«Смирение, терпение и настроение служения». Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 30 августа 2010 года. Навадвипа Дхама, Индия | “Humbleness, Tolerance and Service Temper.” Srila B. N. Acharya Maharaj. 30 August 2010. Navadwip Dham, India


Шрила Ачарья Махарадж вернулся в Навадвипу утром, как раз когда начался дождь, около 9:40. Преданные, находившиеся на утренней лекции, услышали возгласы радости и прославления Шрилы Ачарьи Махараджа, когда он входил в Матх. Тотчас лекция перешла в киртан, возглавляемый Шрилой Ачарьей Махараджем, во время которого он предложил свои поклоны самадхи-мандиру Шрилы Говинды Дев-Госвами Махараджа и самадхи-мандиру Шрилы Шридхара Дев-Госвами Махараджа, Шри Шри Гуру Гауранге Гандхарве Говинда-Сундару, веранде Шрилы Говинды Дев-Госвами Махараджа, а затем вернулся на свою веранду. Все преданные продолжали киртан, после чего Шрила Ачарья Махарадж начал свою лекцию. Ниже представлено редактированное изложение его лекции. (Примечание: при редактировании никакие обсуждаемые моменты не были удалены, я лишь попытался сделать лекцию более доступной для понимания)1.

 

Шрила Ачарья Махарадж: Сегодня очень благоприятный день. Как только мы приехали, начался дождь. (Смеется.) Я очень счастлив видеть всех преданных здесь в хорошем настроении. Все вы знаете, что из-за всего произошедшего мы не смогли присутствовать на последнем фестивале в честь ухода Шрилы Шридхара Дев-Госвами Махараджа. Но мой ум, мое сердце всегда с вами, с преданными. Вы знаете это.

Вчера я общался с русскими преданными по скайпу. И я рассказал им все.

Вы знаете, что ваша жизнь — это желание Шрилы Гурудева, и по милости Гурудева вы исполните его желания.

И, тем не менее, могут возникнуть некоторые проблемы. Даже когда пришел Шри Чайтанья Махапрабху, начались волнения. Даже во времена Чайтаньи Махапрабху! Его хотели убить. Также Бхактисиддханта Сарасвати Тхакур столкнулся со множеством трудностей.

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
               та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)2

Вы знаете, что множество недостойных, с черствым, словно камень, сердцем людей — пашандис — беспокоило Шрилу Прабхупаду. Они не просто беспокоили его (атйачара), они пытали Джагад-Гуру Шрилу Прабхупаду. Но Прабхупада сказал: «Та̄дера дош̣а кш̣ома̄ кори — Простите их оскорбления, простите их оскорбления». Так же, как здесь: «Та̄дер апарадха кш̣ома̄ кори, джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’», он повторял: «Будьте смиренными и относитесь с почтением к другим. Не стоит драться с ними. Они могут кидать в вас камни, а вы берите эти камни в руки таким образом (Шрила Ачарьядев складывает руки в анджали-мудру). Они могут кидать в вас камнями, а вы можете подставить голову, это не проблема — тарорива сахиш̣н̣уна̄». Джагате коиле гхош̣ан̣а̄ та̄дер апарадха кш̣ома̄ кари. Так Шрила Прабхупада спас их: «Не проблема, они могут даже убить меня».

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
                та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)

Он заявил: «Мы должны выдержать это!» Если они бьют вас, вы должен быть терпеливыми. Совсем не обязательно отвечать им тем же. Это концепция Махапрабху. Вам необходимо следовать ей, и они сами отступят. Отступят немедленно, и проблемы уйдут.

Этот храм явился по милости Джагад-Гуру Шрилы Прабхупады Бхактисиддханты Сарасвати Тхакура — никто не может уничтожить его. Волнения могут начаться, но по воле Господа, по воле Кришны и Гурудева они прекратятся.

Гурудев сказал: «Они прекратятся сами собой. Они изживут себя». Гурудев так сказал и мы должны ему верить. Вы должны этому верить. Вы должны этому верить. И ради этого вам придется выстоять все.

Я очень рад, что те, кто находится здесь, даже в мое отсутствие поступают так, как я им говорил. «Не беспокойтесь, не бегите. Терпение, терпение и еще раз терпение».

Когда тебя постоянно притесняют, а за тобой стена и тебе не перелезть через нее, тебе приходится стоять. Поймите, они сами уйдут. Нужно понять это, а также то, что люди по всему миру поддерживают нас и проблемы сами испаряются. Чайтанья Сарасват Матх — это огромнейший океан, и что случится, если кто-то кинет в него несколько камней? Камни просто потонут, и больше ничего. Понимаете это? Чайтанья Сарасват Матх подобен большой горе. Если кто-то начнет кидать камни в гору, камни расколются на куски, но не Чайтанья Сарасват Матх. Вам нужно это понять.

Чайтанья Сарасват Матх не только здесь, в Навадвипе. Он по всему миру. Вы можете кидать камни в это здание, но вы должны понимать, что эти камни попадают прямиком в сердца преданных. Вам надо знать и понимать то, что Господь проявляется в Своих преданных, а так же, что Кришна, Чайтанья Махапрабху испытывают наше сердце, проверяя нас: «Сколько же в нас терпимости? Сбежим ли мы отсюда?» Нам выпал такой шанс. Это своего рода чистота, честность. Это можно назвать стремлением. И у вас не будет проблем, если вы искренний и честный искатель, ничто не способно сломить вас и вашу чистоту.

Сегодня я умоляю всех преданных поверить, что все хорошо. Существуют небольшие проблемы в руководстве нашего храма. Но это управленческие проблемы, они никак не связаны с духовным. Духовные реалии никогда не зависели от разногласий в управлении. Зачем вы сюда пришли? Зачем мы все приходим в Чайтанья Сарасват Матх? Самое важное для нас — это духовное развитие. Духовность! А она не была задета. Произошел небольшой разлад в руководстве, вот и все.

Кришна всегда с нами, Кришна всегда нам помогает двигаться в сторону правды. Вам всем известно о битве на Курукшетре. Даже когда Арджуна не хотел сражаться, Кришна сказал ему:

— Ты должен сражаться!

Арджуна спросил:

— Но как же я убью их?

Кришна отвечал на это:

— Тебе не нужно убивать их. Я уже их убил.

Тогда в чем же проблемы? Ни в чем. И поэтому я еще раз спрашиваю всех преданных с Запада и Востока: ради чего вы сюда пришли? Ради этого здания? Ради стен?

Если преданные всегда с вами, если милость Гурудева всегда с вами, вам по силам многое. Очень многое. В чем же проблема? В чем проблема? Совсем необязательно быть несчастным, страдать. Во всем этом нет необходимости. Нам необходимо только учение Прабхупады, Махапрабху и Гурудева. Гурудев покорил весь мир. Как он это сделал? Он был терпелив и относился с уважением к другим. Он показывал, что значит вайшнавизм. Следуя за вайшнавами, мы легко достигнем намеченной цели. Этим оружием можно покорить все. И мы не будем использовать камни, ружья или другое оружие. Это нам не нужно, так как в нашем арсенале нечто другое. Это мриданга и караталы! Мы поем, танцуем и воспеваем Святое Имя! Да!

Махапрабху всегда с нами. Во времена Махапрабху в доме Шриваса Тхакура как-то раз преданные услышали: «Люди, лишенные нравственности, направляются сюда, чтобы уничтожить этот дом и убить Махапрабху».

Махапрабху пришел в эту эпоху Кали. Завистливые люди, видя, с какой быстротой распространяется индуизм, хотели остановить это. И что же произошло? Преданные, услышав об этом, очень испугались. Они находились в доме Шриваса Пандита, они больше не воспевали Святое Имя, не пели и не прославляли Господа. Все были очень напуганы, когда услышали новости. Но в этот момент в комнату вошел Махапрабху и спросил:

— Почему прекратился киртан? Почему никто не танцует и не прославляет Господа? Почему остановился киртан?

Преданные просили:

— О Прабху, пожалуйста, присядь. Нам необходимо сказать тебе нечто.

Махапрабху спрашивал:

— Почему? Почему Я должен садиться?

Преданные поинтересовались, слышал ли Махапрабху то, о чем говорят в деревне?

Махапрабху спросил:

— Что же?

Преданные рассказали Махапрабху о том, что некие люди заявили, что разрушат дом и выбросят все в Гангу.

А Махапрабху отвечал:

— Нет никаких проблем. Не о чем беспокоиться.

— Но они еще сказали, что…

— Что же? — спросил Махапрабху.

— Они сказали, что побьют Тебя сегодня!

На что Махапрабху только рассмеялся.

Рядом с Махапрабху стояла трехлетняя голенькая племянница Шриваса Пандита, Нараяни. Махапрабху положил руку ей на лоб и сказал: «Тома̄р кр̣ш̣н̣а-бхакти хаук — “Кришна дарует тебе Свою милость”». Когда Махапрабху благословил Нараяни, она упала на землю и стала выкрикивать святые имена: «Ха Махапрабху! Ха Чайтанья! Ха Кришна!» Эта трехлетняя девочка начала так танцевать и кричать! После чего Махапрабху спросил:

— Верите ли вы по-прежнему, что они могут прийти и разрушить этот дом и сбросить его в Гангу? Возможно ли это?

Преданные отвечали:

— О Прабху, мы ошибались. Мы забыли о Твоем могуществе, о Твоей силе. В действительности никто не может уничтожить или сломить нас. Нам следовало бы догадаться, что это лила!

Такие вещи происходили во времена Махапрабху.

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
                та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)

Я удовлетворен всеми преданными здесь. Они остаются защищать храм и руководство, несмотря на то, что им приходится выносить. Я все видел на видеозаписи. Я видел все, что произошло. Не беспокойтесь об этом. Гурудев всегда с нами. Столь много неприятностей произошло здесь, но я не остановил постройку самадхи Гурудева. Вы это видели? Я также ни на минуту не приостановил постройку храма в месте явления Нитьянанды, в Силигуре, в Кална храме. Нигде я не приостановил стройку и не буду делать этого.

Мы пришли сюда для служения. Мы здесь не для того, чтобы сражаться с иллюзией. Как случилось так, что мы сидим на этом стуле? Однажды Махапрабху сказал:

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)3

«У кого есть квалификация, может сидеть на этом стуле. Даже брахман может быть ниже, а шудра занимать это место».

Кто-нибудь может возразить: «Вы нарушаете законы!» Но закон состоит в том, что

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)

Йеи бхадже сей бад̣а — кто бы ни был вовлечен в служение, его нужно считать великим. Он может сидеть здесь с той квалификацией, которая у него есть. Я этого не писал сам, «Шри Чайтанья-чаритамрита» рассказывает нам об этом.

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)

Когда Шридхар Махарадж передал это место Гурудеву, множество событий произошло в других странах. Я слышал множество историй из Венесуэлы. Некоторые преданные не знали, что Шридхар Махарадж передал управление Матхом Говинде Махараджу, они жили где-то в джунглях. Но Шрила Гуру Махарадж еще в 1965 году заявил, что Гурудев будет его преемником, а в 1985 году воплотил свое желание в жизнь. «Мой Говинда Махарадж — Ачарья!» Вот так!

Шрила Говинда Махарадж услышал об этом 4 декабря из завещания. И что же он оставил в своих статьях, завещании, лекциях, во всех своих трудах? Что такое хари-бхаджана? Служение Господу под руководством Гурудева, полное его удовлетворение — вот что такое бхаджан. И это важно. Это необходимо в вашей духовной практике. Это и называют чистотой, и если вы обладаете ею, у вас нет проблем!

Джая-дхвани

[Конец лекции]

 

После лекции Шрила Ачарья Махарадж принял поклоны от многочисленных преданных, а затем немного отдохнул. Следующим утром Шрила Ачарья Махарадж дал даршан и в начале речи прокомментировал:

Настроение служения — сева̄-правр̣тти — труднодостижимо.

тад виддхи пран̣ипа̄тена
парипраш́нена севайа̄

(Шримад Бхагавад-гита, 4.34)4

Настроение служения — сева̄-правр̣тти — обрести очень трудно.

Муниндра Мохан Прабху: Вы учите 200% преданности.

Шрила Ачарья Махарадж: Западные преданные могут понять это, но преданные из Индии — нет. Сейчас этот преданный говорит: «О Махарадж, я не могу оставаться там, мне надо вернуться сюда». Так вы следуете за своим умом. Это не настроение служения. Если наше служение необходимо где-либо, мы должны оставаться там. Место служения не там, где наслаждение, где лучше кормят. И желание остаться в подобном месте не может быть настроением служения. Желание остаться там означает, что вы не обретаете вкус служения через Святое Имя. Воспевая Святое Имя, вы не получаете никакого вкуса, так как другие желания переполняют ваше сердце. И если это так, то как же вы обретете вкус служения? Если вы просто воспеваете Святое Имя, к вам никогда не придет настроение служения. Вы ничего не получите, если другие желания живут в вашем сердце. Вы понимаете это?! Настроение служения крайне необходимо. Если вы следуете за голосом своего ума, вам не добиться успеха в духовной жизни. Это невозможно.

тад виддхи пран̣ипа̄тена
парипраш́нена севайа̄

(Шримад Бхагавад-гита, 4.34)

Вот что необходимо в вашей духовной жизни.

[Конец комментария]

Переводчик: Киртида Деви Даси
Редактор: Традиш Дас


 

Śrīla Bhakti Nirmal Āchārya Mahārāj 

Humbleness, Tolerance and Service Temper 

(August, 30, 2010, Navadwip Dham, India) 

 

Śrīla Āchārya Mahārāj returned to Nabadwīp mid morning just after the rain let up about 9:40 am. Most of the devotees were in the morning class and heard shouts of joy and chanting as Śrīla Āchārya Mahārāj entered the Maṭh. The class turned into a kīrttan party and followed Śrīla Āchārya Mahārāj as he offered his obeisances to Śrīla Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj’s Samādhi Mandir, Śrīla Śrīdhar Dev-Goswāmī Mahārāj’s Samādhi Mandir, Śrī Śrī Guru Gaurāṅga Gāndharvā Govinda-Sundar, Śrīla Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj’s veranda, and then went up to his veranda. All the devotees continued kīrttan on his veranda and then Śrīla Āchārya Mahārāj began to lecture. Included here is an edited rendering of his lecture. [Note: in editing I did not remove any of the subject matter he discussed but only tried to ensure all the concepts he presented are clearly understandable.]5 

 

Śrīla Āchārya Mahārāj: Ok. Today is very auspicious day. Just as we came it also start raining. Ha ha. I am very happy to see all the devotees here and their mood. You all know something happened and we could not come attend last festival for Śrīla Śrīdhar Dev-Goswāmī Mahārāj. But my mind is always with you, my mind, heart, everything, is always with the devotees. You know this.

Yesterday I spoke with all the Russian devotees face to face on skype. I told them everything.

You know that this is your life—Śrīla Gurudev’s desire, by Gurudev’s mercy you have to fulfill his desire.

Anyhow some problems can come. Even after Śrī Chaitanya Mahāprabhu some disturbance also came. Even in Chaitanya Mahāprabhu’s time they also wanted to kill Chaitanya Mahāprabhu. Also Bhakti Siddhānta Saraswatī Ṭhākur faced so many disturbances. 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
           tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12)6

You know that many very very bad persons, pāṣaṇḍīs with stone-like hearts, they disturbed Śrīla Prabhupād do much. And not only disturbed atyāchāra, they tortured Jagad-Guru Śrīla Prabhupād so much. But tādera doṣa kṣomā kori, Prabhupād told, “Forgive their offenses, forgive their offenses.” Like this tāder aparādha kṣomā kari, jagate koile ghoṣaṇā taroriva sahiṣṇunā’, he declared, “Be humble, tolerant and give honor to others. Not to fight with them. They can throw bricks but you can take those bricks with the hands (Śrīla Āchāryadev makes the añjalī-mudra). They can throw bricks and you can put your head, no problem—taroriva sahiṣṇunā”. Jagate koile ghoṣaṇā, tāder aparādha kṣomā kari, in this way Śrīla Prabhupād rescued them, “No problem, they can kill me.” 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
          tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12) 

He declared that, “We have to tolerate this.” If they slap you must be humble. It is not necessary to slap to them. This is Mahāprabhu’s conception. You have to follow that and immediately they will run away. Immediate they will go, no problem.

This temple is coming from Jagad-Guru Śrīla Prabhupād Bhakti Siddhānta Saraswatī Ṭhākur, no one can destroy it. Something disturbance has come but anyhow by the wills of the Lord, the wills of Kṛṣṇa, the wills of Gurudev everything will be successful.

Gurudev told, “They will finish themselves. They will kill themselves.” Gurudev said this and we have to believe that. You have to believe that. You have to believe that. And for that you have to tolerate everything.

I am very happy. In my absence those who are here are tolerating so much. I am telling them, “Don’t worry, don’t run. Tolerance, tolerance, tolerance.”

Like that I am telling them and they have done that.

When they are pushing and pushing you and the wall is behind you and you cannot go behind the wall you have to stand there. Understand. And then they will be removed. To understand this is necessary and for that all over the world everyone is with us, and there is no problem. Chaitanya Sāraswat Maṭh is like a big ocean, if someone throw a few stones into the ocean what happens. Only the stone sink, nothing else. Understand this. Chaitanya Sāraswat Maṭh is like a big hill, if you throw bricks at a big hill only the bricks are broken not Chaitanya Sāraswat Maṭh. You must understand this.

Chaitanya Sāraswat Maṭh is not only here Nabadwīp, it is all over the world. You can throw bricks at one building but you have to understand that those bricks are going to the devotee’s hearts. You all know and must understand that the Lord is in all the devotees’ and there Kṛṣṇa, Chaitanya Mahāprabhu, they are examining our heart, giving us a test, “How much tolerance do you have? Will you run away or stay here?”

This kind of opportunity has come to us. And that is called chastity. That is called chastity. That is called determination. That is called chastity. And because of this there is no problem. If you have chastity, if you have sincerity, if you are a seeker then no one can break you or your purity.

Today I am praying to all the devotees and communicating to them that everything is ok. Only there is a little disturbance in the management of our temple. It is a managerial matter, not a spiritual matter. Spiritual matters are never broken by management disturbances. There is nothing else going on, nothing else. Why have we come here? Why have we come to Chaitanya Sāraswat Maṭh? The main thing we came to Chaitanya Sāraswat Maṭh for, spiritual matters, those have not been broken, those have not been hampered. Only some slight managerial disturbance has come, it is nothing.

Kṛṣṇa is always with us, Kṛṣṇa is always moving on the side of the truth. You all know about the fight at Kurukṣetra, even Arjun did not want to fight, but Kṛṣṇa said, “You have to fight.”

Arjun said, “Oh, how I will kill them?”

Kṛṣṇa said, “It is not necessary for you to kill them. I have already kill them.”

So what is the problem? Nothing. For that I am saying to all the devotees, all the Eastern and Western devotees, why have we come here? Did we come for this building? Did we come for this kind of storeroom?

If devotees are always with you, if Gurudev’s mercy is always with you, you can do many things. Many things you can do. What is the problem? What is the problem? It is not necessary to be unhappy, not necessary to sorrowful. No stress is necessary, nothing. Only Prabhupād’s teaching, Mahāprabhu’s teaching and Gurudev’s teaching. Gurudev conquered all over the world. How? By being humble, being tolerant and giving honor to others. By showing some Vaiṣṇavism. When you showing some Vaiṣṇavism immediately everything will come in your hand. You will conquer with that kind of weapon. We will not use bricks, rifles, guns, etc. We will not take those. Those are not our weapons. Our weapons are mṛdaṅga and karatāl! Our weapons are mṛdaṅga, karatāl and all the devotees are singing, chanting and dancing! Yes!

Mahāprabhu is always with us and during Mahāprabhu’s time all the devotees at Śrīvās Paṇḍit’s house heard, “Many naughty boys are coming to throw this house into the Ganges and kill Mahāprabhu.”

Mahāprabhu came in this age of Kali and naughty persons saw that so much Hinduism was spreading and they wanted to stop that. And immediately what happened, when all the devotees heard this they were scared, afraid. They were sitting in Śrīvās Paṇḍit’s and they were not chanting or dancing or sitting discussing the Lord. Everyone became afraid. And just as all the devotees hear this news and became disturbed Mahāprabhu came and asked, “Why has kīrttan stopped? What are you not dancing and chanting? What is the kīrttan stopped now?”

The devotees said, “Oh Prabhu, please sit down. We have to tell you something.”

Mahāprabhu challenged them, “Why?! Why should I sit down?”

The devotees said, “Oh, You haven’t heard what they are saying in the village?”

Mahāprabhu said, “What happened?”

The devotees said, “Some naughty body declared they will break our house and throw it into the Ganges.”

Mahāprabhu said, “No problem. Don’t worry about that.”

The devotee said, “But they told something else also.”

Mahāprabhu asked, “What did they say?”

The devotees replied, “They said today they will beat You.”

Then Mahāprabhu began to laugh. Mahāprabhu laughed. Near Mahāprabhu was Śrīvās Paṇḍit three and a half year old niece Nārāyaṇī, a young naked girl. Mahāprabhu put His hand on her forehead and said, “Tomār kṛṣṇa-bhakti hauk. Kṛṣṇa will bestow His mercy upon you.” As Mahāprabhu blessed Nārāyaṇī shed began rolling on the ground, chanting and crying, “ Mahāprabhu! Chaitanya! Kṛṣṇa!” This three and half year old girl began dancing and crying in this way. Then Mahāprabhu said, “Now do you believe that those persons can throw your house in the Ganges? Is it possible?”

The devotees said, “Oh Prabhu, we are actually mistaken. We forgot Your power. We forgot Your power. Actually no one can destroy us, no one can break us.”

We must understand this līlā. This sort of thing came in Mahāprabhu’s time. 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
           tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12)

I am pleased with all the devotees here. They are staying here protecting this temple and the management and tolerating so many things. I saw everything in the video, I saw everything that happebed. Don’t worry for that. Gurudev is always with us.

So much disturbance has come to us but I have not stopped Gurudev’s Samādhi’s construction. Have you see that? I have not stopped the construction in Nityānanda’s birthplace temple, in Siliguri, in the Kālnā temple. I have not stopped anywhere. I will never stop that.

We came here for service. We did not come for fighting with the illusion. How could we have come into the position of sitting in this chair? Once Mahāprabhu said, 

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67)7

“Whoever has qualification, he can sit here in this chair. Even a brāhmaṇa can sit below and even a śūdra can sit here.”

Someone may object, “Oh you are breaking the law.” But this is the law:

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67) 

Yei bhaje sei baḍa: whoever engages in service becomes great. He can sit here with this qualification. I did not write this myself, Śrī Chaitanya-charitāmṛta told that. 

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67) 

When Śrīdhar Mahārāj gave the chair to Gurudev, that time many things happened in the foreign countries. I heard many things about Venezuela. Even some devotees did not know Śrīdhar Mahārāj gave the chair to the Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj. Some people did not know, they were in the jungle. But Śrīla Guru Mahārāj gave Gurudev the chair in his deed of settlement in ’65 and declared in ’85, “My Govinda Mahārāj, he is Āchārya.” Like this.

And Śrīla Govinda Mahārāj you all heard on the 4th of December, in his will, everything he gave. In his writing, in his will, in his lectures, everywhere.

What is the Hari-bhajana? Serving the Lord under the guidance of Gurudev and satisfy him, that is called bhajan. And that is necessary. That is necessary in our spiritual life, in our practicing life. That is called chastity and with that there is no problem.

Jaya-dhvani... 

[End of Lecture] 

 

Following the lecture Śrīla Āchārya Mahārāj received the obeisances of numerous devotees and then took some light rest. The next morning Śrīla Āchārya Mahārāj gave morning darśan and commented at the beginning: 

Service temper, sevā-pravṛtti, is very difficult. 

tad viddhi praṇipātena
paripraśnena sevayā

(Śrīmad Bhagavad-gītā: 4.34)8

Service temper, sevā-pravṛtti, this is very difficult to get. 

Munīndra Mohan Prabhu: You are teaching 200% devotion.

Śrīla Āchārya Mahārāj: Western section you will get something but Indian section cannot get. Now this devotee telling, “Oh Mahārāj, I will not stay there and I will come back here.” Like this following his mind. It is not the mood of service. Where we have to stay for service, we should stay there. Where is enjoyment, where is good food, that is not the place of service. And to want to stay there is not a service mood. You want to stay there because you are not getting taste through the Holy Name. Through your chanting you are not getting taste because other desires are present in your heart. If other desires are in your heart then how you will get taste? Through chanting, through the Holy Name you will not get anything. You will not get anything if other desires are in your heart. Understand this. Service temper is necessary. If you follow your mind, you cannot prosper in your spiritual life. It is impossible. 

tad viddhi praṇipātena
paripraśnena sevayā

(Śrīmad Bhagavad-gītā: 4.34) 

This is necessary for our spiritual life. 

[End of comment]

 

 

Шріла Бхакті Нірмал Ачар’я Махарадж

Смирення, терпіння та настрій служіння

(30 серпня 2010 року, Навадвіпа Дхама, Индія)

 

Шріла Ачар’я Махарадж повернувся з Навадвіпи вранці, саме в той час, коли розпочався дощ, приблизно о 9:40. Віддані, що знаходились на ранковій лекції, почули вигуки радості та прославлення Шріли Ачар’ї Махараджа, коли він входив до Матху. Негайно лекція перейшла в кіртан, очолюваний Шрілою Ачар’єм Махараджем, під час якого він запропонував свої поклони самадхімандіру Шріли Говінди Дев‑Госвамі Махараджа та самадхімандіру Шріли Шрідхара Дев‑Госвамі Махараджа, Шрі Шрі Гуру Гаурангі Ганхарва Говінда‑Сундару, веранді Шріли Говінди Дев‑Госвамі Махараджа, а потім повернувся на свою веранду. Всі віддані продовжували кіртан, після чого Шріла Ачар’я Махарадж почав свою лекцію. Нижче представлене відкориговане викладання його лекції. (Примітка: при редагуванні ніякі обговорюванні моменти не були видалені, я лише спробував зробити лекцію більш доступною для розуміння.)9

 

Шріла Ачар’я Махарадж: Сьогодні дуже сприятливий день. Як тільки ми приїхали розпочався дощ. (Сміється.) Я дуже щасливий бачити всіх відданих тут в доброму настрої. Всі ви знаєте, що через все те, що сталося ми не змогли бути присутніми на останньому фестивалі в честь відходу Шріли Шрідхара Дев-Госвамі Махараджа. Але мій ум, моє серце завжди з вами, з відданими. Ви знаєте це.

Вчора я спілкувався з російськими відданими по скайпу. І я розповів їм все.

Ви знаєте, що ваше життя — це бажання Шріли Гурудева, і по милості Гурудева ви здійснюєте його бажання.

І, тим не менш, можуть виникнути деякі труднощі. Навіть, коли прийшов Шрі Чайтан’я Махапрабху, почались хвилювання. Навіть в часи Шрі Чайтан’ї Махапрабху! Його хотіли вбити. Також Бхактісіддханта Сарасваті Тхакур зіткнувся з безліччю труднощів.

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
          та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’
100

Ви знаєте, що багата кількість негідних, з черствим, немов камінь, серцем людей — пашандіс — турбувало Шрілу Прабхупаду. Вони не просто турбували його (атйачара), вони мучили Джагад-Гуру Шрілу Прабхупаду. Але Прабхупада сказав: «Та̄дера дош̣а кш̣ома̄ корі — Пробачте їх образи, пробачте їх образи». Також як тут: «Та̄дер апарадха кш̣ома̄ корі, джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’», він повторював: «Будьте смиренними та з повагою ставтесь до інших. Не варто битися з ними. Вони можуть кидати в вас каміння, а ви беріть це каміння в руки таким чином (Шріла Ачар’я Махарадж складає руки в анджалі-мудру). Вони можуть кидати в вас камінням, а ви можете підставити голову, це не проблема — тароріва сахіш̣н̣уна̄». Джагате коіле гхош̣ан̣а̄ та̄дер апарадха кш̣ома̄ карі. Таким чином Шріла Прабхупада врятував їх. «Не проблема, вони можуть навіть вбити мене».

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
             та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’

Він заявив: «Ми повинні витримати це!» Якщо вони б’ють вас, ви повинні бути терплячими. Зовсім не варто відповідати їм тим же. Це концепція Махапрабху. Вам необхідно слідувати їй, і вони самі відступлять. Вони відступлять негайно, і проблеми підуть.

Цей храм було явлено з милості Джагад-Гуру Шріли Прабхупади Бхактісіддханти Сарасваті Тхакура — ніхто не може знищити його. Хвилювання можуть початися, але по волі Господа, по волі Крішни та Гурудева вони припиняться.

Гурудев сказав: «Вони припиняться самі по собі. Вони зживуть себе». Гурудев так сказав і ми повинні йому вірити. Ви повинні цьому вірити. Ви повинні цьому вірити. І заради цього вам прийдеться вистояти все.

Я дуже радий, що ті, хто знаходився тут, навіть у мою відсутність вчиняють саме так, як я їм казав. «Не турбуйтеся, не біжіть. Терпіння, терпіння та ще раз терпіння».

Коли тебе постійно пригноблюють, а за тобою стіна і тобі не перелізти через неї, тобі доводиться стояти. Зрозумійте, вони самі підуть. Необхідно зрозуміти це, а також те, що люди по всьому світу підтримують нас і проблеми самі собою зникають.

Чайтан’я Сарасват Матх — це величезний океан, і що станеться, якщо хтось кине в нього декілька каменів? Камені просто потонуть, та більш нічого. Розумієте це? Чайтан’я Сарасват Матх подібний великій горі. Якщо хтось почне кидати камені в гору, камені розколються на шматки, але не Чайтан’я Сарасват Матх. Вам потрібно це зрозуміти.

Чайтан’я Сарасват Матх не тільки тут, в Навадвіпі. Він по всьому світу. Ви можете кидати камені в цю будівлю, але ви повинні розуміти, що ці камені потрапляють прямо в серця відданих. Вам треба знати і розуміти те, що Господь проявляється в Своїх відданих, і також те, що Крішна, Чайтан’я Махапрабху випробовують наше серце, перевіряючи нас. «Скільки же в нас терпимості? Чи втечемо ми звідси?» Нам випав такий шанс. Це свого роду чистота, чесність. Це можна назвати прагненням. І у вас не буде проблем, якщо ви щирий та чесний шукач, ніщо не здатне зламати вас і вашу чистоту.

Сьогодні я благаю всіх відданих повірити в те, що все добре. Існують невеликі проблеми в керівництві нашого храму. Але це управлінські проблеми, вони ніяк не пов’язані з духовним. Духовні реалії ніколи не залежали від розбіжностей в управлінні. Навіщо ви сюди прийшли? Навіщо ми всі приходимо до Шрі Чайтан’я Сарасват Матху? Найважливіше для нас — це духовний розвиток. Духовність! А вона не була зачеплена. Стався невеликий розлад в керівництві, оце й все.

Крішна завжди з нами, Крішна завжди нам допомагає рухатися в бік правди. Ви всі знаєте про битву на Курукшетрі. Навіть, коли Арджуна не хотів битися, Крішна сказав йому:

 Ти повинен битися!

Арджуна запитав:

 Але як же я вб’ю їх?

Крішна відповідав на це:

 Тобі не має потреби вбивати їх. Я вже їх вбив.

Тоді в чому ж проблеми? Ні в чому. І тому я ще раз питаю всіх відданих з Западу та Сходу: заради чого ви прийшли сюди? Заради цієї будівлі? Заради стін?

Якщо віддані завжди поруч з вами, якщо милість Гурудева завжди з вами, вам під силу багато чого. Дуже багато чого. В чому ж проблема? В чому ж проблема? Зовсім необов’язково бути нещасним, страждати. У всьому цьому немає потреби. Нам необхідно тільки вчення Прабхупади, Махапрабху та Гурудева. Гурудев підкорив весь світ. Як він це зробив? Він був терплячий та відносився з повагою до інших. Він показував, що означає вайшнавізм.

Слідуючи за вайшнавами, ми з легкістю досягнемо наміченої мети. Цією зброєю можна покорити все. І ми не будемо використовувати каміння, рушниці або іншу зброю. Це нам не потрібно, так як в нашому арсеналі є дещо інше. Це мріданга та каратали! Мі співаємо, танцюємо та оспівуємо Святе Імя! Так!

Махапрабху завжди біля нас. В часи Махапрабху в будинку Шрініваса Тхакура одного разу віддані почули: «Люди позбавлені моральності, прямують сюди, щоб знищити цей будинок та вбити Махапрабху».

Махапрабху прийшов в цю епоху Калі. Заздрісні люди, бачачи, з якою швидкістю поширюється індуїзм, бажали зупинити його. І що ж сталося? Віддані, почувши про це, дуже злякалися. Вони знаходились в будинку Шріваса Пандіта, вони більше не оспівували Святе Імя, не співали та не прославляли Господа. Всі були дуже налякані, коли почули новини. Але в цей момент в кімнату увійшов Махапрабху та запитав:

 Чому припинився кіртан? Чому ніхто не танцює та не прославляє Господа? Чому припинився кіртан?

Віддані запитали:

 О Прабху, будь ласка, сідай. Нам необхідно сказати тобі дещо.

Махапрабху запитав:

Чому? Чому? Я повинен сідати?

Віддані поцікавилися, чи чув Махапрабху те, про що говорять на селі?

Махапрабху запитав:

 Що ж?

Віддані розповіли Махапрабху про те, що якісь люди заявили, що зруйнують будинок та викинуть все в Гангу.

А Махапрабху відповідав:

 Не має жодних проблем. Нема про що турбуватися.

 Але вони ще сказали, що…

 Що ж? — запитав Махапрабху.

 Вони сказали, що поб’ють тебе сьогодні!

На що Махапрабху тільки розсміявся.

Поруч із ним стояла трирічна голенька племінниця Шріваса Пандіта, Нараяні.

Махапрабху поклав руку їй на лоб та сказав: «Тома̄р кр̣ш̣н̣а-бхакті хаук — Крішна дарує тобі Свою милість». Коли Махапрабху благословив Нараяні, вона впала на землю та стала викрикувати святі імена: Ха Махапрабху! Ха Чайтан’я! Ха Крішна!»

Ця трирічна дівчинка почала так танцювати та кричати! Після чого Махапрабху запитав:

 Чи вірите ви, як і раніше в те, що вони зможуть прийти та зруйнувати цей будинок і скинути його в Гангу? Чи можливо це?

Віддані відповідали:

 О, Прабху, ми помилялися. Ми забули про Твою могутність, про Твою силу. Насправді ніхто не може знищити або зломити нас. Нам слід було б здогадатися, що це ліла!

Такі речі відбувалися в епоху Махапрабху.

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
              та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’

Я задоволений всіма відданими тут. Вони залишаються захищати храм та керівництво, не дивлячись на те, що їм доводиться виносити. Я все бачив на відеозапису. Я бачив все, що відбувалося. Не турбуйтесь про це. Гурудев завжди з нами. Настільки багато неприємностей сталося тут, але я не зупинив будівництво самадхі Гурудева. Ви це бачили? Я також ні на хвилину не припинив будівництво храму в місці явлення Ніт’янанди, в Сілігурі, в Кална храмі. Ніде я не зупинив будівництво та не буду робити цього.

Ми прийшли сюди для служіння. Ми тут не для того, щоб змагатися з ілюзією. Як сталося так, що ми сидимо на цьому стільці? Якось Махапрабху сказав:

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра
110

«У кого є кваліфікація, може сидіти на цьому стільці. Навіть брахман може бути нижче, а шудра займати це місце».

Будь хто може заперечити: «Ви порушуєте закони!» Але закон полягає в тому, що

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра

Йеі бхадже сей бад̣а — хто б не був залучений в служінні, його слід вважати великим. Він може сидіти тут з тією кваліфікацією, котра в нього є. Я цього не писав сам, «Шрі Чайтан’я-чарітамріта» розповідає нам про це.

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра

Коли Шрідхар Махарадж передав це місце Гурудеву, багато подій сталося в інших країнах. Я чув безліч історій з Венесуели. Деякі віддані не знали, що Шрідхар Махарадж передав керівництво Матхом Говінді Махараджу, вони жили десь у джунглях. Але Шріла Гуру Махарадж ще в 1965 році заявив, що Гурудев буде його наступником, а у 1985 році втілив своє бажання в життя. «Мій Говінда Махарадж — Ачар’я!» Ось так!

Шріла Говінда Махарадж почув про це 4 грудня із заповіту. І що ж він залишив в своїх статтях, заповіті, лекціях, в усіх своїх трудах? Що таке харі-бхаджана? Служіння Господу під керівництвом Гурудева, повне його задоволення — ось що таке бхаджан. І це важливо. І це необхідно в вашій духовній практиці. Це і називають чистотою, та якщо ви володієте нею, у вас немає проблем!

Джая-дхвані

[Кінець лекції]

  

Після лекції Шріла Ачар’я Махарадж прийняв поклони від багатої кількості відданих, а потім трохи відпочив. Наступним ранком Шріла Ачар’я Махарадж дав даршан та на початку промови прокоментував.

Настрій служіння — сева̄-правр̣тті — важко досяжний.

тад віддхі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄
120

Настрій служіння — сева̄-правр̣тті — знайти дуже важко.

Муніндра Мохан Прабху: Ви вчите 200 % відданості.

Шріла Ачар’я Махарадж: Віддані зі Сходу можуть зрозуміти це, але віддані з Індії — ні. Зараз цей відданий каже: «О, Махарадж, я не можу залишатися там, мені треба повернутися сюди.» Таким чином ви прямуєте за своїм розумом. Це не настрій служіння. Якщо наше служіння потрібне де-небудь, ми повинні залишатися там. Місце служіння не там, де насолоди, де краще кормлять. І бажання залишитись в подібному місці не може бути в настрої служіння. Бажання залишатись там означає, що ви не отримуєте смак служіння через Святе Ім’я. Оспівуючи Святе Ім’я, ви не отримуєте ніякого смаку, так як інші бажання переповнюють ваше серце. І якщо це так, то як же ви отримаєте смак служіння? Якщо ви просто оспівуєте Святе Ім’я, до вас ніколи не прийде настрій служіння. Ви нічого не отримаєте, якщо інші бажання живуть у вашому серці. Ви розумієте це? Настрій служіння вкрай потрібен. Якщо ви прямуєте за голосом свого розуму, вам не домогтися успіху в духовному житті. Це неможливо.

тад віддхі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄

Ось що потрібне у вашому духовному житті.

[Кінець коментарю]

Перекладач: Аннапурна Девi Дасi
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 

1 Транскрипция лекции Шрилы Ачарьи Махараджа на английском языке осуществлена Шрипадом Бхакти Камалом Тьяги Махараджем. Им же даны пояснения к лекции и сделаны примечания.

2 Кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄, та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори / джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’, хон ‘кӣрттанӣйах̣ сада̄ харих̣’ — «Ты [Шрила Сарасвати Тхакур] простил всех безбожников деревни Кулия, несмотря на их богохульное поведение. Ты во всеуслышание заявил всем и каждому, что только тот, кто терпеливее дерева, может постоянно воспевать славу Господа Хари!»

3 «Кто служит, тот возвышается. Непреданный низок и нечестив (даже если он брахман). Для совершения кришна-бхаджана не принимается во внимание рождение, принадлежность к той или иной касте, семейная родословная, образование и другое».

4 Тад виддхи пран̣ипа̄тена, парипраш́нена севайа̄ / упадекш̣йанти те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нинас таттва-дарш́инах̣ — «Ты сможешь обрести сознание Кришны, удовлетворив духовного учителя, со смирением вопрошая и искренне служа ему».

5 Annotations and notes complied by Shripad Bhakti Kamal Tyagi Maharaj.

6 Kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā, tā sabāra doṣa kṣomā kori / jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’, hon ‘kīrttanīyaḥ sadā hariḥ’ — “You forgave all the atheists of Kuliyā village, despite their blasphemous behaviour. Loudly you proclaimed to one and all, one who is more tolerant than a tree can chant the glories of Lord Hari endlessly.”

7 “Who serves, he is exalted. A non-devotee is lowly and wicked (even if he is a brāhmaṇa). In Kṛṣṇa-bhajana there is no consideration of birth, caste, familial lineage, education, etc.”

8 Tad viddhi praṇipātena, paripraśnena sevayā / upadekṣyanti te jñānaṁ, jñāninas tattva-darśinaḥ — “You will be able to obtain Kṛṣṇa consciousness by satisfying the divine master with submission, relevant inquiry, and sincere service.”

9 Транскрипція лекції Шріли Ачар’ї Махараджа англійською мовою виконана Шріпадом Бхакті Камалом Т’ягі Махараджем. Ним же наведені пояснення до лекції та зроблені примітки.

10 Кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄, та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі / джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’, хон ‘кīрттанīйах̣ сада̄ харіх̣’ — «Ти [Шріла Сарасваті Тхакур], пробачив всіх безбожників села Кулія, не дивлячись на їх богохульну поведінку. Ти привселюдно заявив всім і кожному, що тільки той, хто терплячіший дерева, може постійно оспівувати славу Господа Харі!» («Ачар’я вандана», 12).

11 «Хто служить, той підноситься. Не відданий низький та нечестивий (навіть якщо він брахман). Для здійснення крішна-бхаджана не береться до уваги народження, приналежність до тієї чи іншої касти, сімейна родовідна, освіта та інше» («Шрі Чайтан’я-чарітамріта», Антья-ліла, 4.67).

12 Тад віддхі пран̣іпа̄тена, паріпраш́нена севайа̄ / упадекш̣йанті те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣ — «Ти зможеш отримати свідомість Крішни, задовольнивши духовного вчителя, зі смиренням прохаючи та щиро слухаючи його» (Шрімад Бхагавад-гіта, 4.34).




←  Шрила Б. С. Госвами Махарадж. 28 сентября 2011 года. Лахта, Cанкт-Петербург ·• Архив новостей •· «Все зависит от Господа». Шрила Б. Н. Ачарья Махарадж. 16 июня 2001 года. Лахта, Санкт-Петербург  →

Шрила Ачарья Махарадж вернулся в Навадвипу утром, как раз когда начался дождь, около 9:40. Преданные, находившиеся на утренней лекции, услышали возгласы радости и прославления Шрилы Ачарьи Махараджа, когда он входил в Матх. Тотчас лекция перешла в киртан, возглавляемый Шрилой Ачарьей Махараджем, во время которого он предложил свои поклоны самадхи-мандиру Шрилы Говинды Дев-Госвами Махараджа и самадхи-мандиру Шрилы Шридхара Дев-Госвами Махараджа, Шри Шри Гуру Гауранге Гандхарве Говинда-Сундару, веранде Шрилы Говинды Дев-Госвами Махараджа, а затем вернулся на свою веранду. Все преданные продолжали киртан, после чего Шрила Ачарья Махарадж начал свою лекцию. Ниже представлено редактированное изложение его лекции. (Примечание: при редактировании никакие обсуждаемые моменты не были удалены, я лишь попытался сделать лекцию более доступной для понимания)1.

 

Шрила Ачарья Махарадж: Сегодня очень благоприятный день. Как только мы приехали, начался дождь. (Смеется.) Я очень счастлив видеть всех преданных здесь в хорошем настроении. Все вы знаете, что из-за всего произошедшего мы не смогли присутствовать на последнем фестивале в честь ухода Шрилы Шридхара Дев-Госвами Махараджа. Но мой ум, мое сердце всегда с вами, с преданными. Вы знаете это.

Вчера я общался с русскими преданными по скайпу. И я рассказал им все.

Вы знаете, что ваша жизнь — это желание Шрилы Гурудева, и по милости Гурудева вы исполните его желания.

И, тем не менее, могут возникнуть некоторые проблемы. Даже когда пришел Шри Чайтанья Махапрабху, начались волнения. Даже во времена Чайтаньи Махапрабху! Его хотели убить. Также Бхактисиддханта Сарасвати Тхакур столкнулся со множеством трудностей.

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
               та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)2

Вы знаете, что множество недостойных, с черствым, словно камень, сердцем людей — пашандис — беспокоило Шрилу Прабхупаду. Они не просто беспокоили его (атйачара), они пытали Джагад-Гуру Шрилу Прабхупаду. Но Прабхупада сказал: «Та̄дера дош̣а кш̣ома̄ кори — Простите их оскорбления, простите их оскорбления». Так же, как здесь: «Та̄дер апарадха кш̣ома̄ кори, джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’», он повторял: «Будьте смиренными и относитесь с почтением к другим. Не стоит драться с ними. Они могут кидать в вас камни, а вы берите эти камни в руки таким образом (Шрила Ачарьядев складывает руки в анджали-мудру). Они могут кидать в вас камнями, а вы можете подставить голову, это не проблема — тарорива сахиш̣н̣уна̄». Джагате коиле гхош̣ан̣а̄ та̄дер апарадха кш̣ома̄ кари. Так Шрила Прабхупада спас их: «Не проблема, они могут даже убить меня».

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
                та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)

Он заявил: «Мы должны выдержать это!» Если они бьют вас, вы должен быть терпеливыми. Совсем не обязательно отвечать им тем же. Это концепция Махапрабху. Вам необходимо следовать ей, и они сами отступят. Отступят немедленно, и проблемы уйдут.

Этот храм явился по милости Джагад-Гуру Шрилы Прабхупады Бхактисиддханты Сарасвати Тхакура — никто не может уничтожить его. Волнения могут начаться, но по воле Господа, по воле Кришны и Гурудева они прекратятся.

Гурудев сказал: «Они прекратятся сами собой. Они изживут себя». Гурудев так сказал и мы должны ему верить. Вы должны этому верить. Вы должны этому верить. И ради этого вам придется выстоять все.

Я очень рад, что те, кто находится здесь, даже в мое отсутствие поступают так, как я им говорил. «Не беспокойтесь, не бегите. Терпение, терпение и еще раз терпение».

Когда тебя постоянно притесняют, а за тобой стена и тебе не перелезть через нее, тебе приходится стоять. Поймите, они сами уйдут. Нужно понять это, а также то, что люди по всему миру поддерживают нас и проблемы сами испаряются. Чайтанья Сарасват Матх — это огромнейший океан, и что случится, если кто-то кинет в него несколько камней? Камни просто потонут, и больше ничего. Понимаете это? Чайтанья Сарасват Матх подобен большой горе. Если кто-то начнет кидать камни в гору, камни расколются на куски, но не Чайтанья Сарасват Матх. Вам нужно это понять.

Чайтанья Сарасват Матх не только здесь, в Навадвипе. Он по всему миру. Вы можете кидать камни в это здание, но вы должны понимать, что эти камни попадают прямиком в сердца преданных. Вам надо знать и понимать то, что Господь проявляется в Своих преданных, а так же, что Кришна, Чайтанья Махапрабху испытывают наше сердце, проверяя нас: «Сколько же в нас терпимости? Сбежим ли мы отсюда?» Нам выпал такой шанс. Это своего рода чистота, честность. Это можно назвать стремлением. И у вас не будет проблем, если вы искренний и честный искатель, ничто не способно сломить вас и вашу чистоту.

Сегодня я умоляю всех преданных поверить, что все хорошо. Существуют небольшие проблемы в руководстве нашего храма. Но это управленческие проблемы, они никак не связаны с духовным. Духовные реалии никогда не зависели от разногласий в управлении. Зачем вы сюда пришли? Зачем мы все приходим в Чайтанья Сарасват Матх? Самое важное для нас — это духовное развитие. Духовность! А она не была задета. Произошел небольшой разлад в руководстве, вот и все.

Кришна всегда с нами, Кришна всегда нам помогает двигаться в сторону правды. Вам всем известно о битве на Курукшетре. Даже когда Арджуна не хотел сражаться, Кришна сказал ему:

— Ты должен сражаться!

Арджуна спросил:

— Но как же я убью их?

Кришна отвечал на это:

— Тебе не нужно убивать их. Я уже их убил.

Тогда в чем же проблемы? Ни в чем. И поэтому я еще раз спрашиваю всех преданных с Запада и Востока: ради чего вы сюда пришли? Ради этого здания? Ради стен?

Если преданные всегда с вами, если милость Гурудева всегда с вами, вам по силам многое. Очень многое. В чем же проблема? В чем проблема? Совсем необязательно быть несчастным, страдать. Во всем этом нет необходимости. Нам необходимо только учение Прабхупады, Махапрабху и Гурудева. Гурудев покорил весь мир. Как он это сделал? Он был терпелив и относился с уважением к другим. Он показывал, что значит вайшнавизм. Следуя за вайшнавами, мы легко достигнем намеченной цели. Этим оружием можно покорить все. И мы не будем использовать камни, ружья или другое оружие. Это нам не нужно, так как в нашем арсенале нечто другое. Это мриданга и караталы! Мы поем, танцуем и воспеваем Святое Имя! Да!

Махапрабху всегда с нами. Во времена Махапрабху в доме Шриваса Тхакура как-то раз преданные услышали: «Люди, лишенные нравственности, направляются сюда, чтобы уничтожить этот дом и убить Махапрабху».

Махапрабху пришел в эту эпоху Кали. Завистливые люди, видя, с какой быстротой распространяется индуизм, хотели остановить это. И что же произошло? Преданные, услышав об этом, очень испугались. Они находились в доме Шриваса Пандита, они больше не воспевали Святое Имя, не пели и не прославляли Господа. Все были очень напуганы, когда услышали новости. Но в этот момент в комнату вошел Махапрабху и спросил:

— Почему прекратился киртан? Почему никто не танцует и не прославляет Господа? Почему остановился киртан?

Преданные просили:

— О Прабху, пожалуйста, присядь. Нам необходимо сказать тебе нечто.

Махапрабху спрашивал:

— Почему? Почему Я должен садиться?

Преданные поинтересовались, слышал ли Махапрабху то, о чем говорят в деревне?

Махапрабху спросил:

— Что же?

Преданные рассказали Махапрабху о том, что некие люди заявили, что разрушат дом и выбросят все в Гангу.

А Махапрабху отвечал:

— Нет никаких проблем. Не о чем беспокоиться.

— Но они еще сказали, что…

— Что же? — спросил Махапрабху.

— Они сказали, что побьют Тебя сегодня!

На что Махапрабху только рассмеялся.

Рядом с Махапрабху стояла трехлетняя голенькая племянница Шриваса Пандита, Нараяни. Махапрабху положил руку ей на лоб и сказал: «Тома̄р кр̣ш̣н̣а-бхакти хаук — “Кришна дарует тебе Свою милость”». Когда Махапрабху благословил Нараяни, она упала на землю и стала выкрикивать святые имена: «Ха Махапрабху! Ха Чайтанья! Ха Кришна!» Эта трехлетняя девочка начала так танцевать и кричать! После чего Махапрабху спросил:

— Верите ли вы по-прежнему, что они могут прийти и разрушить этот дом и сбросить его в Гангу? Возможно ли это?

Преданные отвечали:

— О Прабху, мы ошибались. Мы забыли о Твоем могуществе, о Твоей силе. В действительности никто не может уничтожить или сломить нас. Нам следовало бы догадаться, что это лила!

Такие вещи происходили во времена Махапрабху.

кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄
                та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори
джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’

(«Ачарья вандана», 12)

Я удовлетворен всеми преданными здесь. Они остаются защищать храм и руководство, несмотря на то, что им приходится выносить. Я все видел на видеозаписи. Я видел все, что произошло. Не беспокойтесь об этом. Гурудев всегда с нами. Столь много неприятностей произошло здесь, но я не остановил постройку самадхи Гурудева. Вы это видели? Я также ни на минуту не приостановил постройку храма в месте явления Нитьянанды, в Силигуре, в Кална храме. Нигде я не приостановил стройку и не буду делать этого.

Мы пришли сюда для служения. Мы здесь не для того, чтобы сражаться с иллюзией. Как случилось так, что мы сидим на этом стуле? Однажды Махапрабху сказал:

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)3

«У кого есть квалификация, может сидеть на этом стуле. Даже брахман может быть ниже, а шудра занимать это место».

Кто-нибудь может возразить: «Вы нарушаете законы!» Но закон состоит в том, что

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)

Йеи бхадже сей бад̣а — кто бы ни был вовлечен в служение, его нужно считать великим. Он может сидеть здесь с той квалификацией, которая у него есть. Я этого не писал сам, «Шри Чайтанья-чаритамрита» рассказывает нам об этом.

йеи бхадже сей бад̣а, абхакта-хӣна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хи джа̄ти-кула̄ди-вича̄ра

(«Шри Чайтанья-чаритамрита», Антья-лила, 4.67)

Когда Шридхар Махарадж передал это место Гурудеву, множество событий произошло в других странах. Я слышал множество историй из Венесуэлы. Некоторые преданные не знали, что Шридхар Махарадж передал управление Матхом Говинде Махараджу, они жили где-то в джунглях. Но Шрила Гуру Махарадж еще в 1965 году заявил, что Гурудев будет его преемником, а в 1985 году воплотил свое желание в жизнь. «Мой Говинда Махарадж — Ачарья!» Вот так!

Шрила Говинда Махарадж услышал об этом 4 декабря из завещания. И что же он оставил в своих статьях, завещании, лекциях, во всех своих трудах? Что такое хари-бхаджана? Служение Господу под руководством Гурудева, полное его удовлетворение — вот что такое бхаджан. И это важно. Это необходимо в вашей духовной практике. Это и называют чистотой, и если вы обладаете ею, у вас нет проблем!

Джая-дхвани

[Конец лекции]

 

После лекции Шрила Ачарья Махарадж принял поклоны от многочисленных преданных, а затем немного отдохнул. Следующим утром Шрила Ачарья Махарадж дал даршан и в начале речи прокомментировал:

Настроение служения — сева̄-правр̣тти — труднодостижимо.

тад виддхи пран̣ипа̄тена
парипраш́нена севайа̄

(Шримад Бхагавад-гита, 4.34)4

Настроение служения — сева̄-правр̣тти — обрести очень трудно.

Муниндра Мохан Прабху: Вы учите 200% преданности.

Шрила Ачарья Махарадж: Западные преданные могут понять это, но преданные из Индии — нет. Сейчас этот преданный говорит: «О Махарадж, я не могу оставаться там, мне надо вернуться сюда». Так вы следуете за своим умом. Это не настроение служения. Если наше служение необходимо где-либо, мы должны оставаться там. Место служения не там, где наслаждение, где лучше кормят. И желание остаться в подобном месте не может быть настроением служения. Желание остаться там означает, что вы не обретаете вкус служения через Святое Имя. Воспевая Святое Имя, вы не получаете никакого вкуса, так как другие желания переполняют ваше сердце. И если это так, то как же вы обретете вкус служения? Если вы просто воспеваете Святое Имя, к вам никогда не придет настроение служения. Вы ничего не получите, если другие желания живут в вашем сердце. Вы понимаете это?! Настроение служения крайне необходимо. Если вы следуете за голосом своего ума, вам не добиться успеха в духовной жизни. Это невозможно.

тад виддхи пран̣ипа̄тена
парипраш́нена севайа̄

(Шримад Бхагавад-гита, 4.34)

Вот что необходимо в вашей духовной жизни.

[Конец комментария]

Переводчик: Киртида Деви Даси
Редактор: Традиш Дас


 

Śrīla Bhakti Nirmal Āchārya Mahārāj 

Humbleness, Tolerance and Service Temper 

(August, 30, 2010, Navadwip Dham, India) 

 

Śrīla Āchārya Mahārāj returned to Nabadwīp mid morning just after the rain let up about 9:40 am. Most of the devotees were in the morning class and heard shouts of joy and chanting as Śrīla Āchārya Mahārāj entered the Maṭh. The class turned into a kīrttan party and followed Śrīla Āchārya Mahārāj as he offered his obeisances to Śrīla Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj’s Samādhi Mandir, Śrīla Śrīdhar Dev-Goswāmī Mahārāj’s Samādhi Mandir, Śrī Śrī Guru Gaurāṅga Gāndharvā Govinda-Sundar, Śrīla Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj’s veranda, and then went up to his veranda. All the devotees continued kīrttan on his veranda and then Śrīla Āchārya Mahārāj began to lecture. Included here is an edited rendering of his lecture. [Note: in editing I did not remove any of the subject matter he discussed but only tried to ensure all the concepts he presented are clearly understandable.]5 

 

Śrīla Āchārya Mahārāj: Ok. Today is very auspicious day. Just as we came it also start raining. Ha ha. I am very happy to see all the devotees here and their mood. You all know something happened and we could not come attend last festival for Śrīla Śrīdhar Dev-Goswāmī Mahārāj. But my mind is always with you, my mind, heart, everything, is always with the devotees. You know this.

Yesterday I spoke with all the Russian devotees face to face on skype. I told them everything.

You know that this is your life—Śrīla Gurudev’s desire, by Gurudev’s mercy you have to fulfill his desire.

Anyhow some problems can come. Even after Śrī Chaitanya Mahāprabhu some disturbance also came. Even in Chaitanya Mahāprabhu’s time they also wanted to kill Chaitanya Mahāprabhu. Also Bhakti Siddhānta Saraswatī Ṭhākur faced so many disturbances. 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
           tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12)6

You know that many very very bad persons, pāṣaṇḍīs with stone-like hearts, they disturbed Śrīla Prabhupād do much. And not only disturbed atyāchāra, they tortured Jagad-Guru Śrīla Prabhupād so much. But tādera doṣa kṣomā kori, Prabhupād told, “Forgive their offenses, forgive their offenses.” Like this tāder aparādha kṣomā kari, jagate koile ghoṣaṇā taroriva sahiṣṇunā’, he declared, “Be humble, tolerant and give honor to others. Not to fight with them. They can throw bricks but you can take those bricks with the hands (Śrīla Āchāryadev makes the añjalī-mudra). They can throw bricks and you can put your head, no problem—taroriva sahiṣṇunā”. Jagate koile ghoṣaṇā, tāder aparādha kṣomā kari, in this way Śrīla Prabhupād rescued them, “No problem, they can kill me.” 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
          tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12) 

He declared that, “We have to tolerate this.” If they slap you must be humble. It is not necessary to slap to them. This is Mahāprabhu’s conception. You have to follow that and immediately they will run away. Immediate they will go, no problem.

This temple is coming from Jagad-Guru Śrīla Prabhupād Bhakti Siddhānta Saraswatī Ṭhākur, no one can destroy it. Something disturbance has come but anyhow by the wills of the Lord, the wills of Kṛṣṇa, the wills of Gurudev everything will be successful.

Gurudev told, “They will finish themselves. They will kill themselves.” Gurudev said this and we have to believe that. You have to believe that. You have to believe that. And for that you have to tolerate everything.

I am very happy. In my absence those who are here are tolerating so much. I am telling them, “Don’t worry, don’t run. Tolerance, tolerance, tolerance.”

Like that I am telling them and they have done that.

When they are pushing and pushing you and the wall is behind you and you cannot go behind the wall you have to stand there. Understand. And then they will be removed. To understand this is necessary and for that all over the world everyone is with us, and there is no problem. Chaitanya Sāraswat Maṭh is like a big ocean, if someone throw a few stones into the ocean what happens. Only the stone sink, nothing else. Understand this. Chaitanya Sāraswat Maṭh is like a big hill, if you throw bricks at a big hill only the bricks are broken not Chaitanya Sāraswat Maṭh. You must understand this.

Chaitanya Sāraswat Maṭh is not only here Nabadwīp, it is all over the world. You can throw bricks at one building but you have to understand that those bricks are going to the devotee’s hearts. You all know and must understand that the Lord is in all the devotees’ and there Kṛṣṇa, Chaitanya Mahāprabhu, they are examining our heart, giving us a test, “How much tolerance do you have? Will you run away or stay here?”

This kind of opportunity has come to us. And that is called chastity. That is called chastity. That is called determination. That is called chastity. And because of this there is no problem. If you have chastity, if you have sincerity, if you are a seeker then no one can break you or your purity.

Today I am praying to all the devotees and communicating to them that everything is ok. Only there is a little disturbance in the management of our temple. It is a managerial matter, not a spiritual matter. Spiritual matters are never broken by management disturbances. There is nothing else going on, nothing else. Why have we come here? Why have we come to Chaitanya Sāraswat Maṭh? The main thing we came to Chaitanya Sāraswat Maṭh for, spiritual matters, those have not been broken, those have not been hampered. Only some slight managerial disturbance has come, it is nothing.

Kṛṣṇa is always with us, Kṛṣṇa is always moving on the side of the truth. You all know about the fight at Kurukṣetra, even Arjun did not want to fight, but Kṛṣṇa said, “You have to fight.”

Arjun said, “Oh, how I will kill them?”

Kṛṣṇa said, “It is not necessary for you to kill them. I have already kill them.”

So what is the problem? Nothing. For that I am saying to all the devotees, all the Eastern and Western devotees, why have we come here? Did we come for this building? Did we come for this kind of storeroom?

If devotees are always with you, if Gurudev’s mercy is always with you, you can do many things. Many things you can do. What is the problem? What is the problem? It is not necessary to be unhappy, not necessary to sorrowful. No stress is necessary, nothing. Only Prabhupād’s teaching, Mahāprabhu’s teaching and Gurudev’s teaching. Gurudev conquered all over the world. How? By being humble, being tolerant and giving honor to others. By showing some Vaiṣṇavism. When you showing some Vaiṣṇavism immediately everything will come in your hand. You will conquer with that kind of weapon. We will not use bricks, rifles, guns, etc. We will not take those. Those are not our weapons. Our weapons are mṛdaṅga and karatāl! Our weapons are mṛdaṅga, karatāl and all the devotees are singing, chanting and dancing! Yes!

Mahāprabhu is always with us and during Mahāprabhu’s time all the devotees at Śrīvās Paṇḍit’s house heard, “Many naughty boys are coming to throw this house into the Ganges and kill Mahāprabhu.”

Mahāprabhu came in this age of Kali and naughty persons saw that so much Hinduism was spreading and they wanted to stop that. And immediately what happened, when all the devotees heard this they were scared, afraid. They were sitting in Śrīvās Paṇḍit’s and they were not chanting or dancing or sitting discussing the Lord. Everyone became afraid. And just as all the devotees hear this news and became disturbed Mahāprabhu came and asked, “Why has kīrttan stopped? What are you not dancing and chanting? What is the kīrttan stopped now?”

The devotees said, “Oh Prabhu, please sit down. We have to tell you something.”

Mahāprabhu challenged them, “Why?! Why should I sit down?”

The devotees said, “Oh, You haven’t heard what they are saying in the village?”

Mahāprabhu said, “What happened?”

The devotees said, “Some naughty body declared they will break our house and throw it into the Ganges.”

Mahāprabhu said, “No problem. Don’t worry about that.”

The devotee said, “But they told something else also.”

Mahāprabhu asked, “What did they say?”

The devotees replied, “They said today they will beat You.”

Then Mahāprabhu began to laugh. Mahāprabhu laughed. Near Mahāprabhu was Śrīvās Paṇḍit three and a half year old niece Nārāyaṇī, a young naked girl. Mahāprabhu put His hand on her forehead and said, “Tomār kṛṣṇa-bhakti hauk. Kṛṣṇa will bestow His mercy upon you.” As Mahāprabhu blessed Nārāyaṇī shed began rolling on the ground, chanting and crying, “ Mahāprabhu! Chaitanya! Kṛṣṇa!” This three and half year old girl began dancing and crying in this way. Then Mahāprabhu said, “Now do you believe that those persons can throw your house in the Ganges? Is it possible?”

The devotees said, “Oh Prabhu, we are actually mistaken. We forgot Your power. We forgot Your power. Actually no one can destroy us, no one can break us.”

We must understand this līlā. This sort of thing came in Mahāprabhu’s time. 

kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā
           tā sabāra doṣa kṣomā kori
jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’

(Āchārya-Vandana: 12)

I am pleased with all the devotees here. They are staying here protecting this temple and the management and tolerating so many things. I saw everything in the video, I saw everything that happebed. Don’t worry for that. Gurudev is always with us.

So much disturbance has come to us but I have not stopped Gurudev’s Samādhi’s construction. Have you see that? I have not stopped the construction in Nityānanda’s birthplace temple, in Siliguri, in the Kālnā temple. I have not stopped anywhere. I will never stop that.

We came here for service. We did not come for fighting with the illusion. How could we have come into the position of sitting in this chair? Once Mahāprabhu said, 

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67)7

“Whoever has qualification, he can sit here in this chair. Even a brāhmaṇa can sit below and even a śūdra can sit here.”

Someone may object, “Oh you are breaking the law.” But this is the law:

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67) 

Yei bhaje sei baḍa: whoever engages in service becomes great. He can sit here with this qualification. I did not write this myself, Śrī Chaitanya-charitāmṛta told that. 

yei bhaje sei baḍa, abhakta—hīna, chhāra
kṛṣṇa-bhajane nāhi jāti-kulādi-vichāra

(Śrī Chaitanya-charitāmṛta: Antya-līlā, 4.67) 

When Śrīdhar Mahārāj gave the chair to Gurudev, that time many things happened in the foreign countries. I heard many things about Venezuela. Even some devotees did not know Śrīdhar Mahārāj gave the chair to the Govinda Dev-Goswāmī Mahārāj. Some people did not know, they were in the jungle. But Śrīla Guru Mahārāj gave Gurudev the chair in his deed of settlement in ’65 and declared in ’85, “My Govinda Mahārāj, he is Āchārya.” Like this.

And Śrīla Govinda Mahārāj you all heard on the 4th of December, in his will, everything he gave. In his writing, in his will, in his lectures, everywhere.

What is the Hari-bhajana? Serving the Lord under the guidance of Gurudev and satisfy him, that is called bhajan. And that is necessary. That is necessary in our spiritual life, in our practicing life. That is called chastity and with that there is no problem.

Jaya-dhvani... 

[End of Lecture] 

 

Following the lecture Śrīla Āchārya Mahārāj received the obeisances of numerous devotees and then took some light rest. The next morning Śrīla Āchārya Mahārāj gave morning darśan and commented at the beginning: 

Service temper, sevā-pravṛtti, is very difficult. 

tad viddhi praṇipātena
paripraśnena sevayā

(Śrīmad Bhagavad-gītā: 4.34)8

Service temper, sevā-pravṛtti, this is very difficult to get. 

Munīndra Mohan Prabhu: You are teaching 200% devotion.

Śrīla Āchārya Mahārāj: Western section you will get something but Indian section cannot get. Now this devotee telling, “Oh Mahārāj, I will not stay there and I will come back here.” Like this following his mind. It is not the mood of service. Where we have to stay for service, we should stay there. Where is enjoyment, where is good food, that is not the place of service. And to want to stay there is not a service mood. You want to stay there because you are not getting taste through the Holy Name. Through your chanting you are not getting taste because other desires are present in your heart. If other desires are in your heart then how you will get taste? Through chanting, through the Holy Name you will not get anything. You will not get anything if other desires are in your heart. Understand this. Service temper is necessary. If you follow your mind, you cannot prosper in your spiritual life. It is impossible. 

tad viddhi praṇipātena
paripraśnena sevayā

(Śrīmad Bhagavad-gītā: 4.34) 

This is necessary for our spiritual life. 

[End of comment]

 

 

Шріла Бхакті Нірмал Ачар’я Махарадж

Смирення, терпіння та настрій служіння

(30 серпня 2010 року, Навадвіпа Дхама, Индія)

 

Шріла Ачар’я Махарадж повернувся з Навадвіпи вранці, саме в той час, коли розпочався дощ, приблизно о 9:40. Віддані, що знаходились на ранковій лекції, почули вигуки радості та прославлення Шріли Ачар’ї Махараджа, коли він входив до Матху. Негайно лекція перейшла в кіртан, очолюваний Шрілою Ачар’єм Махараджем, під час якого він запропонував свої поклони самадхімандіру Шріли Говінди Дев‑Госвамі Махараджа та самадхімандіру Шріли Шрідхара Дев‑Госвамі Махараджа, Шрі Шрі Гуру Гаурангі Ганхарва Говінда‑Сундару, веранді Шріли Говінди Дев‑Госвамі Махараджа, а потім повернувся на свою веранду. Всі віддані продовжували кіртан, після чого Шріла Ачар’я Махарадж почав свою лекцію. Нижче представлене відкориговане викладання його лекції. (Примітка: при редагуванні ніякі обговорюванні моменти не були видалені, я лише спробував зробити лекцію більш доступною для розуміння.)9

 

Шріла Ачар’я Махарадж: Сьогодні дуже сприятливий день. Як тільки ми приїхали розпочався дощ. (Сміється.) Я дуже щасливий бачити всіх відданих тут в доброму настрої. Всі ви знаєте, що через все те, що сталося ми не змогли бути присутніми на останньому фестивалі в честь відходу Шріли Шрідхара Дев-Госвамі Махараджа. Але мій ум, моє серце завжди з вами, з відданими. Ви знаєте це.

Вчора я спілкувався з російськими відданими по скайпу. І я розповів їм все.

Ви знаєте, що ваше життя — це бажання Шріли Гурудева, і по милості Гурудева ви здійснюєте його бажання.

І, тим не менш, можуть виникнути деякі труднощі. Навіть, коли прийшов Шрі Чайтан’я Махапрабху, почались хвилювання. Навіть в часи Шрі Чайтан’ї Махапрабху! Його хотіли вбити. Також Бхактісіддханта Сарасваті Тхакур зіткнувся з безліччю труднощів.

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
          та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’
10

Ви знаєте, що багата кількість негідних, з черствим, немов камінь, серцем людей — пашандіс — турбувало Шрілу Прабхупаду. Вони не просто турбували його (атйачара), вони мучили Джагад-Гуру Шрілу Прабхупаду. Але Прабхупада сказав: «Та̄дера дош̣а кш̣ома̄ корі — Пробачте їх образи, пробачте їх образи». Також як тут: «Та̄дер апарадха кш̣ома̄ корі, джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’», він повторював: «Будьте смиренними та з повагою ставтесь до інших. Не варто битися з ними. Вони можуть кидати в вас каміння, а ви беріть це каміння в руки таким чином (Шріла Ачар’я Махарадж складає руки в анджалі-мудру). Вони можуть кидати в вас камінням, а ви можете підставити голову, це не проблема — тароріва сахіш̣н̣уна̄». Джагате коіле гхош̣ан̣а̄ та̄дер апарадха кш̣ома̄ карі. Таким чином Шріла Прабхупада врятував їх. «Не проблема, вони можуть навіть вбити мене».

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
             та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’

Він заявив: «Ми повинні витримати це!» Якщо вони б’ють вас, ви повинні бути терплячими. Зовсім не варто відповідати їм тим же. Це концепція Махапрабху. Вам необхідно слідувати їй, і вони самі відступлять. Вони відступлять негайно, і проблеми підуть.

Цей храм було явлено з милості Джагад-Гуру Шріли Прабхупади Бхактісіддханти Сарасваті Тхакура — ніхто не може знищити його. Хвилювання можуть початися, але по волі Господа, по волі Крішни та Гурудева вони припиняться.

Гурудев сказав: «Вони припиняться самі по собі. Вони зживуть себе». Гурудев так сказав і ми повинні йому вірити. Ви повинні цьому вірити. Ви повинні цьому вірити. І заради цього вам прийдеться вистояти все.

Я дуже радий, що ті, хто знаходився тут, навіть у мою відсутність вчиняють саме так, як я їм казав. «Не турбуйтеся, не біжіть. Терпіння, терпіння та ще раз терпіння».

Коли тебе постійно пригноблюють, а за тобою стіна і тобі не перелізти через неї, тобі доводиться стояти. Зрозумійте, вони самі підуть. Необхідно зрозуміти це, а також те, що люди по всьому світу підтримують нас і проблеми самі собою зникають.

Чайтан’я Сарасват Матх — це величезний океан, і що станеться, якщо хтось кине в нього декілька каменів? Камені просто потонуть, та більш нічого. Розумієте це? Чайтан’я Сарасват Матх подібний великій горі. Якщо хтось почне кидати камені в гору, камені розколються на шматки, але не Чайтан’я Сарасват Матх. Вам потрібно це зрозуміти.

Чайтан’я Сарасват Матх не тільки тут, в Навадвіпі. Він по всьому світу. Ви можете кидати камені в цю будівлю, але ви повинні розуміти, що ці камені потрапляють прямо в серця відданих. Вам треба знати і розуміти те, що Господь проявляється в Своїх відданих, і також те, що Крішна, Чайтан’я Махапрабху випробовують наше серце, перевіряючи нас. «Скільки же в нас терпимості? Чи втечемо ми звідси?» Нам випав такий шанс. Це свого роду чистота, чесність. Це можна назвати прагненням. І у вас не буде проблем, якщо ви щирий та чесний шукач, ніщо не здатне зламати вас і вашу чистоту.

Сьогодні я благаю всіх відданих повірити в те, що все добре. Існують невеликі проблеми в керівництві нашого храму. Але це управлінські проблеми, вони ніяк не пов’язані з духовним. Духовні реалії ніколи не залежали від розбіжностей в управлінні. Навіщо ви сюди прийшли? Навіщо ми всі приходимо до Шрі Чайтан’я Сарасват Матху? Найважливіше для нас — це духовний розвиток. Духовність! А вона не була зачеплена. Стався невеликий розлад в керівництві, оце й все.

Крішна завжди з нами, Крішна завжди нам допомагає рухатися в бік правди. Ви всі знаєте про битву на Курукшетрі. Навіть, коли Арджуна не хотів битися, Крішна сказав йому:

 Ти повинен битися!

Арджуна запитав:

 Але як же я вб’ю їх?

Крішна відповідав на це:

 Тобі не має потреби вбивати їх. Я вже їх вбив.

Тоді в чому ж проблеми? Ні в чому. І тому я ще раз питаю всіх відданих з Западу та Сходу: заради чого ви прийшли сюди? Заради цієї будівлі? Заради стін?

Якщо віддані завжди поруч з вами, якщо милість Гурудева завжди з вами, вам під силу багато чого. Дуже багато чого. В чому ж проблема? В чому ж проблема? Зовсім необов’язково бути нещасним, страждати. У всьому цьому немає потреби. Нам необхідно тільки вчення Прабхупади, Махапрабху та Гурудева. Гурудев підкорив весь світ. Як він це зробив? Він був терплячий та відносився з повагою до інших. Він показував, що означає вайшнавізм.

Слідуючи за вайшнавами, ми з легкістю досягнемо наміченої мети. Цією зброєю можна покорити все. І ми не будемо використовувати каміння, рушниці або іншу зброю. Це нам не потрібно, так як в нашому арсеналі є дещо інше. Це мріданга та каратали! Мі співаємо, танцюємо та оспівуємо Святе Імя! Так!

Махапрабху завжди біля нас. В часи Махапрабху в будинку Шрініваса Тхакура одного разу віддані почули: «Люди позбавлені моральності, прямують сюди, щоб знищити цей будинок та вбити Махапрабху».

Махапрабху прийшов в цю епоху Калі. Заздрісні люди, бачачи, з якою швидкістю поширюється індуїзм, бажали зупинити його. І що ж сталося? Віддані, почувши про це, дуже злякалися. Вони знаходились в будинку Шріваса Пандіта, вони більше не оспівували Святе Імя, не співали та не прославляли Господа. Всі були дуже налякані, коли почули новини. Але в цей момент в кімнату увійшов Махапрабху та запитав:

 Чому припинився кіртан? Чому ніхто не танцює та не прославляє Господа? Чому припинився кіртан?

Віддані запитали:

 О Прабху, будь ласка, сідай. Нам необхідно сказати тобі дещо.

Махапрабху запитав:

Чому? Чому? Я повинен сідати?

Віддані поцікавилися, чи чув Махапрабху те, про що говорять на селі?

Махапрабху запитав:

 Що ж?

Віддані розповіли Махапрабху про те, що якісь люди заявили, що зруйнують будинок та викинуть все в Гангу.

А Махапрабху відповідав:

 Не має жодних проблем. Нема про що турбуватися.

 Але вони ще сказали, що…

 Що ж? — запитав Махапрабху.

 Вони сказали, що поб’ють тебе сьогодні!

На що Махапрабху тільки розсміявся.

Поруч із ним стояла трирічна голенька племінниця Шріваса Пандіта, Нараяні.

Махапрабху поклав руку їй на лоб та сказав: «Тома̄р кр̣ш̣н̣а-бхакті хаук — Крішна дарує тобі Свою милість». Коли Махапрабху благословив Нараяні, вона впала на землю та стала викрикувати святі імена: Ха Махапрабху! Ха Чайтан’я! Ха Крішна!»

Ця трирічна дівчинка почала так танцювати та кричати! Після чого Махапрабху запитав:

 Чи вірите ви, як і раніше в те, що вони зможуть прийти та зруйнувати цей будинок і скинути його в Гангу? Чи можливо це?

Віддані відповідали:

 О, Прабху, ми помилялися. Ми забули про Твою могутність, про Твою силу. Насправді ніхто не може знищити або зломити нас. Нам слід було б здогадатися, що це ліла!

Такі речі відбувалися в епоху Махапрабху.

кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄
              та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі
джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’

Я задоволений всіма відданими тут. Вони залишаються захищати храм та керівництво, не дивлячись на те, що їм доводиться виносити. Я все бачив на відеозапису. Я бачив все, що відбувалося. Не турбуйтесь про це. Гурудев завжди з нами. Настільки багато неприємностей сталося тут, але я не зупинив будівництво самадхі Гурудева. Ви це бачили? Я також ні на хвилину не припинив будівництво храму в місці явлення Ніт’янанди, в Сілігурі, в Кална храмі. Ніде я не зупинив будівництво та не буду робити цього.

Ми прийшли сюди для служіння. Ми тут не для того, щоб змагатися з ілюзією. Як сталося так, що ми сидимо на цьому стільці? Якось Махапрабху сказав:

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра
11

«У кого є кваліфікація, може сидіти на цьому стільці. Навіть брахман може бути нижче, а шудра займати це місце».

Будь хто може заперечити: «Ви порушуєте закони!» Але закон полягає в тому, що

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра

Йеі бхадже сей бад̣а — хто б не був залучений в служінні, його слід вважати великим. Він може сидіти тут з тією кваліфікацією, котра в нього є. Я цього не писав сам, «Шрі Чайтан’я-чарітамріта» розповідає нам про це.

йеі бхадже сей бад̣а, абхакта-хīна, чха̄ра
кр̣ш̣н̣а-бхаджане на̄хі джа̄ті-кула̄ді-віча̄ра

Коли Шрідхар Махарадж передав це місце Гурудеву, багато подій сталося в інших країнах. Я чув безліч історій з Венесуели. Деякі віддані не знали, що Шрідхар Махарадж передав керівництво Матхом Говінді Махараджу, вони жили десь у джунглях. Але Шріла Гуру Махарадж ще в 1965 році заявив, що Гурудев буде його наступником, а у 1985 році втілив своє бажання в життя. «Мій Говінда Махарадж — Ачар’я!» Ось так!

Шріла Говінда Махарадж почув про це 4 грудня із заповіту. І що ж він залишив в своїх статтях, заповіті, лекціях, в усіх своїх трудах? Що таке харі-бхаджана? Служіння Господу під керівництвом Гурудева, повне його задоволення — ось що таке бхаджан. І це важливо. І це необхідно в вашій духовній практиці. Це і називають чистотою, та якщо ви володієте нею, у вас немає проблем!

Джая-дхвані

[Кінець лекції]

  

Після лекції Шріла Ачар’я Махарадж прийняв поклони від багатої кількості відданих, а потім трохи відпочив. Наступним ранком Шріла Ачар’я Махарадж дав даршан та на початку промови прокоментував.

Настрій служіння — сева̄-правр̣тті — важко досяжний.

тад віддхі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄
12

Настрій служіння — сева̄-правр̣тті — знайти дуже важко.

Муніндра Мохан Прабху: Ви вчите 200 % відданості.

Шріла Ачар’я Махарадж: Віддані зі Сходу можуть зрозуміти це, але віддані з Індії — ні. Зараз цей відданий каже: «О, Махарадж, я не можу залишатися там, мені треба повернутися сюди.» Таким чином ви прямуєте за своїм розумом. Це не настрій служіння. Якщо наше служіння потрібне де-небудь, ми повинні залишатися там. Місце служіння не там, де насолоди, де краще кормлять. І бажання залишитись в подібному місці не може бути в настрої служіння. Бажання залишатись там означає, що ви не отримуєте смак служіння через Святе Ім’я. Оспівуючи Святе Ім’я, ви не отримуєте ніякого смаку, так як інші бажання переповнюють ваше серце. І якщо це так, то як же ви отримаєте смак служіння? Якщо ви просто оспівуєте Святе Ім’я, до вас ніколи не прийде настрій служіння. Ви нічого не отримаєте, якщо інші бажання живуть у вашому серці. Ви розумієте це? Настрій служіння вкрай потрібен. Якщо ви прямуєте за голосом свого розуму, вам не домогтися успіху в духовному житті. Це неможливо.

тад віддхі пран̣іпа̄тена
паріпраш́нена севайа̄

Ось що потрібне у вашому духовному житті.

[Кінець коментарю]

Перекладач: Аннапурна Девi Дасi
Редактор: Крішна Чайтан’я Дас

 

1 Транскрипция лекции Шрилы Ачарьи Махараджа на английском языке осуществлена Шрипадом Бхакти Камалом Тьяги Махараджем. Им же даны пояснения к лекции и сделаны примечания.

2 Кулийа̄те па̄ш̣ан̣д̣ӣра̄ атйа̄ча̄ра коило джа̄’ра̄, та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ кори / джагате коиле гхош̣ан̣а̄ ‘тарорива сахиш̣н̣уна̄’, хон ‘кӣрттанӣйах̣ сада̄ харих̣’ — «Ты [Шрила Сарасвати Тхакур] простил всех безбожников деревни Кулия, несмотря на их богохульное поведение. Ты во всеуслышание заявил всем и каждому, что только тот, кто терпеливее дерева, может постоянно воспевать славу Господа Хари!»

3 «Кто служит, тот возвышается. Непреданный низок и нечестив (даже если он брахман). Для совершения кришна-бхаджана не принимается во внимание рождение, принадлежность к той или иной касте, семейная родословная, образование и другое».

4 Тад виддхи пран̣ипа̄тена, парипраш́нена севайа̄ / упадекш̣йанти те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нинас таттва-дарш́инах̣ — «Ты сможешь обрести сознание Кришны, удовлетворив духовного учителя, со смирением вопрошая и искренне служа ему».

5 Annotations and notes complied by Shripad Bhakti Kamal Tyagi Maharaj.

6 Kuliyāte pāṣaṇḍīrā atyāchāra koilo jā’rā, tā sabāra doṣa kṣomā kori / jagate koile ghoṣaṇā ‘taroriva sahiṣṇunā’, hon ‘kīrttanīyaḥ sadā hariḥ’ — “You forgave all the atheists of Kuliyā village, despite their blasphemous behaviour. Loudly you proclaimed to one and all, one who is more tolerant than a tree can chant the glories of Lord Hari endlessly.”

7 “Who serves, he is exalted. A non-devotee is lowly and wicked (even if he is a brāhmaṇa). In Kṛṣṇa-bhajana there is no consideration of birth, caste, familial lineage, education, etc.”

8 Tad viddhi praṇipātena, paripraśnena sevayā / upadekṣyanti te jñānaṁ, jñāninas tattva-darśinaḥ — “You will be able to obtain Kṛṣṇa consciousness by satisfying the divine master with submission, relevant inquiry, and sincere service.”

9 Транскрипція лекції Шріли Ачар’ї Махараджа англійською мовою виконана Шріпадом Бхакті Камалом Т’ягі Махараджем. Ним же наведені пояснення до лекції та зроблені примітки.

10 Кулійа̄те па̄ш̣ан̣д̣īра̄ атйа̄ча̄ра коіло джа̄’ра̄, та̄ саба̄ра дош̣а кш̣ома̄ корі / джагате коіле гхош̣ан̣а̄ ‘тароріва сахіш̣н̣уна̄’, хон ‘кīрттанīйах̣ сада̄ харіх̣’ — «Ти [Шріла Сарасваті Тхакур], пробачив всіх безбожників села Кулія, не дивлячись на їх богохульну поведінку. Ти привселюдно заявив всім і кожному, що тільки той, хто терплячіший дерева, може постійно оспівувати славу Господа Харі!» («Ачар’я вандана», 12).

11 «Хто служить, той підноситься. Не відданий низький та нечестивий (навіть якщо він брахман). Для здійснення крішна-бхаджана не береться до уваги народження, приналежність до тієї чи іншої касти, сімейна родовідна, освіта та інше» («Шрі Чайтан’я-чарітамріта», Антья-ліла, 4.67).

12 Тад віддхі пран̣іпа̄тена, паріпраш́нена севайа̄ / упадекш̣йанті те джн̃а̄нам̇, джн̃а̄нінас таттва-дарш́інах̣ — «Ти зможеш отримати свідомість Крішни, задовольнивши духовного вчителя, зі смиренням прохаючи та щиро слухаючи його» (Шрімад Бхагавад-гіта, 4.34).


Главная | Миссия | Учение | Библиотека | Контактная информация | WIKI | Вьяса-пуджа
Пожертвования