«Служение духовному учителю». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. Дневная лекция 26 июля 2013 года на фестивале "VEDALIFE 2013". Киев, Украина

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 26.7 МБ)

Шримати Бхакти Лалита Деви Даси

Служение духовному учителю

(26 июля 2013 года, фестиваль «VEDALIFE 2013», Киев, Украина)

 

Я почувствовала, как будто вернулась в семью, и глава этой большой семьи — Шрила Бхакти Сундар Говинда Махарадж. Для всех нас он был невероятно доступен — он был действительно словно отец. Он заботился о каждом из нас и был с нами очень близок.

#00:01:07#

Был 92-й год, когда я впервые посетила наш храм в Навадвипе. В то время Гурудев еще ни разу не ездил в мировое турне, ни разу не выезжал из Индии. Он всегда находился в храме: следил за происходящими делами, за полями, за коровником. Известно, что Гурудев обладал глубокими знаниями в гомеопатии. Когда кто-то болел, он сам лечил каждого преданного в храме гомеопатическими средствами. Есть известная история о том, как он вылечил мигрень Шрилы Шридхара Махараджа.

#00:02:46#

Гурудев часто выгуливал своих любимых собак, которые жили в храме и охраняли его. Часто заходил на кухню, чтобы посмотреть, как идут приготовления прасада. Непрестанно подходил к каждому, кто находился в храме: спрашивал, как у него дела, все ли у него хорошо, нужно ли ему что-то. В то время сестра Шридхара Махараджа, а также мать Шрилы Гурудева жили в храме в Навадвипе. Они для всех были как бабушки. Мы называли маму Шрилы Гурудева Тхакурма. На бенгали тхакурма означает «бабушка».

#00:04:19#

Все брахмачари, которые жили тогда и служили рядом с Гурудевом, те, кто всегда раздавал прасадам, обладали тем же настроением. Они всегда были готовы служить другим. Поэтому жизнь в храме была именно такой — семейной. Там царила семейная атмосфера, как в хорошей, доброй, большой семье. Поэтому все центры в мире, которые открывались в то время (и сейчас это так) были как бы посольствами нашего главного Матха в Навадвипе. В них царило то же настроение нежности и заботы.

#00:05:47#

Подобным образом Шрила Гурудев и Шрила Шридхар Махарадж вселяли в сердца своих учеников именно такое настроение. Это было их особенностью. Шрила Гурудев наделял сердца своих учеников настроением личной заботы о каждом, настроением нежности и служения.

#00:06:56#

По милости Шрилы Авадхута Махараджа и Виджая Рамана Прабху мы так же чувствуем здесь это настроение, как и в нашей большой, теперь уже международной, семье, где объединены Россия, Украина, Абхазия, Грузия. Мы все — братья и сестры, неважно из какой страны мы приехали, мы все соединены друг с другом через наших Гуру. Поэтому это настроение в большой семье продолжает расширяться, распространяться как милость, раздача милости. Я буду счастлива ответить на какие-то вопросы, если они у вас есть.

#00:08:11#

Вопрос: Почему вы приняли решение вести отреченный образ жизни?

#00:08:43#

Бхакти Лалита Деви Даси: Для меня это было естественным развитием. Это было естественным результатом встречи с такой личностью, какой был Шрила Гурудев. Он был чистым преданным Господа — парамахамса-вайшнавом. Встретив его, я почувствовала желание отдать ему всю свою жизнь и душу. Он дал мне понимание того, что мы по природе своей вечные души, и наше естественное положение — служить вечному Источнику. Он даровал мне желание бросить все временные занятия, которым мы обычно себя посвящаем, и нырнуть глубже в океан Безграничного.

#00:10:51#

Мы всегда должны стараться находить согласие со своим сердцем, то есть быть честными с собой. Мы всегда должны получать одобрение изнутри. Наше сердце, желание нашего сердца в конечном итоге должно привести нас туда, где наше место, наше положение. Но если это касается духовных явлений, то, конечно же, необходимо спрашивать совета у своего духовного наставника.

#00:12:09#

Во время самой первой беседы, которая состоялась у нас со Шрилой Гурудевом, в первый раз, когда я его увидела и поговорила с ним, он задал мне такой вопрос: «Как ты хочешь жить? Ты хочешь жить семейной жизнью или хочешь принять монашество?» Я ответила: «Я хочу, чтобы моя жизнь была жизнью полного посвящения себя как брахмачари». Он сказал: «Очень хорошо, потому что я одобряю жизнь брахмачари», — и рассказал мне о законе кармы.

#00:13:38#

Постепенно я, служа Гурудеву, советовалась с ним, делилась с ним своими переживаниями, получала его наставления, следовала им. В конечном итоге настал момент, когда возникла необходимость принятия революционного для нашей миссии решения, решения о том, чтобы даровать статус брахмачари женщине. Это было необходимо для служения. Я должна была дать обещание, что смогу держать этот обет до конца своей жизни. И это для меня естественно, я действительно этого хочу.

#00:15:20#

Шриле Гурудеву понадобилось сконцентрироваться на этом в медитации, поискать в писаниях подтверждения своему решению, после чего он выбрал день явления Вишнуприи Деви для того, чтобы дать мне шафран. По-моему, это день еще пяти явлений и уходов вайшнавов, таким образом, это очень благоприятный день. Гурудев добавил статус «Бхакти» к моему изначальному имени, полученному при инициации.

#00:16:27#

В общем, это было революционное событие, потому что до этого в истории вайшнавизма женщинам не давали шафран. Гурудев решился на этот шаг для того, чтобы поддержать положение женщины в миссии Шри Чайтанья Сарасват Матх и показать, что женщина находится в безопасном положении и так же может служить Гуру без каких-либо ограничений. Конечно же, в ответ на такой решительный шаг образовалась оппозиция из других миссий. Пошли слухи о том, что в Шри Чайтанья Сарасват Матхе появилась брахмачарини. «Да что этот Говинда Махарадж там делает?!» Ему начали писать письма. В ответ на одно из таких писем Шрила Гурудев привел свои аргументы, которые он обосновал выдержками из писаний. И в завершение этого письма он добавил такую фразу: «Я даю благословение каждому, кто примет мое решение. Поняв и приняв его, он сможет превзойти бездну материальной и телесной обусловленности».

#00:18:32#

Также он называл эту шафрановую одежду «асбестовым костюмом», который защищает преданного от неблагоприятных воздействий окружающей среды. Таким образом, это низошло ко мне, и для меня это было естественно и соответствовало моей внутренней природе. Потому такое решение оказалось благоприятным для моей духовной жизни. Также у меня всегда было такое чувство: мне казалось, что времени очень мало, что необходимо торопиться жить духовной жизнью. Я не хотела проходить через процесс семейной жизни, [воспитание] детей. Я не хотела потратить на это 10–20 лет. Мне казалось, что мне просто не хватит терпения.

#00:20:49#

Гурудев тогда говорил о том, что ему нравится, если преданные ведут жизнь брахмачари. И я почувствовала, что я совершенно естественно вписываюсь в эту категорию. Но необходимо всегда помнить о том, что это должно быть естественно для нас и соответствовать нашей природе.

#00:21:20#

Вопрос: Вы сказали, что нужно познать свою природу, чтобы занять естественное положение. Но наше положение обусловлено нашими прошлыми жизнями, кармой, самскарами. Практически выбор отсутствует. Возможно поэтому вы сразу имели вкус к духовной жизни. Есть ли у нас шанс приобрести вкус к служению, если мы не имеем возможности жить рядом с такой святой личностью, как Гурудев?

#00:23:10#

Бхакти Лалита Деви Даси: Сначала я отвечу на последнюю часть вопроса. Во-первых, нужно понять, кто такой Гуру, понять, что Гуру — это сам Кришна, который являет Себя в бесконечном количестве проявлений, форм. Гуру — это действующий принцип Божественного. Кришна являет Себя через множество Своих посредников. Кришна говорит: «Гуру один, но также есть много [проявлений] Гуру. В конечном итоге Я изначальный Гуру». Поэтому надо понимать, что Гуру может прийти в нашу жизнь в разных формах. Это не обязательно один конкретный человек. Наша рупануга-гуру-варга — это линия шикши, то есть линия [духовных] наставлений, линия [теистических] идей, а не дикша-линия, не линия «телесной передачи». Поэтому в нашей жизни присутствует множество Гуру, а не один.

#00:25:36#

Мы знаем, что Шрила Гурудев исчез для нашего непосредственного восприятия, он покинул этот мир. Но мы должны понимать, что он живет в сердцах своих преданных. Он оставил своих высококвалифицированных учеников-преданных, уттама-адхикари. Также существует градация Гуру: Гуру присутствует во всем. Поэтому идея того, что Кришна являет Себя через множество самых различных форм, а не только через одного человека, очень важна. Это очень важно понять. Об этом можно прочесть в книге «Шри Гуру и его милость».

#00:26:58#

Нам нужно обрести ясное понимание вопроса, кто такой Гуру. Мы не можем концентрироваться на одной личности и считать, что только она способна даровать нам Бога. Иначе, если что-то случится с этой личностью, наша жизнь будет закончена.

#00:27:28#

Вопрос: Если Кришна проявляется в какой-то степени во всех преданных, то будет ли самообманом, выйдя замуж за преданного, считать его своим Гуру и поклоняться ему как Гуру?

#00:29:02#

Бхакти Лалита Деви Даси: Мы не думаем, что мы должны поклоняться лишь своему мужу как Гуру. В ведической культуре муж обозначается словом «свами», то есть он является хозяином дома и хозяином семьи. Муж — один из типов Гуру. Но обычно вся семья имеет еще духовного наставника, своего семейного Гуру, который дает инициации, дает семье духовные наставления. Таким образом, вся семья имеет одного Гуру. Жена почитает своего мужа как свами, как своего господина, как хозяина дома. Но также она почитает и своего духовного Гуру, понимая, что градация есть во всем, в том числе есть градация Гуру, есть разные Гуру.

#00:30:47#

Эта ведическая система принята в индийском обществе: понимание, что во всем присутствует градация. Такого рода развитие своего сознания дает нам возможность выстроить свою жизнь, возвысить свое сознание для того, чтобы обрести связь через служение со своим учителем. Такого рода сознание зависит от нашего сукрити, то есть от накопленной нами духовной удачи. У нас есть карма, наши кармические направления, которые дают нам определенные мирские результаты, а также сукрити — духовные заслуги, которые развивают в нас желание обрести связь со служением своему Гуру.

#00:32:33#

Кроме того, есть такое явление как самскары. Они представляют собой наши прошлые впечатления, которые обуславливают наши нынешние желания. Самскары накапливаются в течение предыдущих жизней. В соответствии с этим мы рождаемся, получаем нынешнее тело в какой-то определенной стране, определенной семье, в определенном кругу общения. Все это обуславливает наш менталитет. А наши духовные желания зависят от сукрити, от нашей духовной удачи. В зависимости от всего этого мы обретаем некие желания в этой жизни. Это к вопросу, который был вначале.

#00:33:59#

Все эти факторы формируют в нас нынешние желания. Желания остаются в нас с того момента, как мы покидаем этот мир в прошлой жизни. Они сформированы условиями нашей предыдущей жизни. Но, в конечном счете, мы все же полностью зависим от милости наших Гуру, наставников и учителей, от милости Кришны.

#00:34:48#

Таким образом, наша природа обусловлена большим количеством факторов. Вот эти три основных фактора [карма, самкары и сукрити] приводят нас к определенным желаниям в этой жизни, к определенным ситуациям, к определенному положению. Мы все по природе своей вечные души, необусловленные вечные души. Но, попадая в кармические обстоятельства, мы приобретаем разные качества, разные желания, вовлекаемся во всевозможные жизненные ситуации. Нам необходимо посмотреть на свое нынешнее положение и учесть все главные факторы. Необходимо понять, что можно сделать в этих обстоятельствах, и что на данный момент наилучшим образом будет соответствовать всем этим факторам.

Я постаралась ответить на ваши вопросы. Сначала на последнюю часть, а затем на первую.

Переводчик на русский язык: Налина Сундари Деви Даси
Транскрипцию выполнил
и: Говинда Нандини Деви Даси, Динанатх Дас
Редактор: Индумати Деви Даси

 

 

Шріматі Бгакті Лаліта Деві Дасі

Служіння духовному вчителю

(26 червня 2013 року, фестиваль «Ведалайф 2013», Київ, Україна)

 

Я відчула, як неначе повернулася до своєї родини, і голова цієї великої родини — Шріла Бгакті Сундар Ґовінда Махарадж. Для всіх нас він був неймовірно доступним — він дійсно був нашим батьком. Він піклувався про кожного з нас та був з нами дуже близьким.

Був 92‑й рік, коли я вперше відвідала наш храм у Навадвіпі. В той час Ґурудев ще жодного разу не виїздив у світове турне, жодного разу не виїздив з Індії. Він завжди знаходився у храмі: контролював усі справи, стежив за полями, за корівником. Відомо, що Ґурудев володів глибокими знаннями з гомеопатії. Коли хтось хворів, він сам лікував усіх відданих у храмі гомеопатичними засобами. Є дуже відома історія про те, як він вилікував мігрень Шріли Шрідгари Махараджа.

Ґурудев часто вигулював своїх улюблених собак, які жили у храмі та охороняли його. Часто він заходив на кухню, щоб подивитися, як йдуть справи у приготуванні прасаду. Постійно він підходив до кожного, хто знаходився у храмі, та запитував, як у нього справи, чи все гаразд, чи може щось йому потрібно. В той час сестра Шрідгари Махараджа, а також його мати, жили у храмі у Навадвіпі. Вони для усіх нас були за бабусь. Ми називали мати Шріли Ґурудева Тгакурма, бенгальською тгакурма  означає «бабуся».

Усі, хто був поряд із Ґурудевом: хто жив поряд із ним, служив йому, хто роздавав прасадам, — всі вони мали такий саме настрій, яким володів Ґурудев. Вони завжди були напоготові, щоб послужити іншим. Саме тому життя у храмі було сімейним, — панувала сімейна атмосфера, як у гарній, добрій, великій родині. Тому центри, що відкривалися в той час (і зараз це так) були наче посольствами нашого головного Матгу у Навадвіпі, в них панував той самий настрій ніжності та турботи.

Подібним чином Шріла Ґурудев та Шріла Шрідгар Махарадж вселяли у серця своїх учнів саме такий настрій. Це була їх особливість. Шріла Ґурудев наповнював серця своїх учнів настроєм особистого піклування про кожного, настроєм ніжності та служіння.

За милості Шріли Авадгути Махараджа та Віджаї Рамана Прабгу ми так само тут відчуваємо цей настрій, як і в нашій великій, а зараз ще й міжнародній родині, що об’єднує Росію, Україну, Абхазію, Грузію. Ми всі — брати й сестри, й зовсім неважливо з якої країни ми родом, усі ми зв’язані один з одним через нашого Ґуру. Тому цей настрій у великій родині продовжує поширюватися, поширюється як милість, роздача милості. Я буду дуже щаслива відповісти на ваші питання, якщо ви маєте такі.

Питання: Чому ви вирішили ввести зречений спосіб життя?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Для мене це було дуже природно. Це був природний результат зустрічі з такою особистістю, яким був Шріла Ґурудев. Він був чистим відданим Господа — парамахамса‑вайшнавом. Зустрівши його, я відчула, що бажаю віддати йому усе своє життя, свою душу. Він дав мені розуміння того, що за своєї природи ми вічні душі і наше природне положення — служити вічному Джерелу. Він одарив мене бажанням покинути усі тимчасові заняття, яким ми повсякденно себе присвячуємо та глибоко зануритись у океан Безмежного.

Ми завжди повинні намагатися знаходити порозуміння зі своїм серцем, тобто бути чесними із собою. Ми завжди повинні отримувати схвалення в серці. Наше серце, бажання нашого серця з рештою повинно привести нас туди, де наше місце, наше істинне положення. Але, якщо це стосується духовних явищ, то звичайно, необхідно питати поради у свого духовного вчителя.

Під час нашої першої бесіди зі Шрілой Ґурудевом, в перший раз, коли я його побачила й поговорила із ним, він задав мені наступне питання:

— Яким чином ти думаєш далі жити? Чи то сімейним життям чи, можливо, ти хочеш прийняти чернецтво?

— Я бажаю, щоб моє життя було життям повного присвячення себе як брахмачарі.

— Це дуже добре, тому що я схвалюю життя брахмачарі, —  він сказав мені це й розповів про закон карми.

Поступово, служачи Ґурудеву, я радилась із ним, ділилась із ним своїми переживаннями, отримувала його настанови, слідувала їм. Зрештою, настав момент, коли виникла необхідність прийняття революційного рішення для нашої Місії, — рішення дарувати статус брахмачарі жінці. Це було необхідно для служіння. Я повинна була дати обіцянку, що я зможу тримати цю обітницю протягом всього свого життя. І це для мене природно, я дійсно цього бажаю.

Шріла Ґурудев довгоміркував над цим, він намагався знайти у писаннях підтвердження свого рішення, після чого, обрав день появи Вішнупрії Деві із тим, щоб дати мені шафран. Якщо я не помиляюсь, це також день появи ще п’яти вайшнавів, таким чином, це дуже сприятливий день. Ґурудев додав статус «Бгакті»до мого першого імені, яке я отримала при ініціації.

Загалом, це була дуже революційна подія, тому що до цього моменту в історії вайшнавізму жінкам не давали шафрану. Ґурудев зважився на цей крок із тим, щоб підтримати положення жінки в місії Шрі Чайтан’я Сарасват Матг та показати, що жінка перебуває в безпечному положенні й також може служити Ґуру без будь‑яких обмежень. Звичайно, у відповідь на такий вчинок створилась опозиція з інших місій. Пішли чутки про те, що в Шрі Чайтан’ї Сарасват Матці з’явилися брахмачаріні:

— Що це таке робить той Ґовінда Махарадж?!

Йому почали писати листи. У відповідь на один з таких листів Шріла Ґурудев навів свої аргументи, котрі він обґрунтував витягами з писань. І на завершення цього листа він додав таку фразу: «Я дарую своє благословення кожному, хто прийме моє рішення. Зрозумівши та прийнявши його, він зможе подолати безодню матеріальної та тілесної зумовленості».

Також він назвав шафрановий одяг «азбестовим костюмом», який захищає відданого від несприятливих впливів навколишнього середовища. Таким чином це зійшло до мене, і я відчувала, що для мене це було природно й відповідало моїм внутрішнім позивам. Це рішення було дуже сприятливим для мого духовного життя. Також, завжди, у мене було таке відчуття, що часу залишилось зовсім трохи, що мені негайно слід розпочати жити духовним життям. Я не бажала проходити через процес сімейного життя, [виховання] дітей. Я не бажала втрачати 10–20 років свого життя. Мені здавалося, що у мене просто не вистачить терпіння.

Ґурудев казав мені, що йому до вподоби, коли віддані живуть життям брахмачарі, і я відчула, що я зовсім природно вписуюсь до цієї категорії. Але, нам завжди слід пам’ятати про те, що це має бути природно для нас та відповідати позивам нашого серця.

Питання: Ви сказали, що нам слід познати свою природу, щоб зайняти природне положення. Але ж наше становище зумовлено нашими минулими життями, кармою, самскарами. Можна сказати, що ми не маємо вибору, він відсутній. Можливо, саме тому ви одразу ж мали смак до духовного життя. Чи маємо і ми такий шанс отримати смак до служіння, якщо в нас не має можливості жити поряд із такою особистістю, як Ґурудев?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Спочатку я дам відповідь на останню частину питання. По‑перше, слід зрозуміти, хто таки Ґуру, зрозуміти, що Ґуру — це Сам Крішна, який являє себе у нескінченній кількості проявів, форм. Ґуру — це діючий принцип Божественного. Крішна являє себе через безліч Своїх посередників, Він каже: «Ґуру один, але існує також багато [проявів] Ґуру. Зрештою, Я споконвічний Ґуру». Тому треба розуміти, що Ґуру може прийти в наше життя у різних формах. Це не обов’язково одна й та ж сама людина. Наша рупануга‑ґуру‑варґа — це лінія шикши, тобто [духовних] настанов, лінія [теїстичних] ідей, це не дікша‑лінія, не лінія «тілесної передачі». Саме тому в нашому житті присутні безліч Ґуру, а не один.

Ми знаємо, що Шріла Ґурудев зник з нашого поля зору, він залишив цей світ. Але, ми повинні розуміти, що, насправді, він і досі живе у серцях своїх відданих. Він залишив нам своїх висококваліфікованих учнів‑відданих, уттама‑адгікарі. Існує градація Ґуру: Ґуру присутній у всьому. Тому ідея, що Крішна являє себе через безліч різноманітних форм, а не тільки через одну людину, дуже важлива. Це дуже важливо зрозуміти. Про це ми можемо прочитати у книзі «Шрі Ґуру та його милість».

Нам слід ясно усвідомити це питання, хто такий Ґуру. Ми не можемо сконцентруватися тільки на одній особистості і вважати, що тільки вона здатна дарувати нам Бога. Інакше, якщо щось трапиться з цією особистістю, наше життя дійде кінця.

Питання: Якщо Крішна якоюсь мірою проявляє себе у всіх відданих, чи буде самообманом, одружившись з відданим, вважати його своїм Ґуру та поклонятися йому як Ґуру?

Бгакті Лаліта Деві Дасі: Ми не вважаємо, що повинні поклонятися тільки‑но своєму чоловікові, як Ґуру. У ведичній культурі чоловік позначається словом «свамі», тобто він є господарем дома та господарем родини. Чоловік — один з видів Ґуру. Але, зазвичай, уся родинна має ще духовного наставника, свого сімейного Ґуру, який дає ініціації, дає родині духовні настанови. Таким чином, уся родина має одного Ґуру. Дружина шанує свого чоловіка, як свамі, як свого господаря, як господаря дома. Але також вона вшановує й свого духовного Ґуру, розуміючи, що градація є повсюди, в тому числі існує градація Ґуру, є різні Ґуру.

Ця ведична система прийнята індійським суспільством. Розуміння, що повсюди існує градація, такий розвиток нашої свідомості дає нам можливість побудувати своє духовне життя, піднести свою свідомість із тим, щоб отримати зв’язок зі своїм духовним вчителем. Усвідомлення цього, наша свідомість, залежить від нашого сукріті, тобто від здобутої нами духовної вдачі.  Ми маємо карму, кармічні напрямки, котрі дають нам певні мирські результати, а також сукріті — духовні заслуги, котрі посилюють в нас бажання отримати зв’язок зі служінням своєму Ґуру.

Крім того, існують такі явища, що звуться самскарами. Це наші минулі враження, які обумовлюють наші теперішні бажання. Самскари  накопичуються протягом минулих життів. Відповідно до них ми народжуємося, отримуємо нинішнє тіло у певній країні, певній родині, певному оточені. Все це є причиною нашого менталітету. А наші духовні бажання залежать від сукріті, від нашої духовної вдачі. Залежно від цього ми отримуємо деякі бажання в цьому світі. Це відноситься до питання, яке було на початку.

Всі ці фактори формують в нас нинішні бажання. Бажання залишаються з нами в той час, коли ми полишаємо цей світ в минулому житті. Вони сформовані умовами наших минулих життів. Але, все ж таки, ми повністю залежимо від милості наших Ґуру, наставників та вчителів, від милості Крішни.

Таким чином, наша природа обумовлена великою кількістю факторів. Основні три фактори: [карма, самскари та сукріті] викликають в нас певні бажання в цьому житті, призводять нас до певних ситуацій, до певного положення. Ми всі за своєї природи вічні души, не обумовлені душі. Але, потрапивши у кармічні обставини, ми набуваємо різних якостей, різних бажань, затягуємося у всілякі життєві ситуації. Нам необхідно подивитися на наше нинішнє становище та прийняти до уваги усі головні фактори. Слід зрозуміти, що ми можемо зробити в цих обставинах, та що на даний момент є найкращим та найбільш сприятливим для нас, враховуючи усі ці фактори.

Перекладач: Аннапурна Девi Дасi
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 

← Празднование дня ухода Шрилы Б. Р. Шридхара Дев-Госвами Махараджа в Абхазии ·• Архив новостей •· Шрила Бхакти Бимал Авадхут Махарадж и Шримати Бхакти Лалита Деви Даси в Киеве. 4 августа 2013 года →
Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Фотогалерея | Контактная информация
Пожертвования