і характер Бога, які подібні до людських. Про це сказано у «Шрі Чайтанья-чарітамріті» в настановах Шріли Санатани Госвамі:
кр̣щн̣ера йатека кхела̄, сарвоттама нара-лı̄ла̄,
нара-вапу та̄ха̄ра сварӯпа,
гопа-веш́а, вен̣у-кара, нава-киш́ора, ната-вара,
нара-лı̄ла̄ра хайа анурӯпа
кр̣щн̣ера мадхура-рӯпа, ш́уна, сана̄тана,
йе рӯпера зка кан̣а, дуба̄йа йе трибхувана,
сарва пра̄н̣ı̄ каре а̄карщан̣а
«Найвища з форм Бога – Крішна, Який, подібно людині, занурений у Свої вічні божественні діяння. В образі юного пастушка з Вріндавану, найліпшого танцюриста, Він постійно втішається Своїми діяннями, граючи на флейті. Його краса настільки солодка та чарівлива, що навіть найменший її проблиск заповнює собою увесь світ! Тому усі живі істоти непереборно приваблюються до Крішни».
Він є досяжним для кожного. Ми можемо виявити Бога виключно близько – в людській подобі. Чому саме людська подоба Крішни є найвищою формою Абсолютної істини? Відповідно до глибини блаженства (раси), яка слугує одиницею виміру осягання Безмежного. Стосунки з Богом розвиваються з ш́а̄нта-, да̄сйа-, сакгйа- та ва̄тсалйа-раси (утихомирення, стосунків слуги та господаря, дружби, батьківських стосунків), переходять до мадгура-раси (божественного подружжя), а потім – і до паракı̄йя-раси (позашлюбної любові). Все це описане духовними експертами, позбавлене самообману та сліпої віри.
Якщо ми йдемо шляхом лінії рӯпа̄нуга-бгаджану (відданості Господу в учнівській послідовності Рупи Госвамі), яка має свій початок біля стоп Шрі Чайтаньядева, то зможемо достойно оцінити наукову основу цього шляху. Попередні ачар’ї відкрили нам, яким чином, крок за кроком, ми можемо наслідувати це, осягати це та доторкнутися до цього.
10.12,13
अर्जुन उवाच
परं ब्रह्म परं धाम पवित्रं परमं भवान् ।
पुरुषं शाश्वतं दिव्यमादिदेवमजं विभुम् ॥ १२ ॥
आहुस्त्वामृषय: सर्वे देवर्षिर्नारदस्तथा ।
असितो देवलो व्यास: स्वयं चैव ब्रवीषि मे ॥ १३ ॥
арджуна ува̄ча
парам̇ брахма парам̇ дга̄ма, павітрам̇ парамам̇ бгава̄н
пурушам̇ ш́а̄ш́ватам̇ дівйам, а̄ді-девам аджам̇ вібгум
а̄хус тва̄м р̣шайах̣ сарве, деваршір на̄радас татга̄
асіто девало вйа̄сах̣, свайам̇ чаіва бравı̄ші ме
Арджуна сказав:
Ти – найвища Істина, кінцевий притулок, джерело всієї чистоти. Ти не підвладний часові та перебуваєш за межами світу матерії. Всі мудреці, такі як Деварші Нарада, Асіта, Девала, В’яса та інші, описують Тебе як ненароджену, одвічну, всюдисущу Особу. І нині Ти Сам підтверджуєш ці слова!
10.14
सर्वमेतदृतं मन्ये यन्मां वदसि केशव ।
न हि ते भगवन्व्यक्तिं विदुर्देवा न दानवा: ॥ १४ ॥
сарвам етад р̣там̇ манйе, йан ма̄м̇ вадасі кеш́ава
на хі те бгаґаван вйактім̇, відур дева̄ на да̄нава̄х̣
О Кешаво, я повністю приймаю, що все, сказане Тобою – істина. О Господи! Справді, ні боги, ані демони не можуть до кінця осягнути Тебе.
10.15
स्वयमेवात्मनात्मानं वेत्थ त्वं पुरुषोत्तम ।
भूतभावन भूतेश देवदेव जगत्पते ॥ १५ ॥
свайам ева̄тмана̄тма̄нам̇, веттга твам̇ пурушоттама
бгӯта-бга̄вана бгӯтеш́а, дева-дева джаґат-пате
О Найвища Особо, Творцю світобудови, Повелителю всіх істот! О Боже богів! О Хоронителю всесвіту! Воістину, тільки Ти єдиний знаєш Себе повною мірою!
10.16
वक्तुमर्हस्यशेषेण दिव्या ह्यात्मविभूतय: ।
याभिर्विभूतिभिर्लोकानिमांस्त्वं व्याप्य तिष्ठसि ॥ १६ ॥
вактум архасй аш́ешен̣а, дівйа̄ хй а̄тма-вібгӯтайах̣
йа̄бгір вібгӯтібгір лока̄н, іма̄м̇с твам̇ вйа̄пйа тішт̣гасі
Будь ласка, розкажи мені детально про Свої дивовижні трансцендентні прояви, якими Ти пронизуєш всесвіт.
10.17
कथं विद्यामहं योगिंस्त्वां सदा परिचिन्तयन् ।
केषु केषु च भावेषु चिन्त्योऽसि भगवन्मया ॥ १७ ॥
катгам̇ відйа̄м ахам̇ йоґім̇с, тва̄м̇ сада̄ парічінтайан;
кешу кешу ча бга̄вешу, чінтйо ’сі бгаґаван майа̄
О найвеличніший містику! Як я можу спізнати Тебе і постійно думати про Тебе? В якому із Твоїх численних образів мені споглядати тебе подумки?
10.18
विस्तरेणात्मनो योगं विभूतिं च जनार्दन ।
भूय: कथय तृप्तिर्हि शृण्वतो नास्ति मेऽमृतम् ॥ १८ ॥
вістарен̣а̄тмано йоґам̇, вібгӯтім̇ ча джана̄рдана
бгӯйах̣ катгайа тр̣птір хі, ш́р̣н̣вато на̄сті ме ’мр̣там
О Джанардано, опиши детально, як налагодити зв’язок з Тобою, знаючи про Твої дивовижні вияви, бо неможливо пересититися нектаром Твоїх слів!
10.19
श्रीभगवानुवाच
हन्त ते कथयिष्यामि दिव्या ह्यात्मविभूतय: ।
प्राधान्यत: कुरुश्रेष्ठ नास्त्यन्तो विस्तरस्य मे ॥ १९ ॥
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ханта те катгайішйа̄мі, дівйа̄ хй а̄тма-вібгӯтайах̣
пра̄дга̄нйатах̣ куру-ш́решт̣га, на̄стй анто вістарасйа ме
Всевишній сказав:
Арджуно, найліпший з-поміж Куру! Безумовно, Я розповім тобі про Мої дивовижні прояви, та лише про найголовніші, бо слава Моя – неосяжна.
10.20
अहमात्मा गुडाकेश सर्वभूताशयस्थित: ।
अहमादिश्च मध्यं च भूतानामन्त एव च ॥ २० ॥
ахам а̄тма̄ ґуд̣а̄кеш́а, сарва-бгӯта̄ш́айа-стгітах̣
ахам а̄діш́ ча мадгйам̇ ча, бгӯта̄на̄м анта ева ча
О переможцю сну! Я – Найвища Душа, Яка перебуває в серцях усіх створінь! Я – початок, середина і кінець їхнього життєвого шляху.
10.21
आदित्यानामहं विष्णुर्ज्योतिषां रविरंशुमान् ।
मरीचिर्मरुतामस्मि नक्षत्राणामहं शशी ॥ २१ ॥
а̄дітйа̄на̄м ахам̇ вішн̣ур, джйотіша̄м̇ равір ам̇ш́ума̄н
марı̄чір марута̄м асмі, накшатра̄н̣а̄м ахам̇ ш́аш́ı̄
Серед дванадцяти Адітьїв Я – Вішну! Серед джерел світла Я – променисте сонце, серед Марутів Я – Марічі, серед нічних небесних тіл Я – місяць.
10.22
वेदानां सामवेदोऽस्मि देवानामस्मि वासव: ।
इन्द्रियाणां मनश्चास्मि भूतानामस्मि चेतना ॥ २२ ॥
веда̄на̄м̇ са̄ма-ведо ’смі, дева̄на̄м асмі ва̄савах̣
індрійа̄н̣а̄м̇ манаш́ ча̄смі, бгӯта̄на̄м асмі четана̄
Серед Вед Я – Сама Веда, серед богів всесвіту Я – їхній повелитель, Індра, а з-поміж почуттів – ум! Я - свідомість живих створінь!
10.23
रुद्राणां शङ्करश्चास्मि वित्तेशो यक्षरक्षसाम् ।
वसूनां पावकश्चास्मि मेरु: शिखरिणामहम् ॥ २३ ॥
рудра̄н̣а̄м̇ ш́ан̇караш́ ча̄смі, віттеш́о йакша-ракшаса̄м
васӯна̄м̇ па̄вакаш́ ча̄смі, мерух̣ ш́ікгарін̣а̄м ахам
Серед одинадцяти Рудр Я – Господь Шіва, серед якшів та ракшасів Я – хранитель скарбів Куверу! З восьми Васу Я – Агні, а серед гір Я – вселенська гора Меру!
10.24
पुरोधसां च मुख्यं मां विद्धि पार्थ बृहस्पतिम् ।
सेनानीनामहं स्कन्द: सरसामस्मि सागर: ॥ २४ ॥
пуродгаса̄м̇ ча мукгйам̇ ма̄м̇, віддгі па̄ртга бр̣гаспатім
сена̄нı̄на̄м ахам̇ скандах̣, сараса̄м асмі са̄ґарах̣
Партго! Знай Мене як найголовнішого жерця планет богів Брігаспаті! Серед небесних полководців Я - Карттікея, а серед водоймищ – океан!
10.25
महर्षीणां भृगुरहं गिरामस्म्येकमक्षरम् ।
यज्ञानां जपयज्ञोऽस्मि स्थावराणां हिमालय: ॥ २५ ॥
махаршı̄н̣а̄м̇ бгр̣ґур ахам̇, ґіра̄м асмй екам акшарам
йаджн̃а̄на̄м̇ джапа-йаджн̃о ’смі, стга̄вара̄н̣а̄м̇ хіма̄лайах̣
Серед великих мудреців Я - Бгрігу, із сакральних звуків – священний склад Ом, зі всіх жертвувань Я – повторення святих імен Господа, а з нерухомого Я - Гімалаї!
10.26
अश्वत्थ: सर्ववृक्षाणां देवर्षीणां च नारद: ।
गन्धर्वाणां चित्ररथ: सिद्धानां कपिलो मुनि: ॥ २६ ॥
аш́ваттгах̣ сарва-вр̣кша̄н̣а̄м̇, деваршı̄н̣а̄м̇ ча на̄радах̣
ґандгарва̄н̣а̄м̇ чітраратгах̣, сіддга̄на̄м̇ капіло муніх̣
Серед дерев Я – всесвітнє древо Ашваттга, серед божественних мудреців Я – Нарада, серед небесних співаків та музикантів Я – Чіраратга, а із тих, хто набув довершеності, – мудрець Капіла!
10.27
उच्चैःश्रवसमश्वानां विद्धि माममृतोद्भवम् ।
ऐरावतं गजेन्द्राणां नराणां च नराधिपम् ॥ २७ ॥
уччаіх̣ш́равасам аш́ва̄на̄м̇, віддгі ма̄м амр̣тодбгавам
аіра̄ватам̇ ґаджендра̄н̣а̄м̇, нара̄н̣а̄м̇ ча нара̄дгіпам
Із коней Я – Уччаіхшрава, народжений з нектару безсмертя! Зі шляхетних слонів Я – багатоголовий Айравата, що носить на собі царя небес Індру, а з-поміж людей Я – цар!
10.28
आयुधानामहं वज्रं धेनूनामस्मि कामधुक् ।
प्रजनश्चास्मि कन्दर्प: सर्पाणामस्मि वासुकि: ॥ २८ ॥
а̄йудга̄на̄м ахам̇ ваджрам̇, дгенӯна̄м асмі ка̄мадгук
праджанаш́ ча̄смі кандарпах̣, сарпа̄н̣а̄м асмі ва̄сукіх̣
Зі зброї Я – удар блискавки, серед корів – небесна сурабгі, яка здійснює бажання! Серед причин появи нащадків, Я – Кандарпа, бог любові, серед одноголових отруйних змій Я – Васукі!
10.29
अनन्तश्चास्मि नागानां वरुणो यादसामहम् ।
पितॄणामर्यमा चास्मि यम: संयमतामहम् ॥ २९ ॥
ананташ́ ча̄смі на̄ґа̄на̄м̇, варун̣о йа̄даса̄м ахам
пітР̣̄н̣а̄м арйама̄ ча̄смі, йамах̣ сам̇йамата̄м ахам
Серед багатоголових неотруйних змій Я – Ананта, який підтримує весь всесвіт, серед жителів вод Я – Варуна! Серед предків Я – Ар’яма, а з тих, хто вершить правосуддя Я – суддя загробного царства Яма!
10.30
प्रह्लादश्चास्मि दैत्यानां काल: कलयतामहम् ।
मृगाणां च मृगेन्द्रोऽहं वैनतेयश्च पक्षिणाम् ॥ ३० ॥
прахла̄даш́ ча̄смі даітйа̄на̄м̇, ка̄лах̣ калайата̄м ахам
мр̣ґа̄н̣а̄м̇ ча мр̣ґендро ’хам̇, ваінатейаш́ ча пакшін̣а̄м
Я – святий Прахлада, найвеличніший з-поміж синів демонів, серед поневолювачів Я – час! Я - лев, цар звірів, з-поміж птахів Я – Гаруда, що носить на собі Господа Вішну!
10.31
पवन: पवतामस्मि राम: शस्त्रभृतामहम् ।
झषाणां मकरश्चास्मि स्रोतसामस्मि जाह्नवी ॥ ३१ ॥
паванах̣ павата̄м асмі, ра̄мах̣ ш́астра-бгр̣та̄м ахам
джгаша̄н̣а̄м̇ макараш́ ча̄смі, сротаса̄м асмі джа̄хнавı̄
Зі всього, що очищує, Я – вітер, із тих, хто носить зброю, Я – праведний цар Рама! Серед риб Я – акула, а із рік – священна Ганга!
10.32
सर्गाणामादिरन्तश्च मध्यं चैवाहमर्जुन ।
अध्यात्मविद्या विद्यानां वाद: प्रवदतामहम् ॥ ३२ ॥
сарґа̄н̣а̄м̇ а̄дір анташ́ ча, мадгйам̇ чаіва̄хам арджуна
адгйа̄тма-відйа̄ відйа̄на̄м̇, ва̄дах̣ правадата̄м ахам
Арджуно, Я причина творення, підтримання і руйнування всього сущого! З-поміж усіх видів знання Я - прагнення духовного самопізнання, серед логічних доказів Я – остаточна істина.
10.33
अक्षराणामकारोऽस्मि द्वन्द्व: सामासिकस्य च ।
अहमेवाक्षय: कालो धाताहं विश्वतोमुख: ॥ ३३ ॥
акшара̄н̣а̄м̇ а-ка̄ро ’смі, двандвах̣ са̄ма̄сікасйа ча
ахам ева̄кшайах̣ ка̄ло, дга̄та̄хам̇ віш́вато-мукгах̣
Я літера «А» серед літер, серед складових слів Я двоскладове, серед невичерпного Я – потік часу, а серед творців Я – створювач всесвіту Брахма!
10.34
मृत्यु: सर्वहरश्चाहमुद्भवश्च भविष्यताम् ।
कीर्ति: श्रीर्वाक्च नारीणां स्मृतिर्मेधा धृति: क्षमा ॥ ३४ ॥
мр̣тйух̣ сарва-хараш́ ча̄хам, удбгаваш́ ча бгавішйата̄м
кı̄ртіх̣ ш́рı̄р ва̄к ча на̄рı̄н̣а̄м̇, смр̣тір̣ медга̄ дгр̣тіх̣ кшама̄
Із грабіжників Я – смерть, з шести неминучих змін тіла живого створіння Я – народження! Серед жінок Я – сім величних жон Дгарми: слава, краса, витончена мова, пам’ять, розсудливість, терпіння і вміння прощати!
10.35
बृहत्साम तथा साम्नां गायत्री छन्दसामहम् ।
मासानां मार्गशीर्षोऽहमृतूनां कुसुमाकर: ॥ ३५ ॥
бр̣хат-са̄ма татга̄ са̄мна̄м̇, ґа̄йатрı̄ чгандаса̄м ахам
ма̄са̄на̄м̇ ма̄рґа-ш́ı̄ршо ’хам, р̣тӯна̄м̇ кусума̄карах̣
Із гімнів Сама Веди Я – Брігат-сама, що прославляє Індру, у поезії Я – Гаятрі! Серед місяців року Я Маргашірша (листопад-грудень), а із пір року – квітуча весна!
10.36
द्यूतं छलयतामस्मि तेजस्तेजस्विनामहम् ।
जयोऽस्मि व्यवसायोऽस्मि सत्त्वं सत्त्ववतामहम् ॥ ३६ ॥
дйӯтам̇ чгалайата̄м асмі, теджас теджасвіна̄м ахам
джайо ’смі вйаваса̄йо ’смі, саттвам̇ саттвавата̄м ахам
Серед шахрайств Я - азартна гра, Я - могутність впливових, успіх працелюбних і торжество істини в тих, хто правдивий!
10.37
वृष्णीनां वासुदेवोऽस्मि पाण्डवानां धनञ्जय: ।
मुनीनामप्यहं व्यास: कवीनामुशना कवि: ॥ ३७ ॥
вр̣шн̣ı̄на̄м̇ ва̄судево ’смі, па̄н̣д̣ава̄на̄м̇ дганан̃джайах̣
мунı̄на̄м апй ахам̇ вйа̄сах̣, кавı̄на̄м уш́ана̄ кавіх̣
Я - Крішна, син Васудеви в династії Яду, із Пандавів Я – Арджуна, із мудреців Я – В’ясадева, складач Вед, а з-поміж знавців писань – наставник демонів Шукрачар’я!
10.38
दण्डो दमयतामस्मि नीतिरस्मि जिगीषताम् ।
मौनं चैवास्मि गुह्यानां ज्ञानं ज्ञानवतामहम् ॥ ३८ ॥
дан̣д̣о дамайата̄м асмі, нı̄тір асмі джіґı̄шата̄м
маунам̇ чаіва̄смі ґухйа̄на̄м̇, джн̃а̄нам̇ джн̃а̄навата̄м ахам
Я – кара, здійснена згідно з законом, Я – дипломатична мудрість переможців ! Я – мовчання таємниці, Я – просвітлення мудреців!
10.39
यच्चापि सर्वभूतानां बीजं तदहमर्जुन ।
न तदस्ति विना यत्स्यान्मया भूतं चराचरम् ॥ ३९ ॥
йач ча̄пі сарва-бгӯта̄на̄м̇, бı̄джам̇ тад ахам арджуна
на тад асті віна̄ йат сйа̄н, майа̄ бгӯтам̇ чара̄чарам
Арджуно, Я – першоджерело всіх живих створінь! Ніщо – рухоме чи нерухоме, не існує окремо від Мене.
10.40
नान्तोऽस्ति मम दिव्यानां विभूतीनां परन्तप ।
एष तूद्देशत: प्रोक्तो विभूतेर्विस्तरो मया ॥ ४० ॥
на̄нто ’сті мама дівйа̄на̄м̇, вібгӯтı̄на̄м̇ парантапа
еша тӯддеш́атах̣ прокто, вібгӯтер вістаро майа̄
О переможцю ворогів! Мої божественні вияви нескінченні! Я описав тобі лишень малу їхню частину.
10.41
यद्यद्विभूतिमत्सत्त्वं श्रीमदूर्जितमेव वा ।
तत्तदेवावगच्छ त्वं मम तेजोऽशसम्भवम् ॥ ४१ ॥
йад йад вібгӯтімат саттвам̇, ш́рı̄мад ӯрджітам ева ва̄
тат тад ева̄ваґаччга твам̇, мама теджо-’м̇ш́а-самбгавам
Знай, що будь-яке багатство, краса і слава – тьмяні відблиски сяйва Моєї пишноти!
10.42
अथवा बहुनैतेन किं ज्ञातेन तवार्जुन ।
विष्टभ्याहमिदं कृत्स्नमेकांशेन स्थितो जगत् ॥ ४२ ॥
атга ва̄ бахунаітена, кім̇ джн̃а̄тена тава̄рджуна
вішт̣абгйа̄хам ідам̇ кр̣тснам, ека̄м̇ш́ена стгіто джаґат
Арджуно, для чого намагатися описати всю Мою неосяжну могутність? Лише одним зі Своїх часткових виявів, Я – всюдисуща Найвища Душа, підтримую увесь всесвіт!