«День независимости Индии». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 16 августа 2002 года. Лахта, Санкт-Петербург



скачать (формат MP3, 11.35M)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

День независимости Индии

(16 августа 2002 года, Лахта, Санкт-Петербург)

 

#00:00:18#

Шрила Авадхут Махарадж: Шрила Говинда Махарадж произнес молитвы всем своим духовным учителям и благословил всех присутствующих. Он обратился ко всем уважаемым гостям: индусам, российским гражданам, к тем, кто практикует различные виды восточной самореализации, и просто к друзьям и гостям, которые пришли на этот праздник. 

#00:01:17#

Шрила Говинда Махарадж: Я очень благодарен вам за то, что мне предоставлена возможность сказать несколько слов о религии, философии и духовности Индии, смысл которых сводится к тому, что все мы вечные духовные души.

Сегодня день независимости Индии — большой праздник! Наши друзья организовали этот фестиваль в честь вечной дружбы двух великих держав: Индии и России. 

#00:02:47#

В 1947 году, когда я стал монахом, присоединившись к миссии Шрилы Гуру Махараджа, мне было 17 лет, я приехал в Калькутту, и именно в этот день Индия обрела свою независимость от Британской империи. Свобода — какое же сладкое слово это было для нас тогда, когда из колониальной провинции мы стали свободной страной! Однако с духовной точки зрения, если мы неправильно используем свою свободу, та же самая свобода становится причиной наших страданий. Я всегда интересовался глубокой философией и смыслом существования своей страны, и можно сказать, что в Индии самая главная и основная идея — это идея богоцентризма. Без поисков Бога эта страна не имеет никакого значения. Суть этой духовности изложена в древних священных писаниях, таких как Бхагавад-гита, Пураны, «Махабхарата», «Шримад-Бхагаватам» и других, которым многие тысячи лет. Недавно они были вновь записаны, вновь явлены нам. Это произошло не так давно: всего лишь пять тысяч лет назад. 

#00:05:17#

К сожалению, свобода души приводит ко столь всевозможным негативным последствиям, что божественный план бытия через «Ману-самхиту» был вынужден дать нам разные религии и законы. Поскольку человек очень легкомыслен, он постоянно злоупотребляет своей свободой. Поэтому, подобно правительству, Господь дает нам определенные законы и правила. Даже в этом материальном мире, когда мы нарушаем какие-либо правила гармонии и законы существования, обязательно приходит некая расплата. Мы вынуждены расплачиваться чем-то, нести какое-то наказание. 

#00:06:44#

Какова причина нарушения нами этих законов гармонии? Причина — мы сами. От чего мы страдаем в этом мире? Мы страдаем от жадности, гнева, вожделения, от собственных эмоций, амбиций и т. д. Поэтому для того, чтобы живые существа могли пребывать в гармонии, все священные писания в этом мире — «Ману-самхита» и другие — дают нам всевозможные предписания, различные советы и рекомендации: что хорошо, а что плохо. 

#00:08:05#

Что такое атомный взрыв? Это когда несколько элементов соединяются, но в результате уничтожается целая вселенная. 

#00:08:58#

В нескольких словах я вряд ли смогу рассказать вам все про индийскую философию. Я просто приветствую всех вас и напоминаю, что Индия очень многогранна. Поэтому здесь, помимо разговоров о философии, так же проходит культурная программа, на которой вы можете познакомиться с культурной жизнью Индии. Искусство, литература, поэзия Индии всегда связаны с божественностью, с духовностью, с богопочитанием, с сознанием Кришны, с ведической традицией. Что является источником песен, танцев, музыки Индии? Мы знаем, что высоко в Гималаях в Бхадарикашраме жил мудрец Вьясадев, который составил все ведические писания.

нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа
нарам̇ чаива нароттамам...

[ШБ, 1.2.4]

Оттуда берут свое начало реки Ганга и Сарасвати, оттуда в форме тонкого духовного знания Божественное низошло в этот мир. То, с чем мы соприкасаемся сегодня в Индии и здесь, — это некое отражение того духовного знания. Его смысл — жить в гармонии с душой и с Богом, пытаясь удовлетворить Его, пытаясь служить Ему. 

#00:11:56#

[тарко ’пратишт̣хах̣ ш́рутайо вибхиннā
нāсāв р̣ш̣ир] йасйа матам̇ на бхиннам
дхармасйа таттвам̇ нихитам ґухāйāм̇
махāджано йена ґатах̣ са пантхāх̣ 

#00:12:06#

Мудрецы являют духовное знание. В писаниях сказано, что если человек получает благоприятное общение, если он интересуется духовностью, если он ищет, общается с мудрецами, он обязательно достигнет совершенства на своем пути самопознания. 

#00:13:05#

В Индии существует бесконечное количество интерпретаций божественного мира, духовных концепций, тем не менее, источник всей духовности и изначальная истина — Господь Кришна, Высшая Личность Бога. Это утверждают все писания. Ему мы поклоняется, благодаря Его милости мы практикуем духовную жизнь в своем стремлении к вечности и счастью. 

#00:15:24#

Будучи духовным учителем, я хочу напомнить вам о том, что как бы хорошо мы здесь сегодня ни проводили время, как бы счастливо мы ни жили в материальном мире, каждому из нас в этом мире однажды придется столкнуться лицом к лицу со смертью. Никакое мирское счастье, никакое количество денег и наслаждений не сможет оградить нас от этого печального конца. Однако для тех людей, которые используют свою жизнь не для наслаждений, а для духовного развития, существование в этом мире не представляет никакой опасности, поскольку все их бытие предназначено для духовного прогресса, для вечности, любви, красоты и гармонии. Сколько бы жизней они ни воплощались, сколько бы ни жили, их цель одна — жить ради Божественного, прийти к Нему и обрести гармонию. И это ваше предназначение — жить ради духовного, а не ради материального. 

#00:17:49#

Я надеюсь, что все люди, находящиеся здесь, — те, кто приехал из Индии и других стран, а также русские люди, собравшиеся на этом празднике, — все вы обретете благословения всех святых мест Индии, милость Господа, и ваша жизнь станет исполненной духовных совершенств. Будучи духовным учителем, я благословляю всех присутствующих здесь! 

#00:18:14#

Харе Кришна! 

#00:18:21#

Шрила Авадхут Махарадж: Джай Шрила Говинда Махарадж ки джай! 

#00:18:58#

Я вместе со своими монахами пробуду здесь еще несколько дней. Мы проводим семинары. Если у кого-то есть желание встретиться, более глубоко узнать о философии Индии, вы можете прийти на мои встречи.

Еще раз всех вас благословляю! Спасибо большое. 

Переводчик: Шрила Б. Б. Авадхут Махарадж
Транскрипцию выполнила: Гунали Деви Даси
Редакторы: Гунали Деви Даси, Традиш Дас

 

 

Srila Bhakti Sundar Govinda Dev-Goswami Maharaj

Indian Independence Day

(August 16th, 2002, Lahta, Saint Petersburg)

 

=0:00= Honourable Vaishnavas, respectable gentlemen and ladies, beloved children, I am very happy to present myself here in front of you all.

=0:53= I am extremely happy that you have chosen me to tell something about Indian philosophy and culture and the super religion of jiva-souls.

=01:34= Today is India's freedom, independence day.

=01:48= And all India relishing with this festival, her also our friend and our eternal relatives they have arranged here this festival in the honour of Indian's and Russian's friendship.

=02:26= I joined in Guru Maharaj's Mission in Nabadwip 1947 and that year when I came to Kolkata that very day, a 15th August, India have got freedom from British country.

=02:57= This freedom was freedom word is very sweet to hear, but if you cannot use your freedom properly and perfectly then you will suffer from your freedom.

=03:35= I am a philosopher, I have interest about Indian philosophy, I have interest about Indian culture. What is the culture of India? That is religion. Without religion India have no existence.

=04:16= Five thousand years before what revealed(?) in this material world that is called Veda and Upanishada, Vedanta darshan and Mahabharata, eighteen kinds of Purana and Srimad Bhagavatam, etc.

=05:00= Some rules and regulation for the Indian culture and Indian religion Manu Samhita given us because we cannot do random anything after getting freedom.

=05:48= Nature of law: if we will break through our freedom, then what will be? You know that, you have some experience, no-one can say I am free from all the senses, all the disturbance.

=06:27= Under control of senses: kama, krodha, lobha, maha-moha, mada, matsarya, etc. If we will proceed then massacre will come through our freedom.

=07:04= For that, for peaceful coexistence with each other some rules and regulation given Manu Samhita and other scriptures, and we are following, that means we not will break the rules, break the law and break the honour of others.

=07:43= You know atom bomb. If we want to break one atom, how much power will come through that. Then breaking is not good, always not good. Sometimes it is causing to make massacre whole world.

=08:16= Anyhow, something is better than nothing. I do not want to say so much, I can say so much, but this assembly not for only religion, it is for culture of India which is we are hearing, we are seeing and we are observing. For that... And you are also will be very happy to remember this function yearly. For that I wants to leave.

=09:24= Indian philosophy and culture always guided by God consciousness, by Krishna consciousness, by Vaidic [Vedic] culture.

=09:49= It's born, we can see, it's flow from Badarik-ashram where is Narayan, Badri-Narayan.

=10:02=
nārāyaṇaṁ namaskṛtya, naraṁ caiva narottamam
[SB 1.2.4]

=10:06= Nara-narayan there, and Saraswati nadi, river of Saraswati and Ganges coming from that side, from the Himalayas. And Rishi, Vedavyas, he composed our all the scriptures where we will get the Vaidic knowledge and culture, everything. Do, we do under guidance of God consciousness. This from our birth, before our birth, and up to death and after death we are following several kind of cultural function and always we are submissive to the Lord and always we are trying to satisfy the Lord through our service. This kind of scriptures everywhere you will see (say?).

[recording break]

=11:56=

[tarko 'pratiṣṭhaḥ śrutayo vibhinnā,
nāsāv ṛṣir] yasya mataṁ na bhinnam /
dharmasya tattvaṁ nihitaṁ guhāyāṁ,
mahājano yena gataḥ sa panthāḥ

[Mahābhārata, Vana-pārva, 313.117, quoted in CC Madhya 17.186]

[recording break]

=12:27= Art of India always worshipping the God. That God may be variety manifestation, but supremely they knows that Krishna is the supreme personality of Godhead, it is expressed in all the scriptures and we are trying to satisfy our Lord for our eternity, for our happiness, for our happy life.

=13:34= Through freedom or through our research we may get so many things in this material world but we never avoid the birth and death, happiness or sadness, and diseases, this is the nature of law and we are suffering. Maybe we are free from illusion or maybe we are free from all the disturbance.

=14:13=
"The boast of heraldry, the pomp of power,
And all that beauty, all that wealth e'er gave,
Awaits alike the inevitable hour.
The paths of glory lead but to the grave."

=14:37= Then we not will forget, anything we can do, if that not will be beneficial by our activity that will be spoiled for our life. Then we will try to engage ourselves for the eternity, for the happiness, for the love, beauty, charm, etcetera. But for the service of the Lord can give everything we must remember and follow the perfect line of life, religious life.

=16:29= All the Indian guest and Russians and from the many country here present. Here present at present, they are very happy with Jagannath Vallabh, that boy, and with you all who joined in this assembly, in this meeting, from my side, from our Mission's side, from our friends [indistinct] side, I am giving my heartfelt gratitude to you all. You join here, you are hearing this something Indian philosophy, something Indian culture, something is better than nothing. You join, you be blissful and you will get blessings from the Lord and blessings for the great souls who is the heart of India and who is living in the heart of India.

=18:26= If anyone wants to ask something I am here another two-three days, maybe three-four days, please you can come and I can discuss with you about Indian philosophy and culture. Here is many things present, and it is not exclusive place for discussion. Thank you very much.

=19:20= My blessings to you all.

 

 

Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

День незалежності Індії

(16 серпня 2002 року, Лахта, Санкт-Петербург)

 

Вельмишановні вайшнави, поважні леді та джентльмени, любі діти, я дуже щасливий предстати перед усіма вами. Я також дуже щасливий тому, що був обраний щоб сказати декілька слів про індійську філософію та культуру, а також про найвищу релігію кожної душі‑джіви.

Сьогодні визначна дата — День незалежності Індії. Люди по всій Індії сьогодні із великою радістю відзначають цю дату. Наші друзі та одвічні родичі також організували тут цей чудовий фестиваль на честь дружби Індії та Росії.

Я приєднався до Місії Ґуру Махараджа у Навадвіпі у 1947 році. Цього ж року, саме цього дня, 15 серпня, коли я приїхав до Калькути, Індія здобула незалежність від Британської імперії. Це слово «свобода», яким солодким воно було для нас у той час! Але, якщо ми розпоряджаємося своєю свободою не належним, не досконалим чином, тоді наша свобода перетворюється на джерело наших страждань.

Я філософ, я завжди цікавився філософією Індії, її культурою. В чому полягає культура Індії? У її філософії. Без релігії Індію неможливо уявити. П’ять тисяч років тому у цьому матеріальному світі були явлені такі священні писання як Веди й Упанішади, «Веданта Даршан» й «Махабгарата», а також вісімнадцять різних Пуран: «Шрімад‑Бгаґаватам» та інші.

Оскільки людство не може жити спонтанно, зловживаючи своєю свободою, нам була дана «Ману‑самхіта», у якій викладені релігійні та суспільні правила та приписи. Цілком закономірне те, що коли ми зловживаємо нашою свободою, то дістаємо негативну реакцію. Ніхто з нас не може стверджувати, що він є вільним у повному сенсі, вільним від усіх хвилювань.

Ми перебуваємо під впливом хтивості, жадібності, гніву, заздрості, ілюзії, божевілля. Якщо ми будемо йти в них на повідку, звичайно така необмеженість виллється у справжню бійку, зіткнення інтересів. Саме цьому, задля гармонійного співіснування «Ману‑самхіта» та іншіписання дають нам певні регулюючі правила та рекомендації. Й ми намагаємося дотримуватися їх заради гармонії та поваги до інших.

Ви чули про атомну бомбу. Велика кількість енергії виділяється через розщеплення одного атому. А якщо це масове явище, тоді відбуваються величезні руйнування.

Я не хочу говорити багато, оскільки ця зустріч присвячена не тільки духовній тематиці, але також й культурній. Провідним принципом індійської філософії та культури є усвідомлення Бога, свідомість Крішни, ведичні писання.

Вони складені у Бадарік‑ашрамі, де розташоване Божество Бадрі‑Нараяни.

нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа
нарам̇ чаіва нароттамам...
1

Нара‑нараяна присутній там. Святі ріки Сарасваті та Ґанґа виходять звідти, з Гімалаїв. Там мудрець Ведав’яс склав усі ті священні писання, з яких ми черпаємо ведичне знання та культуру, які є джерелом всього. Наше суспільство живе, скероване усвідомленням Бога. Протягом усього нашого життя ми слідуємо культурним та релігійним традиціям, ми зберігаємо покірність Богу та завжди намагаємось задовольнити Його своїм служінням. Ці ідеї викладені у всіх писаннях.

[обрив запису]

[тарко ’пратішт̣гах̣ ш́рутайо вібгіннā
нāсāв р̣шір] йасйа матам̇ на бгіннам
дгармасйа таттвам̇ ніхітам ґухāйāм̇
махāджано йена ґатах̣ са пантгāх̣
2

[обрив запису]

Мистецтво Індії невід’ємно пов’язане із служінням Богу. Господь має безліч різноманітних проявів, але у найвищому розумінні Крішна є Верховною Особистістю Бога. Це стверджують усі писання й ми намагаємось задовольнити Його у нашому прагненні до вічності, щастя, до блаженства.

Користуючись своєю свободою або науковим підходом ми можемо здобути багато чого, але ми не зможемо уникнути мук народження та смерті, проявів щастя та розпачу, хвороб. Страждання є невід’ємним супутником життя у цьому світі. Але ми можемо звільнитись від ілюзії та занепокоєння.

Гордощі вельможні, пихатість влади
Краса, багатство, сили молоді
Дістануть неминучого свого кінця
Й навіть слава кане у труні3

Нам слід завжди пам’ятати про те, що будь‑які несприятливі дії є марнотратством часу та нашого життя. Тому необхідно намагатися задіяти себе у нашому вічному призначенні: у щасті, любові, в красі й чарівності. Через служіння Богу ми здобудемо усе це, наше життя набуде досконалого змісту.

Сьогодні тут зібралося так багато гостей із Індії, Росії та багатьох інших країн. Ми всі дуже вдячні Джаганнатга Валлабзі, всім, хто тут зібрався, гостям та членам Місії, друзям. Я хочу висловити свою щиру подяку усім вам. Ви прийшли сюди та почули дещо про індійську філософію, культуру, й це дуже чудово. Я бачу радість та щастя на ваших обличчях, тож, нехай Господь та ті великі душі, які є серцем Індії, благословлять усіх вас.

Якщо хтось хоче задати свої питання, я буду радий відповісти на них, адже декілька наступних днів я перебуватиму тут. Тож будь ласка, завітайте, й ми зможемо поспілкуватись про філософію Індії та її культуру, бо ці теми потребують більш глибокого вивчення. Дякую вам усім.

Мої вам благословення!

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 


1 Шлока повністю: нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа нарам̇ чаіва нароттамам / девīм̇ сарасватīм̇ вйāсам̇ тато джайам удīрайет — «Перед читанням „Ш́рīмад‑Бгāґаватам“, який є єдиним шляхом до перемоги, слід виказати пошану Особі Бога, Нараяні, Нара‑нараяні Ріші — найкращому серед людей, матері Сарасваті — богині знань та Шрілі В’ясадеві — авторові» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.2.4).

2 «Сухі логічні докази не приводять до остаточного висновку. Якщо велика особистість не розходиться в поглядах з іншими, її не вважають за великого мудреця. Веди мають багато різних розділів, тому просто вивчаючи їх не знайти істинного шляху, який веде до розуміння релігійних засад. Вагома істина релігійних засад схована у серці вільної від скверни, свідомої своєї духовної суті особи. Тому шастри підтверджують, що треба стати на той шлях розвитку, на який вказують махаджани» («Махāбгāрата», Вана‑пāрва, 313.117; цитується також у «Ш́рī Чайтанйа‑чарітāмр̣ті», Мадгйа‑лīлā, 17.186).

3 «Елегія, складена на сільському цвинтарі», Томас Ґрей.




←  «Кали-гхора тимире». Шрила Наянананда Дас | “Kali-ghora timire.” Srila Nayanananda Das ·• Архив новостей •· «Гуру-парампара и маха-прасад». Шрила Б. С. Говинда Дев-Госвами Махарадж. 18 октября 2006 года. Лахта, Санкт-Петербург  →

Get the Flash Player to see this player.
скачать (формат MP3, 11.9 МБ)

Шрила Бхакти Сундар Говинда Дев-Госвами Махарадж

День независимости Индии

(16 августа 2002 года, Лахта, Санкт-Петербург)

 

#00:00:18#

Шрила Авадхут Махарадж: Шрила Говинда Махарадж произнес молитвы всем своим духовным учителям и благословил всех присутствующих. Он обратился ко всем уважаемым гостям: индусам, российским гражданам, к тем, кто практикует различные виды восточной самореализации, и просто к друзьям и гостям, которые пришли на этот праздник. 

#00:01:17#

Шрила Говинда Махарадж: Я очень благодарен вам за то, что мне предоставлена возможность сказать несколько слов о религии, философии и духовности Индии, смысл которых сводится к тому, что все мы вечные духовные души.

Сегодня день независимости Индии — большой праздник! Наши друзья организовали этот фестиваль в честь вечной дружбы двух великих держав: Индии и России. 

#00:02:47#

В 1947 году, когда я стал монахом, присоединившись к миссии Шрилы Гуру Махараджа, мне было 17 лет, я приехал в Калькутту, и именно в этот день Индия обрела свою независимость от Британской империи. Свобода — какое же сладкое слово это было для нас тогда, когда из колониальной провинции мы стали свободной страной! Однако с духовной точки зрения, если мы неправильно используем свою свободу, та же самая свобода становится причиной наших страданий. Я всегда интересовался глубокой философией и смыслом существования своей страны, и можно сказать, что в Индии самая главная и основная идея — это идея богоцентризма. Без поисков Бога эта страна не имеет никакого значения. Суть этой духовности изложена в древних священных писаниях, таких как Бхагавад-гита, Пураны, «Махабхарата», «Шримад-Бхагаватам» и других, которым многие тысячи лет. Недавно они были вновь записаны, вновь явлены нам. Это произошло не так давно: всего лишь пять тысяч лет назад. 

#00:05:17#

К сожалению, свобода души приводит ко столь всевозможным негативным последствиям, что божественный план бытия через «Ману-самхиту» был вынужден дать нам разные религии и законы. Поскольку человек очень легкомыслен, он постоянно злоупотребляет своей свободой. Поэтому, подобно правительству, Господь дает нам определенные законы и правила. Даже в этом материальном мире, когда мы нарушаем какие-либо правила гармонии и законы существования, обязательно приходит некая расплата. Мы вынуждены расплачиваться чем-то, нести какое-то наказание. 

#00:06:44#

Какова причина нарушения нами этих законов гармонии? Причина — мы сами. От чего мы страдаем в этом мире? Мы страдаем от жадности, гнева, вожделения, от собственных эмоций, амбиций и т. д. Поэтому для того, чтобы живые существа могли пребывать в гармонии, все священные писания в этом мире — «Ману-самхита» и другие — дают нам всевозможные предписания, различные советы и рекомендации: что хорошо, а что плохо. 

#00:08:05#

Что такое атомный взрыв? Это когда несколько элементов соединяются, но в результате уничтожается целая вселенная. 

#00:08:58#

В нескольких словах я вряд ли смогу рассказать вам все про индийскую философию. Я просто приветствую всех вас и напоминаю, что Индия очень многогранна. Поэтому здесь, помимо разговоров о философии, так же проходит культурная программа, на которой вы можете познакомиться с культурной жизнью Индии. Искусство, литература, поэзия Индии всегда связаны с божественностью, с духовностью, с богопочитанием, с сознанием Кришны, с ведической традицией. Что является источником песен, танцев, музыки Индии? Мы знаем, что высоко в Гималаях в Бхадарикашраме жил мудрец Вьясадев, который составил все ведические писания.

нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа
нарам̇ чаива нароттамам...

[ШБ, 1.2.4]

Оттуда берут свое начало реки Ганга и Сарасвати, оттуда в форме тонкого духовного знания Божественное низошло в этот мир. То, с чем мы соприкасаемся сегодня в Индии и здесь, — это некое отражение того духовного знания. Его смысл — жить в гармонии с душой и с Богом, пытаясь удовлетворить Его, пытаясь служить Ему. 

#00:11:56#

[тарко ’пратишт̣хах̣ ш́рутайо вибхиннā
нāсāв р̣ш̣ир] йасйа матам̇ на бхиннам
дхармасйа таттвам̇ нихитам ґухāйāм̇
махāджано йена ґатах̣ са пантхāх̣ 

#00:12:06#

Мудрецы являют духовное знание. В писаниях сказано, что если человек получает благоприятное общение, если он интересуется духовностью, если он ищет, общается с мудрецами, он обязательно достигнет совершенства на своем пути самопознания. 

#00:13:05#

В Индии существует бесконечное количество интерпретаций божественного мира, духовных концепций, тем не менее, источник всей духовности и изначальная истина — Господь Кришна, Высшая Личность Бога. Это утверждают все писания. Ему мы поклоняется, благодаря Его милости мы практикуем духовную жизнь в своем стремлении к вечности и счастью. 

#00:15:24#

Будучи духовным учителем, я хочу напомнить вам о том, что как бы хорошо мы здесь сегодня ни проводили время, как бы счастливо мы ни жили в материальном мире, каждому из нас в этом мире однажды придется столкнуться лицом к лицу со смертью. Никакое мирское счастье, никакое количество денег и наслаждений не сможет оградить нас от этого печального конца. Однако для тех людей, которые используют свою жизнь не для наслаждений, а для духовного развития, существование в этом мире не представляет никакой опасности, поскольку все их бытие предназначено для духовного прогресса, для вечности, любви, красоты и гармонии. Сколько бы жизней они ни воплощались, сколько бы ни жили, их цель одна — жить ради Божественного, прийти к Нему и обрести гармонию. И это ваше предназначение — жить ради духовного, а не ради материального. 

#00:17:49#

Я надеюсь, что все люди, находящиеся здесь, — те, кто приехал из Индии и других стран, а также русские люди, собравшиеся на этом празднике, — все вы обретете благословения всех святых мест Индии, милость Господа, и ваша жизнь станет исполненной духовных совершенств. Будучи духовным учителем, я благословляю всех присутствующих здесь! 

#00:18:14#

Харе Кришна! 

#00:18:21#

Шрила Авадхут Махарадж: Джай Шрила Говинда Махарадж ки джай! 

#00:18:58#

Я вместе со своими монахами пробуду здесь еще несколько дней. Мы проводим семинары. Если у кого-то есть желание встретиться, более глубоко узнать о философии Индии, вы можете прийти на мои встречи.

Еще раз всех вас благословляю! Спасибо большое. 

Переводчик: Шрила Б. Б. Авадхут Махарадж
Транскрипцию выполнила: Гунали Деви Даси
Редакторы: Гунали Деви Даси, Традиш Дас

 

 

Srila Bhakti Sundar Govinda Dev-Goswami Maharaj

Indian Independence Day

(August 16th, 2002, Lahta, Saint Petersburg)

 

=0:00= Honourable Vaishnavas, respectable gentlemen and ladies, beloved children, I am very happy to present myself here in front of you all.

=0:53= I am extremely happy that you have chosen me to tell something about Indian philosophy and culture and the super religion of jiva-souls.

=01:34= Today is India's freedom, independence day.

=01:48= And all India relishing with this festival, her also our friend and our eternal relatives they have arranged here this festival in the honour of Indian's and Russian's friendship.

=02:26= I joined in Guru Maharaj's Mission in Nabadwip 1947 and that year when I came to Kolkata that very day, a 15th August, India have got freedom from British country.

=02:57= This freedom was freedom word is very sweet to hear, but if you cannot use your freedom properly and perfectly then you will suffer from your freedom.

=03:35= I am a philosopher, I have interest about Indian philosophy, I have interest about Indian culture. What is the culture of India? That is religion. Without religion India have no existence.

=04:16= Five thousand years before what revealed(?) in this material world that is called Veda and Upanishada, Vedanta darshan and Mahabharata, eighteen kinds of Purana and Srimad Bhagavatam, etc.

=05:00= Some rules and regulation for the Indian culture and Indian religion Manu Samhita given us because we cannot do random anything after getting freedom.

=05:48= Nature of law: if we will break through our freedom, then what will be? You know that, you have some experience, no-one can say I am free from all the senses, all the disturbance.

=06:27= Under control of senses: kama, krodha, lobha, maha-moha, mada, matsarya, etc. If we will proceed then massacre will come through our freedom.

=07:04= For that, for peaceful coexistence with each other some rules and regulation given Manu Samhita and other scriptures, and we are following, that means we not will break the rules, break the law and break the honour of others.

=07:43= You know atom bomb. If we want to break one atom, how much power will come through that. Then breaking is not good, always not good. Sometimes it is causing to make massacre whole world.

=08:16= Anyhow, something is better than nothing. I do not want to say so much, I can say so much, but this assembly not for only religion, it is for culture of India which is we are hearing, we are seeing and we are observing. For that... And you are also will be very happy to remember this function yearly. For that I wants to leave.

=09:24= Indian philosophy and culture always guided by God consciousness, by Krishna consciousness, by Vaidic [Vedic] culture.

=09:49= It's born, we can see, it's flow from Badarik-ashram where is Narayan, Badri-Narayan.

=10:02=
nārāyaṇaṁ namaskṛtya, naraṁ caiva narottamam
[SB 1.2.4]

=10:06= Nara-narayan there, and Saraswati nadi, river of Saraswati and Ganges coming from that side, from the Himalayas. And Rishi, Vedavyas, he composed our all the scriptures where we will get the Vaidic knowledge and culture, everything. Do, we do under guidance of God consciousness. This from our birth, before our birth, and up to death and after death we are following several kind of cultural function and always we are submissive to the Lord and always we are trying to satisfy the Lord through our service. This kind of scriptures everywhere you will see (say?).

[recording break]

=11:56=

[tarko 'pratiṣṭhaḥ śrutayo vibhinnā,
nāsāv ṛṣir] yasya mataṁ na bhinnam /
dharmasya tattvaṁ nihitaṁ guhāyāṁ,
mahājano yena gataḥ sa panthāḥ

[Mahābhārata, Vana-pārva, 313.117, quoted in CC Madhya 17.186]

[recording break]

=12:27= Art of India always worshipping the God. That God may be variety manifestation, but supremely they knows that Krishna is the supreme personality of Godhead, it is expressed in all the scriptures and we are trying to satisfy our Lord for our eternity, for our happiness, for our happy life.

=13:34= Through freedom or through our research we may get so many things in this material world but we never avoid the birth and death, happiness or sadness, and diseases, this is the nature of law and we are suffering. Maybe we are free from illusion or maybe we are free from all the disturbance.

=14:13=
"The boast of heraldry, the pomp of power,
And all that beauty, all that wealth e'er gave,
Awaits alike the inevitable hour.
The paths of glory lead but to the grave."

=14:37= Then we not will forget, anything we can do, if that not will be beneficial by our activity that will be spoiled for our life. Then we will try to engage ourselves for the eternity, for the happiness, for the love, beauty, charm, etcetera. But for the service of the Lord can give everything we must remember and follow the perfect line of life, religious life.

=16:29= All the Indian guest and Russians and from the many country here present. Here present at present, they are very happy with Jagannath Vallabh, that boy, and with you all who joined in this assembly, in this meeting, from my side, from our Mission's side, from our friends [indistinct] side, I am giving my heartfelt gratitude to you all. You join here, you are hearing this something Indian philosophy, something Indian culture, something is better than nothing. You join, you be blissful and you will get blessings from the Lord and blessings for the great souls who is the heart of India and who is living in the heart of India.

=18:26= If anyone wants to ask something I am here another two-three days, maybe three-four days, please you can come and I can discuss with you about Indian philosophy and culture. Here is many things present, and it is not exclusive place for discussion. Thank you very much.

=19:20= My blessings to you all.

 

 

Ш́рīла Бгакті Сундар Ґовінда Дев‑Ґосвāмī Маха̄ра̄дж

День незалежності Індії

(16 серпня 2002 року, Лахта, Санкт-Петербург)

 

Вельмишановні вайшнави, поважні леді та джентльмени, любі діти, я дуже щасливий предстати перед усіма вами. Я також дуже щасливий тому, що був обраний щоб сказати декілька слів про індійську філософію та культуру, а також про найвищу релігію кожної душі‑джіви.

Сьогодні визначна дата — День незалежності Індії. Люди по всій Індії сьогодні із великою радістю відзначають цю дату. Наші друзі та одвічні родичі також організували тут цей чудовий фестиваль на честь дружби Індії та Росії.

Я приєднався до Місії Ґуру Махараджа у Навадвіпі у 1947 році. Цього ж року, саме цього дня, 15 серпня, коли я приїхав до Калькути, Індія здобула незалежність від Британської імперії. Це слово «свобода», яким солодким воно було для нас у той час! Але, якщо ми розпоряджаємося своєю свободою не належним, не досконалим чином, тоді наша свобода перетворюється на джерело наших страждань.

Я філософ, я завжди цікавився філософією Індії, її культурою. В чому полягає культура Індії? У її філософії. Без релігії Індію неможливо уявити. П’ять тисяч років тому у цьому матеріальному світі були явлені такі священні писання як Веди й Упанішади, «Веданта Даршан» й «Махабгарата», а також вісімнадцять різних Пуран: «Шрімад‑Бгаґаватам» та інші.

Оскільки людство не може жити спонтанно, зловживаючи своєю свободою, нам була дана «Ману‑самхіта», у якій викладені релігійні та суспільні правила та приписи. Цілком закономірне те, що коли ми зловживаємо нашою свободою, то дістаємо негативну реакцію. Ніхто з нас не може стверджувати, що він є вільним у повному сенсі, вільним від усіх хвилювань.

Ми перебуваємо під впливом хтивості, жадібності, гніву, заздрості, ілюзії, божевілля. Якщо ми будемо йти в них на повідку, звичайно така необмеженість виллється у справжню бійку, зіткнення інтересів. Саме цьому, задля гармонійного співіснування «Ману‑самхіта» та іншіписання дають нам певні регулюючі правила та рекомендації. Й ми намагаємося дотримуватися їх заради гармонії та поваги до інших.

Ви чули про атомну бомбу. Велика кількість енергії виділяється через розщеплення одного атому. А якщо це масове явище, тоді відбуваються величезні руйнування.

Я не хочу говорити багато, оскільки ця зустріч присвячена не тільки духовній тематиці, але також й культурній. Провідним принципом індійської філософії та культури є усвідомлення Бога, свідомість Крішни, ведичні писання.

Вони складені у Бадарік‑ашрамі, де розташоване Божество Бадрі‑Нараяни.

нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа
нарам̇ чаіва нароттамам...
1

Нара‑нараяна присутній там. Святі ріки Сарасваті та Ґанґа виходять звідти, з Гімалаїв. Там мудрець Ведав’яс склав усі ті священні писання, з яких ми черпаємо ведичне знання та культуру, які є джерелом всього. Наше суспільство живе, скероване усвідомленням Бога. Протягом усього нашого життя ми слідуємо культурним та релігійним традиціям, ми зберігаємо покірність Богу та завжди намагаємось задовольнити Його своїм служінням. Ці ідеї викладені у всіх писаннях.

[обрив запису]

[тарко ’пратішт̣гах̣ ш́рутайо вібгіннā
нāсāв р̣шір] йасйа матам̇ на бгіннам
дгармасйа таттвам̇ ніхітам ґухāйāм̇
махāджано йена ґатах̣ са пантгāх̣
2

[обрив запису]

Мистецтво Індії невід’ємно пов’язане із служінням Богу. Господь має безліч різноманітних проявів, але у найвищому розумінні Крішна є Верховною Особистістю Бога. Це стверджують усі писання й ми намагаємось задовольнити Його у нашому прагненні до вічності, щастя, до блаженства.

Користуючись своєю свободою або науковим підходом ми можемо здобути багато чого, але ми не зможемо уникнути мук народження та смерті, проявів щастя та розпачу, хвороб. Страждання є невід’ємним супутником життя у цьому світі. Але ми можемо звільнитись від ілюзії та занепокоєння.

Гордощі вельможні, пихатість влади
Краса, багатство, сили молоді
Дістануть неминучого свого кінця
Й навіть слава кане у труні3

Нам слід завжди пам’ятати про те, що будь‑які несприятливі дії є марнотратством часу та нашого життя. Тому необхідно намагатися задіяти себе у нашому вічному призначенні: у щасті, любові, в красі й чарівності. Через служіння Богу ми здобудемо усе це, наше життя набуде досконалого змісту.

Сьогодні тут зібралося так багато гостей із Індії, Росії та багатьох інших країн. Ми всі дуже вдячні Джаганнатга Валлабзі, всім, хто тут зібрався, гостям та членам Місії, друзям. Я хочу висловити свою щиру подяку усім вам. Ви прийшли сюди та почули дещо про індійську філософію, культуру, й це дуже чудово. Я бачу радість та щастя на ваших обличчях, тож, нехай Господь та ті великі душі, які є серцем Індії, благословлять усіх вас.

Якщо хтось хоче задати свої питання, я буду радий відповісти на них, адже декілька наступних днів я перебуватиму тут. Тож будь ласка, завітайте, й ми зможемо поспілкуватись про філософію Індії та її культуру, бо ці теми потребують більш глибокого вивчення. Дякую вам усім.

Мої вам благословення!

Перекладач: Крiшна Чайтан’я Дас
Редактор: Аннапурна Деві Дасі

 


1 Шлока повністю: нāрāйан̣ам̇ намаскр̣тйа нарам̇ чаіва нароттамам / девīм̇ сарасватīм̇ вйāсам̇ тато джайам удīрайет — «Перед читанням „Ш́рīмад‑Бгāґаватам“, який є єдиним шляхом до перемоги, слід виказати пошану Особі Бога, Нараяні, Нара‑нараяні Ріші — найкращому серед людей, матері Сарасваті — богині знань та Шрілі В’ясадеві — авторові» («Ш́рīмад‑Бгāґаватам», 1.2.4).

2 «Сухі логічні докази не приводять до остаточного висновку. Якщо велика особистість не розходиться в поглядах з іншими, її не вважають за великого мудреця. Веди мають багато різних розділів, тому просто вивчаючи їх не знайти істинного шляху, який веде до розуміння релігійних засад. Вагома істина релігійних засад схована у серці вільної від скверни, свідомої своєї духовної суті особи. Тому шастри підтверджують, що треба стати на той шлях розвитку, на який вказують махаджани» («Махāбгāрата», Вана‑пāрва, 313.117; цитується також у «Ш́рī Чайтанйа‑чарітāмр̣ті», Мадгйа‑лīлā, 17.186).

3 «Елегія, складена на сільському цвинтарі», Томас Ґрей.


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | Вьяса-пуджа
Пожертвования