Ashram Life.” Srimati Bhakti Lalita Devi Dasi. Chiang Mai, Thailand | «Жизнь в ашраме». Шримати Бхакти Лалита Деви Даси. Чиангмай, Таиланд


English

Srimati Bhakti Lalita Devi Dasi 

Ashram Life

 

If someone is in that situation who is kind of, on the fence, not knowing which type of lifestyle to take, I can say what would be Srila Gurudev’s suggestion in this situation. He had a preference for brahmachari life. He encouraged that, felt it was more favourable for aspiring devotees and practicioners to live that lifestyle.

And, maybe, at first not to make any big claims that ‘this will be my life forever.’ But start out: living in a temple, living a brahmachari life, practicing, using your youth and your energy and all your abilities for service. Give everything you can, at first. And as you go on, you can see. You can see from there—what will be your life, what comes into your life, who comes into your life, how everything is taking shape. Because you want that Krishna consciousness infusion first. Before you make any steps you want to be fixed in the truth and to know how to serve and familiarize yourself with the philosophy and serving the Vaishnavas. All these things are very important to have a good foundation in the spiritual life.

Because grihastha life, household life is not easy either. It helps to have some foundation in your spiritual life before starting a family to know how to serve and how to make Krishna the center of your life and to have some background in practicing spiritual life before you enter into a family life. And maybe later you will decide that you are happy in your brahmachari life, to stay focused, no to enter into a family life.

Gurudev said, “I’m a sannyasi, I cannot recommend marriage life for anybody, as a sannyasi.” And he also saw that the success rate, especially in the West, is not encouraging—so many splits, divorce, broken families—that’s not a happy situation. And the burden that comes with family life can be overwhelming. And you can end up giving half of your time or less to the spiritual life. When children arrive and then you’re busy struggling for paying your bills and maintaining your existence. It can compromise your spiritual life. So Gurudev encouraged everyone to give more focus and emphasis to serving exclusively and try to avoid family life if you can.

That was his general recommendation. But, of course, there will be persons that it’s impossible for them to avoid and that’s going to be their life. And it has to happen on its own, in a natural way, not a forced way. And then see how it goes, take it from there, see how it goes after you’re a little bit more established, a little bit more fixed. Try to get a taste for Krishna conscious life, become strong. And then see what happens. What is your karma, hat is your fate, what is the will of the Lord. That will all be determined, that will all fall into place when the time is right.

Sometimes Shrila Gurudev would chastise some of our brahmacharies who later went to grihastha life, cause it’s a shameful thing if you’re putting on saffron and making a big claim to fame eternally... At the Lord’s disposal, Guru and Gauranga’s disposal and making a show of brahmachari life, but not maintaining it. And thats a shameful thing. So better, if one is not so strong, or fixed or have their mind made up—better to keep it internal. Keep that in your heart, you can make your heart saffron. But don’t show it unless you’re really sure an you’re going to make that lifelong commitment and not break it. It’'s not the end of the world if something happens and things change, and you have to change your cloth, but it’s a shameful thing. And it can have psychological ramifications—feeling guilt. So it’s better just to live your brahmachari life internally, if you’'re not so sure, see what happens.

But we’d see that Shrila Gurudev was little harsh, sometimes ousting the brahmacharies once they’ve changed and ignoring them, and sometimes saying: “Now you’re 50% dedicated.” And would refer to the children as ‘baggage’. Just in his affectionate, teaching, not in a mean way. But he would ask a brahmachari: “How is your baggage?”—And that would be their child.

But we have to learn from our Gurus and their ways of teaching us. And take their every lesson, every word seriously. We can also learn from other person’s mistakes. We can see what happened to this one, what happened to that one—“Let’ not do that.” We can learn: that was not a good idea.

And if you’re already living in a family life then do you best to make it simple and not all-encompassing and burdening. Try to live in a simple way where you can dedicate as much time as possible to the service, to practicing.

Transcribed by Priyanana Devi Dasi
Edited by Tradish Das



Шримати Бхакти Лалита Деви Даси 

Жизнь в ашраме

 

Когда человек в нерешительности, не знает, какого пути в жизни придерживаться, я могу сказать, что посоветовал бы Шрила Гурудев в такой ситуации. Он отдавал предпочтение укладу брахмачари, поощрял такой выбор, считая его более благоприятным для искренних преданных и практикующих, которые стремятся служить.

Может быть, не стоит с самого начала делать громких заявлений о том, что «теперь это навсегда». Просто нужно сделать первый шаг, начать жить в храме как брахмачари, практиковать, использовать свою молодость и энергию, все свои возможности для служения. Отдавай все, что можешь. На первых порах и по мере продвижения ты увидишь, как будет складываться твоя жизнь, что приходит в твою жизнь, кто приходит в нее, как все приобретает очертания. Сначала тебе необходимо получить «дозу» сознания Кришны перед принятием каких-либо решений. Необходимо укрепиться в истине, понять, как служить, узнать о философии, служении вайшнавам. Все эти вещи очень важны для крепкого основания вашей духовной жизни.

Жизнь грихастхи, домохозяина, также нелегка. И нам поможет, если мы получим некоторую базу в духовной жизни. Прежде чем заводить семью, нужно узнать, как служить, как сделать Кришну центром своей жизни, приобрести определенный опыт в духовной практике до того, как начал жить семейной жизнью, и, может быть, позже ты решишь, что счастлив, живя как брахмачари, оставаясь сосредоточенным, не заводя семью.

Гурудев говорил: «Я санньяси, я не могу рекомендовать жизнь в браке кому бы то ни было, занимая это положение». Также он понимал, что процент успешных браков — особенно на Западе — не очень обнадеживающий. Столь много разрывов отношений, разводов, разбитых семей, и это невеселая ситуация. Также нагрузка, которая приходит с семейной жизнью, может стать просто колоссальной, и в итоге вы сможете начать уделять только половину своего времени или и того меньше духовной жизни — тогда, когда появятся дети, вы будете заняты оплатой счетов и тем, чтобы заработать себе на жизнь. Это может поставить под угрозу вашу духовную жизнь, поэтому Гурудев вдохновлял всех на то, чтобы как можно больше сил и внимания отдавать только служению и стараться избегать семейной жизни, если это возможно.

Таковы были его общие рекомендации, но, конечно же, найдутся люди, для которых невозможно избежать семейной жизни. Это должно будет случиться, но это должно произойти само собой, естественно, без форсирования событий, а потом посмотрите, как дела пойдут. И уже с той позиции, когда вы немного закрепились, определились, постарайтесь почувствовать вкус к жизни в сознании Кришны, станьте сильным и увидите, что произойдет, какова ваша карма, судьба, какова воля Господа. Все это определится и станет ясным в свое время.

Бывало, Шрила Гурудев отчитывал кого-то из брахмачари, которые позже приняли семейный уклад жизни, поскольку это позор, когда ты одеваешь шафран и даешь большие обещания — воспевать славу и навечно отдать себя в распоряжение Господа, Гуру и Гауранги, — притворяешься брахмачари, но не живешь такой жизнью. Это постыдно. Лучше, если человек не так уж и силен или не настолько укрепился, определился с выбором, хранить это внутри, в своем сердце. Покройте шафраном сердце и не показывайте этого вовне, если не уверены по-настоящему и не готовы принять на себя это пожизненное обязательство, не нарушив его. Это не конец света, если что-то происходит, обстоятельства меняются, и вы сменяете одежды, но это нечто постыдное, и у вас могут быть психологические последствия, ощущение вины. Так что лучше жить как брахмачари внутри себя, если вы не уверены, и подождать, что произойдет.

Мы видели, что Шрила Гурудев был суров, иногда даже отсылал брахмачари, если они сменили свое положение, игнорировал их. Случалось, он говорил: «Теперь ты предан на 50%» и называл детей «багажом» в своей любящей поучающей манере, беззлобно. Он мог спросить брахмачари: «Как поживает твой багаж?», а речь шла о его ребенке!

Нам необходимо учиться у наших Гуру, воспринимая то, каким образом они учат нас, и принимать каждый их урок, каждое слово серьезно. Мы также можем учиться на ошибках других людей, мы можем видеть, что случилось с тем или иным человеком: «Давайте не поступать так». Становится ясно — это была не очень хорошая идея.

Если же вы уже живете семейной жизнью, то приложите все усилия, чтобы сделать ее простой, а не всепоглощающей и слишком обременительной. Постарайтесь жить просто, чтобы посвящать как можно больше времени служению и практике.

Перевод и транскрипцию выполнила Приянана Деви Даси
Редактор: Традиш Дас

 

 

Шріматі Бхакті Лаліта Деві Дасі 

Життя у ашрамі

 

Коли хтось перебуває у такій ситуації, вагається, не розуміючи, який спосіб життя обрати, я можу сказати, щоб порадив Шріла Гурудев у цій ситуації. Він віддавав перевагу життю брахмачарі. Він заохочував такий вибір, відчуваючи, що це було б найбільш сприятливим способом життя для прагнучих відданих та практикуючих.

Та, можливо, не варто cпочатку робити якихось гучних заяв, що «відтепер таким буде моє життя назавжди». Але розпочніть жити в храмі життям брахмачарі, практикувати, використовувати всю вашу молодість та енергію, усі ваші здібності в служінні.Віддайте все те, що можете. По мірі просування ви побачите, яким буде ваше життя, що буде приходити до вас, хто прийде у ваше життя, як усе набуває своїх рис. Спочатку вам треба отримати певну порцію свідомості Крішни. Перед тим, як робити будь-які кроки, вам треба затвердитися в істині, зрозуміти, як служити, засвоїти філософію та ідею служіння Вайшнавам. Усі ці речі є вкрай важливими для здобуття міцного фундаменту вашого духовного життя.

Життя гріхастхі також не є легкою. Тут також бажано спочатку здобути певну основу в духовному житті перед тим, як засновувати сім’ю, знати як служити і як зробити Крішну центром вашого життя, спочатку деякою мірою затвердитися в духовному житті, перш ніж вступити до сімейного життя. Та можливо пізніше, ви зрозумієте, що ви щасливі, як брахмачарі, залишаючись сконцентрованим, не створюючи сім’ю.

Гурудев казав: «Я санньясі, я не можу рекомендувати одружуватися будь кому, оскільки я санньясі». Він також бачив, що відсоток вдалих шлюбів, особливо на заході, не оптимістичний — так багато розлучень, зламаних сімей — це не добра ситуація. Також навантаження, що приходить із сімейним життям, може виявитися непомірним. Це може призвести до того, що ви будете приділяти тільки половину часу, чи навіть ще менше, на ваше духовне життя. Коли з’являться діти, ви будете зайняті, намагаючись заплатити по рахунках, та підтримуючи своє існування. Це може поставити під загрозу ваше духовне життя. Цьому Гурудев заохочував кожного до більшої концентрації на служінні та уникання сімейного життя, якщо це можливо для вас.

Такими були його загальні рекомендації. Але, звісно, є і ті, для кого неможливо уникнути подружнього життя. Все має йти невимушеним шляхом, не примусово. Тоді пізніше, коли ви дещо затвердитися, ви побачите до чого усе розвивається. Намагайтеся здобути смак до свідомості Крішни, стати впевненим. Тоді й відчуєте, що відбувається. Яка ваша карма, ваша доля, яка воля Господа. Все це стане зрозумілим, стане на свої місця свого часу.

Іноді Шріла Гурудев відчитував когось із колишніх брахмачарі, хто пізніше розпочав життя гріхастхі, оскільки це ганебно, коли ти надягаєш шафран та робиш гучну обіцянку — довічно залишатися у розпорядженні Крішни, Гуру та Гауранги — робиш вдається з себе брахмачарі, але не дотримуєшся цього. Це ганебна річ. Краще, якщо хтось не відчуває себе сильним, впевненим та затвердженим у своєму виборі, краще тримати це в собі. Тримайте це в своєму серці, вкрийте своє серце шафраном, але не показуйте цього зовні, хіба тільки ви дійсно впевнені та збираєтесь взяти це довічне зобов’язання, не полишаючи його. Звісно, це не кінець світу, якщо щось трапляється та речі змінюються, якщо ви змушені змінити ваші одіяння, але це ганебна річ. Таким чином, краще жити життям брахмачарі внутрішньо, якщо ви не впевнені, та чекати як усе відбудеться.

Ми бачили, що Шріла Гурудев був дещо жорстким, іноді виганяючи брахмачарі, які одного разу змінили своє положення, ігноруючи їх та іноді кажучи: «Тепер ти на 50% відданий» та називав дітей «багажем», але в своїй люблячій, повчаючій манері, не образливо. Він міг запитати такого брахмачарі: «Як твій багаж?» — маючи його дітей на увазі.

Ми маємо навчатися у наших Гуру, сприймаючи те, яким чином вони вчать нас, сприймати кожен їхній урок, кожне слово серйозно. Також ми можемо навчатися з помилок інших. Ми можемо бачити, що відбувається з тим чи іншим: «Краще так не робити». Можна зрозуміти — це була не дуже вдала ідея.

Якщо ж ви вже живете сімейним життям, то докладіть усіх зусиль, щоб зробити його простим, але не поглинаючим вас, не обтяжуючим. Намагайтеся жити просто, присвячуючи якомога більше свого часу служінню, практиці.

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтанья Дас

 



←  День ухода Шрилы Бхакти Сундара Говинды Дев-Госвами Махараджа. 23 апреля 2013 года. Москва, Кисельный ·• Архив новостей •· День ухода Шрилы Гурудева. 23 апреля 2013 года. Абхазия  →
English

Srimati Bhakti Lalita Devi Dasi 

Ashram Life

 

If someone is in that situation who is kind of, on the fence, not knowing which type of lifestyle to take, I can say what would be Srila Gurudev’s suggestion in this situation. He had a preference for brahmachari life. He encouraged that, felt it was more favourable for aspiring devotees and practicioners to live that lifestyle.

And, maybe, at first not to make any big claims that ‘this will be my life forever.’ But start out: living in a temple, living a brahmachari life, practicing, using your youth and your energy and all your abilities for service. Give everything you can, at first. And as you go on, you can see. You can see from there—what will be your life, what comes into your life, who comes into your life, how everything is taking shape. Because you want that Krishna consciousness infusion first. Before you make any steps you want to be fixed in the truth and to know how to serve and familiarize yourself with the philosophy and serving the Vaishnavas. All these things are very important to have a good foundation in the spiritual life.

Because grihastha life, household life is not easy either. It helps to have some foundation in your spiritual life before starting a family to know how to serve and how to make Krishna the center of your life and to have some background in practicing spiritual life before you enter into a family life. And maybe later you will decide that you are happy in your brahmachari life, to stay focused, no to enter into a family life.

Gurudev said, “I’m a sannyasi, I cannot recommend marriage life for anybody, as a sannyasi.” And he also saw that the success rate, especially in the West, is not encouraging—so many splits, divorce, broken families—that’s not a happy situation. And the burden that comes with family life can be overwhelming. And you can end up giving half of your time or less to the spiritual life. When children arrive and then you’re busy struggling for paying your bills and maintaining your existence. It can compromise your spiritual life. So Gurudev encouraged everyone to give more focus and emphasis to serving exclusively and try to avoid family life if you can.

That was his general recommendation. But, of course, there will be persons that it’s impossible for them to avoid and that’s going to be their life. And it has to happen on its own, in a natural way, not a forced way. And then see how it goes, take it from there, see how it goes after you’re a little bit more established, a little bit more fixed. Try to get a taste for Krishna conscious life, become strong. And then see what happens. What is your karma, hat is your fate, what is the will of the Lord. That will all be determined, that will all fall into place when the time is right.

Sometimes Shrila Gurudev would chastise some of our brahmacharies who later went to grihastha life, cause it’s a shameful thing if you’re putting on saffron and making a big claim to fame eternally... At the Lord’s disposal, Guru and Gauranga’s disposal and making a show of brahmachari life, but not maintaining it. And thats a shameful thing. So better, if one is not so strong, or fixed or have their mind made up—better to keep it internal. Keep that in your heart, you can make your heart saffron. But don’t show it unless you’re really sure an you’re going to make that lifelong commitment and not break it. It’'s not the end of the world if something happens and things change, and you have to change your cloth, but it’s a shameful thing. And it can have psychological ramifications—feeling guilt. So it’s better just to live your brahmachari life internally, if you’'re not so sure, see what happens.

But we’d see that Shrila Gurudev was little harsh, sometimes ousting the brahmacharies once they’ve changed and ignoring them, and sometimes saying: “Now you’re 50% dedicated.” And would refer to the children as ‘baggage’. Just in his affectionate, teaching, not in a mean way. But he would ask a brahmachari: “How is your baggage?”—And that would be their child.

But we have to learn from our Gurus and their ways of teaching us. And take their every lesson, every word seriously. We can also learn from other person’s mistakes. We can see what happened to this one, what happened to that one—“Let’ not do that.” We can learn: that was not a good idea.

And if you’re already living in a family life then do you best to make it simple and not all-encompassing and burdening. Try to live in a simple way where you can dedicate as much time as possible to the service, to practicing.

Transcribed by Priyanana Devi Dasi
Edited by Tradish Das



Шримати Бхакти Лалита Деви Даси 

Жизнь в ашраме

 

Когда человек в нерешительности, не знает, какого пути в жизни придерживаться, я могу сказать, что посоветовал бы Шрила Гурудев в такой ситуации. Он отдавал предпочтение укладу брахмачари, поощрял такой выбор, считая его более благоприятным для искренних преданных и практикующих, которые стремятся служить.

Может быть, не стоит с самого начала делать громких заявлений о том, что «теперь это навсегда». Просто нужно сделать первый шаг, начать жить в храме как брахмачари, практиковать, использовать свою молодость и энергию, все свои возможности для служения. Отдавай все, что можешь. На первых порах и по мере продвижения ты увидишь, как будет складываться твоя жизнь, что приходит в твою жизнь, кто приходит в нее, как все приобретает очертания. Сначала тебе необходимо получить «дозу» сознания Кришны перед принятием каких-либо решений. Необходимо укрепиться в истине, понять, как служить, узнать о философии, служении вайшнавам. Все эти вещи очень важны для крепкого основания вашей духовной жизни.

Жизнь грихастхи, домохозяина, также нелегка. И нам поможет, если мы получим некоторую базу в духовной жизни. Прежде чем заводить семью, нужно узнать, как служить, как сделать Кришну центром своей жизни, приобрести определенный опыт в духовной практике до того, как начал жить семейной жизнью, и, может быть, позже ты решишь, что счастлив, живя как брахмачари, оставаясь сосредоточенным, не заводя семью.

Гурудев говорил: «Я санньяси, я не могу рекомендовать жизнь в браке кому бы то ни было, занимая это положение». Также он понимал, что процент успешных браков — особенно на Западе — не очень обнадеживающий. Столь много разрывов отношений, разводов, разбитых семей, и это невеселая ситуация. Также нагрузка, которая приходит с семейной жизнью, может стать просто колоссальной, и в итоге вы сможете начать уделять только половину своего времени или и того меньше духовной жизни — тогда, когда появятся дети, вы будете заняты оплатой счетов и тем, чтобы заработать себе на жизнь. Это может поставить под угрозу вашу духовную жизнь, поэтому Гурудев вдохновлял всех на то, чтобы как можно больше сил и внимания отдавать только служению и стараться избегать семейной жизни, если это возможно.

Таковы были его общие рекомендации, но, конечно же, найдутся люди, для которых невозможно избежать семейной жизни. Это должно будет случиться, но это должно произойти само собой, естественно, без форсирования событий, а потом посмотрите, как дела пойдут. И уже с той позиции, когда вы немного закрепились, определились, постарайтесь почувствовать вкус к жизни в сознании Кришны, станьте сильным и увидите, что произойдет, какова ваша карма, судьба, какова воля Господа. Все это определится и станет ясным в свое время.

Бывало, Шрила Гурудев отчитывал кого-то из брахмачари, которые позже приняли семейный уклад жизни, поскольку это позор, когда ты одеваешь шафран и даешь большие обещания — воспевать славу и навечно отдать себя в распоряжение Господа, Гуру и Гауранги, — притворяешься брахмачари, но не живешь такой жизнью. Это постыдно. Лучше, если человек не так уж и силен или не настолько укрепился, определился с выбором, хранить это внутри, в своем сердце. Покройте шафраном сердце и не показывайте этого вовне, если не уверены по-настоящему и не готовы принять на себя это пожизненное обязательство, не нарушив его. Это не конец света, если что-то происходит, обстоятельства меняются, и вы сменяете одежды, но это нечто постыдное, и у вас могут быть психологические последствия, ощущение вины. Так что лучше жить как брахмачари внутри себя, если вы не уверены, и подождать, что произойдет.

Мы видели, что Шрила Гурудев был суров, иногда даже отсылал брахмачари, если они сменили свое положение, игнорировал их. Случалось, он говорил: «Теперь ты предан на 50%» и называл детей «багажом» в своей любящей поучающей манере, беззлобно. Он мог спросить брахмачари: «Как поживает твой багаж?», а речь шла о его ребенке!

Нам необходимо учиться у наших Гуру, воспринимая то, каким образом они учат нас, и принимать каждый их урок, каждое слово серьезно. Мы также можем учиться на ошибках других людей, мы можем видеть, что случилось с тем или иным человеком: «Давайте не поступать так». Становится ясно — это была не очень хорошая идея.

Если же вы уже живете семейной жизнью, то приложите все усилия, чтобы сделать ее простой, а не всепоглощающей и слишком обременительной. Постарайтесь жить просто, чтобы посвящать как можно больше времени служению и практике.

Перевод и транскрипцию выполнила Приянана Деви Даси
Редактор: Традиш Дас

 

 

Шріматі Бхакті Лаліта Деві Дасі 

Життя у ашрамі

 

Коли хтось перебуває у такій ситуації, вагається, не розуміючи, який спосіб життя обрати, я можу сказати, щоб порадив Шріла Гурудев у цій ситуації. Він віддавав перевагу життю брахмачарі. Він заохочував такий вибір, відчуваючи, що це було б найбільш сприятливим способом життя для прагнучих відданих та практикуючих.

Та, можливо, не варто cпочатку робити якихось гучних заяв, що «відтепер таким буде моє життя назавжди». Але розпочніть жити в храмі життям брахмачарі, практикувати, використовувати всю вашу молодість та енергію, усі ваші здібності в служінні.Віддайте все те, що можете. По мірі просування ви побачите, яким буде ваше життя, що буде приходити до вас, хто прийде у ваше життя, як усе набуває своїх рис. Спочатку вам треба отримати певну порцію свідомості Крішни. Перед тим, як робити будь-які кроки, вам треба затвердитися в істині, зрозуміти, як служити, засвоїти філософію та ідею служіння Вайшнавам. Усі ці речі є вкрай важливими для здобуття міцного фундаменту вашого духовного життя.

Життя гріхастхі також не є легкою. Тут також бажано спочатку здобути певну основу в духовному житті перед тим, як засновувати сім’ю, знати як служити і як зробити Крішну центром вашого життя, спочатку деякою мірою затвердитися в духовному житті, перш ніж вступити до сімейного життя. Та можливо пізніше, ви зрозумієте, що ви щасливі, як брахмачарі, залишаючись сконцентрованим, не створюючи сім’ю.

Гурудев казав: «Я санньясі, я не можу рекомендувати одружуватися будь кому, оскільки я санньясі». Він також бачив, що відсоток вдалих шлюбів, особливо на заході, не оптимістичний — так багато розлучень, зламаних сімей — це не добра ситуація. Також навантаження, що приходить із сімейним життям, може виявитися непомірним. Це може призвести до того, що ви будете приділяти тільки половину часу, чи навіть ще менше, на ваше духовне життя. Коли з’являться діти, ви будете зайняті, намагаючись заплатити по рахунках, та підтримуючи своє існування. Це може поставити під загрозу ваше духовне життя. Цьому Гурудев заохочував кожного до більшої концентрації на служінні та уникання сімейного життя, якщо це можливо для вас.

Такими були його загальні рекомендації. Але, звісно, є і ті, для кого неможливо уникнути подружнього життя. Все має йти невимушеним шляхом, не примусово. Тоді пізніше, коли ви дещо затвердитися, ви побачите до чого усе розвивається. Намагайтеся здобути смак до свідомості Крішни, стати впевненим. Тоді й відчуєте, що відбувається. Яка ваша карма, ваша доля, яка воля Господа. Все це стане зрозумілим, стане на свої місця свого часу.

Іноді Шріла Гурудев відчитував когось із колишніх брахмачарі, хто пізніше розпочав життя гріхастхі, оскільки це ганебно, коли ти надягаєш шафран та робиш гучну обіцянку — довічно залишатися у розпорядженні Крішни, Гуру та Гауранги — робиш вдається з себе брахмачарі, але не дотримуєшся цього. Це ганебна річ. Краще, якщо хтось не відчуває себе сильним, впевненим та затвердженим у своєму виборі, краще тримати це в собі. Тримайте це в своєму серці, вкрийте своє серце шафраном, але не показуйте цього зовні, хіба тільки ви дійсно впевнені та збираєтесь взяти це довічне зобов’язання, не полишаючи його. Звісно, це не кінець світу, якщо щось трапляється та речі змінюються, якщо ви змушені змінити ваші одіяння, але це ганебна річ. Таким чином, краще жити життям брахмачарі внутрішньо, якщо ви не впевнені, та чекати як усе відбудеться.

Ми бачили, що Шріла Гурудев був дещо жорстким, іноді виганяючи брахмачарі, які одного разу змінили своє положення, ігноруючи їх та іноді кажучи: «Тепер ти на 50% відданий» та називав дітей «багажем», але в своїй люблячій, повчаючій манері, не образливо. Він міг запитати такого брахмачарі: «Як твій багаж?» — маючи його дітей на увазі.

Ми маємо навчатися у наших Гуру, сприймаючи те, яким чином вони вчать нас, сприймати кожен їхній урок, кожне слово серйозно. Також ми можемо навчатися з помилок інших. Ми можемо бачити, що відбувається з тим чи іншим: «Краще так не робити». Можна зрозуміти — це була не дуже вдала ідея.

Якщо ж ви вже живете сімейним життям, то докладіть усіх зусиль, щоб зробити його простим, але не поглинаючим вас, не обтяжуючим. Намагайтеся жити просто, присвячуючи якомога більше свого часу служінню, практиці.

Перекладач: Аннапурна Деві Дасі
Редактор: Крішна Чайтанья Дас

 

Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования